4.6.15. При перевезенні важких самохідних машин (екскаваторів, бульдозерів, котків) на вантажних причепах (трайлерах) їх розміщення також роблять шляхом самостійного в’їзду, вкочування за допомогою лебідок по спеціальних похилих трапах, укладених в задній частині причепа або ж шляхом навантаження краном на плат форму трайлерА. Трапи і лебідки повинні бути розраховані на необхідне навантаження і надійно закріплені, а тягачі і трайлер загальмовані.
4.6.16. Встановлене на трайлері устаткування за допомогою клинових упорів, що встановлюються попереду і позаду, і розкріплень з відпаленого дроту повинно бути надійно закріплене на платформі. Причому упори треба болтами кріпити до платформи, а кількість розкріплень, число ниток в розкріпленні і діаметр дроту мають визначатися розрахунком.
4.6.17. При транспортуваннi трубного фiнiшера і машини по догляду за бетоном необхідно кожне колесо заклинити і закріпити до настилу автопричепа розкріпленням.
4.6.18. З урахуванням конструкції і високого розміщення центру ваги фiнiшера і машини по догляду за бетоном швидкість транспортування не повинна перевищувати на грунтовій дорозі 15км/год, а на дорозі з твердим покриттям — 50км/год.
4.6.19. Маршрут перевезення машин повинен задовольняти таким вимогам:
величина поздовжніх уклонів не повинна перевищувати 9,5о, а поперечних 2,5о;
на маршруті перевезення не повинно бути перешкод у вигляді вибоїн, ям, канав тощо.
4.6.20. Перевезення самохідних і причiпних машин власним ходом допускається тільки при повній їх справності. Перед цим необхідно ретельно оглянути машину і виконати кріпильні роботи. В дорозі пересування необхідно слідкувати за станом кріплень і виконувати періодичне змащування вузлів машини, якщо це передбачено заводом-виготiвником.
4.6.21. Дорожні котки, не обладнані кабіною водія, не можуть допускатися до перегону своїм ходом по діючих автомобільних дорогах.
4.6.22. При транспортуваннi дорожнiх машин на ділянках доріг з поздовжнiм уклоном понад 6о необхідно забезпечити можливість гальмування, для чого при затяжних спусках застосовувати, крім гальм, гальмування двигуном.
4.6.23. Буксирування причiпних машин на крутому узвозі рекомендується на довгому стальному канаті. При цьому тягач в’їжджає на узвіз без причiпної машини і втягуває її, переміщуючись по ділянці з невеликим уклоном.
4.6.24. При транспортуваннi пересувних машин по маршруту з поперечним ухилом, що перевищує 3о, необхідно перевірити стійкість машин проти поперечного перекидання. Особливої обережності необхідно дотримуватися при транспортуваннi екскаваторів, зміщувачів і пересувних каменедробильно-сортувальних агрегатів.
4.6.25. До перевезення важких машин необхідно ознайомитися з штучними спорудами на шляху і визначити їх фактичну вантажопідйомність, а також висоту шляхопроводів і тунелів.
4.6.26. Перевозити важкі машини через штучні споруди дозволяється тільки в присутності представника дорожньо-експлуатаційної організації, що експлуатує ці споруди, або при попередньомуодержанні дозволу цієї організації.
4.6.27. При перевезенні ваговитих машин і їх вузлів в кузові автомобіля перебування людей в цьому кузові забороняється.
Швидкість транспортування не повинна перевищувати 25км/год.
4.6.28. В разі виникнення по шляху пересування несправностей самохідних машин, що перебазовуються, чи тягачів, що буксирують, місце зупинки необхідно огородити вдень червоними прапорцями, а з настанням темряви червоними ліхтарями по габариту.
4.6.29. Перевезення машин через крижані переправи допускається тільки після перевірки товщини криги, і розрахунку його спроможності витримати відповідну вагу.
4.7. Експлуатація машин у зимовий час
4.7.1. За температури зовнішнього повітря нижче 0оС експлуатація будівельних і дорожнiх машин наказом по підприємству переводиться на зимовий режим.
4.7.2. В цих умовах відповідно до вимог інструкцій по експлуатації заводів-виготiвників роблять заміну змащувальних мастил, палива і рідин, що охолоджують двигуни, на зимові марки.
При цьому необхідно враховувати, що:
антифриз В-2 (етиленглiколь) отруйний, а водоспиртові рідини пожежонебезпечні;
при нагріванні антифриз та інші низькозамерзаючі рідини розширюються, а водоглiцеринові суміші спінюються, тому заповнювати системи охолодження машин слід лише на 96% об’єму і необхідно вживати особливі запобіжні заходи при відкриваннi пробки
радiатора;
зливання води з системи охолодження двигунів на покриття під машину неприпустиме.
4.7.3. З метою попередження простудних захворювань від переохолодження в зимовий час у персоналу, що обслуговує дорожньобудівельну й іншу техніку, власник підприємства зобов’язаний:
до початку зимового сезону провести роботи по утепленню кабін управління (забезпечити справність системи обiгріву кабіни, за допомогою повсті чи дерев’яного настилу утеплити підлогу, ліквідувати або закрити щілини). Температура повітря кабіни має
бути не нижче 15оС.
4.7.4. Для підтримання належного рівня безпеки руху всі дорожньо-будівельні і підйомно-транспортні машини на пневмоколiсному ходу до початку зимового сезону повинні бути укомплектованi пристроями для підвищення прохідності по снігу та полою.
4.7.5. Для попередження замерзання і запотівання скла кабіни машин треба забезпечити обігрівачами скла, солевим розчином на гліцериновій основі тощо.
4.7.6. Шибки кабіни машиніста екскаватора, обладнаного пристроєм ударної дії для пушення мерзлого грунту, повинні мати запобіжний пристрiй, наприклад, у вигляді огородження вiкон iз металевої сітки.
4.7.7. При обслуговуванні машин забороняється:
переливати антифриз за допомогою шланга, засмоктуючи його ротом;
застосовувати відкритий вогонь для відігрівання радiаторів і паливо-розподільної апаратури;
застосовувати в чистому вигляді ефір для запуску холодного двигуна;
замінювати суміші, що замерзають за низьких температур, розчинами солей, гасом чи дизельним паливом.
4.7.8. Пересування екскаватора під час ожеледиці допускається тільки в тому випадку, коли будуть вжитi заходи проти ковзання його гусениць (посипання дороги піском, шлаком тощо).
4.7.9. Рушати із місця, змінювати напрям руху і зупиняти машини на укочених або обледенілих дорогах необхідно лише плавно, не допускаючи пробуксовування коліс (гусениць).
5. БЕЗПЕКА ПРАЦI ПРИ ВИКОНАННI РОБІТ
5.1. Вимоги безпеки праці при будівництві земляного полотна автомобільних доріг
5.1.1. Вирубування, трелювання, розкряжуван-ня лісу
5.1.1.1. Вирубування лісу і чагарника, його трелювання та розкряжування на смузі відводу землі для будівництва автомобільної дороги необхiдно виконувати відповідно до проекту виробництва робіт, СНиП 3.06.03-85“Автомобильные дороги”, “Правил з охорони працi в лiсовiй, деревообробнiй промисловостi та лiсовому господарствi” НАОП 3.0.00-1.01-85і “Правил з охорони праці при розвідувальних роботах i проектуванні автомобільних доріг” НАОП 6.1.00-1.02-86.
5.1.1.2. Коли застосувують вибуховий метод корчування пнів, чагарника, а також при дробінні великих валунів необхiдно керуватися “Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах”. ДНАОП 0.00-1.17-92.
5.1.1.3. В зоні вирубування дерев на відстані 50 м від межi вирубування в усіх напрямках треба встановити спеціальні переносні попереджувальні знаки єдиного типу “Прохід і проїзд заборонений! Вируб лісу”. Відповідальність за правильне встановлення попереджувальних знаків, їх своєчасне переміщення і розстановку сторожових постів покладається на керівника робіт (виконроба, майстра).
5.1.1.4. Робітники, зайняті на вирубці лісу, прибиранні снігу бiля дерев і підготовці лісосік до вирубування, мають бути забезпечені захисними касками.
5.1.1.5. До початку вирубування дерев звалювальники повинні підготувати інструмент і пристрої (клини, вилки, багри, мотузки, блоки), що забезпечують безпеку робіт.
Для повалення лісу в зимовий час необхідно заздалегідь ущільнити сніг навкруги дерев, що валяться, і протоптати доріжки під кутом 45о(від дерева) довжиною 4-5 м для забезпечення швидкого відходу від дерева в момент його падіння.
5.1.1.6. Рубання дерев діаметром понад 300 мм необхідно виконувати тільки шляхом підпилювання або підрубування з наступним спилюванням.
Підпилювання або підрубування допускається робити тільки з тієї сторони, в яку намічено повалення дерева, але не з двох чи декількох сторін. Глибина підпилювання або підрубування рiвних дерев повинна складати не менше ј товщини комлю, їх нижня площина має бути перпендикулярною до осі дерева, а верхня сторона підрубки — утворювати кут з нижньою площиною 35-40о.
При підпилюваннi двома паралельними розрізами відстань між ними повинна складати не менше ѕ глибини підпилу.
5.1.1.7. Площина спилювання завжди має бути розташована ви-ще нижчої площини підрубки і знаходитися на рівні верхньої кромки підрубки. Щоб уникнути удару комлем падаючого дерева, забороняється спилювати дерево на рівні нижчого краю підрубки. Підпилювання повинно бути горизонтальним, щоб уникнути передчасного зсковзання комля в бiк скосу.
5.1.1.8. Дерева, що мають нахил, звалюють у бік їх нахилу.
Щоб уникнути сколу при падінні дерева, підрубку треба робити глибиною не менше 1/3 товщини комля.
5.1.1.9. Перед поваленням гнилих i сухостiйних дерев необхiдно перевiрити жердиною їх мiцнiсть. Такi дерева слiд звалювати пiдпилюванням, а не пiдрубуванням.
5.1.1.10. До виходу на підрубку недопилювання здорових дерев може бути не бiльше 20-30 мм, сухостiйних, гнилих і дуплуватих дерев — 40-50 мм.
Забороняєтся пропилювати дерево наскрізь.
5.1.1.11. У початковий момент падіння дерева звалювальник і його помічник повинні відійти на відстань 4-5 м по заздалегідь підготовлених доріжках.
5.1.1.12. Забороняється групове (батарейне) вирубування дерев шляхом збивання одного чи декількох підпилених дерев іншим деревом.
5.1.1.13. Забороняється повалення дерева на сусідні дерева, за винятком робіт по підготовці лісосiк, вибіркових і поступових засік.
5.1.1.14. Забороняється звалювання лісу одним звалювальником без помічника:
при розробленні буреломних лісосiк і горільників;
при вибіркових засіках;
при зустрічному вітрі силою понад 3 бали;
зимою при глибині снігового покриву 500 мм і більше;
на схилах крутiстю понад 15о;
при поваленні великих (діаметром на висоті грудей 300 мм і більше) дерев без спеціальних механічних пристроїв;
при вирубці трухлявих, сухостійних та інших “небезпечних” дерев.
5.1.1.15. Знімати завислi при падінні дерева можна тільки під керівництвом майстра чи бригадира одним з таких методів:
зштовхувати за допомогою мотузки та багра;
за допомогою коловороту, лебідки або трактора;
переміщуванням комля дерева вбік за допомогою важiля. При цьому всі працюючі повинні знаходитися з одного боку стовбура.
5.1.1.16. При знiманнi завислого дерева забороняється:
рубати дерево, на якому воно зависнуло;
обрубувати сучки, на якi спирається зависле дерево;
збивати зависле дерево звалюванням на нього іншого дерева;
підрубувати комель або пень.
5.1.1.17. Примусове звалювання дерева застосовуєтся в тих випадках, коли при недопилюваннi на 20-30 мм дерево не падає і його треба звалювати в сторону, протилежну природному нахилу.
Примусове звалювання роблять за допомогою клину, що забивають у пропил, або звалювального вилка, який насаджений на тичину довжиною 5— 6,5 м.
5.1.1.18. Вирубування лісу в гірській місцевості виконується від початку схилу до шпиля, а звалюють дерева верхівками під гору.
Забороняється провадити будь-якi роботи нижче місця вирубування дерев по цьому схилу.
5.1.1.19. Звалювати ліс на засніжених або кам’янистих схилах дозволяється після усунення можливості обвалу.
5.1.1.20. Забороняється рубання лісу при вітрі силою понад 3 бали (5 м/с) (у гірських умовах 5балів (10 м/с)), а також у нічний час і при видимості менше 50 м.
5.1.1.21. Для попередження обривів проводів зв’язку і ліній електропередач падаючим деревом, необхідно за допомогою тросу або мотузкових вiдтяжок (не менше двох) відтягти дерево вбік вiд проводіВ. Вiдтяжки прикріпляються до дерева до початку його підрубування.
5.1.1.22. Забороняється залишати незваленим підрублене і недопилене дерево після закінчення роботи, при перервах у роботі та переходити до вирубування інших дерев.
5.1.1.23. Обрубування сучків дозволяється виконувати на дереві, що стало лежить на землі, на відстані не менше 50 м від місця повалення дерев i знаходячись на протилежнiй стороні хлиста i щодо сучкiв, що обрубуються. Забороняється обрубувати і спилювати сучки, стоячи на зваленому дереві. Обрубувати сучки зi звалених дерев необхiдно у напрямку від комля до верхiвки.
Забороняється обрубувати сучки в зворотному напрямку, а також оббивати обухом сокири мертві сучки, на які спирається дерево.
5.1.1.24. Не зайняті обрубкою сучків робітники повинні знаходитися на відстані не менше 5 м від обрублювальника.
5.1.1.25. Трелювати ліс дозволяєтся на дільницях, що знаходяться не ближче 50 м від місця повалення дерев або обрубування сучків.
При всіх засобах трелювання забороняється працювати на непідготовлених трелювальних волоках.
5.1.1.26. На шляху трелювальних тракторів дерева, підрост, чагарник та інші перешкоди треба прибрати, а купини і пнi зрізати врівень з землею.
При трелюванні тракторами ширина трелювальних волоків має бути не менше 5 м.
5.1.1.27. Розкряжування хлистів треба робити на розчищеному робочому місці. Хлист перед розкряжуванням має лежати на підкладках. Кантування хлистів, підняття і складування на підкладки виконують тільки за допомогою важелів, аншпугів, цапин.
5.1.1.28. Основні вимоги безпеки, що пов’язані з використанням мотопили, зводяться до таких:
під час запуску двигуна ланцюг пилки треба вимкнути і включати його слід при самих малих обертах;
під час запуску двигуна ременем не можна його намотувати на руку;
не можна заправляти ремінь в прорізь заводного шкiва більше ніж на 10-15 мм;
під час запуску двигуна не допускається ставити мотопилу на ненадійні, слизькі і нестійкі предмети;
перед початком розпилювання необхідно зробити упор у дерево упорним сектором мотопили;
щоб уникнути “розносу” двигуна оберти додають тільки при контакті ланцюга з деревом.
5.1.1.29. Загальні вимоги при роботі електропилами викладені в гл. 3 цих Правил.
5.1.2. Підготовчі роботи
5.1.2.1. Повітряні лінії зв’язку і електропередач, кабельні лінії, трубопроводи та інші комунiкації і споруди переносять у відповідності до вимог СНиП III-4-80* “Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве”, за наявності проекту виконання робіт.
Перенесення чи перебудова комунiкацій повинні здійснювати спеціалізовані організації.
5.1.2.2. При проведенні підготовчих робіт найбільш потенційно небезпечними є роботи, що пов’язані із кущорізами, викорчовувачами пнів і розпушувачами грунту.
5.1.2.3. Перед початком роботи кущоріза необхідно переконатися у справності машини, звернути особливу увагу на кріплення навісного устаткування до трактора, надійність і міцність огорож, якi забезпечують машиніста від ударів деревами, що ним зрізуються, і стан крiплення ножiв.
5.1.2.4. Фронт роботи кущорiза має бути заздалегідь очищений від каменів, пнів, а також від дерев, діаметр яких на лінії зрізу перевищує 200 мм.
5.1.2.5. Кущорізом забороняється:
зрізати дерева, якi скривлені та нахилені назустріч руху машини;
працювати на заболочених дільницях (до їх осушення);
працювати в дуже пересіченій місцевості (байраки тощо);
працювати після сильних дощів.
5.1.2.6. Під час роботи кущорізу необхідно дотримуватися таких вимог:
дерева треба зрізати на рівні 30-50 мм від поверхні землі, не допускаючи понад трьох наїздів на дерево;
навісне устаткування піднiмати і опускати тільки після повної зупинки трактора;
працювати тільки зi справною захисною огорожею. Щити і бруси огорожі не повинні зменшувати поля видимості машиніста;
якщо чагарник і дерева, що потрапили в гусениці та інші частини агрегату, не відкидаються під час руху трактора, необхідно негайно зупинити машину та звільнитися від них;
підсобні робітники, які переміщують зрізані дерева повинні знаходитися не ближче 25-30 м від місця роботи кущорізу;
при одночасній роботі двох кущорізів кожному з них відводять самостійну ділянку, які знаходяться на відстані не менше 40-50 м одна від другої;
при роботі в нічнi години кущоріз повинен мати освітлення;
вдень обабіч машини треба розміщувати сигнальні червоні прапорці.
5.1.2.7. Барабани корчувальної машини і лебідки, що установлені на тракторі, повинні мати справні гальма.
5.1.2.8. Кріплення канатів на пнi, який корчують, та анкерному має бути надійним, для цього на пнях роблять зарубки достатньої глибини.
5.1.2.9. Діаметр канату для корчування пнів повинен бути 16-20 мм при діаметрі пнів до 350 мм і 35 мм при дiаметрi 350-500 мм.
5.1.2.10. Усі працюючі, безпосередньо не зв’язані з управлінням лебідкою, повинні відійти від канату на відстань, не меншу ніж відстань від пня, який корчують, до анкерного.
5.1.2.11. При роботі розпушувачів з канатно-блоковим управлінням необхідно слідкувати за станом лебідки на тракторі, не допускаючи перегріву гальм і фрикціоніВ. Барабан лебідки треба огородити охоронним кожухом, робота без якого не дозволяється.
5.1.2.12. При використанні фрез для розпушування грунту необхідно дотримуватися таких заходiв запобiгання:
перед початком роботи фрези дільницю, на якiй виконуються роботи, ретельно очистити від каменів, пнів, коренів тощо;
опускати навісне устаткування в робоче положення і підіймати його для транспортування можна тільки після зупинки трактора;
не допускається знаходитися біля фрези під час повороту, а також позаду фрезуючого барабану, коли кожух відкритий.
5.1.3. Спорудження земляного полотна
5.1.3.1. Земляні роботи при спорудженні земляного полотна виконують відповідно до затверджених ПОБ і ПВР, а також технологічних карт з урахуванням вимог СНиП 3.06.03-85“Автомобильные дороги” і СНиП III-4-80* “Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве”.
Розробляти грунт поблизу електрокабелів, що знаходяться під напругою, припустимо тільки вручну лопатами без різких ударів.
При випадковому виявленні підземних споруд роботи припиняються до з’ясування характеру цих споруд і відновлюються після отримання дозволу від організацій, що експлуатують ці комунiкації.
5.1.3.2. В місцях проведення робіт, де потенційно можлива поява газів, що повинно відбитися в ПВР, працюючих забезпечують протигазами та iндикаторами. Якщо гази виявляються несподiвано, то роботу негайно припиняють, а працюючих відводять на безпечну відстань.
5.1.3.3. Перед початком робіт по зведенню земляного полотна необхідно забезпечити відведення поверхневих вод відповідно до проекту.
5.1.3.4. При ритті траншеї під земляне полотно дороги необхідно або влаштовувати укіси з кутом природного укосу грунту, або встановити шпунтові огорожі.
5.1.3.5. За відсутностi iнвентарних щитів iз розпiрками допускається використовувати дошки товщиною 40-50 мм, що укладаються горизонтально за стійки, які розташовують на відстані 1,5 м одна вiд одної. Верхній ряд дошок повинен виходити над бровками виїмок не менше ніж на 150 мм.
5.1.3.6. Через кожний метр висоти стояки треба розперти розпiрками, які в місцях упора в стояки знизу і згори повинні бути охоплені оцупками.
5.1.3.7. Щодня до початку роботи керівник робіт (майстер, виконроб) повинен оглянути і переконатися в стійкостi укосів (стінок), насипу (виїмок) дороги. Виявлені дефекти кріплень треба виправити ще до початку роботи.
5.1.3.8. В місцях з високим рівнем залягання грунтових вод має бути заготовлена достатня кількість водовідвiдних засобів, справність яких треба перiодично перевіряти.
5.1.3.9. Розбирання дощатого кріплення стінок траншеї допускається вести знизу нагору відповідно до зворотного засипання грунту чи зведення фундаменту. Кількість одночасно видалених дошок має бути 1-3 залежно від категорії грунту.
Розбирання кріплень треба вести під наглядом майстра.
5.1.3.10. При розробленнi виїмок з уступами ширина останніх повинна бути не менше 2,5 м.
5.1.3.11. Забороняється встановлення та рух будівельного транспорту, прокладка рейкових шляхів, розміщення лебідок тощо в межах призми обвалення грунту незакріпленої виїмки. Можливі зміни від цієї вимоги треба обгрунтувати розрахунком.
5.1.3.12. Перед початком робіт на зсувних схилах треба встановити реперні створи для постійного спостереження за розмiром і швидкістю зсувних деформацій. При виявленні рухомого зсуву всі роботи треба припинити до усунення цього явища.
5.1.3.13. Рух автомобілів-самоскидів заднiм ходом до місця навантаження і вивантаження грунту дозволяється на відстань не більше 50 м і повинен супроводжуватися коротким переривчастим звуковим сигналом.
5.1.3.14. При вивантаженні грунту з автомобіля-самоскида на насип відстань від осі його заднього колеса до брiвки природнього укосу насипу повинна бути не менше 2 м, а відстань від брiвки до зовнішнього колеса машини, що рухаєтся по насипу, — не менше 1000 мм.
5.1.3.15. Очищати підняті кузови автомобілів-самоскидів слід скребками або лопатою з подовженим держаком, що створює безпечнi умови для робiтника у небезпечнiй зонi.
5.1.3.16. При розвантаженні грунту робітники повинні знаходитися в зоні видимості водія, але не ближче 5 м до місця відсипки грунту.
5.1.4. Проведення оздоблювальних і укріплю-вальних робіт
5.1.4.1. Для спускання і пересування працюючих по поверхні укосів і конусів необхідно застосовувати дерев’яні трапи з поручневою огорожею і переносні трапи-підмостки. Забороняється приступати до укрiплювальних робіт на вологiй або мерзлій поверхні укосу.