НПАОП 24.0-1.20-13Правила охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побутової хімії і. сфера застосування

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

УКРАЇНИ

НАКАЗ 28.08.2013 № 600

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 р. за № 1589/24121

Про затвердження Правил охорони праці на об’єктах з виробництва

товарів побутової хімії

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці»,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побу­тової хімії, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохо- тва О.І.) у встановленому порядку:

1. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Г олову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Міністр

Е. Ставицьки

й ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 28.08.2013 № 600

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 р. за № 1589/24121

ПРАВИЛА охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побутової хімії І. Сфера застосування

1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з вироб­ництва товарів побутової хімії.

2. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час виробництва то­варів побутової хімії та є обов'язковими для роботодавців та працівників.

3. Ці Правила не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва штучних і готових восків.

1. Визначення термінів, скорочення

1. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

товари побутової хімії - засоби для чищення та полірування; папір, вата, по­всть і неткані матеріали, покриті чи просочені милом або мийним засобом; препа­рати для ароматизування чи дезодорування приміщень в різних фізичних формах (порошкоподібні, рідкі, пастоподібні), а також у сумішах з пропелентами в аеро­зольній упаковці.

Інші терміни, що вживаються у цих Правилах, наведені у Законі України «Про охорону праці», ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних по­нять», ДСТУ 3126-95 «Засоби мийні синтетичні. Терміни та визначення», ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88), ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.1.007-76).

1. У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГР - горючі рідини;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

ЛЗР - легкозаймисті рідини;

ТПХ - товари побутової хімії.

ІІІ. Загальні вимоги

1. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної не­безпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвище­ної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

2. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва повинен скласти пе­релік питань для перевірки знань з питань охорони праці відповідно до вимог Ти­пового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юс­тиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), та перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору відповідно до Пере­ліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністер­ства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охоро­ною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юс­тиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

3. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 сер­пня 1992 року № 442.

4. Роботодавець зобов’язаний створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125.

5. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захво­рювань та аварій на виробництві здійснюється відповідно до вимог Порядку про­ведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захво­рювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

6. Проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних ка­тегорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

7. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження норма­тивних актів з охорони праці відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвер­дження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юс­тиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229.

8. Роботодавець повинен організувати розроблення і перегляд інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про ро­зробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 ро­ку за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

9. Забороняється застосування праці жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забо­роняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Особи, молодші 18 років, не допускаються до роботи на посадах, визначе­них у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстро­ваному в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких ре­чей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. Улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у вироб­ничих приміщеннях необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования без­опасности» (далі - ГОСТ 12.3.020-80).

На маршрутах руху транспортних засобів територією підприємства повинні бу­ти розміщені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил до­рожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовт­ня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».

1. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів у виробничих приміщеннях і на робочих місцях слід позна­чити відповідними знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

2. У прим іщ еннях, де використовується обладнання, робота якого створює підвищений рівень шуму, необхідно використовувати колективні засоби захисту: звукоізолювальні (кожухи, екрани, кабіни) та звукопоглинальні пристрої (об­лицювальні, штучні звукопоглиначі); глушники аеродинамічного шуму; огород- жувальні пристрої відповідно до вимог ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колектив­ного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація".

3. Виробничі, складські та допоміжні приміщення повинні бути обладнані системами вентиляції (природною, механічною або змішаною), які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища.

Улаштування, експлуатацію, обслуговування, ремонт, налагодження та прове­дення інструментальної перевірки ефективності роботи систем вентиляції необ­хідно виконувати з дотриманням вимог Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004.

1. У виробничих, складських та допоміжних прим іщ еннях необхідно перед­бачати сигналізацію щодо справної роботи вентиляційних систем.

2. Виробничі, складські та допоміжні приміщення забезпечуються природ­ним, штучним та суміщеним освітленням залежно від зорової роботи відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168. Місцеве освітлення повинно застосовува­тися в комбінації із загальним освітленням. Світильники місцевого освітлення за своїм улаштуванням повинні відповідати категорії і групі вибухонебезпечних ре­човин.

Експлуатація освітлювальних пристроїв повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требова­ния безопасности».

1. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, за­реєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования».

2. Роботодавець повинен забезпечити працівників питною водою згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

1. Вимоги охорони праці до технологічних процесів

1. Роботодавець повинен забезпечити проведення робіт з гігієнічної регла­ментації та державної реєстрації небезпечних факторів відповідно до вимог Поло­ження про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення державної санітарно- епідеміологічної експертизи технологій, продукції та сировини відповідно до ви­мог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвер­дженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 березня 2006 року № 120, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2006 року за № 362/12236.

3. Роботодавець повинен організувати розроблення паспортів безпечності на всі ТПХ відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 30333:2009 «Паспорт безпечності хіміч­ної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDT)».

4. Роботодавець зобов’язаний організувати контроль параметрів повітря ро­бочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005 -88 у строки, визначені залежно від класу небезпеки речовин відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76.

5. Роботодавець повинен передбачити окремі виробничі приміщення (або ділянки) для:

• зберігання вихідних матеріалів, сировини та готової продукції;

• підготування матеріалів;

• змішування сировини;

• виробництва ТПХ;

• фасування готового продукту.

1. Виробничі приміщення за своїми габаритами та конфігурацією повинні за­безпечувати:

• поточність технологічних операцій;

• оптимальне розташування устаткування, комунікацій, апаратів і при­ладів, які відповідають призначенню виробництва;

• завантаження (вивантаження) великогабаритного обладнання;

• мінімальну довжину шляху переміщення сировини, відходів і готової продукції.

1. Вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом на­лежного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпечення робото­давцями охорони праці працівників, затвердженим наказом Міністерства надзви­чайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - НПАОП 0.00-7.11-12).

2. Роботодавець повинен забезпечити захист працівників від небезпечної дії хімічних речовин під час виробництва ТПХ, що існує або виникає внаслідок впли­ву цих хімічних речовин, згідно з Вимогами до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затвердженими наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, за­реєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

3. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів повинні відповідати вимогам СП 5199-90 «Санитарные правила при производстве синтетических мою­щих средств», СП 1042-73 «Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию» та ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования без­опасности».

4. Роботодавець повинен організувати контроль за викидами шкідливих ре­човин в атмосферне повітря населених пунктів відповідно до вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ДСП 201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічни­ми та біологічними речовинами)», ГОСТ 17.1.3.13 -86 «Охрана природы. Гидросфе­ра. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения», ГОСТ 17.2.3.02-78 «Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых вы­бросов вредных веществ промышленными предприятиями», а також водовідведен- ням відповідно до вимог СанПиН 4630-88 «Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения» та Державних санітарних норм та правил ут­римання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 457/19195.

5. Зберігання та транспортування вихідного матеріалу, сировини, готової продукції та відходів виробництва необхідно проводити у виробничій тарі, яка по­винна бути легкою та зручною у користуванні.

6. Приймання вихідної сировини (кислот, лугів тощо), готової продукції до складського приміщення, наливання її в залізничні цистерни дозволяється прово­дити працівникам, що пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

7. Збірники циркуляційних кислот та лугів повинні бути розраховані на приймання усього об’єму кислоти або лугу, який зливають до них під час зупинен­ня системи.

8. Речовини та матеріали, що застосовуються під час виробництва ТПХ, по­винні зберігатися залежно від пожежонебезпечних фізико -хімічних властивостей, сумісності, а також ознак однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі, відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

9. Рідку сировину і напівфабрикати дозволяється розміщувати в ємностях поза виробничими прим іщ еннями на відстані 5 -10 м залежно від способу зберіган­ня (підземні, напівпідземні, наземні сховища).

Тверду сировину дозволяється розміщувати у виробничих приміщеннях.

1. Порошкоподібні матеріали необхідно зберігати в бункерах або закритій тарі.

2. Кількість вихідного матеріалу, що зберігається у виробничому приміщенні, не повинна перевищувати добової потреби, а готової продукції - добо­вого випуску.

3. Сушильні приміщення (камери, шафи) для вихідних матеріалів, сировини, напівфабрикатів і готових виробів для видалення зали шк ової вологи повинні бути обладнані виробничою автоматикою, яка відключає нагрівальні прилади в разі підвищення температури вище допустимої.

Дозволяється застосування поличних сушарок періодичної дії для сушіння не- токсичних матеріалів.

1. Під час зберігання у великих ємностях матеріалів та подачі їх під час пе­реробки повинні бути передбачені пристрої для розпушування з метою унемож­ливлення зависання та заклинювання.

Не дозволяється проводити розпушування вручну з перебуванням працівника всередині ємності.

1. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях та на відкритих май­данчиках повинно забезпечувати зручну і безпечну його експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій відповідно до вимог НАПБ А.01.001- 2004 та НПАОП 0.00-7.11-12.

2. У виробничих приміщеннях повинна бути розміщена схема розташування та взаємозв’язку технологічного обладнання і трубопроводів, виконана в умовних кольорах, із зазначенням запірної та регулювальної арматури, КВПіА.

3. Компресори та насоси, які використовують для переміщення ЛЗР та ГР, за надійністю і конструктивними відмінностями вибирають, враховуючи критичні значення фізико-хімічних параметрів продуктів, які перекачують, та параметрів технологічного процесу.

Кількість насосів та компресорів повинна забезпечувати вимоги технологічного процесу, у разі виникнення аварійної ситуації слід передбачити резервні одиниці.

1. Для перекачування зріджених газів, ЛЗР, а також шкідливих речовин І і ІІ класів небезпеки необхідно застосовувати безсальникові, мембранні насоси або насоси з торцевими ущільненнями, які за своїми технічними характеристиками пе­редбачають перекачування отруйних, пожежо- та вибухонебезпечних рідин.

2. Виготовлення, монтаж та експлуатацію трубопроводів й арматури для ЛЗР і ГР необхідно здійснювати з урахуванням хімічних властивостей, техно­логічних параметрів середовищ відповідно до ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

3. Не допускається застосовувати у вибухопожежонебезпечних техно­логічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові) як стаціонарні трубопрово­ди для транспортування речовин у паро-газовому стані, ЛЗР та ГР.

Прокладання трубопроводів повинно забезпечувати мінімальну довжину ко­мунікацій та унеможливлювати провисання й утворення застійних зон.

1. Фланцеві з’єднання трубопроводів допускаються лише в місцях встанов­лення арматури або з’єднання трубопроводів з апаратами або на ділянках, де їх необхідно періодично розбирати для чищення та ремонту.

Фланцеві з’єднання розташовують у місцях з вільним доступом для обслуго­вування та візуального огляду. Не допускається розташування фланцевих з’єднань трубопроводів з вибухопожежонебезпечними, токсичними та їдкими речовинами над місцями проходу працівників та робочими майданчиками.

Матеріали з’єднувальних фланців та ущільнень необхідно вибирати, враховую­чи властивості речовин, які передбачаються для транспортування трубопроводами.

1. Сальники насосів, а також фланцеві з’єднання трубопроводів для кислот і лугів та їх розчинів повинні бути захищені кожухами від розбризкування, виготов­леними з антикорозійного матеріалу.

Замуровувати фланцеві з’єднання трубопроводів у стіни, перекриття або фун­даменти не допускається.

Не дозволяється змащувати рухомі частини, ліквідовувати течі в сальниках, торцевих ущільненнях та у з’єднаннях трубопроводів при невимкненому приводі насоса.

1. На приводах комунікаційних апаратів має бути чітко зазначено положення «Включено» та «Відключено» згідно зі схемою розташування та взаємозв'язку тех­нологічного обладнання і трубопроводів, яка повинна відповідати вимогам НПА­ОП 0.00-7.11-12.

2. Завантаження сировини в бункери виробничого обладнання необхідно здійснювати за допомогою механічних або пневматичних пристосувань.

3. Для відбирання проб під час проведення вхідного контролю сировини та напівфабрикатів, проміжного контролю на різних стадіях технологічного процесу і контролю напівпродуктів та продуктів на дослідження та випробовування необ­хідно використовувати пробовідбірники.

4. Запобіжні пристрої, прилади та обладнання повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.

5. Використання у складі виробничого обладнання радіоізотопних приладів має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з викори­стання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого ви­промінювання та Вимог до звіту про аналіз безпеки провадження діяльності з ви­користання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Держав­ного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, за­реєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ - 97)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 1997 року № 208 та введених в дію постановою Г оловного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62, Основних санітарних правил забез­печення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юс­тиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

6. Устаткування, обладнане пристроями для перемішування, необхідно розташовувати так, щоб забезпечити можливість демонтажу привода, вала та пе- ремішувального пристрою.

7. Сушильні башти повинні підлягати регулярному очищенню від налиплої на їх стінках композиції та пересушених часток порошку.

8. Дуже гарячі або дуже холодні деталі засобу праці повинні бути, якщо це потрібно, обладнані захисними пристроями, які б запобігали контакту працівників з ними або небезпечному наближенню до них відповідно до вимог НПАОП 0.00­7.11-12.

9. Посудини та апарати повинні бути обладнані необхідною кількістю тех­нологічних люків, призначених для огляду, очищення та ремонту посудин, а також монтажу та демонтажу розбірних внутрішніх пристроїв.

10. Устаткування, апарати для пожежо - і вибухонебезпечних речовин, розта­шовані в приміщеннях і на відкритих майданчиках, повинні бути герметичними.