вхід на робочу платформу в позиції доступу;
підіймання в робочу позицію;
проведення робіт;
опускання в позицію доступу;
вихід з робочої платформи;
розкривні двері кабіни - двері, що відчиняються поворотом стулки відносно вертикальної осі;
самохідний стріловий кран - кран стрілового типу, що може бути оснащений баштово-стріловим обладнанням та здатний пересуватися в ненавантаженому чи навантаженому стані без кранової колії, зберігаючи свою стійкість завдяки силі ваги;
світловий сигнал - умовний сигнал, що відтворюється за допомогою пристрою, виготовленого з прозорого світлопроникного матеріалу, із внутрішнім або зовнішнім джерелом світла, яке освітлює поверхню такого пристрою;
сигнал, поданий за допомогою рук, - рухи руками і долонями для передачі повідомлення, розпорядження, вказівок працівникам (у тому числі машиністам вантажопідіймальних кранів, машин мобільних підйомників тощо) під час виконання ними робіт, пов’язаних з ризиком або небезпекою;
словесний сигнал - словесна вказівка у визначеній формі, яка подається із застосуванням людського голосу або за допомогою технічного засобу, що передає людський чи синтезований голос;
система аварійної зупинки двигуна - пристрій, призначений для аварійної зупинки двигуна з пультів керування обладнанням;
система аварійного опускання робочої платформи - пристрій, призначений для аварійного опускання робочої платформи підйомника (колиски) в позицію доступу у разі відмови приводу механізмів;
система блокування підіймання опор - пристрій, призначений для вимкнення механізму підіймання опор мобільного підйомника, якщо стріла перебуває не в транспортній позиції;
система блокування підіймання та повороту секцій стріли - пристрій, призначений для вимкнення механізмів підіймання та повертання секцій стріли, якщо мобільний підйомник не встановлений на опори;
система орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні - пристрій, призначений для забезпечення орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні під час зміни положень секцій стріли мобільного підйомника;
спеціалізований перевантажувальний комплекс - вантажопідіймальна машина або комплекс машин з розвантажувально-навантажувальним, транспортувальним обладнанням безперервної дії та іншого обладнання, що спеціалізується на обробці одного виду вантажу (вугілля, руда, лісні вантажі, контейнери тощо);
спредер - вантажозахоплювальний орган, призначений для автоматичного стропування зверху великотоннажних контейнерів з кутовими фітингами під час їх перевантаження;
стабілізатор пружних підвісок - пристрій, призначений для зрівнювання деформацій пружних підвісок ходової частини мобільного обладнання під час руху на повороті;
стаціонарний кран - кран, закріплений на фундаменті чи іншій нерухомій основі;
стійкість - здатність обладнання протидіяти перекидним моментам від діючих сил;
стріла мобільного підйомника - обладнання для переміщення робочої платформи в межах робочої зони. Стріла може бути фіксованої довжини, шарнірно- зчленованою, телескопічною, ножичного типу, комбінованою тощо;
тамбур - огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста;
технічне обслуговування - комплекс технічних і організаційних заходів, здійснюваних під час експлуатації обладнання з метою забезпечення необхідної ефективності виконання нею заданих функцій;
технічний огляд - комплекс робіт із контролю технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки з огляду (частковий технічний огляд), що проводяться у строк, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони та гігієни праці та експлуатаційними документами;
транспортна позиція - установлене виробником положення робочої платформи мобільного підйомника, у якому підйомник доставляється до місця використання;
установлення - розташування обладнання відповідно до проектної документації або проекту виконання робіт;
фіксатор виносних опор - пристрій, що запобігає самочинному висуненню (повороту) виносних опор під час руху підйомника;
хитна опора - опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі у разі зміни зусиль у несучих канатах.
2. Інші терміни, що вживаються у цих Правилах, наведені у Законах України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про охорону праці".
Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я під час використання обладнання, що
надається працівникам для використання у роботі
Загальні вимоги
Обладнання, що надається працівникам та використовується ними за призначенням, має бути технічно справним і відповідати:
вимогам технічних регламентів, якщо обладнання виготовлене після дати набуття обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на це обладнання;
щонайменше загальним мінімальним вимогам безпеки до обладнання, зазначеним у главі 2 цього розділу, в розділах VIII-X цих Правил і в нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, якщо обладнання виготовлене до дати набуття обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на це обладнання.
Якщо обладнання, що надане працівнику та використовується ним за призначенням, не відповідає загальним мінімальним вимогам безпеки, зазначеним у розділах VIII-X цих Правил і в нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, таке обладнання має бути щонайменше приведене у відповідність не пізніше ніж через чотири роки після набрання чинності цими Правилами. Протягом цього строку роботодавець вживає необхідних заходів щодо безпечного використання працівниками такого обладнання.
Роботодавцю необхідно вживати необхідних заходів для забезпечення виконання робіт обладнанням відповідно до вимог безпеки, зазначених у розділі VII цих Правил, у нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці та в експлуатаційних документах на конкретне обладнання, виробник якого надає разом з обладнанням (настанова з експлуатації; журнал нагляду чи його зміст, наведений у настанові з експлуатації, а також за потреби інструкція з технічного обслуговування; інструкція з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо).
Роботодавець повинен вживати необхідних заходів для забезпечення того, щоб протягом строку своєї експлуатації обладнання утримувалося на рівні, що відповідає пунктам 1, 2 глави 1 цього розділу, шляхом належного технічного обслуговування і ремонту відповідно до вимог експлуатаційних документів на обладнання, наприклад, настанови (інструкції) з експлуатації, інструкції з технічного обслуговування, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо, викладені державною мовою, які працівнику повинен надавати роботодавець разом з обладнанням.
Роботодавцю необхідно здійснювати моніторинг і оцінку технічного стану обладнання шляхом проведення перевірок (первинний, періодичний, позачерговий технічні огляди, експертне обстеження) та нагляду за його безпечною експлуатацією відповідно до вимог розділу VI цих Правил і нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.
Основні види небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації та у разі порушення умов нормальної експлуатації обладнання і які становлять небезпеку для обслуговувального і ремонтного персоналу, зазначені в пунктах 7-25 цієї глави.
Механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями обладнанням і спричинені:
падінням вантажу, зіткненням, перекиданням обладнання внаслідок:
недостатньої стійкості обладнання;
неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту;
неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин обладнання;
несподіваного або непередбаченого руху вантажу;
невідповідних вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари;
зіткнення кількох вантажопідіймальних кранів чи машин;
доступом працівників до вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок;
сходження обладнання з рейок;
недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;
невідповідною конструкцією шківів та барабанів;
неправильним вибором ланцюгів, канатів, вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок та їх неправильним установленням (навішуванням) на обладнання;
неконтрольованим опусканням вантажу механізмом з фрикційним гальмом;
невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та модернізації;
дією вантажу на працівників (нанесення удару вантажем або противагою).
Механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами обладнання, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені, наприклад, формою (гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть бути урухомлені під дією сили ваги), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань, накопиченням енергії усередині обладнання (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму), порушенням безпечних відстаней:
здавлювання;
поріз;
розітнення чи відсікання;
намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;
удар;
укол або проколювання;
розбризкування рідини під високим тиском;
утрата стійкості елементів;
ковзання, спотикання або падіння (на обладнанні чи з обладнання) працівників.
Електричні види небезпеки можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок несподіваного електричного удару працівник упаде (чи упустить інструмент, речі, матеріали тощо) з причини:
контакту працівників з частинами, що зазвичай перебувають під напругою (прямий контакт);
контакту працівників з частинами, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);
наближення працівників до частин, що перебувають під високою напругою;
непридатності ізоляції для передбачених умов використання;
електростатичних процесів, наприклад контакту працівників з електрично зарядженими частинами;
термічного випромінювання або таких процесів, як розбризкування розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо;
удару блискавки.
Термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, спричинених:
контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;
полум’ям або вибухом;
випроміненням джерел тепла;
роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі.
Небезпека, спричинена шумом, може призвести до:
тривалого порушення гостроти слуху;
дзвону у вухах;
утоми, стресу тощо;
інших наслідків, зокрема до порушень рівноваги, послаблення уваги тощо;
перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо.
Небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо).
Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їх компонентами), що їх використовує або виділяє кран, що працює, а також вантажами, які він переміщує, унаслідок:
їх вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів і пилу, а також їхнього контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкіряний покрив;
вогне- і вибухонебезпечності.
Небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення обладнання:
незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;
знехтування засобами індивідуального захисту;
недостатнє місцеве освітлення;
розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою обладнання або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;
помилки, неправильне поводження працівника;
незручна конструкція, розміщення або марковання елементів керування;
незручна конструкція або розміщення приладів контролю.
Небезпека, спричинена несподіваним пуском, перевищенням швидкості тощо, унаслідок:
виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;
припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;
зовнішнього впливу на електрообладнання;
інших зовнішніх впливів (сила ваги, вітер тощо);
помилки в програмному забезпеченні;
помилки машиніста обладнання (через недостатню відповідність обладнання здібностям і навичкам машиніста).
Небезпека, спричинена помилками (дефектами) під час складання або монтажу обладнання.
Небезпека, спричинена поломками під час роботи, унаслідок:
утомного руйнування;
неприпустимої величини деформації;
критичного спрацювання;
корозії.
Небезпека, спричинена предметами, що падають (інструмент, деталі обладнання, речі обслуговувального і ремонтного персоналу тощо).
Небезпека, спричинена поступальним рухом крана, машини, вантажних візків:
рух під час запуску двигуна;
рух за відсутності машиніста на своєму місці;
рух за відсутності надійного закріплення всіх складових частин, деталей;
занадто висока швидкість крана, машини, вантажного візка, керованих з підлоги;
занадто високі коливання (крана, вантажу) під час руху;
недостатня спроможність обладнання до уповільнення, вимикання, зупинки та тримання.
Небезпека, пов’язана з робочим місцем машиніста обладнання (у тому числі місце водія):
падіння під час спроби зайняти або залишити робоче місце;
викидання газів або брак кисню на робочому місці;
пожежа (займистість кабіни, нестача засобів пожежогасіння);
механічні види небезпеки на робочому місці (контактування з колесами, наїзд, падіння предметів, проникнення предметів, поломка деталей, які обертаються з високою швидкістю, контактування працівників зі складовими частинами, деталями обладнання);
недостатній огляд з робочого місця;
невідповідне освітлення;
незручне місце для сидіння;
шум на робочому місці;
вібрація на робочому місці;
недостатні можливості евакуації або аварійного виходу.
Небезпека, пов’язана із системою керування:
неправильне розміщення органів керування;
неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх роботи.
Небезпека, пов’язана з:
джерелами та передаванням енергії;
двигуном та акумулятором;
передаванням енергії між складовими частинами обладнання;
з’єднаннями та буксируванням.
Небезпека, пов’язана з третіми особами:
несанкціонований запуск або експлуатація;
відсутність або невідповідність візуальних чи звукових попереджувальних сигналів.
Небезпека, пов’язана з несприятливими природними чинниками:
вітрове навантаження;
снігове навантаження;
ожеледиця, зледеніння;
сейсмічне навантаження;
грозові електричні розряди.
Недостатньо розроблені настанова з експлуатації та інструкція з охорони праці для машиніста.
Ризики від впливу основних видів небезпеки, що можуть статися за нормальних умов експлуатації й у разі порушення нормальних умов експлуатації обладнання, які становлять загрозу працівникам, повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків і забезпечення безпеки під час експлуатації обладнання.
Загальні мінімальні вимоги безпеки до обладнання
Якщо обладнання встановлюється на постійних місцях експлуатації, необхідно забезпечити його міцність і стійкість з урахуванням, зокрема, вантажів, що підіймаються, та зусилля, що виникає в опорних точках і точках кріплення конструкцій.
Обладнання повинно мати чіткі позначення їх номінальної вантажопідіймальності, за потреби має бути споряджене табличкою (діаграмою чи таблом) розподілу навантаження із зазначенням номінальної вантажопідіймальності для будь-якої конфігурації обладнання. Матеріал, з якого виготовлена табличка і написи на ній, мають забезпечувати їх схоронність упродовж експлуатації обладнання.
Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати позначення із зазначенням основних характеристик, необхідних для їх безпечного використання.
Обладнання, яке не призначене для підіймання людей, але яке може бути використане з цією метою, має бути позначене.
Обладнання для підіймання та переміщення працівників, у тому числі обладнання, в кабіні чи на робочій платформі якого працівники перебувають під час їх навантаження та розвантаження, повинно бути таким, щоб:
запобігати можливому ризику падіння кабіни (робочої платформи, приводної колиски) шляхом установлення відповідних пристроїв (уловлювачів, упорів тощо);
запобігати можливому ризику випадіння працівника з кабіни (робочої платформи, колиски тощо);
запобігати ризику затиснення, захоплення працівника або нанесення удару по ньому, зокрема через ненавмисний контакт з об’єктами;
у разі аварії убезпечити працівників, які замкнені в кабіні, від небезпеки та мати можливість їх звільнити.
Вимоги щодо монтажу, налагодження, демонтажу та встановлення обладнання
Вимоги щодо монтажу, демонтажу
Монтаж, налагодження і демонтаж обладнання мають виконуватися відповідно до вимог цих Правил.
Монтаж і демонтаж має виконуватися згідно з вимогами проекту виконання робіт (далі - ПВР) на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо) і вимог глави 2 цього розділу.
Монтаж (демонтаж) серійно виготовленого обладнання, у тому числі обладнання, що самомонтується, може виконуватися за типовими ПВР або технологічними картами на монтаж обладнання.
Перед проведенням монтажу обладнання суб’єкт господарювання, який виконує монтаж, має здійснити огляд металевих конструкцій (несучих і допоміжних), механізмів обладнання, кріпильних виробів (діаметр, клас міцності) з метою оцінки їх стану, відповідності технічній документації та комплектності. За результатами огляду складається акт, що підписується працівниками, які здійснювали огляд, і затверджується керівником суб’єкта господарювання, який виконує монтаж.
Влаштування фундаментів стаціонарних баштових кранів має здійснюватися відповідно до проектної документації, розробленої з урахуванням вимог документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо). Акти на закриття прихованих робіт, передбачені проектною документацією, мають зберігатися протягом періоду роботи крана разом з проектною документацією у працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання.
Після проведення монтажу та налагодження обладнання суб’єкт господарювання, який виконав монтаж, складає акт, що підтверджує проведення монтажних робіт і налагодження відповідно до вимог документів, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави.
В акті необхідно зазначити:
найменування суб’єкта господарювання, який виконав монтаж;
найменування, тип, виробник, заводський (серійний) номер обладнання;
відомості про матеріали, що використовувалися суб’єктом господарювання, який виконав монтаж, і не увійшли в обсяг постачання виробника;
відомості про зварювання (вид зварювання, тип і марка електродів, зварювального дроту, відомості про зварника, результати випробувань контрольних зразків (у разі проведення) і контролю зварних з’єднань;
висновки про відповідність виконаних монтажних і налагоджувальних робіт вимогам документів, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави.
Акти, зазначені в пунктах 4, 6 цієї глави, складаються після кожного встановлення обладнання на новому місці.
Вимоги щодо встановлення обладнання
Вимоги, зазначені у цій главі, застосовуються у разі відсутності або за недостатності в експлуатаційних документах виробника обладнання вимог щодо встановлення обладнання.
Установлення вантажопідіймальних кранів та машин у спорудах, на естакадах, відкритих робочих майданчиках та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією, розробленою відповідно до вимог цієї глави і глави 16 розділу VIII цих Правил.
Крани, талі, однорейкові візки та мобільні підйомники (у разі оснащення їх гаком) встановлюються таким чином, щоб підіймання вантажу здійснювалося без попереднього його підтягування за похилого положення вантажних канатів і забезпечувалося переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 500 мм вище обладнання, штабелів вантажів, бортів рухомого складу тощо, які є на шляху переміщення.