Роботи в гірській місцевості
Роботи в гірській місцевості необхідно виконувати в сприятливу пору року, коли можливість появи селевих потоків, обвалів, снігових лавин, зсувів й заносів найменш вірогідна.
Для безпеки проведення робіт з прокладання та ремонту повітряних ліній зв’язку та проводового мовлення в гірських умовах необхідно до початку основних робіт виконати такі підготовчі роботи:
виконати попередню розбивку траси з уточненням найбільш складних її ділянок, місць розташування майданчиків для засобів якоріння механізмів, вантажно- розвантажувальних робіт тощо;
прибрати з будівельної смуги нестійкі кам’яні брилі, що нависають, окремі валуни тощо, які в процесі наступних робіт можуть звалитися і стати причиною нещасних випадків;
- спорудити відповідно до проекту протиобвальні, протизсувні і водопропускні споруди, тимчасові дороги і під’їзди.
На період виконання робіт головний інженер чи начальник дільниці будівельної організації повинен організувати службу оповіщення, встановити зв’язок з місцевою метеорологічною станцією та регулярно отримувати від неї прогнози погоди.
Він повинен врахувати можливість негайної зупинки робіт і забезпечення заходів безпеки у випадку стихійних явищ.
Під час ожеледиці, туману чи вітру силою більше 6 балів виконувати роботи на гірських ділянках траси забороняється.
У разі підвищення рівня води в струмках і річках вище допустимого чи утворення селевих потоків, обвалів, камнепадів, снігових лавин роботи в небезпечних місцях необхідно зупинити, людей, машини вивести, а устаткування вивезти в безпечне місце.
Розпорядження про евакуацію людей та механізмів із небезпечної зони дає керівник робіт (виконроб, майстер, бригадир ).
Виконавець робіт повинен установити належне спостереження за станом поверхні стрімких схилів, особливо під час таяння снігів, після дощів і заморозків, коли небезпека утворення зсувів і камнепадів збільшується, щоденно обстежувати небезпечні місця і відмічати безпечні зони на випадок оповзнів і обвалів.
У разі зсувів, камнепадів та наявності іншої небезпеки проведення робіт забороняється.
Майданчик для житлового польового містечка необхідно вибрати з таким розрахунком, щоб виключалась можливість зходу на нього снігових лавин, селевих потоків тощо.
Вирубання лісу, трелювання та обрізання сучків необхідно виконувати згідно з «Правилами по охране труда в лесной, деревообрабатывающей промышленности и в лесном хозяйстве» [20].
Грунт з траншеї і котлованів на схилах необхідно розміщати в бік схилу на відстані не ближче О,5 м від краю розробки.
У разі утворення козирків чи находження на схилах виїмки валунів, каменів тощо працівники повинні бути виведені з небезпечних місць, а козирки і валуни обрушені і усунуті .
У разі появи тріщин на грунті потрібно вжити заходи проти обрушення грунту і завчасно вивести працюючих з небезпечної зони.
Коли потрібно скочувати валуни ломами по схилу, працівники повинні знаходитися тільки з нагірної сторони і діяти ломом від себе, переконавшись, що нижче по схилу не знаходяться люди.
Знаходження сторонніх людей і домашніх тварин на схилах вище і нижче місця проведення робіт заборонено. До початку робіт сторонніх людей і домашних тварин необхідно вивести з небезпечної зони.
Ділянки діючої дороги, розташованої на схилі нижче місця проведення робіт, на випадок непередбаченої небезпеки слід огородити з обох боків запобіжними знаками, біля яких повинні чергувати сигнальники. Між сигнальниками і керівником робіт необхідно встановити надійний зв’язок за допомогою прапорців, свистків і в сутінках та вночі — ліхтарів.
Щоб уникнути затоплення і розмиву стін ями поверхневими водами, слід улаштовувати відвали грунту з нагірної сторони, а в необхідних випадках — водовідвідні канали і загородження.
Всіх працівників необхідно забезпечити захисними касками, а на схилах більше 20 град. — знімними металевими підковами з шипами (раками), які одягаються на підошви взуття для зменшення ковзання, також страхувальними поясами.
На важкодоступних ділянках в горах під час руху і особливо при роботі машин і механізмів для забезпечення безпеки належить застосовувати утримуючі пристосування — рухомі якорі (бульдозери, трактори тощо). Для якоріння сталеві троси (діаметром 26-28 мм) необхідно кріпити до балок ходової частини машини, механізму.
Землерийні і транспортні машини на гусеничному і пневмоколісному ходу можуть працювати на косогорах з поперечним похилом не більше 8 град. (після попереднього планування траси). Робота цих машин на ділянках з поперечним похилом більше 8 град. дозволяється тільки після попереднього виконання відповідних заходів, передбачених проектом (влаштування тимчасових доріг, майданчиків для роз’їздів і т. ін.).
Під час навантаження і розвантаження кабелю, устаткування та матеріалів автомобіль необхідно надійно загальмувати і під його колеса підкласти спеціальні підкладки. Використовувати для упору дошки чи каміння заборонено.
Прокладання повітряної лінії зв’язку та проводового мовлення в гірських умовах на схилах крутизною до 10 град. виконується так само, як на рівнинній місцевості. На схилах крутизною більше 10 град. прокладання необхідно виконувати, як правило, вручну.
У разі прокладання провода вручну уздовж схилу і на підйомах крутизною до 15 град. всі працівники повинні знаходитися по одну сторону проводу і обличчям до нього.
Відкопування ям в гірських умовах за допомогою підривних речовин може виконуватись бригадою, в складі якої обов’язково повинен бути спеціаліст, який має дозвіл на проведення підривних робіт.
РОБОТИ НА СТОЯКОВИХ ЛІНІЯХ
Біля стояків, що встановлені на стрімких неогороджених дахах (при схилі більше за 20 град.), необхідно влаштовувати люки для виходу, з кришкою, що замикається, та драбиною, що закріплена на горищі, а також робочий майданчик. Якщо неможливо влаштувати люк поблизу стояка, між люком та стояком підвішується запобіжний канат або сталевий оцинкований дріт діаметром 5 мм, або два звиті трьохміліметрові дроти для страхування при переміщеннях по даху.
Для проходу працівників по даху з покриттям, що не розраховане на навантаження (вага людей), необхідно виготовити трапи завширшки не менш, як 0,3 м, з поперечними планками для упирання ногами. Трапи на час виконання робіт необхідно закріплювати.
На нестрімких неогороджених дахах замість люка для виходу до стояка дозволяється підвішувати між слуховим вікном та стояком запобіжний канат або сталевий оцинкований п’ятиміліметровий дріт на висоті 0,8 м.
Канат закріплюється з однієї сторони до хомута, що закріплений до стояка, а з другої — до металевої скоби, що кріпиться болтами до бруса слухового вікна. 3 метою забезпечення стійкості стояка, що встановлений без відтяжок, у напрямку, протилежному тяжінню запобіжного канату, встановлюється контр-відтяжка.
На дахах, що покриті оцинкованою жерстю, шифером, дранкою, толем тощо, біля усіх стояків необхідно влаштовувати люки та робочі майданчики або прокладати трапи та підвішувати запобіжні канати від слухового вікна до стояка. На будинках, що мають не більше двох поверхів, при відсутності слухового вікна запобіжний канат одним кінцем кріпиться до металевої скоби (кутника), що закріплена(ий) скраю даху біля пожежної драбини, або там, де зручно поставити переносну драбину. Другий кінець канату кріпиться до хомута на стояку.
Стан запобіжних канатів, трапів (риштувань), драбин для виходу та робочих майданчиків необхідно перевіряти не рідше одного разу на рік. Про наслідки огляду та прийняті заходи необхідно зробити запис у спеціальному журналі.
Для роботи на стоякових лініях необхідно одягати запобіжний пояс і діелектричні калоші або взуття з гумовою підошвою.
Підніматись на дах слід по внутрішній драбині і виходити через горище та спеціальний люк. При відсутності люка на дах слід виходити через слухове вікно.
Підійматись на дах по справній пожежній драбині дозволяється тільки на будинки, що мають не більше двох поверхів.
Вихід на залізобетонний дах будинків, що мають більше двох поверхів, дозволяється тільки через вихідні люки. При відсутності люків на таких дахах встановлювати стояки забороняється.
У разі виходу на дах необхідно закріпити карабіни запобіжного пояса за канат, який протягнутий між слуховим вікном та стояком, або, при відсутності слухового вікна — між стояком та краєм даху. Під час виходу на дах триматись за раму слухового вікна забороняється. Після того, як працівник дійшов до стояка, він повинен закріпитися за нього ланцюгом запобіжного пояса.
Під час переміщення по даху, що має схил (за винятком даху, що має внутрішній водостік), необхідно прив’язуватись до стояка страхувальним канатом. Канат слід пропустити через обидва кільця запобіжного пояса та зав’язати міцним вузлом. Норми та строки перевірки страхувальних канатів вказані у ГОСТ 12.4.107-82 «ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования» [37].
Якщо стояки встановлюються на даху, який має схил, необхідно на горищі прив’язуватись страхувальним канатом до крокв. Стояки слід установлювати не менш, як двома працівниками. По мірі переміщення одного працівника по даху, другий працівник, що знаходиться на горищі, повинен поступово звільняти канат так, щоб він постійно був під невеликим натягом. Після того, як в даху буде вирізано (підготовано) отвір для стояка, канат треба пропустити через отвір та прив’язати до крокви горища. Для того, щоб канат, який пропущено через отвір, не перетерся, у отвір необхідно вставити металеву втулку, що має загнуті назовні краї.
Закріпитись ланцюгом запобіжного пояса до стояка можна після того, як він буде встановлений і закріплений хомутами та всіма відтяжками, а страхувальний канат поданий (протягнутий) через слухове вікно і закріплений на горищі.
Робота на даху, покритому льодом або тонким шаром снігу, крім плоских залізобетонних дахів, допускається, як виняток, тільки для ліквідації аварії. Кількість людей, що працюють на даху, повинна бути не менше двох.
Підвіску проводів між стояками, що встановлені на різних будинках, слід виконувати за допомогою вірьовок, для чого з одного даху необхідно опустити на землю кінець однієї вірьовки, з другого даху — кінець другої вірьовки. На землі вірьовки зв’язуються і підіймаються на дах до бухти проводу, що підготовлена до розмотування. Після цього кінець проводу з бухти прив’язується до вірьовки і перетягується з невеликим натягом на дах сусіднього будинку.
Підвішувати проводи на перехідних стояках над проводами електроосвітлювальної мережі та над контактними мережами електрифікованої залізниці, трамваю та тролейбуса необхідно за допомогою вірьовочної петлі.
Перекидати проводи чи вірьовки з одного даху на другий забороняється.
Натяжні блоки при натягуванні та регулюванні проводів слід кріпити за трубу стояка. Кріпити блоки до огорожі даху, димових або вентиляційних труб забороняється.
У разі підвішування проводів через вулицю слід вивішувати попереджувальні знаки та виставляти чергові пости, які попереджають про небезпеку та необхідність обережного руху.
На час підіймання проводів рух транспорту припиняється.
У разі підвішування на стояках проводів (габарит від даху більше 0,8 м) напругою 240 В на висоті 0,8 м від поверхні даху встановлюється попереджувальний плакат «Стій. Напруга». У разі підвішування на стояках проводів напругою понад 240 В попереджувальний плакат закріплюється на висоті 1 м від поверхні даху. Власник будинку письмово попереджається про наявність на проводах небезпечної напруги.
У разі підвішування на стояках проводів напругою 240 В з габаритом 0,8 м попереджувальні плакати вивішуються на горищі біля виходу на дах. Люк даху необхідно замикати на замок.
Під час роботи з проводами, що підвішені на стояках з габаритом 2,5 м, слід користуватись східцями, які знімаються.
На кутових стояках роботу слід виконувати із зовнішньої сторони кута.
Матеріали та інструменти доставляють на дах по внутрішніх сходах через люк або слухове вікно.
У випадку виходу на дах тільки по пожежних сходах, громіздкі та важкі матеріали слід підіймати за допомогою блоку, що закріплюється на пожежних сходах після їх попередньої перевірки. Під час підіймання вантаж підтримується та спрямовується за допомогою вірьовки працівником, що стоїть унизу збоку від вантажу, який підіймається. Знаходитись під вантажем забороняється.
Вантаж після підіймання до краю даху закріплюється за допомогою вірьовки, а потім за допомогою цієї ж вірьовки витягується на дах.
Місце підіймання вантажу на дах необхідно огороджувати. Крім того, біля місця підіймання вантажів необхідно виставляти черговий пост. Підіймання вантажів необхідно виконувати з боку двору.
Вантаж, що піднятий на дах, необхідно скласти з урахуванням заходів, що виключають можливість його падіння, в тому числі під впливом вітру. Дрібні матеріали та інструмент слід складати в сумку працівника чи спеціальну тару. Предмети, що можуть скочуватись з даху, необхідно зв’язати та закріпити.
Сідати на бар’єр чи огорожу даху забороняється.
Після закінчення робіт на даху відходи, інструмент та матеріали, що не були використані у роботі, необхідно з даху прибрати. Скидати або змітати будь-що з даху забороняється.
Забороняється робота на дахах будинків за наближенням та під час грози, дощу, снігопаду, вітру більше 15 м/сек, а також за температурою нижче граничних норм, встановлених місцевими органами влади.
Роботи з підвішування повітряних кабелів зв’язку над проводами ліній електропередавання напругою 220/380 В, як правило, необхідно виконувати після зняття напруги з ліній електропередавання та заземлення проводів цих ліній на місці робіт. Можливість та час зняття напруги погоджується з власником, що експлуатує ці лінії.
Якщо напругу з проводів ліній електропередавання зняти неможливо, то роботу дозволяється виконувати без зняття напруги і обов’язково в діелектричних рукавичках та калошах, і з застосуванням інструменту з ізольованими ручками.
Перетягувати трос чи кабель, змонтований разом з тросом, необхідно за допомогою вірьовочної петлі. Трос, який перетягується, необхідно заземлити.
У разі перехрещення з лініями електропередавання напругою вище 1000 В необхідно робити підземний кабельний перехід. Підвішувати кабель над проводами ліній електропередавання напругою вище 1000 В забороняється.
Над проводами лінії електропередавання напругою до З80 В трос чи кабель з тросом слід підвішувати на перехідних стояках за допомогою вірьовочної петлі, яка пропускається через блоки, закріплені на стояках.
Для утворення петлі спущену з даху суху вірьовку перекидають через проводи лінії електропередавання і зв’язують з кінцями вірьовки, яка попередньо закладена в блок та опущена з даху. Потім кінці вірьовки підтягують на дах та закладають в блок другого стояка. Кінець троса прив’язують до вузла утвореної вірьовочної петлі та помалу перетягують через проліт. Для того, щоб трос під час перетягування не провисав, його слід підтримувати у трохи натягнутому стані та, крім того, через кожні 1,5-2 м закріпляти до вірьовочної петлі за допомогою дротяних кілець.
БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ’ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ У РАЗІ ЇХ ПЕРЕХРЕЩЕННЯ ТА ЗБЛИЖЕННЯ З ЛІНІЯМИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ
Загальні положення
Роботи з улаштування перехрещень ліній зв’язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту та лініями електропередавання напругою до 1000 В і вище необхідно виконувати під керівництвом особи, яка відповідає за виконання робіт і має групу з електробезпеки не нижче IV.
До виконання робіт по улаштуванню перехрещень допускаються працівники, які мають групу з електробезпеки не нижче III.
У разі улаштування перехрещення у населених пунктах необхідно виставляти чергові пости.
Один раз на рік необхідно з представниками енергосистеми обходити ділянки зближення і перехрещення ліній зв’язку і проводового мовлення з лініями електропередавання з метою перевірки і додержання технічних норм. За результатами перевірки складається двосторонній акт (додаток 10).
Улаштування перехрещення ліній зв’язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту
Перехрещення повітряних ліній зв’язку та проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту (електрифіковані залізниці постійного та змінного струму, трамвай, тролейбус і метрополітен, який проходить на поверхні) необхідно виконувати у відповідності до ГОСТ 67-78 «Пересечения линий связи и проводного вещания с контактными сетями наземного электротранспорта. Общие требования и нормы» [25].
Перехрещення ліній зв’язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту необхідно виконувати підземним переходом.
Як виняток, в прогоні перехрещення з контактними мережами електрифікованих залізниць постійного струму, трамвая і тролейбуса може бути підвішений тільки один повітряний кабель.
Відстань від верхнього провода контактної мережі електрифікованої залізниці постійного струму до кабелю, закріпленого на несучому тросі, повинна бути не менше 2 м; до кабелю зв’язку чи проводового мовлення від головки рейок трамвая — не менше 8 м, від полотна дорожнього покриття тролейбуса — не менше 9 м.
На місці робіт під час влаштування перехрещення обов’язкова присутність представника відповідної контактної мережі та відповідального керівника робіт підприємства зв’язку.
Підвішування та демонтаж проводів ліній зв’язку, що перехрещують проводи контактної мережі наземного електротранспорту, необхідно виконувати за умови відключення і заземлення у місці виконання робіт контактної мережі.
У виключних випадках, за узгодженням із зацікавленими установами, дозволяється виконувати роботи з влаштування перехрещення без зняття напруги з контактної мережі трамвая та тролейбуса.
Присутність на місці робіт представників дистанції (району) контактної мережі є обов’язковою незалежно від того, знята чи не знята напруга з контактної мережі.
Перетягувати провід над відключеною та заземленою у місці робіт контактною мережею слід за допомогою сухої вірьовки. Вірьовку перекидають з землі через контактну мережу, піднімають та пропускають через блоки, закріплені на перехідних опорах, кінці вірьовки зв’язують між собою, внаслідок чого утворюється петля. Провід, що
перетягується, прив’язується до вузла вірьовочної петлі і повільно перетягується над проводами контактної мережі від опори до опори.
Щоб уникнути провисання проводу, його слід підтримувати у трохи натягнутому стані і в міру того, як він буде рухатися, через кожні 1,5-2 м прикріплювати його до вірьовочної петлі за допомогою дротяних кілець.
Петля з кільцями звільняється від прикріпленого до неї проводу після того, як він закріплюється на ізоляторах перехідних опор.
У випадках, коли підвішування проводів здійснюється на стояках, що встановлені на будинках, провід, який перетягується, необхідно заземлити; з даху будинку, куди подається провід, який перетягується, спускають суху вірьовку і, стоячи у кошику автовишки, перекидають її через проводи контактної мережі. З даху протилежного будинку спускається вірьовочна петля. Кінець перекинутої вірьовки зв’язують з цією петлею та підіймають її на дах першого будинку. До вірьовочної петлі прив’язують провід та за допомогою блока, що закріплений на другому стояку, перетягують провід на дах другого будинку.
Працівник, який знаходиться у кошику автовишки, повинен стежити за тим, щоб провід не провисав та не торкався контактної мережі.
Усі роботи з влаштування перехрещення з контактною мережею, яка знаходиться під напругою, необхідно виконувати у діелектричних рукавичках та калошах із застосуванням інструменту з ізольованими ручками.
Провід зв’язку або проводового мовлення, що перетягується, необхідно спочатку заземлити.
Перекидати суху вірьовку через контактну мережу, яка знаходиться під напругою, дозволяється тільки з автовишки.
Улаштування перехрещення ліній зв’язку і проводового мовлення
з лініями електропередавання
На стоякових лініях проводового мовлення, як виняток, допускається у прогоні перехрещення з лініями електропередавання напругою до 1000 В застосовувати голі проводи (сталеві або з кольорових металів).
Кут перехрещення ліній електропередавання з повітряними лініями зв’язку та проводового мовлення повинен бути по можливості близьким до 90 . Для обмежених умов кут перехрещення не нормується.
Відстань по вертикалі від проводів електропередавання до проводів або підвісних кабелів повітряних ліній зв’язку та проводового мовлення у прогоні їх перехрещення за найбільшою стрілою провисання (найвища температура повітря, ожеледиця) повинна бути не менше 1,25 м.
Відстань по вертикалі від проводів ліній електропередачі до проводів або підвісних кабелів проводового мовлення у разі перехрещення на загальній опорі повинна бути не менше 1,5 м.
У разі розташування проводів або підвісних кабелів проводового мовлення на кронштейнах опори ліній електропередавання відстань по вертикалі від них до проводу лінії електропередавання, розташованого на тому ж боці опори лінії електропередавання, на якому знаходяться проводи або підвісні кабелі проводового мовлення, повинна бути не менше 1,5 м.
Місце перехрещення проводів лінії електропередавання з проводами або підвісними кабелями повітряних ліній зв’язку та проводового мовлення у прогоні повинно знаходитись, по можливості, ближче до найближчої опори лінії електропередавання, але на відстані не менше 2 м від неї.
Роботи з улаштування перехрещення ліній зв’язку і проводового мовлення з лініями електропередавання напругою до 1000 В, як правило, виконуються після зняття напруги з лінії електропередавання і заземлення проводів цієї лінії у місці виконання робіт.