5.4.3. Кабельні вводи електроустаткування повинні бути надійно ущільнені. Невикористані кабельні вводи повинні мати заглушки, що відповідають рівню вибухозахисту електроустаткування.
5.4.4. Приєднання жил кабелів до затискачів електроустаткування повинне проводитися за допомогою наконечників, спеціальних шайб або інших рівноцінних пристроїв, що унеможливлюють наявність дротиків жил кабелю поза затискачем.
Недозволяєтьсяприєднання декількох жил кабелів до одного затискача, якщо це не передбачене конструкцією затискача.
5.4.5. Продовження експлуатації електроустановок понад 1000 В, граничний строк експлуатації яких закінчився, здійснюється уповноваженими організаціями, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України на проведення відповідної роботи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687.
5.5.1. Недозволяєтьсязастосовувати в підземних виробках комутаційні,пускові апарати й силові трансформатори, що містять масло або іншу горючу рідину. Ця вимога не поширюється на КРП, установлені в камерах з найвищим ступенем вогнестійкості кріплення.
Недозволяєтьсяспорудження нових камер для КРП з масляним заповненням між паралельними виробками.
5.5.2. У всіх камерах, де встановлене електроустаткування з масляним заповненням, повинні влаштовуватися суцільні пожежні двері. В інших камерах повинні бути ґратчасті двері із запірними пристроями. Двері камер, у яких немає постійного обслуговувального персоналу, повинні бути зачинені. Біля входу камери вивішується знак “Стороннім вхід заборонено”, а в камері на видному місці - укріплені відповідні попереджувальні плакати.
У камерах, де встановлене електроустаткування з масляним наповненням, влаштовується поріг заввишки не менше ніж 100 мм.
5.5.3. У камерах підстанцій та електромашинних камерах довжиною понад 10 м має бути два виходи, що розташовані у найбільш віддалених одна від одної частинах камери.
5.5.4. Між машинами та апаратами в камерах повинні залишатися проходи, достатні для транспортування машин та апаратів під час їх ремонту або заміни, але не менші за 0,8 м. З боку стін камер залишаються монтажні проходи завширшки не менше ніж 0,5 м.
Якщо не вимагається доступ до машин або апаратів з тильної та бокової сторони для обслуговування, монтажу та ремонту, то їх можна встановлювати впритул один до одного і до стіни камери.
Відстань між верхньою частиною апарата та покрівлею повинна бути не меншою за 0,5 м.
5.5.5. Пересувні трансформаторні підстанції, комплектні розподільні пристрої розміщуються у добре закріплених та зручних для обслуговування місцях, мають бути захищені від води, що протікає з покрівлі виробки, та механічних пошкоджень і не заважати роботі транспорту та пересуванню людей. Відстань від електроустаткування до состава поїзда або конвеєра повинна бути не меншою за 0,8 м, до стінки виробки та до покрівлі проміжок повинен бути не меншим за 0,5 м . Не допускається установлення підстанцій у рейкових уклонах, за винятком ніш та заїздів, оснащених бар'єром.
В окремих випадках допускається установлення комплектного устаткування, якщо це передбачено конструкцією, над скребковим конвеєром. Проміжок між електроустаткуванням та покрівлею у цьому разі повинен бути достатнім для обслуговування, але не меншим за 0,5 м, а між бортом конвеєра та помостом – не меншим за 0,4 м.
Уцих місцях у покрівлі не повинне бути куполів та інших факторів, що сприяють утворенню місцевих (шарових) скупчень метану.
5.6.1. Влаштування, монтаж та експлуатація поверхневих та підземних компресорних установок та повітропроводів мають задовольняти вимоги Правил влаштування та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів та газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71.
5.6.2. На встановлення пересувної компресорної станції у шахті розробляється проект, який має містити заходи загальної та пожежної безпеки та затверджуватися головним інженером шахти.
Підземні пересувні компресори повинні мати тепловий захист, що відключає компресор сухого стиску при температурі стисненого повітря понад 182 °С, а маслозаповнений – при температурі понад 125 °С.
Робочийтискстисненогоповітряцихкомпресорівне повинен перевищувати 0,6 МПа (6 кгс/см2), а запобіжний клапан компресора повинен налагоджуватися на тиск спрацювання 0,66 МПа (6,6 кгс/см2) та пломбуватися.
Маслозаповнені компресори повинні мати захист, що унеможливлює займання масла.
5.6.3. Підземна пересувна компресорна установка розташовується на горизонтальному майданчику на свіжому струмені повітря. Місця установлення компресора повинні бути закріплені негорючим кріпленням на відстань не меншу за 10 м з обох боків компресорної станції. Відстань до місць навантаження вугілля повинна бути не меншою за 30 м.
У місцях розташування установки силові кабелі та кабель зв'язку треба прокладати на протилежному боці виробки із захистом від впливу пожежі або вибуху (труби, екрани тощо).
З обох боків установки розташовуються ящики з піском або інертним пилом місткістю не меншою за 0,4 м 3 та по 5 порошкових вогнегасників. Телефонний апарат повинен розташовуватися на відстані, яка дає змогу вести розмову при роботі компресора.
Дозволяється застосування пересувних гвинтових компресорних установок у тупикових виробках шахт, небезпечних з газу або пилу, за умови наявності не менше трьох ступенів теплового захисту та виносу масла при роботі компресора не більше 0,02 г/м 3 і узгодження проекту на його встановлення з НДІГМ, ЕТЦ.
5.6.4. Підземна компресорна установка повинна обслуговуватися спеціально навченою особою відповідно до інструкції з її експлуатації.
Підземна пересувна компресорна установка оглядається щоденно особою, відповідальною за безпечну експлуатацію, не менше одного разу на тиждень механіком дільниці та не менше одного разу на квартал головним механіком шахти (шахтопрохідницького управління). Результати огляду повинні фіксуватися у Книзі обліку роботи компресорної установки, передбаченої Правилами влаштування та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів та газопроводів, затвердженими Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71.
5.6.5. Не допускається вмикання та робота підземної пересувної компресорної установки за умови:
а) умісту метану в місці розташування установки на свіжому струмені понад 0,5%;
б) відсутності або несправності теплового захисту;
в) несправності регулятора продуктивності, запобіжних клапанів, манометрів та термометрів;
г) витікання масла;
ґ) зворотного обертання гвинтів компресора.
5.6.6. Як прокладний матеріал для фланцевих з'єднань повітропроводів має застосовуватися пароніт, азбест та інші матеріали з температурою тління не нижчою за 350 °С.
Пошкоджені ділянки повітропроводів замінюються цілими або для їх ремонту використовуються металеві штуцери та хомути.
5.6.7. Не рідше одного разу на рік спеціалізована організація за участю енергомеханічної служби шахти має проводити технічний огляд компресорної установки (гвинтової, поршневої, відцентрової). У цей же термін суб’єкт господарювання, що має відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, здійснює роботи з налагодження, ремонту, модернізації або її реконструкції.
5.7.1. У підземних мережах напругою понад 1200 В повинен здійснюватися захист ліній, трансформаторів (пересувних підстанцій) та електродвигунів від струмів короткого замикання та витікань (замикань) на землю.
На шахтах, що будуються та реконструюються, установка захисту від замикань на землю повинна бути також і на лініях, що живлять ЦПП.
На відхідних лініях ЦПП та РПП-6 (розподільні підземні пункти) захист від струмів короткого замикання та селективний від витікань (замикань) на землю повинен бути миттєвої дії (без затримки часу).
На лініях, що живлять ЦПП, дозволяється застосування максимального струмового захисту з обмежено залежною витримкою часу та відсічкою миттєвої дії, яка має охоплювати й збірні шини ЦПП, а також захист від замикань на землю з витримкою часу до 0,7 с.
Для електродвигунів передбачаються також захист від струмів перевантаження та нульовий захист.
У всіх випадках відключення мережі захистами дозволяється застосування пристрою автоматичного повторного вмикання (далі - АПВ) одноразової дії, а також застосування пристроїв автоматичного вмикання резерву (далі - АВР) за умови використання апаратури з пристроями блокування проти подавання напруги на лінії та електроустановки в разі пошкодження їх ізоляції відносно землі та короткого замикання.
Вибір вимикальних апаратів, пристроїв релейного захисту, АПВ та АВР повинен здійснюватись на підставі розрахунку та перевірки параметрів спрацювання цих пристроїв.
Терміни обладнання підземних мереж напругою понад 1200 В видами релейного захисту, яких не вистачає, установлюються Держнаглядохоронпраці України.
5.7.2. При напрузі до 1200 В повинен здійснюватися захист:
а) трансформаторів та кожного відхідного від них приєднання від струмів короткого замикання – автоматичними вимикачами з максимальним струмовим захистом – миттєво у межах до 0,2 с;
б) електродвигунів та кабелів, що їх живлять:
від струмів короткого замикання – миттєвий або селективний у межах до 0,2 с;
від струмів перевантаження або від перегрівання (для електродвигунів, що працюють у режимі екстрених перевантажень – від перекидання та нездійсненого пуску);
нульовий;
від вмикання напруги при зниженому опору ізоляції відносно землі;
в) іскронебезпечних кіл, що відходять від вторинних обмоток знижувального трансформатора, вбудованого в апарат, від струмів короткого замикання і витоків струму на землю;
г) електричної мережі від небезпечних витікань струму на землю – автоматичними вимикачами або одним вимикальним апаратом у комплексі з одним апаратом захисту від витікання струму на всю електрично пов'язану мережу (підключену до одного або групи трансформаторів, що працюють паралельно); при спрацюванні апарата захисту від витікання струму повинна відключатися уся мережа, підключена до вказаних трансформаторів, за винятком відрізку кабелю довжиною до 10 м, що поєднує трансформатори із загальномережним автоматичним вимикачем.
Довжина кабелів, приєднаних до одного трансформатора або трансформаторів, що працюють паралельно, повинна обмежуватися місткістю відносно землі не більшою за 1 мкФ на фазу.
При живленні підземних електроприймачів з поверхні через свердловини допускається установлення автоматичного вимикача з апаратом захисту від витікання струму під свердловиною на відстань не більшу за 10 м від неї. У цьому разі під час спрацювання апарата захисту від витікання струму електроприймачі на поверхні та кабель у свердловині можуть не вимикатися, якщо на поверхні є пристрій контролю ізоляції мережі, який не впливає на роботу апарата захисту, а електроприймачі мають безпосереднє відношення до роботи шахти (вентилятори, лебідки та ін.) та приєднуються за допомогою кабелів.
Захист від витікання струму може не застосовуватися для кіл напругою не більшою за 42 В, кіл дистанційного керування та блокування КРП, а також кіл місцевого освітлення пересувних підстанцій, що живляться від вбудованих освітлювальних трансформаторів, за умови металевого жорсткого або гнучкого зовнішнього з'єднання їх з корпусом підстанції, наявності вимикача в колі освітлення та напису на світильниках “Розкривати, відключивши від мережі”.
Вимога захисту від витікання струму не поширюється на іскробезпечні системи.
У всіх випадках захисного вимикання дозволяється однократне АПВ за умови наявності в КРП максимального струмового захисту та захисту від витікань (замикань) на землю, що мають пристрої блокування проти подавання напруги на лінії або електроустановки після їх спрацювання.
Терміни обладнання захистом від струмів перенавантаження встановлюються Держнаглядохоронпраці України.
5.7.3. Величина вставки струму спрацювання реле максимального струму автоматичних вимикачів, магнітних пускачів та станцій керування, а також номінальний струм плавкої уставки запобіжників повинні обиратися за відповідними розрахунками. Не дозволяється застосовувати запобіжники без патронів та некалібровані плавкі вставки.
5.8.1. Електропостачання дільниці повинне здійснюватися від пересувних трансформаторних підстанцій, що приєднуються до розподільної мережі за допомогою КРП. Дозволяєтьсяпідключати до одного КРП не більше трьох однакової потужності технологічно зв'язаних пересувних підстанцій або трансформаторів за умови забезпечення чутливості максимального струмового захисту. В окремих випадках електропостачання дільниці може здійснюватися від стаціонарних дільничних підстанцій. Дозволяєтьсяелектропостачання дільниць з поверхні через свердловини. При цьому в разі встановлення шахтних пересувних підстанцій на поверхні мають бути вжиті заходи щодо їх захисту від грозових перенапружень.
Живлення пересувних трансформаторних підстанцій, що встановлюються в окремих випадках з дозволу технічного керівника виробничого об'єднання (компанії, концерну, самостійної шахти) у виробках з вихідним струменем повітря, що безпосередньо прилягають до очисних вибоїв пологих та похилих пластів, небезпечних за раптовими викидами, повинне здійснюватися з відокремленої мережі із захистом від витікання струму (замикань) на землю. Місця розміщення підстанцій повинні бути обладнані апаратурою, що вимикає живильну мережу в разі перевищення допустимої концентрації метану.
5.8.2. Для приєднання до мережі пересувних підстанцій та трансформаторів, що встановлюються у виробках з вихідним струменем повітря шахт ІІІ категорії за газом та вище, слід застосовувати КРП з апаратами попереджувального контролю ізоляції мережі відносно землі – блок реле витоку (далі - БРВ) та дистанційним керуванням з іскробезпечними колами. Допускається телемеханічне керування КРП з пульту гірничого диспетчера (оператора). КРП повинні встановлюватися у камерах на свіжому струмені повітря.
Для вмикання РПП дільниці та іншого електроустаткування, розміщеного у виробках з вихідним струменем повітря, повинні застосовуватися комутаційні апарати з БРВ, які забезпечують захисне відключення та автоматичний контроль безпечної величини опору кола заземлення.
5.8.3. Усі вибійні машини повинні приєднуватися до мережі за допомогою магнітних пускачів або спеціальних магнітних станцій (станцій керування), керованих дистанційно.
Машини, на яких для керування окремими електродвигунами встановлені магнітні станції або ручні вимикачі, також повинні приєднуватися до мережі за допомогою пускачів з дистанційним управлінням.
5.8.4.Керування машинами (за винятком ручних) з виймання вугілля у лавах, проведення підготовчих виробок, нарізання розвантажувальних пазів (щілин) та буріння свердловин вугілля діаметром понад 80 мм, що застосовуються на викидонебезпечних пластах або у викидонебезпечних зонах, повинні мати дистанційне керування з безпечних відстаней, що регламентуються НАОП 1.1.30-5.06-89.
5.8.5. Для подавання напруги на вибійні машини в шахтах, небезпечних щодо газу або пилу, повинні застосовуватися пускачі (магнітні станції) з іскробезпечними схемами керування.
5.8.6. Схема керування вибійними машинами та механізмами повинна забезпечувати:
нульовий захист;
безперервний контроль заземлення корпусу машини;
захист від самочинного вмикання апарата під час замикання у зовнішніх колах керування;
іскробезпеку зовнішніх кіл керування (для шахт, небезпечних щодо газу або пилу).
Не допускається застосовувати однокнопочні пости для керування магнітними пускачами крім випадків, коли ці пости застосовуються лише для вимикання.
5.8.7. Не допускається застосовувати схеми, що допускають пуск машин або подавання напруги на них одночасно з двох та більше пультів управління. Ця вимога не поширюється на схеми управління ВМП.
5.8.8. Перед виконанням ремонтних та допоміжних робіт на машинах напруга повинна бути знята та вжиті заходи, що унеможливлюють раптовий пуск машини.
5.8.9. У лавах повинна передбачатися можливість зупинки конвеєра з пульта управління комбайном та із спеціальних пультів, розміщених у лаві.
5.8.10. Експлуатація гідромуфт на машинах допускається лише при справному захисті, що здійснюється температурними реле або спеціальними каліброваними плавкими запобіжними пробками. Температурні реле повинні бути опломбовані.
Заправка гідромуфт повинна проводитися негорючими рідинами.
Не допускається експлуатація машин без кожухів на гідромуфтах.
5.9.1. Кожна шахта повинна бути обладнана такими видами зв'язку та сигналізації:
а) системою фіксованого телефонного зв'язку;
б) системою загальношахтного аварійного оповіщення;
в) місцевими системами оперативної та попереджувальної сигналізації на технологічних дільницях (підйомі, транспорті, очисних вибоях та ін.);
5.9.2. Усі підземні лінії іскробезпечних систем зв'язку повинні бути гальванічно відділені від поверхневих ліній зв'язку та силових мереж.
Підземні телефонні лінії у шахтах повинні бути двопровідними. Не допускається використання землі як одного з проводів.
5.9.3. Телефонні апарати повинні встановлюватися відповідно до проекту, у тому числі на всіх експлуатаційних дільницях, основних пунктах відкатки та транспортування вантажів, на всіх пунктах посадки людей у транспортні засоби, у всіх електромашинних камерах, ЦПП, розподільних пунктах напругою понад 1200 В, біля стволів, на складах вибухових матеріалів, у медпунктах, у виробках підготовчих дільниць та в місцях, передбачених планом ліквідації аварій.
5.9.4. Система загальношахтного аварійного гучномовного оповіщення у гірничих виробках повинна забезпечувати:
а) оповіщення про аварії людей, що перебувають під землею;
б) приймання на поверхні повідомлення про аварію, що передається з шахти;
в) ведення переговорів та передавання з автоматичним записом на магнітофон вказівок, пов'язаних з ліквідацією аварії.
У всіх телефонних апаратах загальношахтної телефонної мережі повинна бути передбачена можливість передавання повідомлення про аварію шляхом набирання спеціального номера, що легко запам'ятовується.
Крім спеціальної апаратури аварійного оповіщення та зв'язку для передавання повідомлення про аварію повинні використовуватися засоби місцевого технологічного зв'язку.
5.9.5. Апаратура аварійного зв'язку та оповіщення повинна встановлюватися:
у виробках шахт – згідно з планом ліквідації аварій;
на поверхні – у кабінетах диспетчера та головного інженера шахти.
5.9.6. Засоби шахтного радіозв'язку повинні забезпечувати сумісність роботи із системами автоматики, сигналізації, засобами захисту та енергопостачання.
5.9.7. Очисні вибої на пологих та похилих пластах повинні обладнуватися гучномовним зв'язком між пультом машиніста комбайна та переговорними постами, установленими впродовж лави та на прилеглих виробках.
5.9.8. Кліті, призначені для підіймання і опускання людей, повинні оснащуватися засобами зв'язку з машинним відділенням.
5.9.9. Живлення транспортних сигнальних пристроївдозволяєтьсявід контактної мережі напругою не вищою ніж 275 В за умови, що сигнальні пристрої розраховані на зазначену напругу, їх приєднання до контактного проводу проводиться кабелем (а в необхідних випадках і спеціальними приєднувальними пристроями) та здійснюється захист плавкими запобіжниками.
5.9.10. Пристрої зв'язку з мережним живленням повинні забезпечуватися резервним автономним джерелом для їх роботи протягом не менше ніж 3 години.
5.9.11. У разі створення нових гірничих машин, механізмів, транспортних засобів та технологій розробники повинні передбачати використання необхідних видів зв'язку та сигналізації для гарантування безпеки робіт.
5.10.1. Заземленню підлягають металеві частини електротехнічних пристроїв, що не перебувають під напругою, але які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, а також трубопроводи, сигнальні троси та ін., розміщені у виробках, у яких є електричні установки та проводки.
У шахтах, небезпечних щодо газу та пилу, для захисту від нагромадження статичної електрики заземленню підлягають поодинокі металеві повітропроводи та пневматичні вентилятори.
Вимоги даного пункту не поширюються на металеве кріплення, неструмопровідні рейки, оболонки відсмоктувальних кабелів електровозної контактної відкатки, а також на металеві пристрої для підвішування кабеля.
5.10.2. У підземних виробках шахт повинна монтуватися загальна мережа заземлення, до якої повинні приєднуватися усі об'єкти, що підлягають заземленню.
5.10.3. Загальна мережа заземлення повинна створюватися шляхом безперервного електричного з'єднання між собою усіх металевих оболонок та заземлювальних жил кабелів, незалежно від величини напруги, з приєднанням їх до головних та місцевих заземлень.
Крім того, біля тягової підстанції електровозної контактної відкатки до загальної мережі заземлення повинні приєднуватися струмопровідні рейки, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.
За наявності в шахті декількох горизонтів до головних заземлювачів повинна приєднуватися загальна мережа заземлення кожного горизонту. Для цьогодозволяєтьсявикористання броні силових кабелів, що прокладені між горизонтами. За відсутності таких кабелів з'єднання загальної мережі горизонту з головним заземлювачем повинне проводитися за допомогою спеціально прокладеного провідника.
5.10.4. Головні заземлювачі в шахтах повинні влаштовуватися у зумпфах або водозбірниках.
У разі електропостачання шахти за допомогою кабелів, що прокладаються у свердловинах, головні заземлювачі можуть розміщуватися на поверхні або у водозбірниках шахти. При цьомуяк один з головних заземлювачів можуть бути використані обсадні труби, якими закріплені свердловини.