НПАОП 0.00-1.74-15Правила охорони праці під час експлуатації хвостовихі шламових господарств гірничоруднихі нерудних підприємств

• відповідність зведених гребель і дамб проекту робіт з підготовки основи і чаші хвостосховища;

• стан укосів, берм і гребеня дамб (гребель) та їх берегових прими­кань: наявність негативних явищ (просідань, тріщин, переміщень, обвалів);

• стан дренажних пристроїв: наявність підпору, замулювання, просідань, провалів ґрунту і виходів води по трасі дренажу, заболочування, руйнування лотків і колодязів, промерзання дренажу або дренажних випусків;

• стан водоприймальних і водоскидних споруд: наявність тріщин і раковин в стінках споруд, течі в стиках стінок споруд, корозії металокон- струкцій, готовність споруд до скидання паводкових вод;

• стан доступних для огляду частин КВА: наявність кришок, погну­тості оголовок, нумерації;

• стан укосів, берм і облицювань каналів, наявність під ними вимоїн, розкриття швів, заростання і замулювання.

1. Під час інструментальних спостережень повинні проводитися:

• щоденне вимірювання рівня води в хвостосховищі або шламосхо- вищі;

• періодичний геодезичний (маркшейдерський) контроль за осідан­нями і зміщеннями споруд та їх основ, а також за геометричними параметра­ми споруд;

• виміри положення рівня фільтраційних вод у тілі дамби хвостосхо- вища або шламосховища і рівня підземних вод в основі споруд;

• вимір витрат фільтраційних вод.

1. При огляді споруд протяжністю більше ніж 3 км працівників необ­хідно забезпечувати транспортними засобами, а також мобільними засобами зв'язку, радіус яких повинен забезпечувати стійкий зв'язок з диспетчером з будь-якої точки хвостового і шламового господарства.

2. У разі виявлення під час візуальних спостережень деформацій дам­би, що не носять небезпечний характер (опади, просідання, тріщини, випи­нання окремих ділянок тіла або основи дамби), на ділянках деформації необ­хідно проводити тимчасові інструментальні спостереження до стабілізації або повного загасання виявленої деформації. У разі виявлення небезпечних деформацій повинні вживатися заходи з їх усунення.

3. Під час огляду горизонтальних дренажів необхідно контролювати:

• стан оглядових колодязів і траси трубчастого дренажу (наявність кришок на колодязях, руйнування стін, просідання ґрунту навколо колодязів і по трасі дренажу, наявність сторонніх предметів і підпору води в колодязі, виходи води фільтрації на земну поверхню);

• стан бетону, стиків і перфорації лотків відкритого дренажу, їх заро­стання;

• стан роботи автоматичних дренажних насосних станцій (наявність підпорів у колодязях, стан насосного устаткування).

1. Під час виявлення інструментальними спостереженнями зростаючих або незгасаючих в часі деформацій окремих ділянок дамб і гребель або їх ос­нов необхідно негайно з'ясувати причину деформацій і розробити заходи що­до їх ліквідації.

2. Під час спостереження за режимом фільтрації і пороговим тиском там, де це передбачено проектом хвостосховища, повинні бути визначені:

• положення кривої депресії в тілі захисних споруд та в їх берегових межах;

• п'єзометричний тиск в основі споруд, в сполученнях з береговими і вбудованими спорудами;

• величини фільтраційних витрат на дренажних лініях, випусках з дренажу і дренажних колекторів;

• висота входу фільтраційного потоку в дренажні пристрої або вихо­ду його на укоси захищаючих дамб;

• швидкість течії і винесення ґрунту фільтраційним потоком;

• хімічний склад і каламутність фільтраційних вод;

• рівні ґрунтових вод і їх хімічний склад на прилеглій до хвостосхо­вища території;

• величина порогового тиску у водотривких елементах гребель, їх глинистих основах і в тілі упорної призми.

1. Для оцінювання можливого забруднення підземних вод і підтоплен­ня прилеглої до хвостосховища території необхідно проводити виміри рівнів і відбір проб води на хімічний склад в наглядових свердловинах.

2. Спостереження за дотриманням технологічних норм намивання повинні включати:

• контроль за характеристиками вихідної пульпи і хвостів;

• контроль за відповідністю проекту діаметру і довжини пульпо- випусків і відстані між ними;

• контроль за правильністю подачі пульпи на карти намивання і розподілом намивного матеріалу по поверхні карти;

• контроль за дотриманням заданої в проекті інтенсивності намиван­ня, товщини намивних шарів і часу відстою пляжу;

• контроль за запобіганням утворенню вимоїн у намитому ґрунті або застійних зон, де можливе відкладення дрібних фракцій.

1. Контроль за характеристиками вихідної пульпи повинен прово­дитися регулярно з періодичністю відповідно до проекту хвостосховища. При контролі повинно проводитись порівняння даних аналізів проб пульпи (консистенція, гранулометричний склад хвостів) з характеристиками в про­екті хвостосховища.

2. Контроль за характеристиками пульпи і хвостів, що подаються на пляж, необхідно проводити вимірами витрат, відбором і аналізом проб пуль­пи з тих пульповипусків, що одночасно працюють під час відробітку та пе­ревірки заданої проектом технології намивання.

3. Контроль якості намитого в дамбі ґрунту та стійкості його призми повинен включати визначення його фізико-механічних характеристик. По­казники, що підлягають визначенню, зазначаються у паспорті геотехнічного контролю, який повинен входити до складу робочої документації або до тех­нічних умов на зведення хвостосховища.

4. Для контрольних спостережень і вимірів під час намивання на хво- стосховище повинні бути закріплені поперечні створи.

5. Незалежно від класу хвостосховища визначенню підлягають такі характеристики хвостів, намитих в упорні призми:

• гранулометричний склад;

• щільність хвостів;

• природна вологість.

Необхідність визначення вказаних характеристик, а також частота їх ви­пробування визначаються проектом хвостосховища.

1. У наливних хвостосховищах під час нарощування дамби на повну висоту у бік нижнього б'єфу геотехнічний контроль за намиванням хвостів не потрібний, якщо це не передбачено проектом хвостосховища. Необхідно кон­тролювати рівномірність заповнення хвостосховища, рівень і об'єм води у відстійному ставку.

2. Спостереження за заповненням місткості повинні включати:

• контроль за зміною рівня води в ставку хвостосховища по во­домірній рейці;

•визначення об'ємів хвостів і води, накопичених у сховищі.

1. Для контролю за заповненням місткості не менше ніж одного разу на рік необхідно проводити геодезичну зйомку надводних і підводних відкладень хвостів і визначення об'ємів хвостів і води в хвостосховищах. У разі відхилення від проектного намивання хвостосховища роботи необхідно припинити.

2. Контроль якості освітленої води проводиться щомісяця періодич­ним відбором і аналізом проб води, що відбирається у водозабірного коло­дязя і з водоскидного колектора за межами сховища.

3. Відбір проб пульпи, хвостів на намитих пляжах, а також відбір проб води з дренажних колекторів допускається за наявності в ланці не мен­ше двох працівників.

4. П'єзометри необхідно захищати від засмічення закритими кришка­ми, а від пошкодження - вкопаними в землю металевими або залізобетонни­ми трубами більшого діаметру і підтримувати їх в робочому стані.

5. Металеві частини контрольно-вимірювальної апаратури повинні бути надійно захищені від корозії. На захисні оголовки, що виступають над поверхнею землі, або кришки колодязів незмивною фарбою необхідно нано­сити нумерацію КВА.

6. Обстеження хвостосховищ і шламосховищ здійснюються відповідно до вимог Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19 грудня 1995 року № 252, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за № 466/1002 (у редак­ції наказу Державного комітету України у справах містобудування і архітек­тури від 10 вересня 1996 року № 165).

VI. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИ
ОБОРОТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

1. Насосні агрегати для зручності обслуговування необхідно осна­щувати вимірювальними приладами, трубопроводи різного призначення необхідно фарбувати в різні кольори, основні та допоміжні агрегати, засувки та затвори пронумеровувати, на устаткуванні і трубопроводах стрілками за­значати напрямок течії води та напрямок обертання маховиків і інших регу­люючих органів (засувок та затворів).

2. Пуск і зупинку насосних агрегатів необхідно проводити відповідно до проекту хвостосховища. Під час роботи агрегатів забороняється знімати захисні пристрої, здійснювати ремонт і гальмувати вручну рухомі частини.

3. Працюючі насоси забороняється залишати без нагляду працівників, які мають допуск до їх обслуговування.

4. У місці встановлення плавуча насосна станція повинна надійно кріпитися і мати двосторонній дротовий або мобільний зв'язок з цехом (діль­ницею) хвостового або шламового господарства.

6. Сполучення між плавучою насосною станцією і берегом повинне здійснюватися по спеціально обладнаному для цього містку. За відсутності містка повинні бути плавзасоби.

7. Понтони повинні мати аварійну звукову та світлову сигналізацію на випадок появи протікань. На понтоні необхідно встановлювати креномір. Крен понтонів не повинен перевищувати зазначений в паспорті насосних аг­регатів. Збільшений крен і течу необхідно усувати.

8. Працівників, які обслуговують системи оборотного водопостачання, необхідно забезпечувати рятувальними жилетами, а на борту насосної станції необхідно розміщати не менше двох рятівних кругів.

9. Під час експлуатації плавучої насосної станції взимку довкола кор­пусу для захисту від тиску льоду необхідно створювати ополонку і постійно підтримувати її в очищеному стані.

10. Понтони плавучих насосних станцій необхідно не рідше одного разу на три роки оглядати, проводити їх ремонт та фарбування.

11. У процесі експлуатації водоводів наземного прокладання необхідно вести спостереження за:

• просіданням і деформаціями водоводів і станом опорних пристроїв;

• станом оболонки (ізоляції або антикорозійного фарбування);

• герметичністю стиків, швів, фланцевих з'єднань;

• станом і роботою компенсаторів, трубопровідної арматури, кла­панів зриву вакууму.

1. Спостереження за герметичністю (станом швів) з'єднань відкритих водоводів проводиться візуально.

2. Для виявлення пошкоджень підземних водоводів необхідно стежи­ти за:

• просіданнями ґрунту по трасі трубопроводу і поблизу від неї;

• появою води в зазвичай сухих оглядових колодязях, кюветах і кана­вах у безпосередній близькості до траси;

• утворенням взимку криги по трасі або в безпосередній близькості до неї;

• різницею тиску в суміжних ділянках мережі за встановленими в оглядових колодязях манометрами.

1. У разі віддаленості ділянки обходу від місця установки найближчо­го телефону більше ніж на 1,5 км відповідного працівника необхідно забез­печити засобами мобільного зв'язку.

Директор Департаменту фізичного захисту, про­

мислової безпеки та охорони праці О. М. Онищенко

ПОГОДЖЕНО:

Д

В. Акопян

Додаток

до Правил охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і неруд­них підприємств

(пункт 1.17 глави 1 розділу V)

Дані для пересування працівників та організації переправ по льоду

У таблиці наведені значення товщини льоду, при яких можливе пересу­вання по ньому працівників та організація переправ.

Таблиця 1. Пересування працівників і організація переправ по льоду

Примітки.

Зазначені товщини льоду належать до води з мінералізацією до 1000 мг/л.

Допустиме значення товщини льоду необхідно збільшити в 1,1 раза за середньої температури повітря мінус 5° C останні три доби; у 1,4 раза - за температури 0° C; у 1,5 раза - за температури вище 0° C.

Міцність льоду навесні зменшується удвічі.

Під час розрахунку береться тільки товщина міцних шарів льоду, шари снігового і пористого просоченого водою льоду не враховуються.