НПАОП 0.00-5.38-14Інструкція з охорони праці під час механізованого заряджання вибухових ре-човин у підземних виробках

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.02.2014 № 122

Зареєстровано в

Міністерстві

юстиції України

15 квітня 2014 р.

за № 422/25199

Про затвердження Інструкції з охорони праці під час механізова-
ного заряджання вибухових речовин у підземних виробках

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оп- тимізації системи центральних органів виконавчої влади»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з охорони праці під час механізованого за­ ряджання вибухових речовин у підземних виробках,що додається.

2. Вважати такою, що не застосовується на території України, «Типовую инструкцию по безопасности работ при механизированном заряжении взрывчатых веществ в подземных выработках», затверджену Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірни­чого нагляду при Раді Міністрів СРСР (Держгіртехнагляд СРСР) 10 липня 1979 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку;

2. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з пи­тань охорони праці.

1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Е

Міністр

. Ставицький

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 10.02.2014 № 122

Зареєстровано в

Міністерстві

юстиції України

15 квітня 2014 р. за № 422/25199

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці під час механізованого заряджання вибухових ре-
човин у підземних виробках

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання (рудники, шахти тощо) незалежно від їх підпорядкованості та форми власності, які здійснюють механізоване заряджання емульсійними вибуховими речовинами шпурів, свердловин і камер та механізоване транспортування зарядними тру­бами сипких і водовмісних вибухових речовин під час експлуатації зарядного устаткування у підземних умовах.

2. Ця Інструкція встановлює вимоги безпечного поводження із заряд­ним устаткуванням під час механізованого приготування та заряджання емульсійними вибуховими речовинами шпурів, свердловин і камер у підзем­них умовах.

3. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на вугільні, гірничодобувні та сланцеві шахти, небезпечні за газом та (або) пилом.

ІІ.Терміни та визначення понять

1. У цій Інструкції терміни та поняття вживаються в значеннях, що визначені Гірничим законом України, Законами України «Про охорону праці», «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призна­чення», Кодексом цивільного захисту України, Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затвер­дженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року № 355, зареєстрованими в Міністерстві юс­тиції України 05 липня 2013 року за № 1127/23659 (далі - НПАОП 0.00-1.66­13), стандартом ДСТУ ЕЫ 13857-1:2006 «Вибухові речовини для цивільного застосування. Частина 1. Термінологія».

2. Інші терміни вживаються в таких значеннях:

готова вибухова речовина- заводська або виготовлена в умовах ста­ціонарних підземних або наземних пунктів вибухова речовина;

зарядне устаткування- обладнання для виготовлення вибухових ма­теріалів та заряджання вибуховими речовинами шпурів, свердловин і камер у підземних умовах: переносні зарядники; машини транспортно-зарядні; ма­шини зарядні для змішування вибухових речовин та такі, що доставляються контактними електровозами; нерейкові самохідні доставщики з навісним устаткуванням;

пневмозаряджання- заряджання шпурів, свердловин і камер із застосу­ванням стисненого повітря;

технічне обслуговування зарядного устаткування- профілактичний огляд.

1. Позначення та скорочення, що вживаються в цій Інструкції:

ВМ - вибухові матеріали;

ВР - вибухова речовина;

журнал - Журнал технічного стану і обліку роботи зарядного устаткуван­ня;

ЕВР - емульсійна вибухова речовина;

ППР - планово-попереджувальний ремонт;

ТО - технічне обслуговування зарядного устаткування.

ІІІ.Загальні вимоги до зарядного устаткування

1. Для механізованого заряджання гранульованих і патронованих ВР, наливних і патронованих ЕВР допускається зарядне, доставне та змішувальне устаткування, що відповідає розділу XI НПАОП 0.00-1.66-13 та дозволено до випробувань або постійного застосування Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - Держгірпромнагляд України), яке має дозувальні і зволожувальні пристрої, зручну і надійну си­стему управління процесом заряджання, забезпечує безпеку робіт.

Під час доставки гранульованих ВР у транспортно-зарядних машинах контактними електровозами машини з ВР слід накривати вогнезахисними покривалами.

1. Керівник суб'єкта господарювання, на якому ведуться підривні робо­ти, має призначити осіб, відповідальних за справність зарядного, доставного і змішувального устаткування, встановити порядок його оглядів і ремонтів.

2. За необхідності, з урахуванням конкретних умов і особливостей за­ряджання, за узгодженням з територіальними органами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України суб’єкти господарювання, що ведуть підривні роботи, розробляються інструкції, що визначають поря­док реалізації рішень, прийнятих у проектах (паспортах) виконання підрив­них робіт (проходки гірничих виробок, ведення масових вибухів).

3. Зарядне, доставне і змішувальне устаткування має експлуатуватися в місцях, що забезпечують безпеку робіт (захист від шматків гірничої маси, що падають з боків і покрівлі виробок, належне заземлення зарядного устатку­вання і провітрювання робочих місць, наявність дієвих протипожежних за­ходів), із залученням до заряджання навченого і проінструктованого персо­налу.

4. Пневмозаряджання шпурів, свердловин і камер розсипними ВР має проводитися за умов:

• обов'язкового виконання заходів щодо запобігання виділенню пилу, за­хисту від статичної електрики та ємнісних струмів;

• надійного двостороннього зв'язку між учасниками заряджання в разі відстані між ними більше ніж 20 м.

Пристрої (пристосування) для зв'язку мають бути заводського виготов­лення та допущені до використання відповідно до чинного законодавства.

1. Експлуатувати технологічне або зарядне устаткування можна за на­явності необхідної заводської технічної документації виробника (паспорт, формуляр, технічний опис, інструкція з експлуатації), заводського номера технологічного або зарядного устаткування, дозволу Держгірпромнагляду України, журналу, форма якого наведена в додаткудо цієї Інструкції, згідно з присвоєним інвентарним номером.

Під час роботи журнал має зберігатись біля зарядного устаткування. За його збереження відповідає підривник (оператор).

Правильність ведення журналу перевіряється керівником і механіком дільниці не рідше ніж один раз на місяць з відміткою в графі «Примітка».

Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печат­кою суб’єкта господарювання.

Зарядне устаткування в разі його невикористання за призначенням має розміщуватись в місцях, визначених експлуатаційною службою суб’єкта гос­подарювання (склад ВМ, спеціальні виробки відстою).

1. Стан зарядного устаткування слід перевіряти:

• перед введенням в експлуатацію і перед черговим заряджанням;

• після закінчення заряджання;

• перед консервацією устаткування для тривалого його зберігання;

• після будь-якого виду ремонту;

• періодично згідно із затвердженим керівником суб’єкта господарюван­ня регламентом персоналом, який здійснює контроль за процесом підготовки і ведення підривних робіт.

Результати перевірок слід реєструвати в журналі.

1. Перевірку стану зарядного устаткування здійснюють:

• перед введенням в експлуатацію - комісія, що створюється нака- зом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання;

• перед черговим заряджанням та після закінчення заряджання - змінний гірничий майстер;

• перед консервацією устаткування для тривалого його зберігання та після будь-якого виду ремонту - комісія, що створюється нака- зом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання;

• періодично - керівник дільниці (щотижня); керівник служби (дільниці) підривних робіт (двічі на місяць); головний механік, головний енергетик, го­ловний інженер суб’єкта господарювання (один раз на місяць).

1. До механізованого заряджання допускаються підривники, які пройшли навчання відповідно до вимог пункту 3.2 глави 3 розділу XI НПА- ОП 0.00-1.66-13.

2. При зміні технологічного процесу, пов’язаного із застосуванням но­вого типу зарядного устаткування, підривники мають бути позапланово проінструктовані керівником підривних робіт суб’єкта господарювання (або керівником дільниці) про особливості механізованого заряджання, кон­струкції та експлуатації нового типу зарядного устаткування та заходи з без­пеки робіт під час поводження з вибуховими речовинами і засобами ме­ханізації заряджання відповідно до вимог пункту 6.6 глави 6 Типового поло­ження про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00­4.12-05). 3.11. Підривники, а також працівники, які залучаються до виконан­ня допоміжних операцій під час механізованого заряджання, мають одержати від посадової особи під підпис інструкції з безпечних методів роботи з вико­нання конкретних операцій або одержати інструктаж для виконання робіт за нарядом.

1. Під час розтарювання гранульованих ВР і в подальшому поводженні з ними (до заряджання) слід вживати заходів щодо попередження потраплян­ня у ВР піску, шматків породи, металевих предметів та інших матеріалів.

2. Приймальні воронки бункерів, камер, дозувальних пристроїв мають бути оснащені кришками та ситами. Розмір чарунок сита для гранульованих ВР має бути не менше ніж 8 х 8 мм, а круглих отворів - 10 мм.

3. Під час механізованого заряджання слід вживати заходів щодо по­передження просипів, а також виділення пилу або часток ВР у виробниче се­редовище. Вимоги до складу пилу ВР у повітрі визначені в пункті 3.6 глави 3 розділу Х НПАОП 0.00-1.66-13.

4. Контрольні перевірки вмісту компонентів пилу ВР на робочих місцях під час заряджання мають виконуватися згідно з графіком, затвердже­ним головним інженером суб’єкта господарювання, не рідше одного разу на місяць, а також у разі використання нових ВР або зарядних машин.

5. Для зменшення виділення пилу та просипів ВР необхідно:

• під час заряджання - центрувати зарядний пристрій трубопроводу відповідно до вісі свердловини; при діаметрі свердловин понад 105 мм - облаштувати зарядний трубопровід спеціальною насадкою для формування заряду;

• витримувати оптимальну відстань від кінця зарядного трубопроводу до заряду (для зменшення виносу пилу ВР із свердловини чи шпуру);

• використовувати воду або інші зволожувальні домішки в процесі за­ряджання або перед заряджанням алюмо- або тротиловмісними гранульова­ними ВР. Кількість води або домішок має відповідати вимогам інструкції з використання ВР. Зволожування маси ВР в бункері зарядної машини або в місці підключення зарядного трубопроводу має бути рівномірним;

•використовувати засоби для уловлювання пилу ВР.

1. Вимоги до підготовки та експлуатації зарядного устаткування

1. Перед початком роботи зарядного устаткування, отриманого з заво- ду-виробника або після капітального ремонту, необхідно:

• перевірити стан вузлів і механізмів дозування ВР або видачі суміші;

• провести зовнішній огляд, при цьому переконатися в цілісності вузлів, в міцності болтових з'єднань, наявності мастила в редукторі тощо;

• перевірити комплектність постачання зарядного устаткування відповідно до супровідних документів;

• провести на поверхні випробування зарядного устаткування на холо­стому ходу за умови обов'язкової присутності особи, яка відповідає за тех­нічний нагляд зарядного устаткування дільниці буропідривних робіт суб’єкта господарювання.

1. Технологічне устаткування має бути налагоджено згідно з експлуата­ційною документацією та інструкцією з експлуатації зарядного устаткування.

Перед початком роботи зарядного устаткування необхідно переконатися, що в системі підведення стисненого повітря до пульта управління і від пуль­та управління до основних споживачів немає витоку, всі манометри справні. Цю процедуру слід повторювати в шахті перед підготовкою кожного вибуху і на початку кожної робочої зміни.

Гайки нарізних з'єднань мають бути застопорені запобіжними засобами.

1. Зарядне устаткування має експлуатуватися за умови використання тільки тих ВР, для яких воно призначене.

У разі виготовлення ЕВР у місцях використання і заряджання ними свердловин компоненти (сипкі, рідкі) дозволяється перевозити шахтними ва­гонами в упакованому вигляді (мішки) чи у бідонах, термосах або в спеціальних вагонах (мобільних цистернах).

1. Механізоване заряджання мають виконувати підривники (оператори) за письмовим нарядом.

2. Механізоване заряджання необхідно здійснювати відповідно до про­ектно-технічної документації (проекту, паспорта буропідривних робіт, розпорядку проведення масового вибуху), що передбачає організаційно- технічні заходи, що забезпечують необхідний рівень безпеки з підготовки і проведення вибуху, з:

• підготовки шпурів, свердловин і камер до заряджання;

• приведення до безпечного стану місць розміщення зарядного устатку­вання;

• зберігання доставлених вибухових речовин;

• доставки зарядного устаткування, його підготовки в місцях експлуата­ції;

• установлення безпечних відстаней щодо передачі детонації між заряд­ним устаткуванням і місцем зберігання ВР або між транспортно-зарядними машинами.

1. Забороняється пуск зарядного устаткування без попередження осіб, які беруть участь в заряджанні.

2. Під час заряджання слід передбачити оперативний зв'язок працівників, які беруть участь у заряджанні, між собою та з диспетчером суб’єкта господарювання з використанням наявних на суб’єкті господа­рювання засобів зв'язку.

Забороняється проводити заряджання шпурів, свердловин і камер за від­сутності оперативного зв'язку.

1. Зарядний трубопровід має прокладатися так, щоб виключалася мож­ливість його пошкодження, а також різких його перегинів. У висхідних виро­бках трубопровід має закріплюватись працівниками до конструкції кріплення проміжних полків ходового відділення або до спеціально прокладеного у висхідній виробці тросового провідника.

2. Збирання, налагодження, регулювання і випробування нерейкового самохідного доставщика з навісним устаткуванням необхідно проводити в підземних умовах. Збирання, регулювання і випробування мають проводити­ся за допомогою і в присутності представників заводу-виробника.

3. Перед початком перевірки технічного стану зарядного устаткування слід підтягнути всі зовнішні кріплення, змастити мастилами всі вузли згідно з вимогами інструкції з його експлуатації.

У разі обслуговування нерейкового самохідного доставщика з навісним устаткуванням необхідно:

• встановити на місце зняті вузли (якщо вони були зняті перед його спуском в шахту або після розконсервації);

• перевірити тиск в шинах коліс і за необхідності встановити його в межах, установлених інструкцією з експлуатації;

• перевірити рівень мастила в двигуні, шасі та маслостанції навісного устаткування;

• перевірити рівень електроліту в акумуляторній батареї;

• залити мастило в баки гідросистеми ходової частини і навісного устат­кування;

• заправити паливний бак пальним;

• залити у водяний скрубер системи очищення вихлопних газів технічну воду.

Експлуатація нерейкового самохідного доставщика з навісним устатку­ванням має проводитися з урахуванням вимог експлуатаційної документації.

1. У період експлуатації зарядне устаткування може перебувати в та­ких режимах роботи:

• завантаження зарядних машин готовою ВР;

• завантаження зарядних машин компонентами ЕВР для змішування без­посередньо в місцях заряджання;

• транспортування готових ВР або компонентів для приготування ЕВР;

• заряджання шпурів, свердловин і камер.

Забороняється проводити завантаження зарядного устаткування без по­переднього огляду і видалення з місткості для ВР сторонніх предметів, вико­нання вимог щозмінного огляду.

Забороняється експлуатувати зарядне устаткування в разі непрацюючих і несправних контрольно-вимірювальних приладів.

Забороняється передавати управління зарядним устаткуванням іншій особі без відома особи, яка здійснює технічний нагляд в зміні та зміні вида­ного раніше наряду, і проведення інструктажу на робочому місці.

1. Роботи із заряджання шпурів, свердловин і камер мають проводити­ся технічно справним зарядним устаткуванням з дотриманням вимог правил безпеки праці та інструкції з експлуатації. У разі виникнення несправностей працююче зарядне устаткування необхідно зупинити.

2. Після закінчення роботи зміни оператор-підривник зобов'язаний поінформувати працівника, який його змінює, про виявлені під час експлуа­тації зарядного устаткування в його зміні несправності.

3. У період експлуатації зарядного устаткування слід здійснювати кон­троль за його технічним станом із занесенням результатів перевірки до жур­налу технічного стану і обліку роботи зарядного устаткування (додаток до цієї Інструкції).

4. В аварійних ситуаціях підривник (оператор) має діяти згідно з реко­мендаціями, викладеними в інструкції з експлуатації зарядного устаткування, та відповідно до чинного законодавства.

5. Після завершення робіт із заряджання шпурів, свердловин і камер зарядне устаткування слід очистити від залишків ВР, промити його водою або продути стисненим повітрям. Забороняється видаляти залишки ВР мета­левими предметами.

1. Загальні вимоги до ремонтів зарядного устаткування

1. Зарядне устаткування підлягає таким видам ремонту: поточному, се­редньому і капітальному.

2. Поточний ремонт може виконуватися силами обслуговувального (експлуатаційного) персоналу або ремонтним персоналом виробничої діль­ниці. Заміну контрольно-вимірювальної апаратури, пускових кранів і зво­ложувальних пристроїв дозволяється проводити на місцях експлуатації за­рядного устаткування. Заміну окремих вузлів необхідно проводити в спеціальних місцях (гараж, камера, гірничі виробки), обладнаних згідно з ви­могами чинного законодавства.

3. Середній ремонт виконується силами ремонтної служби суб’єкта господарювання в умовах, що відповідають вимогам пункту 5.2 цього розділу, або в ремонтних майстернях суб’єкта господарювання.

4. Капітальний ремонт виконується в ремонтних майстернях суб’єкта господарювання або на заводах-виробниках зарядного устаткування.

5. Види, складність і періодичність ремонтів зарядного устаткування мають визначатися графіком ППР згідно з документацією заводу-виробника.

6. Зарядне устаткування, що передається в ремонт, має бути очищено від залишків ВР (компонентів), промито, повністю укомплектовано і в зібра­ному вигляді доставлено до місця ремонту.

7. Разом із зарядним устаткуванням в ремонтні майстерні (на завод- виробник) передаються:

• акт готовності зарядного устаткування до ремонту;

• технічний паспорт (формуляр);

• технічні умови на ремонт;

• дефектна відомість вузлів і деталей.

1. Не допускаються під час ремонту зарядного устаткування конструк­тивні зміни і заміна матеріалів без узгодження з організацією-розробником.

2. Проведення ремонту відображається в технічному паспорті (форму­лярі) зарядного устаткування.

3. Не слід зарядне устаткування піддавати ударам у процесі експлуа­тації та ремонту, терти і скребти металеві поверхні, які мали контакт з вибу­ховою речовиною.

4. Приймання зарядного устаткування із середнього і капітального ре­монту має здійснюватися комісією, що створюється наказом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання, з оформленням акта прийому-передачі зарядного устаткування в експлуатацію.

1. Загальні вимоги до технічного обслуговування зарядного
   устаткування

1. Для забезпечення тривалої та безперебійної роботи зарядного устат­кування слід своєчасно і в повному обсязі виконувати операції з ТО згідно з порядком, установленим суб’єктом господарювання. Експлуатація зарядного устаткування без проведення ТО не допускається.

2. Щоразу під час підготовки зарядного устаткування до роботи профілактичні огляди необхідно проводити під керівництвом особи техніч­ного нагляду силами обслуговувального персоналу, який веде підривні робо­ти.

3. Види, склад і періодичність ремонту зарядного устаткування слід ви­конувати згідно з експлуатаційною і ремонтною документацією, наданою за- водом-виробником зарядного устаткування.

4. Ремонт зарядного устаткування, пов'язаний з конструктивними змінами, заміною вузлів, деталей, матеріалів, що мають контакт з ВР, має проводитися на суб’єктах господарювання, що експлуатують зарядне устат­кування, за умови узгодження конструктивних змін, заміни вузлів, деталей, матеріалів, що мають контакт з ВР, із заводом-виробником зарядного устат­кування.

5. Технічне обслуговування зарядного устаткування має проводитися відповідно до вимог, зазначених в інструкції з експлуатації, наданій заводом- виробником зарядного устаткування.

6. Кваліфікація обслуговувального персоналу, який проводить ТО, має дозволяти якісно і безпечно виконувати необхідні роботи. Персонал має пройти навчання, бути атестованим комісією, що створюється нака- зом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання, і мати відповідне посвідчення. Технічне обслуговування, крім щоденного ТО, має проводитися в спеціально обладнаній ремонтній майстерні відповідно до вимог пункту 5.2 розділу Vцієї Інструкції.

7. Під час проведення ТО обслуговувальний персонал суб'єкта господа­рювання має керуватися правилами охорони праці, пожежної безпеки і про­мислової санітарії відповідно до вимог чинного законодавства.

8. Види і періодичність ТО зарядного устаткування, запропоновані за- водом-виробником: