У всіх випадках слід влаштовувати не менше двох головних заземлювачів, розміщених у різних місцях, що резервують один одного на час огляду, чищення або ремонту одного з них.
У разі окремого електропостачання блоків та за відсутності головного водовідливу головні заземлювачі повинні розміщуватися у зумпфах або спеціальному колодязі, заповненому водою.
5.10.5. Для місцевих заземлювачів повинні влаштовуватися штучні заземлювачі у водовідвідних канавках або в інших придатних для цього місцях.
У гідрошахтах як місцеві заземлювачідозволяєтьсявикористовувати металеві жолоби самопливного гідротранспорту вугілля.
Для місцевих заземлювачів може використовуватися металеве рамне кріплення.
5.10.6. Кожна кабельна муфта з металевим корпусом крім з'єднувачів напруги на гнучких кабелях, що живлять пересувні машини, повинна мати місцеве заземлення та з'єднуватися із загальною мережею заземлення шахти.
Дозволяєтьсядля мереж стаціонарного освітлення влаштовувати місцеве заземлення не для кожної муфти або світильника, а через кожні 100 м кабельної мережі.
Для апаратури та кабельних муфт телефонного зв'язку на дільниці мережі з кабелями без бронідозволяєтьсямісцеве заземлення без приєднання до загальної мережі заземлення.
У разі відкатки контактними електровозами заземлення електроустановок постійного струму, що знаходяться безпосередньо біля рейок, повинне здійснюватися шляхом приєднання заземлювальної конструкції до рейок, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.
5.10.7. Заземлення корпусів пересувних машин, вибійних конвеєрів, апаратів, установлених у привибійному просторі, та світильників, приєднаних до мережі гнучкими кабелями, а також електроустаткування, установленого на платформах, що пересуваються рейками (за винятком пересувних підстанцій), повинне здійснюватися з'єднанням їх із загальною мережею заземлення за допомогою заземлювальних жил живильних кабелів.
Заземлювальна жила з обох боків повинна приєднуватися до внутрішніх заземлювальних затискувачів у кабельних муфтах та ввідних пристроях.
Для пересувних машин та вибійних конвеєрів повинен передбачатися безперервний контроль заземлення.
Такі машини, призначені для шахт, небезпечних щодо газу та пилу, повинні мати іскробезпечні схеми безперервного контролю заземлення.Дозволяєтьсязастосування схем керування з використанням заземлювальної жили силового кабелю, попередній контроль цілісності якої здійснюється іскробезпечними колами перед подаванням напруги на машину.
5.10.8. Загальний перехідний опір мережі заземлення, виміряний біля будь-яких заземлювачів, не повинен перевищувати 2 Ом.
5.11.1. На проммайданчику шахти освітленню підлягають усі місця робіт, приймальні майданчики біля ствола, драбини, проходи для людей, приміщення електромеханічних установок, автотранспортні, залізничні та інші шляхи, у тому числі на породні відвали.
5.11.2. У будівлях підйомної машини, головної вентиляційної установки, компресорної, у машинних відділеннях холодильних установок, надшахтних будівлях стволів, будівлях лебідок породних відвалів та канатних доріг, будівлях дегазаційних установок, котельних, будівлях вугільних бункерів, в адміністративно-побутових комбінатах повинне передбачатися аварійне освітлення від незалежного джерела живлення.
У всіх перелічених будівлях крім будівель підйомних машин дозволяєтьсязастосування для аварійного освітлення індивідуальних акумуляторних світильників.
5.11.3. Світильниками, що живляться від електричної мережі, у підземних умовах повинні освітлюватися із забезпеченням нормованих рівнів освітленості:
а) електромашинні, лебідкові та диспетчерські камери, центральні підземні підстанції, локомотивні гаражі, медпункти, роздаточні камери вибухових матеріалів, підземні ремонтні майстерні;
б) транспортні виробки в межах приствольного двору;
в) приймальні майданчики стволів, уклонів та бремсбергів, роз'їзду в приствольних та дільничних відкатних виробках, ділянки виробок, де відбувається перевантаження вугілля, пункти посадки людей у транспортні засоби та підходи до них;
г) привибійний простір стволів, сполучень та камер під час проходки та прохідницькі підвісні помости;
ґ) очисні виробки на пологих та похилих пластах, обладнані механізованими комплексами та струговими установками (світильниками, що входять до складу комплексу або установки);
д) електромашинні установки, що постійно обслуговуються, пересувні підстанції та розподільні пункти поза межами спеціальних камер;
е) виробки, обладнані стрічковими конвеєрами та підвісними крісельними дорогами, призначеними для перевезення людей;
є) людські хідники, обладнані засобами механізованого перевезення людей.
Привибійний простір підготовчих виробок, що проводяться із застосуванням прохідницьких комплексів або комбайнів, повинен освітлюватися вмонтованими у комплекс або комбайн світильниками.
5.11.4. Для живлення підземних освітлювальних установок повинна використовуватися напруга не вища за 220 В.
Для ручних переносних світильників, що живляться від іскробезпечних джерел,дозволяєтьсянапруга не вища за 42 В.
5.11.5. Акумуляторні світильники повинні бути запломбовані та забезпечувати безперервне нормальне горіння тривалістю не менше ніж 10 годин. Світильники повинні обладнуватися джерелами світла для аварійного освітлення.
Недозволяєтьсярозкривати світильники в шахті.
Світильники та заряджувальні станції не рідше одного разу на місяць підлягають контрольній перевірці механіком дільниці ВТБ.
5.11.6. Світильники, призначені для працівників дільниці буропідривних робіт, повинні бути виділені в окрему групу, для них недозволяєтьсярежим самообслуговування. Світильники повинні обслуговуватися працівниками лампової, які забезпечують постійний контроль їх справного стану.
5.11.7. При кожній шахті або групі шахт повинна бути влаштована лампова, що розміщується у приміщенні з негорючих матеріалів. Лампова в середині адміністративно-побутового комбінату повинна відділятися від решти будівлі стінами з негорючих матеріалів, у яких дозволяється влаштовувати отвори з металевими дверима.
Усі приміщення лампових повинні мати припливно-витяжну вентиляцію як загальну, так і місцеву.
5.11.8. Лампова повинна обладнуватися автоматичними заряджувальними станціями, розрахованими на експлуатацію герметичних та доливних акумуляторних батарей, а також мати тренувальну заряджувальну станцію.
5.11.9. Заряджувальні станції в ламповій повинні бути встановлені таким чином, щоб струмоведучі частини були ізольовані або відгороджені.Дозволяєтьсявідкриті контакти, призначені для приєднання акумуляторних світильників до заряджувального пристрою, за умови, якщо напруга на них не перевищує 24 В.
5.11.10. Для приготування розчину електроліту та заливання ним акумуляторів повинні застосовуватися спеціальні пристрої, які запобігають розбризкуванню або розливанню електроліту. Обслуговувальний персонал повинен забезпечуватися захисними окулярами, гумовими рукавичками та фартухами. У приміщенні повинні бути нейтралізувальні розчини або порошки у разі опіків електролітом.
5.12.1. Електроустаткування дозволяється відкривати та ремонтувати тільки особам, що мають відповідну кваліфікацію та право на проведення таких робіт.
Перевірка знань електротехнічного персоналу на відповідність кваліфікаційній групі з електробезпеки проводиться за участю представника Держнаглядохоронпраці України з періодичністю, що встановлюється Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4 і зареєстрованими в Мін'юсті України 10.02.98 за № 93/2533.
5.12.2. Усі електричні машини, апарати, трансформатори та інше електроустаткування, їх вибухобезпечні оболонки, кабелі, заземлення повинні періодично оглядатися:
а) особами, що працюють на машинах та механізмах, а також черговими електрослюсарями дільниці – щозміни перед початком роботи;
б) механіком дільниці або його заступником – щотижня із занесенням результатів до оперативного журналу;
в) головним енергетиком (головним механіком) шахти або призначеними ним особами – не рідше одного разу на 3 місяці із занесенням результатів до Книги реєстрації стану електроустаткування та заземлення (додаток 8);
г) перед спусканням у шахту спеціальною групою електрослюсарів шахти під контролем головного енергетика (головного механіка) шахти або посадової особи, ним призначеної, електроустаткування повинне піддаватися ревізії та перевірці його вибухобезпеки із занесенням результатів до Книги реєстрації стану електроустаткування та заземлення.
5.12.3. Роботи з монтажу, налагодження, випробування, ремонту, ревізії та демонтажу діючих електроустановок повинні виконуватися згідно з вимогами Правил та документації з їх експлуатації.
Оперативні переключення під час ремонтних та налагоджувальних робіт, що виконуються на живильних лініях та комплектних розподільних пристроях центральних підземних підстанцій та розподільних пунктах з напругою понад 1200В, повинні проводитися з дозволу головного енергетика (головного механіка).
Усі оперативні переключення в електроустановках шахти виконуються за погодженням із гірничим диспетчером (або енергодиспетчером) шахти із записом в оперативний журнал.
5.12.4. Налагоджувальні та інші спеціальні роботи, коли унеможливлене їх виконання із знятою напругою, допускається проводити поблизу та на струмоведучих частинах, які перебувають під напругою, з дозволу головного енергетика шахти за умов:
наявності наряду на проведення робіт із зазначенням заходів з техніки безпеки, а також заходів, що унеможливлюють безпосередній дотик до струмоведучих частин іскронебезпечних кіл напругою понад 42 В;
забезпечення безперервного нагляду за працівниками;
наявності в посвідченнях осіб, що виконують роботи, запису про допуск до проведення спеціальних робіт відповідно до кваліфікаційної групи з електробезпеки.
Виконання таких робіт у шахтах, небезпечних щодо газу, допускається тільки у виробках із свіжим струменем повітря, що провітрюються за рахунок загальношахтної депресії. При цьому повинен бути забезпечений контроль концентрації метану, а наряд погоджений з керівництвом дільниці ВТБ.
У виробках на пластах, небезпечних щодо раптових викидів вугілля та газу, крім ЦПП та виробок приствольного двору під час виконання зазначених робіт повинні додатково виконуватися такі умови:
а) місця проведення робіт мають бути розташовані не ближче ніж 600 м від діючих вибоїв пластів, небезпечних щодо раптових викидів вугілля та газу;
б) роботи повинні виконуватися у змінах, коли не ведеться видобуток вугілля, не проводяться гірничі виробки, а також не виконуються противикидні заходи і не раніше ніж через 4 години після струсного підривання;
в) безперервний контроль концентрації метану повинен здійснюватися гірничим майстром дільниці ВТБ. Якщо вміст метану становитиме понад 0,5%, то роботи повинні бути припинені, а напруга - знята.
Керівник налагоджувальних та інших спеціальних робіт повинен мати п’яту кваліфікаційну групу з електробезпеки, а члени бригади – не нижче IV групи.
5.12.5. Максимальний струмовий захист у всіх апаратах до приєднання їх до мережі та при експлуатації повинен підлягати перевірці.
5.12.6. Апарат захисту від витікань струму повинен перевірятися на спрацювання перед початком кожної зміни гірничим майстром дільниці або за його вказівкою електрослюсарем. Апарат захисту із самоконтролем справності перевіряється один раз на добу в ремонтну зміну.
Допускається дистанційна перевірка апаратури захисту від витікань струму за умови, що вимикальний апарат має пристрій попереднього контролю ізоляції та здатний відтворити автоматичне повторне включення захищуваної лінії після перевірки.
Результати перевірки повинні заноситися на спеціальні дошки, що розміщені в місцях установлення апарата захисту, а в разі його несправності повідомлятися гірничому диспетчеру для запису в журнал та вживання заходів.
Загальний час відключення мережі напругою 380, 660 та 1140 В при спрацюванні апаратазахистувідвитікань струму повинен перевірятися не рідше одного разу на 6 місяців. Результати перевірки апарата захисту повинні заноситися до Книги реєстрації стану електроустаткування та заземлення(додаток 8) .
5.12.7. Опір ізоляції відносно землі електричних установок та кабелів на номінальну напругу 127-1140 В змінного струму, що працюють у шахті, повинен бути не нижчий,ніж такі норми:
а) електродвигунів вугледобувних та прохідницьких машин – 0,5 МОм;
б) електродвигунів інших шахтних машин, освітлювальних трансформаторів, пускових агрегатів та ручних електросвердел – 1 МОм;
в) пускової та розподільної апаратури, броньованих та гнучких кабелів будь-якої довжини –1 МОм на фазу.
5.12.8. Вимірювання опору ізоляції електроустаткування та кабелів перед умиканням повинне проводитися після монтажу та перенесення, після аварійного відключення захистом, після тривалої бездіяльності, якщо апарат захисту від витікань струму не дає змоги ввімкнути мережу, а для стаціонарного електроустаткування – також періодично, не рідше одного разу на рік.
Електроустаткування та кабелі, опір ізоляції яких не відповідає нормам та викликає спрацювання апарата захисту від витікань струму, повинні бути від'єднані від мережі для проведення заходів щодо підвищення опору їх ізоляції або ремонту.
5.12.9. Капітальний ремонт рудникового електроустаткування, пов'язаний із заміною деталей або елементів схеми, що забезпечують вибухобезпечність електроустаткування, допускається лише суб’єктом господарської діяльності, що має на це відповідний Дозвіл Держнаглядохоронпраці України.
У разі поточного та профілактичного ремонтів, що проводяться на шахтах, з числа деталей, які забезпечують вибухобезпеку, допускається заміна прохідних затискачів, штепсельних контактів, ізоляційних колодок, ущільнювальних кілець, натискувальних пристроїв, заглушок кабельних вводів, кабельних муфт у цілому, а також кріпильних болтів оболонок електроустаткування.
5.12.10. На шахті не рідше одного разу на 3 місяці спеціально виділені та навчені особи повинні вимірювати загальний опір заземлювальної системи.
Опір заземлень необхідно вимірювати також перед вмиканням наново змонтованої або перенесеної установки.
Результати огляду та вимірювання заземлень електроустаткування, а також інших об’єктів, що не є об’єктами електроустановок, але підлягають заземленню згідно з Правилами, повинні заноситися до Книги реєстрації стану електроустаткування та заземлення (додаток 8), яка зберігається у головного енергетика шахти.
6. ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ГАСІННЯ ПОЖЕЖ6.1.1. Протипожежний захист шахти має бути спроектований та виконаний так, щоб запобігти можливості виникнення пожежі, а в разі її виникнення в будь-якому місці та з будь-якої причини забезпечувались її ефективна локалізація і гасіння на початковій стадії.
6.1.2. У проектах нових (тих, що реконструюються або ліквідуються) шахт, у проектах протипожежного захисту діючих шахт та в планах розвитку гірничих робіт необхідно передбачати:
а) застосування схем і засобів провітрювання, що забезпечують запобігання створенню вибухопожежонебезпечного середовища, пожежобезпечну розробку пластів вугілля, схильного до самозапалювання, надійне керування вентиляційними струменями в аварійних умовах і безпеку виходу людей із шахти або на свіжий струмінь повітря;
б) застосування безпечних у пожежному плані способів розкриття та підготовки шахтних полів, систем розробки пластів вугілля, схильного до самозапалювання, можливість забезпечення надійної ізоляції виїмкових дільниць (очисних виробок) після їх відробки, а також можливість швидкої локалізації та активного гасіння пожеж;
в) унесення до проектів (паспортів) розробки всіх пластів вугілля, схильних до самозапалювання, розділів із заходами щодо запобігання пожежам від самозапалювання вугілля;
г) застосування спеціальних способів і засобів зниження хімічної активності вугілля, зниження повітропроникності виробленого простору, підвищення герметичності ізолювальних споруд і забезпечення надійності контролю ознак пожеж при відробці пластів вугілля, схильного до самозапалювання;
ґ) застосування безпечних у пожежному плані машин і механізмів, устаткування, пристроїв і схем енергозабезпечення;
д) застосування негорючих і важкогорючих речовин та матеріалів, серед них і робочих рідин;
е) скорочення обсягу буропідривних робіт;
є) застосування автоматичних засобів виявлення пожеж, установок пожежогасіння, пристроїв блокування, що не допускають роботи виїмкових машин і стрічкових конвеєрів у разі невідповідності тиску води в пожежному трубопроводі нормативним вимогам;
ж) застосування засобів колективного та індивідуального захисту людей, що гарантують безпеку під час евакуації або відсиджування в разі пожежі.
Проекти протипожежного захисту шахт щорічно коректуються і узгоджуються з територіальними органами Держнаглядохоронпраці України та загоном ДАРС /ДВГРС/ двічі на рік згідно з Планом ліквідації аварій.
6.1.3. Кількість і види технічних засобів протипожежного захисту, використовувані вогнегасні засоби, джерела і засоби подавання води для пожежогасіння, запас спеціальних вогнегасильних речовин (порошкових, пінних та ін.) визначаються у заходах до проекту протипожежного захисту шахти.
6.1.4. Під час розроблення планів ліквідації аварій має бути проведений розрахунок і прийнятий режим вентиляції, що сприяє у разі виникнення пожежі запобіганню самочинному перекиданню вентиляційного струменя, поширенню газоподібних продуктів горіння у виробках, де перебувають люди, зниженню активності пожежі та створенню найбільш сприятливих умов для її гасіння та попередженню вибухів горючих газів. Прийнятий вентиляційний режим повинен бути керованим і сталим.
6.2.1. Порядок, способи і терміни здійснення пожежно-профілактичних заходів під час розробки пластів вугілля (за винятком антрацитів), схильного до самозапалювання, встановлюються проектом розкривання та підготовки пластів вугілля.
6.2.2. Щорічно в об’єднанні (на самостійній шахті) складається список шахтопластів вугілля, схильного до самозапалювання. Цей список до початку календарного року погоджується із територіальними органами Держнаглядохоронпраці України, ДАРС /ДВГРС/, НДІГС та затверджується технічним керівником об’єднання (головним інженером самостійної шахти) і надсилається шахтам, ДАРС /ДВГРС/, органам Держнаглядохоронпраці України, НДІГС і МакНДІ.
Схильність до самозапалювання усіх шахтопластів вугілля встановлюється НДІГС на стадії проведення геологорозвідувальних робіт в умовах шахтного поля.
6.2.3. Розкриття, підготовка і розробка пластів вугілля, схильного до самозапалювання, повинні провадитись шляхом проходження польових виробок.
У разі відробки тонких і середньої потужності викидонебезпечних та з високою газоносністю пластів вугілля, схильного до самозапалювання, допускається застосування пластових виробок.
Проекти розробки в такому разі повинні узгоджуватися з інститутами НДІГС, МакНДІ та органом Держнаглядохоронпраці України.
6.2.4. Головні квершлаги та дільничні квершлаги з терміном служби (експлуатації) понад 1 рік у місцях пересікання з пластами вугілля, схильного до самозапалювання, і на відстані 5 м в обидва боки від останніх повинні бути закріплені негорючим кріпленням.
6.2.5. Круті пласти вугілля, схильного до самозапалювання, повинні відроблятись як правило з повною закладкою виробленого простору. Не допускається застосовувати для закладальних робіт матеріали, схильні до самозапалювання.
6.2.6.Провітрювання виїмкових дільниць повинне бути зворотноточним на передні виробки. У разі газовості виїмкових дільниць 3 м 3 /хв та більше, а також на пластах, небезпечних щодо раптових викидів вугілля та газу, дозволяється застосовувати інші схеми провітрювання за умови виконання заходів щодо зниження втрати повітря через вироблений простір відповідно до ДНАОП 1.1.30-6.09-93.
6.2.7. Не допускається під час розробки пластів вугілля, схильного до самозапалювання, залишати у виробленому просторі цілики і пачки вугілля, не передбачені проектом, а також відбите та подрібнене вугілля.
У місцях геологічних порушень та в місцях, передбачених проектами, зазначені цілики вугілля повинні бути оброблені антипірогенами або ізольовані. У разі залишення пачок вугілля в покрівлі (підошві) пласта в проектах необхідно передбачати заходи щодо попередження самозапалювання вугілля.
6.2.8. У відкатних та вентиляційних штреках (хідниках) або в проміжних квершлагах на пластах вугілля, схильного до самозапалювання, перед початком очисних робіт повинні бути визначені місця зведення ізоляційних перемичок не ближче ніж 5 м від місць пересічення виробок.
6.2.9. Усім постійним перемичкам, серед них і зведеним під час гасіння пожеж, надають порядковий номер і наносять їх на плани гірничих виробок. Перемички повинні прийматися за актом. Акти зберігаються у начальника дільниці ВТБ протягом терміну служби перемички.
Конструкції перемичок, сорочок і засоби контролю повинні відбуватися згідно з вимогамиРуководства по изоляции отработанных участков, временно остановленных и не используемых горных выработок в шахтах,затвердженого Мінвуглепромом СРСР 10.12.76.
6.2.10. Усі відроблені дільниці повинні бути ізольовані в терміни, що не перевищують часу інкубаційного періоду самозапалювання.
Якщо час демонтажу обладнання перевищує час інкубаційного періоду самозапалювання вугілля, то повинні бути розроблені та узгоджені з НДІГС, ДАРС /ДВГРС/ і територіальним органом Держнаглядохоронпраці України спеціальні заходи, що забезпечують попередження самозапалювання вугілля.
Відроблені дільниці повинні бути ізольовані не пізніше як за 10 діб після демонтажу устаткування.