63. Обладнання треба фарбувати світлими тонами одного кольору (зелен ого). Місця, що підлягають захисту, фарбують червоним кольором, який різко виділяється після зняття захисного засобу.
64. Справність і стан обладнання та його захисних засобів повинні перевірятися до початку роботи майстром, інструктором або вчителем праці. Забороняється працювати на несправному обладнанні.
65. Пуск і зупинка обладнання і механізмів повинні бути цілком безпечними, а пускові пристрої — зручними для користування.
66. Пускові пристрої мають забезпечувати швидкість і плавність вмиканняз робочого місця і повинні бути позбавлені можливості самодовільно вмикатися.
Наявність кількох місць пуску забороняється.
Поблизу робочого місця вчителя має бути рубильник (кнопка «Стоп») вимикання всього обладнання навчальної майстерні.
Розміщення органів керування (рукояток, маховичків, кнопок) повинно бути зручним, безпечним для користування.
67. Кнопки вмикання будь-якого обладнання мають бути заглиблені на 3-5 мм, а кнопки вимикання повинні виступати над панеллю не менш як на3 мм і мати добре видимий напис «Стоп». Колір кнопок вимикання — червоний.
Контакти повинні бути захищені від потрапляння пилу, стружок, емульсій, мастил, що використовуються під час роботи.
68. Пусковий педальний пристрій, якщо він є, повинен мати захисний засіб, що запобігає випадковому вмиканню (від падіння предмета на педаль, несподіваного натискання тощо).
69. Прибирають стружки, обрізки, пил і бруд з обладнання тільки за допомогою крючків, щіток тощо після того, як вимкнено обладнання. Без використання зазначених пристроїв прибирати забороняється.
Застосовувати стиснене повітря для здування ошурок і стружок не дозволяється.
70. Змащувати частини обладнання треба ретельно і систематично відповідно до наявної інструкції.
Система змащування забезпечується пристроями, що запобігають розбризкуванню і розливанню мастил (щітками, збирачами, листами, піддонами), і повинна бути безпечною в обслуговуванні.
71. Учні, які працюють на обладнанні з використанням охолоджувальних сумішей, повинні бути проінструктовані про необхідні заходи безпеки.
72. Ремонтувати обладнання під час його роботи забороняється.
73. Перед ремонтом обладнання треба вимкнути з мережі і привести до такого стану, при якому жодна його частина або вузол не могли б самостійно рухатися. Приводні паси треба зняти з шківів, під пускові педалі потрібно підставити підкладки.
Біля пускових пристроїв і рубильників, що підводять струм, вивішують попереджувальні плакати, де зазначають, що обладнання ремонтується і пуск його заборонений.
Знімні частини розміщують на заздалегідь підготовлених місцях, міцно і стійко укладають з використанням підкладок, круглі деталі — із застосуванням підпор.
Для виконання ремонтних робіт між знятими деталями і біля обладнання, що ремонтується, залишають вільні проходи і робочі площі.
74. Перед пуском обладнання після ремонту або налагодження всі захисні засоби, а також пристрої слід поставити на місце, міцно й правильно закріпити. Працівників, які є поблизу, повідомляють про початок роботи на відремонтованому обладнанні.
75. Робоче місце учня повинно бути організоване так, щоб запобігти будь-якому нещасному випадку.
Кожне робоче місце обладнують сидіннями (приставними, висувними або відкидними), якими учні можуть користуватися для відпочинку і виконання окремих операцій основної роботи.
76. Робочі місця повинні бути обладнані спеціальними пристроями: тумбочками, висувними ящиками, шафами, інструментальними полицями або стелажами для зберігання інструмента, захисних окулярів, креслень тощо; заготовки, інструмент тощо, які зберігаються на стелажах, не повинні виступати за межі робочої площі стелажа.
77. Забороняється захаращувати робочі місця й проходи матеріалами, заготовками, деталями та відходами виробництва. Тримати на робочому місці предмети, не потрібні для виконання роботи, забороняється
78. Керівники навчальних закладів, завідуючі майстернями, майстри, інструктори та вчителі трудового навмання, а також керівники виробничих дільниць, де проводяться практикуми учнів, зобов'язані: а) забезпечити учнів справним інструментом; б) стежити за тим, щоб інструмент був правильно заточений; в) стежити за правильним виконанням трудових прийомів
79. Інструмент повинен зберігатись у спеціальних інструментальних ящиках, шафах, столиках біля обладнання, а в тих випадках, де це передбачено конструкцією машини,— в середині неї.
80. Лещата на верстаках установлюють на відстані не менш як 1 м між осями. Ширина верстака повинна бути не меншою від 0,75 м. Для захисту учнів від осколків, що відлітають, повинні бути встановлені щити (із сітки з вічками не більшими як 3 мм) заввишки не менш як 1 м.
На одномісних універсальних столах-верстаках, призначених для шкільних комбінованих майстерень восьмирічних шкіл, допускається знімний захисний пристрій з розміром поверхні, що забезпечує схоплювання осколків по вертикальній площині 45°, а по горизонтальній 96°.
Поверхня захисного пристрою повинна забезпечувати добре гасіння швидкості осколків.
Лещата мають забезпечувати надійне кріплення заготовки, губки лещат повинні мати неспрацьовану насічку.
81. Відстань між верстаками має відповідати нормам, зазначеним у додатку 4.
82. Учні, яких допускають до ремонту і заточування інструмента, повинні 6ути попередньо проінструктовані. Початкові роботи виконуються під наглядом майстра, інструктора або вчителя праці.
83. Молотки, кувалди тощо повинні мати опуклу поверхню бойка, гладеньку, незбиту, без задирок, вибоїн, тріщин, мати міцні рукоятки.
84. Ручки молотків, кувалд виготовляються з твердих і в'язких порід деревини (клена, дуба, берези тощо).
Користуватися ручками з м'яких або товстошарових порід деревини (ялини, сосни) забороняється.
Ручки молотків і кувалд повинні бути рівними, овального перерізу, з потовщеннями біля вільних кінців. Поверхня ручок повинна бути гладенькою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок і сучків.
85. На хвостовики напилків, стамесок, долот, пилок, викруток тощо треба міцно рядку, встановленому вчителем. У разі несправності інструментів повідомте про це вчителя.
5. Перевірте стан верстатних лещат (губки лещат повинні бути щільно пригвинчені, насічка не спрацьована).
1. Міцно закріпіть оброблювану деталь у лещатах. Важіль лещат опускайте плавно, щоб не пошкодити рук.
2. Роботу виконуйте тільки справними інструментами.
3. Щоб уникнути травм, стежте за тим, щоб:
а) поверхня бойків молотків, кувалд була опуклою, а не збитою;
б) інструменти (напилки та ін.) із загостреними кінцями-хвостовиками мали дерев'яні ручки встановленої форми, які щільно прилягають, без розколів і тріщин;
в) ударні різальні інструменти (зубило, бородок, кернер, крейцмейсель та ін.) мали незбиту поверхню;
г) зубило мало довжину не менш як 150 мм, причому відтягнута його частина дорівнювала 60-70 мм;
д) під час роботи напилками пальці були на поверхні напилків.
4. Не перевіряйте пальцями якість обпилюваної поверхні.
5. Не користуйтеся ключами, що мають зів більшого розміру, ніж гайки, не видовжуйте рукоятку ключа накладанням (захоплюванням) двох ключів.
6. Користуйтеся слюсарними інструментами тільки за їх прямим призначенням.
7. Відрізувану під час різання ножицями заготовку з листового металу притримуйте рукою в рукавиці.
1. Перевірте стан інструментів і в разі несправності повідомте вчителя.
2. Приведіть інструмент у порядок (зніміть задирки на молотку, зубилі, кернері; очистіть напилки від стружки).
3. Ретельно приберіть робоче місце (стружку і ошурки не здувайте і не змітайте руками). Відходи складіть у спеціальний ящик.
4. Покладіть інструменти в порядку, встановленому вчителем.
5. Приведіть себе в порядок.
6. З майстерні виходьте тільки з дозволу вчителя.
Додаток 20
Типова інструкція
з техніки безпеки під
час ручної обробки деревини
1. Пошкодження рук під час роботи несправним інструментом.
2. Пошкодження рук при запилюванні без застосування пристроїв.
1. Надіньте спецодяг (фартух з нарукавниками або халат) і головний убір (берет або косинку). Ретельно підберіть волосся і заправте кінці косинки.
2. Перевірте наявність інвентаря (сидіння, щітки, совка), справність верстака (затискні коробки, упор для пиляння, затискні клини, пристрої для креслення).
3. Розкладіть на верстаку інструменти індивідуального користування в порядку, встановленому вчителем. Приберіть з верстака все зайве.
1. Надійно закріпіть оброблюваний матеріал (деревину) у затискачах верстака.
2. Користуйтеся тільки справним, добре налагодженим і наточеним інструментом. Використовуйте інструмент тільки за призначенням.
3. Працюйте лучковою пилкою тільки після того, як переконаєтеся, що полотно добре розведене і надійно закріплене в шаховках, шнур забезпечує необхідний його натяг.
4. Працюйте стругальними інструментами, що мають справні ріжок (шерхебель, рубанок, фуганок) або вивіску (зензубель, кальовка, галтель) та округлу і гладеньку задню частину колодки. Розщеплені частини стругів негайно замінюйте. Ручки інструментів повинні бути зручними для роботи.
5. Технологічні операції (пиляння, обтесування, довбання, свердління, з'єднування деталей) виконуйте на верстаку в установлених місцях, використовуючи пристрої, підпори, підкладні дошки.
6. Не допускайте захаращування верстака відходами, стружками. Своєчасно повертайте вчителеві інструмент загального користування.
7. Не відволікайтеся під час роботи, стежте за правильністю прийомів.
8. Готуйте і підігрівайте клей тільки під наглядом учителя в ізольованому від майстерні і добре вентильованому приміщенні.
9. Не користуйтесь у деревообробній майстерні відкритим вогнем та електронагрівниками.
10. Під час запилювання використовуйте напрямляч для опори полотна інструмента.
11. Очищайте струги (рубанок, шерхебель, фуганок) від стружок дерев'яними клинами.
12. У разі зіпсування інструмента під час роботи негайно замініть його.
1. Залишки матеріалів, незакінчені вироби здайте черговому або вчителеві.
2. Перевірте стан інструментів і покладіть їх у порядку, встановленому вчителем.
3. Приберіть своє робоче місце, користуючись щіткою. Не здувайте стружки ротом і не змітайте її рукою.
4. Перевірте наявність і стан клинів на верстаку, затискні коробки (задню й передню) загвинтіть до встановленого зазору (не більш як 5 мм).
5. Приведіть себе в порядок.
6. Виходьте з майстерні тільки з дозволу вчителя.
Додаток 21
Типова інструкція
з техніки безпеки під
час кулінарних робіт
1. Перед тим як користуватися плитою, добре провітріть приміщення, увімкніть вентиляцію. Переконайтесь, що крани пальників і духової шафи закриті, відкрийте кран на газопроводі (риска на головці крана повинна бути напрямлена вздовж осі труби).
2. Стежте за тим, щоб полум'я пальника було рівномірним, синього кольору. Якщо воно жовтого кольору і відривається від пальника, відрегулюйте пальник.
3. Перед тим як запалювати пальник духової шафи плити, провітріть шафу, відкривши на 2 ... 3 хв.
1. Перед вмиканням перевірте справність шнура живлення. Ставте плитку на вогнетривку підставку (цеглу, азбест тощо). Не користуйтеся плиткою, що має відкриту спіраль.
2. Вмикаючи плитку, штепсельну вилку вставляйте в гніздо штепсельної розетки до відказу. Не допускайте вимикання вилки смиканням за шнур.
3. Для приготування їжі на електроплитці користуйтеся тільки емальованим посудом.
1. Будьте максимально обережними. Картоплю чистіть жолобковим ножем, рибу — скребком, м'ясо проштовхуйте в м'ясорубку дерев'яним товкачиком. Передавайте ножі й виделки тільки ручками вперед.
2. Хліб, гастрономічні вироби, овочі та інші продукти нарізайте на обробних дошках, додержуючи правильних прийомів різання.
Пальці лівої руки повинні бути зігнуті й розміщені на деякій відстані від леза ножа.
3. Будьте обережні під час роботи з ручними терками. Міцно тримайте оброблювані продукти (фрукти, овочі і т. д.), не обробляйте занадто маленьких частин.
При роботі з гарячими рідинами (водою, жиром тощо)
1. Стежте, щоб під час закипання вміст посудини не виливався через край. При сильному кипінні зменшуйте вогонь або вимикайте плиту.
2. Кришки гарячого посуду беріть рушником і відкривайте від себе.
3. Сковорідку ставте і знімайте чаплією з дерев'яною ручкою.
Додаток 22
Типова інструкція
з техніки безпеки під час роботи з тканиною
1. Шийте з наперстком.
2. Зберігайте голки й булавки в певному місці (спеціальній коробці, подушечці тощо), не залишайте їх на робочому місці (столі), ні в якому разі не беріть голок, булавок у рот.
3.Не користуйтеся для шиття іржавою голкою.
4. Викройки і тканини прикріплюйте гострими кінцями булавок у напрямі від себе.
1. Зберігайте ножиці в певному місці (коробці).
2. Кладіть їх зімкнутими вістрями від себе.
1. Перевіряйте наявність і справність заземлення електричної швейної машини.
2. Волосся прибирайте під косинку. Кінці галстуків і косинок не повинні звисати.
3. Не нахиляйтеся близько до рухомих частин машини
4. Не тримайте пальці рук біля лапки, щоб не проколоти голкою.
5. Перед зшиванням переконайтесь у відсутності булавок або голок на лінії шва виробу.
1. Не залишайте ввімкнену в мережу електропраску без нагляду.
2. Вмикайте і вимикайте праску сухими руками.
3. Ставте праску на азбестову, мармурову або керамічну підставку.
4. Стежте за нормальною роботою праски, про всі несправності повідомляйте вчителя.
5. Стежте за тим, щоб підошва праски не доторкувалась до шнура.
6. Вимикайте праску тільки за вилку.
7. У приміщеннях з бетонними підлогами під час прасування обов'язково стійте на гумовому килимку.
Додаток 23
Інструкція з техніки безпеки
при експлуатації електроустановок до 1000 В
у школах та інших закладах народної освіти
1. Персонал, що обслуговує діючі електроустановки, а також технологічні установки з наявним на них електрообладнанням (електропечі, важки гальванопокриття, зварювальні апарати і т. д), повинен знати і виконувати Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, складені Державною інспекцією з енергетичного нагляду, погоджені з ВЦРПС 9 квітня 1969 р. і введені в дію з 1 жовтня 1970 р.
Особи, які обслуговують електроустановки або працюють на технологічному обладнанні, зобов'язані вивчати і виконувати зазначені правила в обсязі відповідно до посади, яку посідають, або виконуваної роботи.
Безпека обслуговування електроустановок залежить від характеру середовища, в якому перебуває певна установка.
2. Приміщення, де є електроустановки, щодо можливості ураження людей електричним струмом поділяють на три категорії:
а) приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: сирості або струмопровідних підлог (металевих, земляних, залізобетонних, цегляних тощо), високої температури, можливістю одночасного доторкування людини до з'єднаних із землею металоконструкцій будівлі, технологічних апаратів, механізмів, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання — з другого;
б) приміщення особливо небезпечні, що характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: великої сирості, хімічно активного середовища чи одночасною наявністю двох або більше умов підвищеної небезпеки (п. «а»);
в) приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні умови, що створюють підвищену небезпеку та особливу небезпеку.
3. Вибирають машини і апарати відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).
Згідно з ПУЕ за умовами безпеки всі електроустановки поділяють на електроустановки з напругою до 1000 В та електроустановки, що мають напругу понад 1000 В.
Величина допустимої напруги залежить від призначення пристрою, умов його експлуатації та стану навколишнього середовища.
Електроустановки з напругою до 1000 В допускається використовувати у виробничих приміщеннях за умови, що все електрообладнання має захищене виконання, яке не допускає доторкування до струмоведучих частин.
Струмоведучі частини зборок щитів, установлені в приміщеннях і доступні для неелектротехнічного персоналу, повинні бути закриті суцільними захисними засобами.
Школярам забороняється мати для експлуатації установки з напругою понад 1000 В.
II.Відповідальність за експлуатацію електроустановок
4. Експлуатація електроустановок будь-якої напруги належить до робіт, що проводяться в умовах підвищеної небезпеки. Тому як до самих установок, так і до персоналу, що експлуатує їх, ставляться спеціальні вимоги.
5. Відповідальність за виконання Правил покладається на спеціально підготовлену особу електротехнічного персоналу, яка задовольняє всі викладені у них вимоги і знає електроустановки свого господарства настільки, щоб уміти організувати:
а) безпечну експлуатацію цих установок;
б) навчання, інструктування і періодичну перевірку знань персоналу, що обслуговує електроустановки школи, і персоналу, що працює на технологічних установках з електрообладнанням;
в) заходи з техніки безпеки (забезпечення захисними засобами, перевірку та випробування їх, належне утримання заземлення тощо).
Така особа несе відповідальність за електрогосподарство школи.
У тих школах, де в штаті не передбачено посади електрика, вища організація розв'язує питання про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство школи або групи шкіл, яка задовольняє вимоги Правил.
Дозволяється також передача експлуатації електроустановок окремих шкіл за договором спеціалізованій організації, яка повинна виділити з інженерно-технічного персоналу особу, відповідальну за електрогосподарство певної школи.
III.Вимоги до персоналу, що обслуговує електроустановки, навчання його і перевірка знань
6. Персонал, що обслуговує діючі електроустановки, повинен бути психічно здоровим, не мати захворювань і каліцтв, що заважають виконувати виробничі операції по експлуатації електроустановок.
Відповідно до наказу Міністра охорони здоров'я СРСР від 30 травня 1969 р. № 400 зазначений персонал зобов'язаний пройти медичний огляд під час прийому на роботу і проходити повторні огляди не рідше як один раз на 24 місяці.
7. До призначення на самостійну роботу або при переведенні на іншу роботу, пов'язану з обслуговуванням електроустановок, персонал зобов'язаний пройти виробниче навчання на робочому місці.
Для виробничого навчання відповідальний за електрогосподарство школи повинен визначити термін, достатній для того, щоб набути практичних навичок, ознайомитися з обладнанням, вивчити ці Правила і виробничі інструкції.
Навчання має здійснюватись під керівництвом досвідченого працівника, під контролем особи, відповідальної за електрогосподарство.
8. Періодична перевірка знань персоналу, який обслуговує електроустановки школи, повинна проводитися щороку кваліфікаційною комісією у складі не менш як трьох чоловік:
а) для особи, відповідальної за електрогосподарство школи,— у складі директора школи (голови), представника енергонагляду енергосистеми і представника технічної інспекції профспілки;
б) для решти персоналу — у складі особи, відповідальної за електрогосподарство, яка пройшла перевірку в комісії (п. «а»), і представників від адміністрації школи та місцевкому.
9. Відповідальним за електрогосподарство школи з правом обслуговування установок до 1000 В може призначатись особа, якій за результатами перевірки знань присвоєнаIV кваліфікаційна група допуску до експлуатації електроустановок.
10. До обслуговування електротехнічних установок і до роботи з машинами та механізмами, що мають електропровід, допускають осіб, які мають І кваліфікаційну групу допуску. Особи з І кваліфікаційною групою, хоч і не мають спеціальної електротехнічної підготовки, повинні мати елементарне уявлення про небезпеку електричного струму, про заходи безпеки під час роботи на обслуговуваній дільниці, а також бути практично ознайомлені з правилами подання першої допомоги потерпілим від дії електричного струму.
11. До неелектротехнічного персоналу, якому достатньо присвоєння І кваліфікаційної групи допуску, належать:
а) персонал, що обслуговує електроустановки, стенди для перевірки електромонтажних робіт тощо, якщо за покладеними на нього функціями йому не потрібне присвоєння вищої кваліфікаційної групи;
б) персонал, що обслуговує пересувні машини і механізми з електроприводом;
в) персонал, що працює з електроінструментом;
г) персонал, що працює в приміщеннях і поза ними, де в разі виникнення несприятливих умов і відсутності необхідних знань з електробезпеки може виникнути небезпека ураження електричним струмом.
12. Присвоєння І кваліфікаційної групи допуску є не що інше, як проведення безпосередньо на робочому місці інструктажу з техніки електробезпеки і перевірки засвоєння його змісту.
Ніяких комісій для перевірки знань персоналу з метою присвоєння І кваліфікаційної групи створювати не треба. І кваліфікаційна група з техніки безпеки може присвоюватись однією особою, що відповідає за електрогосподарство, або за її письмовою вказівкою електротехнічним персоналом, що маєIII кваліфікаційну групу.
13. І кваліфікаційна група допуску присвоюється після перевірки знань з техніки електробезпеки безпосередньо на робочому місці того, кого перевіряють, і фіксується в журналі з обов'язковим підписом того, хто перевіряє, і того, кого перевіряють.
Посвідчення про перевірку знань при цьому видавати не треба.