9.6.12. Для збирання забрудненого паперу і обтирального матеріалу в приміщенні встановлюють металеві ємкості з кришками, що в кінці робочого дня чи зміни очищаються, а вміст їх зпалюється в спеціально відведених місцях.
9.6.13. Щiтки, шпателi, лопаточки та інші пристрої, що застосовуються для приготування і нанесення клею, повинні мати захисні екрани (металеві чи з щільного картону) на ручці інструменту.
9.6.14. При виготовленні контрольних зразків затiкання і надлишки неотвердiлої епоксидної смоли знімають папером, а після цього ганчір'ям, змоченим ацетоном чи етилцелозольвом. Застосовувати для цієї цілі бензол, толуол, чотирихлорний вуглець і інші токсичнi розчинники забороняється.
9.6.15. При роботі з епоксидними матеріалами руки працюючих повинні бути захищені рукавичками (рукавицями).
9.6.16. При попаданні на шкіряний покрив епоксидної смоли чи твердника необхідно негайно промити це місце теплою водою і протерти тампоном, змоченим в етиловому спирті.
9.6.17. Розігрівання епоксидної смоли і змішування її з компонентами виконувати при температурі не вище 40оС.
9.6.18. В приміщенні, де працюють з епоксидними сполуками, забороняється приймати їжу, палити, користуватися відкритим вогнем.
9.6.19. Для нанесення клеїв і сумішей, в складі яких є епоксидні і полiефiрні смоли, на покриття доріг необхідно користуватися механізмами і пристроями, забезпеченими захисними екранами. Приготування клеїв і сумішей повинно виконуватись в спеціальних закритих ємкостях, що запобігають їх розбризкуванню.
9.6.20. Тару з-під смоли, пластифiкатора і твердника миють гарячою водою і ацетоном в спеціальному приміщенні, що добре вентилюється, а літом — на відкритому повітрі.
Забруднений розчинник після миття посуду і інструменту необхідно зливати в спеціальну ємкість, що закривається герметично і після відстою і фiльтрування повторно використати.
9.6.21. Забороняється зливати в каналізаційну мережу, в ріки чи водойми забруднений розчинник і невикористані епоксиднi сполуки. Зазначені матеріали необхідно зливати в спеціальний посуд і відносити у виділене адміністрацією по узгодженню із санепiдемстанцією місце для лiквiдування, де їх закопують або спалюють.
9.6.22. Після закінчення робіт робітники повинні зняти комбiнезони, рукавички, взуття і вичистити ацетоном місця, забрудненi клеєм або сумішшю, після цього вимити обличчя і руки водою з милом і прийняти теплий душ.
9.6.23. Змінювати спецодяг необхідно не рідше 1 разу в тиждень, а в разі сильного забруднення хiмікатами — негайно.
9.6.24. Забороняється виносити одяг з робочої зони і прати вдомА. Прання спецодягу повинно проводитись на виробництві механічним способом і окремо від іншої білизни.
10. БЕЗПЕКА ПРАЦІ В ПРИТРАСОВИХ КАР'ЄРАХ
10.1. Загальні вимоги
10.1.1. При роботі у притрасових кар'єрах необхідно дотримуватися "Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом" ДНАОП 12.11-1.01-94 і при використанні вибухових методiв рихлення порід — "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" (далi-ЄПБВР) ДНАОП 0.00-1.17-92.
10.1.2. Приступати до розроблення кар'єру допускається при наявності проекту розроблення родовищ чи плану гірських робіт, затверджених вищою організацією і узгоджених з Держнаглядохоронпраці, встановленої геолого-маркшейдерської документації та при наявностi спецiального дозволу (лiцензiї) на виконання експлуатацiї родовищ корисних копалин.
10.1.3. Робітники, яких приймають на роботу в кар'єр (в тому числі і на сезонну роботу), повинні пройти з відривом від виробництва попереднє навчання з технiки безпеки протягом 3 днів (тi, що раніше працювали у гірничодобувнiй промисловості і робiтники, переведені на роботу за іншою професiєю — протягом 2 днів), а також повиннi пройти навчання з правил надання першої допомоги потерпiлим і здати іспити.
10.1.4. При повторному медичному обстеженні всі робітники і IТП повинні пройти рентгенографію відповідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працiвникiв певних категорiй".
10.1.5. До технічного керівництва гірськими роботами на відкритих розробках допускаються особи, які мають закінчену вищу і середню гірничотехнічну освіту чи право технічного нагляду за проведенням гірських робіт.
10.1.6. Якість повітря в кожній робочій зоні кар'єру повинна відповідати умовам ГОСТ 12.1.005-88"Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования".
10.1.7. При розробленні гірських порід, які дають велику кількість пилу, повинні виконуватися не рідше 1 разу у 3 міс. аналізи і заміри концентрації пилу у повітрі.
При наявності у породах понад 10% вільного двоокису кремнію перфораторне буріння допускається тільки з промиванням водою чи з сухим уловлюванням пилу.
10.1.8. Під час роботи на дорожньо-будівельних машинах необхідно дотримуватися вимог, передбачених у главі 4.
10.1.9. Кожний працюючий у кар'єрі повинен вивчити і виконувати систему встановленої сигналізації.
10.1.10. Робітник кар'єру, за винятком аварійних випадків, повинен виконувати тільки ті роботи, які йому доручені у наряді і роз'яснені керівником робіт.
10.1.11. Робітник кар'єру, який помітив небезпеку, загрозливу для людей чи кар'єру, зобов'язаний поряд з вживанням заходiв по її усуненню повідомити про це керівника чи майстра кар'єру.
10.1.12. Кожне робоче місце перед початком роботи і протягом зміни повинен оглядати майстер кар'єру, а протягом доби начальник дільниці або його заступник, які не повинні допускати проведення робіт при наявності порушень правил охорони праці.
10.1.13. Пересування людей у кар'єрі повинно виконуватися по пішохідних доріжках, а прохід через дорогу — у встановлених місцях, позначених покажчиками.
10.1.14. Для сполучення між уступами повинні влаштовуватися надiйні драбини шириною не менше 800 мм з двосторонніми поручнями і нахилом не більше 60о, які освітлюються у темну пору.
10.1.15. Виробки кар'єру, який розміщений у населених пунктах чи поблизу від них, а також біля доріг і стежок, повинні бути огороджені парканом висотою не менше 1,5 м на відстані не ближче 1 м від кромки укосу.
10.1.16. Усі виходи і входи вибою, у якому припинено роботу, повинні бути закриті і біля них встановленi попереджувальні написи, які освітлюються у темну пору.
10.1.17. Зумпфи, пiдриви і дренажні свердловини, шурфи і інші прямовисні чи похилі свердловини повинні бути надійно перекриті або огородженi.
10.1.18. Кожний кар'єр повинен огороджуватися від затоплення поверхневими водами шляхом влаштування водовідводних нагiрних канав, які забезпечують відведення весняних і дощових вод.
10.1.19. Забороняється проводити які-небудь роботи і знаходитися під козирком і навісами уступів, а також проводити роботи з утворенням печер, підкопів тощо, якi складають небезпеку.
10.1.20. У разі виконання робіт на укісах з кутом нахилу понад 35о необхідно застосовувати запобіжні пояси з канатами, закріпленими за надійну опору.
Відстань по фронту між двома робітниками повинна бути не менше 4 м.
10.1.21. Під час роботи у кар'єрах в темну пору і при поганій видимості необхідно освітлювати робочі місця, роз'їзди, сходові узвози, борти кар'єрів, забої і відвали за допомогою світильників зовнішнього освітлення.
Для освітлення великих ділянок кар'єру необхідно застосовувати прожектори заливаючого світла.
10.1.22. При розробці родовищ, схильних до зсуву, повинні бути встановленi інструментальні спостереження за станом бортів кар'єру і укосів відвалів.
10.1.23. При розкриванні горбкуватого родовища наноси у лобовій частинi знімають згори униз, починаючи з найвищої ділянки.
10.1.24. Розкривні роботи необхідно організувати таким чином, щоб розкривний вибій випереджав очисний не менше як на 6м, а при малостійких породах — на 9 м.
10.1.25. Відвали розкривних порід повинні задовольняти такi вимоги:
ділянки під відвали необхідно вибирати так, щоб була виключена можливість затоплення кар'єру чи розміщених поблизу селищ, сільськогосподарських угiдь, а також утворення зсувів;
при розміщенні відвалів у ярах і ущелинах повинні бути передбачені спеціальні пристрої для пропускання дощових і паводкових вод;
висота відвалів повинна встановлюватися проектом по узгодженню з гірничотехнічною інспекцією залежно від характеру розкривних порід, кліматичних умов, маси рухомого складу і типу відвалів;
на бульдозерних відвалах берма повинна мати по всьому фронту розвантаження поперечний уклон не менший 3о, спрямований від бровки укосу у глибину відвалу;
забороняється знаходження людей на укісах відвалу і поблизу його основи;
під'їзні дороги повинні розташовуватися за межами границь скочування шматків породи з відвалів;
автомобілі та інші транспортні засоби повинні розвантажуватися на відвалі до межi можливої призми обвалення (сповзання породи).
10.1.26. Граничні кути укосів повинні відповідати "Правилам безопасности при разработке месторождений полезных ископаемых открытым способом" і повинні контролюватися маркшейдером.
10.1.27. Граничні уклони укосу неробочих уступів (кути стійкості) встановлюються проектом чи за даними місцевих маркшейдерських спостережень.
10.1.28. Ширина робочого майданчика уступу повинна забезпечувати розміщення гірського і транспортного устаткування за межами призми обвалення порід.
Відстань між виступаючою частиною транспортного засобу і примикаючою бровкою повинна бути не менше 1,5 м.
10.2. Безпека праці при розробленні земляних, пiщаних, гравiйних і кам'яних кар'єрів
10.2.1. Відстань по горизонталі між робочими місцями чи машинами, розміщеними на двох суміжних уступах, повинна складати
не менше 10 м при ручному розробленні і не менше 1,5 максимальних радіусів вильоту стріли екскаватора при механiзованому розробленні.
При роботі на двох рівнях екскаватора і драглайна найкоротша відстань між ними повинна бути не менше суми найбільших радіусів вильоту стріли екскаватора з урахуванням величини закидання ковша драглайна.
10.2.2. В кожному тепляку, який влаштовується для запобігання розроблюваних порід від промерзання і захисту забоїв від заносів, повинно бути не менше двох виходів.
10.2.3. Стан кріплення тепляка повинен систематично перевірятися особами технічного нагляду і не рідше 1 разу на тиждень повинен проводитися огляд всього кріплення тепляка з реєстрацією результатів огляду у спеціальному журналі.
10.2.4. При роботі на екскаваторах необхідно дотримуватися окрім зазначених у гл. 4 вимог, наступне: при загрозі завалення уступу або при виявленнi відказних зарядів вибухових речовин робота повинна бути припинена і екскаватор відведений у безпечне місце. Для виведення екскаватора з вибою завжди повинен бути вільним вирівняний прохід.
10.2.5. При навантаженнi екскаваторами у залізничні вагони і розвантаженні їх на екскаваторних відвалах поїздна бригада повинна керуватись сигналами машиніста екскаватора, які подаються відповідно до сигналів, встановлених при експлуатації залізничного транспорту.
10.2.6. При застосуванні колiсних скреперів з тракторною тягою ухил з'їздів повинен бути при русi з вантажем не більше 15о.
10.2.7. Відстань від краю гусениці бульдозера до бровки укосу визначається з урахуванням інженерно-геологічних умов і повинна бути занесена у паспорт проведення робіт у вибої (відвалі).
10.2.8. Запобіжні берми повинні бути горизонтальними чи мати уклон вбік борту кар'єру і регулярно очищатися від шматків породи і сторонніх предметіВ. Берми, по яких систематично пересуваються робітники, повинні мати огородження.
10.2.9. Інженерно-технічні працiвники, якi здійснюють технічний нагляд, зобов'язанi вести постійний контроль за станом бортів, траншей, уступів, укосів, відвалів: у разі виявлення ознак зсуву порід роботи повинні бути негайно припинені.
10.2.10. Добування штучного каменю і великих блоків у кар'єрах повинно проводитися уступами з послідовною обробкою кожного уступу від верху до низу.
10.2.11. Висота уступу або підступу не повинна перевищувати:
при ручному розробленні і застосуванні засобів малої механізації по міцних породах типу граніту — 6м;
при добуваннi великих монолітів за при наявності умов забезпечення додаткових заходiв безпеки і дозволу органів Держнаглядохоронпраці може бути допущена висота уступу понад 20 м;
по м'яких і середньої мiцності породах з механізованим прибиранням — відповідно до висоти різання каменерiзальної машини, яка застосовується, але не більше 3 м, при ручному прибираннi каменю — 2,35 м.
10.2.12. Ширина робочого майданчика уступу (підступу) повинна забезпечувати розміщення на ній устаткування, необхідного запасу гірської маси і вільних проходів шириною не менше 1000 мм; при цьому мінімальна ширина робочого майданчика повинна бути не менше 3 м.
10.2.13. Ширина робочої берми при ручному бурінні повинна бути не менше 2,5 м, а при бурінні перфораторами з триноги або колонки — не менше 4 м.
На уступах з меншою шириною берм і на окремих площадках уступів буріння та інші роботи можливі тільки iз запобіжними поясами.
10.2.14. При ручній роботі по добуванню і обробленнi штучного каменю і великих блоків фронт роботи робiтника у вибої повинен бути не менше 10 м, а відстань між каменеломами — не менше 4 м.
При висоті уступу або підступу понад 1,5 м забороняється розділення і оброблення каменю на відстані ближче 10 м від вибою.
10.2.15. Робітник, який забиває клин, повинен стояти на монолітi, а не на відколеній його частинi. Клин повинен мати держак з дроту чи стрiчкового заліза довжиною не менше 1000 мм. Робота без застосування клиноутримувача заборонена.
10.2.16. Клин, який застряг у свердловині, необхiдно звільняти шляхом забивання іншого клинА. Забороняється безпосередньо вибивати застряглий клин.
10.2.17. Робітники, які звалюють брилу, повинні знаходитися збоку або позаду неї. Пересувати моноліти необхiдно ломами, та іншими пристроями. Забороняється відхиляти або пересувати моноліти (брили) ногами.
10.2.18. При застосуванні канатної тяги для пересування моноліту не можна знаходитися між монолітом і лебідкою, а також поблизу натягнутого канату.
Канат повинен мати запас міцності не менше шестикратного.
При пересуванні моноліту необхідно стежити за тим, щоб не було тертя канату по скелі чи інших предметах.
10.2.19. Відбивати шматки каменю у вибої молотком чи кувалдою дозволяється після виведення робiтників, які знаходяться поблизу, чи при наявності щитiв висотою не менше 2 м.
10.2.20. Камiнь необхiдно вкладати у штабель висотою не більше 1,8 м постільною стороною донизу, а крупних блокiв — 2,5 м.
11. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ БУРОПIДРИВНИХ РОБОТАХ
11.1. Загальні вимоги
11.1.1. Усі пiдривнi роботи при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг, а також транспортування, зберiгання та поводження з вибуховими матеріалами (далі-ВМ) повинні проводитися з дотриманням "Единых правил безопасности при взрывных работах" ДНАОП 0.00-1.17-92.
11.1.2. Усі підприємства та організації, якi проводять підривнi роботи, а також виконують допомiжнi функції пiдривної справи (виготовлення вибухових речовин (далі-ВР), перевезення і зберiгання вибухових матеріалів, проектування пiдривних робіт, проектування і експлуатація складів зберiгання та пунктів виготовлення і підготовки вибухових речовин на підприємстві тощо) повинні мати на ці види діяльності дозвіл (ліцензії), одержані у порядку, встановленому Держнаглядохоронпраці.
11.1.3. Одержання дозволів на діяльність, пов'язану з підривними роботами, проводиться відповідно до "Инструкции о порядке хранения, транспортирования, использования и учета взрывчатых материалов" (додаток 1 ЄПБВР).
11.1.4. Пiдривнi роботи при будівництві дороги незалежно від їх характеру, обсягу і призначення, повинні, як правило, проводитися спеціалізованими організаціями на договірних засадах (у виняткових випадках пiдривнi роботи проводяться дорожнiми робiтниками, які пройшли курс навчання і які мають посвідчення на право проведення пiдривних робіт).
11.1.5. Керівництво пiдривними роботами покладається наказом на інженерно-технічного робітника підприємства, який пройшов спеціальне навчання, а при підрядному способі — на керівника пiдривних робіт підрядної організації.
11.1.6. Виготовляють запальні і контрольні трубки у спеціально відведеному приміщенні, обладнаному відповідно до вимог ЄПБВР, причому на столі пiдривника не повинно знаходитися понад 100капсюлей-детонаторів (далі-КД). Виконувати цю роботу у приміщеннях для зберiгання і видачi ВМ на місці виконання робіт забороняється.
11.1.7. Електродетонатор (далі-ЕД) з дзвiнковим проводом треба застосовувати в умовах, якщо проводи не зазнають впливу води. Магістральні проводи повинні бути з гумовою чи поліхлорвініловою ізоляцією.
11.1.8. Після проведення вибуху пiдривник або керівник робіт зобов'язаний обдивитися місце вибуху і переконатися у його безпеці. При цьому він може вийти з укриття і підійти до місця вибуху тільки після повного провітрювання вибою, заздалегідь від'єднавши магістральні проводи від джерела струму, але не раніше як через 5хвилин після вибуху.
11.1.9. В усіх випадках, коли заряди не можуть бути підірвані з технічних причин (припинилося горіння вогнепровідного шнура, порушення вибухової електромережі, якi не можна усунути тощо), вони розглядаються як відкази і підлягають обліку у "Журналі реєстрації відказiв при пiдривних роботах" (додаток 10ЄПБВР).
11.2. Бурові роботи
11.2.1. Буровий верстат повинен бути встановлений на спланованому майданчику уступу за призмою обвалення, а при бурiннi першого ряду розмiщений так, щоб гусеницi станка знаходились вiд бровки уступу на вiдстанi не менше ніж 2 м. Під домкрати верстатів забороняється підкладати шматки руди і породи. При роботі по нестійких породах верстат повинен бути закріплений залізними канатами і мiцно забитими якорями, а робочі місця при необхідності (наприклад, на уступах) огородженi бар'єрами висотою 1,5 м.
11.2.2. Буріння необхiдно вести мокрим способом. Сухе буріння допускається лише у безводних районах, а в інших місцях тільки як виняток (розбирання окремих шматків породи) з обов'язковим забезпеченням робітникiв засобами індивідуального захисту (респіратори, захисні окуляри тощо).
11.2.3. Перед початком буріння бурильник зобов'язаний перевірити:
стан бурильного молотка;
справність шланга і надійність його кріплення до бурильного молоткА. Забороняється буріння iз несправним шлангом.
11.2.4. Не рідше 1 разу у 15днів необхідно розбирати і чистити бурильні молотки. При цьому їх промивають гасом у промивочній камері з дотриманням всіх правил пожежної безпеки при роботі з легкозаймистими матеріалами.
11.2.5. При установцi бурових верстатів шарошечного буріння на перший ряд свердловин управління верстатами повинно здійснюватися дистанційно.
11.2.6. При бурінні першого ряду свердловин буровий верстат повинен бути розташований так, щоб його поздовжня вiсь була перпендикулярна бровці уступу.
11.2.7. При переміщуванні бурових верстатів буровий інструмент повинен бути знятий або надійно закріплений.
11.2.8. Буріння свердловин повинно робитися відповідно до вимог типових інструкцій, розроблених для кожного способу буріння (вогневого, шарошечного тощо).
11.2.9. При спусканні і пiднiманнi щогли бурового верстату не допускається присутнiсть людей попереду або позаду верстату.
11.2.10. Забороняється буріння верстатами вогневого (термічного) буріння у гірських породах, схильних до займання.
11.2.11. Після закінчення буріння кожна свердловина повинна бути закрита пробкою. Забороняється залишати відкритими пробурені свердловини.
11.2.12. Працюючий на щоглі бурового верстату повинен користуватися запобіжним поясом, прикріпленим до щогли. Забороняється присутнiсть робітникiв на щоглі верстату під час його роботи і пересування.
11.2.13. У верстатів обертального буріння з немеханізованою зборкою і розборкою бурового поставу і очищенням устя свердловини шнеки повинні мати огородження, зблоковані з подачею електроживлення на двигун механізму обертання.
11.2.14. Забороняється робота на верстатах обертального і шарошечного буріння iз несправними обмежувачами бурового снаряду, при зламаному гальмі лебiдки та системи пилоподавлення.
11.2.15. На верстатах обертального буріння з нерізьбовим сполученням штанг роз'єднання штанг при пiдйомі допускається після закріплення поставу невийнятих штанг спеціальним ключем.
11.2.16. При застосуванні самообертових канатних замків напрям звитку пасма канату і нарізка різьбових з'єднань бурового інструменту повинні бути протилежними.
11.2.17. Забороняється робота на верстаті з піднімальними канатами, які підлягають вибракуванню.
11.2.18. При бурінні перфораторами і електросвердлами ширина робочої берми повинна бути не менше 4 м. Підготовлені для буріння негабаритні уламки гірської маси повинні бути викладенi стійко у один шар поза зоною можливого завалення уступу.
11.2.19. У разі припинення освітлення у темну пору бурові роботи необхідно припинити. При цьому інструмент, який підіймає, або інструмент, який опускає буровий верстат, повинен надійно утримуватися у стійкому положенні на момент припинення роботи верстату.
11.3. Пiдривнi роботи
11.3.1. Пiдривні роботи можуть провадитися тільки при наявності дозволу органів Держнаглядохоронпраці, що видається на пiдставi заяви, в якiй зазначають:
назву дорожньої організації та її підпорядкованість;
місця проведення робіт, їх постійний чи разовий характер;
відомості про керівника пiдривних робіт (прізвище, ім'я та по батькові, фах за освітою, посада, наявність прав на керівництво відповідними роботами);