НПАОП 1.8.20-1.06-99 ПРАВИЛА ОХРАНЫ ТРУДА ДЛЯ РАБОТНИКОВ МЯСОПЕРЕРAБАЮЩИХ ЦЕХОВ

4.18. Для запобігання пожежі коптильні і обжарювальні камери, димоходи тощо необхідно піддавати періодичному очищенню. Періодичність очищення і його методи погоджуються з місцевим органом державного пожежного нагляду.

Очищення димоходів повинні проводити спеціалізовані організації.

4.19. Очищення, а також ремонтні роботи камер дозволяється виконувати за температури всередині топок або камер не вище 30оС.

4.20. Покриття підлоги у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А і Б повинно виконуватися з негорючих та таких, що під час ударів не іс-крять, матеріалів. Конструкція вікон та дверей в таких приміщеннях повинна виключати можливість іскроутворення.

4.21. Сміття і виробничі відходи необхідно систематично вивозити на спеці-ально відведені ділянки.

4.22. Не дозволяється спалювати тару і відходи виробництва на території підприємства.

4.23. Курити на території, безпосередньо у виробничих приміщеннях забороняється. Курити дозволяється тільки в спеціально відведених і відповідно обладнаних для цього місцях, позначених і забезпечених первинними засобами пожежогасіння.

На території і в приміщеннях, де курити заборонено, повинні бути вивішені на видних місцях попереджувальні знаки і написи: КУРИТИ ЗАБОРОНЕНО!, де можна курити: МІСЦЕ ДЛЯ КУРІННЯ.

4.24. У виробничих, підсобних і допоміжних приміщеннях не дозволяється:

прибирати із застосуванням бензину, гасу і інших легкозаймистих і горючих рідин;

відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із зас-тосуванням відкритого вогню;

виконувати перепланування приміщень без погодження з органом державного пожежного нагляду.

4.25. Перед початком опалювального сезону котельна, калориферні установки і системи опалення повинні бути перевірені та відремонтовані. Несправні опалювальні прилади не дозволяється експлуатувати.

Очищення димоходів та печей від сажi потрібно проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону, а саме:

опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рідше одного разу в три місяці;

печей та осередків вогню безперервної дії - не рідше одного разу в два мі-сяці.

4.26. Необхідність обладнання приміщень засобами автоматичного пожежогасіння і пожежною сигналізацією визначається у відповідності зі СНиП 2.04.09-84, Правилами пожежної безпеки в Україні, Переліком будівель і приміщень об`єктів народного господарства СРСР, які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією та Переліком однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.

У складських приміщеннях відстань від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації до вантажів і тари повинна бути не менше 0,6 м.

Експлуатацію зазначенного обладнання слід проводити у відповідності з Правилами пожежної безпеки в Україні.

4.27. Кожне підприємство повинно бути забезпечене необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння. Мережі протипожежного водогону повинні забез-печувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об`єктах необхідно установлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.

4.28. У разі наявності на території підприємства або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів, градирень тощо - до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) для установлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.

Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід установлювати утеплені ополонки розміром не меншим ніж 0,6 м х 0,6 м.

4.29. Для постійного утримання в справному стані водойм необхідно: не до-пускати їх засмічення; слідкувати за збереженням і справним станом водозабір-них пристроїв; систематично слідкувати за постійною наявністю у водоймах розрахункової кількості води.

4.30. У разі проведення ремонтних робіт чи відключення дільниць водогін-ної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несправності спринклерних і дренчерних установок, витоку води з пожежних вододжерел слід негайно повідомляти пожежну охорону.

4.31. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені покажчики з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (кільцева чи тупикова);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно установлюватися на майданчику біля водойми.

4.32. Пожежні гідранти і пожежні крани через кожні шість місяців повинні піддаватися технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом пуску води водопостачальною службою спільно з представниками пожежної охорони і адміністрації підприємства.

4.33. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопостачання в усіх приміщеннях необхідно укомплектовувати пожежними рукавами і стволами, укладати в шафки, що пломбуються.

Пожежні рукави повинні бути сухими, ретельно згорнутими і з'єднаними з кранами і стволами.

На дверцятах пожежних шафок повинні бути вказані після літерного індексу ПК порядковий номер пожежного крана у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76* та номер телефону для виклику пожежної охорони.

4.34. Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піс-ком, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалiзації і ліквідації пожеж в їх початковій стадії розвитку.

Уперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння до початку їх експлуатації.

4.35. Оснащення первинними засобами пожежогасіння конкретних об'єктів необхідно здійснювати за нормами технологічного проектування і Правил пожежної безпеки в Україні.

4.36. Використання пожежної техніки, у тому числі пожежного обладнання, інвентаря та інструменту для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.

4.37. Для зазначення місця знаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76*, які вивішуються на видних місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями.

4.38. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємства повинні установлюватися спеціальні пожежні щити (стенди), на яких слід розміщувати ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному при-міщенні, споруді, установці.

4.39. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери і номер телефону для виклику пожежної охорони.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу ПЩ.

4.40. Експлуатація і технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватись у відповідності з паспортами заводiв-виготовлювачів, а також затвердженими у встановленому порядку регламентами технічного обслуговування.

4.41. Вогнегасники повинні мати:

облікові номери за прийнятою на підприємстві системою нумерації;

пломби на пристроях ручного пуску;

бирки і маркірувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.

4.42. Зарядження і перезарядження вогнегасників усіх типів повинні викону-ватися відповідно до інструкції з експлуатації.

Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку.

4.43. На кожному підприємстві повинен бути опрацьований план евакуації людей з приміщень і будівель з додатком схем, які вивішуються на видних місцях. Евакуація людей повинна проводитись у відповідності з вимогами

СНиП 2.01.02-85*.

4.44. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватись вільними, нічим не захаращуватись і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуа-ції всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель і споруд.

4.45. Не дозволяється влаштовувати на шляхах евакуації розсувні і обертові двері і турнікети. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямі виходу з будівель і приміщень.

При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

4.46. Двері основних виходів з приміщень у робочий час не повинні замикатись. Улаштування порогів у дверних отворах не дозволяється. Над дверима повинна бути вивішена табличка з написом: ВИХІД.

4.47. Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, які не повинні зменшувати установлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

4.48. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням від-повідно до вимог будівельних норм та ПУЕ. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з наставанням сутінків (у разі наявності людей).

Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно ос-вітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей).

4.49. Використання підіймачів і ліфтів для евакуації людей та будь яких вантажів під час пожежі категорично забороняється. Ліфти повинні бути спущені на перший поверх і вимкнені.

4.50. Ширина шляхів евакуацїї має бути не менша ніж 1,0 м, дверей - не менша 0,8 м, а висота дверей - не менша 2,0 м. Висоту дверей і проходів, які ведуть у приміщення без постійного перебування в них людей, а також підвальні, цокольні і технічні поверхи дозволяється зменшувати до 1,8 м, а дверей, що є виходом на горище або безгорищне покриття - до 1,5 м.

4.51. У підлозі на шляхах евакуаціі не дозволяються перепади висот менші ніж 0,45 м і виступи. У місцях перепаду висоти мають бути сходи з числом східців не меншим трьох чи пандуси з ухилом не більшим 1:6.

4.52. Видалення диму на шляхах евакуації людей з приміщень, будівель у початковій стадії пожежі повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ, РУЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ, ІН-ВЕНТАРЯ

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91,

ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.1.010-76*, ГОСТ 12.2.124-90,

ГОСТ 12.1.004-91*, Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієніч-них вимог до виробничого обладнання, Санітарних правил для підприємств м`яс-ної промисловості, Санітарних і ветеринарних вимог до проектування підприємств м`ясної промисловості, ПУЕ, експлуатаційної документації заводів-виготовлювачів і цих Правил.

5.1.2. Тепловикористовуюче устаткування (камери для обжарювання, варіння, копчення, варильні котли тощо), а також теплові мережі, системи гарячого водопостачання тощо повинні відповідати вимогам Правил техніки безпеки при експлатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

5.1.3. Будова і безпечна експлуатація посудин, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

5.1.4. Будова і експлуатація устаткування, що працює на газі, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання.

5.1.5. Котельні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115оС.

5.1.6. Компресорне обладнання повинно відповідати вимогам

ГОСТ 12.2.016-81* і Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

5.1.7. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок, Правилам будови і без-печної експлуатації фреонових холодильних установок.

5.1.8. Вантажопідіймальні крани, вантажні електричні візки, ручні і електричні тельфери, знімні вантажозахоплювальні органи і пристосування повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

5.1.9. Ліфти, скіпові і ліфтові підіймачі повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.

5.1.10. Устаткування, машини і механізми, придбані за кордоном, допуска-ються в експлуатацію лише за умов відповідності їх чинним в Україні норматив-ним актам з охорони праці і пожежної безпеки.

5.1.11. Заміна устаткуваня на інше, що відрізняється від наявного виробничо-технічними характеристиками (принципом дії, конструкцією, продуктивністю, пара-метрами технологічного процесу, розмірами, масою тощо), або перекомпоновка його повинні виконуватися за проектом спеціалізованої організації, погодженим із службою охорони праці підприємства і затвердженим у встановленому порядку.

Вносити зміни в конструкцію устаткування і технічні параметри, зазначені в експлуатаційній документації, без погодження із заводом-виготовлювачем, фахів-цями з питань охорони праці підприємства, а по обладнанню підвищеної небезпеки - також з органом Держнаглядохоронпраці не дозволяється.

5.1.12. Вентиляційні системи устаткування повинні відповідати вимогам

ГОСТ 12.4.021-75*; пневмоприводи - ГОСТ 12.2.101-84*, ГОСТ 12.3.001-85*; гідроприводи та мастильні системи устаткування - ГОСТ 12.2.040-79*, ГОСТ 12.2.086-83.

5.1.13. Вимоги і заходи безпеки, що визначаються особливостями конструкції і умовами роботи машин і устаткування, систем і елементів конструкції, а також концентрації пари, аерозолів та інших шкідливих речовин, що виділяються, рівні шуму, вібрації в числових значеннях повинні зазначатись у стандарті, технічних умовах на машину, устаткування в розділі ”Вимоги безпеки”. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони наведені в додатку 1.

5.1.14. Устаткування і його частини, що є джерелом виділення вологи і газів, повинні бути конструктивно сховані і максимально герметизовані (варильні котли, мийні машини, обжарювальні і коптильні камери, димогенератори тощо). За недостатньої герметичності устаткування повинно мати вбудовані місцеві відсмоктувачі і пристрої, що уловлюють і видаляють шкідливі речовини з очищенням викидуваного в атмосферу повітря.

5.1.15. Убудовані в устаткування аспіраційні і витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування.

5.1.16. Машини для подрібнення, розмелювання і просіювання, а також транспортне устаткування і всі апарати, що порошать, повинні закриватись у місцях пилевиділення щільними кожухами і аспіруватись.

5.1.17. Усі теплові апарати: варильні котли, стерилізатори, обшпарювачі, підігрівачі, збірники пари, конденсату і гарячої води, обжарювальні і коптильні камери, димогенератори і інші апарати і комунікації, що випромінюють тепло, повинні мати ефективну і надійну теплову ізоляцію. Фланцеві з`єднання мають бути закриті круглими гладкими кожухами. Температура поверхні ізоляції не повинна перевищувати 45оС.

5.1.18. Виробниче устаткування, в якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження, порушення послідовності роботи механізмів, падіння напруги в електричному колі, а також тиску в пневмо- або гідросистемі нижче допустимих граничних величин, повинно мати відповідні запобіжні пристрої і блокування.

5.1.19. Системи змащення збірних одиниць і механізмів, розташованих у важкодоступних і небезпечних місцях устаткування, повинні бути автоматичні чи дистанційні.

5.1.20. Робочі органи з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування..

5.1.21. Устаткування з примусовим охолодженням (холодильні компресори) повинно мати блокувальний пристрій, що виключає його пуск за відсутності холодагента.

5.1.22. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати:

шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.003-83*;

вібрацію - за ГОСТ 12.1.012-90.

5.1.23. Конструкція устаткування не повинна ускладнювати розвантаження, повне видалення продукту і санітарну обробку устаткування, повинна забезпечувати миття без розбирання і унеможливлювати утворення застійних зон.

Елементи конструкції устаткування не повинні мати гострих кутів, не зачищених поверхонь, випинів, напливів тощо.

5.1.24. Резервуари для рідин повинні бути обладнані безпечними пристроями їх наповнення та зливання. Повинні бути забезпечені їх стійкість та неможливість перекидання.

5.1.25. Внутрішні поверхні апаратів і ємкостей для агресивних технологічних і допоміжних речовин повинні бути виготовлені з корозійностійких матеріалів або покриті ними.

5.1.26. Обертові і рухомі частини устаткування, приводних механізмів, дви-гунів повинні бути надійно огроджені у відповідності з ГОСТ 12.2.062-81* або розміщені так, щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу.

Огородження і запобіжні пристосування не повинні: знижувати освітленість робочого місця; посилювати шум, створюваний рухомими частинами устаткування; підвищувати вібрацію устаткування.

Дія засобів захисту не повинна припинятися раніше, ніж припиниться дія небезпечного чинника.

5.1.27 Знімні, відкидні і розсувні огородження робочих органів, а також двер-ці, щитки, кришки, що відкриваються в цих огородженнях або корпусах устатку-вання, повинні мати пристрої, що виключають їх випадкове зняття чи відкриття або мати пристрої, блокування, які забезпечують зупинку роботи устаткування при зніманні чи відкритті огородження.

5.1.28. Бокові стінки огороджень дозволяється виготовляти із сітки за розміром вічка не більшим ніж 10 мм х 10 мм, які установлюються на відстані не меншій ніж 35 мм. Огородження з`єднувальних муфт, валів, зубчастих і ланцюгових передач повинні бути тільки суцільними.

На огородженні привода повинна бути нанесена стрілка, що вказує направ-лення обертання ротора електродвигуна.

5.1.29. Оглядові люки, завантажувальні воронки, бункери отвором більшим ніж 0,3 м, розміщені в зоні можливого знаходження обслуговуючого персоналу, повинні бути захищені або відгороджені та закриті за допомогою інструменту (спе-ціального ключа).

5.1.30. Органи керування виробничим устаткуванням повинні розташову-ватись у робочій зоні так, щоб не утрудняти виконання технологічних операцій, приводитись у дію зусиллями, що не перевищують встановлених відповідними нормами.

5.1.31. Розміщення органів керування повинно відповідати послідовності виконання операцій, забезпечувати зручність роботи і перешкоджати вмиканню устаткування у випадку помилкових дій операторів і відповідати вимогам

ГОСТ 12.2.007.0-75*, ГОСТ 12.2.007.7-83, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 22269-76.

Органи керування повинні мати написи українською мовою або символи згідно з ГОСТ 12.4.040-78*.

5.1.32. Пульти і пости керування, вмонтовані в корпус устаткування, повинні бути розміщені на відстані не більшій ніж 1,0-1,2 м від постійного робочого місця.

Органи керування повинні бути над рівнем підлоги (площадки) - на висоті в межах від 0,7 до 1,6 м під час обслуговування стоячи і на висоті 0,6-1,2 м під час обслуговування сидячи (у залежності від габаритів устаткування).

5.1.33. Органи ручного керування повинні бути розміщені на відстані не мен-шій ніж 0,2 м від незакритих робочих органів, механізмів, нагрітих елементів устаткування. Рукоятки важелів, ободи маховиків і інші захоплювані рукою деталі органів керування повинні знаходитись на відстані не меншій ніж 0,04 м від огорожі або корпусу устаткування.

5.1.34. Зусилля, що прикладаються до органів керування, не повинні перевищувати нормативного динамічного і статичного навантаження на руховий апарат людини у відповідності з ГОСТ 21752-76, ГОСТ 21753-76.

5.1.35. Пускові пристрої повинні забезпечувати бистроту і плавність вми-кання устаткування. Наявність декількох пускових пристроїв не дозволяється. 5.1.36. Пускові пристрої повинні розміщатись на пульті керування безпосе-редньо на машині (апараті) або на окремому спеціальному стояку поряд з робочим місцем. Виносити пускові пристрої на колони і стіни не дозволяється. Пускові пристрої повинні забезпечувати бистроту і плавність вмикання устаткування.

5.1.37. Устаткування, рухомі частини якого не проглядаються з місця пуску (агрегатні установки, конвеєри тощо), повинно бути обладнано аварійними кноп-ками “Стоп” за відстанню між ними не більшою ніж 10 м.

5.1.38. Устаткування повинно бути оснащено контрольно-вимірювальними приладами, приладами безпеки, аварійною, попереджувальною і технологічною сигналізацією, передбаченими техологічним процесом.

5.1.39. Устаткування, що знаходиться за межами видимості оператора і може являти небезпеку для обслуговуючого персоналу під час пуску (автоматизовані лінії, конвеєри довжиною понад 20 м тощо), повинно бути оснащено звуковою, світловою або комбінованою сигналізацією, яка спрацьовує автоматично за 10 с до пуску устаткування і вимикається після пуску останньої машини лінії.

5.1.40. На устаткування (машини, агрегати, механізми, апарати, ємкості, кон-трольно-вимірювальні прилади) у відповідності з ГОСТ 2.601-68, ГОСТ 12.2.003-91 повинна бути експлуатаційна документація (технічний опис, інструкція з експлу-атації, інструкція з монтажу, пуску, регулювання і обкатки виробів, паспорт).

Експлуатаційна документація повинна зберігатися до списання устаткування.

За інвентарними номерами устаткування заноситься в спеціальні журнали обліку і періодичних оглядів (опосвідчень).

Завантажити