ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держнаглядохоронпраці України
від 11.01.2005 № 2
Правила охорони праці
під час експлуатації магістральних трубопроводів
для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводів)
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ці Правила поширюються на всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, відомчої належності та видів діяльності, які здійснюють транспортування рідкого аміаку магістральним трубопроводом (аміакопроводом), технічне обслуговування, проведення ремонтних робіт та реконструкцію його об‘єктів, а також на всі інші юридичні особи, які виконують певні види робіт на об‘єктах аміакопроводу (будівництво, розширення, реконструкцію тощо), у тому числі на підставі договорів підряду, субпідряду, ( далі - підприємства) .
1.2. Вимоги цих Правил є обов‘язковими для всіх працівників при організації та виконанні робіт, пов‘язаних з експлуатацією, обслуговуванням, налагоджуванням та ремонтом магістрального аміакопроводу, а також при проектуванні та реконструкції його об‘єктів, споруд, устаткування тощо.
2. СКОРОЧЕННЯ, ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
2.1. Скорочення:
АЗС – автозаправна станція;
АСУТП – автоматизована система управління технологічним процесом;
ГПС-головний пост секціонування;
ЕХЗ - електрохімічний захист;
КВП-контрольно-вимірювальні прилади;
КС-кінцева станція;
ЛЧМА-лінійна частина магістрального аміакопроводу;
НС-насосна станція;
ПУЕ-правила устройства електроустановок;
РС-роздавальна станція;
СПС-сателітний пост секціонування;
ССЗ-спеціальні страхувальні засоби;
СУОП-система управління охороною праці;
ЦПУ - центральний пункт управління;
ЦРБ-центральна ремонтна база;
2.2. Визначення термінів у цих Правилах відповідають Законам України “Про трубопровідний транспорт”, “Про об‘єкти підвищеної небезпеки”, “Про телекомунікації ”, “Про електроенергетику” , “ Про метрологію та метрологічну діяльність”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, постановам Кабінету Міністрів України від 29.01.96 № 135 “Про затвердження Правил охорони ліній електрозв‘язку” та від 26.05.2004 № 687 “Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки”, відомчим будівельним нормам України “Споруди транспорту. Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи)”, затвердженим наказом Міністерства промислової політики України від 23.07.2003 № 319 (далі –
ВБН В.2.3- 06544.319 -2003), галузевому стандарту України “Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи). Правила технічної експлуатації”, затвердженому розпорядженням Міністерства промислової політики України від 30.10.2003 № 123 (далі - ГСТУ 3- 041- 2003), та Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4 і зареєс-трованим у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/ 2533
(далі - ДНАОП 0.00 - 1.21 – 98).
У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
магістральний аміакопровід – це технологічний комплекс, який функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма
об'єктами і спорудами (підвідними трубопроводами, головною і проміжними насосними станціями, кінцевою станцією, роздавальними станціями та іншими інженерними спорудами), пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, кількома трубопроводами, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки рідкого аміаку споживачам, іншими трубопроводами, спроектованими та збудованами згідно з відомчими будівельними нормами для транспортування рідкого аміаку, та іншими законодавчими актами з охорони праці;
об‘єкти магістрального аміакопроводу – лінійна частина магістрального трубопроводу, яка розділена постами секціонування (СПС, ГПС) на секції довжиною згідно з проектною документацією, наземні споруди (НС, РС, КС, факельні установки), промислові трубопроводи, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну його експлуатацію;
промислові трубопроводи – внутрішньопромислові трубопроводи рідкого аміаку роздавальних і насосних станцій, трубопроводи газоподібного аміаку, газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі тощо;
пост секціонування – складальна одиниця трубопровідної арматури, що складається з кульового крана з пневмогідравлічним або електричним приводом, датчиком тиску рідкого аміаку у трубопроводі, трубної обв‘язки з байпасом та запірної арматури;
експертне технічне діагностування – технічне діагностування трубопроводу та його обладнання, яке проводиться у зв‘язку з закінченням розрахункового терміну їх служби, а також після аварії або виявлених пошкоджень з метою визначення параметрів та умов подальшої експлуатації;
граничнийтехнічний стан устатковання - стан устаткування, при якому подальша експлуатація або відновлення йогопрацездатного стану неможливечи недоцільне;
граничний строк експлуатаціїустатковання- встановлені експлуатаційними документами строк експлуатації або величина ресурсу, після закінчення (вичерпання) яких експлуатація устаткування припиняється;
експертне обстеження (технічне діагностування) - комплекс робіт із визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устаткування з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації (далі - експертне обстеження);
система технічного обслуговування устаткування-сукупність організаційних, технічних та інших заходів, необхідних для підтримки в технічно справному стані устаткування;
устаткування - сукупний термін, який включає в себе машини, агрегати, механізми, вузли, а також апарати, колони, установки, технологічні лінії, електротехнічні та теплотехнічні об'єкти, мережі, технологічні та обв'язувальні трубопроводи й інші пристрої, які використовуються при транспортуванні рідкого аміаку або виконують інші технологічні функції;
фіксований зв'язок - телекомунікації, що здійснюються із застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання;
радіозв‘язок – електрозв‘язок в інтерактивному режимі, який здійснюється з використанням радіохвиль;
транспортнателекомунікаційна мережа - мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу;
телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень буд-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;
технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж;
засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;
калібрування засобів вимірювальної техніки - визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд;
метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки - дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування;
повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик;
небезпечний фактор – будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров'я людини;
енергетична безпека- станелектроенергетики, який гарантує технічно та економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії та охорону навколишнього природного середовища;
екологічна броня-електропостачання споживача мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем , який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру під час експлуатації та обслуговування об‘єктів магістрального трубопроводу;
охоронна зона об‘єктів магістрального аміакопроводу (далі – охоронна зона) – земельна ділянка, прилегла до об‘єктів магістрального трубопроводу, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об‘єкта), на якій обмежується провадження господарської діяльності;
охоронна зона кабельних і повітряних ліній електрозв‘язку – смуги (ділянки) землі, водного простору або просіки, розміри яких визначаються Правилами охорони ліній електрозв‘язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 року № 135 (із змінами та доповненнями), та проектною документацією;
охоронна зона повітряних ліній електропередавання і кабельних ліній електропередавання – смуги (ділянки) землі, водного, повітряного простору, розміри яких визначаються ДНАОП 0.00 – 1.21 – 98;
управління – структурний підрозділ підприємства.
3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ НА
МАГІСТРАЛЬНОМУ АМІАКОПРОВОДІ
3.1. Магістральний аміакопровід включає такі основні інженерні споруди:
лінійну частину – магістральний трубопровід із секціонуючою арматурою;
насосні станції (головні, проміжні та вузлові);
кінцеву станцію;
роздавальні станції;
пости секціонування (головні та сателітні);
установки електрохімічного захисту;
електроустановки і лінії електропередавання;
засоби автоматизації;
лінії і споруди телекомунікацій (електрозв'язку);
центральні ремонтні бази та інші споруди, що призначені для поточного обслуговування траси, проведення профілактичного ремонту і ліквідації аварійних ситуацій та аварій.
3.2.Згідно з нормативно-правовими актами України підприємство, що експлуатує магістральний аміакопровід, повинно мати:
а) погоджену і затверджену проектну документацію, що пройшла експертизу, відповідно до законодавства;
б) дозвіл на експлуатацію і ремонт об'єктів магістрального аміакопроводу відповідно до статті 13 Закону України "Про трубопровідний транспорт" та постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631 “Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду з охороною праці та його територіальними органами” (із змінами);
в) договір обов'язкового страхування ризику відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна у разі аварій під час експлуатації аміакопроводу, згідно з Порядком і правилами проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1788;
г) план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС), в якому передбачають оперативні дії персоналу з ліквідації аварійних ситуацій та попередження аварій, а в разі їх виникнення - дії з локалізації, виключення вибухів або займань, розповсюдження аміачної (газової) хмари.
3.3. Роботодавець (керівник підприємства) зобов'язаний одержати дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів (машин, механізмів, устатковання підвищеноїнебезпеки) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631 “Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами” (із змінами).
3.4. На підставі Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки” підприємство повинно ідентифікувати об'єкти підвищеної небезпеки і надати відповідним територіальним органам Держнаглядохоронпраці, Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради декларацію безпеки разом з позитивним висновком експертизи безпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 “ Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки” (із змінами та доповненнями).
3.5. Небезпечні фактори (речовини, матеріали), що використовуються роботодавцем на підприємстві, повинні мати сертифікат відповідно до пункту 24 Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.
3.6. На підприємстві не дозволяється використовувати небезпечні речовини (матеріали), які не внесені до Державного реєстру небезпечних факторів відповідно до пункту 14 Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.
3.7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістрального аміакопроводу, а також для організації виконання правових, організаційно-
технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці, на підприємстві, повинні бути створені:
виробничо-технічна служба;
служба охорони праці;
служба головного механіка;
служба головного енергетика;
служба головного метролога;
служба електрозв'язку;
служба автотранспорту;
лабораторія технічної діагностики.
3.8. Оперативно-методичне керівництво охороною праці в цілому на підприємстві повинне здійснювати служба охорони праці.
3.9. Робота служби охорони праці повинна здійснюватися відповідно до Положення про службу охорони праці, яке розробляється в установленому порядкувідповідно доТипового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15 листопада 2004 року № 255 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526 /10125 (НПАОП 0. 00-4.35-04).
3.10. На підприємстві повинна бути розроблена СУОП.
СУОП повинна передбачати вимоги щодо обов’язків працівників, які повинні:
піклуватися про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей під час виконання робіт на території підприємства;
знати і додержуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування, вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;
виконувати зобов'язання щодо охорони праці, передбачені колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
вживати посильних заходів до усунення будь-якої виробничої ситуації, що складає загрозу їх життю чи здоров'ю або оточуючих людей і навколишньому середовищу.
3.11. Працівники підприємства при прийомі на роботу і періодично у процесі роботи повинні проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Комітета по нагляду за охороною праці України від 17.02.99 № 27, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.04.99 за № 248/3541 (ДНАОП 0.00-4.12-99).
Допускдо роботи без навчання і перевірки знань з питань охорони праці не дозволяється.
3.12. Перевірку знань працівників з питань охорони праці слід проводити за тими нормативними актами про охорону праці, додержання яких входить до їх службових обов‘язків.
3.13. Знання і виконання цих Правил є обов'язковим для всіх працівників магістрального аміакопроводу, а також для працівників інших підприємств, які виконують роботи на об'єктах магістрального аміакопроводу.
3.14. Порушення цих Правил тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальності відповідно до законодавства України.
4.ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ ОХОРОННОЇ ЗОНИ АМІАКОПРОВОДУ І ТЕРИТОРІЙ НАСОСНИХ ТА РОЗДАВАЛЬНИХ СТАНЦІЙ
4.1. Відповідно до Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747, для забезпечення безпечної експлуатації лінійної частини магістрального аміакопроводу і його наземних споруд вздовж траси встановлюється охоронна зона шириною 1000 м з обох боків від осі трубопроводу. Розміри охоронних зон, в окремих випадках, можуть зменшуватися в порядку, встановленому законодавством.
4.2. Трасумагістрального аміакопроводу і його кабелю зв’язку маркують знаками позначення траси, встановленими національним стандартом України “Магістральні трубопроводи. Знаки позначення трас”, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 17 серпня 2004 року № 181, вводиться в дію з 1 липня 2005 року (далі -ДСТУ 4329-2004).
4.3. Зовнішній вигляд і розміри знаків позначення траси повинні відповідати вимогам ДСТУ4329-2004.
4.4. У межах охоронної зони не дозволяється:
споруджувати житлові, громадські та дачні будинки;
розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов'язані з масовим зосередженням людей;
кидати в річки і водоймища якорі, проходити із закинутими ланцюгами та волокушами;
розбирати і руйнувати водоперепускні, берегоукріплювальні, земляні та інші споруди, що захищають об'єкти магістрального аміакопроводу від пошкоджень;
переміщувати і руйнувати знаки позначення траси магістрального аміакопроводу і кабелю зв'язку на місцевості;
влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей і лугів, які є причиною корозії;
пошкоджувати засоби електрохімічного захисту від корозії, транспортні телекомунікаційнімережіта інші складові магістрального аміакопроводу;
відкривати люки, хвіртки і двері посилювальних пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорожі лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, оглядових колодязів, відкривати і закривати запірну арматуру, вмикати і вимикати засоби зв'язку, енергозабезпечення і телемеханіки магістрального аміакопроводу.
4.5. На підставі проектної документації повинні бути складені схеми (поздовжні профілі) усіх ділянок магістрального аміакопроводу.
На схемах повинні бути зазначені:
діаметри, позначки глибини закладення і кілометраж трубопроводу;
переходи через водні перешкоди, яри, автомобільні дороги і залізничні колії;
місця пересічення підземних комунікацій, їх діаметри і глибини закладення;
пости секціонування;
місця розташування станцій електрохімзахисту і радіощогл;
координати прив'язки магістрального аміакопроводу до пікетажу.
4.6. Територія насосних, окремо розташованих роздавальних станцій і постів секціонування, повинна бути огородженою. Огорожі повинні бути виконані відповідно до вимог проектної документації. На огорожах слід встановлювати попереджувальні знаки і таблички з інформацією про назву об’єкта і його належність.
На периметрі огорожі слід передбачати охоронну сигналізацію з поданням сигналу на пульт оператора диспетчерської служби підприємства.
4.7. На територіях насосних і роздавальних станцій рідкого аміаку повинні бути передбачені транспортні під'їзди до технологічних вузлів і об’єктів (насосних модулів, електромодулів, фільтрів тощо) з площадками для розвороту автомашин. Швидкість автотранспорту на території НС і РС повинна бути не більше 10 км/год.
4.8. Дороги, під'їзди, зовнішні сходи та естакади повинні утримуватися у справному стані і своєчасно ремонтуватися.
У зимову пору пішохідні доріжки слід очищувати від снігу, а в ожеледь посипати піском.
4.9. Люки і колодязі на території об'єктів магістрального аміакопроводу повинні бути закритими. Тимчасово відкритілюкиі колодязі повинні мати огорожу висотою не менше 0,9м.
4.10. У нічний час територію насосних і роздавальних станцій, а також мостові переходи необхідно освітлювати.
4.11. На території насосних і роздавальних станцій забороняється паління. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених і обладнаних місцях.
4.12. Особи, відповідальні за утримання території, будинків і споруд, повинні призначатися наказом роботодавця.
5. ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ
МАГІСТРАЛЬНОГО АМІАКОПРОВОДУ
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Магістральний аміакопровід, яким транспортують рідкий аміак у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, відносять до об'єктів підвищеної небезпеки згідно з Порядком ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11липня 2002 року№ 956, та додатком 2 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631.
5.1.2. На підприємстві повинні бути складені:
перелік робіт підвищеної небезпеки, які виконуються під час експлуатації і ремонтних робіт на об’єктах магістрального аміакопроводу;
перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які використовуються під час експлуатації і ремонтних робіт на об’єктах магістрального аміакопроводу.