НПАОП 93.01-1.04-97 Правила охорони праці для підприємств хімічної чистки і фарбування одягу

7.3. Освітлення

7.3.1. Природне та штучне освітлення виробничих, допоміжних службово-побутових приміщень і території підприємств хімічної чистки та фарбування повинне відповідати вимогам СНиП П-4-79 Ес­тественное и искусственное освещение.

7.3.2. Територія підприємств, місце пересування людей і транспорту, а також місце робіт відповідно діючим нормам повинні бути забезпечені штучним освітленням, що вмикається з настанням темноти або при поганій видимості (туман, дощ).

7.3.3. Скляні поверхні світлових отворів, світильники освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті та справності. Скло вікон і ліхтарів необхідно очищати від бруду не рідше двох разів на рік, а в приміщеннях зі значними виділеннями пилу, парів і газів не рідше чотирьох разів на рік.

7.3.4. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати тарою, обладнанням, матеріалами тощо.

7.3.5. Біля вікон, що обернені на сонячний бік, необхідно влаштовувати пристосування для захисту від прямих сонячних променів (козирки, штори).

7.3.6. Загальне освітлення території підприємства, складів, транспортерів здійснюється прожекторами, світильниками, дуговими, кварцевими, ксеноновими лампами.

7.3.7. Штучне освітлення можна забезпечувати як лампами розжарювання, так і люмінісцентними лампами у вигляді загального чи комбінованого освітлення.

7.3.8. Місцеве освітлення робочих поверхонь обладнується так, щоб світильники можна було встановлювати з необхідним напрямком світла. Напруга для ламп місцевого освітлення, розташованих на висоті меншій за 2,5 м від підлоги повинна бути не вищою за 36 В. Як виняток дозволяється застосовувати напругу до 220 В включно для світильників спеціальної конструкції, які є складовою частиною аварійного освітлення, що отримує живлення від незалежного джерела.

7.3.9. Застосування одного місцевого освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях не допускається.

7.3.10. При застосуванні місцевого освітлення лампи обладнуються відбивачами.

Застосування відкритих ламп без відбивачів забороняється.

Відбивачі виготовляються із матеріалу, що не просвічується.

7.3.11. Аварійне освітлення для виходу людей із приміщень повинно забезпечувати освітленність на підлозі за лінією основних проходів і на сходах не менше за 0,3 лк.

Світильники аварійного освітлення вмикаються на самостійне живлення.

7.3.12. Для живлення ручних світильників у приміщення з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних застосовується напруга не вища за 36 В.

7.4. Шум та вібрація

7.4.1. Обов'язковою умовою зниження рівнів шуму та вібрації на робочих місцях підприємств хімічної чистки та фарбування є суворе виконання вимог, викладених в ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности і ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.

7.4.2. Першочергово, заходи щодо зниження рівней шуму та вібрації направляються на :

- заміну, ремонт і модернізацію обладнання, яке є джерелом підвищеного шуму і вібрації;

- локалізацію (виділення в окремі приміщення) обладнання та установок, експлуатація яких визиває шум та вібрацію;

- використання засобів шумопоглинання та вібрації (штучних поглиначів, звукоізолюючих кожухів, амортизаторів тощо);

- використання засобів індивідуального захисту;

- вибір раціонального режиму праці та відпочинку, скорочення (регулювання) часу знаходження в шумових умовах, проведення лікувально-профілактичних заходів.

7.4.3. Вентилятори та приводи вентиляційних установок необхідно встановлювати поза приміщеннями, де працюють люди, коли це можливо.

8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1. Пожежна безпека підприємств хімічної чистки та фарбування регламентується ГОСТ 12.1.004-85 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования, будівельними нормами і правилами СНиП 11-2-80 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений, СНиП 2.04.01-85 Производственные здания, Правилами пожежної безпеки в Україні.

8.2. Пожежна безпека підприємства забезпечується:

- системою попередження пожежі (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження виникнення пожежі);

- системою пожежного захисту (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї).

8.3. Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути:

- порушення правил пожежної безпеки, інструкцій щодо експлуатації техногологічного обладнання;

- несправність технологічного обладнання;

- порушення правил ведення вогневих (зварювальних) робіт у виробничих приміщеннях;

- необережне поводження з відкритим вогнем, паління в неустановлених місцях;

- несправність електроустановок, електропроводки,

вентиляційних систем та опалювальних приладів;

- загазованість виробничих приміщень пожежонебезпечними парами;

- самозагоряння горючих речовин і матеріалів;

- розряди статичної та атмосферної електрики (грозові розряди тощо).

8.4. Робота в цехах підприємств хімічної чистки та фарбування вимагає великої обережності, так як у цих цехах застосовуються розчиники, спирти, ефіри та інші легкозаймисті речовини.

8.5. Для забезпечення пожежної безпеки підприємств хімічної чистки та фарбування необхідно дотримуватись таких основних вимог:

8.5.1. Дороги, проїзди та протипожежні розриви між виробничими будовами і спорудами забороняється використовувати для складування обладнання та матеріалів. До всіх об'єктів підприємства завжди повинен бути вільний доступ і під'їзд.

8.5.2. Територія підприємства і всі будови та споруди, розташовані на ній, необхідно обладнувати пожежним водопроводом або мати в достатній кількості пожежні водойми (ємкості з водою). Внутрішні пожежні крани слід установлювати переважно біля виходів, на площадках сходових кліток, що опалюються, у вестибюлях, проходах та інших найбільш доступних місцях. Пожежні крани установлюються на висоті 1,35 м над рівнем підлоги приміщення і розміщуються у шафах, що мають отвори для провітрювання, двері, пристосовані для їх опломбування, і що мають напис "ПК".

Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами і стволами, замкненими в шафи, які опломбовуються.

8.5.3. Пожежні гідранти, крани, колонки підлягають регулярному технічному обслуговуванню. Кришки люків, колодязів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу.

8.5.4. У виробничих приміщеннях підприємств хімічної чистки та фарбування встановлюють вогнегасники з хімічною або повітряномеханічною піною. Хімічна піна застосовується для гасіння легкозаймистих рідин з температурою спалаху нижчою за 45 C. Повітряномеханічна піна слугує для гасіння горючих рідин з температурою спалаху від 28 до 100 С.

8.5.5. Приміщення, у яких розташовані

пожежовибухонебезпечні виробництва, необхідно обладнати

автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною

сигналізацією.

Використання протипожежного інвентаря не за призначенням категорично забороняється.

8.5.6. Входи в будови (приміщення) внутрішні проходи та проїзди, тамбури, сходові клітки, запасні (евакуаційні) виходи повинні бути вільними - не захаращеними обладнанням, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва.

8.5.7. Виробничі приміщення повинні мати запасні виходи. Усі двері евакуаційних виходів повинні вільно відкриватися в напрямку виходу із будівлі.

8.5.8. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими, а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці, доступному для одержання їх у будь-який час доби.

8.5.9. Стаціонарні пожежні драбини, перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати в справному стані.

8.5.10. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою, вивішується табличка з написом "Місце для паління".

8.5.11. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид, кількість та розміщення первинних засобів (вогнегасників, азбестових і грубововняних полотен, ящиків з піском, діжок з водою тощо) визначаються ГОСТ

12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования.

В кожному цеху, лабораторії, майстерні та інших приміщеннях для працюючих там людей повинні бути розроблені і вивішені конкретні інструкції щодо заходів пожежної безпеки і план евакуації із приміщення.

8.5.12. Експлуатацію як підприємства в цілому, так і окремих його підрозділів, обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати в суворій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки.

8.5.13. Виконання технологічного процесу, організація виробництва, розташування обладнання та інвентаря повинні забезпечувати у випадку виникнення пожежі можливість швидкої евакуації людей.

8.5.14. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати в справному стані, своєчасно ремонтувати та обслуговувати.

8.5.15. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання, слідкувати за його справністю, наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в пошивочних цехах світильників відкритого типу.

8.5.16. Будови та споруди підприємства, незалежно від його географічного розташування, необхідно обладнувати блискавкозахистом.

8.5.17. Усі виробничі, адміністративні, складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди.

9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБIВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

9.1. Засоби захисту працюючих за характером їх застосування поділяються на дві категорії:

- засоби колективного захисту;

- засоби індивідуального захисту.

9.2. Засоби колективного захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби захисту від шуму;

- засоби захисту від вібрації;

- засоби захисту від ураження електричним струмом;

- засоби захисту від електростатичних зарядів;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони;

- засоби захисту від дії механічних факторів.

9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- спеціальний одяг;

- cпеціальне взуття;

- засоби захисту рук;

- засоби захисту голови;

- засоби захисту очей;

- засоби захисту органів слуху.

9.4. Види спецодягу , спецвзуття та засоби індивідуального захисту, передбачені нормами , повинні видаватися робітникам безкоштовно у встановлені терміни згідно з ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв та відповідати відповідним ГОСТам, ТУ та ВТУ.

9.5. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити

своєчасне прання та ремонт спецодягу і спецвзуття, що видається.

9.6. При виконанні робіт, що супроводжуються виділенням шкідливих парів, пилу та зв'язаних з небезпекою розбризкування горючих та їдких рідин, працівникам необхідно видавати засоби індивідуального захисту: протигази, респіратори, захисні окуляри, рукавиці, прогумлені фартухи, гумові рукавички та чоботи.

Робота в цих цехах повинна провадитись під безпосереднім наглядом майстра або спеціального працівника.

9.7. Для захисту рук від впливу розчинників використовують захисні мазі та пасти.

9.8. Для захисту органів дихання використовують респіратори та протигази.

9.9. За засобами індивідуального захисту необхідно здій­снювати належний догляд.

9.10. Робітники, яким видаються засоби індивідуального захисту, ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів.

9.11. Електрозахисні засоби, що застосовуються робітниками, які обслуговують електроустановки, необхідно періодично піддавати електричним випробуванням.

9.12. Перед використанням засоби необхідно ретельно огляну­ти, очистити, перевірити, пересвідчитися у відсутності зовнішніх пошкоджень, а також у відповідності їх по клейму до напруги да­ної електроустановки; термін періодичного випробування засобів захисту не повинен перевищувати:

діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку, галош - одного разу на рік, бот - одного разу на три роки.

9.13. Несправні засоби захисту або з простроченим клеймом негайно вилучаються з використання.

Завантажити