Помости в стволі (шурфі) необхідно споруджувати за проектами, затвердженими головним інженером гірничого підприємства (шахти), що виконує цю роботу. Не допускається виймання запобіжного цілика або розбирання помосту в поглиблюваному стволі без проекту, погодженого з головним інженером шахти і затвердженого головним інженером підрядної організації (шахти), що виконує роботи.
2.2.15. Під час видачі породи цебрами ствол повинен відкриватися лише в частині, потрібній для пропуску цебер, при цьому ляди слід відкривати тільки в момент проходження останніх.
Конструкція ляд повинна унеможливлювати падіння у ствол породи чи інших предметів під час розвантаження цебер, отвір для пропускання цебер повинен мати за периметром суцільну огорожу.
Для забезпечення безпечного пропускання цебер і вантажів через отвори помостів, подавання сигналів і спостереження за прийманням, розвантаженням і відправленням цебер у вибої і на помости мають призначатися відповідальні особи.
У рукоятника-сигналіста поруч з кнопками керування прохідницькими лебідками повинен бути пристрій аварійного відключення прохідницьких лебідок.
2.2.16. Не допускається перебування людей у вибої ствола (шурфа) та виконання інших робіт під час заміни або перепанцирування каната, заміни підйомної посудини, а також навішування і зняття технологічних трубопроводів.
Бетонопроводи мають бути закріплені додатковим суцільним канатом за всією довжиною. Роботи з ліквідації “затору” бетону в трубопроводі слід виконувати під керівництвом посадової особи за відсутності людей нижче “затору”.
2.2.17. Отвори майданчиків розміщення технологічного обладнання в копрах повинні мати ляди або огорожі заввишки не менше ніж 1600 мм, які в нижній частині мають бути суцільними на висоту, не меншу за 300 мм.
Нульовий розвантажувальний і підшківний майданчики мають бути освітлені відповідно до встановлених норм освітленості.
2.2.18. Привибійна частина ствола, що проходиться або поглиблюється, обладнується підвісним або крокуючим помостом. Одноповерхові підвісні помости мають бути підвішені до каната не менше ніж у чотирьох місцях; дво- або багатоповерхові помости необхідно кріпити до каната так, щоб у разі їх переміщення не порушувалася горизонтальна стійкість і унеможливлювалося заклинювання.
2.2.19. У разі переміщення крокуючого помосту стволом люди у вибої ствола і на помості мають бути відсутні, за винятком машиніста і двох його помічників, що беруть участь у переміщенні помосту. При цьому машиніст повинен перебувати біля пульта керування, а його помічники – на поверхах з опорними ригелями для візуального контролю положення ригелів і стану лунок у бетонному кріпленні ствола.
2.2.20. У разі кріплення ствола тюбінговими кільцями:
а) установлення тюбінгів повинне проводитися з робочого підвісного помосту або безпосередньо з вибою;
б) у разі встановлення основних вінців повинен складатися акт огляду та надійності пікетажу;
в) під час укладення тюбінга на місце дозволяється звільняти його від захвату лише після його закріплення не менше ніж двома болтами;
г) установлення сегмента при одному підйомі повинне здійснюватися за допомогою допоміжних лебідок або поліспастів і блоків, укріплених у стволі. Допоміжні лебідки мають бути встановлені на поверхні або на помості, що влаштовується на ділянці ствола, закріпленій постійним кріпленням;
ґ) у разі подання цементного розчину в затюбінговий простір допустимий тиск його нагнітання повинен бути встановлений проектом виконання робіт. Величина незацементованого закріпленого простору не повинна перевищувати однієї західки.
2.2.21. У разі паралельного ведення проходки ствола і зведення постійного кріплення з підвісного помосту останній повинен мати верхній поверх для захисту працівників на помості від можливого падіння предметів зверху.
Зазор між помостом і споруджуваним кріпленням ствола, опалубкою або щитом-оболонкою, рахуючи від виступних ребер кружал, повинен бути не більшим за 120 мм і під час роботи повинен щільно перекриватися, для чого в конструкції помосту або щита-оболонки необхідно передбачити спеціальні пристрої.
При суміщеній схемі проходки зазор між помостом і кріпленням ствола повинен бути не більшим за 400 мм, при цьому на всіх поверхах помосту за його периметром повинна бути ґратчаста огорожа заввишки не менше ніж 1400 мм. Нижня частина огорожі повинна мати спеціальну металеву обшивку заввишки не менше ніж 300 мм.
Отвори для розтрубів між поверхами помосту мають бути відшиті металевою сіткою з вічком, не більшим ніж 40х40 мм. У нижній частині розтруба у місцях прилягання сітки до помосту обшивка виконується суцільною огорожею заввишки не менше ніж 300 мм. Висота розтруба над верхнім поверхом помосту повинна бути не меншою за 1600 мм. Для подавання сигналів під час пропускання цебра на вибій у прохідника-помостового повинен бути встановлений звуковий сигналізатор.
Прохідницькі помости мають бути обладнані оглядовими щілинами, що дозволяють прохідникові, відповідальному за пропускання цебер і вантажів через розтруби, бачити становище у вибої та обладнання, розташоване нижче помосту.
2.2.22. Роботи з переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів слід виконувати під керівництвом посадової особи згідно з планом заходів, затвердженим головним інженером гірничого підприємства (шахти), що виконує ці роботи.
Переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинне виконуватися за сигналами, що подаються за схемою: помост – нульовий майданчик – центральний пульт керування лебідками (лебідкою).
Не допускається експлуатація помостів без розпору.
2.2.23. Величина відставання кріплення або нижньої кромки опалубки від вибою і підірваної гірничої маси встановлюється проектом провадження робіт на проходку або поглиблення ствола.
У слабких і нестійких породах ця відстань не повинна перевищувати 1,0-1,5 м, а в проектах ведення робіт повинне передбачатися додаткові заходи безпеки, спрямовані на попередження обвалення порід.
2.2.24. Армування ствола повинне виконуватися зі спеціальних помостів або інших пристроїв. Проект виконання робіт з одночасного армування ствола і монтажу копра або устаткування в ньому повинен передбачати спеціальне перекриття ствола.
Під час армування ствола не допускається використання підвісних люльок як підйомнихпосудин, а також спускати матеріали й елементи армування під цебрами, що не мають спеціальних підвісних пристроїв заводського виготовлення, випробуваних у встановленому порядку, із зазначенням у паспорті на цебер максимально допустимого навантаження на ці пристрої.
2.2.25. Не допускається підтоплювання ствола, розташованого на гірничому відводі діючої шахти, без погодження з головним інженером шахти, проектною організацією і територіальним органом Держнаглядохоронпраці України.
2.3.1. Виймання вугілля в очисних вибоях повинне здійснюватися відповідно до паспорта виїмкової дільниці із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам.
Паспорти виїмкових дільниць на пластах з важкокерованими боковими породами та відробки окремих виїмкових дільниць (ціликів) на поверхах, що лежать вище, слід затверджувати на підприємстві з урахуванням рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском.
2.3.2. Не допускається ведення експлуатаційних робіт більше ніж у двох суміжних поверхах.
2.3.3. Усе устаткування комплексно-механізованих очисних вибоїв (мехкріплення, конвеєри, виймальні машини та ін.) повинне пройти передпускове налагодження перед прийняттям виїмкової дільниці до експлуатації. Під час експлуатації налагодження належить проводити регулярно в терміни, установлені інструкцією підприємства-виготівника.
2.3.4. Ведення очисних робіт до первинної посадки основної покрівлі, первинна посадка основної покрівлі, а також підхід вибою до технічних меж виїмкової дільниці слід проводити згідно з заходами, передбаченими паспортом виїмкової дільниці.
Факт первинної посадки основної покрівлі оформляється актом, який затверджується головним інженером шахти.
2.3.5. У разі зупинення робіт в очисній виробці на час понад добу необхідно вжиті заходи щодо запобігання обваленню покрівлі в привибійному просторі, загазуванню чи затопленню. Відновлення робіт допускається з дозволу головного інженера шахти після огляду очисної виробки посадовими особами або спеціалістами.
2.3.6. У процесі роботи повинна проводитися перевірка стійкості покрівлі у вибої шляхом огляду й обстукування. За наявності ознак небезпеки обвалення покрівлі вибою або сповзання підошви на крутих пластах необхідно вибрати гірничу масу, що відшарувалася, і встановити додаткове кріплення.
2.3.7. Ширина вільного проходу людей в лавах, оснащених механізованими кріпленнями, повинна бути не меншою за 0,7 м, висота – не меншою за 0,5 м. У лавах з індивідуальним кріпленням повинен підтримуватися вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м.
2.3.8. У лавах, обладнаних механізованими комплексами, вузькозахватними комбайнами і струговими установками, вздовж конвеєра повинен бути встановлений гучномовний зв'язок з приймально-передавальними пристроями, установленими через кожні 10 м, а також у штреках (хідниках) на їх сполученнях з лавою.
2.3.9.На пластах з кутом падіння 20° і вище, а також в умовах можливого сповзання виймальних машин підошвою під впливом власної ваги, робота їх дозволяється тільки із застосуванням запобіжної лебідки з дистанційним умика нням.
Прироботі комбайнів, що рухаються рамою конвеєра на пластах з кутами падіння 9° і вище, мають застосовуватися запобіжні лебідки або, за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, інші рівноцінні пристрої.
Не допускається перебування людей в лаві нижче комбайна:
а) під час спускання широкозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 20°;
б) під час роботи і спускання вузькозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 25°, за винятком лав, що оснащені механізованим кріпленням, обладнаним огорожею, що перешкоджає потраплянню кусків вугілля чи породи в місце перебування людей.
У разі двокомбайнового виймання пересування комбайнів одним тяговим ланцюгом дозволяється лише із застосуванням спеціальних пристроїв секціонування, що унеможливлюють складання тягових зусиль у ланцюгу. Місця кріплення ланцюга на пристроях секціонування мають бути чітко позначені, щоб їх було видно машиністам комбайнів. Одночасна робота двох комбайнів з ланцюговою подачею допускається лише на пластах з кутом падіння менше за 9°.
2.3.10. Не допускається перебування і переміщення людей під час роботи стругової установки:
а) між стояками першого ряду кріплення і конвеєром або вибоєм лави;
б) на відстані, меншій за 1 м падінням пласта від спрямовувальних балок або інших пристроїв закріплення приводних головок;
в) у нішах на відстані, меншій за 1,5 м від тягового ланцюга струга або секції конвеєра.
Під час підтягування стругової установки за підняттям пласта не допускається проводити інші роботи в лаві.
2.3.11. Виймання надштрекових ціликів біля вентиляційних штреків одночасно (однією лінією) з відробкою лав нижчерозташованого поверху допускається лише при кутах падіння пласта до 30° і за наявності оконтурювальних штреків (просіків).
2.3.12. Доставка вугілля із очисної виробки до навантажувального пункту за наявності ціликів над штреком на пологих і похилих пластах допускається лише на передні печі або гезенки.
У разі підходу очисних виробок до технічних меж і охоронних ціликів може проводитися доставка вугілля з лави до навантажувального пункту на задні печі або гезенки відповідно до заходів, затверджених головним інженером шахти.
2.3.13. У разі відробки за простяганням пластів з кутами падіння понад 25° обов'язкове застосування біля вибою запобіжних помостів. У разі транспортування вугілля самопливом мають бути встановлені гасники швидкості, а в місцях вигинів лави – огороджувальні пристрої.
Не допускається проводити виймання вугілля в уступі відбійним молотком у напрямку знизу вверх, а також працювати в уступах без рятувальних ніш у кутках уступів.
2.3.14. Вугле- і породоспускні скати (гезенки, печі) мають бути забезпечені засобами для їх розбучування. Перепуск застряглого вугілля в гезенках, свердловинах, печах і скатах самопливом дозволяється проводити згідно з спеціальними заходами.
2.3.15. У лавах на пластах з кутом падіння понад 18° не допускається доставка лісоматеріалів конвеєрами не обладнаними спеціальними пристроями для утримування лісоматеріалів.
2.3.16. В очисних виробках повинне застосовуватися механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам.
Постійне індивідуальне кріплення повинне складатися з однотипних стояків з однаковими характеристиками за несучою здатністю.
Тип, конструкція й параметри кріплення очисного вибою визначаються паспортом виїмкової дільниці.
2.3.17. У разі застосування в очисній виробці дерев'яного кріплення повинен бути незнижуваний змінний запас кріпильних матеріалів, що розміщуються поблизу вибою.
У разі застосування в очисному вибої індивідуального металевого кріплення необхідно мати запас цього кріплення, не менший за 5%.
2.3.18. Під час виймання вугілля вузькозахватними комбайнами і стругами індивідуальне металеве кріплення повинне застосовуватися з консольними металевими верхняками. Допускається застосування інших видів кріплення, що забезпечують надійне підтримання покрівлі в привибійному просторі, особливо за комбайном у місці вигину конвеєра.
У лавах, закріплених металевим кріпленням, дозволяється застосування дерев'яних верхняків, а дерев'яних стояків – у ролі контрольних.
2.3.19. Сполучення очисних виробок з відкатними (конвеєрними) та вентиляційними штреками (бремсбергами, уклонами, хідниками та інш.) мають бути закріплені механізованим пересувним кріпленням. Застосування іншого спеціального виду кріплення допускається у разі неможливості застосування механізованого пересувного кріплення. Спеціальні види кріплення цих сполучень узгоджуються з відповідним проектним інститутом, та вносяться до паспорта виїмкової дільниці.
2.3.20. У комплексно-механізованих лавах допускається застосування індивідуального металевого кріплення на кінцевих ділянках, а також дерев'яного в місцях викладення бутових смуг і в місцях геологічних порушень.
Застосування дерев'яного кріплення в лавах з індивідуальним металевим кріпленням допускається в місцях геологічних порушень і на кінцевих ділянках у місцях викладення бутових смуг або зведення інших споруд для підтримання сполучень очисних вибоїв з виробками, що прилягають.
2.3.21. Заходи, що забезпечують безпеку робіт, пов'язаних з посадкою покрівлі, мають бути у складі паспорта.
Пересування секцій механізованого кріплення на пластах з кутом падіння понад 35° дозволяється проводити в напрямку знизу вверх.
При куті падіння пласта понад 15° проводити вибивання кріплення під час посадки покрівлі в лаві дозволяється в напрямку знизу вверх.
Не допускається ведення інших робіт нижче місця пересування посадочного кріплення у разі посадки покрівлі на похилих, крутопохилих та крутих пластах.
2.3.22. У лавах з індивідуальним кріпленням працівники, зайняті на посадці покрівлі, мають перебувати в закріплених місцях. В органному кріпленні мають залишатися вікна завширшки не менше ніж 0,7 м на відстані не більше ніж 5 м одне від одного.
У лавах, закріплених дерев'яним кріпленням, на пластах з кутом падіння не вищим за 15°, одночасно з посадкою покрівлі допускається ведення інших робіт (крім підривання і роботи механізмів, що створюють шум) за умови перебування людей на відстані не менш ніж 30 м від ділянки, наміченої до посадки. У разі посадки покрівлі не одночасно всією довжиною лави, а окремими ділянками, кількість їх повинна бути мінімальною. Вибивання кріплення і посадка мають проводитися послідовно в одному напрямку. Порядок посадки покрівлі окремими ділянками або за всією лавою і заходи щодо безпечного ведення робіт визначаються в кожному окремому випадку паспортом виїмкової дільниці.
При застосуванні індивідуального металевого привибійного і різального кріплення на пластах з кутом падіння до 25° одночасно з посадкою допускається ведення й інших робіт у лаві на відстані від місця посадки, що визначається паспортом.
2.3.23. Бутовий штрек повинен бути закріплений тимчасовим кріпленням протягом не менше ніж 3 м від його вибою.
Кожний бутовий штрек повинен мати закріплений вихід у робочий простір лави. Перед підриванням породи в бутових штреках у робочому просторі лави за лінією відриву породи повинне бути пробите оконтурювальне органне кріплення.
У бутових штреках з верхнім підриванням і бурінням шпурів з боку вибою на похилих, крутопохилих і крутих пластах, де проведення бутових смуг здійснюється самопідбучуванням, кріплення може не проводитися.
2.3.24. При слабких, нестійких бокових породах для забезпечення безпеки робіт повинна застосовуватися затяжка покрівлі, а на крутих пластах – і підошви.
У разі розробки пластів стелеуступним вибоєм обов'язкове кріплення із затяжкою ніжок уступів.
2.3.25. Кріплення, вибите під час підривних робіт, зарубки і відбою вугілля, перенесення устаткування, а також те, що вийшло з ладу через деформацію, витікання робочої рідини чи втрату деталей, які забезпечують безпеку його обслуговування, повинне бути відновлене або замінене.
2.3.26. Видалення дерев'яного кріплення під час посадки покрівлі в лавах повинне проводитися механізованим або підривним способом.
2.3.27. У разі затримки обвалення покрівлі понад установлений паспортом крок посадки необхідно застосовувати штучне обвалення. У цьому разі не допускається вести роботи в лаві з видобутку вугілля до обвалення покрівлі.
Роботи щодо підготовки до штучного обвалення покрівлі провадяться відповідно до заходів, розроблених відповідно до рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском і головним інженером шахти.
Не допускається провадити одночасно очисні та посадочні роботи в лавах довжиною до 100 м з індивідуальним кріпленням і важкокерованою покрівлею.
2.4. Додаткові вимоги безпеки при розробці пластів, схильних
до газодинамічних явищ
2.4.1. Віднесення пластів до небезпечних і загрозливих за раптовими викидами вугілля і газу та схильних до гірничих ударів, а також ведення гірничих робіт на таких пластах повинне проводитися відповідно до„Инструкции по безопасному ведению работ на пластах, опасных по внезапным выбросам угля, породы и газа”, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР та Мінвуглепромом СРСР 18.04.89 (далі - НАОП 1.1.30-5.06-89), та„Инструкции по безопасному ведению горных работ на шахтах, разрабатывающих пласты, склонные к горным ударам”, затвердженої Мінвуглепромом СРСР 18.11.88 (далі - НАОП 1.1.30-5.07-88).
2.4.2. Щорічно, до затвердження планів розвитку гірничих робіт, комісія під головуванням технічного керівника об'єднання або головного інженера самостійної шахти в складі представниківДержавного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (далі – МакНДІ) та Науково-дослідного інституту гірничорятувальної справи (далі - НДІГС), органу Держнаглядохоронпраці України, басейнових технологічних інститутів (ДонВУГІ і Донецький науково-дослідний інститут (далі - ДонНДІ)) і маркшейдерського (Український науково-дослідний інститут гірничої геомеханіки і маркшейдерської справи (далі - УкрНДМІ)) визначає для кожної шахти й затверджує перелік і порядок відробки особливо викидонебезпечних шахтопластів або дільниць; викидонебезпечних, загрозливих, захисних шахтопластів; викидонебезпечних порід; перехід створів; необхідність застосування прогнозу і способів запобігання викидам, а також місця закладення розсічних печей (гезенків) на незахищених викидонебезпечних пластах.
2.4.3. У разі виявлення ознак, що передують раптовому викидові або гірничому ударові, всі працівники та керівники в зміні мають бути виведені з виробки в безпечне місце, а електроенергія вимкнена. Відновлення робіт може бути здійснено за письмовим дозволом головного інженера гірничого підприємства (шахти).
2.4.4. Щорічно на розкриття, проведення підготовчих виробок і ведення очисних робіт на викидонебезпечних і загрозливих пластах повинен бути складений комплекс заходів щодо боротьби із раптовими викидами вугілля, породи і газу, який погоджується з МакНДІ і затверджується головним інженером шахти.
На підставі комплексу заходів розробляють паспорти розкриття пласта, а також заходи з боротьби із викидами для внесення в паспорт виїмкової дільниці, проведення та кріплення виробок.
Комплекс заходів, діючі паспорти проведення і кріплення виробок і паспорти виїмкових дільниць мають бути погоджені МакНДІ і затверджені до початку календарного року, а нововведені – до початку роботи.
2.4.5. При застосуванні суцільної системи розробки на незахищених викидонебезпечних крутих і крутопохилих пластах вибій відкатного штреку повинен випереджати очисний вибій (рахуючи від першого уступу лави або нижнього сполучення лави зі штреком) не менше ніж на 100 м. Просіки (нижні печі) мають випереджати очисний вибій не менше ніж на 20 м.
На пологих і похилих пластах при суцільній системі розробки допускається проведення відкатного (конвеєрного) штреку вугіллям одним вибоєм з лавою або з випередженням не меншим ніж 100 м.
2.4.6. Закладення польових виробок необхідно проводити на відстані не менше ніж 5 м від викидонебезпечних пластів, рахуючи за нормаллю.
У разі проведення польової виробки буропідривним способом режим струсного підривання вводять при наближенні до пласта на відстань, що дорівнює 3 м за нормаллю.
2.4.7. Підготовчі й очисні роботи в установлених прогнозом небезпечних зонах необхідно проводити із застосуванням способів відвернення раптових викидів вугілля і газу та контролю за їх ефективністю або струсним підриванням відповідно до вимог„Инструкции по применению сотрясательного взрывания в угольных шахтах Украины”, затвердженої Держнаглядохоронпраці України та Держвуглепромом України 01.11.93.