НПАОП 0.00-5.39-14Інструкція щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловиннихзарядів на відкритих гірничих роботах

•вилучення ЗІ зі свердловини проводять після попередньої підготовки місця відмови, що включає прибирання осипів, козирків, нависів, планування площадки для вилучення;

• у процесі ліквідації відмови свердловинного заряду необхідно періодично обрізати кінці ДШ, ПД, що оголюються в процесі розбирання гірничої маси.

1. ВР, ДШ та ПД після вилучення з місця відмови свердловинного заря­ду мають бути негайно винесені за межі небезпечної зони і відправлені на склад ВМ, де підлягають знищенню.

2. У разі виявлення ВМ у гірничій масі уступу на висоті більше ніж 2 м від його підошви дозволяється для їх вилучення використання підйомників.

У разі встановлення підйомника та під час роботи підйомника слід вико­нувати такі заходи безпеки:

• перед під'їздом підйомника до місця робіт проводяться прибирання осипів, зняття зависів і заукіска уступу;

• підйомник слід розташовувати на спланованій горизонтальній пло­щадці за межами зони обвалення, але не ближче ніж 1/3 висоти уступу від його нижньої бровки;

• під час роботи підйомника категорично забороняється робота екскава­тора, пов'язана з його основними операціями;

• робота підйомника поблизу або під проводами діючих повітряних ЛЕП допускається у разі його знеструмлення.

1. Вилучення ВМ зі свердловини проводиться підривником (майстром- підривником) за допомогою спеціального совка або підручних засобів (виго­товлених із дерева або металу, що не дає іскри) з подальшою здачею на склад ВМ.

2. Місце знаходження заряду, що відмовив, в обов'язковому порядку фіксується репером з метою подальшої маркшейдерської зйомки. Машиніст екскаватора та працівник відповідного структурного підрозділу зміни, відповідальний за ліквідацію відмови свердловинного заряду, забезпечують збереження репера.

3. У разі неможливості вилучення залишків ВР з перебуру або якщо залишків ВР у перебурі не знайдено, цей заряд розглядається як неліквідова- ний, про що має бути зроблений відповідний запис у журналі реєстрації відмов під час підривних робіт, форма якого наведена в додатку 10 до НПА- ОП 0.00-1.66-13.

Район відмови свердловинних зарядів фіксується маркшейдерською зйо­мкою з подальшою установкою репера на місці відмови.

1. Під час проектування бурових робіт на блоці, на якому було за­реєстровано відмову свердловинних зарядів у перебурі, слід проводити розбивку блока, щоб виключити збіг місця відмови з місцем буріння сверд­ловини. Відстань від проектної свердловини до проекції свердловини, де за­ряди відмовили, має бути не менше ніж 3 м.

2. Дозвіл на відновлення робіт після ліквідації відмов заряду видається машиністу екскаватора працівником відповідного структурного підрозділу із записом у журналі приймання-здавання змін екскаватора, форма якого за­тверджується технічним керівником суб’єкта господарювання.

3. Акт про ліквідацію відмови свердловинного заряду складається про­тягом 3 днів у 2 примірниках за підписом осіб, відповідальних за ліквідацію відмови, і маркшейдера, який виконав зйомку місця відмови.

1. Виявлення та ліквідація групових відмов свердловинних за-
   рядів

1. Характерними ознаками групових відмов свердловинних зарядів є:

• збільшення висоти навалу підірваної гірничої маси у разі розташування свердловин у першому і наступних рядах блока;

• зміщення лінії відриву підірваної частини блока від цілика блока або її відсутність, якщо свердловини розташовані в останньому ряду.

1. Групову відмову свердловинних зарядів у кінцевій частині блока, як правило, виявляють під час огляду блоків на повноту підривання після вико­нання МВ.

Характерною ознакою відмови свердловинних зарядів є:

• видима лінія зрізу, що розташовується уздовж лінії відбивання секції блока;

• відсутність дроблення, зміщення гірничої маси на частині блока;

• наявність цілісної поверхневої підривної (електропідривної) мережі.

1. На поверхні уступу у місці відмови свердловинних зарядів підривним персоналом проводиться огляд на предмет виявлення та вилучення з гірничої маси залишків ВМ. Кінці ДШ, хвилеводів або проводу ЕД, що виходять із устя свердловин, мають бути обрізані або заглиблені в забивку на глибину не менше ніж 0,5 м.

2. Ліквідація групових відмов свердловинних зарядів, що сталися в межах однієї або декількох ступенів уповільнення у всіх рядах свердловин, крім останнього, виконується на початковій стадії методом розбирання гір­ничої маси екскаватором до рівня цілика, якщо подальше розбирання групо­вої відмови неможливе.

У разі незадовільного дроблення гірничої маси в тильній частині масиву від межі групової відмови свердловинних зарядів під час екскавації необ­хідно залишити проектну ЛНО.

1. Насадкою до ковша екскаватора проводиться оббирання окремих нависань негабаритів, заколів, козирків та формується рівномірний нахил. Підривний персонал визначає кількість зарядів, що відмовили, встановлює фактичний стан та можливість їх повторного підривання. Маркшейдерською службою проводиться зйомка зарядів, що відмовили.

2. Маркшейдерська зйомка та інформація про фактичний стан зарядів ВР є вихідними даними для проектування наступного вибуху на цьому блоці (горизонті).

Проект бурових робіт на повторний МВ складається на підставі марк­шейдерської зйомки кожної відмови.

Перед початком буріння на блоці маркшейдерською службою мають бути виставлені репери на місцях буріння додаткових свердловин.

1. Величина заряду в додаткових свердловинах розраховується виходя­чи з фактичної ЛНО і міцності порід. У разі збереження величини ЛНО під час ліквідації групової відмови свердловинних зарядів у поверхневу мережу додаткових свердловин можливе під'єднання решти ПД свердловинних за­рядів, що відмовили.

2. Мінімальна відстань від осі зарядів, що відмовили, до місця буріння наступних технологічних або додаткових свердловин має становити не мен­ше ніж 3 м.

3. У разі відмови свердловинних зарядів у кінцевій частині блока під­ривним персоналом демонтуються і здаються на склад залишки елементів поверхневої підривної мережі, перевіряється цілісність решти ДШ або хвиле­водів НСІ, ПД, вирізаються порушені ділянки ДШ і замінюються новими.

4. Маркшейдерською службою проводиться зйомка межі відриву підірваної гірничої маси та складається план розташування свердловин на блоці для визначення місць розташування відмов свердловинних зарядів, що залишилися під навалом гірничої маси. За контуром і конфігурацією ліній відриву визначаються місця знаходження свердловин, заряди яких відмови­ли, проводиться ручне розбирання їх устя для звільнення решти ДШ або хви­леводів внутрішньосвердловинних пристроїв НСІ, ПД.

5. Після звільнення від підірваної породи устя всіх свердловин, заряди яких відмовили, складається проект на повторний вибух.

6. Поверхнева підривна мережа має включати в себе всі кінці ДШ або хвилеводів внутрішньосвердловинних пристроїв НСІ, ПД звільнених сверд­ловин, а також кінці ДШ, хвилеводи і проводи ЕД, що виходять з навалу по­роди, звільнення яких неможливо зробити вручну.

7. У разі зменшення величини ЛНО і виникнення небезпеки збільше­ного розльоту гірничої маси під час повторного підривання таке підривання необхідно проводити після навантаження гірничою масою фронтальних і бічних поверхонь цілика.

8. Місце ліквідованих повторним підриванням групових відмов сверд­ловинних зарядів має бути позначене відмітними знаками та нанесене на план гірничих робіт. Екскавація гірничої маси в цих районах має проводити­ся з дотриманням таких самих заходів безпеки, як і під час виконання робіт у разі розбирання гірничої маси одиночних відмов свердловинних зарядів.

9. Працівники екскаваторів, які приступають до роботи в районах ліквідації групових відмов свердловинних зарядів, повинні ознайомитись з місцями відмов.

1. Виявлення та ліквідація масових відмов свердловинних за-
   рядів

1. Масові відмови свердловинних зарядів виявляються після виконання вибуху та під час огляду блоків на повноту підривання.

2. Характерною особливістю відмови свердловинних зарядів є від­сутність слідів руйнування блока та наявність поверхневої підривної мережі.

Огляд місця масової відмови свердловинних зарядів проводиться від вру­бу блока, проти напрямку поширення підривного імпульсу. Найбільш части­ми причинами масових відмов свердловинних зарядів є загасання детонації, що сталися в міжблочних магістралях, у бойовому вузлі і в магістралях бойо­вого вузла.

1. Ліквідація масових відмов свердловинних зарядів здійснюється по­вторним підриванням у день виконання МВ.

У разі прийняття рішення про продовження ведення підривних робіт відповідальний керівник МВ інформує про це служби управління повітряним рухом відповідно до вимог Положення про використання повітряного про­стору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401.

1. У разі масової відмови свердловинних зарядів з причини несправ­ності пристроїв управління МВ по радіоканалу (неприйом команд одним або кількома виконавчими блоками) відповідальний керівник МВ, виходячи з ймовірності пошкодження поверхневої підривної мережі блока шматками породи блоків, що підірвалися, може дати повторну команду на підривання через інтервал часу, передбачений інструкцією з експлуатації цих пристроїв.

У разі неодноразових відмов свердловинних зарядів при подачі команди «ВИБУХ», а також у разі відсутності сигналу відповіді про заблокований стан виконавчого блока подається команда «ЗАБЛОКУВАТИ».

1. Допуск підривного персоналу в кар'єр для огляду апаратури та усу­нення причин відмови свердловинних зарядів відповідальний керівник МВ надає не раніше ніж через 15 хвилин після подачі останньої команди «ЗА­БЛОКУВАТИ» (якщо їх було декілька), при цьому виконавчий блок має бути закритий на ключ, що передається відповідальному керівнику МВ.

2. Старший підривник, який прибув до виконавчого блока, свердловин­ні заряди якого відмовили, у присутності особи технічного нагляду зобов'я­заний:

• у разі використання в бойовому вузлі ЕД:

• замкнути закоротко вихідні затискачі виконавчого блока;

• від'єднати дроти ЕД від вихідних затискачів виконавчого блока і за­мкнути їх закоротко;

• демонтувати бойовий вузол;

• у разі застосування НСІ:

• витягти хвилевід з виконавчого блока.

1. Після виконання операцій, зазначених у пункті 8.6 цього розділу, старший підривник з'ясовує причину несправності. Якщо встановлено, що несправним є виконавчий блок, то проводять його заміну на справний і після перевірки цілісності підривної мережі блока, свердловинні заряди якого відмовили, за командою відповідального керівника МВ виконують повторне підривання.

2. Випадки відмов у роботі пристроїв управління МВ радіоканалом підлягають технічному розслідуванню комісією суб’єкта господарювання, а в разі необхідності - за участю організації-розробника пристроїв.

ІХ.Організація робіт під час підготовки до ліквідації групових і
масових відмов свердловинних зарядів

1. У разі виявлення групових чи масових відмов свердловинних зарядів під час виконання МВ відповідальний керівник МВ і особа, відповідальна за виведення працівників з небезпечної зони і її охорону, приймають спільне рішення про продовження або припинення підривних робіт з ліквідації відмов свердловинних зарядів.

2. У разі прийняття рішення про продовження підривних робіт з ліквідації групових відмов свердловинних зарядів допуск у кар'єр підривного персоналу для підготовки ліквідації групової чи масової відмови свердло­винних зарядів надають відповідальний керівник МВ і особа, відповідальна за виведення працівників за межі небезпечної зони та її охорону.

3. Відповідальний керівник МВ видає наряд підривному персоналу на відновлення або заміну підривної мережі на блоці (блоках), свердловинні за­ряди якого (яких) відмовили, відповідно до прийнятої програми з ліквідації відмови. Відповідальний керівник МВ організовує виконання зазначених робіт.

4. Відповідальний керівник МВ і особа, відповідальна за виведення працівників за межі небезпечної зони і її охорону, на плані кар'єру з нанесе­ними небезпечними зонами наносять:

• трасу прокладки магістралі з ДШ або поверхневих пристроїв НСІ для ініціювання блока (блоків), свердловинні заряди якого (яких) відмовили, без зміни загальної небезпечної зони вибуху;

• місце розташування підривної станції;

• місце збору підривного персоналу за межами небезпечної зони.

1. План кар'єру з нанесеними небезпечними зонами, схемами монтажу блока (блоків), свердловинні заряди якого (яких) відмовили, у разі зміни по­верхневої підривної мережі узгоджується відповідальним керівником МВ і головним інженером кар'єру (рудника).

2. Особа, відповідальна за виведення працівників за межі небезпечної зони та її охорону, на період ліквідації відмови свердловинних зарядів ор­ганізовує охорону небезпечної зони вибуху, про що доповідає відповідаль­ному керівнику МВ.

3. Порядок виконання робіт у разі масової відмови свердловинних за­рядів на блоці (блоках):

• перевіряється цілісність поверхневої підривної (електропідривної) ме­режі блока (блоків) після виявлення місця та встановлення причини відмови;

• видаляються та замінюються новими ділянки ДШ, ПР, поверхневі при­строї НСІ, пошкоджені ударом шматків породи від раніше підірваних блоків;

• прокладається магістраль до бойового вузла.

Відповідальний керівник МВ подає команду на виконання МВ після от­римання письмового повідомлення від начальника підривної дільниці про те, що підривний персонал, який брав участь у заміні підривної мережі блоків, свердловинні заряди яких відмовили, виведено за межі небезпечної зони і підтвердження від особи, відповідальної за виведення працівників за межі небезпечної зони та її охорону, про готовність кар'єру (рудника) до вибуху.

1. Порядок виконання робіт у разі групової відмови свердловинних за­рядів на блоці:

• ретельно оглядається поверхня відриву підірваної гірничої маси від цілика після виявлення місця та встановлення причини відмови;

• визначаються та наносяться на план свердловини, заряди яких відмови­ли;

• відриваються вручну з дотриманням заходів безпеки устя свердловин, що не підірвалися;

• виконується частковий або повний демонтаж поверхневої підривної мережі з від'єднанням пошкоджених ПР, поверхневих пристроїв НСІ;

• підключаються у підготовлену нову підривну мережу всі ДШ і хвиле­води внутрішньосвердловинних пристроїв НСІ, що виходять з устя свердло­вин, окремі кінці ДШ і хвилеводи, що виходять з навалу гірничої маси;

• прокладається магістраль до бойового вузла.

Відповідальний керівник МВ подає команду на виконання МВ після от­римання письмового повідомлення від начальника підривної дільниці про те, що підривники, які брали участь у заміні підривної мережі, виведені за межі небезпечної зони, і підтвердження від особи, відповідальної за виведення працівників за межі небезпечної зони та її охорону, про готовність кар'єру (рудника) до вибуху.

1. У разі виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією групової відмови свердловинних зарядів на двох і більше блоках, з'єднаних між собою міжблочною магістраллю, остання має бути роз’єднана, при цьому:

• демонтаж поверхневої підривної мережі на блоці (блоках) проводиться в напрямку поширення підривного імпульсу;

• відновлення підривної мережі проводиться в порядку, зворотному де­монтажу.

1. Залежно від обставин, що склалися (недостатня освітленість, від­сутність необхідної кількості ВМ, необхідність значного часу для проведення підготовчих робіт тощо), може прийматися рішення про припинення підрив­них робіт.

Відповідальний керівник МВ дає завдання підривникам на демонтаж по­верхневих підривних мереж, оформлення і здачу на склад ВМ, їх залишків. Роботи з демонтажу поверхневої підривної мережі виконуються за відповідним нарядом.

1. У разі групової відмови свердловинних зарядів, що не потребує для ліквідації підготовчих робіт (розбирання гірничої маси екскаватором, буріння додаткових свердловин, заміни більшої частини поверхневої підривної ме­режі тощо), при ліквідації відмови свердловинних зарядів на наступний день може бути здійснений частковий демонтаж підривної мережі. Порядок де­монтажу підривної мережі проводиться в напрямку поширення підривного імпульсу.

2. У разі групової відмови свердловинних зарядів, що вимагає для ліквідації виконання підготовчих робіт, необхідно здійснювати повний де­монтаж підривної мережі.

3. Охорона блоків (блока), що не підірвалися (не підірвався), прово­диться відповідно до вимог чинного законодавства.

4. У всіх випадках повторне підривання блоків (блока), що не підірва­лися (не підірвався), проводиться тільки за спеціальним паспортом, затвер­дженим керівником МВ і узгодженим з головним інженером кар'єру (рудни­ка).

Х.Проведення технічного розслідування випадків відмови вибуху
свердловинних зарядів вибухових речовин. реєстрація відмов

1. Технічному розслідуванню підлягають випадки відмов свердловин­них зарядів ВР, що сталися під час виконання МВ суб’єктами господарюван­ня.

2. Технічне розслідування випадків одиночних відмов свердловинних зарядів проводиться комісією під головуванням головного інженера суб’єкта господарювання, який проводив підривні роботи. До її складу входять:

• особа, відповідальна за технічний нагляд суб’єкта господарювання, що веде підривні роботи, яка брала участь у ліквідації відмови;

• особа, відповідальна за технічний нагляд екскаваторної дільниці, на якій виявлено відмову;

• маркшейдер суб’єкта господарювання, який проводив зйомку місця відмови.

Для технічного розслідування випадків групових і масових відмов сверд­ловинних зарядів наказом суб’єкта господарювання, який виконував підривні роботи, призначається комісія, до складу якої за згодою включається пред­ставник Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України або його територіальних органів. Комісії надається право отримува­ти пояснення від посадових осіб і/або працівників суб’єкта господарювання про обставини і причини відмови.

1. Керівник суб’єкта господарювання у разі необхідності залучає на допомогу комісії з технічного розслідування посадових осіб і/або працівників суб’єкта господарювання виробника ВМ.

2. Технічне розслідування встановлює причину відмови свердловин­них зарядів, виявляє допущені порушення під час підготовки МВ, розробляє заходи щодо попередження подібних випадків надалі.

3. Про результати технічного розслідування комісія складає:

• акт про результати технічного розслідування відмови вибуху свердло­ винних зарядів ВРза формою № 1, що наведена в додатку 1 до цієї Ін­струкції, - у триденний строк для одиночних відмов свердловинних зарядів ВР;

• акт про причини виникнення групової (масової) відмови вибуху сверд­ ловинних зарядів ВРза формою № 2, що наведена в додатку 2 до цієї Ін­струкції, - у п'ятиденний строк для групових і масових відмов свердловинних зарядів ВР.

1. Розроблені комісією заходи, що спрямовані на попередження відмов вибуху свердловинних зарядів ВР за встановленими причинами, включають­ся до наказу і доводяться керівником суб’єкта господарювання до підривного персоналу.

2. Неліквідовані відмови свердловинних зарядів ВР, у тому числі незнайдені заряди в перебурах свердловин, повинні бути зареєстровані в журналі реєстрації відмов під час підривних робіт, форма якого наведена у додатку 10 до НПАОП 0.00-1.66-13.

3. Ведення журналу реєстрації відмов під час підривних робіт покла­дається на начальника підривної дільниці та контролюється керівником під­ривних робіт, нанесення місця відмов на маркшейдерські плани - на марк­шейдера кар'єру (рудника).

Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики О.М. Онищенк

оДодаток 1 до Інструкції щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах

(пункт 10.5 розділу Х)

Форма № 1

АКТ
про результати технічного розслідування
відмови вибуху свердловинних зарядів ВР

1. Найменування суб’єкта господарювання

2. Склад комісії:

голова, (підпис, прізвище, ініціали)

члени комісії:

, (підпис, прізвище, ініціали)

(підпис, прізвище, ініціали)

1. Місце і час виявлення відмови, кар’єр ,

Г оризонт, екскаватор, свердловина, блок

1. Ознаки, за якими була виявлена відмова

2. Опис відмов зарядів ВР

3. Конструкція заряду ВР до вибуху

4. Час знаходження заряду у свердловині до вибуху

5. Які вимоги нормативно-правових актів порушено, що призвело до відмови

вибуху заряду ВР

1. Висновок про причину виникнення відмови

2. Заходи з попередження подібних випадків відмови вибуху свердловинних

зарядів ВР

1. Висновок комісії

2. Розслідування проведено і акт складено

(число, місяць, рік)

Підписи членів комісії

(посада, прізвище, ініціали)

(посада, прізвище, ініціали) (посада, прізвище, ініціали) Додаток 2 до Інструкції щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відк­ритих гірничих роботах (пункт 10.5 розділу Х)

Форма № 2

Суб’єкт господарювання

(найменування суб’єкта господарювання)