Заходи безпеки при проведенні цих робіт на об'єктах, які підконтрольні органам державного нагляду за охороною праці, повинні узгоджуватися з їх місцевими органами.
5.1.26. Видобуток вогнетривкої сировини повинен виконуватися відповідно до вимог Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних родовищ корисних копалин підземним способом, а також Єдиних правил безпеки при вибухових роботах.
5.1.27. Експлуатація електрообладнання, апаратури і електричних мереж кар'єрів при видобутку вогнетривкої сировини повинна відповідати вимогам інструкції щодо безпечної експлуатації електрообладнання і електромереж в кар'єрах, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ і ПТБ).
5.1.28. Дрібнення, сортування та збагачення сировини повинні провадитися відповідно до вимог Єдиних правил безпеки при дрібненні, сортуванні і збагаченні корисних копалин і окускуванні руд та концентратів.
5.1.29. Для проведення очисних і ремонтних робіт, які пов'язані з підняттям вантажів з майданчиків, розміщення устаткування, повинні бути передбачені вантажопідіймальні механізми і пристрої.
5.1.30. У випадку аварійної зупинки технологічного устаткування має бути поданий звуковий сигнал.
5.1.31. Технологічне устаткування щодо сухої переробки і транспортування вогнетривких матеріалів має бути закрите металевим герметичним укриттям.
Укриття повинні бути ущільнені в місцях з'єднання з іншими пристроями, а також в місцях приєднання до аспіраційних систем з апаратами для очищення повітря. Стрічкові конвейєри обладнуються укриттям в місцях перевантаження.
5.2.1.1. Дрібнення матеріалів, які при подрібненні утворюють вибухонебезпечний пил, повинне провадитися з виконанням заходів, які виключають вибухи пилу.
5.2.1.2. Дробильні машини, які розташовані на відкритих майданчиках, повинні розміщуватися під навісом, який захищає працюючих і обладнання від атмосферних опадів. Вони повинні бути обладнані кабінами спостереження для обслуговуючого персоналу і мати огородження.
5.2.1.3. Експлуатація дробильних машин не дозволяється, якщо:
ослаблені шпонки і зубчасті колеса, шківи, маховики на валу; а також кріпильні та фундаментні болти;
пошкоджена пружина натягу у щокової дробарки;
відсутні запобіжні шпильки до муфти приводного шківа молоткової дробарки.
5.2.1.4. Завантаження матеріалу в дробильні машини, які не можуть робити "під завалом", повинне провадитися тільки після того, як вал дробарки досягне номінального числа обертів або качань.
Пуск таких дробарок дозволяється тільки при відсутності в них матеріалу.
5.2.1.5. Зупинка дробарки (крім аварійних випадків) дозволяється тільки після переробки всього завантаженого матеріалу.
5.2.1.6. У випадку аварійної зупинки дробарок "під завалом" розбутування і запуск повинні провадитися за нарядом-допуском.
5.2.1.7. Для попередження викиду кусків матеріалу завантажувальні отвори щокових дробарок повинні мати суцільні бокові захисні засоби висотою не менш 1 м; конусні — суцільні знімні; молоткові — у вигляді захисних козирків.
5.2.1.8. Кожний випадок заклинювання камери дроблення, всі ремонти і відхилення від нормальної роботи інерційної дробарки повинні бути зафіксовані у спеціальному журналі експлуатації дробарки.
5.2.1.9. Перед запуском у роботу інерційної дробарки потрібно перевірити наявність мастила у маслостанції.
5.2.1.10. Під час роботи інерційної дробарки необхідно постійно контролювати температуру мастила на виході із картера дробарки. Температура мастила на зливі з дробарки не повинна перевищувати 50 градусів Цельсію.
5.2.1.11. Приямки помельних бігунів повинні мати захисні засоби по периметру у вигляді поручнів висотою не менше 1 м і обладнані сходами.
5.2.1.12. Ширина проходу між бігунами повинна бути не менш 1,2 м .
5.2.1.13. У приямку бігунів має бути встановлений аварійний вимикач приводу.
5.2.1.14. Перед пуском бігунів необхідно переконатися у відсутності людей усередині кожуха і в приямку та перевірити надійність кріплення котків, спрямовуючих скребків та інших деталей.
5.2.1.15. Автоматичний відбір проб сипучих матеріалів повинен провадитися з розвантажувальної тічки помельних бігунів.
5.2.1.16. Млини з обертовими барабанами повинні бути встановлені в окремих приміщеннях або в герметичних звукоізольованих камерах.
5.2.1.17. Роторні млини повинні бути встановлені на віброізоляторах, а їх ротори — відбалансовані.
5.2.1.18. Корпуси струминних млинів, які працюють з підсушуванням матеріалу, а також трубопроводи для подачі теплоносія у млини повинні бути теплоізольовані, температура на їх зовнішній поверхні не повинна перевищувати 45 градусів Цельсію.
При використовуванні пари як теплоносія теплоізоляція повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.11-90 "Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води".
5.2.1.19. Всі роботи на кожусі млина повинні провадитися з майданчиків, які обладнані поручнями згідно з п. 4.2.7 цих Правил.
5.2.1.20. Для попередження довільного прокручування зупиненого млина його привод повинен бути обладнаний гальмовим пристроєм.
Млин повинен зупинятися у верхньому положенні люків.
При зупинці млина в положенні люків внизу забороняється відкривати кришку люка.
5.2.1.21. Ширина проходів між паралельно встановленими млинами повинна бути не менше 1,2 м. При відсутності проходів торців суміжних млинів повинні бути встановлені захисні засоби висотою не менше 1 м. Влаштовувати проходи під млинами, встановленими на висоті, забороняється.
5.2.1.22. При завантажені у млин молольних тіл вантажопідіймальним електромагнітом діаметр завантажувальної воронки повинен перевищувати діаметр шайби електромагніту не менше чим на 0,5 м.
Зона робіт по завантаженню і розвантаженню молольних тіл повинна бути відгороджена, а роботи потрібно виконувати технологічним персоналом за бірочною системою, а ремонтним за нарядом-допуском.
5.2.1.23. Внутрішній огляд кульового млина потрібно провадити тільки після провітрювання його робочого простору. Ця робота має виконуватися мінімум двома робітниками, при цьому забороняється застосування відкритого вогню.
5.2.1.24. Ротори дезинтеграторів повинні бути відбалансованими. Робота з підвищеним числом обертів ротора забороняється.
великими металевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в котлах, барабанах, газоходах, топках, млинах, бункерах) для живлення ручних світильників повинна застосовуватися напруга не вище 12 В.
10.17. Не дозволяється користуватися як джерелом живлення світильників та електроінструмента напругою до 42 В автотрансформаторами.
10.18. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що використовуються на напругу 12-42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що призначені на напругу 127 та 220 В.
10.19. Для живлення світильників загального освітлення повинна використовуватися напруга не вище 380/220 В.
10.20. Будова, обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам ПУЕ, ПТЕ та ПТБ, міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.007.8-75 "ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности", ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности".
10.21. Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечити безпечний та вільний доступ до нього.
Проходи між однопостовими джерелами зварювального струму повинні бути шириною не менше 0,8 м, між багатопостовими — не менше 1,5 м. Відстань від одно- та багатопостовими джерелами зварювального струму до стін повинна бути не менше 0,5 м.
Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м. Відстань між зварювальними трансформаторами, що стоять поруч в одній групі, повинна бути не менше 0,1 м, між зварювальними трансформаторами та ацетиленовим генератором — не менше 3 м.
Регулятор зварювального струму може розміщуватися поруч зі зварювальним трансформатором або над ним. Установлення зварювального трансформатору над регулятором струму забороняється.
10.22. Пересувні джерела зварювального струму на час їх переміщення, повинні бути вимкнуті із мережі.
10.23. При застосуванні пересувних джерел зварювального струму зворотний провід повинен бути ізольований також, як і прямий провід, що приєднанний до електротримача.
10.24. Електродоутримувачі для ручного дугового зварювання та різки повинні відповідати вимогам діючих міждержавних стандартів (ПУЕ, ГОСТ 12.2.007.8-75 і ГОСТ 14651-78 "Электрододержатели для ручной дуговой сварки. Технические условия").
10.25. Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (всередині металевих ємкостей, трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), а також електрозварювальні установки, призначені для роботи в приміщеннях з підвищенною небезпекою повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з видержкою часу не більше 1 с.
10.26. При електрозварювальних роботах не дозволяється використання в якості зворотного провідника (провідників) мережі заземлення, а також металевих будівельних конструкцій приміщень, трубопроводів та технологічного обладнання.
10.27. Вибір, установка та монтаж електрообладнання та електропроводок для основних та допоміжних приміщень зарядних станцій та акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам, що пред'являтимуться до електроустановок в вибухонебезпечних зонах у відповідності до ПУЕ.
11.1. Номенклатура засобів пожежогасіння в цехах повинна визначатися за Правилами пожежної безпеки в Україні, виходячи з категорії виробництв щодо пожежо- та вибухонебезпеки.
11.2. Первинні засоби пожежогасіння, що розміщуються на захищенному об'єкті або обладнанні, повинні відповідати вимогам стандартів або технічним умовам у відповідності до міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".
11.3. Виробничі приміщення, в яких розміщені вибухо- та пожежонебезпечні виробництва, а також приміщення складів, де зберігаються вибухонебезпечні, вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні речовини, повинні бути устатковані автоматичними засобами пожежогасіння та пожежної сигналізації.
11.4. У вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях забороняється палити, а також застосовувати відкритий вогонь, про що на зовнішніх дверях названих приміщень та всередині їх на видних місцях повинні бути вивішені забороняючі знаки безпеки, що відповідають вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".
11.5. Вогнезахисний обробіток дерев'яних конструкцій будівель повинен проводитися через кожні 3 роки.
11.6. При перетинанні протипожежних перешкод різними комунікаціями зазори між ними та будівельними конструкціями на всю їх товщину повинні бути забиті негорючими матеріалами та не мати нещільностей, через які проникають продукти горіння.
11.7. Усі транспортерні галереї повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією та засобами пожежогасіння.
Знову збудовані та реконструйовані транспортні галереї повинні обладнуватися автоматичними системами пожежогасіння.
11.8. Розігрівання суміші та розчинення парафіну, стеорину в гасі дозволяється у водяній бані. Застосування для цієї мети відкритого вогню, відкритих електричних спіралей або інших поверхонь з температурою вище 100 градусів Цельсію — забороняється.
11.9. При допресуванні виробів повинен бути передбачений збір відходів гасо-стеаринової суміші.
11.10. Забороняється застосування пальних (вибухонебезпечних) газів в якості палива та відновного середовища без виконання спеціальних заходів по вибухопожежобезпеці, які затверджені головним інженером та узгоджені пожежною охороною підприємства.
11.11. У виробничих приміщеннях, в яких вентиляційне устаткування транспортує горючі та вибухонебезпечні речовини, усі металеві повітропроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок повинні бути заземлені.
11.12. Не дозволяється в'їзд локомотивів усіх типів в приміщення з виробництвами категорії А, Б, а паровозів та тепловозів в приміщення з виробництвами категорії В та в приміщення з конструкціями покриття або перекриття з спалимих матеріалів.
11.13. Застосовувати відкритий вогонь та палити в приміщеннях витратних ємкостей, насосних та компресорних станцій, а також відігрівати відкритим вогнем труби, арматуру та резервуари мазутного господарства забороняється.
11.14. В приміщеннях пультів та постів керування як засоби пожежогасіння повинні застосовуватися вуглекислотні та порошкові вогнегасники.
11.15. Для гасіння тліючого вугільного пилу до бункерів приміщень сушильних установок вугілля повинен бути передбачений підвід насиченої пари або вуглекислоти.
11.16. Порядок та термін проходження протипожежного інструктажу та знань з пожежо-технічного мінімуму встановлюється наказом головного інженера підприємства.
12.1.1. Нормальні санітарно-гігієнічні умови праці в вогнетривкому виробництві повинні забезпечуватися:
застосуванням при проектуванні та будівництві машин, устаткування і технологічних процесів, що утворюють найменшу кількість виробничих шкідливостей;
розробкою під час проектування найбільш раціональних схем розміщення устаткування і машин, вибором і розрахунком необхідних засобів (будівельні рішення, кожухи, віброізоляція, аспірація, вентиляція, тощо), що забезпечують умови праці, відповідні до санітарно-гігієнічних норм;
додержанням правил і умов експлуатації машин і ведення технологічних процесів відповідно до призначення і режимів, що передбачені нормативно-технічною документацією;
підтримкою технічного стану машин і параметрів технологічних процесів на рівні, що передбачений нормативно-технічною документацією;
системою організації праці та профілактичних засобів на конкретних робочих місцях, що попереджують (ослаблюють) несприятливий вплив шкідливих виробничих факторів.
12.1.2. Організація праці та профілактичні заходи щодо забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на кожному підприємстві в вогнетривкому виробництві повинні включати:
складання переліку машин і устаткування, при роботі яких виникають шкідливі виробничі фактори, із зазначенням фактора шкідливості та його перевищення над допустимими нормами;
розробку і здійснення режимів праці та відпочинку для робітників, які підлягають впливу професійних шкідливостей, для зниження їх несприятливого впливу;
складання програм зниження і періодичності контролю рівня професійних шкідливостей на конкретних робочих місцях.
12.2.1. Системи опалення повинні відповідати чинним вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств, а також Будівельних норм і правил.
12.2.2. Для опалення приміщень і споруд підприємств вогнетривкого виробництва повинні передбачатися системи, прилади і теплоносії, що не створюють додаткових виробничих шкідливостей.
12.2.3. Температура повітря усередині міжцехових опалювальних галерей повинна бути в межах (+5)-(+10) градусів Цельсію (при вологому прибиранні, в інших випадках +5 градусів Цельсію).
12.2.4. Для працюючих в неопалювальних виробничих і складських приміщеннях повинні передбачатися спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог Будівельних норм і правил СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".
Площа приміщення для обігріву працюючих повинна визначатися із розрахунку 0,1 кв.м на одного працюючого в найбільш численній зміні, але ж не повинна бути менше 12 кв.м.
Відстань від неопалювальних робочих місць, розміщених в будівлях, до приміщень для обігріву працюючих не повинна бути більше 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства — більше 150 м.
12.2.5. В приміщеннях більшого обсягу рекомендується повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією або комбіноване.
12.2.6. Опалення приміщень виробництва волокнистих теплоізоляційних матеріалів і виробів з них повинне бути повітряним, суміщеним з припливною вентиляцією. Застосування місцевих нагрівальних приладів і рециркуляції повітря для вентиляції та повітряного опалення забороняється.
12.2.7. Забороняється вносити зміни у системи опалення без відома і дозволу особи, яка відповідає за їх стан.
12.2.8. Будова систем водопостачання повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил щодо проектування каналізації, санітарних норм проектування промислових підприємств, СНиП 2.04.01-85.
12.2.9. Вибір джерела водопостачання і норми якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинен регламентуватися чинними нормами і правилами.
12.2.10. Господарсько-питні водопроводи, які живитимуться від міського водопроводу, не повинні мати безпосереднього з'єднання з іншими господарсько-питними водопроводами, які живитимуться від місцевих джерел водопостачання.
12.2.11. З'єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду, не допускається.
12.2.12. У гарячих цехах робітники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою з розрахунку 4-5 л у зміну на одну людину.
12.2.13. Для роздачі газованої води в цехах повинні бути влаштовані спеціальні пункти з водоструминним промиванням склянок. Пункти повинні бути ізольовані від пилу, кіптю та інших шкідливих факторів виробничого середовища і постійно підтримуватися у чистоті.
12.2.14. Для користування питною водою повинні бути влаштовані фонтанчики.
При відсутності господарсько-питного водопроводу необхідно встановлювати зачохлені питні бачки з фонтануючими насадками.
12.2.15. Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів, які легко очищаються та дезинфікуються та не впливають на якість питної води, і повинні щільно закриватися кришками, що замикаються на замок.
12.2.16. Будова систем каналізації повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил щодо проектування водопостачання і каналізації та вимогам санітарних норм проектування промислових підприємств — СН 245-71.
12.2.17. Умови спуска стічних вод у водойоми повинні відповідати вимогам Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.
12.2.18. Підприємства повинні забезпечувати регулярний контроль ефективності очищення виробничих і побутових стічних вод.
12.2.19. Спуск струйних продуктів і реагентів у каналізацію, в тому числі при аваріях, забороняється. Ці продукти повинні направлятися у спеціальні технологічні ємкості для подальшої утилізації і знешкоджування.
12.2.20. Каналізаційні зливи технологічних апаратів повинні устатковуватися гідравлічними затворами і фланцевими з'єднаннями для установки заглушок на трубопроводах під час зупинки апаратів на ремонт. Гідравлічні затвори повинні встановлюватися на випусках каналізації забруднених стоків перед стояками для зручних і безпечних їх очищення та ремонту.
12.2.21. Огляди і очищення каналізаційних мереж і колодязів повинні здійснюватися відповідно до порядку ведення газонебезпечних робіт.
12.2.22. Очисні спорудження, станції перекачування та інші установки для стічних вод, що знаходяться у віданні підприємства, повинні підтримуватися в справності, чистоті, і не повинні бути джерелами забруднення вод, грунту і повітряного середовища.
12.2.23. При відсутності господарсько-фекальної каналізації допускається за погодженням з органами державного нагляду влаштовувати на підприємстві вигрібні ями з пристроями, які запобігають забрудненню грунту, і спускати воду від душей і умивальників у виробничу каналізацію.
12.2.24. На території промислового підприємства туалетні кімнати повинні бути теплими і каналізованими.
12.2.25. Відповідальні особи з нагляду за технічним і санітарним станом водопостачання та каналізації визначаються керівником підприємства.
12.3.1. Системи вентиляції і місцевих відсмоктувань повинні задовольняти вимоги будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-86 "Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха".
12.3.2. При розвантаженні залізничних вагонів з матеріалами, що створюють пил, повинні бути передбачені заходи, що запобігають запиленості території.
12.3.3. В усіх виробничих приміщеннях, де можливі виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин, під час виробничого процесу припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно і забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно з санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони.
12.3.4. При виконанні технологічних процесів повинна забезпечуватися робота всіх аспіраційних установок, передбачених проектом.
12.3.5. На дільницях, де робітники наражатимуться на інтенсивний вплив тепла (при роботі поблизу топок, завантаженні і розвантаженні печей тощо), повинні застосовуватися душируючі установки, екрани та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних норм.
12.3.6. Швидкості подачі повітря в приміщення з джерелами пиловиділення повинні відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
12.3.7. Очищення повітропроводів місцевої витяжної вентиляції (аспірації) повинне здійснюватися за графіком, який затверджений головним інженером підприємства. Для зменшення пилоосадження у повітропроводах аспіраційних систем слід прокладати їх за можливістю з нахилом не менше 45 градусів.
На ділянках аспіраційних повітропроводів, що мають кут нахилу до горизонталі менше кута природного укосу осілого пилу і в інших місцях можливого засмічування повітропроводів слід встановлювати герметичні лючки для прочищення.