НПАОП 1.8.20-1.06-99 ПРАВИЛА ОХРАНЫ ТРУДА ДЛЯ РАБОТНИКОВ МЯСОПЕРЕРAБАЮЩИХ ЦЕХОВ

двостороння сигналізація з усіма постами керування;

блокування приводів устаткування, яке забезпечує автоматичне відключення тієї частини технологічної лінії, що здійснює завантаження зупиненої машини.

7.5.12. Будова, утримання і експлуатація електротельферів (талей) повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

7.5.13. Електричні тельфери повинні бути обладнані кінцевими обмежувачами, що автоматично вимикають електродвигун за підводу вантажного гака до крайнього верхнього положення.

7.5.14. Надійність кріплення монорейок до перекриттів, ферм і інших частин будівель і споруд повинно бути підтверджено розрахунками і випробуваннями.

7.5.15. На кожний електротельфер з монорейкою повинна бути технічна документація.

7.5.16. Електротельфери і монорейки повинні бути зареєстровані в журналі обліку вантажопідіймальних машин підприємства за присвоєними їм номерами.

7.5.17. Технічне опосвідчення електротельферів і монорейок повинна проводити комісія, призначена наказом по підприємству, під керівництвом особи, яка здійснює нагляд за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних машин.

7.5.18. Електротельфери опосвідчують 1 раз у 3 роки шляхом їх статичного випробування навантаженням, що на 25% перевищує вантажопідіймальність механізму, протягом 10 хв., динамічного випробування навантаженням, що на 10% перевищує вантажопідіймальність механізму.

Тельфери повинні бути оснащені надійними гальмами, справним ланцюгом або тросом.

На тельфері повинен бути напис, що зазначає його максимально допустиму вантажопідіймальність і дату опосвідчення.

7.5.19. Напруга струму на кнопкових перемикачах електротельферів (талей) повинна бути не вища ніж 42 В. Для унеможливлювання запуску електротельфера сторонніми особами кнопкові вимикачі повинні бути обладнані ключ-маркою.

7.5.20. Перед запуском електротельфера слід: оглянути тельфер і переконатись у його справності (троса, гака, запобіжної скоби, пускових кнопок тощо); подати попереджувальний сигнал.

7.5.21. У процесі виконання переміщень необхідно стежити за роботою електротельфера, підіймати і опускати вантажі лише прямовисно. Не дозволяється підтягувати вантаж за допомогою електротельфера.

7.5.22. Не дозволяється експлуатація електротельфера за відсутності або блокуванні обмежувача висоти підіймання, накладанні один на одного витків троса на барабані, обриву ниток троса, перекручуванні і залому троса, тріщин і поломок гакової підвіски.

7.5.23. Не дозволяється виконувати одночасне переміщення вантажу у вертикальній і горизонтальній площинах.

7.5.24. Під час експлуатації електротельфера не дозволяється знаходитись під вантажем, залишати вантаж у підвішеному положенні, а також підіймати вантаж за допомогою несправних вантажозахоплювальних пристроїв.

7.5.25. На шляху переміщення працівника, який керує роботою електротельфера, не повинні знаходитися сторонні предмети, підлога повинна бути рівною - без східців, трапів, жолобів та ін.

7.6. Підіймачі для завантаження устаткування

7.6.1. Монтаж і експлуатація плоскочашечних і гідравлічних підіймачів, приз-

начених для завантаження устаткування (бункерів) повинні проводитися у відповідності з вимогами і вказівками, викладеними в паспорті і інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

7.6.2. Улаштування тягових органів, порядок їх випробувань, заміни, ремонту повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймаль-них кранів.

7.6.3. Підіймач повинен мати огородження за висотою 1,0 м від підлоги з дверцятами для завантаження, зблокованими з пусковим пристроєм таким чином, щоб при відкритих дверцятах підіймач не працював.

7.6.4. На видному місці повинні бути вивішені попереджувальні знаки за ГОСТ 12.4.026-76*.

7.6.5. Завантаження ковша (чаші) підіймача не повинно перевищувати його паспортної вантажопідіймальності.

7.6.6. Для обмеження підіймання і опускання ковша в його крайньому верхньому і нижньому положеннях повинні бути кінцеві вимикачі. Робота без кінцевих вимикачів або за несправності їх не дозволяється.

7.6.7. Перевірка справності підіймача повинна проводитися щозмінно, техніч-ний огляд - не рідше ніж через 15 днів, технічне опосвідчення - щорічно із записом результатів у спеціальний журнал.

7.7. Вантажо-розвантажувальні роботи на залізничному транспорті

7.7.1. Виконаннявантажо-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті повинно відповідати вимогам Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті.

7.7.2. Під час пересування вагонів вручну (штовханням) працівник повинен знаходитись збоку поза рельсовою колією. Швидкість руху вагона за ручного пересування не повинна перевищувати 2 км/год.

Не дозволяється ставати на колію, штовхати вагон позаду чи тягнути на себе, а також штовхати і гальмувати вагон, держати за буферні пристосування.

7.7.3. Для зупинки вагонів слід користуватися лише спеціальними башмаками. Користуватись несправними гальмовими башмаками не дозволяється.

7.7.4. Для полегшення безпечного відкривання дверей вагона повинні засто-совуватися спеціальні пристосування. Не дозволяється відкривати двері за допомогою авто- і електронавантажувача.

7.7.5. Працівники, що відкривають двері, не повинні знаходитись напроти дверного отвору вагона, оскільки можливе випадіння вантажу.

7.7.6. Під час відкривання бортів платформи необхідно спочатку витягнути середні закладки-запори платформи, а потім - крайні, при цьому слід стояти збоку борту.

7.7.7. Вантажі за висотою штабеля до 1,2 м повинні знаходитися від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії на відстані не меншій ніж 2,0 м, а за більшої висоти штабеля - не меншій ніж 2,5 м.

7.7.8. Під час розвантаження сипких вантажів з напіввагонів люки слід відчиняти спеціальними пристосуваннями, що дають можливість працюючому знаходитися на безпечній відстані.

7.7.9. У процесі завантаження у вагон ящикові, бочкові і інші штучні вантажі повинні укладатися щільно, без проміжків. Під час завантаження вагонів, які стоять на коліях з підвісною лінією електротяги, забороняється вилазити на вагон.

7.7.10. Під час навантаження і розвантаження вантажів у бочках вантаж повинен накочуватися латами чи покатами боковою поверхнею.

7.7.11. Перенесення бочкових вантажів на спині незалежно від їх маси не дозволяється.

7.7.12. Під час завантаження та розвантаження вагонів площадка рампи повинна знаходитися на одному рівні з площадкою транспортних засобів. За різниці рівнів підлоги вагона і рампи треба застосовувати тільки спеціальні перехідні мостики з ухилом не більше зазначеного в паспорті навантажувача.

7.7.13. Перекидні металеві містки для проїзду навантажувачів або візків з рампи у вагон і навпаки повинні мати достатню ширину і міцність.

Містки треба обладнувати гаками для закріплення за дверну рейку вагона, а для вагонів, що не мають дверної рейки, повинні застосовуватися спеціальні містки з упорами.

7.7.14. Під час виконання вантажо-розвантажувальних робіт з використанням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинно забезпечувати рів-номірне завантаження робочого органу і стійке положення вантажу.

7.8. Вантажо-розвантажувальні роботи на автомобільному транспорті

7.8.1. Вантажо-розвантажувальні роботи на автомобільному транспорті повинні виконуватись у відповідності з Правилами охорони праці на автомобільному транспорті.

Рух автомобілів на вантажо-розвантажувальних площадках і під`їзних шляхах до них повинен регулюватися загальноприйнятими знаками і укажчиками.

7.8.2. Автомобілі необхідно подавати під навантаження (розвантаження) заднім ходом з таким розрахунком, щоб виїзд їх з території площадки відбувався вільно без маневрування.

7.8.3. Під час розміщення автомобілів на вантажо-розвантажувальних площадках відстань між автомобілями, що стоять один за одним (у глибину), повинна бути не менша ніж 1,0 м, а між автомобілями, що стоять поряд (по фронту), не менша ніж 1,5 м.

Якщо автомобілі установлюють для навантаження або розвантаження поблизу будівлі, то необхідно передбачати колесовідбійний брус, який би забезпечував відстань між будівлею і задньою частиною автомобіля не менше ніж 0,8 м.

Відстань між автомобілем і штабелем вантажу повинна бути не менше ніж 1,0 м.

7.8.4. Навантаження і вивантаження вантажів, кріплення і відкріплення їх на автомобільному транспорті здійснюється під контролем водія.

7.8.5. У разі навантаження навалом вантаж не повинен підійматися над бортами кузова (стандартними і нарощеними) і повинен розміщатися на всій площині кузова.

7.8.6. Штучні вантажі, що підіймаються над бортами кузова, необхідно вшнуровувати інвентарними такелажними засобами (вірьовками, канатами).

Користуватися металевими канатами і дротом не дозволяється.

7.8.7. Висота вантажу не повинна перевищувати висоту проїздів під мостами і шляхопроводами, що зустрічаються на шляху прямування, і бути не більшою ніж 3,8 м від поверхні шляху до найвищої точки вантажу.

7.8.8. У разі навантаження вантажів у бочковій тарі в декілька рядів кожний ряд повинен укладуватися на прокладках з досок з підклинюванням усіх крайніх рядів. Застосування замість клинів інших предметів не дозволяється.

Під час навантажування-розвантажування не дозволяється знаходитися перед скочуваними вантажами або позаду накочуваних по латах бочкових вантажів.

7.8.9. Цистерни для перевезення рідких речовин і продукції, які установлені на автомобілях, повинні мати приварені скоби для обслуговування верхнього люка.

7.8.10. Навантажування та розвантажування автомобілів-цистерн повинно бути механізовано та проводитись із застосуванням справних шлангів і труб, при цьому корпус цистерн повинен бути заземлений.

7.8.11. Під час навантажування і розвантажування автомобілів з вантажопідіймальними бортами не дозволяється:

знаходитися людям в зоні виконання вантажо-розвантажувальних робіт;

підіймати вантажі в нестійкому положенні;

рухати автомобіль;

залишати борт-підіймач з піднятою в горизонтальне положення платформою;

підлазити під платформу для перевірки технічного стану або ремонту.

7.8.12. Після навантаження (розвантаження) платформа повинна бути приведена в транспортне положення і надійно закріплена фіксатором.

7.9. Вимоги до тари

7.9.1. Будова і експлуатація тари повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82.

7.9.2. Порожня і заповнена тара не повинна мати цвяхів, окантовувального дроту і заліза, що стирчать, а також торочків, задирок, защипів, покоробленості і інших пошкоджень.

7.9.3. Кромки ребер клепок кістяка і корінного днища дерев`яних бочок повинні бути чисто обстругані, без задирок, ум`ятин, відщепів.

У клепках кістяка бочок не припускаються сколи і відщепи на торцях, а також між торцем і упорним пазом.

7.9.4. Бочки повинні мати правильну симетричну форму без переходів, впадин і випинань, надломленої клепки.

7.9.5. У мішках не припускаються: дири, погано припрацьовані шви, відриви, пропуск і нестаток стібків, жирні плями тощо.

Усі нитки швів мішків повинні бути закріплені і не мати вільних кінців довжиною понад 0,05 м.

7.9.6. Піддони одного типорозміру (складальні із знімними стояками, стін-ками, кришками, обв`язкою) повинні легко складатися і розбиратися, з`єднувальні вузли і деталі повинні сполучатися.

7.9.7. Піддони повинні бути розраховані на укладку їх з вантажем у штабелі. Піддон, установлений на підлогу, повинен витримувати навантаження, що дорівнює не менше чотирикратної номінальної вантажності і власній масі трьох піддонів.

7.9.8. Під час експлуатації тари слід виконувати такі вимоги:

тара повинна завантажуватися в межах номінальної маси брутто;

тара не повинна пересуватися волоком;

для перекидання тари слід застосовувати тільки спеціальні пристосування і вантажопідіймальні машини;

неправильне положення тари на вилах навантажувача повинно вирівнюватися тільки повторним навантаженням тари на вила;

тара, що установлюється в штабель, повинна мати ідентичну конструкцію і розміри фіксувальних пристроїв. Відкривні стінки складаної тари, що знаходиться в штабелі, повинні бути закриті.

7.10. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт, переміщення вантажів немеханізованим способом

7.10.1. Вантажо-розвантажувальні роботи, переміщення вантажів, виконувані вручну, повинні проводитися з дотриманням граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що обмежують підіймання та перенесення залежно від статі і віку працівників (Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками, Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми):

підіймання та переміщення вантажів з чергуванням з іншою роботою (до двох разів на годину) для жінок - 10 кг;

переміщення вантажів постійно протягом робочого дня для жінок - 7 кг;

сумарна маса вантажу, переміщуваного протягом кожної години робочого дня не повинна перевищувати для жінок: з робочої поверхні - 350 кг, з підлоги - 175 кг.

Примітки:

1. У масу переміщуваного вантажу включається маса тари і упаковки.

2. Під час переміщення вантажу на візках або в контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 100 Н (10 кгс).

3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, конвеєра та ін. згідно з ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84.

7.10.2. Маса вантажу , який підіймається і переміщується, для чоловіків становить 30 кг - це допустимий клас умов та характеру праці, 31-35 кг - І ступінь шкід-ливих і небезпечних умов праці, понад 35 кг - ІІ ступінь шкідливих і небезпечних умов праці (Гігієнічна класифікація праці, затверджена Мінохорони здоров`я СРСР від 12.08.86р. № 4137-86).

Підіймання вантажу масою понад 50 кг слід виконувати не менше, ніж двома працівниками (чоловіками). Якщо маса вантажу перевищує 50 кг, то перенесення вантажу одним вантажником дозволяється на відстань не більше 60 м. За відстані понад 60 м повинні встановлюватися підміни (Правила про умови праці вантажників при вантажо-розвантажувальних роботах, затверджені НКП СРСР від 20.09.31р.).

7.10.3. Під час одночасного перенесення вантажів працівники повинні знаходитися на відстані не меншій ніж 3 м один від одного.

7.10.4. Перенесення вантажу на носилках горизонтальним шляхом здій-снюється на відстань не більше 50 м.

Перекидати і опускати носилки необхідно за командою працівника, що йде позаду. Не дозволяється переносити вантажі на носилках сходами.

7.10.5. Підлітків забороняється призначати на роботи, що пов`язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей.

7.10.6. До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відпо-відним лікарським свідоцтвом.

До тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років не допускаються.

7.10.7. Робота підлітків з вантажами не повинна становити понад 1/3 робочого часу.

7.10.8. Маса окремого вантажу і сумарна маса вантажів, що підіймають і переміщують підлітки, не повинна перевищувати таких граничних норм:

Примітка: Короткочасна робота - 1-2 підняття та переміщення вантажу; тривала - більше, ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу.

7.10.9. Докладене м`язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми маси вантажу для підлітків, його тривалість - не більше 3 хв., подальший відпочинок - не менше 2 хв.

7.10.10. Граничні норми сумарної маси вантажів, що підіймаються (переміщу-ються) підлітками за розрахунком в 1 год. робочого часу, такі:

Примітки:

1. Сумарна маса вантажу дорівнює добутку маси вантажу на кількість його підіймань (переміщень).

2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра та ін.

3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1,0 м.

4. Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

7.10.11. Працівники, зайняті на вантажо-розвантажувальних роботах, повинні проходити попередні (при прийнятті на роботу) і періодичні медичні огляди у відповідності з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій.

7.10.12. При навантаженні і розвантаженні бочок, котушок кабеля та ін. треба застосовувати спеціальні пристрої - лати (пологи) з гачками.

Не дозволяється перекочувати і кантувати вантаж на себе.

7.10.13. За умов ручного перенесення запасних частин і інших вантажів, зібраних у невеликі низки, необхідно спочатку переконатися в міцності низки.

7.10.14. Під час перекочування бочок, коліс та ін. працівник повинен знаходитися слідом за вантажем і контролювати швидкість його переміщення.

8. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ, ВІДКРИТИХ ПЛОЩАДОК

8.1. Виробничі приміщення

8.1.1. Виробничі будівлі, споруди і приміщення ковбасних цехів повинні відпо-відати вимогам Норм технологічного проектування підприємств м`ясної промисловості, СНиП 2.09.02-85*, СНиП 2.09.04-87, СНиП 2.11.01-85*, СНиП 2.03.13-88,

СН 245-71, Санітарних і ветеринарних вимог до проектування підприємств м`ясної промисловості, Правил пожежної безпеки в Україні і цих Правил.

8.1.2. Виробничі приміщення повинні забезпечувати можливість проведення технологічних операцій у відповідності з вимогами технологічної документації. Приміщення для виробництва харчової і технічної продукції повинні бути ізольовані один від одного.

8.1.3. Кольорова обробка виробничих приміщень і пофарбування устаткування повинні відповідати СН 181-70.

8.1.4. Виробничі процеси з оброблення сировини і вироблення різних продуктів, що вимагають однакових температурно-вологісних режимів, дозволяється проводити в одному приміщенні, зокрема:

м`ясопереробне виробництво: оброблення і обкачування туш, жилування м`яса, приготування фаршу, шприцювання ковбас, виробництво м`ясних напівфабрикатів, котлет, фасованогом`яса, підготування сировини для блоків;

переробка птиці: кулінарна обробка птиці, виробництвонапівфабрикатів, фасованого м`яса, пакування продукції.

8.1.5. Приміщення, що відрізняються за температурно-вологісними режимами і мають сполучення між собою, повинні відокремлюватися тамбурами, коридорами, шлюзами, шторами або повітряними завісами, зокрема виробничі приміщення повинні відділятися від холодильних камер.

8.1.6. У виробничих будівлях повинні бути приміщення для службового персоналу, ветеринарної і санітарної служби, відпочинку працівників, зручно сполучені з обслуговуваними цехами.

8.1.7. Виробництво м`ясних консервів може здійснюватися в загальному ком-плексі підприємства у вигляді самостійної будівлі або зблокованою з м`ясопе-реробним виробництвом і холодильником, при цьому дозволяється мати загальними такі основні виробництва: зберігання сировини в камерах холодильника; розруб, обкачування, жилування м`яса, фаршоприготування; підготування і збері-гання спецій; зберігання упакованих матеріалів.

У приміщенні, де проводиться наповнення банок, дозволяється установлювати машини для оброблення м`яса (вовчки, кутери, мішалки та ін.).

Склад порожніх банок слід розміщати в окремому приміщенні.

Стерилізація порожніх банок повинна проводитися в порційному відділенні або суміжному з ним приміщенні.

8.1.8. На підприємстві повинна бути виробнича лабораторія з хімічним, мікробіологічним і гістологічним відділеннями.

Склад і площі виробничої лабораторії різної потужності мають відповідати ВНТП 532/739-85.

8.1.9. Відокремлення приміщень потребують такі виробничі процеси:

зачищення туш. Під підвісними шляхами слід установлювати жолоб для збирання обрізків і стоків води;

вироблення виробів з субпродуктів (холодцю, ліверної і кров`яної ковбас тощо). Дозволяється вироблення ліверних ковбас у кількості до 300 кг у зміну в приміщенні і на устаткуванні з виробництва ковбас з м`яса, за умови послідовного їх вироблення з проведенням необхідного санітарної обробки технологічного устаткування;

розморожування і промивання субпродуктів для виробництва ліверних ковбас. Дозволяється розморожування субпродуктів проводити в камері розморожування м`яса, промивання - у приміщенні зачищення туш. Зберігання готових лівер- них ковбас дозволяється проводити сумісно з ковбасами з м`яса в загальних камерах, температура яких повинна забезпечувати охолодження ліверних ковбас у відповідності з ВНТП 532/739-85;

підготовка кишкової оболонки. У цехах потужністю менше 3000 кг ковбасних виробів у зміну дозволяється проводити цю підготовку у відділенні приготування фаршу;