Технологічне устаткування, робота якого супроводжується виділенням небезпечних речовин у разі несправності вентиляційних та аспіраційних установок, не експлуатують.
Під час роботи технологічного устаткування забезпечують безперервну роботу вентиляційних та аспіраційних установок.
Інструментальну перевірку ефективності роботи вентиляційних та аспіраційних установок проводять не менше ніж один раз на рік, а також після кожного їх капітального ремонту або реконструкції. Результати перевірок оформлюють відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.2-12:2009.
Пуск нових систем вентиляції проводять після їх випробувань на санітарно- гігієнічну ефективність.
У кожному цеху (відділенні, дільниці) ведуть журнал для запису даних про ремонти вентиляційних установок за формою, затвердженою розпорядчим документом роботодавця. Зміни у схемах вентиляції вносять до їх паспортів.
У разі блокування роботи вентиляційних та аспіраційних установок з основним і допоміжним устаткуванням передбачають пускові пристрої безпосередньо поруч з вентиляційними або аспіраційними установками.
У виробничих приміщеннях, де можливе виділення високих концентрацій вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин, для витяжної вентиляції застосовують аспіраційні установки у вибухонебезпечному виконанні.
У приміщеннях для зберігання реагентів, які виділяють вибухонебезпечні пари і гази з токсичною дією або неприємним запахом, місцеву витяжку парів і газів здійснюють з нижньої і верхньої зон приміщення з метою унеможливлення виникнення застійних зон.
Вентиляційні установки обладнують пристосуваннями (лючки, штуцери) для контролю та вимірювання швидкості руху, тиску та температури повітря у повітроводах і пристроях, а також запірно-регулювальною арматурою.
Перевірку мікрокліматичних умов на робочих місцях здійснюють шляхом відбору проб повітря на визначення вмісту у ньому пилу та інших шкідливих речовин в зоні дихання за характерних виробничих умов.
Вимоги до водопостачання та каналізації
Систему водопостачання обирають з урахуванням санітарної надійності і можливості отримання води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв та відповідно до вимог ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання», затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2007 року за № 144.
У гарячих цехах роботодавець забезпечує працівників підсоленою газованою водою для пиття з розрахунку 4-5 л на зміну для однієї людини, а також іншими видами напоїв для профілактики зневоднення організму.
Для роздачі газованої води в цехах облаштовують пункти з водоструминним промиванням склянок або одноразовими стаканчиками. Пункти ізолюють від пилу та інших шкідливих факторів виробничого середовища й утримують у чистоті.
Для користування питною водою облаштовують фонтанчики. За відсутності господарсько-питного водопроводу встановлюють зачохлені питні бачки з фонтануючими насадками.
Якість питної води має відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.
У відділеннях, де можливий контакт працівників із флотореагентами, встановлюють умивальники з холодною і гарячою водою, пристрої для швидкого змивання струменем води речовин, що потрапили на шкіру, а також фонтанчики для промивання очей.
Мережі каналізаційних стоків технологічних апаратів облаштовують гідравлічними затворами з фланцевим з’єднанням. На випусках каналізації забруднених стоків встановлюють гідравлічні затвори та забезпечують зручні і безпечні умови їх очищення та ремонту.
Проведення робіт з огляду та очищення виробничих каналізаційних мереж та колодязів організовують згідно з вимогами НПАОП 27.1-1.09-09.
Випуск отруйних продуктів і реагентів у каналізацію, у тому числі й під час аварій, забороняється. Ці продукти спрямовують у технологічні ємності для подальшої переробки або знешкодження.
Очисні споруди, станції перекачування та інші установки для стічних вод, які є власністю фабрики, утримують у справності, чистоті та не допускають забруднення води, ґрунту і повітряного середовища.
Роботодавець розпорядчим документом призначає осіб, відповідальних за технічний і санітарний стан систем водопостачання та каналізації.
Боротьба з пилом та шкідливими газами
Технологічне обладнання, робота якого супроводжується пилогазовиділенням (дробарки, бункери, грохоти, елеватори, витратні бачки ціанідів, сухі магнітні, електромагнітні та електричні сепаратори), місця вивантаження реагентів, розкриття тари та посуду, розчинні чани реагентів і відстійники, апарати для подачі та розмелювання сухих реагентів, головні та хвостові частини випалювальних машин, розвантажувальні частини агломераційних машин, охолоджувальні барабани, місця навантаження сипких матеріалів (котунів, агломерату, тальку, каоліну, графіту тощо) у вагони насипом, місця гасіння шлаку, місця завантаження та розвантаження стрічкових, пластинчастих і скребкових конвеєрів обладнують укриттями, що мають патрубки місцевих відсмоктувачів для підключення до аспіраційних установок, або іншими системами пилогазопригнічення (гідрознепилення, яке включає зволоження переробленого сипкого матеріалу або осадження пилу диспергованою водою, повітряно-механічною піною тощо). Роботу аспіраційних установок або інших систем пилогазопригнічення зблоковують з технологічним обладнанням.
Блокування забезпечує увімкнення системи пилогазопригнічення за 3-5 хв до початку роботи та вимкнення її не раніше ніж через 5 хв після зупинення обладнання або роботи його без навантаження.
Експлуатація обладнання у разі несправності або відключення системи пилогазопригнічення забороняється.
У разі значних пиловиділень для зниження інтенсивності утворення пилу передбачають пристрої для попереднього осадження пилу в аспіраційних укриттях і зменшення обсягів повітря, що відсмоктується.
Під час використання конвеєрного транспорту холосту гілку стрічкових конвеєрів очищують для зменшення вторинних пиловиділень.
Повітря, що видаляється аспіраційними установками, перед викидом в атмосферу очищують до концентрації пилу в ньому, що відповідає граничнодопустимому викиду, визначеному для цього джерела забруднення атмосфери, згідно з Нормативами граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженими наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 червня 2006 року № 309, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2006 року за № 912/12786.
Очисні пристрої обирають з урахуванням фізико-хімічних властивостей пилу.
Видалення пилу з пилоосаджувальних пристроїв здійснюють гідропневмотранспортом або іншим способом. Під час випуску пилу з пилоосаджувальних пристроїв у систему гідро- і пневмотранспорту вживають заходів щодо унеможливлення надходження його у навколишній простір.
Пил з пилоосаджувальних пристроїв вивозять у пристосованих для цього ємностях або із застосуванням пневмогідротранспорту.
Приймальні майданчики бункерів обладнують ефективними засобами пилопригнічення.
У приймальному бункері під час його розвантаження залишають частину сировини як подушку заввишки не менше ніж 1,0 м, що унеможливлює надходження запиленого повітря у виробниче приміщення.
У виробничих приміщеннях збагачення сірчаних руд, що належать до категорії А і Б з вибухо- і пожежонебезпечності, у яких можливе виділення великої кількості вибухонебезпечних або їдких парів і газів, а також у відділеннях молоткових дробарок, де можливе виділення сірчаних газів під час вибуху пилу в дробарках, передбачають аварійно-витяжну вентиляцію.
У відділенні молоткових дробарок працівники використовують ізолювальні протигази для захисту від сірчаних газів, що утворюються під час роботи дробарок.
У відділеннях ціанування та приготування ціанистих розчинів, обладнаних витяжною вентиляцією, повітря відсмоктують з верхньої зони приміщення.
Повітря припливних вентиляційних систем подають у робочу зону до робочих місць і проходів.
Аспіраційні системи підлягають систематичній перевірці та очищенню від пилу, що осів у них. Очищення проводять у строки, визначені інструкціями з експлуатації обладнання аспіраційних систем. Інформацію про результати очищення записують в експлуатаційний журнал аспіраційної системи.
Для забезпечення безперебійного транспортування паропилової суміші по аспіраційних повітроводах передбачають заходи (теплоізоляція повітроводів, підігрів їх стінок або середовища, що відсмоктується, гідрозмив пиловідкладень тощо), що запобігають їх заростанню.
Проникати усередину повітроводів, укриттів, припливних і витяжних вентиляційних камер, пилоочисних апаратів допускається після повного припинення їх роботи, провітрювання внутрішніх пристроїв установок, розбирання електросхем відповідного устаткування та оформлення допуску.
У галереях конвеєрів, що транспортують нагріті вологі матеріали у холодну пору року, забезпечують температуру повітря не нижче ніж 20 °C. Робочу гілку конвеєра, обладнану природними витяжками для викиду паропилової суміші в атмосферу, повністю укривають. Галереї конвеєрів облаштовують загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією з підігрівом припливного повітря у холодну пору року.
Робочу гілку конвеєра герметизують у разі транспортування сухих порошкоподібних матеріалів конвеєрами.
Захист від теплових впливів
У приміщеннях зі значним надлишком теплоти (більше 23 Вт/м3) передбачають аерацію з одночасним застосуванням світлоаераційних ліхтарів з вітрозахисними панелями.
У приміщеннях передбачають проходи, майданчики, а також пристрої та пристосування для зручного та безпечного обслуговування, ремонту, скління і двобічного очищення скла світлоаераційних ліхтарів відповідно до вимог НПАОП 27.1-1.06-08.
Для виробничого обладнання та комунікацій, що є джерелами значних тепловиділень, передбачають заходи, які забезпечать оптимальні умови мікроклімату в робочій зоні відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.
Над запалювальними горнами агломераційних машин з температурою зовнішньої поверхні вище ніж 45 °C влаштовують зонти з витяжними трубами, обладнаними дефлекторами та виведеними на 1-2 м вище найбільш високої частини будівлі.
Для запалювальних горнів, у яких між боковими стінками і бортами палет є зазор, влаштовують екрани для захисту від променистого тепла.
Конструкція випалювальних машин має забезпечувати ефективне ущільнення у вузлі «горн - випалювальні візки» для унеможливлення у процесі експлуатації вибивання газів і теплового випромінювання у приміщення розжареним шаром котунів.
Робочі місця біля сушильних установок обладнують повітряним душем для захисту від променевого тепла.
Конвеєри, що транспортують розжарені гарячі матеріали, обладнують теплозахисними екранами з боку робочих проходів.
Захист від шуму та вібрації
Рівні шуму та вібрації, які негативно впливають на працівників фабрик, повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Міністерства охорони здоров’я України та Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99), Санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного санітарно-епідеміологічного управління Міністерства охорони здоров’я України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
Вентилятори, димососи, повітродувки, компресори, рівні шуму яких перевищують допустимі норми, розташовують у звукоізольованих камерах або звукоізольованих укриттях (кожухах), обладнують глушниками шуму з боку всмоктування та нагнітання, засобами віброізоляції, що запобігають передачі вібрацій трубопроводам та фундаментам.
Дробарки, млини, грохоти, електродвигуни, редуктори та інше устаткування, що створює шум, обладнують засобами поглинання шуму, або розміщують у звукоізольованих боксах, або відокремлюють звукоізолювальними перегородками чи екранами.
Ручний інструмент (вібротрамбовки, відбійні молотки, перфоратори тощо) оснащують засобами захисту від вібрації та шуму.
Під час роботи ручним віброінструментом працівники користуються віброзахисними рукавицями
.
Працівників цехів, у яких звуковий тиск перевищує граничнодопустимі рівні більше ніж на 5 дБА, забезпечують ЗІЗ органів слуху.
Для працівників цехів, у яких звуковий тиск перевищує граничнодопустимі рівні більше ніж на 10 дБА, обладнують звукоізольовані кімнати відпочинку.
Відділення дробарок, млинів і грохотів на підприємствах звукоізолюють одне від одного та від інших виробничих приміщень.
Металеві майданчики навколо дробарок, млинів, грохотів, редукторів, вентиляторів та іншого обладнання, що створює підвищену вібрацію, віброізолюють від фундаменту.
Тримачі оброблюваних деталей ударно-пресового обладнання (молотки, преси тощо), що продукують підвищені рівні вібрації, облаштовують віброзахисними рукоятками, а працівників, що з ними працюють, забезпечують віброзахисними рукавицями.
Мостові крани оснащують звукоізольованими кабінами спостереження та віброізольованими кріслами або майданчиками.
XX. Вимоги до радіаційної безпеки під час переробки руд з підвищеним
вмістом природних радіонуклідів
Радіаційну безпеку та радіаційний захист працівників під час провадження діяльності з переробки руд, які мають підвищений вміст природних радіонуклідів, забезпечують відповідно до вимог розділів 16-18 Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).
Радіоізотопні прилади використовують у складі виробничого обладнання за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з додержанням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, Державного гігієнічного нормативу «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», затвердженого постановою Головного державного санітарного лікаря України - першого заступника Міністра охорони здоров’я України від 01 грудня 1997 року № 62, та ДСП 6.177-2005-09-02.
Д
О. Товстенко
иректор ДепартаментуЗМІСТ
Стор.
Загальні положення 2
Загальні вимоги охорони праці 3
Вимоги до устаткування 8
Вимоги під час дроблення та подрібнення руди 11
Вимоги до приймальних та проміжних бункерів 11
Вимоги під час дроблення руди 14
Вимоги під час подрібнення та класифікації руд 16
Вимоги під час збагачення сірчаних руд 17
Вимоги під час гравітаційного збагачення руд 18
Вимоги під час флотації, магнітної сепарації та електричних методів
збагачення руд 19
Вимоги до відділень флотації 19
Вимоги до відділень магнітної сепарації та електричних методів збагачення
руд 20
Вимоги під час гідрометалургійного збагачення 21
Вимоги до обладнання, що експлуатується під низьким тиском 21
Вимоги до обладнання, що експлуатується під високим тиском 22
Вимоги під час згущення, зневоднення і сушіння продуктів збагачення руд 23
Вимоги під час згущення пульпи 23
Вимоги до фільтрувальних апаратів 23
Вимоги до випарювальних апаратів 24
Вимоги до реагентних відділень і складів реагентів 25
Загальні вимоги 25
Вимоги до складів реагентів 26
Вимоги до відділень приготування реагентів 28
Вимоги до хвостового господарства 30
Вимоги під час агломерації, огрудкування та брикетування, до устаткування
випалу вапна та інших матеріалів 33
Вимоги під час агломерації та огрудкування 33
Вимоги під час випалення вапняку 37
Вимоги до залізничного, автомобільного та інших видів транспорту 38
Вимоги до залізничного транспорту 38
Вимоги до автомобільного транспорту 38
Вимоги до конвеєрного транспорту 39
Вимоги до канатних доріг 47
Вимоги до складів руди, концентратів і нерудних матеріалів 47
Вимоги до електричного устаткування 48
Загальні вимоги 48
Вимоги до електричних установок напругою до 1000 В 49
Вимоги до електричних установок напругою вище 1000 В 51
Вимоги до електричних двигунів 52
Вимоги до спеціальних електричних установок 54
Вимоги під час ремонтно-монтажних робіт 56
Вимоги під час обробки руд і пісків, що містять золото 61
Загальні вимоги 61
Вимоги до відділень ціанування 62
Вимоги до відділень сорбції, десорбції, регенерації та електролізу 64
Вимоги під час збагачення пісків 64
Вимоги під час виробництва солі 65
XVIII. Вимоги під час обробки природного каменю 67
Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, водопостачання
та каналізації, захисту від шкідливих і небезпечних факторів 70
Загальні вимоги 70
Вимоги до опалення будівель і споруд 70
Вимоги до вентиляції та вентиляційних систем 71
Вимоги до водопостачання та каналізації 72
Боротьба з пилом та шкідливими газами 73
Захист від теплових впливів 74
Захист від шуму та вібрації 75
Вимоги до радіаційної безпеки під час переробки руд з підвищеним вмістом
природних радіонуклідів 76
44