11.2.3. Кожному працівнику, який пройшов перевірку знань, видається пос-відчення встановленої форми з наданням групи (II-V) по електробезпеці.
11.2.4. Періодична перевірка знань персоналу повинна проводитись у такі терміни:
один раз в рік - для електротехнічного персоналу, що безпосередньо обслуговує діючі електроустановки або який проводить у них налагоджувальні, елек-тромонтажні, ремонтні роботи чи профілактичні випробовування, а також для персоналу, який оформляє розпорядження і організує ці роботи;
один раз в три роки - для інженерно-технічних працівників електротехнічного персоналу, який не відноситься до попередньої групи, а також інженерів з охорони праці, які допущені до інспектування електроустановок.
Після кожного випадку порушень вимог безпеки повинна проводитись позачергова перевірка знань.
11.2.5. На підприємстві визначається перелік професій неелектротехнічного персоналу, що пов`язаний з роботою, під час виконання якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи на обслуговуваній установці з наданням групи І по електробезпеці і оформленням в спеціальному журналі.
Перевірку знань проводить відповідальний за електрогосподарство підпри-ємства, дільниці, або, за його письмовим наказом, особа з групою по електробез-пеці не нижче III.
11.2.6. Виконання робіт в електроустановках за нарядом-допуском повинно проводитись у порядку, передбаченому у ПБЕЕС.
11.2.7. На всі роботи, які виконуються із зняттям напруги, видається один на-ряд.
11.2.8. Заміна плавких запобіжників під напругою і установлення некаліброваних вставок без маркування величини номінального струму не дозволяється.
11.2.9. Установлення і зняття запобіжників проводиться за знятої напруги.
Під напругою, але без навантаження, дозволяється знімати і установлювати запобіжники на приєднаннях, у схемі яких відсутні комутаційні апарати.
Під напругою і під навантаженням дозволяється знімати і установлювати запобіжники пробочного типу в електроустановках напругою до 1000 В .
11.2.10. Під час установлення і зняття запобіжників під напругою необхідно користуватися засобами електрозахисту (ізолюючими кліщами, діелектричними рукави-чками, захисними окулярами).
11.2.11. Для підготовки робочого місця під час робіт із зняттям напруги повинні бути виконані в зазначеному порядку такі технічні заходи:
проведені необхідні відключення і вжиті заходи, які перешкоджають подачі напруги до місця роботи;
на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені заборонні плакати;
перевірена відсутність напруги на струмопровідних частинах, на які повинно бути накладено заземлення для захисту людей від ураження електричним стру-мом;
накладено заземлення;
вивішені застережні плакати і приписи;
огороджені, за необхідності, робочі місця і струмопровідні частини, залишені під напругою.
11.2.12. Перевірка відсутності напруги на відключеній для виконання робіт частині електроустановки повинна проводитися покажчиком напруги заводського виготовлення.
11.2.13. Під час ремонту, а також обслуговування електроустановок і електрообладнання застосування металевих драбин не дозволяється. Робота з використанням приставних драбин повинна проводитись двома працівниками, один з яких знаходиться внизу.
11.2.14. Обслуговування освітлювальних пристроїв, розташованих на стелі, з візка мостового крана слід виконувати не менше ніж двома особами, одна з яких повинна мати групу з електробезпеки не нижче III, друга - знаходитися поблизу працюючого і слідкувати за додержанням ним необхідних заходів безпеки.
11.2.15. Якщо в результаті дотику із струмопровідними частинами або виникненні електричного розряду механізм чи вантажопідіймальна машина опиняться під напругою, дотикатися до них і спускатися з них на землю або підійматися на них до зняття напруги забороняється.
У разі загорання механізму або вантажопідіймальної машини водій повинен, не доторкаючись до них руками, сплигнути на землю на обидві ноги зразу і стрибками на одній нозі або дрібною ходою розміром у стопу віддалитися на відстань не меншу ніж 8 м.
11.3. Захисні заходи щодо електробезпеки від ураження електричним струмом
11.3.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом у разі пошкод-ження ізоляції повинен бути застосований у відповідності з вимогами ПУЕ принаймні один з наступних захисних заходів:
заземлення, занулення, захисне відключення, розділювальний трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.
11.3.2. В електроустановках до 1,0 кВ перемінного струму з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму повинно бути виконано занулення. Застосування в таких електроустановках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не дозволяється.
11.3.3. Для електроустановок напругою до 1,0 кВ перемінного струму з ізольованою нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму як захисний захід повинно бути виконано заземлення в поєднанні з контролем ізоляції мережі або захисне вимкнення.
11.3.4. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати як основну і допоміжну міру захисту, якщо безпека не може бути забезпечена шляхом заземлення чи занулення або якщо влаштування заземлення чи занулення викликає труднощі.
11.3.5. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати:
за напруги 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму - в усіх електроустановках;
за номінальних напруг вище 42 В, але нижче 380 В змінного стуму і вище 110 В, але нижче 440 В постійного струму - тільки в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також у зовнішніх установках.
11.3.6. Зануленню чи заземленню підлягають:
корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників тощо;
приводи електричних апаратів;
вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шаф;
металеві конструкції розподільних пристроїв, кабельних з`єднань, металеві оболонки кабелів і проводів, металеві рукави і труби електропроводки, а також ін-ші металеві конструкції, на яких установлюється електрообладнання;
металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів;
електрообладнання, розташоване на рухомих частинах верстатів, машин та механізмів.
11.3.7. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки за всіх напруг змінного і постійного струму.
11.3.8. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладе-ні трубопроводи всіх призначень (матеріалопроводи, аспіраційні і вентиляційні по-вітропроводи тощо), металеві корпуси технологічного устаткування, підкранові і рейкові колії.
11.3.9. Кожна частина устаткування, яка підлягає заземленню або зануленню, повинна бути приєднана до мережі заземлення або занулення окремим провідником, послідовне підмикання до контуру заземлення або занулення не дозволяється.
11.3.10. В одній і тій же мережі забороняється виконувати одночасно захисне занулення і заземлення різних корпусів устаткування.
11.3.11. Для заземлення (занулення) переносних електроприймачів повинен застосовуватись окремий провідник. Використання нульового робочого провідника як захисного не дозволяється.
11.3.12. У ланцюгу заземлювальних і нульових захисних провідників не повинно бути роз`єднувальних пристосувань і запобіжників.
Однополюсні вимикачі необхідно установлювати у фазних провідниках, а не в нульовому робочому провіднику.
11.3.13. Приєднання заземлювальних провідників до заземлювачів, заземлювальної магістралі і до заземлених конструкцій повинно виконуватися зварюванням, а до корпусів апаратів, машин - зварюванням або надійним болтовим з`єднанням за ГОСТ 12.1.030-81*, ГОСТ 10434-82.
11.3.14. Біля заземлювального пристрою або місця приєднання заземлювальних провідників відповідно до ГОСТ 21130-75 повинен бути поставлений знак заземлення.
11.3.15. Огляд заземлювального пристрою необхідно проводити разом з оглядом електрообладнання із записом результатів огляду в спеціальному журналі не рідше ніж один раз у три місяці.
11.3.16. Вимірювання опору заземлювальних пристроїв електроустановок з перевіркою ланцюга “фаза - нуль” і оформленням протоколів повинно проводитись у період найбільшого питомого опору не рідше ніж один раз у рік, а також після їх реконструкції і капітального ремонту.
11.3.17. Опір заземлювальних пристроїв для різних мереж не повинен перевищувати зазначених у ПУЕ величин за найбільш несприятливих умов.
11.3.18. На кожний заземлювальний пристрій, що знаходиться в експлуатаціі, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлювального пристрою з характеристикою ремонту та змін, внесених у пристрій.
11.3.19. Усе технологічне і транспортне устаткування, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики (комунікації, транспортні засоби, повітряні компресори тощо), повинно бути заземлено і являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг, приєднаний не рідше ніж через 25 м до надійного заземлювального пристрою.
11.3.20. Заземлювальні пристрої для захисту від статичної електрики необхідно об`єднувати із заземлювальними пристроями для електрообладнання.
11.3.21. Персонал, який обслуговує електроустановки, повинен забезпечуватися всіма необхідними засобами захисту. Засоби захисту повинні знаходитися як інвентарні в розподільних пристроях підприємства, а також видаватися для індивідуального користування.
11.3.22. Електрозахисні засоби слід використовувати за прямим призначенням в електроустановках напругою не вище тієї, на яку вони розраховані.
Користуватись засобами захисту, термін придатності яких закінчився, не дозволяється.
11.3.23. Електрозахисні засоби слід піддавати періодичним і позачерговим (після ремонту) випробуванням.
Періодичність електричних випробувань засобів захисту:
покажчики напруги до 1000 В - 1 раз у 24 місяці;
гумові діелектричні рукавички - 1 раз у 6 місяців;
гумові діелектричні боти - 1 раз у 36 місяців;
гумові діелектричні галоші - 1 раз у 12 місяців;
слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими рукоятками - 1 раз у 12 мі-сяців.
11.3.24. Електрозахисні засоби, що знаходяться в експлуатації, розміщують у спеціальних місцях біля входу в приміщення, а також на щитах керування. У міс-цях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг, кліщів, переносних заземлень, плакатів і знаків безпеки, а також шафи, стелажі для рукавиць і рукавичок, ботів, галош, захисних окулярів, протигазів тощо.
11.3.25. Усі електрозахисні засоби, які знаходяться в експлуатації, за виключенням килимків, підставок, плакатів і знаків безпеки, повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з декількох частин, загальний для нього номер необхідно ставити на кожній частині. Засоби захисту, які знаходяться в індивідуальному використанні, повинні також бути зареєстровані в журналі обліку і утримання засобів захисту із зазначенням дати видачі і за підписом особи, яка їх одержала.
11.4. Робота з переносним електроінструментом
11.4.1. Переносний електроінструмент, ручні електричні прилади і їх експлуа-
тація повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91, ГОСТ 12.2.007.0-75*, ГОСТ 12.2.007.1-75, ПУЕ, ПБЕЕС.
11.4.2. У залежності від категорії приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент і ручні електричні машини не нижче наступних класів згідно з ГОСТ 12.2.007.1-75:
клас I - у приміщеннях без підвищеної небезпеки. Під час роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I слід користуватися засобами індивідуального захисту;
клас II і III - у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями;
клас III - в особливо небезпечних приміщеннях, а також за несприятливих умов роботи (у котлах, баках тощо).
11.4.3. До роботи з переносним електроінструментом і ручними електричними машинами класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом і поза приміщеннями допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і мають групу по електробезпеці не нижче II.
11.4.4. Ручні електричні машини І класу повинні бути споряджені спеціальною штепсельною вилкою, що має здовжений штир для з`єднання з заземлювальним контактом розетки. Під час роботи з ними слід користуватися засобами індивідуального захисту (діелектричними рукавичками, галошами, ковриком).
11.4.5. У приміщеннях з підвищеною небезпекою необхідно користуватись інструментом і ручними електричними світильниками напругою не вище 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях - не вище 12 В.
11.4.6. Підключення переносних ламп на напругу 12 В і 42 В можна здійс-нювати наглухо або за допомогою штепсельної вилки, в останньому випадку на кожусі трансформатора повинна бути передбачена штепсельна розетка.
11.4.7. Живлення електроінструменту і переносних світильників повинно проводитись від трансформаторів з електрично окремими обмотками первинної і вторинної напруг.
11.4.8. Переносні світильники мають бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками. Для цих світильників і іншої переносної електроапаратури необхідно застосовувати гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами, спеціально приз-начені для цього з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень.
11.4.9. Перед початком робіт з ручними електричними машинами, ручними світильниками і електроінструментом необхідно проводити:
перевірку комплектності і надійності кріплення деталей;
перевірку зовнішнім оглядом справності кабеля (шнура), його захисної трубки і штепсельної вилки; цілості ізоляційних деталей корпусу, рукоятки і кришок щіткоутримувачів; наявності захисних кожухів та їх справності;
перевірку чіткості роботи вимикача;
перевірку роботи на холостому ходу;
у машин класу І, крім того, перевірку справності ланцюга заземлення (між корпусом машини і заземлювальним контактом штепсельної вилки).
11.4.10. Під час користування електроінструментом, ручними електричними машинами і ручними світильниками їх провід або кабель повинні за можливості підвішуватись.
Безпосереднє стикання проводу і кабеля з металевими, гарячими, вологими і масляними поверхнями не дозволяється.
У разі виявлення будь-яких несправностей робота з ручними електричними машинами або ручними електричними світильниками має бути негайно припинена.
11.4.11. За необхідності роботи з ручним електроинструментом на висоті повинні влаштовуватись міцні риштування або підмостки. Працювати з приставних драбин не дозволяється.
11.4.12. Ручні електричні машини, електроінструмент, ручні світильники і допоміжне обладнання піддаються періодичним перевіркам і випробовуванням спеціально закріпленим персоналом за групою з електробезпеки не нижче III. Пере-вірка ізоляції електроінструменту, переносних світильників, трансформаторів, пере-творювачів частоти, захисних пристроїв, що вимикають, кабеля тощо повинна проводитись не рідше одного разу в 6 місяців.
11.5. Захист будівель і споруд від блискавки
11.5.1. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог
Інструкції по устрою захисту від блискавки будівель і споруд.
11.5.2. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I і II категорії по захисту від блискавки - щороку, для III категорії - не рідше одного разу в 3 роки із складанням акта, в якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені в пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.
11.5.3. В якості заземлювачів захисту від блискавки дозволяється використо-вувати всі заземлювачі електроустановок, які рекомендуються ПУЕ, за винятком нульового проводу повітряних ліній електропередачі напругою до 1,0 кВ.
12. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ І ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
12.1. На процеси м`ясопереробного виробництва допускаються особи, що пройшли попередній (при прийнятті на роботу), періодичні і профілактичні медичні обстеження і прищеплювання згідно з Законом України “Про охорону праці” і Положенням про медичний огляд працівників певних категорій.
12.2. Усі працівники під час прийняття на роботу та в період роботи повинні проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці і пожежної безпеки у відповідності з розробленими і затвердженими наказом по підпри-ємству нормативними актами згідно з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України.
Проведення протипожежних iнструктажів можна об'єднувати з проведенням iнструктажів по охороні праці, з веденням окремого журналу.
12.3. На кожному підприємстві повинні бути розроблені:
інструкції з охорони праці на кожне робоче місце усіх виробничих процесів у цехах, дільницях, майстернях (інструкції за фахом і виконанням окремих робіт);
інструкції про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень.
Ці інструкції мають вивчатися під час виробничого навчання, проведення протипожежних iнструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму і вивішуватися на видних місцях.
12.4. Допуск до роботи осіб, які в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці і пожежної безпеки, забороняється.
12.5. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити попереднє спе-ціальне навчання і один раз у рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.
Роботи з підвищеною небезпекою, що обумовлюються цими Правилами, наведені у додатку 12.
12.6. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, під час виконання яких є потреба у професійному відборі, повинен визначатись по конкретному підприємству і поновлюватися щорічно з урахуванням змін у складі і процесі технологій.
12.7. Не дозволяється залучати осіб віком до 18 років до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
12.8. Не дозволяється залучати жінок до робіт, передбачених Переліком важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок.
12.9. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо проходити спеціальне навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму, а потім щорічну перевірку знань відповідно до наказу МВС України № 628 від 17.11.94.
Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і перiодично (один раз у три роки) повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
12.10. Перелік працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною не-безпекою, які повинні навчатися по програмі пожежно-технічного мінімуму, має бути визначений на кожному підприємстві і затверджений головним інженером.
12.11. До робіт (з основних технологічних процесів): обкачувальника, жилувальника, бланшувальника-обжарювальника, варника ковбасних виробів, варника м`яса для бульйонних кубиків, виготовлювача маси для бульйонних кубиків, запікальника ковбасних виробів, засолювача м`яса і м`ясопродуктів, виготовлювача натуральної ковбасної оболонки, коптильника ковбасних виробів, кутеровальника, обжарювальника ковбасних виробів, обробника ковбас захисними покриттями, розпилювача костей, різальника м`ясопродуктів, фаршомісильника, апаратчика стерилізації, підготовлювача сировини, обробника ветсанбраку, плавильника харчового жиру, розбирача субпродуктів допускаються особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці з охорони праці, інструктаж дотримання пожежної безпеки, курсове навчання за фахом, стажування в досвідченого фахівця і здали екзамен кваліфікаційній комісії, здали санітарний мінімум та мають професійні навички і посвідчення установленої форми.
Працівники, які беруть участь у процесах обкачування і жилування, повинні мати кваліфікаційний розряд за такою професією.
12.12. Повторний інструктаж на робочому місці з працівниками на роботах з підвищеною небезпекою проводиться 1 раз у квартал, на інших роботах - 1 раз у півріччя. Працюючі на тепловому устаткуванні повинні щорічно проходити пере-вірку знань з відзначенням у посвідченні. Посвідчення повинно постійно знаходитись у них під час роботи.
12.13. Працівники, що обслуговують електрообладнання, повинні пройти спе-ціальну електротехнічну підготовку у відповідності з ПУЕ, ПБЕЕС.
12.14. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці і пожежної безпеки здійснює служба охорони праці підприємства.
12.15. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з питань охорони праці і пожежної безпеки на підприємствах покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цехах, дільницях) - на керівників цих підрозді-лів.
13. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
13.1. Загальні положення
13.1.1. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та ін-шими засобами індивідуального захисту на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов`язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно відпо-відно до норм спеціальний одяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ), а також змиваючі і знешкоджуючі засоби.