НПАОП 1.8.20-1.06-99 ПРАВИЛА ОХРАНЫ ТРУДА ДЛЯ РАБОТНИКОВ МЯСОПЕРЕРAБАЮЩИХ ЦЕХОВ

Зазначені норми визначають для керівника (власника) підприємства обо-в`язковий мінімум безплатної видачі засобів індивідуального захисту.

13.1.2. ЗІЗ видаються працівникам тих професій та посад, що передбачені у відповідних виробництвах, цехах, дільницях та видах робіт Типовими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам м`ясної і молочної промисловості і Типовими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв, а також колективним договором (угодою).

13.1.3. Під час визначення потреби в ЗІЗ слід передбачати спецодяг і спецвзуття окремо для чоловіків і жінок, указуючи найменування ЗІЗ, ГОСТ, ДСТУ технічні умови, моделі, призначення за захисними властивостями, розмір і зріст, а для касок і запобіжних поясів - типорозміри.

Складання заявок повинно здійснюватись з урахуванням чисельності праців-ників за фахом і посадою, для яких передбачається безплатна видача ЗІЗ.

13.1.4. До колективного договору між адміністрацією і працівниками підпри-ємства повинен додаватись перелік посад працівників, які мають право на без-платне одержання засобів індивідуального захисту, із зазначенням термінів їх но-сіння.

13.1.5. В окремих випадках, враховуючи особливості виробництва, керівник може за погодженням з уповноваженим з охорони праці трудового колективу під-приємства і профспілкою замінювати:

комбінезон бавовняний - костюмом бавовняним і навпаки; костюм бавов-няний - напівкомбінезоном бавовняним з сорочкою (блузкою) або сарафаном з блузкою і навпаки; костюм з сукна - костюмом бавовняним з вогнезахисним або кислотозахисним просоченням; костюм брезентовий - костюмом бавовняним з вогнезахисним або водовідштовхуючим просоченням; черевики (напівчоботи) шкі-ряні - чоботами гумовими і навпаки; черевики (напівчоботи) шкіряні - чоботами кирзовими і навпаки; валянки - чоботами кирзовими.

Заміна одних видів спеціального одягу і спеціального взуття на інші не повинна погіршувати їх захисні властивості.

13.1.6. У тих випадках, коли такі засоби індивідуального захисту, як запобіжний пояс, діелектричні галоші і рукавиці, діелектричний гумовий килимок, захисні окуляри і щитки, респіратор, протигаз, захисний шолом, підшоломник, каска, нало-кітники, заглушки та інші, не вказані в Типових нормах, але передбачені нормативними актами про охорону праці, цими Правилами, вони повинні бути видані працівникам залежно від характеру і умов робіт, що виконуються, на строк носіння - до зношення.

13.1.7. За зберігання, вилучення непридатних засобів та за організацію обліку несуть відповідальність завідувачі структурних підрозділів, у підпорядкуванні яких знаходяться робочі місця, а в цілому по підприємству - його керівник або посадова особа, призначена наказом.

13.2. Забезпечення видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту

13.2.1. ЗІЗ, що видаються працівникам, вважаються власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов`язковому поверненю у разі: звільнення, переведення на тому ж підприємтві на іншу роботу, для якої видані ЗІЗ, не передбачені нормами, а також закінчення строків їх носіння замість одержуваних нових ЗІЗ.

Дозволяється видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки носіння.

13.2.2. У разі, коли спецодяг і спецвзуття стали непридатними до закінчення встановленого строку носіння з незалежних від працівника причин, керівник під-приємства зобов`язаний організувати заміну або ремонт ЗІЗ.

13.2.3. Якщо у встановлений нормами строк не видавались ЗІЗ і працівник був вимушений придбати їх за власні кошти, вартість ЗІЗ компенсується працівникові за рахунок підприємства. У разі відсутності документів, що підтверджують ціну, компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами підприємства-виготов-лювача.

13.2.4. ЗІЗ, що були в користуванні, можуть видаватись іншим працівникам тільки після прання, хімчистки, дезінфекції та ремонту.

13.2.5. Теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття (костюми бавовняні на утепленій прокладці, штани бавовняні на утепленій прокладці, куртки бавовняні на утепленій прокладці, куртки для захисту від понижених температур, кожухи, кожушки, валянки, шапки-вушанки) видаються працівникам з початком холодної пори року. Час користування теплим спеціальним одягом і спеціальним взуттям встановлюється керівником (власником) спільно з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці і профспілкою з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов.

13.2.6. Учням курсової, групової та індивідуальної форм навчання, навчально-виховних закладів на час проходження виробничої практики (навчання), ін-структорам, а також працівникам, що тимчасово виконують роботи за професіями і посадами, для яких передбачається спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, на час виконання цієї роботи ЗІЗ видаються згідно з нормами у встановленому для всіх робітників і службовців порядку.

13.2.7. Бригадирам, майстрам, виконуючим обов`язки бригадирів, помічникам і підручним працівникам, професії яких передбачені в Типових нормах безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, видаються такі самі ЗІЗ, як і працівникам відповідних професій.

13.2.8. Передбачені в Типових нормах спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту для робітників і службовців (включаючи інженерно-технічних працівників) повинні видаватися вказаним працівникам також і в тому випадку, якщо вони за займаною посадою є старшими (старшим майстром) і виконують безпосередньо ті роботи, що дають право на одержання цього спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

13.2.9. Працівникам, що суміщують професії або постійно виконують суміщувані роботи, у тому числі і в комплексних бригадах, крім ЗІЗ, які видаються їм за основною професією, повинні бути залежно від виконуваних робіт додатково видані і інші види спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ, передбачені чинними нормами для суміщуваної професії, з тими ж строками носіння.

13.2.10. Особиста картка обліку спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ, видача і повернення спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ повинна вестись на підприємстві за формами, передбаченими Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

13.3. Застосування і зберігання засобів індивідуального захисту

13.3.1. Керівник підприємства за умов видачі працівникам таких засобів індивідуального захисту, як респіратори, протигази, запобіжні пояси, електрозахисні засоби, каски тощо, повинен організувати проведення навчання і перевірку знань пра-цівників правил користування і найпростіших способів перевірки придатності цих засобів, а також тренування щодо їх застосування.

13.3.2. Для захисту голови від механічних пошкоджень, атмосферних опадів, ураження електричним струмом (монтажно-ремонтні роботи, роботи в колодязях, роботи на підстанціях з діючим електрообладнанням тощо) необхідно застосовувати захисні каски.

13.3.3. Для захисту органів слуху за рівня шуму 80 дБ і вище (електричні пили, обслуговування подрібнювачів, компресорів тощо) працівники повинні забезпечуватись протишумними навушниками та заглушками за ГОСТ 12.4.051-88. 13.3.4. Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих речовин і газів, присутніх у повітрі робочої зони в сполученні з аерозолями або без них, за об`ємною часткою вільного кисню не меншою ніж 19% ( роботи в ємкостях тощо) застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121-83*.

До комплекту протигаза входять:

коробка фільтруюча - 1 одиниця (ГОСТ 12.4.122-83*);

маска - 1 одиниця (ГОСТ 12.4.166-85Е*);

гофрована трубка - 1 одиниця;

сумка - 1 одиниця;

коротка інструкція - 1 примірник.

Коробки спеціалізуються за призначенням залежно від шкідливих домішок, вони відрізняються між собою складом поглиначів, а за зовнішнім виглядом - розпізнавальним забарвленням. Марки фільтруючих коробок промислових протигазів наведені в додатку 13.

13.3.5. Під час робіт, зв`язаних з витіканням аміаку (обслуговування холодильних установок), слід користуватись протигазом з фільтруючою коробкою марки КД. Гарантійний термін збереження протигазами своїх якостей - 3 роки, після чого коробки випробовуються в лабораторії на придатність до використання.

13.3.6. Під час робіт, зв`язаних з виділенням пилу (просіювання цукру, борошна, солі, очищення мішків тощо), необхідно застосовувати респіратори марки ШБ-1, РПР-1, ПР-5 тощо за ГОСТ 12.4.034-85.

Універсальний фільтруючий респіратор РУ-60М використовується для захисту органів дихання працівників від дії шкідливих газів, парів та аерозолей (пилу, диму, туману), що одночасно або роздільно присутні в повітрі робочої зони.

У залежності від призначення універсальний респіратор комплектується фільтруючими патронами, марки яких наведені в додатку 13.

13.3.7. Під час виконання фарбувальних робіт, а також складання фарб ро-бітники повинні користуватися респіраторами.

13.3.8. Під час роботи з бактерицидними лампами необхідно захищати очі окулярами з безбарвним склом та використовувати запобіжні засоби захисту шкіри обличчя і рук від опіків.

Під час роботи бактерицидних ламп знаходитися в цьому приміщенні працюючим не дозволяється.

13.3.9. У приміщеннях категорій пожежо- і вибухопожежонебезпеки А і Б необхідно зберігати в спеціальних шафах поза приміщенням необхідну кількість засобів індивідуального захисту (протигазів та ін.) і комплектів спеціального інструменту, акумуляторних ліхтарів (за відсутності аварійного освітлення).

13.3.10. Спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту, що надходять на склади підприємства, повинні зберігатися в окремих сухих опалюваних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях з температурою не нижче +10оС і не вище +30оС за відносної вологості повітря 50-70%.

Для запобігання псуванню спецодягу і спецвзуття від сонячних променів шибки вікон складу повинні бути пофарбовані в білий колір або закриті шторами.

13.3.11. Сумісне зберігання спецодягу, текстильних матеріалів і взуття з кислотами і лугом, розчинниками, бензином, маслами не дозволяється.

13.3.12. Для зберігання текстильних матеріалів, спецодягу і спецвзуття доціль-но використовувати стелажі та укладати спецодяг і спецвзуття на плоскі або сіт-часті піддони і установлювати в чарунки стелажів.

13.3.13. Запобіжні пояси повинні зберігатися у підвішеному стані або бути розкладені на стелажах в один ряд.

13.3.14. Зберігання спеціального одягу працівників, що зайняті на роботах з шкідливими для здоров`я речовинами, повинно здійснюватися відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і нормативних актів про охорону праці.

13.3.15. Два рази в рік спецодяг і спецвзуття необхідно переглядати. За ви-явлення запаху або слідів цвілі спецодяг і тканини слід просушувати, а взуття змащувати касторовим маслом.

13.3.16. Засоби захисту з гуми необхідно зберігати в сухому приміщенн за температури 0+25оС. Вони повинні бути захищені від впливу масел, бензину і інших речовин, які руйнують гуму, а також від прямого впливу сонячних променів та теп-ла нагрівальних приладів.

14. ОБОВ`ЯЗКИ, ПРАВА, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИ-МАННЯМ ЦИХ ПРАВИЛ

14.1. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, технічного діагностування, а також відповідність м`ясопере-робних цехів цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форм власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.

14.2. Відповідальність за створення належних умов і безпечність праці з додержанням вимог цих Правил при експлуатації м`ясопереробних цехів покладається на керівника (власника) підприємства.

14.3. Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адмі-ністративну, матеріальну, кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

14.4. Керівник (власник) підприємства несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, згідно із ст.11 Закону України “Про охорону праці” і Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків.

14.5. Керівник (власник) повинен проводити розслідування та облік нещасніх випадків, професійних захворювань і аварій, що мали місце на підприємстві, у відповідності з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

14.6. У разі порушення цих Правил і інших нормативно-правових актів про охорону праці та пожежну безпеку, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на керівника (власника) і посадових осіб підприємства може бути накладений штраф згідно з Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці, Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ (за ГОСТ 12.1.005-88)

Умовне позначення:

+ - потрібен спеціальний захист шкіри і очей

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ І ЗБЕРІГАННІ НІТРИТУ НАТРІЮ

1. Нітрит натрію застосовують при виготовленні ковбасних виробів, копченос-тей і м'ясних консервів для придання цим продуктам властивого їм рожевочер-воного забарвлення.

Застосовувати нітрит натрію необхідно в суворо визначенних дозах при кон-тролі з боку ОПВК і майстра цеху, так як нітрит натрію в підвищених дозах може призвести до отруєння людей.

Необхідно стежити, щоб нітрит натрію розподілявся рівномірно в м'ясопро-дуктах. Це може бути досягнуто при вживанні його у вигляді розчину. Застосову-вати нітрит натрію в сухому вигляді не дозволяється.

Застосовувати нітрит натрію лише на тих підприємствах м'ясної промисло-вості, де є лабораторії.

2. Список осіб, працюючих з нітритом натрію, затверджується директором підприємства.

Особи, працюючі з нітритом натрію, повинні одержувати відповідний інст-руктаж.

3. Сухий нітрит натрію зберігають у приміщенні окремо від інших матеріалів. Приміщення, де зберігається нітрит натрію, повинно бути закрите і опломбоване.

На кожній тарній одиниці повинен бути чіткий напис “Нітрит натрію”.

Кожна партія нітриту натрію, що надійшла повинна супроводжуватися пос-відченням про якість, виданим постачальником, із зазначенням у ньому результатів лабораторного аналізу нітриту натрію.

Про надходження на склад нової партії нітриту натрію необхідно ставити до відома лабораторію підприємства.

4. Лабораторія підприємства перевіряє посвідчення про якість, в сумнівних випадках проводить хімічний аналіз партії нітриту натрію, що надійшла.

5. Відпуск нітриту натрію зі складу до лабораторії слід проводити в оплом-бованій тарі.

6. Облік сухого нітриту натрію на складі ведеться за формою 1.

7. Для запобігання попаданню нітриту натрію до інших продуктів, важити і опломбовувати нітрит натрію при відпуску в лабораторію необхідно в приміщенні, де зберігається нітрит натрію. Інші продукти зважувати на цих вагах забороняється.

8. Після відпуску нітриту натрію руки слід ретельно промивати.

9. Вивільнена від нітриту натрію тара повертається назад постачальнику після ретельного промивання або спалюється. Тару з-під нітриту натрію вживати для ін-ших цілей не дозволяється.

10. За правильність зберігання нітриту натрію і тари на складі несе відпові-дальність завідувач складом.

11. У виробничій лабораторії підприємства нітрит натрію зберігається в тарі під замком, а коли лабораторію закривають, тара з нітритом натрію пломбується.

12. Нітрит натрію відпускається в цех тільки у вигляді розчину концентрацією не більше 2.5%.

13. За правильність відважування нітриту натрію несе відповідальність робіт-ник лабораторії, що готує розчин нітриту натрію.

14. За заявками ковбасного чи консервного цехів розчин нітриту натрію ви-дається відповідальному робітнику цеху, який при отриманні повинен чітко роспи-суватися в Журналі обліку надходження і видачі нітриту натрію (форма 2).

15. Лабораторія щомісяця повинна звітувати про витрачання нітриту натрію перед бухгалтерією підприємства, зазначаючи: кількість отриманого зі складу нітри-ту натрію, кількість виданого в цех нітриту натрію і залишок його на 1 число кожного місяця. По закінченні року заявки і Журнал обліку надходження і видачі нітриту натрію в лабораторії здаються до архіву, де зберігаються протягом уста-новленого терміну.

16. Контроль за правильністю зберігання і обліком нітриту натрію в лабора-торії покладається на начальника лабораторії.

17. У цеху отриманий розчин нітриту натрію слід виливати в спеціальну тару з чітким написом “Нітрит натрію”, ретельно перемішаний нітрит натрію викорис-товують при виготовленні ковбасных виробів, консервів, копченостей у відповід-ності з технологічними інструкціями.

Тара з розчином нітриту натрію повинна бути закрита на замок, щоб вик-лючити доступ до неї будь-кого іншого, крім готувача фаршу або засолювача м'яса.

18. Не використаний в цеху протягом доби розчин нітриту натрію знищуєть-ся (зливається до каналізації).

19. За правильність зберігання і застосування нітриту натрію в цеху несе від-повідальність начальник цеху (майстер), за правильність дозування розчину нітриту натрію при посолі м'яса відповідальність несе засолювач, а при готуванні фаршу - готувач фаршу.