Продовження таблиці 4.4
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| відшивкою в стволі | 265 | При глибині ствола понад 800 м | ||
| Між посудинами, що рухаються, одного підйому | 300 | Проектні зазори обираються за Нормами ,експлуатаційні зазори в усіх випадках повинні бути не менш ніж 0,75 проектних | ||
| Між посудинами, що рухаються, суміжних підйомів | 350 | |||
| 13. Усі види кріплення | Канатні провідники одноканатного підйому | Між посудинами, що пересуваються, одного підйому | 300 | Проектні зазори обираються за Нормами безпеки |
| Між посудинами, що рухаються, суміжних підйомів | 350 | |||
| Між підйомною посудиною та кріпленням, розпором або відшивкою у стволі | 240 |
4.8.4.При прохідницькому підйомі величина зазору між середніми напрямними канатами повинна бути не менше 300 мм. При глибині ствола понад 400 м обов'язкове встановлення відбійних канатів або інших пристроїв, які унеможливлюють зіткнення цебер. Ці пристрої не потрібні, якщо зазори між середніми напрямними канатами дорівнюють 250+Н/3 мм, де Н – глибина ствола, м.
Зазор між рухомими цебрами і кріпленням ствола або виступними частинами устаткування, розташованого в стволі (трубопроводами, балками та ін.), повинен бути не менше 400 мм.
Зазор між стінками розтруба прохідницького помосту і виступними частинами рухомої напрямної рамки цебра повинен бути не менше 100 мм.
Під час проходження стволів із паралельним або подальшим армуванням зазори між частиною цебра, що найбільш виступає, або напрямної рамки і розпорами при канатних провідниках, розташованих у площині, перпендикулярній розпорам, повинні бути не менше 350 мм;
при канатних провідниках, розташованих у площині, паралельній розпорам, – не менше 400 мм; при жорстких провідниках між найбільш виступною частиною стояка напрямної рамки і провідником – не менше 30 мм.
4.8.5. Перед пуском новонавішеної або відремонтованої підйомної посудини (противаги), а також після ремонтних робіт у стволі, пов'язаних із рихтовкою армування, провідників або кріплення, після падіння в ствол предметів, які можуть впливати на стан армування, повинна провадитися перевірка зазорів. Після ремонту в стволі, пов'язаного із заміною армування та провідників, має проводитися профілювання провідників.
Зазори між двома підйомними посудинами в похилих виробках при всіх кутах нахилу повинні бути не менше 200 мм. Зазор між кріпленням виробки і найбільш виступноюкромкоюгабаритупідйомної посудини повинен бути не менше250мм при дерев'яному, металевому кріпленнях та із залізобетонних стояків і не менше 200 мм – при бетонному і кам'яному.
4.9.1. Людські та вантажно-людські підйомні установки повинні мати електричний привід. Асинхронний привід з реостатним керуванням повинен бути споряджений системою динамічного гальмування. Система динамічного гальмування у разі порушення її схеми повинна діяти на запобіжне гальмо.
Лебідки, що використовуються для опускання та підіймання людей у клітях і вагонетках у похилих і вертикальних виробках, повинні відповідати усім вимогам, які пред’являються до підйомних машин.
4.9.2. У разі проходження вертикальних стволів, шурфів, свердловин для навішування прохідницького устаткування і здійснення спуско-підоймних операцій з різним устаткуванням і матеріалами повинні застосовуватися прохідницькі лебідки, які відповідають вимогам діючих стандартів,„Правил технической эксплуатации проходческих лебедок и подвесного оборудования”, затверджених Мінвуглепромом СРСР 07.05.84, та цих Правил.
4.9.3. Підйомні машини і лебідки повинні бути споряджені апаратом (індикатором), що вказує машиністу положення посудин у стволі.
При роботі підйомної машини на проходженні чи поглибленні ствола на реборді барабана повинна наноситися позначка положення верхнього зрізу розтруба прохідницького підвісного помосту.
На лебідках, призначених для підвішування устаткування, під час проходки вертикальних стволів індикатор глибини не вимагається.
Кожна підйомна машина повинна мати справно діючі:
а) самописець-швидкостемір (для машин із швидкістю понад 3 м/с, установлених на поверхні). Тахограмиповинні зберігатись протягом 3 місяців;
б) вольтметр і амперметр;
в) манометри, що показують тиск стиснутого повітря або масла в гальмівній системі.
4.9.4. У кожній підйомній машині в лебідці має бути механічне робоче та запобіжне гальмування з незалежним один від одного вмиканням приводу, що діє на орган намотування.
У прохідницьких лебідках і лебідках для рятівних драбин (швидкість руху кінцевого вантажу відповідно не більше 0,2 і 0,35 м/с) повинні бути маневрові гальма на валу двигуна або проміжному валу, запобіжне гальмо, стопорний пристрій на барабані (храповий зупинник) і пристрій блокування, що унеможливлюють пуск електродвигуна в напрямку опускання вантажу при включеному запобіжному гальмі та стопорному пристрої.
4.9.5. У загальмованому (непорушному) стані підйомної машини (лебідки) відношення величин моментів, які створюються запобіжним гальмом, до статичних моментів повинні бути не менше за наведені в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5
| Кут нахилу, град. | до 20 | 25 | 30 і більше |
| К=Мгальм/Мстат. | 2,1 | 2,6 | 3,0 |
Значення коефіцієнта К для проміжних кутів нахилу, не зазначених у таблиці 4.5, визначається шляхом лінійної інтерполяції.
Для виробок з перемінними кутами нахилу гальмівний момент повинен розраховуватися для кожної ділянки шляху з постійним кутом нахилу та прийматися за найбільшим із одержаних значенням.
Робоче гальмо в нерухомому стані підйомної машини має забезпечувати одержання моменту, не меншого за той, що створює запобіжне гальмо. Робоче гальмо для машин зі шківами тертя (пружинно-пневматичним з вантажною частиною приводу гальма) може створювати момент менший ніж той, що створюється запобіжним гальмом, але не менше двократного відносно статичного моменту.
При перестановці барабанів гальмівний пристрій як при запобіжному, так і при робочому гальмуванні повинен розвивати на заклиненому барабані момент, який дорівнює не менше 1,2 статичного моменту, що створюється масою порожньої посудини і масою головного і врівноважувального канатів. При розчепленні барабанів переставний барабан (переставна частина розрізного барабана) повинен бути загальмований стопорним пристроєм, що забезпечує не менше як трикратний максимальний статичний момент. При перестановці барабана і пересуванні посудини перебування людей у посудині та у стволі не допускається.
У прохідницьких лебідках і лебідках для рятувальних драбин (із швидкістю руху кінцевого вантажу відповідно до 0,2 і 0,35 м/с) гальмівні моменти, що створюються як маневровим, так і запобіжним гальмом, повинні бути не меншими за двократні щодо найбільшого статичного моменту навантаження, причому включення запобіжного гальма повинно супроводжуватись автоматичним спрацюванням маневрового гальма.
4.9.6. Тривалість холостого ходу запобіжного гальма діючих підйомних машин не повинна перевищувати:
0,5 секунди – при пневмовантажному приводі та при пружинно-вантажному пневматичному приводі;
0,6 секунди - при гідровантажному приводі;
0,3 секунди - при пневмопружинному і гідропружинному приводах, а також для всіх новостворюваних конструкцій гальмівних пристроїв.
Час спрацьовування гальма незалежно від типу приводу не повинен перевищувати 0,8 с. Для підйомних машин зі шківами тертя, споряджених системами вибіркового або автоматично регульованого запобіжного гальмування, ця вимога поширюється тільки на режим опускання вантажу (противаги).
Для прохідницьких лебідок тривалість холостого ходу не повинна перевищувати 1,5 с.
Однокінцеві підйомні установки в похилих виробках, на яких регулюванням гальмівної системи не вдається унеможливити набігання вагонеток на канат при запобіжному гальмуванні, повинні мати пристрій, що керує запобіжним гальмом під час його вмикання та унеможливлює набігання в режимі підіймання, а також забезпечує в момент зупинки барабана машини гальмівний момент величиною не менше передбаченої пунктом 4.9.5 цих Правил. Час спрацьовування запобіжного гальма при цьому може перевищувати 0,8 с.
Під холостим ходом гальма розуміється час, що минає з моменту розривання ланцюга захисту до моменту появи зусилля у виконавчому органі гальма.
Під часом спрацьовування гальма слід розуміти час, що минає з моменту розриву ланцюга захисту до моменту появи гальмівного зусилля, що дорівнює величині статичному.
4.9.7. Після заміни елементів гальмівної системи (гальмівні колодки, тяги, циліндри та ін.) та змін кінцевого навантаження необхідно проводити випробування гальмівної системи спеціалізованою налагоджувальною організацією. Результати випробування оформляються актом.
4.9.8. На вертикальних і похилих (на шахтах, що реконструюються або будуються) поверхневих вантажно-людських і людських підйомах намотування канатів на барабани машин має бути одношаровим.
На підйомних машинах вантажних вертикальних підйомів, установлених на поверхні підйомів флангових і вентиляційних стволів, що призначені для перевезення людей в аварійних випадках, людських і вантажно-людських підйомів у підземних виробках з кутом нахилу від 30° до 60° дозволяється двошарове намотування канатів на барабани.
Тришарове намотування дозволяється на всіх інших експлуатаційних підйомах і при проходженні вертикальних і похилих виробок.
На аварійно-ремонтних і допоміжних вантажних підйомних установках (породні відвали, підіймання вантажів на естакади та ін.), а також на прохідницьких (швидкість не вища за 0,4 м/с) лебідках і лебідках для рятівних драбин (швидкість до 0,35 м/с) дозволяється багатошарове намотування.
За наявності більше одного шару намотування канатів на барабани необхідно додержуватися таких умов:
а) реборда барабана повинна виступати над верхнім шаром на 2,5 діаметра каната;
б) за критичною ділянкою каната довжиною в чверть останнього витка нижнього ряду (перехід на верхній ряд) повинен бути посилений нагляд (облік розірваних у цьому місці дротів) і здійснюватися пересування каната на чверть витка через кожні 2 місяці.
Барабани прохідницьких лебідок повинні мати реборди з обох боків, які виступають над верхнім шаром намотки не менше ніж на 2,5 діаметра каната.
На діючих похилих підйомних установках при доробленні горизонтів дозволяється за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України перевищення вказаного числа шарів на один за умови виконання вимог підпунктів “а” і “б” цього пункту та за наявності пристрою для плавного переходу каната з одного шару на другий, а при чотиришаровому намотуванні каната на барабан, крім того, за наявності захисту, що унеможливлює роботу підйому при намотуванні каната на п'ятий шар.
На прохідницьких лебідках, що мають швидкість не вище ніж 0,4 м/с, дозволяється мати висоту реборди над верхнім шаром намотування не менше ніж 1,5 діаметра каната.
Футерівка барабанів повинна мати нарізані канавки незалежно від числа шарів намотування каната.
Наявність футерівки і нарізаних канавок на барабанах прохідницьких лебідок (швидкість не вище як 0,2 м/с) і лебідок для рятівних драбин (швидкість до 0,35 м/с) не обов'язкова.
При будівництві і реконструкції шахт з блочною схемою розкриття та під час проходження флангових стволів, а також за потребою проведення виробок приствольного двору через скіповий ствол дозволяється двошарове або тришарове намотування канатів на барабан вантажно-людських підйомів на вказаних стволах у період проведення горизонтальних і похилих виробок. При цьому, крім додержання умов, зазначених вище, шахтобудівельною організацією повинні розроблятися і погоджуватися з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України додаткові заходи, що гарантують безпечне опускання та підіймання людей.
4.9.9. Для послаблення натягу каната в місці його прикріплення до барабана на поверхні останнього повинне бути не менше трьох витків тертя, футерованих деревом, пресмасою або іншим матеріалом, погодженим із заводом-виробником машини та МакНДІ, і не менше п'яти витків тертя на барабанах без футерівки.
4.9.10. Прохідницькі лебідки, які використовують для навішування помостів, опалубки, напрямних канатів, а також лебідки для нарощування технологічних трубопроводів, установлення тюбінгів і елементів армування мають бути обладнані приладами контролю за натягом канатів.
4.10.1. Щозміни перед початком перевезення людей кліті, підвісні пристрої повинні оглядатися черговим електрослюсарем із записом у Книзі огляду підйомної установки(додаток5).
Підйомні посудини, парашути, стопори, підвісні пристрої, напрямні башмаки, посадочні, завантажувальні та розвантажувальні пристрої, напрямні та відхильні шківи, їх футерівка і підшипники, гальмівна система та інші елементи підйомної машини, апаратура захисту й система керування повинні оглядатися і перевірятися щодоби особою, яка має відповідну кваліфікацію і призначена наказом керівника підприємства для цієї мети, та протягом тижня механіком підйому. Цією самою особою армування повинне щодоби оглядатися при швидкості руху посудин до 1 м/с і не рідше одного разу на тиждень при швидкості руху 0,3 м/с. Ділянки стволів, що перебувають на ремонті, повинні оглядатися щодоби при швидкості 0,3 м/с. Одночасно з оглядом армування ствола повинен провадитися огляд кріплення спеціально навченою особою, призначеною наказом керівника підприємства.
Допускається одночасне проведення огляду армування у суміжних відділеннях ствола при різниці позначок за висотою між підйомними посудинами, із яких проводиться огляд, не більше 5 м.
Перед навішуванням нового каната і надалі не рідше одного разу в квартал шківи підлягають огляду головним механіком шахти або старшим механіком. При цьому повинні вимірюватись переріз жолоба та товщина його тіла і проводитися зарисовка найбільш зношеного місця жолоба.
Головний механік шахти щомісяця, а старший механік не рідше одного разу на 15 днів повинні перевіряти правильність роботи запобіжного гальма, захисних пристроїв і справність усіх інших вищезазначених елементів підйомної установки. Результати оглядів повинні заноситися до Книги огляду підйомної установки.
Копри повинні оглядатися комісією під головуванням головного інженера шахти.
Огляд металевих і залізобетонних копрів повинен проводитися один раз на рік, а дерев'яних і прохідницьких – двічі на рік.
Кожна копрова споруда повинна мати паспорт технічного стану, що складається роботодавцем (власником) споруди на підставі акта державної приймальної комісії будівельно-монтажних робіт чи висновку спеціалізованої організації після обстеження споруди.
Нормативний термін служби чи термін наступного обстеження повинен вказуватися в паспорті копрової споруди.
У разі виявлення відхилень від нормальної експлуатації копрів, а також якщо строк служби металевих і залізобетонних копрів минув, вони повинні обстежуватися комісією під керівництвом головного інженера шахти із залученням експертних організацій або інститутів, які мають Дозвіл Держнаглядохоронпраці України на право виконання робіт з експертного обстеження і технічного діагностування,з метою встановлення подальшої експлуатації копра.
4.10.2. Огляд прохідницьких лебідок повинен проводитись електрослюсарем - щозміни і перед кожною спуско-підіймальною операцією; механіком проходки (дільниці) - один раз на тиждень;головним механіком шахтопрохідницького (шахтобудівельного) управління - один раз на місяць.
Результати повинні заноситися до Книгиосмотра проходческих лебедок и их канатов, наведеної в додатку 1 до„Правил технической експлуатации проходческих лебедок и подвесного оборудования”, затверджених Мінвуглепромом СРСР 07.05.84.
4.10.3. Машиністами підйомних машин призначаються особи, які пройшли спеціальне навчання, 2-місячне стажування і одержали відповідне свідоцтво та допущені до самостійної роботи комісією, очолюваною головним механіком шахти.
Машиністами людських і вантажно-людських, а також багатоканатних підйомів призначаються особи, що працювали не менше 1 року на вантажних підйомних машинах. У разі проходження та поглиблення стволів машиністами підйомів повинні призначатися особи, які пройшли спеціальне навчання, 3-місячне стажування на підйомі при проходженні ствола і одержали відповідне свідоцтво.
При переході на керування з однієї машини на іншу, а також при перерві в роботі більше 30 календарних днів обов'язкове стажування. Строк стажування визначається головним механіком шахти.
Не рідше одного разу на рік проводиться перевірка знань у машиністів комісією під головуванням головного механіка шахти.
4.10.4. У години опускання та підіймання зміни людей, крім змінного, повинен бути другий машиніст, який має право на керування цією машиною, в обов'язки якого входять стеження за процесом підіймання та опускання і вжиття необхідних заходів у разі порушення нормальної роботи підйомної машини або неправильних дій змінного машиніста.
4.10.5. Машиніст, який приймає зміну, перед початком роботи зобов'язаний перевірити справність машини згідно з„Инструкцией для машиниста шахтних подъемных установок”, затвердженою Мінвуглепромом СРСР 02.03.82. Проводити опускання та підіймання людей дозволяється після попереднього перегону обох підйомних посудин униз-уверх вхолосту.
Результати перевірки машиніст зобов'язаний занести до Книги приймання та здавання змін (додаток 6). У книзі ставиться підпис перевіряючих (механіка підйому, головного механіка шахти або організації, до складу якої входить підприємство), в день перевірки підйомної машини.
Про всі помічені несправності машиніст підйомної машини зобов'язаний повідомити механіка підйому або головного механіка шахти і гірничого диспетчера. Причина несправності та заходи, ужиті для їх усунення, повинні заноситися до зазначеної книги механіком підйому.
Дозволити подальше виконання робіт можуть тільки головний механік або механік підйому після усунення несправності.
4.10.6. Під час роботи клітьового підйому на приймальному (посадочному) майданчику надшахтної споруди повинні бути рукоятники, а в приствольних дворах діючих горизонтів – стволові. При посадці в кліть з різних боків і при виході людей із кліті рукоятники і стволові повинні мати помічників, що перебувають з другого боку кліті.
На всіх приймальних майданчиках стволів, обладнаних механічним підйомом, які призначені для видачі людей тільки в аварійних випадках згідно з планом ліквідації аварій, наявність стволових і рукоятників у всіх змінах обов'язкова. Ця вимога поширюється і на машиністів підйомних машин.
Якщо одночасно відбувається посадка людей до декількох поверхів багатоповерхової кліті або вихід із них, то на кожному приймальному майданчику повинен бути рукоятник, а в приствольному дворі – стволовий. Ці рукоятники і стволові подають сигнали відповідно головному рукоятнику і головному стволовому.
На проміжних горизонтах, на яких не ведеться приймання і видача вантажів та існує робоча сигналізація машиністу та рукоятнику, а також прямий телефонний зв'язок з ними, допускається опускання (підіймання) людей за відсутності на них стволових за таких умов:
а) у кліті існує пристрій для безпосередньої сигналізації рукоятнику та машиністу, а також телефонний зв'язок;
б) у кліті перебуває ліфтер (стволовий).
Під час обслуговування підйомної установки ліфтером із кліті наявність рукоятника та стволового не обов'язкова.
Для роботи в ліфтовому режимі повинен складатися спецпроект, погоджений з МакНДІ.
4.10.7. На всіх посадочних пунктах і в машинному відділенні повинні бути вивішені оголошення із зазначенням:
а) розкладу підіймання та опускання людей;
б) сигналів, що застосовуються;
в) кількості людей, що одночасно підіймаються чи опускаються на кожному поверсі кліті, цебрі або людській вагонетці;
г) прізвище відповідального за безпечну організацію опускання і підіймання людей.
Про всі заборони та обмеження користування підйомною установкою для підіймання та опускання людей у посадочних пунктах повинні бути вивішені оголошення і проведено інструктаж машиністів підйому, стволових, рукоятників та їхніх помічників з поясненням причин таких заборон або обмежень.
4.10.8. На всіх приймальних майданчиках повинні бути вивішені таблиці із зазначенням допустимого завантаження клітей, а для підіймання установок із шківами тертя – вказівка про одночасне завантаження обох клітей для попередження небезпечності ковзання. Стволові, рукоятники та їхні помічники не рідше одного разу на квартал повинні інструктуватися про правила і норми завантаження.
Спускання і підіймання довгомірних матеріалів або великогабаритного устаткування під кліттю мають проводитись під керівництвом посадової особи за паспортом, затвердженим головним інженером шахти, складеним відповідно до„Временних требований безопасности к технологии и средствам для спуска негабаритних грузов под подъемными сосудами”, затверджених Мінвуглепромом СРСР 21.04.80. Про це слід заздалегідь сповістити диспетчерові, стволовим проміжних горизонтів, рукоятнику та машиністу підйому.
4.10.9. Перед уведенням до експлуатації і надалі один раз на рік спеціалізована налагоджувальна організація за участю представників енергомеханічної служби шахти повинна проводити ревізію і налагодження підйомної установки в обсягах, які передбачає„Руководство по ревизии, наладке и испытанию шахтных подъемных установок”, затверджене Мінвуглепромом СРСР 26.07.79. Ці вимоги не поширюються на вантажні лебідки, що призначені для спускання-підіймання устаткування та матеріалів.