6.8.36. Під час проведення перевірки герметичності банок слід додержуватися таких вимог:
пуск пари у ванну дозволяється тільки після наповнення ванни водою. Рівень гарячої води у ванні повинен виключати можливість її переливання через край під час дії механізму підійманя і опускання банок.
6.8.37. Нахил і конструкція підвідної вітки транспортера або стрічки повинні виключати виникнення сильних ударів між банками, а також їх випадання на підлогу або всередину бака.
6.8.38. Зовнішня бокова поверхня бака повинна мати теплову ізоляцію з наступним покриттям ізоляції вологостійким матеріалом.
6.8.39. Відстань від підлоги до поверхні ванни повинна складати не менше ніж 1,0 м і не більше ніж 1,2 м.
6.8.40. Під час перевірки банок на герметичність необхідно:
плавно опускати або підіймати партію банок, що перевіряються;
перевертати банки, що знаходяться під шаром води, і діставати із бака (спеціальними щипцями) випадково запалих банок;
застосовувати низьковольтне (не більше 12 В) електричне освітлення ванни.
6.8.41. Ванна повинна бути обладнана термометром у металевій оправі, який має знаходитись у зручному для спостереження місці.
6.8.42. У відділенні підпайки негерметичних банок після стерилізації повинен бути установлений місцевий відсмоктувач для видалення газів.
6.9. Вимоги до сировини і переробки умовно придатної сировини
6.9.1. Сировина і допоміжні матеріали повинні бути визнані ветеринарним наглядом підприємства придатними на харчові цілі і відповідати вимогам від-повідних стандартів і технічних умов, затверджених у встановленому порядку.
6.9.2. На обкачування повинна подаватися остигла, охолоджена або розморожена сировина у відрубах (крім вертикального способу обкачування), після туалету, без ослизнення і забруднення.
Температура сировини всередині м`язів (біля костей) повинна бути не менша ніж 4оС.
6.9.3. Процеси обкачування, жилування, приготування фаршу, шприцюван-ня фаршем, виготовленим із сировини, одержаної від переробки забійних хворих тварин, допущеної ветеринарним наглядом до використання на виготовлення ковбасних виробів, повинні проводитися на окремому устаткуванні, окремих столах, в окремій тарі, в окремому приміщенні або в окрему зміну, під контролем ветеринарного і санітарного врача.
6.9.4. Завідувач виробничої дільниці повинен своєчасно довести до відому працюючих про надходження сировини на переробку від тварин хворих і позитивно реагуючих на туберкулін і бруцельоз і забезпечити відповідні ветеринарно-санітарні вимоги і такі заходи щодо захисту працівників від зараження туберкульозом і бруцельозом, зокрема:
до роботи повинні допускатися особи, що отримали дозвіл органів охорони здоров`я, навчені правилам особистої гігієни і які здали санітарний мінімум з профілактики цих захворювань;
до роботи забороняється допускати осіб, яким не виповнилося 18 років, ва-гітних жінок;
працівники з порізами, саднами і іншими пошкодженнями шкіри рук повин-ні допускатися до виконання виробничих процесів тільки в гумових рукавичках після попередньої обробки пошкодженої ділянки шкіри йодним настоєм або клеєм БФ-6;
працюючі на технологічних процесах повинні забезпечуватися необхідним спеціальним одягом, взуттям, ЗІЗ;
повинен бути організований контроль за виконанням працюючими правил особистої гігієни, за станом і використанням спеціального одягу, за своєчасним проведенням знезаражування спеціального одягу, виробничих приміщень, технологічного устаткування, ручного інструменту і інвентаря у відповідності з Правилами з охорони праці працівників підприємств м`ясної промисловості від зараження туберкульозом, Правилами з охорони праці працівників підприємств м`ясної промисловості від зараження бруцельозом.
Після закінчення переробки м`яса, одержаного від хворих тварин усі при-міщення, технологічне устаткування, інвентар, спецодяг і взуття необхідно піддавати відповідній дезінфекції. Усі приміщення цехів дезінфікують шляхом рясного зрошування 0,25%-ним активованим освітленим розчином хлорного вапна або 0,5%-ним активованим розчином хлораміну, або 0,5%-ним розчином 1-хлорбета-нафтолу з експозицією одна година.
Металеві предмети і інвентар (ножі, піхви, сікачі, пили тощо) обробляють у стерилізаторах насиченою парою. Тривалість оброблення залежить від температури і тиску пари (60 хв. при 100оС, 40 хв. при 110оС).
Предмети прибирання (ганчірки, віники та ін.) знезаражують після кожного прибирання зануренням на 2 год. у розчин хлорного вапна, що містить не менше ніж 5% активного хлору, або кип`ятінням у 2%-ному розчині соди протягом 15 хв.
Халати, комбінезони і рушники після роботи необхідно переносити в цупких мішках у пральню, де попередньо слід замочувати в 1%-ному розчині лугу або в 2%-ному розчині соди з експозицією 2 год., після чого кип`ятити на протязі 30 хв., а потім прати. Замість кип`ятіння спецодяг можна дезінфікувати шляхом занурення на 4 год. в 5%-ний розчин хлораміну (5л розчину на 1 кг білизни) або на 1-2 год. в 1%-ний активований розчин хлораміну, після чого слід прати.
Під час дезінфекції кольорової білизни для запобігання обезбарвленню рекомендується замочувати її на 2 години в 0,5%-ному розчині 1-хлор-бета-нафтолу.
Фартухи, нарукавники, непромокальні куртки, гумове взуття і гумові рукави-чки щоденно після закінчення роботи слід мити ганчіркою, змоченою 2%-ним освітленим розчином хлорного вапна з вмістом активного хлору не менше ніж 0,1%.
Після закінчення роботи руки треба обробляти 1%-ним розчином хлораміну протягом 5 хв., після чого - мити водою з милом. Для захисту шкіри рук від сухості і появи тріщин рекомендується після кожного знезаражування їх змащувати вазелі-ном.
Прибиральний інвентар, а також тридобовий запас мийних і дезінфікуючих засобів повинен зберігатися у спеціально відведених місцях.
6.10. Робота з хімічними речовинами у лабораторії
6.10.1 Усі роботи з їдкими, отруйними, пахучими, легкозаймистими, вибухонебезпечними речовинами, димними кислотами і розчинами аміаку проводяться в ізольованих (від загального приміщення лабораторії) і забезпечених належною вентиляцією приміщеннях або у витяжних шафах.
6.10.2. Під час переливання горючих рідин і сильнодіючих хімічних речовин необхідно додержуватись таких вимог:
скляні сулії з рідинами місткістю понад 10 л транспортувати на спеціальному візку, на якому дозволяється розлив рідин із сулій не знімаючи їх з візка;
працювати в окулярах, гумових чоботах, гумових рукавичках і фартухах;
для усунення самочинного спалаху рідин від електричного заряду застосовувати воронки з заглибленням в ній мідної заземленої сітки;
газові пальники і електронагрівальні прилади повинні бути вимкнені.
6.10.3. Луги, кислоти та інші шкідливі речовини необхідно набирати в піпетку через гумову грушу і спеціальні автоматичні піпетки, не дозволяється засмоктувати рідини в піпетку ротом.
6.10.4. Під час складання розчинів кислот, лугів і отруйних речовин необ-хідно:
вливати кислоту у воду а не навпаки;
відбирати сухі реактиви шпателем, склом, ложкою.
Легкозаймисті рідини необхідно нагрівати тільки на водяній або масляній бані, користуючись при цьому зворотним холодильником.
6.10.5. Легкозаймисті рідини повинні зберігатися у лабораторних приміщеннях у товстостінних банках (скляних) з притертими пробками і написами назви рідини. Банки повинні бути поміщені в спеціальний металевий ящик, який щільно закривається кришкою, стінки і дно якого викладені негорючим матеріалом.
Загальний запас вогненебезпечних рідин, що одночасно зберігаються в кожному приміщенні лабораторії, не повинен перевищувати 2-3 л.
6.10.6. Зберігання в лабораторному приміщенні низькокиплячих рідин (ді-етиловий ефір, ацетон тощо) забороняється. Після закінчення роботи ці рідини повинні бути винесені на зберігання в спеціальне приміщення (склад).
6.10.7. Нагрівання посудин з низькокиплячими вогненебезпечними рідина-ми, що в них знаходяться, на відкритому вогні, а також на всіх електронагріваль-них приладах забороняється. Рідини з температурою кипіння понад 100оС повинні нагріватися на електронагрівальних приладах закритого типу - колбонагрівачах.
6.10.8. Усі роботи, що з`вязані навіть з невеликим випарюванням в атмосферу лабораторії сильно пахнучих отруйних речовин - бензолу, нітробензолу, хлороформу, діетилового спирту, спиртів, ефірів органічних кислот, тощо, повинні проводитись тільки у витяжній шафі.
Швидкість повітря в перерізі відкритих на 0,15-0,20 м стулок шафи повинна бути в межах 0,5-0,7 м/с. Під час роботи з особливо шкідливими речовинами швидкість повітря повинна бути в межах від 1,0 до 1,5 м/с.
6.10.9. Під час нагрівання легкозаймистих рідин у кількості понад 0,5 л необ-хідно під прилад ставити кювети достатньої ємкості для запобігання розливу рідини в разі аварії.
6.10.10. Посудини, в яких проводились роботи, повинні бути негайно промиті.
6.10.11. Відпрацьовані хімічні речовини необхідно збирати в спеціальну тару, що щільно (герметично) закривається, і яка в кінці робочого дня повинна видалятися з лабораторії для регенерації або знешкодження цих рідин. Зливання відпрацьованих легкозаймистих та горючих рідин у каналізацію не дозволяється.
6.10.12. У місцях, де виконуються роботи з кислотами, лугами та іншими сильнодіючими хімічними реактивами, необхідно завжди мати запас нейтралізуючих речовин і аптечку.
Під час попадання їдких рідин на тіло працюючого необхідно негайно піддати вражені місця обробці протягом 10-15 хв. струменем води. Під час попадання кислоти чи лугів на обличчя або в очі необхідно негайно їх промити за допомогою спеціально влаштованого крана з направленням витоку води вгору або за допомогою гнучкого шланга, надітого на носик крана. Під час попадання кислоти на тіло необхідно промити вражені місця 2-3%-ним розчином питної соди, а під час попадання лугу вражені місця - промити 3-5%-ним розчином оцтової кислоти або 2-%-ним розчином борної кислоти.
Пролиті отруйні речовини необхідно знешкоджувати шляхом нейтралізації розчином питної соди або оцтової кислоти з наступним прибиранням за допомогою опилок і промиванням цих місць водою.
6.10.13. Роботи з нітритом натрію повинні проводитись у відповідності з додатком 2.
6.10.14. Усі роботи з мікроорганізмами повинні проводитися в спеціальних приміщеннях (боксах) з дотриманням вимог безпеки.
Відбір проб для хіміко-бактеріологічних аналізів повинен виконуватися спеціальними пристосуваннями (металевими ложками, черпаками, трубками).
Лабораторні інструменти після використання повинні знезаражуватися обпалюванням, кип`ятінням, стерилізацією в автоклаві.
6.10.15. Працівники лабораторії під час роботи із зрідженими газами повинні бути забезпечені захисними окулярами з гумовою напівмаскою та захисними окулярами з безбарвним склом.
6.11. Виконання робіт за нарядом-допуском
6.11.1. Загальні вимоги
6.11.1.1. Роботи з підвищенною небезпекою на непостійних робочих місцях, а також разові роботи, зокрема: роботи в ємкостях, колодязях, траншеях, бункерах, колекторах; роботи на висоті понад 3 м без риштування; електрогазозварювальні, газополум`яні роботи, роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках; злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших шкідливих речовин; чистка вентиляційних каналів та повітропроводів; роботи по ремонту, фарбуванню, очистці від снігу та пилу дахів будівель за відсутності огорож; випробування паропроводів, трубопроводів гарячої води, теплообмінників, посудин, що працюють під тиском; чистка та ремонт газоходів, топок котлів; проведення земляних робіт; інші роботи у відповідності з Пе-реліком робіт з підвищенною небезпекою під час проведення яких є або не виключена можливість виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, спричинити шкідливу дію на організм людини, а також роботи за недостатньої концентрації в повітрі кисню (нижче 20% об`єму) - повинні проводитися за нарядом-допуском (додаток 3) у відповідності з вимогами інструкцій, розроблених на підставі цих Правил з урахуванням місцевих умов з обов`язковою реєстрацією у відділі охорони праці.
6.11.1.2. Список осіб, які можуть видавати наряд-допуск на роботи, і перелік таких робіт на підприємстві визначається керівником підприємства.
6.11.1.3. У наряді-допуску визначаються обсяг і склад підготовчих робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском, у бік їх збільшення.
6.11.1.4. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, на один вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у встановлений термін, умови і склад бригади не змінилися, то наряд-допуск може бути продовжений на наступну зміну.
6.11.1.5. Склад бригади визначає особа, яка видає наряд. Склад бригади за чисельністю і кваліфікацією, а також кваліфікація виконавця робіт визначаються з урахуванням умов проведення робіт і можливості забезпечення необхідного нагляду за членами бригади з боку виконавця робіт.
6.11.1.6. Наряд видається безпосередньо перед початком підготовки робочого місця і реєструється в службі охорони праці. Видавати наряд виконавцю робіт напередодні проведення робіт не дозволяється.
6.11.1.7. Після виконання робіт по підготовці об`єкта обидва екземпляри підписуються посадовими особами, відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою, які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку проведення робіт.
Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців.
Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідає за проведення цих робіт, і після їх закінчення зберігається в справах не менше трьох міся-ців.
Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-до-пуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не дозволяється.
6.11.2. Робота всередині ємкостей
6.11.2.1. До роботи всередині ємкості допускаються працівники не молодші 18 років, які пройшли інструктаж з охорони праці та протипожежний інструктаж, нав-чені користуватися засобами індивідуального захисту, знають правила надання першої допомоги при отруєннях, опіках та інших травмах та пройшли перевірку знань і набутих навичок.
6.11.2.2. Бригада, яка призначена для роботи у ємкості, повинна складати не менше 3 чоловік - один для роботи у ємкості, другий - для роботи на поверхні, третій - для керівництва, спостереження і у разі необхідності надання першої допомоги працівнику, який знаходиться в ємкості. Перебування всередині ємкості дозволяється одній людині. За необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих, повинні бути розроблені, внесені в наряд і додатково здійснені заходи безпеки.
6.11.2.3. Бригада для роботи в ємкості повинна бути споряджена таким інвентарем:
випробуваним і перевіреним рятувальним поясом з наплічними ремнями та кільцями на їх схрещенні (використання поясних ремнів забороняється);
вірьовкою, перевіреною на розрив за навантаження 1200Н (120 кгс), довжиною на 3 м більше глибини ємкості;
шланговим протигазом зі шлангом на 2 м довше глибини ємкості або кисневим ізолюючим протигазом;
акумуляторним ліхтарем, напругою не більшою ніж 12 В;
пересувним вентилятором;
переносними знаками безпеки;
гаками та ломами для відкривання кришок ємкостей;
аптечкою першої медичної допомоги.
Рятувальний пояс повинен одягатися поверх одягу. Рятувальну мотузку прив`язують до карабіна і пропускають через кільце, прикріплене до перехресних лямок на спині з таким розрахунком, щоб за евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної мотузки тіло його висіло вертикально головою вверх.
Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні і надійно закріплений. Вузли на мотузці мають бути на відстані 0,5 м один від другого.
6.11.2.4. Перед проведенням робіт електроприлади і пристрої з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, а також у місцях вимкнення живлення мають бути вивішені плакати з попереджувальним написом: НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!
6.11.2.5. До початку робіт усередині ємкості особи, відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за проведення ремонтних робіт, зобов`язані забезпечити:
повне спорожнення ємкості від продуктів;
надійне від`єднання ємкості від водяних, парових та інших трубопроводів;
вивішення на запірній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом: НЕ ВІДКРИВАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!;
відкриття верхнього і нижнього люків для попереднього промивання, а також на весь час роботи;
проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині єм-кості відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1,0 м від верхнього люка і в нижній - на відстані не більше 0,2 м від днища;
наявність і справність інвентаря для роботи в ємкостях, в яких може утворюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також заходи, що виключають іс-кроутворення під час виконання ремонтних робіт і очищенні устаткування. Проведення робіт усередині таких ємкостей в комбінезонах, куртках та іншому верхньому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.;
наявність і справність переносних електроламп відповідного виконання;
наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних і запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, рятувального пояса, сигнально-рятувальної мотузки, що мають бирку із зазначенням номера і дати випробування;
наявність плаката з написом: РЕМОНТ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!
6.11.2.6. Усі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарювати насиченою парою під тиском не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) для видалення парів шкідливих і горючих рідин, промити водою і за необхідності продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватися стаціонарно з установленням запірного крана і зворотного клапана.
6.11.2.7. Видалення виявленого газу треба проводити за допомогою пересувного вентилятора у вибухобезпечному виконанні.
6.11.2.8. Не дозволяється для вентиляції ємкості застосовувати балони із стисненим газом.
6.11.2.9. Видалення газу з невеликих ємкостей дозволяється здійснювати шляхом наповнення їх водою з наступним зливанням чи відкачуванням.
6.11.2.10. Ємкість, в якій зберігались кислота або луг, необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.
6.11.2.11. Діоксид вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витіснятись шляхом заповнення резервуара водою.
6.11.2.12. Після закінчення підготовчих заходів (спорожнення, від`єднання, проведення провітрювання, нейтралізації, промивки) необхідно провести аналіз повітря всередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора. Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитися впродовж усього часу проведення робіт. Ємкість, яка підключена до загальної системи вентиляції, повинна бути від неї відключена шляхом улаштування заглушок і обладнана на час виконання робіт місцевою вентиляцією.
6.11.2.13. Якщо концентрація шкідливих і небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму, роботи в ємкості повинні виконуватись у протигазах шлангових ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах. Шланговий протигаз з відрегульованою подачою повітря працівник одягає безпосередньо перед спусканням в ємкість. Герметичність складання, підгонку маски протигаза і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за проведення робіт. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше як на 2 м і закріплюють у зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розміщати таким чином, щоб виключити можливість припинення доступу повітря із-за перекручувань, перегинів, а також передавлювань під час наїзду транспортних засобів, переході людей тощо.
6.11.2.14. Під час роботи в протигазі на кожного працюючого, крім дублера, повинен бути працівник, що спостерігає за роботою повітродувки.
6.11.2.15. Дублер зобов`язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий в ємкості.
6.11.2.16. За виявлення будь-яких несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки тощо), а також спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота всередині ємкості повинна бути припинена, а робочого треба витягнути із ємкості.
6.11.2.17. Якщо під час роботи всередині ємкості працюючий втратив свідомість, дублер зобов`язаний негайно витягнути потерпілого із ємкості (дублер повинен мати достатню фізичну силу для вилучення потерпілого). За необхідності спуститися в ємкість для рятування потерпілого, дублер повинен терміново викликати допомогу і тільки після прибуття допомоги спуститися в ємкість.
6.11.2.18. Якщо працюючий в ємкості працівник відчує нездужання, він повинен подати сигнал спостерігаючому, припинити роботу і піднятись з ємкості.
6.11.2.19. Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 15 хв. з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хв.
6.11.2.20. Працівник, який спускається в ємкість або підіймається з неї, не повинен тримати в руці будь-які предмети. Усі необхідні інструменти і матеріали треба спускати йому і приймати від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.
6.11.2.21. Після закінчення робіт усередині ємкості відповідальний керівник робіт повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентаря і інструменту і дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на трубопроводах, і на закриття люків.
6.11.2.22. Роботи по миттю ємкостей і інших посудин повинні бути механізовані.