2.9. При зміні складу бригади більше ніж на половину має бути виданий новий наряд.
2.10. Наряд виписується на роботи однієї категорії. У випадках, коли одна робота є продовженням другої та складає єдиний технологічний цикл (комбіновані роботи), допускається включати в один наряд декілька категорій робіт. При цьому кожній категорії робіт в наряді-допуску повинні бути зазначені відповідні організаційно-технічні заходи.
2.11. Один загальний наряд-допуск може бути виписаний на виконання однією бригадою однотипних робіт на контактній мережі, ПЛ і пов'язаному з ними обладнанні для почергового виконання цих робіт. При виконанні вказаних робіт в наряді оформлюється робота на кожному робочому місці з обов’язковим виконанням організаційно-технічних заходів.
У перелік однотипних робіт на контактній мережі і ДПР входять:
перевірка і регулювання рогових, трубчастих розрядників і обмежувачів перенапруги;
перевірка і регулювання гнучких поперечин;
заміна фіксаторів;
перевірка стану і випробовування відсмоктувальних трансформаторів;
перевірка і ремонт КТПЖ і КТПЖО, що живляться від ДПР.
У перелік однотипних робіт на лінії автоблокування і поздовжніх ПЛ входить:
перевірка стану обладнання силових опор при секціонуванні кожної опори по обидва боки, КТП і КТПО в межах однієї фідерної зони.
2.12. Особа, яка видає наряд, повинна при його заповненні використовувати схему живлення і секціонування контактної мережі і ПЛ, план контактної мережі, технологічні карти на роботи і картки місць підвищеної небезпеки.
Особа, яка видає наряд або розпорядження, також повинна при заповненні наряду чи розпорядження вказувати номер технологічної карти, відповідно до якої повинна виконуватися робота, про що робиться запис у Журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.
У графі наряду “Додаткові заходи безпеки” необхідно вказати, де забороняється робота, що залишається під напругою, місця підвищеної небезпеки, закриття колій і з'їздів для ЕРС чи всіх поїздів.
2.13. При виконанні складних робіт зведеною бригадою двох чи декількох ЕЧК виписуванню нарядів повинні передувати розробка і затвердження начальником ЕЧ проекту виконання робіт, у якому визначають зміст робіт кожної бригади, осіб, відповідальних за загальне керівництво роботами (одного з керівників ЕЧ), заходи безпеки відповідно до виконуваних робіт і місцевих умов.
2.14. Робота за нарядом або розпорядженням повинна виконуватися в межах фідерів і секційних роз'єднувачів, зазначених в наряді або у розпорядженні. Змінювати умови або розширювати зону роботи без виписки нового наряду або розпорядження забороняється .
У випадку неможливості при підготовці місця роботи вимкнути роз'єднувачі, зазначені в наряді, енергодиспетчеру дозволяється збільшити зону вимкнення без розширення самої зони роботи бригади, про це повинно вказуватися в наказі ЕЧЦ.
3. Видача дозволу на підготовку місця роботи
3.1. Напередодні керівник робіт особисто або через чергового по ЕЧК на підставі наряду повинен дати енергодиспетчеру заявку (додаток 9) на виконання робіт.
Прийнявши заявку, енергодиспетчер називає її номер, який фіксується в наряді-допуску.
У тих випадках, коли за умовами роботи необхідно відключити ПЛ, від якої здійснюється основне чи резервне живлення пристроїв СЦБ, енергодиспетчер після одержання заявки повинен не менше як за 12 годин до початку роботи погодити з диспетчером дистанції сигналізації та зв'язку час відключення основного або резервного живлення з відміткою погодження в заявці на виконання робіт.
3. 2. Дозволом на підготовку зони (місця) роботи є наказ (додаток 9) або узгодження, видані енергодиспетчером. Забороняється видавати один наказ на перемикання і початок робіт, а також наказ на роботу за заздалегідь обумовленим часом початку робіт.
3. 3. Наказ ЕЧЦ керівник робіт повинен повторити енергодиспетчеру чітко та дослівно. Енергодиспетчер, переконавшись у правильності повтореного тексту наказу та його розуміння керівником робіт, затверджує його словом “Затверджую” із зазначенням часу затвердження і свого прізвища. Номер наказу і час затвердження записуються в наряді.
Незатверджений наказ сили не має і виконанню не підлягає.
При роботах на одній вимкненій ділянці декількох бригад енергодиспетчер повинен видати окремий наказ керівнику робіт кожної бригади.
4. Допуск до виконання робіт, проведення цільового інструктажу
4.1. Керівник робіт допускає бригаду до робіт лише після одержання наказу від ЕЧЦ. Якщо робота виконується без наказу, дозволом на допуск є наряд або розпорядження на виконання роботи та узгодження енергодиспетчером її виконання.
4.2. Перед допуском до роботи за нарядом або розпорядженням керівник робіт зобов'язаний безпосередньо на місці роботи провести цільовий інструктаж членів бригади, у якому повинен вказати:
зміст майбутньої роботи;
умови виконання роботи (її категорію, технологію);
розподіл обов'язків між членами бригади;
точні межі зони і місць роботи кожного члена бригади;
місця розташування поблизу нейтральних частин і частин, що залишилися під робочою або наведеною напругою (при роботах без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, або зі зняттям напруги і заземленням), а також місця розташування заземлених і нейтральних частин (при роботах без зняття напруги на струмовідних частинах);
місця проходу ПЛ з іншим потенціалом або іншим родом струму (лінії освітлення, телеуправління та інші ПЛ);
місця секціонування;
місця, на яких забороняється робота, а також місця підвищеної небезпеки;
місця установки заземлювальних штанг з виділенням осіб для їх установки;
особливості в огородженні місця робіт на даній ділянці залізниці та вказати особи, які призначені огороджувати місце робіт;
порядок переміщення в зоні роботи;
порядок застосування дрезини або автомотриси, ізолюючої знімної вишки, механізмів.
Після цільового інструктажу всі члени бригади повинні розписатися у відповідних графах наряду.
Оформлення цільового інструктажу, отриманого членами бригади від керівника робіт, при роботах за розпорядженням не вимагається.
4.3. Якщо має бути робота зі зняттям напруги і заземленням, усі члени бригади одержують цільовий інструктаж до установки першої заземлювальної штанги, а розписуються в наряді після того, як керівник робіт перевірить правильність завішування заземлювальних штанг і здійснить допуск до роботи. Члени бригади, які виділені для завішування заземлювальних штанг і огородження місця робіт, розписуються в наряді про отримання інструктажу до установки першої заземлювальної штанги.
4.4. В усіх випадках допуск здійснює керівник робіт після того, як він особисто, безпосередньо на місці роботи, переконається у виконанні всіх необхідних заходів, що забезпечують можливість безпечного її виконання. Приступати до роботи членам бригади до завішування заземлювальних штанг та без допуску керівника робіт забороняється.
4.5. При виконанні однотипних робіт цільовий інструктаж і допуск на кожному робочому місці повинні здійснюватися після збору всієї бригади, крім сигналістів, підпису керівника робіт і кожного працівника у відповідній графі наряду.
При виконанні комбінованої роботи керівник робіт повинен перед початком роботи розподілити обов'язки між виконавцями і провести цільовий інструктаж, після чого члени бригади розписуються в наряді. При виконанні комбінованих робіт цільовий інструктаж проводиться при кожній категорії робіт.
5. Нагляд під час роботи
5.1. Нагляд за працівниками здійснює керівник робіт або окремо призначений наглядач. Керівник робіт у разі призначення окремого наглядача здійснює загальне керівництво роботами і контролює виконання вимог безпеки.
5.2. Особи, які ведуть нагляд, зобов'язані постійно контролювати виконання робіт виконавцями в повній відповідності з виданим нарядом і технологією, стежити за дотриманням членами бригади вимог безпеки. Вони зобов'язані відстороняти від роботи осіб, що порушують ці вимоги.
5.3. За необхідності особистої перевірки якості виконання робіт і відсутності у складі бригади наглядача керівник повинен на час виконання роботи призначити наглядача зі складу бригади.
5.4. Якщо керівнику за якимись причинами необхідно на короткий час відлучитися з місця роботи, бригада повинна припинити роботу, зібратися в одному місці і відновити роботу лише після повернення керівника.
5.5. При розосередженні бригади далі одного щоглового прольоту для кожної групи в межах двох прольотів в наряді призначається свій наглядач.
6. Оформлення перерв у роботі, переведення бригади на нове робоче місце, продовження наряду і закінчення робіт
6.1. Перерви в роботі протягом робочого дня, якщо не змінюються умови роботи, не оформляються в наряді. Під час перерви керівник робіт повинен вивести із зони роботи всю бригаду і дозволити знову приступити до її виконання тільки після повернення всіх членів бригади, особистої перевірки, що умови проведення робіт не змінилися. Повідомляти енергодиспетчера про перерви в роботі протягом робочого дня не потрібно.
6.2. Перерва в роботі по закінченні робочого дня оформляється відміткою в наряді-допуску про час її закінчення з повідомленням про це ЕЧЦ за формою, приведеною у додатку 9 до цих Правил. У випадку перерви роботи на лінії, відключеній на весь час роботи, заземлення можуть не зніматися.
Допуск до перерваної роботи наступного дня повинен бути здійснений керівником робіт тільки після огляду місця роботи, перевірки можливості безпечного її виконання та інструктажу членів бригади з підписом керівника робіт і членів бригади в наряді-допуску.
6.3. Переходи на інше робоче місце при виконанні однотипних робіт, а також робіт, що складають єдиний технологічний процес, оформлюються в наряді із зазначенням часу початку і закінчення роботи, підписом керівника робіт і членів бригади про одержання ними цільового інструктажу на кожному робочому місці.
6.4. Після повного закінчення робіт керівник робіт повинен закрити наряд і передати його особі, яка видала цей наряд, або начальнику ЕЧК, які зобов'язані перевірити правильність остаточного заповнення наряду керівником робіт.
6.5. Після закінчення місяця наряди-допуски повинні передаватися до ЕЧ для вибіркової їх перевірки керівними або інженерно-технічними працівниками.
Вибіркову перевірку і аналіз виявлених недоліків необхідно здійснювати в обсязі не менше 10% нарядів-допусків. Після двох місяців зберігання наряди-допуски можуть бути знищені в установленому законодавством порядку.
Якщо під час виконання роботи за нарядом були аварії або травми, то цей наряд повинно зберігати у архіві ЕЧ у матеріалах службового розслідування.
Х. Технічні заходи, що забезпечують безпечне виконання робіт
1. Безпечне виконання робіт зі зняттям напруги і заземленням
1.1. Технічними заходами, що забезпечують безпеку робіт зі зняттям напруги і заземленням, є:
закриття колій, перегонів і станцій для руху ЕРС або всіх поїздів, видача попереджень на поїзди та огородження місця робіт;
зняття робочої напруги і вжиття заходів проти помилкової подачі її на місце роботи, вивішування заборонних плакатів;
перевірка відсутності напруги;
встановлення заземлень, шунтуючих штанг або перемичок, ввімкнення роз'єднувачів;
освітлення місця роботи в темний час доби.
1.2. Якщо для виконання роботи на контактній мережі потрібно закриття перегону або головних колій станцій для руху всіх поїздів або тільки ЕРС, то воно виконується поїзним диспетчером на підставі заявки ЕЧЦ, зареєстрованої в журналі диспетчерських розпоряджень.
1.3. На станційних коліях роботи, що вимагають зняття напруги з контактної мережі, огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості, виконуються на підставі попередньої заявки керівника робіт черговому по станції з записом у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі (форма ДУ-46) після узгодження цієї роботи черговим по станції.
У цьому журналі повинно бути зазначено, які колії, стрілки, з'їзди чи секції контактної мережі і з якого часу повинні бути закриті для руху усіх поїздів або тільки ЕРС.
Якщо станція обладнана диспетчерською централізацією, то заявка записується енергодиспетчером у журналі диспетчерських розпоряджень або за телеграмою і робота повинна бути дозволена поїзним диспетчером.
1.4. При необхідності одночасного зняття напруги з контактної мережі перегонів і станції (робота на ізолюючих спряженнях) закриття колій робить поїзний диспетчер у порядку, викладеному в пункті 1.2 цієї глави, із записом роботи у відповідному журналі за формою ДУ-46 на станції.
1.5. Роботи на контактній мережі колій, що підпорядковуються черговому по локомотивному депо, маневровому диспетчеру тощо, повинні виконуватися на підставі запису і отриманого дозволу в порядку, викладеному в пункті 1.3 цієї глави.
1.6. При роботі на перегонах і головних коліях станцій зі знімної ізолюючої вишки на всі поїзди, що будуть слідувати по зазначеній дільниці, з часу початку роботи бригади повинно видаватися попередження у встановленому порядку. Керівник робіт до початку роботи зобов'язаний мати підтвердження про дію попередження. Енергодиспетчер не повинен дозволяти роботу зі знімної вишки без перевірки дії попередження.
Монтаж конструкцій контактної мережі (консолей, кронштейнів), розкатку і підіймання проводів слід виконувати із закриттям колії для руху поїздів, зі зняттям напруги з контактної підвіски, її заземленням у встановленому порядку, а у випадку можливості тимчасового порушення габариту сусідньої колії також із видачею попереджень поїздам, що проходять по сусідніх коліях.
1.7. При проведенні робіт, що перешкоджають проходу поїздів, місце робіт повинне бути огороджене сигналами зупинки відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.97 за № 50/1854, та Інструкції з сигналізації на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 23.06.2008 № 747 (далі - Інструкція з сигналізації).
1.8. Огородження ізолюючих знімних вишок здійснюється відповідно до вимог Інструкції з сигналізації.
1.9. Наказ на зняття напруги з контактної мережі надається ЕЧЦ з дозволу поїзного диспетчера або чергового по станції або керівник робіт з дозволу чергового по станції після закриття ними для руху ЕРС всіх колій і з'їздів з ізолюючими спряженнями чи секційними ізоляторами, при перекритті яких полозом струмоприймача можлива подача напруги на ділянку, що вимкнена.
1.10. Робоча напруга знімається з контактної мережі, ПЛ і пов’язаних з ними пристроїв за допомогою відключення комутаційної апаратури, що забезпечує видимий розрив, яке здійснюється відповідно до розділу VII цих Правил, а також шляхом від’єднання шлейфів від контактної мережі.
1.11. Відключення апаратури і від’єднання шлейфів повинні виконуватися таким чином, щоб зона робіт з усіх боків була відділена видимим розривом від струмовідних частин, що знаходяться під робочою напругою.
1.12. Для запобігання помилковій подачі напруги на місце робіт необхідно виконати такі заходи безпеки:
роз’єднувачі з ручними приводами закрити на замок;
на кнопки пульта телеуправління роз’єднувачів (вимикачів) встановити запобіжні ковпачки або заблокувати на включення відповідні об’єкти контрольованих пунктів, а на кнопки роз’єднувачів з дистанційним керуванням повісити заборонні плакати “Не вмикати, робота на лінії” у кількості, рівній кількості допущених бригад.
1.13. Керівник робіт після одержання наказу енергодиспетчера на роботу повинен забезпечити перевірку відсутності напруги і заземлення струмовідних частин у такому порядку:
приєднати башмак переносного заземлення до рейки (заземлювача);
перевірити відсутність напруги;
накласти заземлення на струмовідні частини безпосередньо після перевірки відсутності напруги.
Зняття переносної заземлювальної штанги проводиться у зворотному порядку - штангу знімають зі струмовідних частин, а потім від’єднують башмак від рейки (заземлювача).
При виконанні цих робот необхідно використовувати діелектричні рукавички.
1.14. Для заземлення контактної мережі, проводів ДПР і ПЛ вище 1000 В слід застосовувати переносні заземлювальні штанги з мідним заземлювальним шлейфом площею перерізу не менше 50 мм 2 . Для заземлення ПЛ напругою нижче 1000 В, а також ПЛ напругою 6 та 10 кВ із проводами площею перерізу менше ніж 50 мм 2 допускається застосування переносних заземлювальних штанг з мідним заземлювальним тросом площею перерізу не менше ніж 25 мм 2 .
Зазначені площі перерізу повинні мати і переносні шунтуючі штанги і перемички. Конструкція заземлювальної штанги повинна забезпечувати надійне її закріплення на заземлених елементах і виключати втрату контакту під час вібрації та робіт. З метою дотримання послідовності накладення заземлення контактної мережі штанги повинні мати відповідні блокування від неправильних дій.
1.15. Заземлювачем для контактної мережі і ДПР, як правило, є тягова рейка.
У випадку, якщо заземлення на рейку ускладнено, дозволяється заземлювати проводи контактної мережі і ДПР на трос групового заземлення, безпосередньо на металеву опору або на видимий заземлюючий спуск залізобетонної (дерев’яної) опори після візуальної перевірки їхнього приєднання до рейки або дросель-трансформатора і шунтування іскрового проміжку (діодного заземлювача) перемичкою площею перерізу не менше ніж 50 мм 2 .
При роботах на повітряних живильних лініях контактної мережі у тих випадках, коли з’єднання їх з рейкою ускладнено, живильну лінію допускається заземлювати на відсмоктувальну лінію.
Якщо відсмоктувальна лінія проходить осторонь від колій, то повітряні живильні лінії слід заземлювати на додатково змонтований на час робіт трос групового заземлення, який повинен бути надійно приєднаний до рейок.
1.16. Перевірку відсутності напруги в контактній мережі допускається робити заземлювальною штангою “на іскру” або спеціальним приладом - покажчиком наявності робочої чи наведеної напруги, а в проводах ПЛ, кабельних лініях і пристроях, підключених до них, - покажчиком напруги. При виконанні цих робіт необхідно використовувати діелектричні рукавички.
1.17. Відключені для проведення робіт ділянки контактної мережі і ПЛ, які розташовані на опорах контактної мережі при постійному струмі, повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, що встановлюються у межах видимості, але не далі 300 м по обидва боки від місця роботи. При роботі широким фронтом (довжина анкерної ділянки контактної мережі) допускається установка заземлювальних штанг поза межами видимості на межі зони робіт за умови охорони їх спеціально виділеними електромонтерами і наявності радіозв’язку з керівником робіт.
1.18. Відключені для проведення робіт ділянки контактної мережі при змінному струмі повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, розташованими одна від іншої на відстані не більше ніж 200 м.
Відключені для проведення робіт ПЛ, розташовані на опорах контактної мережі змінного струму, повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, розташованими одна від іншої на відстані не більше ніж 100 м.
При роботах у зоні наведеної напруги з порушенням цілісності проводів (розрив) без накладення шунтуючої перемички встановлюються подвійні заземлення по обидва боки від місця розриву проводів на відстані не більше ніж 100 м. Накладення шунтуючої перемички на місце розриву проводів слід виконувати після заземлення проводів по обидва боки та установки переносної шунтуючої штанги.
Коли ведуться роботи із заміни (монтажу) проводів, проводи, що замінюються і монтуються, повинні бути заземлені окремо у зазначеному вище порядку.
1.19. ПЛ напругою до і вище 1000 В на окремих опорах повинні бути заземлені з двох боків на місці робіт переносними заземленнями, що встановлюються в межах видимості працівників. При виконанні робіт на проводах ПЛ напругою до і вище 1000 В в зоні наведеної напруги відстань між заземленнями, встановлюваними на місці робіт, не повинна перевищувати 200 м.
При роботах на ПЛ на окремих опрорах у зоні наведеної напруги з порушенням цілісності проводів (розрив) без накладення шунтуючої перемички встановлюються подвійні заземлення по обидва боки від місця розриву проводів ПЛ напругою до і вище 1000 В на відстані не більше 100 м від місця розриву. Накладення шунтуючої перемички на місце розриву проводів слід виконувати після заземлення проводів по обидва боки та установки переносної шунтуючої штанги.
Переносні заземлення слід приєднувати на залізобетонних опорах із заземлюючими спусками до цих спусків після перевірки їх цілісності або до спеціального заземлювача, зануреного в ґрунт на глибину не менше ніж 1,0 м.
При роботі на кабельній опорі або на самому кабелі, крім проводів ПЛ, на заземлюючий контур опори повинні бути заземлені і жили кабелю.
Заземлення хвилеводу здійснюється на рейку по обидва боки від місця робіт. Заземлення хвилеводу, розташованого на опорах контактної мережі постійного струму, повинно бути здійснено двома заземлювальними штангами, що встановлюються у межах видимості, але не далі 300 м по обидва боки від місця роботи. Заземлення хвилеводу, розташованого на опорах контактної мережі змінного струму, повинно бути здійснено двома заземлювальними штангами, розташованими одна від другої на відстані не більше ніж 200 м.
При наявності розриву в хвилеводі на електрифікованих лініях змінного струму встановлюються по дві заземлювальні штанги по обидва боки від місця розриву на відстані не більше 50 м від місця розриву.