8.10.6. При роботі на висоті понад два метри старший групи спільно з представником замовника зобов'язаний перевірити міцність пристроїв і пристосувань, призначених до використання.
8.10.7. Забороняється працювати на висоті в місцях, належним образом не улаштованих помістами, при швидкості повітря понад 12 м/с або при обстеженні обмерзлих і мокрих елементів, якщо посипка піском або попелом не усуває небезпеки для працюючих.
8.10.8. При остукуваннi поверхні бетону, зварних швів і заклепок необхідно користуватися запобіжними окулярами із небитким склом.
8.10.9. При роботі на огороджених настилах шириною менше 1000 мм, розміщених на висоті 3-х метрів, а також на неогороджених настилах шириною понад 2-а метри, розміщених вище 10 м, або на настилах з ухилом понад 20,5о працюючі повинні бути забезпечені запобіжними поясами.
8.10.10. При виконаннi робіт над водою, коли глибина води перевищує 1,5 м, в безпосередній близькості до робіт повинен знаходитися напоготові черговий човен, обладнаний рятувальними пристроями.
8.10.11. Під час роботи в люльках знаходження людей під ними забороняється і проходи під люльками повинні закриватися.
8.10.12. В разі влаштування риштувань пiднiмання і спуск із них людей повинен здійснюватися по сходах.
8.10.13. При роботах на крутих схилах (конусах, укісах насипах і дамбах тощо) необхідно страхуватися мотузкою, прив'язаною до предметів, що надiйно закріплені.
8.10.14. Забороняється при обстеженні деформаційних швів просовувати руки в щілини і зазори між конструктивними елементами.
8.10.15. Забороняється вилізати за поручнi тротуарів, заздалегідь не перевіривши їх надійність і не пристебнувшись запобіжним поясом чи мотузкою. При необхідності таких робіт вони повинні проводитися бригадою з 3-х чоловiк, два з яких повинні утримувати страхувальну мотузку в натягнутому стані. По можливості мотузка повинна бути перекинута через блок.
8.10.16. При обстеженні шляхопроводів всі робітники повинні бути в оранжевих жилетах.
8.10.17. При обстеженні шляхопроводів над електрифiкованою залізницею або поблизу лінії електропередачі, забороняється наближатися або підносити будь-які предмети на відстань менше 2-х метрів від проводів, що знаходяться під напругою. Лiнійки, рейки повинні бути дерев'яними чи пластмасовими, рулетки-матерчаті.
Роботи повинні вестися по наряду-допуску.
8.10.18. Шляхопроводи над залізничними шляхами необхiдно випробовувати у вільний від руху поїздів час по попередньому узгодженню з відповідним органом Укрзалiзницi.
8.10.19. При випробуваннi мостів величина навантаження і порядок проведення випробувань встановлюються програмою, узгодженою з замовником. При призначенні випробувального навантаження необхідно враховувати дані технічної документації, результати зовнішнього огляду мосту, а також результати перевірного розрахунку.
8.10.20. В окремих випадках міст дозволяється випробовувати за допомогою страхувальних риштувань, що підводять під конструкцію. Випробування провадиться спробним навантаженням не менше 20хВ. Під час випробувань всі працюючі повинні бути виведені в безпечне місце. Якщо після спробного навантаження не виникли деформації споруди, що перевищують допустимі за проектом, то проводиться подальше випробування з взяттям відліків по приладах, встановлених в безпечних місцях.
8.10.21. Керівник робіт і особи, що спостерігають за приладами, повинні під час випробувань забезпечуватися радіо- чи телефонним зв'язком.
8.10.22. При випробуваннi моста завантаженими автомобілями чи іншими транспортними засобами між керівником робіт і водієм машин повинен підтримуватися стійкий надійний зв'язок.
8.10.23. Під час випробувань в межах моста і огородженої частини підходів повинен бути заборонений пішохідний рух; присутність на випробуванiй прогіннiй будівлі осіб, що не мають безпосереднього відношення до проведення випробувальних робіт, заборонено.
8.10.24. Забороняється подача команд водіям автомобілів, якi використовуються у вигляді випробувального навантаження, всім учасникам випробування, крім керівника випробування чи особи, ним призначеної.
8.10.25. Випробування, як правило, треба проводити в світлий час доби.
9. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З РЕЧОВИНАМИ, ЩО МАЮТЬ ТОКСИЧНI (ОТРУЙНІ) ВЛАСТИВОСТI
9.1. Загальні вимоги
9.1.1. Матеріали і вироби, якi виготовлені iз застосуванням шкідливих речовин, що мають токсичнi (отруйні) властивостi (далі-ТР), повинні відповідати вимогам ГОСТів, МРТУ, РСТУ і застосовуватися відповідно до вимог відповідних глав СНиП і діючих санітарно-гігієнічних норм і правил.
Матеріали і вироби, на якi немає ГОСТів, МРТУ або РСТУ, допускається застосовувати після одержання дозволу органів санітарно-епiдемiологiчної служби, пожежної охорони і опрацювання у встановленому порядку інструкції по їх застосуванню.
9.1.2. При використанні iмпортних ТР необхідно забезпечити дотримання фірмених вказівок і інструкцій на проведення робіт з цими матеріалами.
Забороняється використання iмпортних ТР, що не мають фірмених вказівок і інструкцій з охорони праці на проведення робіт з цими матеріалами, до одержання узгодження з органами санітарного нагляду і затвердженої інструкції по їх застосуванню.
9.1.3. Приміщення, в яких ведуться роботи iз застосуванням речовин, що виділяють шкідливі для здоров'я людей летючi пари, пил, туман, бризки, а також вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин, повинні бути забезпечені примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Обмін повітря повинен бути не менше двократного за 1 годину роботи. В ці приміщення не повинні допускатися особи, що не беруть участі в безпосередньому виконанні робіт.
9.1.4. До роботи із ТР допускаються особи не молодше 18років, якi проходили попередній медичний огляд і одержали дозвіл медичної комісії. При постійному виконанні зазначених робіт робiтники повинні проходити періодичні медичні огляди відповідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працiвникiв певних категорiй".
Не дозволяється допускати до роботи з шкідливими матеріалами осіб з хворою шкірою, саднами, опіками, тріщинами і подразненням шкіри.
9.1.5. Всі працюючі із ТР повинні бути проiнструктованi про їх властивості і навченi безпечному застосуванню цих речовин.
9.1.6. Робота із ТР повинна проводитись під керівництвом досвідченого інженерно-технічного працiвника і при наявності спеціального устаткування.
9.1.7. При роботі із ТР необхідно виключити їх попадання на відкриті частини тіла, слизову оболонку очей, в дихальні шляхи і шлунково-кишковий тракт.
9.1.8. Для захисту працюючих із ТР всі виробництва, що використовують ці речовини, повинні бути забезпечені індивідуальними захисними засобами ("біологічні рукавички", мазь Селiського, мазь "Миколаї", маски, окуляри, гумові рукавички, промислові фiльтруючi протигази, комбiнезони, паста IЕР, ХІОТ, спецвзуття тощо).
По закінченні роботи необхідно прийняти теплий душ, вимитися з милом.
9.1.9. Спецвзуття й інші засоби захисту після роботи необхідно очищати, а забруднений спецодяг обробляти розчинниками або в паровій дезинфекційній камері.
9.1.10. Робота із ТР повинна бути організована так, щоб максимально обмежити можливість розповсюдження пилу, туману, бризк і пари цих речовин і попадання їх на людей.
9.1.11. Сипкі ТР треба зберігати в силосах, бункерах і ларях, майданчики яких повинні бути освітлені, обладнані сигналізацією і внутрішніми ходовими скобами.
Допуск робiтникiв до цих складів дозволяється тільки принаявності встановленого спецодягу і запобіжних пристроїв.
Забороняється вручну розминати і розчиняти сипкі ТР.
9.1.12. Рідкі ТР повинні зберігатися в металевих ємкостях з герметично закритими горловинами, стійких по відношенню до корозiї, що викликається цими рідинами.
9.1.13. Емкості, що містять особливо небезпечні ТР, повинні бути опломбованi. На пустій ємкості повинні зберігатися попереджуючі написи.
9.1.14. Ємкості із ТР треба відкривати безпосередньо перед застосуванням. Після закінчення робіт ємкості необхідно щільно закрити і здати на пристосований для зберiгання склад.
Пуста тара після використання ТР повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза робочими приміщеннями.
9.1.15. На територіях, де складуються, виготовляються і застосовуються ТР, що виділяють вогненебезпечні і вибухонебезпечні пари, забороняється палити і виконувати роботи, зв'язані з використанням вогню чи iскроутворенням. Освітлювальна арматура і електродвигуни, що застосовуються для цих робіт, повинні бути в вибухонебезпечному виконанні. Необхiдно вжити заходів для запобігання можливості виникнення і накопичування зарядів статичної електрики, в тому числі не застосовувати спецодяг з полiмерних матеріалів.
9.1.16. На місці роботи із ТР повинна бути аптечка з набором медикаментів, включаючи нейтралiзуючі речовини (розчини соди, борної кислоти, вата, чиста вода), запасні спецодяг і спецвзуття, протигази, а також нейтральне мило.
9.1.17. Місце проведення польових робіт iз застосуванням ТР вибирають і планують з урахуванням шляхів стоку поверхневих вод, але не ближче 150 м від місць забору води (водойм, колодязiв відкритого типу тощо). При наявності проникних грунтів повинна бути виключена можливість доступу отруйних речовин до грунтових вод. При використанні аніліну та інших летючих продуктів із отруйними парами, важчими за повітря, люди не повинні знаходитися в понижених місцях (котлованах, ямах) в радіусі 150 м.
9.1.18. Місця робіт iз застосуванням ТР і склади їх зберiгання позначають табличками з написами "Вхід заборонено!", "Вогненебезпечно!", "Палити забороняється!", "Зварювання заборонено" тощо. В період проведення робіт і проходження реакції хімічних речовин, змішаних з грунтом, повинна бути виключена можливість находження на території будівництва сторонніх осіб, домашніх тварин, птахiв тощо.
9.1.19. При розподілі сипких і рідких ТР по оброблюванiй смузі і їх перемішуваннi з грунтом необхідно враховувати напрям повітря. Машини повинні рухатися так, щоб машиністи, водій і робітники якомога менше знаходились в підвітрянiй зоні, яка містить пил, туман і пари шкідливих речовин.
9.1.20. Машини по закінченні робіт повинні бути повністю звiльненi від ТР, а їх робочі органи слiд промити сильним струменем води на відведених для цього майданчиках.
9.1.21. При використанні ТР необхідно виконувати вимоги "Санітарних норм проектування промислових підприємств" ДНАОП 0.03-3.01-71, "Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі" ДНАОП 0.03-1.47-89, "Правил и норм техники безопасности, пожарной безопасности и промышленной санитарии для окрасочных цехов" СНиП III-4-80*, що враховують специфіку робiт з шкідливими і отруйними речовинами.
9.1.22. Орієнтовний перелік основних токсичних речовин, що використовуються в дорожній індустрії, допустимі межі вмісту їх у навколишньому середовищі, а також правила поводження з ними наведені у додатку 3.
9.2. Вимоги безпеки праці при використанні ТР для зміцнення грунтів в'яжучими
9.2.1. При роботі з вапном повинні виконуватися такі вимоги:
транспортувати гашене вапно (пушонка) допускається в автоцементовозах або іншiй щільно закритiй тарі, обладнанiй пневмопристроями для завантаження і вивантаження вапна;
витратні бункери і робочі органи грунтозмішувальних і розподiльчих машин повинні бути закритi покришками і кожухами;
працюючі з вапном дорожні робітники повинні бути навченi наданню першої допомоги при попаданнi вапна на шкіру і слизові оболонки очей (диВ. додаток 2).
9.2.2. При роботі із каустичною содою забороняється:
брати каустичну соду руками;
дробити, транспортувати і готувати розчин каустичної соди вручну.
9.2.3. Розчини хімічних добавок необхiдно готувати у відкритих ємкостях, якi обладнанi механічними мішалками, завантажувальними пристроями і насосами для перекачування розчинів.
Ємкості для перемiшування повинні мати огорожi, якi виключають можливість попадання бризк і піни на працюючих.
9.2.4. Робітники, зайняті на приготуваннi розчинів, повинні знати порядок очищення ємкостей від хімічних речовин.
9.2.5. При роботі з карбамiдоформальдегiдною смолою необхiдно користуватися спецодягом, що виключає попадання смоли на шкіру.
9.2.6. Застосування кам'яновугільних в'яжучих (дьоготь, пек) допускається тільки при будівництві доріг поза населеними пунктами.
9.2.7. До початку робіт із кам'яновугільними в'яжучими відкриті ділянки шкіри повинні бути оброблені спеціальною пастою, що наноситься густим шаром, і присипанi білою пудрою.
9.2.8. По закінченні роботи з цими матеріалами необхідно помитися теплою водою, протерти обличчя і руки ватою, змоченою в спирті чи одеколоні, припудрити обличчя, на руки нанести тальк.
9.2.9. Інші вимоги безпеки при роботі з дьогтем і пеком аналогічні вимогам, висловленим в п. 3.8.3. цих Правил.
9.3. Вимоги безпеки праці та виробничої санітарії при використанні ТР, що застосовуються для приготування асфальтобетонних сумiшей
9.3.1. Основні токсичнi речовини, їх технічні характеристики, що застосовуються для виготовлення асфальтобетонної сумішi, вказані в додатку 3.
9.3.2. Не дозволяється приймання розчинника (сольвенту, ксилолу, бензину тощо) за відсутності відповідних проекту сховищ, обладнаних системою закритої роздачi продукту.
9.3.3. Відстань від ємкостей з розчинниками, розчином дивінiл-стирольного термоеластопласту (далі-ДСТ) і полiмерно-бітумним в'яжучим (далі-ПБВ) до інших споруд і будівель повинно бути не менше 50 м, а між ємкостями і бітумними котлами — не менше 10 м.
9.3.4. При введеннi розчину ДСТ в нагрітий бітум забороняється підігрівання ітумного котлА. Розчин ДСТ дозволяється вводити в бітум тільки через шланг, опустивши його кінець в бітум.
Забороняється застосовувати обводнений бітум.
Виготовлення ПБВ дозволяється вдень і під керівництвом майстра.
9.3.5. Машиніст асфальтобетонної машини повинен знаходитися в закритій кабіні, обладнанiй примусовою припливно-витяжною вентиляцією чи кондиціонерною установкою.
9.3.6. При приготуваннi ПБВ і асфальтобетонних сумішей з полiмерними добавками, яким притаманнi токсичнi властивостi, в лабораторних умовах повинна бути забезпечена припливно-витяжна вентиляція з 15-20-кратним повітрообміном.
Лабораторне устаткування (гідравлічний прес для формування зразкiв асфальтобетону, бачок для термостатування сумішi, ваги, термостат тощо) повинно знаходитися у витяжних шафах або під зонтами.
9.3.7. При використанні речовин, яким притаманнi токсичнi властивостi, об'єм їх на робочому місці повинен бути тільки для виконання разового завдання і не перевищувати змінної потреби.
9.3.8. Тривалість робіт із ПАР і ПБВ не повинна перевищувати однієї зміни за добу.
9.4. Вимоги безпеки праці при використанні ТР, що застосовуються для приготування цементобетонних сумiшей
9.4.1. Хімічні добавки, що вводяться в бетон з метою знизити витрати цементу і покращити властивості бетонної сумішi, відносяться до токсичних речовин, на що поширюються загальні заходи безпеки, викладені в п. 9.3.
9.4.2. Найбільш розповсюджені ТР, якi входять в групу добавок, містяться в додатку 3.
9.4.3. При введенні добавок у бетон необхідно дотримуватися вимог охорони праці згідно з "Руководством по применению химических добавок в бетон" Госстроя СССР, М., 1980г.
9.4.4. Нітрит і нітрат натрiю, нітрит кальцію, нітрит-нітрат кальцію і нітрит-нітрат-хлорид кальцію повинні зберігатися в окремому складі. Не допускається зберігати їх в одному приміщенні з кислотами.
9.4.5. Забороняється палити і користуватися відкритим вогнем в приміщенні, де зберігаються кристалічний нітрит і нітрат натрiю. При спалахуванні гасити їх допускається тільки вогнегасниками чи піском.
9.4.6. На ємкостях для зберiгання чи приготування хімічних добавок повинен бути попереджуючий напис "Отрута".
9.4.7. Приміщення по приготуванню бетонних сумішей із хімічними добавками необхідно забезпечувати примусовою вентиляцією. Забороняється приймати їжу в місцях зберiгання чи приготування хімічних розчинів.
9.5. Вимоги безпеки праці при використанні ТР, що застосовуються для догляду за свіжоукладеним бетоном
9.5.1. Розчинники, що входять в склад плівкоутворюючих рідин: ксилол, уайт-спiрит і сольвент, а також алюмінієва пудра класифіковані ГОСТ 12.1.005-88"ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования" як шкідливі речовини.
Для них встановлюються такі гранично допустимі концентрації в повітрі робочої зони (мг/м3):
Ксилол — 50
Толуол — 50
Сольвент-нафта — 100
Уайт-спiрит — 300
Алюмінієва пудра — 3
9.5.2. Фактичну концентрацію шкідливих речовин в повітрі робочої зони необхідно перевіряти при зміні вигляду плівкоутворюючого матеріалу і при істотній зміні умов проведення робіт, але не рідше 1 разу в квартал, залучивши для цієї цілі спеціалізовану лабораторію.
9.5.3. Для запобігання шкідливому впливу цих речовин вимагається:
працювати в чистому спецодязі і спецвзутті;
знаходячись в зоні розпилення плівкоутворюючого матеріалу, де концентрація шкідливих речовин в повітрі перевищує допустиму, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту — iзолюючI протигази типу ПШ-1, ДПА-5, КІП-5;
відкручувати пробку бочки з плівкоутворюючою рідиною допускається спеціальним ключем, поступово випускаючи пари розчинника, що накопичилися в бочцi. Забороняється відкривати пробку ударами будь-яких предметів;
заправлення розподільника плівкоутворюючою рідиною виконувати механізованим способом. Забороняється ручне розпилення плівкоутворюючих рідин за допомогою віника, щітки тощо, а розлив — шлангом, відром тощо;
перед початком роботи ретельно перевірити стан і надійність кріплення шлангiв, трубопроводів і справність манометра, усунути нещiльності і підтікання рідини;
при розподілі плівкоутворюючих рідин враховувати напрям повітря, робiтник повинен знаходитися із навітряної сторони від зони розпилення.
9.5.4. При механізованому нанесенні плівкоутворюючих рідин за допомогою розподільника ЕНЦ-3 необхідно дотримуватися також загальних правил безпечної експлуатації машин.
9.5.5. До роботи на малогабаритному розподільнику плівкоутворюючих рідин з транспортною швидкістю понад 10км/г допускаються особи, якi мають, крім посвідчення машиніста, права на водіння транспортного засобу.
9.5.6. Плівкоутворюючі рідини (лак-етиноль, помароль, ПМ-86б, ПМ-100а) є легкозаймистими, горючими і вибухонебезпечними.
При їх застосуванні необхідно дотримуватися загальних правил пожежної безпеки, а також такі додаткові заходи безпеки:
двигун внутрішнього згоряння механізованого розподільника повинен мати iскрогасник на вихлопній трубі глушника;
забороняється використання саморобних механізмів і пристроїв для нанесення плівкоутворюючих рідин без письмового дозволу інженерно-технічного працiвника, відповідального за охорону праці і пожежну безпеку.
9.6. Вимоги безпеки праці при роботі з епоксидною смолою
9.6.1. Клеї на основі епоксидних і полiефiрних смол і їх складових (твердники, пластифiкатори, розчинники) токсичні і тому працювати з ними необхідно, керуючись "Санітарними правилами при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі" ДНАОП 0.03-1.47-89.
9.6.2. В усіх випадках, де це можливо, найбільш токсичний компонент клею — гексаметилендiамiн — необхідно замінювати менш токсичним твердником, зокрема, полiетиленполiамiном, полiамiдом тощо.
9.6.3. Особи, якi хворiють на шкірянi і алергiчнi захворювання, а також хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів і слизових оболонок очей, до роботи із епоксидними клеями не допускаються.
9.6.4. Виробництва, зв'язані з використанням епоксидних матеріалів, повинні бути забезпечені кубатурою приміщення не менше 40 м3 на одного працюючого, а також холодною і гарячою водою з набором знезаражуючих засобів (10%-ний розчин сірчаної кислоти, розчин хлористого натрiю, ацетон, мило, щітки, рушник тощо) на кожному робочому місці.
9.6.5. На робочих місцях повинна бути вивішена інструкція по безпечній роботі з епоксидними матеріалами.
9.6.6. Всі компоненти епоксидних компаундiв повинні зберігатися на складі. У виробничих приміщеннях допускається їх зберiгання в невеликих кількостях (на зміну) в добре закритій тарі у витяжнiй шафі.
9.6.7. Епоксидну і полiефiрну смоли необхiдно зберігати в тарі, що закривається герметично; твердник — полiетиленполiамiн — в скляній тарі; твердник — перекис циклогексанона в тарі з полiетилену з зазначенням на етикетці "Вогненебезпечно", "Отрута"; прискорювач — нафтенат кобальту — зберігають в герметичних алюмінієвих ємкостях. Забороняється зберiгання перекису циклогексанона разом із сикативами, мінеральними кислотами, окисами і солями залiза, марганцю, кобальту.
9.6.8. В зимовий час епоксидну і полiефiрну смоли, твердник і прискорювач зберігають в приміщеннях з температурою повітря не нижче 0oС. В літний час температура зберiгання полiефiрної смоли прискорювача і твердника не повинна перевищувати 25oС.
9.6.9. Всі роботи, зв'язані із приготуванням епоксидного клею, необхідно виконувати на відкритому повітрі (літом) або в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Присутність сторонніх осіб поблизу місця роботи не допускається.
9.6.10. У виробничих приміщеннях, де готується клей, повинно проводитись щоденне вологе прибирання з обов'язковим витиранням пилу.
9.6.11. Столи, на яких працюють з епоксидними смолами, повинні покриватися тривким світлим папером, який легко замiнюється в разі забруднення.