У кінці гнучких повітропроводів слід навішувати труби із жорсткого матеріалу довжиною не менше за 2 м чи акумулятори вентиляційних труб або вставляти жорсткі розпірні кільця (не менше двох), що забезпечують нормальний переріз вихідного отвору труби. Гнучкий повітропровід повинен приєднуватися до ВМП за допомогою металевого перехідного патрубка довжиною не меншою за 1 м.
3.4.5. Тупикові виробки газових шахт не допускається провітрювати за рахунок дифузії, за винятком тупиків довжиною до 6 м, крім висхідних, за відсутності в них шарових і місцевих скупчень метану, а розміщення в них електроустаткування дозволяється за умови встановлення в них датчиків автоматичного контролю метану (далі - АКМ).
У газових шахтах засоби місцевого провітрювання мають бути встановлені до початку робіт з проведення виробки.
У негазових шахтах допускається провітрювання за рахунок дифузії тупиків до 10 м.
3.4.6. Стволи (шурфи) мають провітрюватися на всю глибину протягом усього часу їх будівництва.
Вентиляційні установки для провітрювання стволів мають знаходитися на поверхні не ближче за 20 м від стволів та працювати безперервно.
У зимовий час повітря, що надходить до ствола, повинне підігріватися до температури, що унеможливлює утворення льоду в стволі.
Для провітрювання вертикальних стволів (шурфів) необхідно застосовувати труби із жорсткого матеріалу. Допускається навішувати гнучкі вентиляційні труби у вибої ствола (шурфа), а також застосовувати їх при поглибленні стволів з діючих горизонтів на висоту одного поверху.
Відстань від кінця вентиляційних труб до вибою ствола (шурфа) повинна бути не більшою за 15 м, а під час навантаження грейфером – 20 м. Труби мають бути підвішені на канатах або закріплені жорстко до кріплення (армування) ствола (шурфа).
3.5.1. До шахт, небезпечних за газом, відносяться такі, в яких хоча б в одній виробці виявлено метан. Шахти, в яких виділяється (чи виділявся) метан, мають бути повністю переведені на газовий режим. Під час проектування шахт небезпека за газом повинна визначатися на підставі прогнозу газовості.
3.5.2. Газові шахти залежно від величини відносної метановості й виду виділення метану поділяються на п'ять категорій, зазначених у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
| Категорія шахт за метаном | Відносна метановість шахти, мз/т |
| І | До 5 |
| II | Від 5 до 10 |
| III | Від 10 до 15 |
| Надкатегорійні | 15 та більше; шахти, небезпечні за суфлярними виділеннями |
| Небезпечні за раптовими викидами | Шахти, що розробляють пласти, небезпечні за раптовими викидами вугілля та газу, шахти з викидами породи. |
Якщо при проходці стволів (шурфів) або інших розкривних виробок виявлено метан чи очікується його виділення, то в них треба дотримуватися газового режиму.
Шахти, що закриваються, на яких ведуться очисні та підготовчі роботи, слід відносити до тієї ж категорії, що й на період експлуатації. Газові шахти, що закриваються, на яких припинено видобуток вугілля, в залежності від величини абсолютної метановості поділяються на чотири категорії, що наведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
| Категорія шахт за метаном | Абсолютна метановість, м 3 /хв. |
| І | до 4 |
| ІІ | від 4 до 8 |
| ІІІ | від 8 до 12 |
| Надкатегорійні | 12 та більше |
3.5.3. Уміст метану в атмосфері підземних виробок та в трубопроводах повинен відповідати нормам, що наведені в таблиці 3.5. При розрахунках провітрювання максимально припустима концентрація метану у вихідному струмені очисної виробки та виїмкової дільниці повинна прийматися рівною1% незалежно від наявності апаратури АКМ.
Таблиця 3.5
| Вентиляційний струмінь, трубопровід | Неприпустима концентрація метану, % за об'ємом |
| Вихідний із тупикової виробки, камери, підтримуваної виробки Вихідний із очисної виробки, виїмкової дільниці при відсутності апаратури АКМ Вихідний із очисної виробки, виїмкової дільниці при наявності апаратури АКМ | Понад 1 Понад 1 Понад 1,3 |
| Вихідний з крила, шахти | Понад 0,7 5 |
| Вхідний до виїмкової дільниці, в очисні виробки, до вибоїв тупикових виробок та до камер | Понад 0,5 |
| Місцеві скупчення метану в очисних, тупикових та інших виробках | 2 та більше |
| На виході зі змішувальних камер | 2 та більше |
| Трубопроводи для ізольованого відводу метану за допомогою вентиляторів (ежекторів) | Понад 3,5 |
| Дегазаційні трубопроводи | від 3,5 до 25 |
Примітки. 1. Під виїмковою дільницею у таблиці 3.5 розуміють відокремлено провітрювані очисну виробку та ті, що прилягають до неї, підготовчі виробки (при послідовному провітрюванні – обидві провітрювані послідовно очисні виробки з підготовчими виробками, що прилягають до них).
2.До місцевих скупчень відносять накопичення метану в окремих місцях виробок з концентраціями, що перевищують середній переріз виробки. Допустима концентрація для місцевих скупчень відноситься до будь-якої точки поперечного перерізу виробки в просвіті.
3.5.4. У разі виявлення у виробках концентрацій метану (крім місцевих скупчень біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин), зазначених у пункті 3.5.3 цих Правил, люди мають бути негайно виведені на свіжий струмінь, ці виробки огороджені знаками заборони, а з електроустаткування, за винятком електроустаткування у виконанні рудниковому особливо вибухонебезпечному (далі - РО), повинна бути знята напруга. Про це негайно повідомляється гірничий диспетчер і вживаються заходи щодо зниження концентрації газу до встановленої норми.
Розгазування виробок повинне проводитися відповідно до заходів, погоджених із командиром загону ДАРС/ДВГРС/ і затверджених головним інженером шахти.
У разі утворення біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин місцевих скупчень метану, що досягають 2%, необхідно зупинити машини та зняти напругу з кабелю, що їх живить. Якщо виявиться подальше зростання концентрацій метану або протягом 15 хвилин вона не знижується, люди мають бути виведені на свіжий струмінь. Відновлення роботи машин допускається після зниження концентрації метану до 1%.
У разі виявлення концентрацій метану, зазначених у пункті 3.5.3 цих Правил, у трубопроводах для ізольованого відводу метану за допомогою вентиляторів (ежекторів) та на виході змішувальних камер мають бути вжиті заходи відповідно до ДНАОП 1.1.30-6.09-93.
У дегазаційних трубопроводах принеприпустимій концентрації метану слід здійснювати заходи, що запобігають поширенню горіння метану в трубопроводі, узгоджені з МакНДІ.
У разі контролю вмісту метану у вихідних вентиляційних струменях очисних виробок та виїмкових дільниць стаціонарною апаратурою датчики можуть настроюватися на автоматичне відключення електроенергії при концентрації метану 1,3%. При цьому припинення робіт та виведення людей необхідно здійснювати при концентрації метану у вихідних струменях дільниць та очисних виробок 1,3% та більше. Якщо протягом зміни відбувається три та більше автоматичних відключень, треба з'ясувати причини й вжити відповідних заходів.
3.5.5. На виході вихідного струменя з лави на вищерозташовані штреки, проведені з нижньою розкосиною, одна з вентиляційних печей повинна бути розташована попереду вибою лави, а відстань між печами повинна становити від 10 до 30м.
Печі, що стали непотрібними, мають бути ретельно ізольовані.
3.5.6. У газових шахтах при кутах нахилу виробок, більших за 10°, рух повітря в очисних виробках та на всьому подальшому шляху слідування за ними (крім виробок довжиною меншою за 30 м) повинен бути висхідним.
Допускається низхідне провітрювання очисних виробок з кутом нахилу, більшим за 10°, за умови, що провітрювання їх здійснюється за схемами, наведеними в ДНАОП 1.1.30-6.09-93. Схеми мають передбачати додаткове подавання свіжого повітря виробкою, що прилягає до очисного вибою на нижньому горизонті, швидкість повітря в привибійному просторі очисних виробок повинна бути не менше за 1 м/с.
На пластах, безпечних за раптовими викидами вугілля та газу, допускається низхідний рух вихідного з очисних виробок вентиляційного струменя у виробках з кутом нахилу, більшим за 10° у разі дотримання таких умов:
а) швидкість повітря у виробках повинна бути не менше ніж 1 м/с;
б) кріплення виробок, крім прилеглих до очисних вибоїв, повинне бути негорючим або важкогорючим;
в) у виробках не має бути електричного устаткування та кабелів.
У разі відробки пластів, безпечних за раптовими викидами вугілля та газу, лавами за падінням (підйомом) допускається розміщення електроустаткування та кабелів у прилеглих до очисних вибоїв виробках з низхідним рухом вихідного вентиляційного струменя за дотримання таких умов:
а) кут нахилу виробки не повинен перевищувати 15°;
б) похила довжина виїмкового стовпа (похила висота поверху) повинне бути не більше за 1000 м, а метановиділення у виробки дільниці не повинно перевищувати 5 м 3 /хв;
в) вихідні з тупикових виробок вентиляційні струмені не мають надходити до свіжого струменя дільниці;
г) кріплення виробок з низхідним рухом вихідного вентиляційного струменя повинне бути негорючим або важкогорючим. У виробці, що з'єднує вихідний вентиляційний струмінь дільниці зі свіжим струменем, повинно бути негорюче кріплення та не менше двох пожежних перемичок з металевими реверсивними дверима.
Значення кутів нахилу виробки 10° та 15° є середніми за її довжиною та їх слід визначати з урахуванням різниці висотних позначок та довжини виробки.
3.5.7. Провітрювання тупикових виробок шахт, небезпечних за газом, крім тупикових виробок, прилеглих до очисних вибоїв, повинне бути організоване таким чином, щоб вихідні з них струмені повітря не надходили до очисних та тупикових виробок.
На діючих шахтах допускається випускання вихідного струменя із тупикових виробок, не прилеглих до очисних вибоїв, до очисних виробок на шахтах І та II категорій при узгодженні з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, а на шахтах III категорії, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами (за винятком виробок, що проводяться на викидонебезпечних вугільних пластах чи породах, не захищених випереджувальною відробкою захисних пластів) – при узгодженні з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України. При цьому кількість таких тупикових пластових виробок повинна бути не більше двох.
Допускається послідовне провітрювання не більше двох тупикових виробок, що проводяться вугільними пластами.
На шахтах, що будуються, і під час підготовки нових горизонтів шахт допускається при узгодженні з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України випускання вихідного струменя у виробки зі свіжим струменем діючого горизонту за умови, що в цьому вихідному струмені вміст метану не перевищує 0,5%, а склад повітря відповідає вимогам пункту 3.1.1 цих Правил. У цьому разі перед розгазуванням виробок нового горизонту необхідно призупинити роботи на діючому горизонті, вивести людей та зняти напругу з електроустаткування.
Під час проведення на новому горизонті виробок на пластах, небезпечних за раптовими викидами або суфлярними виділеннями метану, випускання вихідного струменя у свіжий струмінь діючого горизонту не допускається.
3.5.8. Ствол шахти чи квершлаг, що наближається до газоносного пласта, з відстані 10 м за нормаллю слід проходити з розвідувальними свердловинами глибиною не меншою за 5 м. При цьому виміри вмісту метану необхідно проводити не менше трьох разів на зміну.
Схеми розташування свердловин (не менше двох), їх глибину та періодичність буріння визначають головний інженер шахти та геолог з таким розрахунком, щоб розвідана товща між пластом та виробкою складала не менше ніж 5 м. Фактичне розташування свердловин повинне бути нанесене на робочий ескіз виробки з прив'язкою до маркшейдерського знака. Контроль за розташуванням вибою відносно пласта за даними розвідувального буріння здійснюється під керівництвом геолога.
3.5.9. Під час провітрювання тупикових виробок, що проводяться на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, та на викидонебезпечних породах, установлення ВМП з пневматичними двигунами (за умови застосування вентиляторів, для яких неможливе займання метану від ударів та тертя обертових частин об корпус вентилятора) повинне проводитися відповідно до вимог пункту 3.4.3 цих Правил.
Допускається застосування вентиляторів з електродвигунами за умови встановлення їх у виробках зі свіжим струменем на відстані, не меншій за 150 м від вибою тупикової виробки та не меншій за 50 м від очисного вибою, й автоматичного контролю концентрації метану біля вентиляторів.
3.5.10. У разі зупинки головної чи допоміжної вентиляційної установки або порушення вентиляції необхідно припинити роботи на виїмкових дільницях та в тупикових виробках, негайно вивести людей на свіжий струмінь, зняти напругу з електроустаткування.
Якщо зупинка вентиляційної установки триває більше 30 хвилин, то люди мають вийти до ствола, що подає свіже повітря, або піднятися на поверхню. Подальші дії мають визначатися планом ліквідації аварій.
3.5.11. Після кожної зупинки вентиляційних установок (головних, допоміжних або місцевого провітрювання), а також порушення вентиляції вмикання електричних машин, апаратів та поновлення робіт дозволяється тільки після відновлення нормального режиму вентиляції та попереднього виміру вмісту метану керівниками робіт у зміні в місцях проведення робіт, біля електричних машин, апаратів та на відстані, не меншій за 20 м від місць їх установлення у всіх прилеглих виробках. Зазначені вимоги поширюються іу разі поновлення робіт після їх зупинки на одну зміну та більше, а також у разі розгазування виробок.
3.5.12. Про кожний випадок прориву метану із підошви гірничої виробки або суфлярного виділення головний інженер шахти зобов'язаний повідомити територіальний орган Держнаглядохоронпраці України. Усі випадки таких явищ необхідно реєструвати у Книзі вимірів метану та обліку загазувань підвищених вмістів діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) (додаток 4). Книга складається з чотирьох розділів:
форма 1 призначена для реєстрації результатів вимірів концентрації метануі заповнюється щоденно, при цьому з наряд-путівок переносяться до книги результати вимірювань за пунктами, що наведені у додатку 4.
Для вихідних струменів очисних виробок в одній графі записуються у вигляді дробу два значення концентрації: у чисельнику – максимальне, у знаменнику – середнє.
Через кожні 10 днів начальник дільниці, незалежно від щозмінного ознайомлення із вмістом газу у виробках за наряд-путівками, знайомиться з результатами вимірів концентрації за декаду та розписується у відповідній графі;
форма 2 – для обліку загазувань;
форма 3 – для обліку суфлярних виділень метану та раптових руйнувань порід підошви з проривом метану (проривів метану). У формі 3 реєструються всі випадки суфлярних виділень та проривів метану з підошви гірничих виробок у порядку їх виникнення. Нумерація суфлярних виділень (проривів) ведеться загальна по шахті. На планах гірничих робіт місце суфлярного виділення (прориву) позначається червоним колом, зазначається його порядковий номер і дата виникнення. Реєстрація кожного суфляру (прориву) здійснюється не пізніше наступного дня з подальшим доповненням у разі отримання нових даних про нього;
форма 4 – для обліку підвищених концентрацій СО 2 . У формі 4 реєструються всі випадки підвищених концентрацій діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) у виробках негазових шахт. Реєстрація здійснюється не пізніше наступного дня з моменту виявлення у виробках підвищеного вмісту діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) з подальшим доповненням у разі отримання нових даних.
На негазових шахтах книга складається з одного розділу (форма 4) і називається Книга обліку підвищених концентрацій діоксиду вуглецю (вуглекислого газу).
На надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами шахтах повинен здійснюватися прогноз проривів метану відповідно до Инструкции по прогнозу и предупреждению внезапных прорывов метана из почвы горных выработок, погодженої з Держгіртехнаглядом УРСР 05.08.87 та затвердженої Мінвуглепромом УРСР 12.08.87.
У разі встановлення небезпеки проривів метану необхідно виконувати заходи, затверджені головним інженером шахти, що розробляються відповідно до вищезазначеної Інструкції.
3.5.13. У шахтах з високою газовістю повинна здійснюватися дегазація.
Дегазація повинна передбачатися у проектах будівництва та реконструкції шахт, розкривання і підготовки горизонтів, блоків, панелей та паспортах виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок.
Умови застосування дегазації, проектування та експлуатація дегазаційних систем регламентуються стандартом Міністерства палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго України)„Дегазація вугільних шахт. Інструкція”, затвердженим наказом Мінпаливенерго України від 17.11.2004 №725 (СОУ 10.1.00174088.001-2004).
3.5.14. На газових діючих шахтах та шахтах, що ліквідуються, II категорії і вище повинна проводитися оцінка ділянок поверхні за ступенем небезпеки виділення метану, а в разі необхідності повинен здійснюватися контроль умісту метану в приміщеннях і вживатися заходи щодо їх захисту від загазування.
3.5.15. Шахти, в яких виділяються рідкі та пароподібні вуглеводні, а також газоподібні (крім метану) вуглеводні, якщо уміст останніх перевищує 10% від загального об'єму горючих газів, зараховують до небезпечних за нафтогазопроявами.
Порядок ведення робіт у таких шахтах регламентується вимогами цього розділу Правил та„Временной инструкцией по безопарному ведению работ в угольных шахтах, опасных по нефтегазопроявлениям”, затвердженою Мінвуглепромом СРСР 02.03.84 (далі - НАОП 1.1.30-5.02-84).
У разі виявлення у виробках шахти, безпечної за нафтогазопроявами, запаху нафтопродуктів, не пов'язаного із застосовуваною технологією, у цих виробках мають бути негайно відібрані проби повітря працівниками ДАРС /ДВГРС/ й направлені в МакНДІ або НДІГС для аналізу на важкі вуглеводи.
3.5.16. На шахтах з виділеннями сірчистого газу чи сірководню у паспортах виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок мають передба чатися додаткові заходи із забезпечення безпеки робіт в умовах виділення цих газів.
3.6.1. На кожній шахті необхідно здійснювати заходи щодо знепилювання повітря.
3.6.2. Проекти нових та тих, що реконструюються, шахт (горизонтів), розкриття та підготовки блоків, панелей, виїмкових полів, а також паспорти виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок мають містити заходи щодо боротьби з пилом.
3.6.3. Новостворювані гірничі машини для відбою та транспортування гірничої маси мають забезпечувати мінімальне пилоутворення і пилоподавлення, що відповідає санітарним нормам.
Гірничі машини, під час роботи яких утворюється пил, мають бути оснащені засобами пилозаглушення, які постачаються заводами-виробниками у комплекті з машинами.
Не допускається експлуатація таких машин без засобів пилозаглушення, а також тоді, коли конструкція та параметри роботи цих засобів не відповідають вимогам посібників з експлуатації відповідних машин або в разі несправності блокувального пристрою, що перешкоджає запуску машини в разі порушення пилозаглушення.
3.6.4. Розпилювання (диспергування) зрошувальної рідини повинне проводитися форсунками (зрошувачами) під тиском не менше за 0,5 МПа, а на виїмкових та прохідницьких комбайнах – не менше за 1,2 МПа.
3.6.5. Під час проведення очисних робіт, а також під час проведення виробок комбайнами вибіркової дії на пластах із середньою потужністю повинне застосовуватися попереднє зволоження вугілля у масиві.
За погодженням територіальних органів Держнаглядохоронпраці України, виданим на підставі висновку МакНДІ або ЕТЦ, допускається проведення робіт незволоженим масивом вугілля в таких випадках:
а) за природної вологості вугілля 12% та більше;
б) у разі застосування способів боротьби з пилом, при використанні яких уміст пилу в повітрі робочої зони стійко утримується в межах граничнодопустимих концентрацій;
в) якщо нагнітання рідини в пласт призводить до погіршення умов праці і знижує безпеку проведення очисних робіт;
г) якщо проведення робіт з буріння свердловин(шпурів ) для попереднього зволоження вугілля в масиві та нагнітання в них рідини неможливе за гірничо-геологічними або гірничо-технічними умовами.
3.6.6. Якщо засоби боротьби з пилом у діючих вибоях не забезпечують зниження запилення повітря до граничнодопустимих концентрацій, мають бути розроблені заходи, що унеможливлюють перебування людей у запиленій зоні,та проводитися знепилювання повітря, що виходить із цих вибоїв.
3.6.7. Приймальні бункери, перекидачі, пристрої для завантаження і розвантаження скіпів мають бути обладнані засобами аспірації та очищення повітря, а також пристроями для запобігання просипанню гірничої маси та пилоутворенню.
3.6.8. Не допускається на діючих шахтах подавання свіжого струменя повітря стволами, обладнаними підйомами зі скіпами або перекидними клітями, похилими стволами і виробками за межами виїмкової дільниці, які обладнані конвеєрами і не мають засобів пилозаглушення, що забезпечують зниження запилення повітря.
3.6.9. Під час виробничих процесів, що супроводжуються утворенням або виділенням пилу, повинен здійснюватися контроль його концентрації.
3.6.10. Не допускається робота виїмкових і прохідницьких комбайнів, а також стругових установок, якщо концентрація пилу перевищує технічно допустимий рівень.