7.2.5.2. Нижні кінці тятив переносних драбин і драбин-стрем'янок повинні мати окуття із гострими наконечниками, а при користуванні ними на асфальтованих, бетонних і подібних підлогах, повинні бути башмаки з гуми або іншого матеріалу, який не ковзає. Драбини для улаштування на стальних або чавунних плитах повинні бути обладнані стальними загартованими башмаками з великою зарубкою. При необхідності верхні кінці драбини повинні мати спеціальні крючки. Зламані драбини застосовувати забороняється.
7.2.5.3. Розміри приставної драбини повинні забезпечувати робочому можливість виконувати роботу в положенні стоячи на східцях, що знаходяться на відстані не менше 1м від верхнього кінця драбини.
При установці приставних драбин на елементах металевих конструкцій необхідно надійно прикріпити верх і низ драбини до конструкцій. При роботі з приставною драбиною на висоті більше 1,3 м треба застосовувати захисний пояс, надійно закріплений до стійких конструкцій чи до драбини за умови її кріплення до конструкції.
7.2.5.4. Переносні дерев'яні драбини та розсувні драбини-стрем'янки довжиною більше 3 м повинні мати не менше 2 металевих стяжних болтів, установлених під східцями. Розсувні драбини-стрем'янки повинні бути обладнані пристроями, що виключають можливість їх самовільного здвигу. Загальна довжина драбини не повинна перевищувати 5 м.
7.2.5.5. Переносні драбини перед експлуатацією необхідно випробувати
статичним навантаженням 1200 Н (120 кгс), прикладеної до однієї із сходин у середині прольоту драбини, яка знаходиться в експлуатаційному положенні. В процесі експлуатації дерев'яні драбини необхідно випробовувати кожні півроку, а металеві один раз на рік.
7.2.5.6. Застосування драбин, збитих на цвяхах, без урізання сходин в тятиви, не допускається.
7.2.5.7. Забороняється робота стоячи з ящиків і інших сторонніх предметів.
7.2.5.8. При підійманні і роботі людей на переносній драбині біля неї повинен знаходитися страхувальник.
7.2.5.9. Кладки, сходнi, трапи повинні бути міцної і жорсткої конструкції, не повинні пружинити при проході по них з вантажем. Прогин настилу при максимальному навантаженні не повинен бути більше 20 мм. При довжині трапів і кладок більше 3 м під ними повинні влаштовуватися проміжні опори.
7.2.5.10 Кладки і сходнi повинні бути виготовлені з дошок товщиною не менше 50 мм. З нижнього боку кладки повинні бути скріплені залізними чи дерев'яними планками з інтервалами не більше 0,5 м. Сходнi повинні мати планки для упора ніг через кожні 0,3 - 0,4 м. Перетин планки повинен бути 20 х 40 кв.мм. Мінімальна ширина трапів і кладок повинна бути 0,6 м, сходнів - 0,8 м.
7.2.5.11. Металеві кладки повинні виготовлятися з рифленого заліза товщиною не менше 5 мм.
7.3. Вимоги до підіймально-транспортного обладнання
7.3.1 Установка, випробовування і технічний огляд вантажо-підіймальних машин і вантажозахоплювальних пристроїв повинні здійснюватися згідно з вимогами експлуатаційної документації на обладнання.
7.3.2. Автонавантажувачі
7.3.2.1. Будова автонавантажувачів повинна відповідати ГОСТ 16215-80*Е. Технологічні транспортні засоби (авто- і електронавантажувачі), що використовуються на заготівельних підприємствах вторинної сировини повинні реєструватися згідно з Правилами реєстрації та обліку великотонажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.
7 .3.2.2. Автонавантажувачі з механічною системою підіймання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами обмеження підіймання або опускання піднімального пристрою.
7.3.2.3. Кінцеві вимикачі повинні зупиняти пристрій підіймання вантажу на відстані не менше 0,2 м до верхнього граничного положення.
7.3.2.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані надійними гальмами, що забезпечують гальмовий шлях не більше 1,5 м (при швидкості 10 км/год), звуковим сигналом, стоп-сигналом, робочим освітленням (фарами), пристроєм, який запобігає використання машини сторонньою особою.
7.3.2.5. При виявленні несправності у роботі машини водій зобов'язаний припинити роботу, сповістити про це осіб. які відповідають за технічний стан механізмів.
7.3.3. Електрифікований транспорт
7.3.3.1. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспор -
ту (електронавантажувачі, електровізки) повинні відповідати вимогам ГОСТ
18962-86*.
7.3.3.2. Електрифікований транспорт повинен бути обладнаний гальмами з ручним і ножним управлінням, звуковим сигналом, стоп-сигналом, робочим освітленням (фарами), а також пристроями, які виключають можливість використання машин сторонніми особами, відключають двигун переміщення та включають гальма при звільненні сидіння водієм.
7.3.3.3. Електронавантажувачі повинні мати спеціальні пристрої, що охороняють механізми піднімання від перевантаження.
7.3.3.4. Перед початком роботи електрифікованого транспорту необхідно перевіряти дію рульового управління, гальм, гiдросистем.
7.3.3.5. Механізми з висотою підіймання понад 2 м, повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною.
7.3.3.6. У електронавантажувачів, які мають гідравлічний механізм підіймання, в гідросистемі повинен бути запобіжний клапан або інший запобіжний пристрій, який спрацьовує у випадку перевищення тиску у циліндрі на 5% більше робочого.
7.3.4. Конвеєри
7.3.4.1. Будова конвеєрів всіх типів повинна відповідати Гост12.2.022-80.
7.3.4.2. Конвеєри при безперервному переміщенні штучних вантажів повинні обслуговуватися двома вантажниками. Один повинен укладати вантаж на конвеєр, а другий знімати і укладати його на приймальний стіл.
7.3.4.3. В місцях передачі вантажу, що транспортується, з одного конвеєру на інший або на автомобіль, повинні бути передбачені пристрої, що виключають можливість падіння вантажу з конвеєра.
7.3.4.4. Рухомі частини конвеєрів (приводні барабани, натяжні пристрої, опорні рами, ремінні передачі, шкiви), до яких можливий доступ обслуговуючого персоналу та осіб, які працюють поблизу конвеєра, повинні бути огороджені. Огородження повинне бути виготовлене з металевих листів або сіток з розмірами вічок не більше 0,02х0,02 м.
7.3.4.5. Конвеєри, що встановлені нижче рівня підлоги, повинні бути огороджені по всій довжині поручнями висотою не менше 1,0 м від рівня підлоги.
7.3.4.6. На пересувних конвеєрах для тарних вантажів з обох сторін стрічки повинні бути укріплені борти. Для приймання вантажу з транспорту треба встановлювати спеціальний приймальний стіл висотою 1,1-1,4 м.
7.3.4.7. Перед початком роботи на пересувних конвеєрах необхідно перевіряти правильність їх установки та стійкість, надійність кріплення огорож на приводному механізмі, стан електропроводки, електрообладнання та заземлення.
7.3.4.8. Забороняється працювати з пересувними конвеєрами при несправній ходовій частині, відсутності обмежувального болта на підйомній рамі.
7.3.4.9. Стаціонарні конвеєри повинні бути обладнані прийомними платформами або столами.
7.3.4.10. Роликові конвеєри повинні відповідати наступним вимогам:
відстань між осями роликів повинна відповідати розмірам вантажу, що переміщується, при цьому вантаж повинен спиратися не менше, ніж на три ролики;
ширина вантажу, що переміщується, не повинна бути більше ширини полотна рольганга;
рольганги повинні бути огороджені з обох сторін бортами.
7.3.4.11. Роликові конвеєри повинні мати в розвантажувальній частині обмежувальні упори і пристрої для гасіння iнерцiї рухомого вантажу.
7.3.4.12. Стрічкові конвеєри повинні мати пристрої для автоматичного натяжіння стрічок. Натяжний пристрій повинен бути огороджений.
7.3.4.13. На стрічкових конвеєрах довжиною понад 15 м повинні бути передбачені направляючі та центруючі пристрої.
7.3.4.14. Швидкість руху стрічки конвеєра при ручному зніманні вантажу вагою до 5 кг повинна бути 0,5 м/сек та 0,3 м/сек, якщо вага вантажу більше 5 кг.
7.3.4.15. Нахил конвеєрів не повинен перевищувати 30. Приводи похилих конвеєрів повинні бути обладнані автоматичними гальмами, що виключають можливість руху стрічки під дією маси вантажу.
7.3.4.16. Забороняється опиратися на конвеєр, переходити через транспортну стрічку, регулювати її натяжіння під час роботи конвеєра.
7.3.5. Талі
7.3.5.1. При роботі з електричними талями необхідно додержуватися вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів,
Гост22584-88 та експлуатаційної документації завода-виготівника.
7.3.5.2. Електрична таль повинна бути відрегульована по балці, забезпечена справними гальмами, заземлюючими пристроями та кінцевими вимикачами.
7.3.5.3. Талі повинні бути встановлені на спеціальних опорах. Забороняється закріплювати блоки і талі за стойки, стіни, дерев`яні бруски та інші елементи складів і навіси рамп.
7.3.5.4. Відстань від підлоги до гака талі, тельфера, який знаходиться у верхньому положенні, повинна бути не менше 3 м.
7.3.5.5. Вантажні гаки повинні бути споряджені запобіжними замками, які застерігають самовільне випадання з`ємного вантажозахоплювального пристрою.
7.3.5.6. Таль, підвішений на монорейці, повинен мати обмежники ходу, пі-діймання, а також надійні електричні і механічні гальма.
7.3.5.7. Пускові апарати ручного керування, які застосовуються на тельферах і талях, повинні мати пристрої для самоповернення в нульове положення.
7.3.5.8. Технічний огляд електроталі повинен проводитися один раз на 10 днів при щоденній її експлуатації і кожний раз після довготривалої перерви в її роботі.
7.3.5.9. При керуванні електричною таллю треба знаходитися з боку відкритої частини барабану.
7.3.5.10. При підніманні вантажу необхідно спочатку підняти вантаж на висоту 0,1 м і переконатися в надійності гальмової системи.
7.3.6. Стрілові крани
7.3.6.1. Стрілові крани повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами Привил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та експлуатаційної документації завода-виготівника.
7.3.6.2. При експлуатації стрілових кранів необхідно забезпечувати:
постійний контроль за додержанням відповідних правил, норм та інструкцій по безпечній експлуатації та утриманню кранів в належному стані;
проведення повного технічного огляду підіймальних кранів, статичних і динамічних випробовувань під навантаженням перед пуском в експлуатацію нових та відремонтованих машин;
своєчасне проведення періодичних технічних оглядів підіймальних кранів в процесі їх експлуатації через кожні 12 місяців при частковому та не менше одного разу в 3 роки при повному технічному огляді всіх вузлів і елементів машин;
дотримання встановлених технічними нормами термінів проведення планово-попереджувальних і капітальних ремонтів підіймальних кранів;
7.3.6.5. Якщо робоча зона, що обслуговується краном, недостатньо проглядається з кабіни кранівника, для передачі сигналів стропальника додатково назначається сигнальник.
7.3.6.6. Перед початком роботи кранівник і стропальник повинні впевнитися в справності крану і вантажозахоплювальних пристроїв.
7.3.6.7. Після закінчення зачеплення вантажу стропальник повинен відійти в сторону, протилежну зоні його переміщення, після чого подати сигнал кранівнику.
7.3.6.8. При підійманні вантажу необхідно стежити, щоб вантажні канати знаходилися у вертикальному положенні, не допускаючи переміщення вантажу при натягуванні канату під кутом до вертикалі.
7.3.6.9. Забороняється відтягувати вантажний канат при підійманні та спусканні вантажу, витягувати гаком вантаж, заставлений іншими вантажами чи сторонніми предметами або примерзлий до землі.
7.3.6.10. Перед переміщенням, вантаж необхідно підняти на 200-300 мм і перевірити рівномірність натягування стропів та надійність обв`язування вантажу.
7.3.6.11. При масі вантажу близькій до вантажопідйомності крану, його необхідно підіймати на 100 мм і витримувати протягом кількох хвилин, щоб упевнитися в надійності стропування, справності гальмів та стійкості крану і тільки після цього можна продовжувати підіймання та переміщення вантажу.
7.3.6.12. При експлуатації стрілових кранів забороняється:
залишати вантажі в підвішеному стані при тривалих перервах в роботі крану, після закінчення робочого дня та під час обідньої перерви;
підіймати і переміщувати вантаж, маса якого перевищує вантажопідйомність крану;
підіймати вантажі, що знаходяться в нестійкій рівновазі та в тарі, заповненій вище її бортів;
знаходитися стропальнику чи підсобному робітнику під піднятим вантажем або на вантажі, що переміщується краном;
одночасне підіймання та опускання двох одиниць вантажів, що знаходяться на відстані менше 2 м один від одного;
встановлювати в кабінах побутові електронагрівальні пристрої або обігрівачі кустарного виробництва.
7.3.6.13. Після закінчення роботи кранівник повинен звільнити від вантажу вантажозахоплювальний пристрій крану, зафіксувати його в неробочому положенні і загальмувати кран.
7.3.6.14. Місця встановлення стрілових кранів повинні бути розміщені не ближче 30 м від ліній електропередач чи повітряної електромережі. При необхідності роботи в зоні ближче 30 м від ЛЕП повинен оформлятися наряд-допуск, в якому зазначаються безпечні умови проведення цих робіт.
7.3.6.15. Відстань між поворотною платформою крану і виступаючими частинами будівель (при роботі поблизу складів) та транспортними засобами (автомобілем, залізничною платформою) повинна бути не менше 0,8 м.
7.3.6.16. При переміщенні краном, вантаж повинен бути піднятий над інши-ми вантажами та предметами, що зустрічаються на шляху переміщення, на висоту не менше 0,5 м.
7.3.6.18. Безпечна експлуатація стрілових кранів повинна забезпечуватися:
дотриманням правил технічної експлуатації підіймальних кранів та вантажозахоплювальних пристроїв;
наявністю в конструкції машин автоматичних блокувань, що не допускають виникнення аварійних ситуацій при неправильних або ненавмисних діях обслуговуючого персоналу;
обладнанням спеціальних пристроїв (пристрої кінцевого захисту, обмежники робочого руху або функцій крану, покажчики робочих параметрів, буфери, протиугонні захоплювачі та пристрої, що виключають можливість пуску машин і механізмів сторонніми особами та ін.);
дотриманням вимог до якості монтажу, електрообладнання і заземлення підіймальних машин .
7.3.7. Вантажні візки
7.3.7.1. Вантажний ручний візок повинен мати пристрій, що забезпечує стійкість вантажів, та поручнi для зручності переміщення візка.
7.3.7.2. Розміри платформи візка повинні бути такими, щоб вантажі максимальних габаритів, на які розрахований візок, розміщувалися в межах платформи.
7.3.7.3. Швидкість переміщення ручних візків не повинна перевищувати
5 км/год.
7.3.7.4. При переміщенні вантажу вниз по похилій підлозі робітник повинен знаходитися позаду візка.
7.3.7.5. Перед укладкою вантажів на підйомну площадку гідравлічного візка необхідно перевірити справність гідравлічного насосу холостим підніманням та опусканням площадки візка.
7.3.7.6. Висота вантажів, які переміщуються візками вантажопід`ємністю 250 кг не повинна перевищувати 0,9 м, а для візків вантажопід`ємністю до 1250 кг- 1,2 м.
7.3.7.7. При проведенні робіт за допомогою візків з підіймальними вилами, треба керуватися вимогами ОСТ 22-1457-81.
7.3.7.8. При переміщенні вантажів візками з підіймальними вилами (ТГВ-1250) необхідно використовувати піддони розмірами лише 1000х1200 мм.
.
8. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Організація пожежної безпеки на заготівельних складах і приймальних пунктах вторинної сировини здійснюється у відповідності до Закону України “Про пожежну безпеку”, “Правил пожежної безпеки в Україні”, “Типового положення про пожежно-технічну комісію”, “Положення про добровільні пожежні дружини (команди) та ГОСТ 12.1.004-91.
8.1.2. Відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку” забезпечення пожежної безпеки заготівельних підприємств вторинної сировини покладається на їх керівників.
8.1.3. Власники заготівельних підприємств вторинної сировини зобов`язані:
розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затвержувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
у разі відсутності в нормативних актах вимог необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;
утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентаря, не допускати їх використання не за призначенням;
подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об`єктів і продукції, що їми виробляється; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
встановити суворий протипожежний режим (порядок огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи, умови проведення вогневих робіт, користування електронагрівальними приладами, визначення місця для паління та ін.) і постійно контролювати його додержання всіма працівниками;
проводити службове розслідування випадків пожеж.
8.2. Вимоги пожежної безпеки до території
8.2.1. Вимоги пожежної безпеки до території заготівельних підприємств вторинної сировини повинні відповідати СНиП 2.11.01-85*, СНиП 2.01.02-85*, Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
8.2.2. Територію складів і приймальних пунктів вторинної сировини необхідно постійно утримувати в чистоті, очищати від пакувального матеріалу, відходів та сміття.
8.2.3. До всіх будівель і споруд повинен бути забезпечений вільний доступ.
8.2.4. Протипожежні розриви між будівлями і спорудами повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання, пакувальної тари, стоянки транспортних засобів.
8.2.5. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території заготівельних підприємств без дозволу органів держпожежнагляду забороняється.
8.2.6. Ворота в`їзду на територію підприємства, які відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування, які дозволяють відчиняти їх вручну.
8.2.7. Проїзди і під`їзди до будівель, споруд, пожежних вододжерел, а також підходи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентаря і обладнання повинні бути завжди вільними, утримуватися справними, узимку очищатися від снігу.
8.2.8. На період ремонту доріг у відповідному місці повинні бути установлені показчики направлення об`їзду.
8.2.9. Переїзди через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок і завжди бути вільними для проїзду пожежним транспортом.
8.2.10. Тара, пакувальний матеріал і обладнання повинні складуватися на відведених для цього ділянках території, розташування яких повинно погоджуватися з пожежною інспекцією.
8.2.11. Розпалювати вогнища, спалювати відходи, на території заготівельних підприємств вторинної сировини забороняється.
8.2.12. Курити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях, де повинні бути встановлені урни або бачки з водою. Місця, що відведені для паління повинні мати написи “Місце для паління”.
8.2.13. На території підприємства необхідно установити пожежний щит з необхідним інвентарем, ящик з піском та бочку з водою.
8.2.14. Територія заготівельного підприємства вторинної сировини повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будівель і споруд.
8.3. Вимоги пожежної безпеки до будівель і споруд
8.3.1. Для всіх будівель та приміщень заготівельних підприємств вторинної сировини повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (за ОНТП 24-86).
Орієнтовні конструктивні характеристики будівель заготівельних підприємств вторинної сировини в залежності від ступені вогнестійкості приведені в додатку 7.
Межі вогнестійкості будівельних конструкцій і граничні межі розповсюдження вогню по них приведені в додатку 8.
8.3.2. Заготівельні склади і приймальні пункти вторинної сировини повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів сировини і постійно утримуватися в чистоті.
8.3.3. Перепланування приміщень на заготівельних складах повинне здійснюватися при наявності проектної документації, узгодженої з держпожежнаглядом.
8.3.4. Адміністративно-побутові приміщення заготівельних складів вторинної сировини повинні бути відділені протипожежними перегородками від складських приміщень і мати самостійний вихід назовні.
8.3.5. Протипожежні перепони (протипожежні стіни, перегородки, перекри-ття, двері, тамбури і вікна) повинні виконуватися із негорючих матеріалів. Типи протипожежних перепон і їх межі вогнестійкості приведені в додатку 9.
8.3.6. Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани та ін.) проти поширення вогню.
8.3.7. При перехрещеннях протипожежних перешкод різними комунікаціями отвори між ними не повинні мати щілин, через які може проникнути вогонь.
8.3.8. На заготівельних складах не дозволяється облицьовувати горючими матеріалами поверхні конструкцій.
8.3.9. Захисна поверхня штукатурки або інше вогнезахисне покриття (спеціальні фарби, лаки, обмазки тощо) будівельних конструкцій повинні утримуватися в хорошому експлуатаційному стані. Пошкодження вогнезахисних покриттів повинні негайно усуватися.