КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 11 липня 2002 р. N 956
Київ
Про ідентифікацію та декларування
безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
Відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної
небезпеки" (2245-14) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити такі, що додаються:
нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації
об'єктів підвищеної небезпеки;
Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної
небезпеки;
Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
2. Міністерству праці та соціальної політики разом з
Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством
екології та природних ресурсів, Міністерством охорони здоров'я,
Міністерством внутрішніх справ та Державним комітетом з
будівництва та архітектури у тримісячний термін з дня прийняття
цієї постанови розробити і затвердити Методику визначення ризиків
та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів
підвищеної небезпеки.
3. Покласти на Державний департамент з нагляду за охороною
праці координацію роботи центральних органів виконавчої влади,
пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.
4. Ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2002 року.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 956
НОРМАТИВИ
порогових мас небезпечних речовин для
ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки
1. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до
небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії
речовин:
1) горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при
нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в
детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в
повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне
горіння), у тому числі:
горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в
апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує
0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі;
горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які
знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій
фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що
дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища;
горючі (займисті) кріогенне зріджені гази - гази, які
знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій
фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій
від температури навколишнього середовища;
2) горючі рідини - рідини з температурою спалаху, що дорівнює
або менша 61 град. С у закритому тиглі або температурою спалаху,
що дорівнює або менша 66 град. С у відкритому тиглі
(легкозаймисті рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89);
3) горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини
згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які знаходяться в апаратах, резервуарах
або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує
температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів.
Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру
кипіння при атмосферному тиску береться температура википання
половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за
температуру кипіння береться температура на початку кипіння суміші
(фракції).
За розрахункову береться максимальна температура за
регламентом, робочими інструкціями або іншою технічною
документацією. Якщо передбачено блокування за температурою, за
розрахункову береться температура блокування;
4) вибухові речовини - рідкі або тверді речовини чи суміші
речовин, які під впливом зовнішніх факторів здатні швидко
змінювати свій хімічний склад, а цей процес саморозповсюджуватися
з виділенням великої кількості тепла 1 газоподібних продуктів
(клас 1 згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:
речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі
детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі;
речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у
режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці
(апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі)
призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі
в повітрі та розкиданням уламків.
Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні),
бризантні (вторинні) та піротехнічні.
Ініціюючі (первинні) вибухові речовини здатні під незначним
впливом зовнішніх факторів (промінь вогню, тертя, слабкий удар
тощо) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується,
з виділенням тепла і газоподібних продуктів.
Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини здатні
під значним впливом зовнішніх факторів або впливом ініціюючих
вибухових речовин у процесі екзотермічних реакцій до світлових,
звукових, теплових та реактивних ефектів з утворенням
сльозоточивих і димооутворюючих речовин;
5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з
ГОСТ 19433-88), у тому числі:
речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють
спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної
окисно-відновної реакції, температура розкладання яких не
перевищує 65 град. С та/або час горіння суміші окисника яких з
органічною речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння
еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат калію,
бромат калію, перхлорат калію тощо);
органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою
кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню).
До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують
процес горіння (наприклад кисень, озон, хлор, оксиди азоту та інші
речовини в зрідженому стані);
6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають
властивості, зазначені в таблиці (ГОСТ 12.1.007-76).
--------------------------------------------------------------------------------------
Клас речовини |ГДК у повітрі | Середня | Середня | Середня |Дискриміну-
|робочої зони, | смертельна | смертельна | смертельна | юча доза,
|міліграмів на | доза (LD(50) |доза (LD(50) |концентрація |міліграмів
| 1 куб. метр | при |при впливі на | (LD(50) у | на 1 кг
| |потраплянні в | шкіру, | повітрі | ваги тіла
| | шлунок, | міліграмів |міліграмів на|
| |грамів на 1 кг| на 1 кг | 1 куб. метр |
| | ваги тіла | ваги тіла | |
-------------------------------------------------------------------------------------
Високо- менш менш менш менш менш як 5
токсична як 0,1 як 15 як 100 як 500
Токсична 0,1-1 15-150 100-500 500-5000 5
Токсичність речовини при пероральному впливі на тварин
(дискримінуюча доза) визначено методом фіксованої дози за
рекомендаціями Конвенції про трансграничний вплив промислових
аварій ( 995_262 ) (1992 рік).
До високотоксичних відносяться речовини, які за своїми
біологічними властивостями та токсичністю належать до 1 класу
небезпеки, а до токсичних - речовини, які за своїми біологічними
властивостями та токсичністю належать до 2 класу небезпеки згідно
з ГОСТ 12.1.007-76 і 12.1.005-88 та переліками граничнодопустимих
концентрацій шкідливих речовин, затвердженими МОЗ.
У тих випадках, коли речовину не віднесено до визначеного
класу небезпеки, це здійснюється МОЗ;
7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля
(високотоксичні для водних організмів), - речовини, які мають
властивості, зазначені в таблиці, згідно з Конвенцією про
трансграничний вплив промислових аварій ( 995_262 ) (1992 рік).
-----------------------------------------------------------------------------
Смертельна | Ефективна концентрація | Інгібуюча концентрація
концентрація (LС(50), при | (ЕС(50) при впливі на | (ІС(50) при впливі на
впливі на рибу протягом | дафнії протягом | водорості протягом
96 годин, міліграмів на |48 годин, міліграмів на | 72 годин, міліграмів на
1 літр | 1 літр | 1 літр
-----------------------------------------------------------------------------
не більш як 10 не більш як 10 не більш як 10
2. За видами аварій, що можуть статися виходячи з
властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражальних
факторів цих аварій категорії небезпечних речовин об'єднуються в
групи:
група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини,
перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні)
та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі, речовини,
які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих
та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;
група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини,
горючі рідини, перегріті під тиском, речовини-окисники, а також
речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням
горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;
група 3 (шкідливі для людей і довкілля) - високотоксичні
речовини, токсичні речовини, речовини, які становлять небезпеку
для довкілля (високотоксичні для водних організмів), речовини, які
становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів)
та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне
середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з
водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних
газів.
3. Індивідуальними небезпечними речовинами вважаються
речовини та суміші речовин, для яких встановлено значення
нормативів порогових мас, що відрізняються від значень нормативів
порогових мас тих категорій, до яких ці речовини можна віднести за
їх властивостями (нормативи порогових мас деяких індивідуальних
небезпечних речовин наведено у додатку 1, а небезпечних речовин за
категоріями - у додатку 2).
Додаток 1
НОРМАТИВИ
порогових мас деяких індивідуальних
небезпечних речовин
------------------------------------------------------------------
Найменування |Порогова маса, тонн
небезпечної речовини |-------------------
|1 клас | 2 клас
------------------------------------------------------------------
Аміак 500 50
Амонію нітрат* 2500 350
Амонію нітрат (добрива)** 5000 1250
Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота 2 1
та/або її солі
Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота 0,1
та/або її солі
Бром 100 20
Хлор 25 10
Нікелеві сполуки (дрібнодисперсний порошок), 1
монооксид нікелю, діоксид нікелю, триоксид
нікелю, сульфід нікелю (ІІ),
сульфід нікелю (ІІІ)
Формальдегід (концентрація більш як 50 5
90 відсотків)
Водень 50 5
Фосфористий водень (фосфін) 1 0,2
Хлороводень (зріджений газ) 250 25
Алкіли свинцю 50 5
Ацетилен 50 5
Етилену оксид 50 5
Пропілену оксид 50 5
Метанол 5000 500
Кисень 2000 200
Сірководень 50 5
Арсеновмісний водень (арсен) 1 0,2
Сірки діоксид 250 25
Сірки триоксид 75 7,5
Вугільної кислоти дихлорангідрид (фосген) 0,75 0,3
Метилізоціанат 0,15
4,4 - метилен - біс (2 - хлоранілін) та/або 0,01
солі в порошкоподібному стані
Толуїдиндизоціонат 100 10
___________
* Масовий вміст азоту в амонії нітраті та його сумішах
становить більш як 28 відсотків, а водяні розчини амонію нітрату
містять більш як 90 відсотків азоту.
** Масовий вміст азоту у простих добривах на основі амонію
нітрату, а також у складних добривах на його основі (з фосфатом
та/або поташем) становить більш як 28 відсотків.
------------------------------------------------------------
Найменування небезпечної |Порогова маса, тонн
речовини |-------------------
| 1 клас | 2 клас
------------------------------------------------------------
Поліхлоридні дибензофурани та 0,001
поліхлоридні дибензодіоксини (включаючи
ТХДД), розраховані із застосуванням
коефіцієнта токсичного еквівалента ТХДД*
Канцерогени: 4-амінобіфеніл та/або його 0,001
солі, бензидин та/або його солі,
бі(хлорметиловий) ефір,
хлорметилметиловий ефір,
диметилкарбамілхлорид,
диметилнітрозомін, гексаметилфосфористий
триамід, 2-нафтиламін та/або його солі,
1,3 - пропансултон - 4 - нітродифеніл
___________
* Коефіцієнти токсичного еквівалента (ХДД -
хлордибензодіоксин, ХДФ - хлордибензофуран, Т - тетра, П - пента,
Гкс - гекса, Гпт - гепта, О - окта):
1,2,3,7,8 - ПХДД - 0,5
1,2,3,4,7,8 - ГксХДД - 0,1
1,2,3,6,7,8 - ГксХДД - 0,1
1,2,3,7,8,9 - ГксХДД - 0,1
1,2,3,4,6,7,8 - ГптХДД - 0,01
ОХДД - 0,001
2,3,7,8 - ТХДФ - 0,1
2,3,4,7,8 - ПХДФ - 0,5
1,2,3,7,8 - ПХДФ - 0,05
1,2,3,4,7,8 - ГксХДФ - 0,1
1,2,3,7,8,9 - ГксХДФ - 0,1
1,2,3,6,7,8 - ГксХДФ - 0,1
2,3,4,6,7,8 - ГксХДФ - 0,1
1,2,3,4,6,7,8 - ГксХДФ - 0,01
1,2,3,4,7,8,9 - ГксХДФ - 0,01
ОХДФ - 0,001
Додаток 2
НОРМАТИВИ
порогових мас небезпечних речовин за категоріями
------------------------------------------------------------------
|Порогова маса, тонн
Категорія небезпечних речовин |-------------------
| 1 клас | 2 клас
------------------------------------------------------------------
Горючі (займисті) гази 200 50
Горючі рідини 50 000 5000
Горючі рідини, перегріті під тиском 200 50
Інціюючі (первинні) вибухові речовини 50 10
Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові 200 50
речовини
Речовини-окисники 200 50
Високотоксичні речовини 20 5
Токсичні речовини 200 50
Речовини, які становлять небезпеку для 500 200
довкілля (високотоксичні для водних
організмів)
Речовини, які становлять небезпеку для 2000 500
довкілля (токсичні для водних організмів)
та/або можуть здійснювати довгостроковий
негативний вплив на водне середовище
Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 500 100
водою
Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 200 50
водою з виділенням горючих та/або
вибухонебезпечних чи токсичних газів
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 956
ПОРЯДОК
ідентифікації та обліку об'єктів
підвищеної небезпеки
1. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів
господарської діяльності, у власності або користуванні яких є
об'єкти, де можуть використовуватися або виготовляються,
переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні
речовини (далі - потенційно небезпечні об'єкти), а також на всіх
суб'єктів господарської діяльності, які мають намір розпочати
будівництво потенційно небезпечних об'єктів.
Вимоги цього Порядку не застосовуються до ідентифікації та
обліку:
потенційно небезпечних об'єктів військового призначення;
потенційно небезпечних об'єктів, віднесених до таких у
зв'язку з наявністю на них радіоактивних речовин;
потенційно небезпечних об'єктів розвідки, видобутку та
розробки корисних копалин, включаючи розвідку та розробку
морського дна, наявність небезпечних речовин у яких обумовлена
природними явищами, а їх кількість не може контролюватися;
небезпечних речовин, що перевозяться за межами підприємства
усіма видами транспортних засобів, крім транспортування по
трубопроводах;
гідротехнічних споруд.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному
в Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), а
також у ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Терміни
та визначення) і ДСТУ 2960-94 (Організація промислового
виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення).
Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
3. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або
користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи
який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує
проведення його ідентифікації.
4. Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом
підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення
сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що
використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються
чи транспортуються на об'єкті, перевищує встановлений норматив
порогової маси.
5. Потенційно небезпечним об'єктом вважається апарат або
сукупність пов'язаних між собою потоками в технологічний цикл
апаратів, об'єднаних за адміністративною та/або територіальною
ознакою.
Потенційно небезпечним об'єктом за адміністративною ознакою
вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення,
дільниця, тощо) суб'єкта господарської діяльності.
У разі коли відстань між потенційно небезпечними об'єктами за
адміністративною ознакою не досягає 500 метрів, вони вважаються
одним потенційно небезпечним об'єктом.
У разі коли до складу потенційно небезпечного об'єкта за
адміністративною ознакою входять дільниці, відділення або окремі
установки з небезпечними речовинами, що знаходяться на відстані
понад 500 метрів одна від одної, вони вважаються окремими
потенційно небезпечними об'єктами.
6. Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно
небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної
небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас
індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної
речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до
будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин
згідно із зазначеними нормативами.
7. За сумарну масу небезпечної речовини береться:
1) для сховищ (резервуарів) - сумарна маса небезпечної
речовини, що може в них знаходитися при повному завантаженні
відповідно до технологічного регламенту, проектної або іншої
документації. При цьому обов'язково зазначається, для яких обсягів
речовини виконувалися розрахунки. У разі зміни норм завантаження
процедура ідентифікації виконується повторно згідно з вимогами
цього Порядку;
2) для технологічних установок - максимальна сумарна маса, що
може знаходитися в апаратах і трубопроводах відповідно до
технологічного регламенту, умов процесу та правил експлуатації;
3) для обладнання колонного типу - сумарна маса небезпечної
речовини при максимальному рівні рідини на тарілках. Для апаратів,
у яких застосовуються наповнювачі з пористим інертним середовищем,
сумарна маса небезпечної речовини визначається з урахуванням
максимального обсягу вільного простору;
4) для трубопроводів за межами підприємства - сумарна маса
небезпечної речовини в секції трубопроводу між двома запірними
пристроями і та, що може виділитися впродовж часу, встановленого
для виявлення витікання та здійснення ручного перекриття запірних
пристроїв, згідно з технологічним регламентом та проектною
документацією, а для внутрішньозаводських трубопроводів - сумарна
маса небезпечної речовини у всьому трубопроводі;
5) для зливно-наливних естакад - сумарна маса небезпечної
речовини в залізничних або автомобільних цистернах. У розрахунках
використовується максимальна ємність і максимально регламентована
кількість цистерн, які можуть встановлюватися на естакаді
одночасно.
8. У розрахунках сумарної маси небезпечної речовини на
потенційно небезпечному об'єкті може не враховуватися маса цієї
речовини, що знаходиться в насосах, компресорах, фільтрах,
шнекових живильниках, в інших машинах, механізмах та апаратах,
якщо вона не перевищує 2 відсотки нормативу порогової маси
індивідуальної небезпечної речовини або відповідної категорії
небезпечної речовини.
9. Процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо
виявиться, що сумарна маса хоча б однієї з усіх видів небезпечних,
речовин на потенційно небезпечному об'єкті, розрахована згідно з
пунктами 6-8 цього Порядку, дорівнює або перевищує норматив
порогової маси.
У разі коли індивідуальна небезпечна речовина відноситься за
своїми властивостями також до однієї з категорій небезпечних
речовин, слід користуватися нормативом порогової маси
індивідуальної небезпечної речовини.
У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно
до декількох категорій речовин, слід користуватися нормативом
порогової маси тієї категорії речовини, для якої він найменший.
10. У разі коли сумарна маса жодної небезпечної речовини не
перевищує нормативу порогової маси, за її властивостями
визначається категорія та група, до яких вона може бути віднесена,
а також сумарна маса небезпечних речовин однієї групи.
11. Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи
визначається шляхом додавання величин сумарної маси кожної
небезпечної речовини, що використовується або виготовляється,
переробляється, зберігається чи транспортується на об'єкті.
У разі коли небезпечна речовина за своїми властивостями може
бути віднесена до декількох груп, сумарна маса її враховується у
кожній групі, до якої вона може бути віднесена.
У розрахунках сумарної маси небезпечних речовин однієї групи
може не враховуватися маса небезпечних речовин, що знаходяться на
об'єкті в обсягах не більше ніж 2 відсотки порогової маси згідно з
нормативами, якщо їх загальний обсяг на території підприємства не
може призвести до великої аварії.
12. Порогову масу небезпечних речовин однієї групи визначають
за формулою:
Q(рgr) = Sg(і) : S( g(і) : Q(і) )
де S - сумарна величина;
g(і) - сумарна маса небезпечної речовини, що знаходиться на
об'єкті;
Q(і) - норматив порогової маси цієї небезпечної речовини.
Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення
порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.
13. Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи дорівнює
або перевищує її порогове значення, якщо виконується умова:
S( g( і ) : Q( і ) ) >= 1,
Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення
порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.
14. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин однієї
групи, що знаходяться на об'єкті, дорівнює або перевищує порогову
масу, визначену відповідно до пунктів 11-13 цього Порядку,