НПАОП 10.0-1.02-05Правила безпеки у вугільних шахтах

8.5.7. На діючих породних відвалах застосовуються ефективні заходи щодо запобігання їх займання та вітровій ерозії.

Не дозволяється експлуатація породних відвалів, які горять. Породні відвали, які горять, підлягають обов'язковому гасінню.

8.5.8. Для породних відвалів заввишки понад 10 м установлюється механічна захисна зона. За контуром механічної захисної зони повинні встановлюватися знаки, що забороняють вхід до зони.

Не допускається розміщення житлових, виробничих та інших будинків та споруд із постійною або тимчасовою присутністю людей у межах механічної захисної зони (крім будинків та споруд, пов'язаних із експлуатацією відвалів).

У межах механічної зони, але не ближче ніж за 10 м від проектного контуру відвалів заввишки до 28 м і не ближче ніж за 50 м від проектного контуру відвалів заввишки більше ніж 28 м дозволяється розміщувати лише інженерні комунікації. При цьому на період виконання робіт на інженерних комунікаціях роботи на відвалах повинні зупинятися.

8.5.9. Максимальна висота породних відвалів визначається з умов стійкості їхніх укосів та несучої здатності основи. Експлуатація породних відвалів заввишки понад 100 м дозволяється лише з дозволу органу Держнаглядохоронпраці України.

8.5.10. Породні відвали, що закладаються наново, повинні бути плоскої форми. Доцільно розміщувати їх у балках, ярах та відроблених кар'єрах із забезпеченням відводу та пропуску дощових та паводкових вод з обов'язковим зняттям родючого шару.

8.5.11. Закладання нових породних відвалів або будівництво лікувально-профілактичних, культурно-побутових та житлових будинків потрібно здійснювати із залишенням санітарно-технічної зони завширшки не менше ніж 500 м, а для діючих породних відвалів, які не горять, санітарна зона встановлюється за узгодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, установою Держсанепідемслужби в області (місті, районі) і місцевим органом виконавчої влади - не ближче ніж межа механічної захисної зони. Відстань від породних відвалів до стволів (шурфів) повинна бути не менше ніж 200 м.

Породні відвали слід розташовувати з підвітряного боку (для вітрів переважного напрямку) відносно житлових будинків, приміщень громадського та комунального призначення, а також стволів (шурфів).

8.5.12. Не дозволяється розміщувати породні відвали на площах з незатампонованими свердловинами та шурфами, на виходах пластів вугілля з потужністю наносів до 5 м, а також на майданчиках, підроблення яких несе за собою утворення провалів на поверхні.

Провали від ведення гірничих робіт можуть використовуватися для розміщення гірничих порід за умови бортування провалів та засипання розкритих корінних порід глинистими наносами шаром завтовшки не менше ніж 5 м, а також за відсутності протікання (підсосів) повітря через провали до гірничих виробок і небезпеки раптового осідання провалів у процесі їх заповнення, що визначається на підставі маркшейдерського прогнозу.

8.5.13. У разі виявлення ознак деформації в процесі експлуатації, гасіння та розбирання породного відвалу роботи повинні бути призупинені до розробки спеціальних заходів щодо подальшого безпечного ведення робіт.

8.5.14. Під час гасіння породних відвалів, які горять, здійснюється вимірювання концентрації оксиду вуглецю та сірчистого ангідриду на робочих місцях перед початком кожної зміни. За наявності шкідливих газів у кількості, що перевищує допустимі норми, повинні вживатися заходи, що гарантують безпеку робіт.

8.5.15. Списання породного відвалу з числа тих, що горять, оформлюється актом комісії з представників шахти, територіального органу Держнаглядохоронпраці України, установи Держсанепідемслужби в області (місті, районі), Мінприроди України, МакНДІ, НДІГС та(за погодженням) представниківмісцевих органів виконавчої влади за наявності акта температурної зйомки. Акт складається в такій кількості примірників, яка дорівнює кількості представлених у комісії органів. Один примірник залишається на шахті, інші передаються до зазначених організацій, де зберігаються у встановленому порядку.

8.5.16. Не допускається:

а) складання в породні відвали неостиглої золи котельних установок та легкозаймистих матеріалів (лісу, тирси, паперу, обтирального матеріалу та ін.);

б) експлуатація териконів без оснащення їх східцями;

в) ведення робіт із гасіння та розбирання відвалів у нічний час;

г) проведення на породних відвалах будь-яких робіт, пов'язаних із присутністю людей під час зливових опадів та грози;

ґ) розміщення на породних відвалах шламонакопичувачів;

д) подавання води до тріщин та порожнин від вигоряння на відвалі без додаткових заходів безпеки;

е) виконання робіт з формування, гасіння та розбирання породних відвалів одним працівником;

є) піднімання (спускання) працівників у скіпах (вагонетках) на терикон;

ж) самовільне розбирання породних відвалів.

8.5.17. Усі породні відвали підлягають рекультивації (озелененню). На діючих плоских породних відвалах рекультивація повинна здійснюватися з відставанням не більше ніж на один ярус.

8.5.18. У разі вивезення вугілля та породи канатними дорогами, автомобільним, конвеєрним та рейковим транспортом не дозволяється складання та вивантаження їх у невизначених місцях.

Начальник управління

організації державного нагляду

у вугільній промисловості О. Румежак

Додаток 1

до пункту 2.5.2 Правил

безпеки у вугільних шахтах

Форма

КНИГА ОГЛЯДУ СТВОЛІВ ШАХТ

Шахта ___________________________________________________________

Організація, до складу якої входить підприємство ______________________

_________________________________________________________________

Почата________________ 200__ року

Закінчена_______________200__ року

2

Продовження додатка 1

Примітки. 1. У книзі записуються всі зауваження, несправності, пошкодження провідників та кріплення ствола, а також трубопроводів та порушення у прокладці кабельних ліній.

2. Книга повинна бути пронумерована, прошита та скріплена печаткою шахти (пункт 2.5.2 Правил).

Начальник управління

організації державного нагляду

у вугільній промисловості О. Румежак

до пунктів 3.3.4, 3.3.5 Правил

безпеки у вугільних шахтах

Форма

ОГЛЯДУ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ УСТАНОВОК ТА ПЕРЕВІРКИ РЕВЕРСУВАННЯ

Місце установки __________________________________________________

Шахта___________________________________________________________

Організація, до складу якої входить підприємство ______________________

_________________________________________________________________

Почата ___________ 200__ року

Закінчена _________ 200__ року

2

Продовження додатка 2

Тип вентилятора та номер агрегату_________________

_________________

Огляд вентиляційної установки

Примітки. 1. Для кожного вентиляторного агрегату в книзі відводиться окрема сторінка.

2. Книга повинна бути прошита та скріплена печаткою, а сторінки пронумеровані (пункт 3.3.4 Правил).

Начальник управління

організації державного нагляду

у вугільній промисловості О. Румежак

до пункту 3.3.6 Правил

безпеки у вугільних шахтах

Форма

КНИГА

ОБЛІКУ РОБОТИ ВЕНТИЛЯЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ

Шахта ___________________________________________________________

Організація, до складу якої входить підприємство ______________________

_________________________________________________________________

Почата _______________ 200__ року

Закінчена _____________ 200__ року

2

Продовження додатка 3

Тип вентилятора та номер агрегату ______________

______________

Примітки. 1. Книга ведеться черговим машиністом вентиляційної установки або особою, що обслуговує пульт дистанційного управління та контролю роботи вентиляційної установки (пункт 3.3.6 Правил) .

2. Покази вимірювальних приладів (графи 4–6) мають заповнюватись черговим машиністом кожні 2 години. У графі 9 записуються помічені машиністом порушення в стані установки.

3. Для автоматизованих вентиляційних установок у графах 4–6 реєструються лише сигнали про відхилення режиму роботи установки від заданих параметрів, а у графі 2 – час їх надходження.

4. Графи 4 та 5 на установках, оснащених самописними приладами, не заповнюються (пункт 3.3.6 Правил) .

5. Черговим машиністом або особою, що обслуговує пульт дистанційного управління, на початку кожної зміни на діаграмах самописних приладів робиться позначка із зазначенням дати та часу.

Начальник управління

організації державного нагляду

у вугільній промисловості О. Румежак

до пунктів 3.5.12, 3.7.6, 37.7, 3.7.8

Правил безпеки у вугільних шахтах

Форма

КНИГА

ВИМІРІВ МЕТАНУ ТА ОБЛІКУ ЗАГАЗУВАНЬ

 ПІДВИЩЕНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ

(ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ) 

Шахта _____________________________________________________________

Організація, до складу якої входить підприємство _________________________

___________________________________________________________________

Категорія за газом____________________________________________________

Почата ______________ 200__ року

Закінчена ____________ 200__ року

2

Продовження додатка 4

Найменування та номер дільниці_________________________________________

Місяць __________________ рік _____

Примітки. 1.Форма 1 (пункт 3.5.12 Правил) заповнюється щоденно, при цьому з наряд-путівок переносяться до книги результати вимірювань у таких пунктах:

у надходжуваних на виїмкові дільниці вентиляційних струменях;

у надходжуваних до очисних виробок вентиляційних струменях при послідовному провітрюванні лав (для інших за ходом руху вентиляційного струменя лав);

у вихідних з очисних виробок та виїмкових дільниць вентиляційних струменях за відсутності реєстрації телеінформації датчиків метану;

в інших місцях, у яких результати вимірів використовуються в розрахунках багатогазовості.

2. Для вихідних струменів очисних виробок в одній графі записуютьсяу вигляді дробу два значення концентрації : у чисельнику – максимальне, у знаменнику – середнє.

3. Через кожні 10 днів начальник дільниці незалежно від щозмінного ознайомлення із вмістом газу у виробках за наряд-путівками знайомиться з результатами вимірів концентрації за декаду та розписується у відповідній графі.

3

Продовження додатка 4

Форма 2

Примітки. 1. У формі 2 (пункти 3.7.6, 3.7.8 Правил) реєструються випадки загазування виробок.

2. У графі 2 крім найменування пласта, дільниці, виробки, в яких виявлене накопичення метану (загазування), зазначається вид загазування (місцеве, шарове або загальне) та місце загазування (привибійний простір, куток, купол за кріпленням, сполучення лави з вентиляційним штреком тощо).

3. У графі 6 зазначається час, що пройшов із моменту виявлення загазування (визначається під час розслідування причин загазування) до повного розгазування.

4. У графі 11 записуються заходи для запобігання загазуванню із зазначенням обсягів, термінів виконання робіт та осіб, що відповідають за їх виконання.

5. У графі 12 підписуються начальник дільниці ВТБ і начальник технологічної дільниці, у виробках якої сталось загазування.

4

Продовження додатка 4

Облік суфлярних виділень і проривів метану

Примітки. 1. У формі 3 (пункт 3.7.7 Правил) реєструються всі випадки суфлярних виділень та проривів метану з підошви гірничих виробок у порядку їх виникнення. Нумерація суфлярних виділень (проривів) ведеться загальна за шахтою. На планах гірничих робіт місце суфлярного виділення (прориву) позначається червоним колом, зазначається його порядковий номер і дата виникнення.

2. Реєстрація кожного суфляру (прориву) здійснюється не пізніше наступного дня з подальшим доповненням у разі отримання нових даних про нього.

3. У графі 2 показується вид метановиділення: суфляр або прорив метану. Розпізнавальними ознаками прориву метану з підошви є наявність “свіжих” техногенних тріщин у підошві виробок, підняття порід підошви.

4. У графі 4 крім місця виникнення суфляру (прориву) відносно вибою виробки показується звідки здійснювалося виділення метану: з пласта або з порід покрівлі (підошви) виробки.

5. У графи 5 та 6 заносяться результати вимірів концентрації метану та витрати повітря після отримання про них нових даних, а також дата здійснення вимірів.

6. Витрата газу під час дії суфляру (прориву) визначається з різниці витрати газу, виміряного перед місцем виділення метану та за ним. Для цього у зазначених пунктах виробки одночасно вимірюються витрати повітря та концентрація метану. Якщо виміри перед місцем виділення метану здійснити неможливо, витрата визначається за різницею витрати метану, що виділявся з виробки до появи в ній суфлярного виділення (прориву) та при діючому суфлярі (прориві). Перший приймається за результатами найближчого планового виміру, а другий визначається безпосереднім вимірюванням витрати повітря та концентрації метану.

5

Продовження додатка 4

Примітки. 1. У формі 4 (пункти 3.7.7, 3.7.8 Правил) реєструються всі випадки підвищених концентрацій діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) у виробках негазових шахт. Реєстрація здійснюється не пізніше наступного дня з моменту виявлення у виробках підвищеного вмісту діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) з подальшим доповненням у разі отримання нових даних.