Дозволяється не встановлювати гальма на рейкові механізми повертання. У обґрунтованих випадках дозволяється встановлення додаткового пристрою для плавного гальмування.
Виносні опори кранів-маніпуляторів мають бути оснащені підп’ятниками і за необхідності додатковими підкладками. Балки виносних опор повинні мати пристрої для надійного їх фіксування в транспортному положенні. У разі ручного висування балки повинні мати ручки.
Крани-маніпулятори з машинним приводом мають бути обладнані такими обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:
вантажозахоплювального органа крана-маніпулятора з канатною підвіскою в крайніх верхньому і нижньому положеннях;
механізму пересування рейкового крана-маніпулятора;
механізму повертання для обмеження обертання, крім рейкових механізмів.
На кранах-маніпуляторах з піднімальною кабіною має бути встановлений пристрій, що запобігає робочим рухам і підійманню (опусканню) кабіни, якщо незачинені двері кабіни.
Крани-маніпулятори для попередження їх руйнування і (або) перекидання мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (обмежником вантажного моменту), що автоматично вимикає механізми підіймання вантажу і зміни вильоту у випадку підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність для цього вильоту більш ніж на 10 %.
Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) крани-маніпулятори вантажопідіймальністю до 1 т включно або вантажним моментом до 40 кН-м включно. У цьому разі захист від перевантаження мають виконувати запобіжні клапани гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.
На бічних поверхнях секцій стріли з ручним висуванням мають бути написи, що вказують номінальну вантажопідіймальність крана-маніпулятора в різних положеннях висунутих секцій. Написи мають бути чітко видимі з робочого місця машиніста крана.
Якщо в кабіну до електричних апаратів подається напруга більше ніж 42 В, на підлозі кабіни має бути влаштований настил з ізоляційного матеріалу, покритий діелектричним килимком.
Внутрішні розміри кабін стаціонарних і причіпних кранів-маніпуляторів мають бути не менше ніж: висота - 2 м, ширина - 0,9 м, довжина в зоні важелів керування - 1,3 м.
Внутрішні розміри кабін самохідних кранів-маніпуляторів мають бути не менше ніж: висота - 1,8 м, ширина - 0,92 м, довжина в зоні важелів керування - 1,5 м.
У обґрунтованих випадках дозволяється зменшувати висоту кабіни до 1,45 м, ширину до 0,7 м, довжину в зоні важелів керування до 1,1 м.
У разі використання для керування краном-маніпулятором більше одного пульта керування мають бути передбачені пристрої, що унеможливлюють одночасну роботу з двох пультів, за винятком випадків, коли органи керування пов’язані один з одним механічно.
Кожен пульт керування крана з електроприводом має бути обладнаний пристроєм аварійної зупинки, який вимикає всі механізми крана-маніпулятора. Усі пульти керування незалежно від типу приводу мають бути обладнані кнопкою звукового сигналу.
Сидіння машиніста, що розташоване на висоті (у кранах-маніпуляторах без кабіни), повинне мати пом’якшене, теплоізолювальне і таке покриття, що не промокає, як безпосередньо на сидінні та спинці, так і на підлокітниках. У транспортному положенні крісло має бути встановлене так, щоб на його поверхні не накопичувалась волога (атмосферні опади). Несучі металоконструкції сидіння і його кріплення до крана маніпулятора повинні без залишкових деформацій витримувати вертикальне навантаження 1600 Н, що діє на горизонтальну поверхню сидіння. Регулювання сидіння по горизонталі повинно здійснюватися без застосування будь-якого інструменту.
Настил площадок і проходів має відповідати вимогам пункту 10 глави 16 цього розділу.
Настил має витримувати навантаження 1500 Н, прикладене в колі діаметром 125 мм у будь-якому місці на поверхні, без залишкових деформацій. Пружна деформація настилу не повинна перевищувати 2 % відстані між опорами або 10 мм.
Площадки мають бути обгороджені перилами відповідно до вимог пункту 12 глави 16 цього розділу.
Поручні мають витримувати без залишкових деформацій горизонтальне навантаження 300 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація поручня не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.
Засоби доступу на площадки кранів маніпуляторів мають відповідати вимогам пункту 19 глави 16 цього розділу.
Щаблі та східці засобів доступу повинні витримувати без залишкових деформацій навантаження до 1500 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація щаблів і східців не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.
Вимоги до знімних вантажозахоплювальних пристроїв
Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, здійснюється з урахуванням кількості віток канатів і кута нахилу їх до вертикалі.
Допустиме робоче навантаження на строп визначають за умови рівномірного натягу кожної з віток і дотримання розрахункового кута 45° між віткою та вертикаллю. Допускається призначати додаткове робоче навантаження на строп для кута нахилу вітки до вертикалі 60°.
Для стропа з кількістю віток більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох віток. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між віткою стропа та вертикаллю можуть бути прийняті фактичні кути.
Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестового звивання.
Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната відносно навантаження окремої вітки стропа має бути не менше ніж 6.
Кінці канатів стропів заправляються опресовуванням алюмінієвими втулками, обтисненням сталевими втулкам або заплітанням відповідно до вимог пункту 4 глави 6 цього розділу.
Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга відносно навантаження окремої вітки стропа має бути не менше ніж 4.
Для виготовлення стропів також можуть застосовуватися конопляні, бавовняні, сизалеві канати, а також канати із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічки.
Коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої вітки стропа має бути для канатів і стрічок із синтетичних матеріалів не менше ніж 7, а для канатів з натуральних волокон - не менше ніж 8.
Заплетення петлі конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинно мати не менше двох повних і двох половинних пробивок. Місце заплетення має бути обмотане мотузкою або захищене в інший спосіб.
Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація знімного вантажозахоплювального пристрою відносно корпусу гакової підвіски.Загальні мінімальні вимоги безпеки до мобільних підйомників
Загальні вимоги
Вимоги безпеки, зазначені в цьому розділі, поширюються на мобільні підйомники, виготовлені до 01 січня 2012 року, - дати набуття обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, що поширюється на мобільні підйомники, а саме:
самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні, залізничні тощо);
причіпні.
Мобільні підйомники, зазначені в пункті 1 цієї глави, протягом строку своєї експлуатації мають підтримуватися роботодавцем щонайменше на рівні, зазначеному в цьому розділі.
Кліматичне виконання мобільних підйомників має відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися.
Розрахунковий коефіцієнт вантажної стійкості з урахуванням дії сил ваги мобільного підйомника і вантажу, сил інерції, дії вітрового навантаження робочого стану (швидкість вітру не більше ніж 10 м/с на висоті 10 м) має бути не менше ніж 1,15, у цьому разі кут нахилу мобільного підйомника не повинен перевищувати 3°, якщо в настанові з експлуатації мобільного підйомника не передбачений більший кут нахилу.
Для мобільних підйомників, установлених на залізничних платформах, необхідно враховувати максимальне допустиме перевищення на кривих відрізках колії однієї рейки над іншою. Дія рейкових захватів під час визначення стійкості не враховується.
Конструкція мобільних підйомників має забезпечувати:
безпечність керування, технічного обслуговування та ремонту;
можливість буксирування;
плавність пуску та зупинки механізмів.
Механізми мобільного підйомника, що приводяться в дію за допомогою механічних пристроїв, повинні мати таку конструкцію, щоб довільне їх увімкнення або роз’єднання було неможливим.
У з’єднаннях елементів мобільних підйомників (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути унеможливлене їх довільне розгвинчування або роз’єднування. Використання пружинних шайб для кріплення опорно-поворотного пристрою не допускається.
Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин мобільного підйомника, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.
У телескопічних мобільних підйомників має бути передбачена фіксація висунутих секцій стріли в робочому положенні.
Напрямні для канатів, ланцюгів і тяги системи орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні мають бути побудовані так, щоб унеможливлювалося довільне спадання канатів (ланцюгів) з блоків (зірочок), барабанів і заклинювання тяг.
У металоконструкціях мобільних підйомників, що працюють просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.
До механізмів, приладів і пристроїв безпеки, електрообладнання мобільних підйомників, що потребують постійного технічного обслуговування, має бути забезпечений зручний і безпечний доступ.
Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення.
Мобільні підйомники мають бути обладнані пристроєм для обліку напрацювання в мотогодинах.
Ходові колеса мобільних підйомників, що транспортуються автомобільними дорогами, мають бути споряджені пневматичними шинами.
Вимоги до робочих платформ
Для зручного доступу на опорну раму, поворотну платформу, а за необхідності і на робочу платформу мобільний підйомник має бути обладнаний підніжками або сходами з поручнями. Допускається використовувати як проміжні підніжки і поручні конструктивні елементи підйомника.
Висота від поверхні землі до підніжки (першого східця) не повинна перевищувати 400 мм. Підніжки, східці, підлога робочої платформи, настил опорної рами та поворотної платформи мають бути не слизькими.
Робочі платформи мобільних підйомників мають споряджатися огорожею висотою не менше ніж 1000 мм з проміжною пов’яззю на висоті 500 мм та суцільним зашиттям понизу на висоту 100 мм. Поручень огорожі має бути зручним для обхвату рукою та облицьований малотеплопровідним матеріалом. Проріз для входу на робочу платформу має бути захищеним знімною огорожею або дверима, що унеможливлюють самочинне їх відчинення.
За неможливості виконання цих вимог (робоча платформа пластикова тощо) дозволяється вхід на робочу платформу зверху, у цьому разі необхідно передбачати пристрої, що полегшують вхід.
Розмір підлоги робочої платформи має бути не менше ніж 600 мм х 600 мм, діаметр підлоги круглої робочої платформи - не менше ніж 700 мм. Площа підлоги робочої платформи для двох і більше працівників має бути не менше ніж 0,5 м-2 на працівника; ширина входу на робочу платформу - не менше ніж 500 мм.
Робоча платформа мобільного підйомника, призначеного для виконання робіт на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольована від металоконструкцій підйомника, опір ізоляції має бути не менше ніж 0,5 МОм, а також мають бути передбачені заходи щодо запобігання падінню робочої платформи у разі руйнування опорних ізоляторів.
Конструкція робочої платформи має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту. Несучі елементи огорожі робочої платформи мають витримувати зосереджене навантаження не менше ніж 1300 Н, прикладене перпендикулярно до поручня почергово в горизонтальній і вертикальній площинах.
Вимоги до канатів
Кріплення та розташування канатів на мобільних підйомниках мають унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з елементами конструкцій або один з одним.
Петля на кінці каната для його закріплення на мобільному підйомнику має бути виконана із застосуванням:
коуша з заплітанням вільного кінця каната, установленням затискачів або в інший надійний спосіб;
сталевої кованої, штампованої або литої втулки і клина.
Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до металоконструкції підйомника).
На поверхні втулок і клинів не має бути гострих крайок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати марковання, що відповідає діаметру каната.
Кількість проколів основної вітки каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у додатку 17 до цих Правил. Останній прокол кожною сталкою виконується половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Дозволяється останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.
Місця заплітання з виступними кінцями дротинок сталок на довжині від 10 мм до 30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути щільно обмотані м’яким дротом, кінці якого заправляються у спосіб, що унеможливлює їх розмотування, або ізольовані в інший спосіб, що унеможливлює пошкодження рук працівників.
Кількість затискачів визначається розрахунком, але їх має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача мають бути не менше шести діаметрів каната. Для запобігання деформації каната затискачі мають установлюватися колодкою до основної вітки.
Кріплення каната до барабана або блока здійснюється у спосіб, що допускає можливість заміни каната.
У разі застосування притискних планок їх кількість визначається розрахунком, але має бути не менше двох. Довжина вільного кінця каната від останньої планки має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не допускається.
Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підіймання, висування телескопічних секцій і в системі орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, мають бути перевірені розрахунком за формулою
F
(9)
де Fo - розривне зусилля каната в цілому, Н;
S - найбільший натяг каната з урахуванням коефіцієнта корисної дії
поліспаста, Н;
Zp = 9 - мінімально допустимий коефіцієнт використання каната (мінімальний
коефіцієнт запасу міцності каната). У системі орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, що складається з двох паралельних віток із зрівняльним пристроєм, Zp має бути не менше ніж 4,5 для кожної вітки системи орієнтації.
Норми бракування канатів, що перебувають в експлуатації, мають відповідати наведеним у пунктах 41-48 глави 3 розділу VI цих Правил.
Вимоги до ланцюгів
Метод розрахунку та коефіцієнт запасу міцності ланцюгів щодо руйнівного навантаження мають відповідати наведеним у пункті 5 глави 3 цього розділу.
Вимоги до барабанів і блоків
Діаметри барабана або блока, що обгинаються сталевим канатом, визначаються за формулою
D
(10)
де D - діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;
h - коефіцієнт вибору діаметра барабана чи блока, мінімальне значення якого
дорівнює 16;
d - діаметр каната, мм.
Канатоємкість барабана має бути такою, щоб у нижньому (верхньому) можливому положенні робочої платформи на барабані залишалося навитими не менше ніж півтора витка каната, не враховуючи витків, що перебувають під затискним пристроєм.
Барабани під одношарове навивання каната мають бути оснащені нарізаними по гвинтовій лінії канавками.
Барабани, призначені для багатошарового навивання каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.
Барабани з канавками, призначені для одношарового навивання двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися, якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У разі навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.
Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром навитого каната не менше ніж на два його діаметри.
Під час багатошарового навивання каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.
Блоки повинні мати пристрій, що унеможливлює вихід каната з рівчака блока. Зазор між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % діаметра каната.
Зазначені пристрої, а також інші захисні кожухи навколо блоків мають унеможливлювати накопичення в них вологи.
Вимоги до виносних опор
Зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин має бути не більше ніж 200 Н. У разі більшого зусилля виносні опори мають бути оснащені гідравлічним, механічним або іншим приводом.
Мобільні підйомники, у яких відсутні виносні опори, мають оснащуватися пристроєм, що виключає дію пружних підвісок.
Мобільні підйомники можуть бути обладнані стабілізатором пружних підвісок, що дає змогу рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі для забезпечення їх рівномірного осідання на поворотах під час руху.
Вимоги до гальм
Механізми підіймання та висування мобільних підйомників мають бути обладнані гальмами нормально закритого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення механізму та автоматично замикаються під час його вимкнення, або іншими пристроями, що унеможливлюють самочинне опускання (переміщення) робочої платформи. Гальма повинні мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабанами і забезпечувати гальмівний момент із коефіцієнтом запасу гальмування не менше ніж 1,5.
Застосування стрічкових гальм не допускається. Дозволяється застосування стрічкових гальм у механізмах мобільних підйомників з механічним приводом, оснащених лебідками із самогальмівною передачею.
Гальма мають бути захищені від потрапляння мастила і вологи.
У механізмах підіймання та висування з гідроциліндром має бути передбачений пристрій (зворотний клапан), який виключає можливість опускання (переміщення) робочої платформи у разі падіння тиску в гідроприводі.
Механізми підіймання та висування з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.
Механізм повертання мобільного підйомника має бути самогальмівний або обладнаний гальмом з коефіцієнтом запасу гальмування не менше ніж 1,5.
Причіпні підйомники і підйомники на спецшасі мають бути обладнані стоянковим гальмом.
Вимоги до приладів і пристроїв безпеки
Мобільні підйомники мають бути обладнані:
обмежником граничного вантажу (далі - ОГВ);
системою орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, кут нахилу підлоги робочої платформи має бути не більше ніж 5°;
обмежником робочої зони;
системою блокування підіймання та повороту секцій стріли, якщо мобільний підйомник не виставлений на опори;
системою блокування підіймання опор, якщо стріла перебуває не в транспортній позиції, крім опор, які встановлюються вручну;
системою аварійного опускання робочої платформи у разі відмови приводу механізмів;
пристроєм, призначеним для аварійної евакуації працівників з робочої платформи, що розташовується нижче рівня робочого майданчика;
фіксатором виносних опор;
покажчиком кута нахилу підйомника;
системою аварійної зупинки двигуна;
анемометром (для підйомників з висотою підіймання робочої платформи понад 22 м);
двостороннім переговорним пристроєм (для підйомників з висотою підіймання робочої платформи понад 22 м).
Пристрої безпеки у разі спрацьовування мають припиняти рух складових частин підйомника без вимкнення силової установки.
ОГВ має забезпечувати подачу попереджувального звукового сигналу у разі наближення до граничнодопустимого навантаження мобільного підйомника та вимикати всі механізми у разі навантаження більше ніж 110 % вантажопідіймальності. Увімкнення механізмів може бути лише після зменшення навантаження до граничнодопустимого.
Для мобільних підйомників з двома робочими платформами подача попереджувального звукового сигналу та вимкнення механізмів мають забезпечуватися залежно від сумарного навантаження на дві робочі платформи.
Захисна панель і релейний (електронний) блок ОГВ мають бути опломбовані.
Залізничні підйомники, а також мобільні підйомники з висотою підіймання робочої платформи до 7,5 м, призначені тільки для виконання робіт на контактній мережі міського транспорту, якщо в цих підйомників вертикальна проекція центра ваги вантажу є завжди всередині опорного контуру, дозволяється не обладнувати ОГВ.
У мобільних підйомників з електроприводом має бути передбачений захист від падіння стріли у разі обриву будь-якої з трьох фаз мережі живлення.