Кришка повинна щільно закривати котел, на ній повинен бути установлений клапан, що запобігає підвищенню тиску всередені котла. Кришка котла обладнуєть-ся противагами, зручними і безпечними пристосуваннями для відкривання її.
6.6.23. Перекидні котли повинні бути забезпечені пристроєм, що унеможливлює їх самоперекидання.
Висота верхньої кромки котла від площадки обслуговування повинна бути не менша ніж 1,0 м.
Варильні котли повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує видалення парів і газів.
Перфоровані корзини для завантаження сировини в котли повинні мати на-дійні фіксатори стулок днища і пристрої для підвішування на гак підіймального механізму.
Паропроводи повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води.
6.6.24. Конструкція ярусів сушарки для ковбасних виробів повинна бути міцною. Корисне технологічне навантаження на 1 м2ярусу 390 Н (40 кгс) у від-повідності з ВНТП 532/739-85.
Для обслуговування верхніх ярусів сушарок повинні бути передбачені огоро-джені площадки і сходи у відповідності з ГОСТ 26887-86.
При проведенні вантажо-розвантажувальних робіт у сушарок на висоті ро-бітники повинні використовувати запобіжні пояси з карабінами.
6.7. Виробництво напівфабрикатів, пельменів і котлет
6.7.1. У процесі виробництва м`ясних напівфабрикатів і пельменів повинні додержуватися вимог ГОСТ 12.3.002-75* і цих Правил.
6.7.2. У процесі виробництва м`ясних напівфабрикатів і пельменів можлива дія таких небезпечних і шкідливих виробничих чинників:
фізичних:
механізми, що рухаються;
рухомі частини виробничого устаткування; механізми;
гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інвентаря, інструментів, устаткування;
слизькість підлоги;
підвищена запиленість повітря робочої зони під час виробництва пельменів; занижена температура сировини і матеріалів;
занижена температура повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочих місцях;
підвищений рівень локальної вібрації при роботі на стрічкових пилах;
підвищена вологість повітря;
підвищені значення напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини;
підвищений рівень статичної електрики при виробництві пельменів;
недостатність і відсутність природного освітлення;
хімічних:
шкідливі речовини, що виділяються під час термозварювання пакетів з полі-мерних плівкових матеріалів;
біологічних:
сировина тваринного походження;
психофізіологічних:
фізичні перевантаження під час виконання по переміщенню сировини.
6.7.3. Подача сировини на процеси виробництва м`ясних напівфабрикатів і пельменів, передача на подальшу обробку і зберігання повинні бути механізовані, здійснюватися спусками, жолобами, ковшовими візками, у підвісних ковшах та ін-шими транспортними засобами.
6.7.4. Робочий стіл виготовлювача м`ясних напівфабрикатів повинен бути оснащений дошкою-вкладишем, виконаною з твердих порід дерева або полімерних матеріалів. Поверхня дошки-вкладиша повинна бути гладкою, рівною, без гострих кутів, кромок і задирок.
Розміри дошок-вкладишів повинні відповідати розмірам гнізд і забезпечувати необхідну щільність прилягання, а також можливість легкого зняття для санітарної обробки.
6.7.5. При роботі на стаціонарному столі ширина робочої зони виготовлювача м`ясних напівфабрикатів повинна бути не менша ніж 1,6 м.
6.7.6. При роботі з ножем повинні виконуватися вимоги, наведені в п. 5.6. цих Правил.
6.7.7. Зона різання машини для нарізання напівфабрикатів (ножеві рамки і відрізний ніж) повинна бути закрита огородженням, зв`язаним електроблокуванням з приводом машини.
6.7.8. Повинно бути передбачено пристосування, що унеможливлює попадання рук працівника в короб живильного транспортера під час навантаження.
6.7.9. Для запобігання виділенню шкідливих речовин у приміщення цеху обладнання для пакування напівфабрикатів у термозварні матеріали повинно бути оснащено ефективною витяжною вентиляцією.
6.7.10. В автоматі для розфасовки і пакування м`ясного фаршу механізм пуансона повинен мати огородження, зблоковане з пусковим пристроєм.
6.7.11. При виготовленні м`ясокісткових напівфабрикатів (рагу, супових наборів тощо) подачу сировини на полотно стрічкової пили слід здійснювати за допомогою рухомої каретки стола, конструкція якої повинна забезпечувати надійну фіксацію кусків, що підлягають розрізанню, легку і безпечну подачу їх на розпил.
У разі зісковзування стрічки із шківів слід негайно зупиняти машину.
6.7.12. Обертові і рухомі частини стрічкової пили (шківи, пилкове полотно, а також електродвигун) повинні бути закриті суцільним металевим кожухом.
Кришка кожуха пили повинна бути зблокована з пусковим пристроєм.
6.7.13. Робоча частина пилкової стрічки повинна бути закрита запобіжною рухомою захисною рейкою (штангою), пофарбованою в червоний колір.
6.7.14. Пилкове полотно повинно бути без тріщин, зазубрин, зламаних зубців. Огляд полотна пили слід проводити 3-4 рази за сміну. Спай стрічки - з`єднання кінців пилкового полотна, повинен бути гладким, не мати тріщин і надривів і закривати весь стик кінців полотна пили. Товщина спаю не повинна перебільшувати розводу зубців пили. Дозволяється не більше двох спаїв на одне пилкове полотно. Проведення ремонтних робіт при точковому паянні пил повинен виконувати спеціально навчений працівник у спеціальному приміщенні.
Висота розпилу повинна встановлюватися за допомогою рухомої штанги. Штанга повинна надійно закріплятися на встановленній висоті.
Для запобігання вильоту розірваного пилкового полотна із кожуха і травмування обслуговуючого персоналу стрічкова пила повинна бути обладнана уловлювачем.
6.7.15. Під час роботи на пилах розпилювач повинен бути забезпечений віброзахисними рукавицями, захисними окулярами і протишумовими навушниками.
6.7.16. Для підготовки ріпчатої цибулі свіжої і сушеної повинно бути виділене окреме приміщення.
6.7.17. Рухомі деталі і вузли машин, що входять у лінію приготування котлет і є джерелом небезпеки, повинні бути закриті захисними пристроями.
Керування роботою котлетного автомата повинно бути зблоковано загальною кнопкою з нагромаджувачем. Для аварійної зупинки автомата на ньому повинна бути установлена кнопка для відключення від електромережі.
6.7.18. Деки або листи для укладки формованих котлет повинні мати гладку, легко очищувану поверхню, без заусенців з добре пропаяними швами; кромки не повинні бути гострими.
Не дозволяється завантажувати в магазин-касети котлетного автомата несп-равні лотки.
6.7.19. Устаткування, що використовується для приготування фаршу, повинно відповідати вимогам, наведеним у п.6.3 цих Правил.
6.7.20. Устаткування на час миття, санітарної обробки, ремонту і заміни різа-льних частин механізмів необхідно знеструмити і вивісити плакат: НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!
6.7.21. Для приймання, зберігання і просіювання борошна, що використовується для виготовлення пельменів, повинні бути передбачені окремі приміщення, не дозволяється подача борошна в мішках у виробничі приміщення.
6.7.22. Технологічне устаткування і транспортувальні пристрої, що виділяють борошняний пил, необхідно аспірувати.
Вміст борошняного пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допу-стимих концентрацій (додаток 1).
З метою зменшення виділення пилу в робочу зону необхідно забезпечити герметичність технологічного устаткування:
на кришках ємкостей, бункерів, норій, шнеків повинні бути ущільнювальні прокладки;
усі з`єднання труб і кожухів транспортувальних пристроїв, стики секцій, з`єд-нання перемикачів направлення борошна, вентилів, запірної арматури повинні бути повітропиленепроникними.
6.7.23. Лазові і завантажувальні люки, розташовані у верхній частині силосів та інших пристроїв, крім кришок повинні мати знімні металеві запобіжні рішітки з чарунками розмірами не більшими ніж 0,250 м х 0,075 м.
6.7.24. Лазові люки повинні бути прямокутного перерізу розмірами не меншими ніж 0,5 м х 0,6 м.
6.7.25. Технологічне і транспортне устаткування, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики (бункери, силоси, живильники, фільтри, пневможолоби, трубопроводи, норії, просіювачі, шнеки, трубопроводи борошна і стисненого повітря тощо) з метою відводу статичної електрики повинно бути надійно заземлено у відповідності з ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.1.030-81*.
Із системи устаткування, що знаходиться в ланцюгу, слід виділяти і заземлю-вати (незалежно від заземлення всього ланцюга) борошнозмішувачі, дозатори, шнеки, приймальні щитки, фільтри, повітряні компресори і повітродувки, живильники систем пневмотранспорту, ємкості з аераційними пристроями, аерожолоби, просіювачі та інші пристрої, що є джерелом інтенсивного виникнення небезпечних потенціалів статичної електрики.
6.7.26. Заземлення автоборошновозів, що знаходяться під вивантаженням, слід проводити шляхом приєднання заземлювальних провідників до корпусів автоборошновозів за допомогою затискачів з болтом типу 3Б, конструкція і розміри яких повинні відповідати ГОСТ 21130-75.
6.7.27. Для запобігання вибуху борошняного пилу і пожежі необхідно у від-повідності із затвердженим графіком проводити очищення всього устаткування, трубопроводів, опалювальної і освітлювальної арматури, електричних приладів і приміщень.
Для прибирання приміщень і очистки обладнання дозволяється застосування промислових пилесосів у вибухобезпечному виконанні.
6.7.28. Намагнічування постійних магнітів магнітних сепараторів необхідно проводити в окремому приміщенні при повній відсутності в ньому борошняного пилу.
Внутрішня поверхня просіювачів повинна очищатися від борошняного пилу не рідше одного разу на тиждень.
6.7.29. Запобіжні рішітки в приймальній воронці і кришці коробів сит, решіт і просіювачах повинні бути зблоковані з електродвигуном.
6.7.30. Норії, просіювачі, шнеки повинні мати електроблокування, що виключає можливість пуску цих машин під час їх зупинки для очищення і ремонту.
6.7.31. Кришка мішалки для приготування меланжу повинна бути зблокована з пристроєм для автоматичної зупинки мішалки при її відкриванні.
6.7.32. Кришка корита тістомісильної машини (або діжи) повинна бути зблокована з пусковим пристроєм таким чином, щоб за її відкривання тістомісильна машина автоматично вимикалася.
Перед тістомісильною машиною з підкочувальними діжами повинні бути ві-льні проходи для переміщення діж.
Тістомісильні машини з підкочувальними діжами повинні мати пристосування, що надійно закріплюють діжу на фундаментній плиті машини під час замісу.
Противаги кришок діж тістомісильної машини повинні мати запобіжні контрольні болти.
Верхні отвори спусків для тіста повинні обладнуватися знімними решітками і кришками, автоматично зв`язаними з перекидачами.
Усі діжоперекидачі повинні бути обладнані механізмом для надійного закріплення діжи, кінцевими вимикачами і гальмом.
6.7.33. У процесі виробництва пельменів і фрикадельок на лінії повинна бути передбачена звукова сигналізація, що сповіщає про пуск устаткування.
6.7.34. Завантаження бункерів пельменного автомата фаршем і тістом повинні бути механізовані.
Обертові і рухомі частини пельменних автоматів повинні бути закриті суціль-ними огородженнями. Конструкція огороджень повинна бути достатньо міцною, легкою, надійно закріплятися і не ускладнювати обслуговування.
Пельменні автомати повинні мати електроблокування, що забезпечує вимкнення привода під час підіймання або зрушення вбік кришки бункерів для фаршу і тіста.
6.7.35. Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений протипиловими респіраторами.
6.7.36. Швидкоморозильні агрегати для заморожування пельменів і фрикадельок і холодильні камери повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок і п. 10.3 цих Правил.
6.7.37. Галтувальний барабан повинен установлюватися в окремому звуко-ізольованому приміщенні.
6.7.38. Під час фасування пельменів і фрикадельок для зменшення величини вібрації на штоках засувок живильника фасувального автомата повинні бути установлені гумові амортизатори. Робоча поверхня обертового конуса живильника повинна мати гумове покриття.
Електромагніти живильника повинні бути закриті кожухами.
6.7.39. Повинна бути звукова сигналізація, що попереджує про пуск автомата для пакування заморожених пельменів.
Зусилля повертання маховика автомата для групового пакування пачок двома руками не повинно перевищувати 150 Н (15 кгс). Напрям обертання маховика повинен бути позначений стрілкою.
На станині автомата повинні бути установлені огородження рухомих меха-нізмів.
6.8. Виробництво м`ясних консервів
6.8.1. У процесі виробництва м`ясних консервів повинні додержуватися вимог ГОСТ 12.3.002-75*, ВНТП 532/739-85 і цих Правил.
6.8.2. Машини для різання м`яса повинні бути обладнані завантажувальними бункерами, відстань від приймального отвору якого до ножів повинна бути не менша ніж 6,0 м. Бункери, завантажувані вручну, повинні бути обладнані запобіжними кільцями.
6.8.3. Ножі різальних машин повинні бути закриті кожухами. Кожухи мають бути зблоковані з пусковим пристроєм. Блокування повинно забезпечувати вимкнення електродвигуна від мережі і гальмування ножів під час відкривання кожуха.
6.8.4. Устаткування для бланшування м`яса повинно бути оснащено запобіжними клапанами, манометрами, терморегуляторами, покажчиками рівня води, конденсатовідвідниками і запірною арматурою.
6.8.5. Рівень води в бланшувачу повинен бути на 0,20 м вище барботера. Бланшувач повинен мати блокувальний пристрій, що вимикає подачу пари за пониження рівня води.
6.8.6. Усі рухомі частини бланшувача (шківи, вали, зубчасті колеса) повинні мати надійні захисні огородження.
6.8.7. Котли для варіння м`яса і м`ясопродуктів повинні відповідати вимогам підрозділу 10.1.
6.8.8. Бланшувачі і котли повинні бути обладнані ефективними місцевими відсмоктувачами.
6.8.9. Улаштування і експлуатація газових плит повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання.
Деки для обсмаження м`ясопродуктів у газових плитах повинні мати міцні ручки. Для вивантаження обсмажених продуктів повинні бути спеціальні широкі і плоскі друшляки з великими отворами, що виключають розбризкування жиру.
Біля плити повинен бути металевий стіл для установлення дек і інших форм. Над плитами повинні бути установлені місцеві вентиляційні відсмоктувачі.
6.8.10. Мийне відділення для миття консервних банок повинно розташовуватися в ізольованому утепленому приміщенні і обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією.
6.8.11. Мийні машини повинні бути обладнані піддонами, що запобігають розтіканню води і мийних розчинів підлогою мийного відділення.
Відкривати верхню кришку машини для контролю за її роботою дозволяється тільки після зупинки насоса , що подає мийний розчин.
Мийні машини повинні мати зливні труби з внутрішнім діаметром, що виключає можливість переливання води чи розчину через край ванни.
6.8.12. Барабани і лопаті машини для миття сировини повинні бути закриті кожухами, що унеможливлюють дотикання обслуговуючого персоналу до обертових деталей.
6.8.13. Над мийними машинами і над ваннами для миття тари вручну повинні бути установлені зонти витяжної вентиляції.
6.8.14. Температура води під час миття тари вручну повинна бути не більше 60оС.
Температура нагрітих поверхонь мийних камер, огороджень трубопроводів на робочих місцях не повинна перевищувати 45оС.
6.8.15. Приготування лужного розчину повинно бути механізовано і проводитися в окремому приміщенні.
Розчин до ванн і мийних машин повинен подаватися насосами спеціальними трубопроводами.
6.8.16. Конструкція мийної машини повинна виключати розбризкування мийного розчину, гарячої води і пропуск пари в навколишнє середовище.
6.8.17. Під час фасування сировини і матеріалів у банки на автоматі для наповнення банок:
привод автомата повинен мати надійні захисні огородження;
огородження транспортувальної доріжки повинно забезпечувати плавний вхід і вихід банок з автомата і виключити можливість попадання рук працюючого під обертові зірочки;
підвідний жиропровід з паровою сорочкою повинен мати теплоізоляцію, що забезпечує температуру на зовнішній поверхні не більше 45оС;
для підтримування постійного рівня жиру в дозаторі повинен бути установ-лений автоматичний пристрій. Механізм блокування повинен забезпечувати своє-часне вимкнення дозатора і зупинку автомата за відсутності банки в гнізді дозатора;
для видалення після дозатора бракованих банок повинна бути передбачена окрема гілка на транспортері. У кінці гілки повинні бути спеціальні ємкості для збирання бракованих банок.
На робочому місці біля автомата повинні бути:
інвентар для прибирання сміття - віник, дерев`яна лопата, контейнер для сміття, щипці для збирання склобою, совок, гак для вилучення склобою, контейнер для битого скла.
6.8.18. Закатні і закупорювальні машини повинні відповідати ДСТУ 3235-95.
Закупорювальна машина повинна бути зблокована з дозатором.
Оператор, що обслуговує дозатор і стежить за роботою закупорювальної машини, повинен мати можливість їх одночасної зупинки і пуску.
Подача і укладання маркірованих кришок на банки повинні бути механізовані. Повинні бути блокувальні пристрої для автоматичної зупинки машин під час неукладання і скидання кришки, витраті запасу кришок у магазині, при знятті банок і для припинення видачі кришок із магазина за відсутності банок.
Башти закупорювальних машин повинні бути огороджені. Огорожа повинна бути зблокована з пусковим пристроєм.
6.8.19. Експлуатація автоклавів і стерилізаторів повинна відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, експлуатаційної документації заводу-виготовлювача.
6.8.20. Не дозволяється під`єднувати автоклави до мереж передачі пари, води і стисненого повітря з надмірним тиском понад 0,393 МПа (3,93 кгс/см2) 0,03 МПа (0,3 кгс/см2).
6.8.21. Автоклавні сітки повинні мати інвентарний номер і проходити тех-нічне опосвідчення до початку експлуатації, після ремонту і щомісячно. Дані проведених опосвідчень заносяться в спеціальний журнал.
Випробовування автоклавних сіток проводиться вантажем, що перевищує в 1,25 рази вантажність сітки протягом 10 хвилин. Випробовування необхідно проводити не рідше одного разу в рік.
6.8.22. Автоклав повинен бути обладнаний:
запірною арматурою на трубопроводах, що підводять і відводять пару чи во-ду в автоклав і з автоклава;
швидкодійним затвором, що забезпечує герметичність і надійність кріплення кришки до корпусу;
блокувальними пристроями, які виключають можливість вмикання автоклава під тиск у разі негерметично закритої кришки і можливості відкривання кришки за наявності залишкового тиску в автоклаві більшого ніж 0,0049 МПа
(0,05 кгс/см2), блокувальним пристроєм, що виключає можливість відкриття кри-шки автоклава за наявності надлишкового тиску;
запобіжним клапаном, установленим на патрубку, безпосередньо приєднаному до автоклава;
приладами (манометром, термометром) для вимірювання тиску і температури в автоклаві;
краном для продування і контролю відсутності тиску в автоклаві перед його відкриванням.
Робоче середовище, що виходить із запобіжного клапана і крана для продування, повинно відводитись у безпечну для обслуговуючого персонала сторону.
6.8.23. Противаги кришок автоклавів повинні бути огороджені. Зусилля, що прикладаються для закриття або відкриття кришки автоклава жінками, не повинно перевищувати 100 Н (10 кгс).
6.8.24. Стерилізатор безперервної діі повинен мати блокувальний пристрій, що вимикає привод апарата в разі заклинення банок у напрямних та в носіях.
6.8.25. В автоклавні сітки жерстяні банки повинні завантажуватися за допомогою “водяної подушки” або інших пристосувань. Робоче місце укладальника повинно бути оснащено автоклавною сіткою, ємкістю, наповненою водою, дерев`яним веслом для розрівнювання банок і візком для збирання деформованих банок. Скляні банки повинні завантажуватися в автоклавні сітки з переміщуваним дном.
6.8.26. Робоче місце укладальника повинно бути оснащено транспортером для подачі банок з готовою продукцією, обертовим накопичувальним столом, автоклавною сіткою з переміщуваним дном, спеціальною тарою для збирання склобою, щипцами і гаком для прибирання склобою.
6.8.27. Не дозволяється вмикати автоклав у разі несправностей: заземлення, запобіжних клапанів і блокувальних пристроїв, вентилів на паровій і водяній лініях, пропуску пари з автоклава, кріплення противаг, кріплення продувного повітряного крана, манометрів, кріплення затискачів кришки автоклава, за наявності тріщин.
6.8.28. Не дозволяється вмикати автоклав за незаповненої парової сорочки. Перед початком роботи пароводяну сорочку слід заповнювати до рівня контрольного крана киплячою водою.
6.8.29. Раніше чим відкрити кришку автоклава, необхідно перекрити подачу пари, знизити тиск усередині автоклава до нуля, пересвідчитися у відсутності тиску і спрацюванні блокувального пристрою.
6.8.30. Підіймання кришки проводити обережно, уникаючи опіків обличчя або рук.
6.8.31. Під час роботи необхідно стежити за показаннями приладів, не перевищувати робочий тиск понад 0,35 МПа (3,5 кгс/см2).
6.8.32. Один раз у зміну необхідно проводити продувку манометра і підрив запобіжного клапана. Обидві операції слід проводити з дотриманням правил обережності в поводженні з парою і гарячою водою.
6.8.33. Не дозволяється знаходитись у зоні роботи тельфера, захаращувати проходи, ставити сітки одна на одну в три ряди і вище.
6.8.34. Під час закривання автоклава кришкою важіль затискача необхідно на-дійно зафіксувати.
6.8.35. Відкривати і закривати парові і водяні вентилі треба плавно, без рив-ків.