НПАОП 24.0-1.19-05Правила охорони праці під час експлуатації магістральних трубопроводів для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводів)

Указані переліки складають відповідно до додатків 1 і 2 Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631.

5.1.3. До робіт підвищеної небезпеки відносяться вогневі, газонебезпечні, земляні, роботи в електроустановках, вантажно-розвантажувальні і роботи на висоті .

5.1.4. На проведення робіт підвищеної небезпеки повинен оформлятися наряд-допуск з записом у журналі обліку провадження робіт підвищеної небезпеки. Форма наряду-допуску наведена у додатку 1.

5.1.5. Роботи підвищеної небезпеки, що періодично повторюються, які є невід'ємною частиною технологічного процесу транспортування рідкого аміаку магістральним трубопроводом, характеризуються аналогічними умовами, сталістю місця і характером робіт, певним складом виконавців, дозволяється проводити без оформлення наряду-допуску. При цьому виконавці робіт повинні дотримуватися вимог безпеки, передбачених чинними нормативно-правовими актами з охорони праці.

До таких робіт відносять:

роботи, пов'язані з технологічним процесом зливання - наливання рідкого аміаку у резервуари-сховища, цистерни та інші ємності;

злив нафтопродуктів (бензин, дизпаливо тощо) з резервуарів, тари та інших ємностей;

технічне обслуговування (огляди, профілактичні ремонти) технологічного устаткування магістрального аміакопроводу і його інженерних комунікацій;

обслуговування і ремонт акумуляторних батарей;

зберігання і застосування азоту, кисню, аміаку;

управління транспортом і самохідним технологічним устаткуванням;

механічне оброблення металів;

ряд інших робіт, передбачених переліком робіт підвищеної небезпеки.

5.1.6. Під час проведення робіт підвищеної небезпеки, які виконують з оформленням наряду-допуску, необхідно призначити відповідального за підготовку і проведення цих робіт.

5.1.7. Особа, відповідальна за підготовку робіт підвищеної небезпеки, зобов’язана:

організовувати розроблення і виконання у повному обсязі заходів щодо підготовки робочого місця (обладнання) до безпечного проведення робіт;

контролювати виконання підготовчих робіт;

перевіряти повноту та якість виконання підготовчих робіт.

5.1.8. Особа, відповідальна за проведення робіт підвищеної небезпеки, зобов’язана:

організовувати розроблення і виконання заходів щодо безпечного проведення робіт;

перебувати на місці проведення робіт, керувати і контролювати проведення робіт підвищеної небезпеки;

перевіряти повноту та якість проведення робіт підвищеної небезпеки;

після закінчення робіт перевіряти робочі місця на відсутність джерел небезпеки.

5.1.9. Виконавці робіт підвищеної небезпеки зобов'язані:

отримати інструктаж щодо безпечного проведення робіт підвищеної небезпеки і розписатися у наряді-допуску;

ознайомитися з обсягом робіт на місці їх проведення;

приступати до виконання робіт тільки за вказівкою особи, відповідальної за проведення робіт підвищеної небезпеки;

виконувати тільки ту роботу, що зазначена у наряді-допуску, з додержанням усіх заходів безпеки;

вміти користуватися засобами індивідуального захисту;

після закінчення робіт ретельно оглянути робоче місце з метою виявлення порушень, які можуть призвести до виникнення пожежі, травми або аварійних ситуацій;

під час виконання робіт піклуватися про власну безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей.

5.1.10. До проведення робіт підвищеної небезпеки допускаються особи, які досягли 18 років, мають відповідну професійну кваліфікацію,не мають медичних протипоказань до виконання цих робіт, пройшли інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

5.1.11. На підприємстві роботодавцем повинні бути розроблені та затверджені локальні нормативно-правові акти з охорони праці у відповідності до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 лютого 1994 року за № 20/229 (далі-ДНАОП 0.00-8.03-93), та Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі- ДНАОП 0.00-4.15-98).

5.2. Вимоги до безпечної експлуатації лінійної частини

магістрального аміакопроводу

5.2.1. Експлуатацію лінійної частини магістрального аміакопроводу слід здійснювати відповідно до вимог правил і норм з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, технічної експлуатації, а також з урахуванням вимог цього підрозділу.

5.2.2. Безпеку експлуатації ЛЧМА необхідно забезпечувати:

а) додержанням норм технологічного регламенту транспортування рідкого аміаку магістральним трубопроводом через територію України;

б) контролем технічного стану об’єктів ЛЧМА (кульових кранів, зворотних клапанів, переходів через водні перешкоди, мостових переходів, переходів через автомобільні дороги і залізничні колії, мереж телекомунікацій, ліній електропередавання тощо) лінійними обхідниками, візуальним оглядом і за допомогою технічних засобів;

в) виконанням планових ремонтно-профілактичних робіт і своєчасною заміною морально застарілого і спрацьованого устаткування;

г) систематичним контролем охоронної зони об’єктів ЛЧМА з метою:

своєчасного виявлення витоку аміаку;

перевірки наявності розпізнавальних знаків позначення траси;

виявлення фактів виконання в охоронній зоні недозволених робіт іншими підприємствами.

5.2.3. Для забезпечення безпечних режимів роботи магістрального аміакопроводу (при транспортуванні, у період аварійних або планових зупинок) слід передбачати автоматизовану систему управління технологічним процесом транспортування рідкого аміаку на базі електронних засобів контролю і мікропроцесорної техніки, включаючи засоби обчислювальної техніки з відповідним програмним забезпеченням.

5.2.4. Робота АСУТП повинна забезпечувати:

постійний контроль параметрів транспортування рідкого аміаку;

телесигналізацію і телевимірювання основних технологічних параметрів магістрального аміакопроводу;

телесигналізацію стану роздільної арматури лінійної частини магістрального аміакопроводу;

телесигналізацію витоків аміаку на підводних переходах типу"трубаутрубі";

телевимірювання пристроїв катодного захисту аміакопроводу.

5.2.5. Для оперативного виявлення можливого витоку аміаку і вжиття запобіжних заходів передбачають автоматичне постійне вимірювання значень тиску рідкого аміаку і різниці потенціалів „труба-земля” за всією трасою магістрального аміакопроводу і витрати рідкого аміаку на насосних станціях.

5.2.6. Для відключення аварійних ділянок ЛЧМА у разі їх розгерметизації з метою зменшення екологічних наслідків аварій передбачають систему протиаварійного захисту.

5.2.7. Відключення аварійних ділянок здійснюють автоматичним закриттям кульових кранів на постах секціонування при тиску рідкого аміаку нижче від значення, передбаченого проектною документацією.

5.2.8. Усі пости секціонування повинні мати байпасну (обвідну) лінію з відсіченою арматурою, дренажем, контрольно-вимірювальними приладами, штуцером для скидання газоподібного аміаку на факел.

5.2.9. Дистанційне управління постами секціонування слід здійснювати з ЦПУ основного і резервного.

5.2.10. Лінійно-експлуатаційний персонал ЛЧМА зобов’язаний:

а) контролювати технічний стан наземних споруд і вузлів, доступних для зовнішніх оглядів (ГПС, СПС, зворотні клапани, засоби ЕХЗ, лінії електропередавання, телекомунікаційні мережі, вантові переходи через водні перешкоди тощо);

б) здійснювати контроль за станом ґрунту над і під магістральним аміакопроводом і кабелем електрозв’язку, особливо у разі їх прокладення у просідаючих ґрунтах і на підроблюваних територіях, а також після злив, тривалих дощів та під час весняних паводків;

в) перевіряти фактичний тиск аміаку за манометрами для виявлення витоків аміаку з магістрального аміакопроводу та азоту з міжтрубних просторів кожухів трубопроводу на переходах аміакопроводу через водні перешкоди за типом „труба у трубі” та з рамп балонів з азотом на постах секціонування;

г) контролювати наявність і підтримувати у справному стані знаки позначення траси магістрального аміакопроводу (попереджувальні, інформаційно-вказівні та ін.), знаки суднохідної обстановки і позначення перехрещень аміакопроводу з комунікаціями інших підприємств;

ґ) на водних переходах магістрального аміакопроводу усувати підмиви, розмиви, зсуви і підтримувати у справному стані берегоукріплення, льодозахисні споруди тощо;

д) контролювати стан сальникових ущільнень і лотків компенсаторів водних переходів.

5.2.11. Для запобігання аваріям, вибухам, пожежам, отруєнням та нещасним випадкам під час експлуатації магістрального аміакопроводу необхідно додержуватися норм технологічного режиму, передбачених регламентом транспортування рідкого аміаку магістральним трубопроводом, і вимог інструкцій з охорони праці на робочих місцях:

перебувати на робочому місці в спеціальному одязі, спеціальному взутті та інших засобах індивідуального захисту (окуляри, фільтруючі протигази марки КД, рукавиці тощо, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами з питань з охорони праці);

підтримувати у справному стані огорожі рухомих частин і механізмів;

контролювати герметичність усіх з'єднань трубопроводів і устаткування;

здійснювати огляд охоронної зони аміакопроводу з метою своєчасного виявлення запаху аміаку або рідкого аміаку на поверхні землі, перевірки стану споруд на трасі (насипи, канави, зрізки землі, яри, підходи до підводних переходів). За наявності пропусків на аміакопроводі, які можна визначити за запахом, зміною забарвлення рослин, необхідно повідомити оператора диспетчерського зв'язку підприємства і начальника лінійної ділянки;

допускати роботуна трубопроводах,оснащених усіма необхідними, передбаченими проектною документацією, запобіжними пристроями, кон-трольно-вимірювальними приладами, сигналізаціями і блокіровками;

слідкувати за станом кріпленьтрубопроводів;

запобіжні клапани повинні бути справними, перевіреними та опломбованими, матипаспорти і сертифікати;

забезпечувати справний стан заземлення устаткування і комунікацій;

забезпечувати безперебійне постачання об'єктам лінійної частини аміакопроводу азоту, електроенергії.

5.2.12. Усі підземні трубопроводи, наземні трубопроводи, а також металеві споруди лінійної частини магістрального аміакопроводу слід захищати від корозії (ґрунтової, атмосферної і викликаної блукаючими струмами).

Ізоляційні покриття для захисту від корозії повинні відповідати вимогам проектної документації.

5.2.13. Система електрохімічного захисту створюється додатково до захисного ізоляційного покриття трубопроводу для більш надійного захисту магістрального аміакопроводу від корозії на усій його протяжності.

5.2.14. Для забезпечення корозійної надійності під час експлуатації магістрального аміакопроводу необхідно:

систематично контролювати потенціал "труба – земля";

контролювати роботу електродренажного захисту;

перевіряти цілість ізоляції аміакопроводу.

5.3. Вимоги до безпечної експлуатації електроустановок

5.3.1. Експлуатація електроустановок магістрального аміакопроводу повинна здійснюватися відповідно до таких вимог:

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі -ДНАОП 0.00-1.21-98);

Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від

31 липня 1996 року № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року за № 417/1442;

Порядку проведення експертизи електроустановок споживачів, затвердженому наказом Комітета по нагляду за охороною праці України від 30.12.99 № 257, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 04.02.2000 за № 68/4289 (ДНАОП 0.00-8.20-99);

“ Правил устройства электроустановок", затверджених Головтехуправління та Держенергонагляд Міненерго СРСР 5 жовтня 1979 року (із змінами та доповненнями), та вимогам нормативно-технічних актів з цих питань:

Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272 (ДНАОП 0.00-1.32-01);

Порядку проведення опосвідчення електроустановок споживачів, затвердженому наказом Комітета по нагляду за охороною праці України від 30.12.99 № 258 (ДНАОП 0.00-8.19-99);

Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 року

№ 253 (ДНАОП 1.1.10-1.07-01), та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці, а також вимог цього підрозділу.

5.3.2. Режим роботи електроустановок повинен забезпечувати безперебійну роботу системи управління технологічним процесом транспортування рідкого аміаку і безаварійну зупинку магістрального аміакопроводу у разі зниження напруги в зовнішній мережі.

5.3.3. Електропостачання обладнання системи управління повинне бути як для електроприймачів І категорії надійності відповідно до пункту 1.2.17 ПУЕ.

Головні пости секціонування відносять до споживачів І категорії, зі складу яких виділяють особливу групу електроприймачів І категорії (об'єкти електрозв'язку і телемеханіки).

5.3.4. Ємність акумуляторних батарей живлення електроприймачів на головних постах секціонування у разі відключення основного і резервного джерел електропостачання повинна забезпечувати режим управління ділянкою аміакопроводу протягом 4-х годин.

5.3.5. Обслуговування і ремонт електрообладнання трансформаторних підстанцій і електричних мереж дозволяється виконувати особам, які мають відповідну групу з електробезпеки відповідно до пункту 2.1.3

ДНАОП 0.00-1.21-98, знають оперативні схеми, пройшли перевірку знань вимог нормативних документів, перелічених у пункті 5.3.1 цих Правил.

5.3.6. Електрообладнання повинне відповідати класу вибухонебезпечної зони, в якій воно встановлене, а також категорії і групі вибухонебезпечної суміші.

5.3.7. Для кожного вибухонебезпечного об’єкта службою, відповідальною за електрогосподарство, повинен бути розроблений план ліквідації аварій в електрогосподарстві об’єкта.

5.3.8. Під час експлуатації електрообладнання не дозволяється:

ремонтувати електрообладнання і мережі, що знаходяться під напругою;

експлуатувати електрообладнання при несправних захисних заземленнях або контактних з'єднаннях;

вмикати електроустановку, що автоматично вимкнулася, без з'ясування причин її вимкнення;

навантажувати вибухозахищене електрообладнання, проводи та кабелі вище від регламентованих норм;

залишати відкритими двері приміщень і тамбурів, які відділяють вибухонебезпечні зони від інших приміщень;

заміняти перегорілі електричні лампи у вибухозахищених світильниках лампами інших видів або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розраховані світильники;

вмикати електроустановки без апаратів, які відключають захисне електричне коло при ненормальних режимах;

залишати в роботі електрообладнання з висотою шару масла нижче установленої;

експлуатувати кабелі із зовнішніми пошкодженнями оболонки і стальними трубами електропроводок;

двері приміщень і тамбурів повинні бути самозамикальними, протипожежними і мати ущільнення.

5.3.9. Усе електрообладнання і комунікації лінійної частини магістрального аміакопроводу повинні бути заземлені.

5.3.10. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують на призначення окремих ланцюгів і панелей.

5.3.11. Для живлення пересувних і переносних електроприймачів застосовують гнучкі кабелі і проводи в оболонці, стійкій до механічних впливів.

5.3.12. Усі несправності в електромережах і електроапаратурі, які можуть спричинити відмову автоматичної системи управління і релейного захисту, а також спричинити коротке замикання тощо, слід негайно усувати.

5.3.13. Акумуляторні батареї повинні експлуатуватися у режимі постійної підзарядки. Приміщення акумуляторної повинне вентилюватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.

5.3.14. Електромодулі на головних постах секціонування та огорожі підстанцій і розподільних пунктів повинні закриватися на замок.

На огорожах необхідно вивішувати попереджувальні плакати.

5.3.15. Електроосвітлення територій і приміщень об'єктів магістрального аміакопроводу повинне мати місцеве (за зонами обслуговування) і дистанційне вмикання з електромодуля.

5.4. Вимоги до безпечної експлуатації засобів телекомунікації (електрозв'язку)

5.4.1. Засоби електрозв'язку є невід'ємною частиною АСУТП магістрального аміакопроводу і входять до комплексу засобів контролю та управління процесом транспортування рідкого аміаку.

5.4.2. Система електрозв'язку магістрального аміакопроводу повинна включати:

транспортнітелекомунікаційні мережі;

фіксований зв'язок;

радіозв'язок.

Перелічені телекомунікації (електрозв'язок) повинні працювати самостійно і мати можливість входження одна в одну.

5.4.3. Надійність експлуатації системи електрозв'язку забезпечують:

підтриманняму роботоздатному стані обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж;

проведенням заходів щодо запобігання аваріям, нещасним випадкам і порушенням правил охорони праці;

експлуатацією каналів, лінійних і стаціонарних приладів телекомунікацій відповідно до вимог нормативно – правових актів з питань охорони праці.

5.4.4. Споруди, призначені для розміщення апаратури електрозв'язку на об'єктах лінійної частини магістрального аміакопроводу, повинні мати написи про належність до об'єктів, підтримуватися в роботоздатному стані і надійно захищати апаратуру від прямої дії сонячної радіації та атмосферних опадів.

5.4.5. Доступ сторонніх осіб до споруд електрозв'язку не дозволяється .

5.4.6. Засоби аварійного електрозв'язку слід утримувати у справному і укомплектованому станах.

5.4.7. Система телекомунікацій (електрозв’язку) магістрального аміакопроводу повинна включати систему оповіщення про надзвичайні ситуації жителів населених пунктів, розташованих уздовж траси магістрального аміакопроводу, на відстані до 2,5 км з обох боків від осі аміакопроводу.

5.4.8. Надійність роботи системи електрозв'язку лінійної частини магістрального аміакопроводу повинна забезпечуватися трьома незалежними джерелами живлення.

6. ВИМОГИ ДО ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ

НАЗЕМНИХ СПОРУД

6.1. Загальні вимоги

6.1.1. Цей підрозділ установлює загальні вимоги безпеки під час експлуатації наземних споруд магістрального аміакопроводу.

6.1.2. Наземні споруди як складова частина системи магістрального аміакопроводу призначені для забезпечення безпечного транспортування рідкого аміаку і його доставки кінцевим та проміжним споживачам.

6.1.3. До складу наземних споруд магістрального аміакопроводу входять:

головні, проміжні, вузлові насосні станції та кінцева станція з вузлами підключень до лінійної частини магістрального аміакопроводу з усіма виробничо-допоміжними будинками і спорудами;

роздавальні станції (склади, наливні і роздавальні пункти);

головні та сателітні пости секціонування, посилювальні пости, що не обслуговуються, зворотні клапани тощо;

надводні переходи через водні перешкоди;

окремо розташовані катодні станції;

адміністративні будинки, ремонтно-відновлювальні пункти, склади, майстерні.

6.1.4. Класифікація приміщень і зовнішніх установок наземних споруд аміакопроводу за вибухопожежонебезпечністю, електрообладнанням і санітарною характеристикою наведена у таблиці 1.

Продовження таблиці 1