ГОСТ 12.1.005-88*, вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, га-
зів і інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливо
вплинути на організм людини, а також роботи при недостатнім вмісті у
повітрі кисню (нижче 20% об'єму) повинні проводитись за нарядом-до-
пуском відповідно до вимог інструкцій, які розроблені на основі цих
EПравилF з урахуванням місцевих умов.
*) До них відносяться апарати, цистерни, резервуари, сушильні
барабани, печі сушильні, реактори і інше подібне устаткування, а та-
кож колектори, тунелі, колодязі, приямки тощо.
7.2.1.2. На підприємстві у кожному цеху (виробництву) повинен
бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою від-
повідно до додатка 13.
В переліку повинні бути окремо вказані роботи, які:
- проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з
додатками 14,15,16;
- проводяться без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реє-
страцією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно
до додатка 17.
7.2.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється
начальниками цехів (відділень, дільниць - при безцеховій структурі),
погоджується з виробничим (технічним) відділом, службою охорони праці
і затверджується власником підприємства.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично, не
менше одного разу на рік, переглядатись і перезатверджуватись.
7.2.1.4. В переліку повинні бути вказані: цех (установка, від-
ділення - при безцеховій структурі), місце і характер роботи, можливі
шкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні, виконавці,
основні заходи, що забезпечують безпеку робіт, які виконуються.
7.2.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху, де прово-
диться робота, погоджується зі службою охорони праці (з реєстрацією у
спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до
додатка 16), а при необхідності, з суміжними цехами і затверджується
69
власником або його заступником по виробництву.
Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках, які після зат-
вердження передаються керівнику зміни.
Керівник зміни передає один примірник відповідальному за під-
готовчі роботи.
Після виконання робіт по підготовці об'єкту обидва примірники
підписуються посадовими особами, відповідальними за підготовку і про-
ведення робіт з підвищеною небезпекою, які підтверджують повноту ви-
конання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку прове-
дення робіт.
Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт переда-
ється службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше
трьох місяців.
Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідає
за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справах
цеху не менше трьох місяців.
Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення
наряду-допуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальних
осіб з використанням копіювального паперу не допускаються.
7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливості
кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи
можуть залучатись спеціалісти інших організацій, що повинні бути
атестовані для проведення відповідних робіт, а також пройти інструк-
таж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконання
робіт на конкретному об'єкті.
7.2.1.7. Список осіб, які можуть призначатись керівниками
робіт за нарядами-допусками, і перелік таких робіт на підприємстві
встановлюється власником (адміністрацією).
7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих
робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність
аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозво-
ляється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском, у бік
їх збільшення.
7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, на
один вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначе-
ний строк, а умови і склад бригади не змінились, наряд-допуск може
бути продовжено начальником цеху на чергову зміну.
E
7.2.2. Роботи усередині ємкості
F
7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна приз-
начатись бригада у складі не менше 3-х чоловік (працюючий, дублер і
спостерігач). Перебування усередині ємкості дозволяється, як правило,
одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількос-
ті працюючих повинні бути опрацьовані, внесені в наряд-допуск і до-
датково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількос-
ті спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючого
в ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення
шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотуз-
ків, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення ро-
біт тощо.
7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись при
температурі в ній не вище 30 ■С. При необхідності виконання робіт при
більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи
безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теп-
лоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі тощо).
Виконувати внутрішні роботи при температурі 50 ■С і вище не
допускається.
70
7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в ден-
ний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бути
розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства.
7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи, не мо-
лодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і мають допуск на ви-
конання таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усере-
дині ємкості, зобов'язані перевіряти у виконавців наявність посвід-
чення на право проведення робіт усередині ємкості.
Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані
про правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усере-
дині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння, пра-
вила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першої
допомоги.
Працівники, які не пройшли інструктажу, до роботи не допуска-
ються.
7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнання єм-
кості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені,
повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати!
Працюють люди". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній
повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий
вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводитись робо-
ти, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.
7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи,
відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці
і за ведення ремонтних робіт, зобов'язані забезпечити:
а) повне звільнення ємкості від продуктів;
б) надійне від'єднання ємкості від водяних, парових, продук-
тових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або
кранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їх
хвостовиках, що виходять назовні, порядковими номерами і наведенням
тиску, на яке вони розраховані;
в) вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних тру-
бопроводів табличок з попереджувальним написом "Не відкривати! Працю-
ють люди!";
г) відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього
провітрювання, а також на весь час роботи;
д) проведення лабораторного аналізу повітряного середовища
усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше
1 м від нижнього люка і в нижній - на відстані не більше 0.2 м від
днища;
е) наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємкостях
та інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебез-
печне середовище, також заходів, які виключають іскроутворення при
проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;
ж) наявність і справність переносних електросвітильників нап-
ругою 12 В відповідного виконання;
з) наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних та
запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шланго-
вого протигазу, запобіжного поясу, сигнально-рятівної линви, що мають
бирки з позначенням номера і дати випробування;
и) наявність плакату з написом "Ремонт - працюють люди".
7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки
після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до ат-
мосферного.
7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від
продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше
0.05 МПа (0.5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину та інших
горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і провітрити,
71
при необхідності, продути інертним газом. Підвід інертного газу пови-
нен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та
зворотного клапану.
7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за до-
помогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахи-
щеному виконанні.
7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості
балони зі стисненими газами.
7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається
шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачу-
ванням.
7.2.2.12. Ємкість, в якій зберігалась кислота або луг необхід-
но нейтралізувати і перевірити на наявність водню.
7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк
або витискуватись шляхом заповнення резервуару водою.
7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів (перевірки,
провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналіз
повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикато-
ра.
7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через
2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концент-
рацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкості
повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисне-
воізолюючих апаратах.
7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-ма-
скою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо
перед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припа-
сування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа,
відповідальна за виконання робіт.
7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні
не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому
шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття
доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетиску-
вання при наїзді транспортних засобів, переході людей тощо.
7.2.2.19. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, ма-
ти схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву,
довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає не
менше 10 м.
7.2.2.20. Рятувальну линву прив'язують до кільця поясу та про-
пускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопа-
ток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості
за допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикаль-
ним - головою догори.
Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно
закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою.
7.2.2.21. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожного
працюючого, окрім дублера, повинен бути призначений працівник, який
спостерігає за роботою повітродувки.
7.2.2.22. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні, що і
працюючий усередині ємкості.
7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлан-
гу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви тощо), а також при
спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкос-
ті має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.
7.2.2.24. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості, дублер
зобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності
спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново вик-
72
ликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.
7.2.2.25. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабу-
вання, він зобов'язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити робо-
ту та піднятись з ємкості.
7.2.2.26. Тривалість одноразового перебування працюючого в
протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком
на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
7.2.2.27. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватись
лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не
вище 12 В.
7.2.2.28. Роботи усередині резервуарів та апаратів, в яких
можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконува-
тись за допомогою інструменту та обладнання, які виключають мож-
ливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резерву-
арів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з ма-
теріалів, що електризуються, не дозволяється.
7.2.2.29. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ
12.2.013.0 - 91.
7.2.2.30. Вмикати до мережі електроінструмент, прилади елект-
роосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через ав-
тотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозво-
ляється.
7.2.2.31. Трансформатор для переносних електросвітильників по-
винен встановлюватись поза ємкістю; його корпус і вторинна обмотка
повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з
гарячими, вологими, замащеними поверхнями не допускається.
7.2.2.32. Працівники, що спускається до ємкості або підніма-
ється з неї, не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необ-
хідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прий-
матись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.
7.2.2.33. Проникнення працівників до ємкості, яка має верхній
та нижній люки, повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при
обов'язково відкритому верхньому.
7.2.2.34. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху
(зміни), де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсут-
ність усередині ємкості людей, інвентарю, інструменту та дати письмо-
вий дозвіл на зняття заглушок, встановлених на трубопроводах, та на
закриття люків.
7.2.2.35. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними
(бетонними) накривками.
7.2.2.36. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справни-
ми, мати реєстраційний або інвентарний номер, дату наступного випро-
бування та позначення робочої вантажопідйомності.
7.2.2.37. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю
відкритих люках (лазах) та в умовах повітрообміну, який забезпечує
повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм.
При їх проведенні оформлюється наряд-допуск, а також дозвіл на
проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типової
інструкції з організації безпечного виконання вогневих робіт на вибу-
хонебезпечних та вибухопожежонебезпечних об'єктах.
7.2.2.38. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими
видами ремонтних робіт не дозволяється.
7.2.2.39. При виконанні зварювальних робіт, як усередині
ємкості, так і назовні, ємкість повинна бути заземлена.
Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою,
також мусить бути заземлене.
7.2.2.40. У випадку застосування електрозварювання та ручного
електрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодо
73
електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні викону-
ватись під контролем спостерігача, який знаходиться назовні та має не
нижче другої кваліфікаційної групи.
7.2.2.41. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості
повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним
блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкнено-
му струмі.
7.2.2.42. Електрозварювальні установки для зварювання усереди-
ні металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматич-
ного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з
часовим інтервалом не більше 0.5 с.
При перервах у роботі, а також по закінченні робіт електрозва-
рювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.
7.2.2.43. При зварювальних роботах усередині ємкості електроз-
варник, окрім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектрич-
ними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусо-
вою подачею повітря.
Для захисту голови електрозварника від механічних травм та
ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з стру-
монепровідних матеріалів.
7.2.2.44. Порядок організації та безпечного виконання газоне-
безпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової
інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт.
Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням
зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.
E
7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт
у силосах та бункерах
F
7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише
денної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) адміністрації
підприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2 ч. 1 цих EПра-
вил.F
7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомо-
гою спеціальної лебідки, що призначена для спускання та піднімання
людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тро-
су, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт у
ємкості.
7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні
допускатись особи, спеціально навчені безпечним методам праці, що ма-
ють медичний висновок, який дозволяє їм за станом здоров'я робити на
висоті та спускатися у силоси, та які дали письмову згоду на спуск у
силос.
7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою не
менше 4-х осіб: однієї- що спускається, другої - що обслуговує
лебідку, та двох спостерігачів, один з яких попускає (вибирає) шланг
протигаза, а другий попускає линву, закріплену на рятувальному поясі
робітника, що спускається.
7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу, працівник повинен надяг-
ти шланговий протигаз, рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою
та захисну каску. При довжині шлангу більше 12 м повітря слід подава-
ти за допомогою повітродувок з електроприводом.
7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити від
лебідки та люка силоса особам, що приймають участь у спуску, не доз-
воляється.
7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозво-
ляється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на
74
відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках
та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній
лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою, за-
чиненою на замок.
7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за вико-
нання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та
сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків.
7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному збері-
ганні (у силосах) зерна, борошна, цукру тощо необхідно:
- забезпечити герметичність технологічного устаткування,
норій, шнеків, місць з'єднання трубопроводів з силосами, бункерами;
- проводити очищення від пилу устаткування, приміщень.
При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повіт-
рям, щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей.
7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших
продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером.
Зачищувати силос методом "підкопу" не дозволяється.
7.3.11. Працівнику, який спускається у силос, не дозволяється
відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло.
E 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей
F
7.4.1. Роботи, пов'язані з миттям ємкостей та інших техно-
логічних посудин, повинні бути механізовані.
У випадку виконання робіт з миття, очищення та дезинфекції
ємкості зі знаходженням людей усередині її (ручне миття тощо)
необхідно дотримуватись вимог безпеки, які викладено у підрозд.
7.2. і 7.3 ч.1 цих EПравилF.
7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудин
повинне здійснюватись без розбризкування.
7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовувати
незаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей слід
допускати, як виняток, у разі технологічної необхідності, з дозволу
адміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду.
7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмініє-
вих резервуарів, а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посу-
динах з оцинкованої сталі лужні розчини.
7.4.5. Всі роботи з дезинфекції, дегазації, дератизації, при-
готування отруєних принад, перевезення, приймання, зберігання, видачі
отруйних речовин (отрутохімікатів), а також знищення отрутохімікатів,
що зіпсувались, повинні здійснюватись у суворій відповідності з
Інструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна, борошна та кру-
пи, а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами, погодже-
ними з Міністерством охорони здоров'я.
7.4.6. Кожний працівник, допущений до керування та безпосе-
реднього виконання робіт з дезинфекції, дератизації, перевезення,
приймання, зберігання та видачі отрутохімікатів, повинен мати