НПАОП 64.2-1.06-98Правила безпеки під час робіт на повітряних лініях зв’язку і проводового мовлення

• визначити робочу зону машини, межі небезпечної зони, способи і засоби зв’язку машиніста з робітниками, що обслуговують машину;

• забезпечити огляд робочої зони з робочого місця машиніста;

• під час роботі у темний час доби забезпечити освітленість робочої зони згідно нормам, встановленим ГОСТ 12.1.046 «ССБТ. Нормы освещения строительных площадок» [36].

1. Під час експлуатації машин необхідно вжити заходи щодо попередження їх перекидання, самовільного пересування під впливом вітру чи при наявності похилу місцевості.

Установлення машин поблизу виїмок (котлованів, траншей і т.ін.) дозволяється за умови додержання відстані від основи укосу виїмки до найближчої опори машини не менше наведеної в табл. 7.1

1. Установлення машин на свіжонасипаному неутрамбованому грунті, а також на майданчику з ухилом, що перевищує вказаний у їх паспорті, забороняється.

2. Після закінчення роботи машини та механізми необхідно привести у доробочий стан.

3. У неробочий час необхідно виключити можливість пуску машин та механізмів сторонніми особами, для чого пускові прилади належить вимикати та зачиняти.

1. Роботи із застосуванням бурильно-кранової машини

   1. Перед початком роботи із застосуванням бурильно-кранової машини водій машини зобов’язаний:

• оглянути машину та переконатися у відсутності сторонніх предметів на деталях, що обертаються: шарнірах, карданному валу, шківах, бурі і ін.;

• перевірити оглядом (у разі сумніву — за допомогою інструменту) надійність закріплення вузлів та деталей болтами, гвинтами, гайками та шпильками;

• переконатись оглядом у наявності та надійності закріплення штатних огороджень вузлів і деталей.

1. Для підіймання стовпів необхідно застосовувати тільки гнучкі сталеві троси згідно з паспортом машини.

2. Трос необхідно оглядати щодня перед початком роботи; при цьому особливу увагу звертати на цілість окремих дротів у стопках.

3. Пристрій (строп) для захвату стовпа повинен виключати прослизання стовпа під час його підтягування та підіймання.

4. Бурити ями та встановлювати стовпи дозволяється тільки після того, як машина буде загальмована; крім цього, бурильно-кранові машини Д-435, Д-578 (на базі трактора «Беларусь»), БМ-202 (на базі автомобіля ГАЗ-66-02), БС-4 (на базі автомобіля «ЗИЛ-157К») необхідно встановити на виносні опори.

5. Перед початком буріння ями необхідно перевірити відключення лебідки; кулачкова муфта повинна бути включена; гак троса лебідки повинен бути закріплений за вушко підвіски кола, що замикає задній борт.

6. Кріпити трос на стовпі необхідно таким чином, щоб гак розташовувався зівом униз. Закріпивши трос на стовпі, працівник повинен відійти від нього.

7. Перед пуском лебідки необхідно перевірити фіксацію стріли крана. Залишати стрілу крана в піднятому стані без фіксації забороняється.

8. Водій бурильно-кранової машини повинен уважно стежити за всіма операціями з підіймання стовпів і негайно виключити передачу у випадку будь-яких неполадок.

До опускання стовпа в яму оземок стовпа повинен бути піднятий на 5-10 см від землі. Братися за оземок стовпа для направлення його в яму дозволяється тільки після того, як стовп буде повністю відірваним від землі і тим самим перевірена надійніст

ькріплення його тросом. Стовп опускається в яму по сигналу бригадира. Стовп, який підтягується до ями, необхідно направляти рогачем або багром.

1. Під час роботи забороняється:

• знаходитись під стовпом, що піднімається;

• переміщувати машину з одного робочого місця на інше, не виключивши буровий механізм;

• переміщувати машину поза зоною роботи з піднятою стрілою;

• проводити чистку та змащування машини під час буріння ям або установлення стовпів.

1. Роботи із застосуванням підіймальної вишки (телескопічної, важільної)

   1. Всі роботи з застосуванням підіймальної вишки повинні проводитися не менше ніж трьома працівниками: працівник у кошику, водій (оператор) та наглядаючий.

Наглядаючий повинен:

• подавати команду водію (оператору) про підіймання та опускання кошика;

• наглядати, щоб сторонні особи не підходили ближче 5 м до опасної зони, визначеної проектом виконання робіт або технологічною картою;

• застерігати проїжджий транспорт від можливого наїзду на вишку.

1. Працівники, зайняті на роботі у кошику вишки, повинні бути одягнені у сигнальні жилети (оранжевого кольору), роботи виконувати з одягненою захисною каскою та запобіжним поясом, карабін якого повинен бути пристебнутий за огорожу кошика.

2. Кількість осіб, що допускаються до підіймання (1 чи 2 особи) залежить від типу вишки, що використовується.

3. Для роботи автовишка повинна установлюватися на майданчику з ухилом, що не перевищує величини, вказаної виробником в паспорті або керівництві з експлуатації її .

У разі встановлення вишки на місцевості належить використовувати тільки інвентарні підкладки.

1. Перед підійманням кошика належить:

• поставити машину на гальма;

• встановити виносні опори;

• перевірити закріплення телескопа замковими пальцями для вирівнювання перекосу.

1. Переїзд вишки від опори до опори дозволяється з піднятим телескопом та з опущеним до нижньої межі кошиком.

2. Проїзд під спорудами нижче 5 м (мости та інше) дозволяється тільки з укладеним та заправленим телескопом.

3. Під час роботи кошик не повинен торкатися дротів, залізобетонних опор та металевих конструкцій.

4. Всі роботи на вишці робітник повинен проводити, стоячи на дні кошика.

5. Підіймання та спускання інструмента з вишки (з кошика телескопа) належить проводити за допомогою нескінченої вірьовки.

6. Робота з вишки без установлення бокових упорів дозволяється тільки при вертикальному положенні телескопа.

7. До підіймання кошика водій зобов’язаний поставити машину на ручне гальмо, вставити замковий палець та зняти кріплення з труб телескопа.

8. Під час підвішування та ув’язування проводів телескопічна вишка повинна бути установленою вздовж проводів, які натягуються, в напрямку натягання.

9. Під час робіт із застосуванням автовишки забороняється:

• установлювати вишку з внутрішнього боку кута повітряних ліній зв’язку та проводового мовлення;

• працювати з вишки з похилом без установлення бокових упорів;

• підіймати кошик до верхньої межі;

• підіймати у кошику вишки більше 2 осіб;

• працювати у кошику вишки при вітрі силою 7,5-9,8 м/с (5 балів);

• ставати на борт чи проміжні кільця кошика;

• стояти під кошиком вишки;

• під час регулювання проводів з вишки прив’язувати до кошика блоки, ручну лебідку та проводи;

• використовувати кошик вишки для тимчасового кріплення до нього троса чи кабелю при їх підвішуванні.

• залишати у кошику чи кидати на його дно шматки проводу, які можуть з’єднати кошик з телескопом і порушити ізоляцію кошика від телескопа;

• кидати з кошика інструмент на землю або підкидати його з землі працівникам, що працюють у кошику;

• знаходитися в кошику вишки працівникам під час переїзду вишки від опори до

опори;

• відлучатися водію (оператору) від машини, якщо у піднятому кошику знаходяться

люди;

• за температурою навколишнього повітря нижче мінус 10оС вимикати двигун вишки, якщо у кошику знаходяться люди.

1. Технічний огляд підіймальних вишок проводиться згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації підйомників (вишок).

1. Компресорні установки

   1. Повітрозбірники компресорних установок, у тому числі балони зі стиснутим повітрям, які знаходяться під тиском більше 70 кПа, повинні експлуатуватися згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском [3].

Профілактичне обслуговування компресорних установок повинно здійснюватися згідно з експлуатаційною інструкцією заводу-виробника.

1. До обслуговування компресорних установок, в тому числі малогабаритних компресорних установок, а також зарядних станцій (типу ПЗУС та інших) допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне теоретичне та практичне навчання і які мають посвідчення на право обслуговування компресорних установок.

2. У разі використання для приводу компресора електродвигуна машиніст повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

3. Пересувні компресори належить розташовувати на рівних майданчиках. Колеса їх під час роботи повинні бути закріплені башмаками чи упорами. Компресорні установки не можна розташовувати ближче ніж за 10 м від ацетиленових генераторів та місць зберігання легкозаймистих матеріалів.

4. Перед пуском компресора машиніст зобов’язаний перевірити його технічний стан та систему змащування.

5. Після пуску компресора машиніст зобов’язаний перевірити його роботу, звернувши особливу увагу на показання вимірювальних приладів на щиті управління. Під’єднувати споживачів стиснутого повітря машиніст може тільки після того, як він переконається в справності компресора.

Під час роботи компресора залишати його без нагляду забороняється.

1. Компресор повинен бути негайно зупинений у таких випадках:

• якщо манометр на циліндрі низького чи високого тиску, а також на нагнітальній лінії показує тиск вище допустимого;

• якщо електроприлади на розподільному щиті вказують на перевантаження електродвигуна;

• у разі пошкодження контрольно-вимірювальних приладів компресора;

• якщо чути стукіт, удари в компресорі чи двигуні, а також виявлені їх несправності, які можуть призвести до аварії;

• якщо нагрів будь-яких частин компресора чи двигуна безперервно збільшується та їх температура перевищує норму;

• у разі раптового припинення чи зменшення подавання води для охолодження;

• якщо немає освітлення;

• у разі пожежі.

Якщо компресор був тимчасово зупинений, пускати його в роботу можна тільки з дозволу особи, яка відповідає за безпечну експлуатацію компресора.

1. Роботи з профілактики чи ремонту обладнання компресорних установок та зарядної станції повинні проводити не менш 2 осіб.

2. Масловодовіддільник, проміжний та кінцевий холодильники, повітрозбірник, якщо у них немає пристроїв для автоматичного продування, необхідно продувати не рідше, ніж через 2 години роботи. Фільтри необхідно по мірі засмічування прочищати, а мастило у них замінювати свіжим через кожні 40 годин роботи.

3. Під час роботи двигуна та компресора необхідно стежити, щоб не було підтікання мастила та палива з баків та трубопроводів.

4. Для запобігання вибуху при експлуатації компресорної установки необхідно застосовувати мастило тільки паспортної марки. Не можна допускати підвищення температури стисненого повітря, яке може спричинити спалахування в циліндрах продуктів розкладання мастила, а також окису заліза, промоченого мастилом, яке накопичилось на стінках трубопроводів.

5. Через визначений час експлуатації, але не рідше одного разу на 6 місяців, повинно проводитися очищення масловодовіддільника, проміжного та кінцевого холодильників, повітрозбірника та нагнітальних повітропроводів від масляних відкладень способом, який не спричиняє корозії металу.

Забороняється очищати масловодовіддільник, проміжний та кінцевий холодильники, повітрозбірник та нагнітальні повітропроводи випалюванням.

1. Максимальна температура стиснутого повітря в компресорі не повинна перевищувати межі, яка визначена інструкцією. Необхідно періодично прочищати циліндри, трубопроводи та резервуар компресора від окису заліза та мастила.

Щоб запобігти надмірному підвищенню температури повітря, яке стискується, треба постійно стежити за правильною та безперервною циркуляцією охолоджувальної води в оболонках блока циліндрів та клапанній коробці.

1. Забороняється застосовувати бензин чи гас для промивання картера, фільтрів, а також всіх деталей, які пов’язані з проходженням по них стиснутого повітря.

2. Забороняється палити та розпалювати вогонь поблизу компресорної установки.

3. Необхідно ретельно стежити за справністю та надійністю стикових з’єднань шлангів пневматичного інструмента, повітророзподільника та на проміжних стиках. Робота з дефектними шлангами та при несправних стикових з’єднаннях забороняється.

4. Манометри та запобіжні клапани повинні бути запломбовані. На шкалі кожного манометра повинна бути нанесена червона позначка, яка вказує для цього типу компресора межу тиску, перевищення якої забороняється. Манометри належить перевіряти не рідше одного разу на рік.

5. Манометр не допускається до експлуатації, якщо:

• відсутня пломба чи тавро;

прострочений термін перевірки

• ;стрілка манометра у разі його від’єднання не повертається на нульову позначку

шкали;

• розбите скло чи є інші пошкодження, які можуть впливати на його показання.

1. Роботи із застосуванням машин та механізмів в охоронній зоні повітряних ліній електропередавання (далі — ПЛ)

1. Охоронною зоною вздовж ПЛ є ділянка землі та простору між двома вертикальними площинами, які проходять через паралельні прямі лінії, віддалені від крайніх проводів (в невідключеному стані) на відстань, значення якої наведено в табл.7.2.

Таблиця 7.2

1. Будівельно-монтажні роботи, у тому числі переміщення машин та механізмів в охоронній зоні діючої ПЛ належить проводити під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпеку проведення робіт, при наявності письмового дозволу організації - власника лінії та наряду-допуску. Наряд-допуск повинен бути підписаний особою, призначеною керівником (власником) підприємства, яке виконує роботи. Форму наряду- допуску див. в додатку 16 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

Виконання робіт на відстані менше 30 м від ПЛ із застосуванням вантажо­підіймальних кранів та підйомників (вишок) повинні проводитися згідно з вимогами відповідних Правил.

1. Наряд-допуск видається на строк, необхідний для виконання встановленого обсягу робіт. У випадку перерви в проведенні робіт більше доби наряд-допуск скасовується; у разі поновлення робіт повинен видаватися новий наряд-допуск.

Наряд-допуск виписується в двох примірниках: один видається виконавцю перед початком роботи та повертається після закінчення роботи; другий — зберігається у власника крана або вишки . У випадках, коли кран виділяється для робіт в іншій організації, необхідно заповнити заявку встановленої форми (додаток 7).

1. Перед початком роботи машин та механізмів в охоронній зоні ПЛ необхідно забезпечити зняття напруги з лінії, при цьому повинні виконуватися вимоги, наведені в п.7.5.2.

Якщо немає можливості зняти напругу з лінії, то проводити роботу в охоронній зоні дозволяється при умові додержання вимог, які наведені в пп.7.5.2, 7.5.5.

1. Відстань від підйомної чи висувної частини машини в будь-якому її положенні до вертикальної площини, що проходить через найближчий провод ПЛ, який знаходиться під напругою, і його проекцію на землю, повинна бути не менше наведеної в табл.7.3.

Таблиця 7.3

У цьому разі корпуси машин та механізмів, за винятком машин на гусеничному ходу, повинні заземлюватися за допомогою переносного заземлювача.

1. Допускається робота машин та механізмів безпосередньо під проводами ПЛ, які знаходяться під напругою 110 кВ та вище, за умови, що відстань від підйомної чи висувної частини машин, а також переміщуваних вантажів в будь-якому положенні до найближчого проводу повинна бути не менше вказаної в табл. 7.3.

2. Робота стрілових кранів під контактними проводами мережі наземного електротранспорту, що знаходиться під напругою, може проводитися за умови додержання відстані між стрілою крана та контактними проводами не менше 1 м та установлення обмежувача (упора), який не дозволяє зменшити вказану відстань при підійманні стріли.

3. Під час проїзду під ПЛ, яка знаходиться під напругою, робочі органи машин повинні бути в транспортному положенні. Пересування машин поза дорогами під ПЛ під напругою належить проводити в місці найменшого провисання проводів (ближче до опори).

4. Робота та переміщення будівельних машин та механізмів поблизу фідерних ліній проводового мовлення та ліній зв’язку з дистанційним живленням повинні проводитися під безпосереднім наглядом керівника робіт з додержанням вимог п.п. 7.5.5,

7.5.8.

1. Під час роботи поблизу ПЛ машиніст повинен стежити за тим, щоб через нерівність грунту не виникло різкого інерційного відхилення робочого органа машини в бік проводів.

2. У разі випадкового доторкання робочого органа машини до проводу ПЛ, який знаходиться під напругою, чи виникнення між ними електричного розряду забороняється до зняття напруги з ПЛ чи відведення стріли крана на безпечну відстань доторкатися, стоячи на землі, до машини, сходити з машини на землю чи підійматися на машину.

Якщо через доторкання робочого органа машини до проводу чи внаслідок електричного розряду виникне загорання машини, яке не дозволяє залишатися в ній, водій повинен, не тримаючись руками за металеві частини, стрибнути на землю обома ногами одночасно. Віддалятися від машини можна тільки стрибками на одній нозі чи на обох ногах одночасно. Віддалятися можна кроком в півступні, щоб уникнути дії крокової напруги, при цьому не дозволяється відривати п’ятки і ступні від землі.

1. НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ

   1. Загальні вимоги безпеки

      1. Навантажувально-розвантажувальні роботи та транспортування вантажів повинні проводитись згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 «ССБТ. Работы погрузочно­разгрузочные. Общие требования безопасности» [38], Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2], «Правила техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте ЦМ-4771» [21], , та Правил безпеки при роботах на автомобільному транспорті [6].

      2. Навантажувально-розвантажувальні роботи за допомогою машин та механізмів повинні здійснюватися під керівництвом осіб, відповідальних за безпечне ведення робіт з переміщення вантажів кранами, які призначаються наказом власника підприємства відповідно до вимог Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

Навантажувально-розвантажувальні роботи вручну повинні проводитися під керівництвом особи з числа ІТП, яка у кожному конкретному випадку проведення робіт призначається наказом (розпорядженням) власника підприємства (керівника філії).

Керівник робіт визначає у відповідності до конкретних умов безпечні способи навантаження, розвантаження та транспортування вантажів і безпосередньо несе відповідальність за додержання правил безпеки під час проведення робіт.

1. Перед початком проведення вантажо-розвантажувальних робіт обов’язково проводиться цільовий інструктаж з виконавцями цих робіт.

З водіями та працівниками, що вперше в’їжджають (прибули) на територію підприємства, додатково проводиться вступний інструктаж. Інструктажі проводяться згідно Положення про порядок навчання, інструктажу та перевірки знань працівників зв’язку з питань охорони праці.

1. Навантажувально-розвантажувальні роботи належить проводити, як правило, механізованим способом за допомогою вантажопідіймальних машин та засобів малої механізації (блоків та інше).