зів;
б) не нижче 0.4 м від площини стелі або покриття до верху от-
ворів при видаленні вибухонебезпечних сумішей газів, парів та аерозо-
лів (окрім суміші водню з повітрям);
в) не нижче 0.1 м від площини стелі або покриття до верху от-
ворів у приміщеннях висотою 4 м та менше або не нижче 0.025 висоти
приміщення (але не більше 0.4 м) в приміщеннях висотою більше 4 м -
при видаленні суміші водню з повітрям.
6.6.3.48. Приймальні отвори для видалення повітря системами
загальнообмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівні
до 0.3 м від підлоги до низу отворів.
6.6.3.49. Захисне огородження слід передбачати на всмоктуючих
та нагнітальних отворах вентиляторів, не приєднаних до повітроводів.
6.6.3.50. В приміщеннях, обладнаних газовими приладами, на ви-
тяжних системах слід застосовувати решітки з пристроями для регулю-
вання витрат повітря, що виключають можливість їх повного закриття.
6.6.3.51. Устаткування систем припливної вентиляції, кондицію-
60
вання та повітряного опалення (далі - устаткування припливних сис-
тем), що обслуговують приміщення категорій А і Б, не допускається
розміщувати в загальному приміщенні для вентиляційного устаткування
разом з устаткуванням витяжних систем, а також з устаткуванням прип-
ливних систем із рециркуляцією повітря.
На повітроводах припливних систем, що обслуговують приміщення
категорій А і Б, а також кімнати відпочинку, обігріву працюючих та
контори майстра, розташовані в цих приміщеннях, слід передбачати ви-
бухозахищені зворотні клапани в місцях перетину повітроводами огорож
приміщень для вентиляційного устаткування.
Пуск, налагоджування, експлуатація та ремонт вентиляційних ус-
тановок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативних
актів.
6.6.3.52. Устаткування витяжних систем, що видаляють повітря з
різким або неприємним запахом (вбиральні, курильні тощо) не допуска-
ється розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устатку-
вання разом з устаткуванням для припливних систем.
6.6.3.53. Устаткування витяжних систем загальнообмінної венти-
ляції, що обслуговують приміщення категорій А і Б, не слід розміщува-
ти у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з
устаткуванням для інших систем.
Устаткування витяжних систем із приміщень категорій В не слід
розміщувати у загальному приміщенні з устаткуванням витяжних систем
із приміщень категорій Г.
6.6.3.54. Устаткування систем місцевих відсмоктувачів вибухо-
небезпечних сумішей не слід розміщувати разом з устаткуванням інших
систем у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування.
6.6.3.55. Приміщення для устаткування витяжних систем слід
відносити до категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень,
які вони обслуговують.
6.6.3.56. Прокладання труб з легкозаймистими та горючими ріди-
нами і газами через приміщення для вентиляційного устаткування не до-
пускається.
6.6.3.57. У приміщеннях холодильних установок при застосуванні
аміаку слід передбачати загальнообмінну вентиляцію, розраховану на
видалення надлишків тепла.
При цьому слід передбачати системи витяжної вентиляції із
штучним побудженням, які забезпечують не менше чотирикратного повіт-
рообміну, а при аварійних ситуаціях - 11-кратного за 1 годину.
6.6.3.58. Викиди від систем витяжної вентиляції не допускаєть-
ся об'єднувати, якщо хоча б у одній із труб або шахт можливе відкла-
дення горючих речовин або якщо при перемішуванні викидів можливе ут-
ворення вибухонебезпечних сумішей.
6.6.3.59. Постійні робочі місця, розташовані на відстані менше
3 м від зовнішніх дверей і 6 м від воріт, слід захищати перегородками
або екранами від обдування холодним повітрям.
6.6.3.60. Огороджуючі конструкції приміщень для вентиляційного
устаткування, яке розміщене за протипожежною стіною, слід передбачати
з межею вогнетривкості 0.75 г., двері - з межею вогнетривкості
0.6 г.
6.6.3.61. Пуск, налагодження, експлуатація та ремонт вентиля-
ційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нор-
мативних актів.
61
E
6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водо-
постачання та каналізації
6.7.1. Загальні вимоги
F
6.7.1.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд
підприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СНиП
2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84, СНиП 2.04.03-85 і ГОСТ 12.3.006-75.
6.7.1.2. В усіх типах будівель, які зводяться у каналізованих
районах, слід передбачати системи внутрішнього водопостачання та ка-
налізації.
6.7.1.3. Якість холодної та гарячої води, що використовується
для господарсько-питних потреб, повинна відповідати вимогам ГОСТ
2874-82.
Якість води, яка використовується для виробничих потреб, повин-
на відповідати технологічним вимогам з урахуванням її впливу на про-
дукцію, що випускається та забезпечувати відповідні санітарно-гігіє-
нічні умови для обслуговуючого персоналу.
6.7.1.4. У разі приєднання каналізаційних мереж промислових
підприємств до вуличної або внутрішньоквартальної мережі населеного
пункту слід передбачати випуски з контрольними колодязями, що
розміщені поза межами підприємства.
Необхідно передбачати пристрої для вимірювання кількості
стічних вод, що скидаються, від кожного підприємства.
6.7.1.5. Об'єднання виробничих стічних вод кількох підприємств
допускається після контрольного колодязя кожного з підприємств.
6.7.1.6. Вся розподільча мережа водопостачання та каналізації
повинна бути позначена на генеральному плані підприємства. Окрім то-
го, на підприємстві повинні бути виконавчі креслення всіх водоп-
ровідних та каналізаційних мереж і споруд з наведенням усіх технічних
даних (матеріалу та розмірів трубопроводів, колодязів, камер, глибини
закладання, категорії грунтів, арматури тощо) з прив'язками до бу-
динків або опорних пунктів, а також особливими даними щодо можливих
загазованості та затоплювання колодязів та камер. Всі зміни при ре-
монті і реконструкції мереж та споруд повинні наноситись на вико-
навчі креслення.
E
6.7.2. Вимоги до систем водопостачання
F
6.7.2.1. Розміщення, влаштування, експлуатація та порядок обс-
луговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНиП
2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84.
Водопровідні мережі повинні бути закільцевані.
6.7.2.2. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи підземних
джерел, що знаходиться у веденні підприємства, повинна мати технічну
документацію, погоджену у встановленому порядку з місцевими органами
санітарного нагляду.
6.7.2.3. Резервуари води для технологічних та господарсько-пи-
тних потреб, що розташовані поза будівлями, повинні бути закритими, а
резервуари, що розміщені у землі, обнесені огорожею висотою не менше
1 м.
6.7.2.4. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону
суворого санітарного режиму, розміри якої встановлюються за діючими
СНиПами та погоджуються з місцевими органами санітарного нагляду. Зо-
на повинна бути огороджена, нічної пори освітлена.
6.7.2.5. Господарсько-питний водопровід, який живиться від
міського водопроводу, не повинен мати безпосереднього з'єднання з во-
62
допроводом, який живиться від місцевого джерела водопостачання, а та-
кож з водопроводом, який подає воду непитної якості.
6.7.2.6. Питні фонтанчики або установки для забезпечення газо-
ваною водою слід передбачати на відстані не більше 75 м від робочих
місць у будівлях.
6.7.2.7. На підприємствах, де джерела питного водопостачання
не забезпечують всіх потреб споживачів, за наявності технікоеко-
номічного обгрунтування та за погодженням з органами санітарно-
епідеміологічної служби допускається підведення води непитної якості
до пісуарів та змивних бачків унітазів.
6.7.2.8. Прокладання труб водопостачання у приміщеннях елект-
рощитової та холодильних камерах не дозволяється.
6.7.2.9. Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних
трубопроводів не допускається.
E
6.7.3. Вимоги до систем каналізації
F
6.7.3.1. Для відведення стічних вод повинні передбачатися ок-
ремі мережі виробничої та побутової каналізації.
Підприємство повинне забезпечувати щодобовий лабораторний
контроль ефективності очищення виробничих та побутових стічних вод.
6.7.3.2. Каналізаційна мережа підприємств повинна приєднува-
тись до загальноміської каналізації за умови забезпечення характерис-
тики стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03-85 та за погодженням з
місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби у відповідності
з Правилами прийому стічних вод до систем каналізації населених
пунктів.
6.7.3.3. Виробничі стічні води, що містять горючі рідини, сус-
пендовані речовини, жири, масла, кислоти, а також інші речовини, які
порушують нормальну роботу або викликають руйнування мереж та очисних
споруд, а також ті, що містять цінні відходи виробництва, слід очищу-
вати до їх надходження до зовнішньої мережі каналізації.
6.7.3.4. Не дозволяється введення до експлуатації підприємства
при відсутності або з недобудованими спорудами каналізації.
6.7.3.5. Приєднувати виробничу каналізацію, яка транспортує
стічні води, що містять пальні та легкозаймисті рідини, до мережі по-
бутової каналізації та водостоків не допускається.
Не допускається скидання до каналізації технологічних розчи-
нів, а також осаду з технічних резервуарів при очистці останніх. Ски-
дання до каналізації отруйних продуктів та реагентів за нормальної
експлуатації та при аваріях не дозволяється. Ці продукти слід скидати
до спеціальних технологічних ємкостей для подальшої утилізації або
обеззаражування.
Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод до
поглинальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється.
6.7.3.6. Не допускається влаштування усередині приміщень
відстійників (у тому числі жироуловлювачів) для уловлювання домішок,
що швидко загнивають, а також уловлювачів для легкозаймистих та горю-
чих рідин.
6.7.3.7. Для запобігання проникненню газів з каналізаційної
мережі до технологічного устаткування або приміщення цеху, всі сані-
тарні прилади та приймачі, що встановлені на мережах побутової та ви-
робничої каналізації, повинні бути обладнані гідравлічними затворами.
6.7.3.8. Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допус-
кається:
- під стелею, у стінах та у підлозі обідніх залів, робочих
кімнат, адміністративних будівель, залів засідань, залів для гля-
63
дачів, бібліотек, навчальних аудиторій, електрощитових та трансформа-
торних, пультів управління, автоматики, припливних вентиляційних ка-
мер та виробничих приміщень, які вимагають особливого санітарного ре-
жиму.
6.7.3.9. Прокладання під підлогою трубопроводів, якими транс-
портуються агресивні та токсичні стічні води, слід передбачати в ка-
налах, виведених до рівня підлоги та перекритих з'ємними плитами,
або, при відповідному обгрунтуванні, у прохідних тонелях.
6.7.3.10. Насоси для перекачування побутових та виробничих
стоків, які містять у своєму складі токсичні забруднення та речовини,
що швидко загнивають, а також для перекачки стічних вод, які виділя-
ють отруйні або неприємні запахи, гази або пари, слід розміщувати в
окремо розташованій будівлі, підвалі або ізольованому приміщенні, а
за відсутності підвалу - в окремому опалювальному приміщенні першого
поверху, яке має самостійний вихід назовні або на сходову клітку.
Приміщення насосної станції слід обладнати припливно-витяжною
вентиляцією. Приймальні резервуари для вказаних стічних вод слід роз-
ташовувати поза будівлями або в ізольованих приміщеннях разом з насо-
сами.
6.7.3.11. Для вибухопожежонебезпечних цехів слід передбачати
окрему виробничу каналізацію з самостійними випусками, вентиляційними
стояками та гідрозатворами на кожному з них.
Вентиляцію мережі необхідно передбачати через вентиляційні сто-
яки, приєднані до найвищих точок трубопроводів.
В уловлювачах для очищення стічних вод від горючих рідин слід
передбачати на підвідних трубопроводах гідравлічні затвори та витяжну
вентиляцію.
6.7.3.12. Приміщення споруд механічного очищення стічних вод
та біофільтрів повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією,
що забезпечує не менше 5-кратного обміну повітря щогодини.
6.7.3.13. У разі робіт на спорудах для очищення стічних вод
повинні вживатись заходи, що виключають безпосередній контакт обслу-
говуючого персоналу зі стічною рідиною ( застосування дистанційного
управління, засобів захисту працюючих).
Відбір проб води або осадів із споруд слід виконувати з робочих
площадок, улаштування яких (огорожа, освітлення тощо) повинне гаран-
тувати повну безпеку працівників.
6.7.3.14. При ручному очищенні покидьки з грат слід видаляти в
збірники з накривками з наступним їх вивезенням до місць знешкодження.
E
6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання
та каналізації
F
6.7.4.1. Персонал підприємств водопостачання та каналізації,
що зайнятий обробкою питних та стічних вод, окрім медичного ог-
ляду (первинного та періодичного) повинен забезпечуватись попере-
джувальними щепленнями у відповідності з вимогами санітарних органів
(проти черевного тифу, паратифів А та В, дизентерії тощо).
6.7.4.2. В колодязях та камерах мереж водопостачання та ка-
налізації і інших спорудах повинні бути передбачені драбини або скоби
для спуску.
6.7.4.3. Управління гратами, шиберами, засувками та іншим об-
ладнанням, що знаходиться під водою, повинно здійснюватись з землі за
допомогою маховиків керуючих пристроїв, що виведені на поверхню пе-
рекрить на висоту 0.7 м.
6.7.4.4. Роботи в заглиблених камерах, шахтних колодязях то-
що повинні виконуватись у відповідності з вимогами, викладеними у
66
- використання машин у відповідності з їх призначенням, передба-
ченим нормативно-технічною документацією;
- виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями поза
межами робочого місця або робочої зони (встановлення огорож, сиг-
налізації, блокування, попереджувальних написів тощо).
6.8.13. На підприємствах, в організаціях та в установах пови-
нен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих
місцях не менше одного разу на рік.
E
7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБ-
НИЦТВ
7.1. Загальні вимоги
F
7.1.1. Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідності
з вимогами цих EПравилF та чинної нормативно-технічної документації,
затвердженої у встановленому порядку.
7.1.2. Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії вибухопо-
жежної і пожежної небезпеки приміщень, будівель, споруд визначається
на стадії проектування розробником технологічного процесу у
відповідності з вимогами ОНТП 24-86 та галузевими нормами техно-
логічного проектування.
Для діючих підприємств категорії вибухопожежної небезпеки мо-
жуть визначатись самим підприємством або організацією, що має
відповідних спеціалістів і дозвіл на це місцевого органу Держпожнаг-
ляду.*)
*) Класифікація приміщень за ступенем електронебезпеки, катего-
рія приміщень та будівель за вибухопоженою та пожежною небезпекою на-
ведена у додатку 4.
7.1.3. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати:
- узгодженість роботи технологічного устаткування, що виключає
виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів;
- безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захис-
ту працюючих на протязі строків, визначених нормативно-технічною до-
кументацією;
- запобігання можливих розливів;
- контроль і попередження підвищення тиску в апаратах понад
допустимий;
- попередження займання або пожеж;
- завантаження технологічного устаткування, що забезпечує рів-
номірний ритм роботи.
7.1.4. Для кожного виробництва розроблюється і затверджується
технологічний регламент, що встановлює основні норми і вимоги щодо
проведення технологічного процесу.
Порядок розробки, погодження, затвердження, реєстрації, строк
дії, а також зміст регламентів для вибухопожежонебезпечних виробництв
визначається галузевим Положенням про розробку технологічних регла-
ментів, затвердженим Держнаглядохоронпраці.
До розробки Положення слід користуватись ОСТ 18-3.402-82.
7.1.5. Вибухопожежонебезпечне виробництво повинне бути оснаще-
не автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визнача-
ють вибухонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і
системами блокування, що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій.
7.1.6. При відборі проб повинна бути виключена можливість
травмування працюючих і виділення вибухопожежонебезпечних речовин до
67
виробничих приміщень. Місця відбору проб повинні бути обладнані міс-
цевими відсмоктувачами.
7.1.7. Система контролю, управління і автоматичного протиа-
варійного захисту (ПАЗ) виробництв вибухопожежонебезпечних процесів
повинна проходити комплексну перевірку на працездатність. Тривалість
припрацювання приладів і засобів автоматизації, які використовуються
в системах ПАЗ, повинна бути не менше 360 годин безперервної роботи.
Не дозволяється застосовувати у системах ПАЗ багатоточкові
прилади контролю параметрів, що визначають вибухонебезпечність проце-
су.
7.1.8. На кожному підприємстві щодо цехів, дільниць і вироб-
ництв повинен бути визначений перелік шкідливих речовин, що можуть
виділитися у виробничі приміщення при проведенні технологічних про-
цесів і в аварійних випадках, а також обов'язковий перелік приладів і
методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосе-
редньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях.
7.1.9. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону
шкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів і пилу
повинен бути організований систематичний контроль (за графіком, зат-
вердженим органами санітарного нагляду) за їх вмістом у повітрі ро-
бочої зони.
7.1.10. Після капітального ремонту, перед початком сезону ма-
сової переробки сировини підприємства повинні бути перевірені від-
носно підготовки цехів, дільниць і служб до приймання сировини і без-
печного проведення робіт на підприємстві і прийняті спеціальною комі-
сією, призначеною власником підприємства з участю місцевих органів
Держнаглядохоронпраці.
7.1.11. Проведення дослідних робіт, випробування дослідних
зразків устаткування, систем автоматизації у вибухопожежонебезпечних
виробництвах, а також експлуатація всіх діючих на підприємстві вироб-
ництв і об'єктів підвищеної небезпеки оформлюється наказом власника
підприємства (об'єднання) з погодженням з місцевим органом Держнагля-
дохоронпраці.
При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регла-
мент, інструкція по безпечному проведенню процесу (експлуатації ус-
таткування), контролю, управлінню і протипожежному захисту, а також
план локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документацію
опрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутами
організація, яка пропонує проведення дослідних робіт.
7.1.12. Об'єднувати у загальний колектор викиди газів, які при
змішуванні можуть утворювати вибухонебезпечну суміш, не дозволяється.
7.1.13. Технологічні процеси, пов'язані з застосуванням ток-
сичних, подразнювальних і легкозаймистих речовин, повинні проводитись
в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях за-
гальних виробничих приміщень, що обладнані припливно-витяжною венти-
ляцією і протипожежними засобами.
7.1.14. Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється ме-
тодом пневмо- і гідротранспортування і інших транспортних пристроїв,
що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони.
Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюва-
тись з примусовою механічною подачею (роторними,шнековими і іншими
живильниками) з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільно-
го падіння матеріалів. Повітря, яке витискується з тари під час її
заповнення, повинно відсмоктуватись та очищатись.
Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись (перемі-
щатись) по трубах, змонтованих з нахилом у бік подачі.
7.1.15. Тиск (вакуум) в апаратах і трубопроводах, температур-
ний режим і рівень рідин в апаратах (мірниках), швидкість подачі ма-
68
теріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами техно-
логічних регламентів.
7.1.16. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволя-
ється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжних
вентиляційних системах.
7.1.17. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення
операцій, при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпеч-
них речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення по-
винен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у примі-
щенні вибухопожежонебезпечних парів і газів.
7.1.18. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних
газів в кількості вище допустимої, ремонтні роботи повинні бути не-
гайно припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.
E 7.2. Вимоги безпеки до окремих
видів робіт
7.2.1. Загальні вимоги безпеки
F
7.2.1.1. Роботи, пов'язані з оглядом, очищенням, ремонтом,роз-
герметизацією технологічного устаткування, комунікацій, в тому числі
усередині ємкостей*), при проведенні яких існує або не виключена
можливість виділення у робочу зону, визначену відповідно з