НПАОП 27.4-1.44-15Правила охорони праці під час виробництва алюмінію

• ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие тре­бования безопасности";

• ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки";

• ДСТУ ГОСТ 12.2.061-2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам";

• ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования";

• ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования";

• ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным обо­рудованием. Общие требования безопасности".

1. Організація та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосу­ванням шкідливих речовин, повинні відповідати Вимогам до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затвер­дженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834, та ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

2. Управління технологічними процесами електролізу алюмінію, а також контроль за ними повинні бути максимально автоматизовані.

3. Технологічний процес електролізу алюмінію повинен проводитися відповідно до технологічної інструкції, затвердженої власником виробництва.

1. Вимоги охорони праці під час виробництва електролітичного
   алюмінію

1. Відстань між виступаючими частинами електролізерів при поздовжнь­ому їх розташуванні має бути не менше 0,7 м. Якщо між торцями сусідніх у ряду електролізерів не передбачається перебування працівників, відстань між торцями електролізерів може бути зменшена до меж, що допускаються кон­струкцією електролізерів.

2. У повторно споруджуваних корпусах електролізу ширина зони обслу­говування електролізерів з боку поздовжніх їх сторін повинна бути не менше

   1. м.

3. Відстань між стінками поздовжніх шинних каналів (отворів) в цен­тральному проході корпусу повинна бути не менше 3,5 м.

У корпусах електролізу старої забудови відстань між стінками поздов­жніх шинних каналів допускається менше зазначеної величини відповідно до розроблених та затверджених роботодавцем заходів, що забезпечують без­печне проведення робіт.

1. Металеві трубопроводи та броньовані кабелі, розташовані вище по­значки підлоги, повинні бути прокладені на висоті не менше 3,5 м від рівня підлоги та ізольовані від будівельних конструкцій.

У корпусах електролізу старої забудови висота прокладки металевих тру­бопроводів і броньованих кабелів допускається менше зазначеної величини відповідно до розроблених та затверджених роботодавцем заходів, що унемо­жливлюють дотик до них довгомірних інструментів і пристосувань.

1. Електричні розподільні пристрої напругою до 1000 В для силових та освітлювальних мереж корпусу повинні розташовуватися не ближче 6 м до не- огородженого шинопроводу або частин електролізера, що перебувають під напругою постійного струму.

2. Пускова апаратура електродвигунів та апаратура керування ме­ханізмами підйому анода та шторних укриттів повинні розміщуватися в спеціальних шафах. Шафи повинні бути ізольовані від підлоги та будівельних конструкцій корпусів.

У корпусах електролізу старої забудови допускається розміщення вказа­ної апаратури на стінах, колонах і електролізерах.

1. Корпуси електродвигунів, установлених на електролізері, повинні бути електрично з'єднані з металоконструкціями, на яких вони встановлюються.

2. Підключення електродвигунів, установлених на електролізерах, до ме­режі живлення повинно здійснюватися через групові розділові трансформа­тори.

До одного групового трансформатора дозволяється підключати струмо­приймачі, встановлені не більше ніж на 15 електролізерах.

1. Система електроізоляції в корпусах електролізу конструктивних еле­ментів корпусу, устаткування і комунікацій повинна виключати появу і вне­сення в корпус потенціалу "землі".

При порушенні ізоляції та появі потенціалу "землі" повинні бути вжиті заходи щодо її відновлення.

1. Металеві трубопроводи стисненого повітря та вакууму, а також магістральні металеві газоходи системи верхнього газовідсмоктування для електролізерів з боковим струмопідведенням і з обпаленими анодами, прокла­деними вздовж корпусу, повинні мати електроізоляційні вставки по довжині через кожні 40 м.

Магістральні металеві газоходи від електролізерів з верхнім струмопідве- денням перед входом у підземний канал повинні мати ізоляцію з двох послідовно встановлених електроізоляційних вставок.

1. Газовідсмоктувальні патрубки електролізерів повинні бути ізольовані від магістральних газовідсмоктувальних трубопроводів.

2. Газовідсмоктувальні патрубки електролізерів з підземною системою газовідсмоктування повинні бути ізольовані від будівельних конструкцій.

3. У електролізерів з боковим струмопідведенням і з самообпалюваль- ним анодом повинні бути електроізольовані:

• катодний кожух від фундаменту або від опорних будівельних кон­струкцій;

• металоконструкції електролізера від анода і від катодного кожуха;

• шторні укриття від катодного кожуха;

• анодні пакети шин від металоконструкцій;

• гаки для тимчасової підвіски анода від металоконструкцій або ж пови­нен бути вузол ізоляції безпосередньо на переносних тягах для тимчасової підвіски анода при перетягуванні анодної рами.

1. В електролізерів з обпаленими анодами повинні бути електроізольо- вані:

• катодний кожух від фундаменту або від опорних будівельних кон­струкцій;

• металоконструкції анодної частини від катодного кожуха;

• металоконструкції анодної частини, встановлені на спецопорах від цих опор, опори - від "землі" (опори повинні бути електрично з'єднані з катодним кожухом);

• домкрати механізму підйому анодів від анодної рами і анодної оши­новки;

• укриття від катодного кожуха.

1. В електролізерів з верхнім струмопідведенням і з самообпалювальним анодом повинні бути електроізольовані:

• катодний кожух від фундаменту або опорних будівельних конструкцій;

• домкрати основного механізму підйому анода від катодного кожуха;

• домкрати основного механізму підйому від спецопор при установці на спецопори, а спецопори - від "землі" (опори повинні бути електрично з'єднані з катодним кожухом);

• домкрати допоміжного механізму підйому анода від анодного кожуха.

1. Пакети шип загальноцехової ошиновки повинні бути ізольовані від будівельних конструкцій.

2. Виводи шинопроводів (стояків) з корпусів повинні бути огороджені електроізоляційними матеріалами на висоту не менше 3,5 м від рівня підлоги.

3. Шинопроводи, розташовані поблизу посадкових майданчиків мосто­вих кранів, повинні бути огороджені, якщо відстань від них до цих майдан­чиків становить менше 1,5 м.

4. Електроізоляція в корпусах електролізу в місцях ремонтних зон підло­гових рейкових машин, а також в місцях завантаження цих машин глиноземом і анодною масою до рівня підкранових балок повинна виключати появу та вне­сення потенціалу "землі". Колони і стіни в межах зазначених зон повинні бути ізольовані. Зазначені вимоги поширюються також на ділянки підлоги вузла за­вантаження глинозему і анодної маси протяжністю 2 м по горизонталі від внутрішньої поверхні стіни корпусу.

5. В процесі експлуатації електролізерів повинна перевірятися ізоляція від "землі", при цьому опір ізоляції пристроїв та конструктивних елементів корпусу електролізу повинен бути:

• електролізерів і ошиновки (для нових або капітально відремонтованих електролізерів до підключення їх загальносерійної ошиновки) - не менше 0,5 МОм;

• перекриттів шинних каналів і підлог біля електролізерів - не менше 50 КОм;

• металевих пристроїв припливної вентиляції, розташованих в підлозі і біля стін корпусу - не менше 50 КОм;

• усіх трубопроводів, кронштейнів та інших металоконструкцій, розташо­ваних у межах корпусу на висоті до 3,5 м від рівня підлоги - не менше 50 КОм;

• металевих кришок люків - не менше 50 КОм;

• мостових електричних кранів - не менше 1,5 МОм для кожного ступеня ізоляції;

• стін (внутрішніх поверхонь) на висоту до 3 м і колон на висоту до 3,5 м від рівня підлоги - не менше 50 КОм.

Результати заміру опору ізоляції повинні фіксуватися у відповідному журналі.

1. Мостові електричні крани в корпусах електролізу повинні мати ізо­ляцію, що виключає з'єднання ошиновки і частин електролізерів, які перебу­вають під напругою, із "землею" через вантажозахватне пристосування або трос крана. Кількість послідовних ступенів ізоляції вантажозахватного при­стосування від "землі" має бути не менше трьох.

2. Кранові шляхи в корпусах електролізу повинні бути заземлені. Опір заземлювальних пристроїв кранових шляхів не повинен перевищувати 4 Ом.

3. Рейки для підлогових рейкових машин повинні мати електроізо­ляційні вставки між електролізерами.

Ділянки рейок повинні мати потенціал катода відповідного електролізера, а на ділянках ремонтних зон - потенціал катода крайнього в ряду електро- лізера. Опір ізоляції має бути не менше 0,5 МОм.

1. У підлогової рейкової машини повинні бути ізольовані:

• ходові колеса від металоконструкцій (опір ізоляції повинен бути не менше 1,5 МОм);

• привід ходових коліс від металоконструкцій (не менше 1,5 МОм);

• механізм продавлювання кірки електроліту від металоконструкцій (не менше 1,5 МОм);

• сполучний пристрій аерожолобу або монжусних труб від металокон- струкцій машини і елементів, що дотикаються, корпусу електролізу (не менше

1. МОм);

• аерожолоб або монжусні труби від металоконструкцій (не менше 1,5 МОм);

• трубопроводи від металоконструкцій в місці переходу їх у виконавчий орган механізму продавлювання кірки електроліту (не менше 1,5 МОм);

• стикувальний пристрій машини від металоконструкцій корпусу (не менше 0,5 МОм) - кількість ступенів ізоляції має бути не менше трьох;

• висувний конвеєр для завантаження машини анодною масою від мета- локонструкцій корпусу (не менше 0,5 МОм) - кількість ступенів ізоляції має бути не менше трьох.

1. Перевірка стану ізоляції конструктивних елементів корпусу електро­лізу, устаткування і комунікацій може також проводитися шляхом вимірювання струму дотику до зазначених пристроїв з перерахунком на мак­симально можливий потенціал встановленого поруч електролізера. Величина розрахункового струму дотику не повинна перевищувати 10 мА.

2. Перевірка опору ізоляції вантажозахоплювального пристрою мосто­вого електричного крана та захвату механізму перестановки обпалених анодів (штирів), а також стикувального пристрою підлогової рейкової машини від ме- талоконструкцій повинна проводитися щозміни. Перевірка опору двох інших ступенів ізоляції мостового крана має проводитися не рідше одного разу на 15 днів.

3. Електролізери повинні бути обладнані системами місцевої витяжної вентиляції для видалення газів, пилу і тепла.

4. Система механічного газовідсосу повинна бути безперервною і мати резерв.

5. Під час роботи системи газовідсосу люки на каналах повинні бути гер­метично закриті.

6. Очищення каналів газовідсосу повинно бути механізованим.

7. В міжкорпусних каналах газовідсосу повинні бути влаштовані люки. Кількість люків і відстань між ними повинна забезпечувати можливість про­ведення ремонту та чистки каналів в аварійних випадках.

8. Укриття електролізерів повинні мати газозбірники з пристроями, що забезпечують рівномірне відсмоктування газів по довжині електролізерів.

9. Експлуатація електролізерів з боковим анодним струмопідведенням повинна проводитися при дотриманні таких вимог:

• в кірці електроліту для виходу газу має бути передбачено по два отвори, розташованих посередині поздовжніх або торцевих сторін електролізера;

• шторні укриття необхідно відкривати тільки в період обробки електро- лізерів і на тих з них, на яких проводиться робота анодниками та контактни- ками; кількість одночасно відкритих електролізерів у корпусі не повинна пе­ревищувати 15 % від їх загальної кількості;

• операції підйому і опускання шторних укриттів мають бути механізова­ними;

• перед підвіскою анода на тимчасові тяги повинні бути перевірені:

• справність тяг, рівномірність навантаження і правильність закріплення анода;

• нарощування обичайок анода повинно проводитися не менше ніж двома працівниками; якщо в конструкції анодного вузла застосовується пристрій, який виключає виділення в анодний простір пилу і газів, нарощування оби­чайки може проводитися одним працівником під наглядом майстра-анодника;

• аноди повинні бути закриті металевими кришками або кришками із сітки.

Забороняється під час перемикання і прочищення контактів (шинка - ла- нодний штир) ставати на кірку електроліту або на залізні листи, дошки, покла­дені на неї.

1. Експлуатація електролізерів з обпаленими анодами повинна прово­дитися з дотриманням таких вимог:

• у кірці електроліту повинно підтримуватися по два отвори для виходу газів;

• металеві укриття необхідно відкривати тільки в періоди обробки елек- тролізерів, перестановки анодів або виливання металу з ванни; кількість одно­часно відкритих електролізерів у корпусі не повинна перевищувати 15 % від їх загальної кількості, а при автоматизованій подачі глинозему - 7 %;

• операції підйому і опускання укриттів повинні бути механізованими, окремі стулки можуть відкриватися вручну.

1. Експлуатація електролізерів з верхнім анодним струмопідведенням повинна проводитися з дотриманням таких вимог:

• всі секції колокольного укриття повинні бути навішені, стики між ними ущільнені, а колокол засипаний герметизуючим шаром глинозему; кількість одночасно розгерметизованих і відкритих електролізерів в корпусі не повинна перевищувати 12 % від їх загальної кількості;

• секції дзвонового газовідсосу повинні виготовлятися з жаростійкого і антикорозійного матеріалу; несправні секції повинні своєчасно замінюватись;

• під час продувки пальників стисненим повітрям повинно бути виклю­чено попадання пилу в корпус; пальники необхідно прочищати не рідше од­ного разу на зміну;

• під час піднімання штиря і витягання його з анода забороняється пере­бування працівників на аноді, а також поблизу анода - на відстані менше 6 м протягом перших двох хвилин з початку піднімання штиря; на підходах до електролізера повинні бути встановлені відповідні знаки, що забороняють наб­лиження до нього;

• відстань від нижнього ряду штирів до підошви анода повинна бути не менше 200 мм.

1. Перевірка щільності укриттів електролізних ванн повинна прово­дитися щодня, а кришок анодів і електролізерів з боковим струмопідведенням - після кожного завантаження анодної маси.

2. Зачистка контактів струмоведучих шин, пробивка кірки електроліту, забивання і витягання штирів, очищення вакуум-ковшів від охололого елек­троліту, завантаження анодної маси, а також завантаження глинозему в елек- тролізер повинні бути механізованими.

3. Трубопроводи газовідсосу електролізерів необхідно не рідше одного разу на півроку очищати від осілого пилу і смолистих речовин, а також пе­ревіряти щільність з'єднань цих трубопроводів.

4. Під час виникнення анодного ефекту проводити на електролізері будь- які роботи, крім робіт з його ліквідації, забороняється.

5. Вакуум-ківш перед заповненням його металом з електролізера пови­нен бути просушений і прогрітий; рівень металу в вакуум-ковші повинен бути нижче льотки не менше ніж на 100 мм.

6. Під час транспортування ковша з металом поворотний механізм ковша повинен бути застопорений запобіжною засувкою.

7. Інструменти і пристосування, що застосовуються для обслуговування електролізерів, повинні бути сухими, справними і знаходитись у відведених для цього місцях.

8. У корпусах електролізу застосовувати електроінструмент дозво­ляється тільки при підключенні його до мережі живлення через два роздільних трансформатори.

9. Гумові шланги, які застосовуються в корпусах електролізу, повинні бути без металевого захисту та внутрішнього металевого армування.

Допускається застосування шлангів з внутрішнім армуванням за наяв­ності електроізоляційних розривів через кожні 40 м.

1. Приєднувати і роз'єднувати шланги пневматичних інструментів доз­воляється тільки після вимкнення подачі повітря; шланг до приєднання до ін­струменту необхідно продути стисненим повітрям. Ручний пневматичний ін­струмент повинен відповідати вимогам чинного законодавства.

2. Ремонт і регулювання пневматичних інструментів, механізмів і шлангів повинні проводитися тільки після відключення їх від мережі стисне­ного повітря.

3. Пневматичний інструмент повинен бути забезпечений пристроєм, що унеможливлює "виліт" робочого інструменту зі ствола.

4. Колеса самохідного безрейкового транспорту та самохідного безрей­кового обладнання для обробки електролізерів повинні бути оснащені литими або надувними гумовими шинами.

5. Забороняється транспортувати вантажі над працівниками, а також над електролізерами, на яких працюють.

6. Сходи для спуску працівника з кабіни мостового крана, що працює в корпусі електролізу алюмінію, повинні бути виготовлені з неелектропровід- ного матеріалу або металеві ізольовані.

Для корпусів електролізу, де відсутні прохідні галереї для обслуго­вування кранових шляхів, відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 робото­давцем розробляється і затверджується інструкція з охорони праці.

1. Переносити і складувати довгомірні металеві предмети поперек кор­пусу електролізу забороняється.

2. Під час спільної роботи підлогових рейкових машин і штирьових кранів у корпусах електролізу повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація, що попереджає про зближення крана та підлогової рейкової ма­шини.

Одночасний ремонт підлогової рейкової машини і мостового крана в од­ній ремонтній зоні забороняється.

1. У приміщенні корпусу електролізу необхідно передбачити комплект захисних засобів від ураження струмом, що складається з діелектричних ки­лимків, рукавиць, ботів та інструменту з ізольованими ручками. Комплект за­собів індивідуального захисту повинен передаватися по зміні.

2. Електрокип'ятильники та автомати газованої води повинні встановлю­ватися в спеціально відведених місцях за межами корпусу електролізу.

1. Вимоги охорони праці під час розливання алюмінію

1. Ливарні роботи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.027-2004 "Ра­боты литейные. Требования безопасности".

2. Відстань між піччю і розливними конвеєрами повинна бути не менше 0,7 м.

3. Робочі місця у розливних установках повинні бути обладнані венти­ляційними пристроями.

4. Підвід кабелів для живлення нагрівачів міксера повинен здійснюватися по закритих каналах або по зовнішніх конструкціях з прийняттям заходів за­хисту в місцях, де кабелі можуть бути піддані тепловим випромінюванням або механічним пошкодженням.

5. Кабельні канали повинні прокладатися на відстані не менше 1 м від жо­лобів, завантажувальних і оглядових вікон міксерів (печей).

6. Конструкція перекриття кабельних каналів повинна унеможливлювати потрапляння в них випадково пролитого металу.

7. Відкриті струмопідведення біля печей повинні бути огороджені.

8. Металеві корпуси силового і технологічного обладнання з електрожив­ленням повинні бути заземлені.

9. Очищення міксерів та печей необхідно проводити при відключених нагрівачах.

10. Після закінчення ремонту, чищення або тривалої зупинки міксерів та установок напівбезперервного лиття пуск їх в роботу повинен проводитися тільки з дозволу відповідального працівника (майстра).

11. Місця переливу металу з однієї печі (міксера) в іншу піч повинні бути огороджені.

12. Розливання металу необхідно здійснювати в сухі та підігріті вилив­ниці.

13. Злив металу з ковша, зняття шлаку з металу, очищення ковша після випорожнення повинні виконуватися із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту.

14. Установки напівбезперервного лиття зливків повинні бути забезпе­чені:

• пристроями, що обмежують хід ливарної платформи;

• системою сигналізації перевищення температури металу в міксері вище допустимої, перевищення швидкості лиття, падіння тиску або зменшення вит­рати охолоджувальної води в системі, відкриття та закриття зливу води з ли­варного столу;

• контрольно-вимірювальними приладами для показань і запису темпера­тури металу в міксері, тиску і витрат охолоджувальної води в системі, швид­кості лиття, кінцевої довжини і поточної довжини злитка, що відливається;

• системами блокувань, що виключають виникнення аварійних ситуацій;

• захисним ґратчастим настилом з розміром вічок не більше 25 х 25 мм, що перекриває колодязь машини напівбезперервного лиття.

1. Заливання металу в кристалізатор машини напівбезперервного лиття повинно виконуватися тільки після пуску водяного охолодження і відсутності вологи на піддоні, системах кристалізатора і ливарному столі. Пуск ходу плат­форми машини напівбезперервного лиття дозволяється тільки при однаковому рівні рідкого металу в кристалізаторах.

2. Пуск гідравлічної машини напівбезперервного лиття допускається тільки за відсутності підтікання масла в трубопроводах і його появи в кесоні.

3. Відлиту продукцію дозволяється складувати тільки на відведених для цього майданчиках.