3.1.9. Не допускається використовувати один і той самий ствол шахти або штольню для одночасного пропуску свіжого та вихідного струменів повітря. Ця заборона не поширюється на час проходки стволів (штолень) та приствольних виробок до з'єднання з іншим стволом або вентиляційною збійкою.
3.1.10. Підводити свіже повітря до діючих камер, тупикових та очисних виробок, а також відводити повітря з них через завали та обвали не допускається. Ця заборона не поширюється на роботи з ліквідації аварій, погашення виробок, а також на випадки ізольованого відводу метану з вироблених просторів. У разі якщо під час погашення виробок неможливо забезпечити подавання свіжого повітря за рахунок загальношахтної депресії, слід застосовувати вентилятори місцевого провітрювання (далі - ВМП).
3.1.11. Кожна очисна виробка разом з тупиковими виробками, що прилягають до неї, повинна провітрюватися відокремленим струменем свіжого повітря.
Не допускається застосування схем провітрювання виїмкових дільниць, при яких одна і та ж виробка використовується для подавання на виїмкову дільницю свіжого повітря і відведення з виїмкової дільниці вихідного вентиляційного струменя. Ця заборона не поширюється на схеми провітрювання з підсвіженням вихідного вентиляційного струменя, а також на випадок ізоляції (погашення) частини виробки між вхідним і вихідним струменями дільниці глухими перемичками або перемичками з лазами для проходу гірничорятувальників.
3.1.12. Зарядні камери та склади вибухових матеріалів мають провітрюватися відокремленим струменем свіжого повітря.
Допускається обладнання зарядних камер без відокремленого провітрювання за умови одночасного заряджання не більше двох акумуляторних батарей електровозів. У цьому разі вентиляційний струмінь, що виходить із зарядної камери, не повинен безпосередньо (без підсвіження) надходити до очисних та тупикових виробок.
Усі інші камери для машин та електрообладнання у газових чи небезпечних за пилом шахтах необхідно провітрювати свіжим струменем повітря; камери глибиною до 6 м допускається провітрювати за рахунок дифузії. Вхід до камери повинен мати ширину не меншу ніж 1,5 м, висоту не меншу ніж 1,8 м, закриватися ґратчастими дверима. Допускається обладнання таких камер у виробках з вихідним струменем повітря, що містить не більше ніж 0,5% метану, крім пластів, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу.
3.1.13. Провітрювання головних транспортних виробок, обладнаних стрічковими конвеєрами, повинне бути відокремленим або ці виробки мають використовуватися для відводу вихідного вентиляційного струменя. Не допускається підготовка нових горизонтів, блоків, панелей без виконання зазначених вимог. На діючих шахтах переведення таких виробок на відокремлене провітрювання чи використання їх для випуску вихідного вентиляційного струменя повинне проводитись за спеціальними графіками. За технічної неможливості (що підтверджується проектним інститутом) або за строком служби цих виробок менше 3-х років у зв'язку із доробкою запасів вугілля або закриттям шахти, експлуатація таких виробок має проводитися із виконанням заходів щодо забезпечення безпечного ведення робіт.
До головних транспортних виробок належать виробки, призначені для транспортування усіх видів вантажів між виїмковою дільницею та приствольним двором або поверхнею при похилих стволах.
3.2.1. Для попередження короткого замикання вентиляційних струменів та забезпечення реверсування необхідно встановлювати шлюзи, кросинги та глухі перемички. Конструкція шлюзів не повинна допускати одночасного відкривання дверей.
Шлюзи, установлені у виробках, що з'єднують стволи (подавальний та витяжний), а також призначені для попередження закорочування вентиляційних струменів, що надходять на крило, панель, групу виїмкових дільниць, слід споруджувати з негорючих матеріалів. Допускається на крилі, панелі, дільницях спорудження дерев'яних дверей, що мають вогнезахисне покриття.
Стволи, шурфи та інші виробки, обладнані вентиляційними установками та призначені для пересування людей і транспортування вантажів, повинні мати шлюзи.
Кожна перемичка в шлюзі повинна мати основні та реверсивні двері (ляди), що відкриваються в протилежні боки.
Вентиляційне обладнання повинне виконуватися відповідно до типового проекту (допускається до виходу типового проекту зведення вентиляційних споруд за паспортами, затвердженими головним інженером шахти та узгодженими з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України).
Кожна вентиляційна споруда повинна мати номер і дошку, на якій зазначаються нормативні й фактичні втрати повітря.
Вимога про обладнання реверсивних дверей (ляд) не поширюється на перемички з автоматизованими вентиляційними дверима (лядами).
3.2.2. У разі обладнання вентиляційних дверей відстань від кромки состава поїзда, яка найбільш виступає, до перекладин прорізу в перемичці повинна бути не менше за 0,5 м (за винятком виробок, обладнаних монорейковими та підвісними канатними дорогами), а до косяків – не менше за 0,25 м.
Перемички з вікнами для регулювання кількості повітря можуть бути дощатими. Під час зведення перемичок, призначених для ізоляції вентиляційних струменів, слід проводити оббирання відшарованої породи.
Під час обладнання одностулкових дверей у відкатних виробках слід передбачати у тих самих перемичках спеціальні двері завширшки не менше ніж 0,7 м для проходу людей. У прорізах двостулкових дверей в одноколійних виробках, якщо в перемичці немає спеціальних дверей для проходу людей, зазор між косяком та кромкою состава поїзда, яка виступає, з одного із боків повинен становити не менш як 0,7 м. Така вимога не поширюється на автоматизоване шлюзове обладнання.
При депресії шлюзів 50 даПа та більше вентиляційні двері мають бути обладнані пристроєм, що полегшує їх відчинення.
Усі вентиляційні двері (у тому числі й реверсивні) мають бути самозакривними й постійно зачиненими. У виробках з інтенсивною відкаткою (шість та більше составів поїздів за зміну) вони мають відчинятися та зачинятися автоматично або дистанційно.
Не допускається встановлення вентиляційних дверей на ділянках похилих виробок, обладнаних рейковим транспортом, а також монорейковими та підвісними канатними дорогами. Вентиляційні двері, установлені нижче ділянок виробок, якими проводиться відкатка, мають бути захищені бар'єрами.
Справність автоматизованих дверей повинна перевірятися щодобово посадовими особами дільниці ВТБ чи спеціально призначеними особами.
Вентиляційні двері та перемички для них, що стають непотрібними, слід прибирати.
3.2.3. Регулювання повітряних струменів у виробках дозволяється проводити тільки за вказівкою начальника дільниці ВТБ. Не допускається позмінне регулювання повітряних струменів.
3.3.1. Провітрювання підземних виробок повинне проводитися за допомогою безперервно працюючих вентиляційних установок, розташованих на поверхні шахт біля устів герметично закритих стволів, шурфів, штолень, свердловин. Розміщення допоміжних вентиляційних установок у підземних гірничих виробках допускається тільки з дозволу територіального органу Держнаглядохоронпраці України. Використання підземних вентиляторів для управління газовиділенням допускається за умови дотримання відповідних рекомендацій МакНДІ й узгодження дій з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України. Допускається провітрювання за рахунок природної тяги шахт, що ліквідуються, та шахт, що знаходяться в режимі "сухої" консервації,за спеціальним проектом, розробленим інститутом-проектувальником з залученням депресійної служби ВГРЗ, НДІГС та МакНДІ і узгодженим з територіальними органами Держнаглядохоронпраці України, за умови наявності вентилятора головного провітрювання (далі – ВГП) у робочому стані.
3.3.2. Головні вентиляційні установки мають складатися не менше ніж з двох вентиляторних агрегатів, причому один із них повинен бути резервним. Вентилятори на газових шахтах, а також для нових та реконструйованих установок мають бути одного типу й розміру.
Якщо на діючих шахтах резервний вентилятор має менше подавання повітря, ніж основний, то головним інженером шахти повинен бути затверджений режим роботи шахти на випадок провітрювання резервним вентилятором.
Осьові вентилятори мають бути обладнані гальмівними або стопорними пристроями, що перешкоджають самочинному обертанню ротора вентилятора.
Під час проектування й експлуатації вентиляційних установок необхідно передбачати спеціальні заходи щодо попередження обмерзання проточної частини вентиляторів, каналів та переключних пристроїв, а також заходи щодо попередження попадання в проточну частину вентиляційної установки часток гірничої маси (штибу) й води. Вентиляційні канали мають бути не захаращені сторонніми предметами й очищені від пилу. Вентиляційні канали повинні мати обладнаний шлюзом вихід на поверхню.
У каналі вентиляційної установки в місці сполучення зі стволом (шурфом, свердловиною) та перед колесом вентилятора слід встановлювати відгороджувальні ґрати заввишки не менше ніж 1,5 м.
До головних належать вентиляційні установки, що обслуговують усю шахту або її частину (крило, блок, панель), а також вентиляційні установки, що забезпечують провітрювання шахт у період будівництва після збійки стволів; до допоміжних – вентиляційні установки із терміном служби не більше трьох років, що обслуговують один очисний вибій з прилеглими до нього підготовчими виробками, та вентиляційні установки, призначені для відокремленого провітрювання камер.
3.3.3. Головні вентиляційні установки мають забезпечувати реверсування вентиляційного струменя у всіх гірничих виробках, провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії.
Допоміжні вентиляційні установки мають забезпечувати реверсування вентиляційного струменя в тому разі, якщо це передбачено планом ліквідації аварій.
Переведення вентиляційних установок на реверсивний режим роботи повинне виконуватися не більш ніж за 10 хвилин.
Витрата повітря, що проходить виробками у реверсивному режимі провітрювання, повинна становити не менше за 60% від кількості повітря, що проходить ними у нормальному режимі.
Допускається за погодженням територіального органу Держнаглядохоронпраці України зниження кількості повітря до величини, що менша за 60% від нормальної, за умови, що концентрація метану в загальному вихідному струмені шахти і в дільничних вентиляційних струменях не буде перевищувати 2,0% при безперервному реверсивному провітрюванні шахти не менш ніж 2 години.
3.3.4. Справність дії реверсивних, переключних та герметизувальних пристроїв повинна перевірятися головним механіком шахти й начальником дільниці ВТБ не рідше одного разу на місяць. Результати перевірок заносять до Книги огляду вентиляційних установок та перевірки реверсування (додаток 2). Книга повинна бути прошита та скріплена печаткою, а сторінки пронумеровані.
На всіх шахтах не рідше двох разів на рік (влітку та взимку), а також у разі зміни схеми провітрювання та заміни вентиляторів повинне проводитися реверсування вентиляційного струменя у виробках, а також перевірка інших вентиляційних режимів відповідно до плану ліквідації аварій. При цьому протягом періоду роботи в режимі реверсування вміст метану у виробках, провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії, не повинен перевищувати 2%. Проводити в шахті роботи, не пов'язані з реверсуванням, крім життєзабезпечення шахти, не допускається.
Можливість реверсування вентиляційного струменя в гірничих виробках шахт, де є ізольовані несписані пожежі, визначається технічним керівником об’єднання або головним інженером самостійної шахти за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, Центральним штабом ДАРС /ДВГРС/ і НДІГС. Це положення не поширюється у разі аварійного реверсування, передбачені планами ліквідації аварій у відповідних позиціях.
3.3.5. Вентиляційні установки слідоглядати не рідше одного разу на добу працівниками, що призначені наказом керівника підприємства, та не менше одного разу на місяць – головним механіком шахти. Результати оглядів заносяться до Книги огляду вентиляційних установок та перевірки реверсування(додаток 2).
Перед введенням в експлуатацію і надалі не рідше одного разу на рік повинна проводитись ревізія і налагодження вентиляційних установок спеціалізованою організацією за участю представників енергомеханічної служби шахти в обсягах, передбачених Керівництвом з ревізії, налагодження головних вентиляційних установок шахт.
Вентиляційні установки, нормативний термін служби яких минув відповідно до заводської документації, обстежуються комісією під керівництвом головного механіка шахти. Рішення щодо можливості подовження терміну подальшої експлуатації вентиляційної установки до 5 років приймається цією комісією на підставі результатів ревізії, налагодження й експертного висновку НДІГМ. Експертиза повинна виконуватися на підставі дефектоскопії та інших робіт, необхідних для підготовки експертного висновку.
Не рідше одного разу на рік повинна проводитися ревізія та наладка вентиляційних установок спеціалізованою організацією.
3.3.6. Вентиляційні установки мають бути обладнані апаратурою дистанційного керування й контролю відповідно до „ Правил технической эксплуатации угольных и сланцевих шахт ” , затверджених Мінвуглепромом СРСР 05.01.75 (НАОП 1.1.30-1.05-75) (далі - ПТЕ).
Пульт дистанційного керування й контролю роботи вентиляційної установки повинен знаходитись на поверхні шахти в диспетчерському пункті в приміщенні оператора аерогазового контролю (далі - АГК). Контроль за роботою вентиляційних установок здійснюють особи, що мають спеціальне посвідчення і призначені наказом підприємства.
Вентиляційні установки, не обладнані апаратурою дистанційного керування й контролю, мають обслуговуватися машиністами. Машиніст вентиляційної установки або особа, що обслуговує пульт керування, зобов'язаний вести Книгу обліку роботи вентиляційної установки (додаток 3). Книга ведеться черговим машиністом вентиляційної установки або особою, що обслуговує пульт дистанційного управління та контролю роботи вентиляційної установки. Цією особою на початку кожної зміни на діаграмах самописних приладів робиться позначка із зазначенням дати та часу.
Покази вимірювальних приладів (графи 4–6) мають заповнюватись черговим машиністом кожні 2 години. У графі 9 записуються помічені машиністом порушення в стані установки.
У приміщенні вентиляційної установки повинен бути зв'язаний безпосередньо з центральним комутатором шахти на поверхні або гірничим диспетчером телефон у шумоізольованій кабіні з виведеним сигнальним пристроєм.
У приміщенні вентилятора, а для автоматизованих установок також і в пункті керування, мають бути вивішені: схема реверсування вентиляційної установки, схема електропостачання, індивідуальні характеристики вентиляторів та інструкція для машиніста або особи, що обслуговує пульт керування вентиляційною установкою. Не допускається нецільове використання приміщення вентиляційних установок.
3.3.7. Зупинка вентиляційної установки чи зміна режиму її роботи, крім аварійних випадків, проводиться за письмовим розпорядженням головного інженера шахти з повідомленням начальника дільниці ВТБ.
Про раптові зупинки вентиляційної установки, які викликані її несправністю або припиненням подавання електроенергії, гірничий диспетчер повинен негайно довести до відома головного інженера шахти, головного механіка, начальника дільниці ВТБ шахти, підрозділ ДАРС /ДВГРС/, що обслуговує шахту, та територіальний орган Держнаглядохоронпраці України.
У разі зупинки діючого вентиляторного агрегату та неможливості пуску резервного мають бути вжиті заходи для створення природного провітрювання шахти.
Усі види перевірок, раптових зупинок, зменшення тиску і подавання повітря вентиляційної установки мають бути відображені на діаграмних стрічках витратомірів і тягонапоромірів. Термін зберігання стрічки – три роки.
3.3.8. У разі отримання повідомлення про можливе припинення подавання електроенергії або про можливу перерву в роботі вентиляційної установки гірничий диспетчер (на шахтах, що будуються, – відповідальний черговий) зобов'язаний своєчасно вжити заходів щодо забезпечення безпеки людей, що знаходяться в шахті.
3.3.9. На шахтах III категорії, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами в разі встановлення електроустаткування загального призначення в приміщенні, через яке проходить канал або дифузор вентиляційної установки, повинна бути передбачена примусова нагнітальна вентиляція, що вмикається в разі зупинки вентилятора.
3.4.1. Провітрювання тупикових виробок повинне проводитись за допомогою ВМП (допускається застосування ежекторів) або за рахунок загальношахтної депресії.
У разі провітрювання за рахунок загальношахтної депресії та проведення виробок у пластах вузьким вибоєм необхідно проводити паралельні виробки для вихідного струменя повітря, що збиваються з основною виробкою через проміжки не більше ніж 30 м печами (просіками). У міру проведення нових печей (просіків) старі слід ізолювати постійними перемичками, що покриваються повітронепроникними сумішами.
Провітрювання тупиків (за останньою піччю) паралельних виробок та збійок між ними за рахунок загальношахтної депресії повинно здійснюватись за допомогою вентиляційних труб довжиною не більше ніж 60 м.
На діючих шахтах із тупикових виробок, що знаходяться в стадії проходки, не допускається проведення нових тупикових виробок, крім тих, що призначені для ліквідації тупиків та скорочення їх довжини.
3.4.2. При здійсненні провітрювання за допомогою ВМП вони мають працювати безперервно. Обслуговування вентиляторів повинне здійснюватись спеціально призначеними й відповідно навченими особами (допускається за сумісництвом).
При застосуванні апаратури автоматичного контролю роботи й телеуправління ВМП виділення спеціальних осіб для обслуговування ВМП не вимагається.
У разі зупинки ВМП або порушення вентиляції роботи в тупиковій частині виробки мають бути припинені, напругу з електроустаткування знято, люди з неї негайно виведені в провітрювану виробку, а в усті тупикової виробки повинен бути встановлений знак заборони. При цьому в негазових шахтах допускається не знімати напругу з електроустаткування автоматизованих насосних установок. Відновлення робіт дозволяється після провітрювання та обстеження виробки керівниками робіт.
Тупикові виробки довжиною понад 200 м, що проводяться вугільним пластом, в газових шахтах ІІІ категорії й вище, мають бути обладнані резервними ВМП з електроживленням від окремих підстанцій (резервування), а виробки довжиною до 200 м допускається обладнувати резервними ВМП з електроживленням від резервного пускача. Допускається під час проведення виробок на викидонебезпечних пластах або породах застосовувати ВМП з пневматичними двигунами як резервні.
3.4.3. Установлення ВМП повинне проводитися за паспортом виїмкової дільниці, паспортом проведення та закріплення підземних виробок або спеціальним паспортом, затвердженим головним інженером шахти. ВМП, що працює на нагнітання, повинен установлюватися у виробці зі свіжим струменем повітря на відстані не менше за 10 м від вихідного струменя. Не допускається встановлення ВМП в очисних виробках, крім випадків проведення обхідних гезенків (печей) , у разі наявності виходів з очисних виробок відповідно до вимог пункту 2.1.8 цих Правил, а також ближче 25 м від місць постійної присутності людей (пункти навантаження, посадочні майданчики тощо).
Подавання повітря ВМП не повинне перевищувати 70% кількості повітря у виробці в місці його встановлення. У разі встановлення в одній виробці кількох вентиляторів, що працюють на окремі трубопроводи та розташовані один від одного на відстані, меншій за 10 м, сумарне їх подавання не повинне перевищувати 70% кількості повітря у виробці в місці встановлення першого вентилятора, рахуючи за ходом струменя. Якщо відстань між вентиляторами більша за 10 м, то подавання кожного вентилятора не повинне перевищувати 70% кількості повітря у виробці в місці його встановлення. У шахтах, небезпечних за газом, не допускається провітрювання двох і більше виробок за допомогою одного трубопроводу з відгалуженням.
Не допускається встановлення ВМП з електричними двигунами у виробках з вихідним струменем повітря на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу.
Біля кожного вентилятора повинна бути встановлена дошка, на яку записуються фактичні витрати повітря у виробці в місці встановлення вентилятора, фактичне подавання повітря вентилятором, розрахункові та фактичні витрати повітря у вибої тупикової виробки, максимально дозволена довжина тупикової частини виробки, що проводиться при застосуванні цієї вентиляційної установки, час провітрювання виробки після підривних робіт, дата заповнення й підпис особи, що провела запис на дошці.
Під час проведення або погашення вентиляційних виробок, що прилягають до очисних вибоїв на пластах крутого падіння, допускається встановлення ВМП з пневматичним двигуном у цих самих виробках у разі дотримання таких вимог:
а) вентилятор повинен бути встановлений не ближче ніж 15 м від вибою лави за ходом вентиляційного струменя;
б) довжина тупикової частини виробки не повинна перевищувати 60 м;
в) склад повітря у місці встановлення вентилятора повинен відповідати вимогам пункту 3.1.1 цих Правил, а вміст метану у вихідному із тупикової частини виробки струмені та біля вентилятора не повинен перевищувати 1%;
г) застосування вентиляторів, для яких неможливе займання метану від ударів і тертя обертових частин об корпус вентилятора.
3.4.4. Відстань від кінця вентиляційних труб до вибою в газових шахтах не повинна перевищувати 8 м, а в негазових – 12 м.