залишиться не менше 1,5витка канату.
4.5.1.10. При піднiманнi вантажу, близького по масі до гранично допустимого для даного вильоту стріли, необхiдно спочатку підняти вантаж на висоту 100 мм і, лише переконавшись в стійкості крана і справності гальма, продовжувати піднiмання на потрібну висоту.
4.5.1.11. Машиністові крана забороняється:
допускати до обв’язки або зачеплення вантажу випадкових осіб, що не мають посвідчення стропальника (зачіплювача), а також застосовувати немарковані вантажозахватні пристрої;
опускати стрілу з вантажем, якщо це не передбачено технічною характеристикою крана;
підіймати вантаж, маса якого перевищує вантажопідйомність крана для даного вильоту стріли.
4.5.1.12. Забороняється горизонтальне підтягування або перекочування вантажу за допомогою механізму піднiмання, якщо при цьому не зберігається прямовисне положення вантажного полiспасту. Заборонено використовувати для цих цілей механізми повороту і пересування крана.
4.5.2. Пневмоколісні та гусеничні крани
4.5.2.1. Стрілові самохідні крани повинні працювати на добре спланованому твердому грунті. Фактичний тиск на грунт не повинен перевищувати допустимого для даного типу грунту. При недостатньо надійних грунтах чи при надмірному їх зволоженні крани повинні працювати на настилі iз залізобетонних плит чи шпал (на сланях).
4.5.2.2. Не дозволяється встановлення кранів на свіжонасипаному, неутрамбованому грунті, а також на майданчику з уклоном, що перевищує зазначений в паспорті.
4.5.2.3. При роботі пересувного крана поблизу укосу насипу або виїмки (котловану) необхідно слідкувати за мінімально допустимими відстанями від виносної опори до бровки виїмки, які не можуть перевищувати зазначених в табл. 3.
Таблиця 3
|
| Грунт (ненасипний) | |||||||
| Глибина виїмки | піщаний і гравійний | супіщаний | суглинистий | глинистий | лесовий сухий | |||
|
| Відстань по горизонталі від підошви укосу до найближчої опори, м | |||||||
| 1 | 1,50 | 1,25 | 1,00 | 1,00 | 1,00 | |||
| 2 | 3,00 | 2,40 | 2,00 | 1,50 | 2,00 | |||
| 3 | 4,00 | 3,60 | 3,25 | 1,75 | 2,50 | |||
| 4 | 5,00 | 4,40 | 4,00 | 3,00 | 3,00 | |||
| 5 | 6,00 | 5,30 | 4,75 | 3,50 | 3,50 | |||
4.5.2.4. При встановленні крана на робочому майданчику його необхідно загальмувати ручним гальмом і вжити заходів проти можливого неконтрольованого переміщення під дією вітру чи завдяки уклону місцевості.
4.5.2.5. При переміщенні піднятого вантажу шляхом пересування стрілового крана маса вантажу не повинна перевищувати зазначену в паспорті для такого випадку. При цьому напрям стріли повинен збігатися з напрямом руху, а вантаж треба підняти на висоту не менше 500 мм над перешкодами, що зустрічаються.
4.5.2.6. При необхідності використання для стрілового самохідного крана виносних опор його треба встановити на всі виносні опори, і під них мають бути підкладені міцні і стійкi підкладки.
В процесі роботи необхідно перiодично контролювати стан опор і у разі їх ослаблення відновлювати їх упирання в грунт.
4.5.2.7. Встановлення стрілового самохідного крана треба виконувати таким чином, щоб при роботі відстань між поворотною платформою крана при будь-якому його положенні і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм.
4.5.2.8. Кожного разу, починаючи роботу після введеня в дію крана на новому місці, необхідно переконатися в стійкостi крана, піднявши на висоту 100-200 мм найбільший для даної партії вантаж при відповідному вильотi стріли.
4.5.3. Крани щоглові
4.5.3.1. Для огляду і змащування верхнього вузла кріплення стріли до щогли крана, до неї повинні бути надійно прикріпленi сходи. Необхідно слідкувати, щоб перекладини сходів не були слизькими.
4.5.3.2. Всі роботи по змащуванню і ремонту блокового вузла на щоглі моторист повинен виконувати в монтажному поясі, пристебнутому страховим фалом за щоглу.
4.5.3.3. Дерев’яні щогли повинні мати п’ятикратний запас міцностi. При застосуванні щогл з двох чи трьох колод стики останніх необхідно розташовувати врозгін, а колоди єднати між собою скобами і хомутами.
4.5.3.4. В районі дії щоглового крана повинна бути встановлена захисна зона радіусом не менше 7 м (замiряючи від центру щогли), що має бути позначена сигнальними огорожами по ГОСТ 23407-78“Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия”.
Забороняється проїзд, прохід і розташування людей в цій зоні під час опускання чи піднiмання вантажу.
4.5.3.5. Кабіна моториста, обслуговуючого лебідку щоглового крана, повинна бути розташована не ближче 7 м від щогли при висоті піднiмання вантажу до 20 м і не ближче 10 м при висоті піднiмання вантажу понад 20 м. Розміщення кабіни повинно забезпечувати мотористу видимість навантаження матеріалів внизу і розвантаження платформи нагорі.
4.5.3.6. При піднiманнi (опусканнi) вантажів поблизу фасаду будови, на якому є прорізи чи частини, що виступають, або поблизу зовнішнього риштування, треба зробити суцільну обшивку фасадної стіни чи риштування на всю висоту піднiмання і на ширину, відповідну найбільшим розмірам вантажу, що переміщається.
4.5.3.7. Для піднiмання дрібноштучних і котючих вантажів повинна використовуватися надійна тара з бортами.
4.5.4. Крани малої вантажопідйомності
4.5.4.1. Крани малої вантажопідйомності (до 1 т) треба встановлювати на рамі (підставі), міцно прикріпленої до конст-рукції споруди.
4.5.4.2. Закріплення крана необхiдно перевіряти на початку кожної зміни і перед роботою крана на кожній новій стоянці.
4.5.4.3. Після закріплення крана на новій стоянці треба виконати спробний підйом вантажу, відповідного граничній вантажопідйомності даного крана, на граничному вильоті стріли з поворотом на 360о.
4.5.5. Автонавантажувачі та тракторні навантажувачі
4.5.5.1. Автонавантажувачі повинні працювати на спланованих і ущільнених майданчиках, забезпечених відведенням поверхневих вод. Уклон майданчиків не повинен перевищувати 5опри роботі з вилочним захватом і 3о при роботі зi стрілою.
4.5.5.2. Швидкість руху автонавантажувача без вантажу в межах вантажо-розвантажувального майданчика не повинна перевищувати 10км/год, а в межах складських приміщень і усередині цехів — не більше 5км/год.
4.5.5.3. Автонавантажувач повинен мати справний змінний вантажозахватний механiзм. При навішуванні на автонавантажувач вилочного захвату необхідно переконатися в тому, що лапи захвату розташовані в одній площині і роздвинутi рівномірно від центру каретки на найбільш можливу ширину.
4.5.5.4. Під час складання або розбирання штабеля вантажів в зоні роботи автонавантажувача не повинні проходити шляхи переносу і перевезення вантажів робітниками, іншою технікою.
4.5.5.5. Маса вантажу, що підіймається, не повинна перевищувати встановленої для даного типу вантажозахватного механiзму, а при встановленій стрілi маса вантажу, що підіймається, повинна відповідати місцеположенню гака на стрілі.
4.5.5.6. При пересуванні автонавантажувача забороняється підіймати, опускати і нахиляти вантаж.
4.5.5.7. Забороняється перебування робітників на майданчику і на вантажі, що переміщується або встановленому на вилочному захваті, а також на підніжках і противазі під час руху автонавантажувачА.
4.5.5.8. Транспортувати вантаж заднiм ходом допускається у випадках, коли уклон у напрямку руху складає понад 5о(але не більше 10о) або при переміщенні крупногабаритного вантажу, якщо обмежена видимість попереду. При неможливості просуватися задні ходом, коли перевозиться крупногабаритний вантаж, на допомогу водію автонавантажувача повинен бути виділений сигнальник для управління рухом вперед. При цьому швидкість автонавантажувача не повинна перевищувати 4 км/год.
4.5.5.9. При захваті вантажу необхідно дотримуватися таких вимог:
центр маси вантажу має бути розташований посередині вилочного захвату, а сам вантаж встановленим до упору в каретку. При цьому звисання вантажу із захвату не може перевищувати 1/3 довжини лап;
при піднiманнi каретки рама підйомника встановлюється або прямовисно, або з відхиленням назад;
не допускається складання вантажів на піддон на висоту більшу, ніж висота розміщення захисного приладу водія. Ця вимога не поширюється на одиничний крупногабаритний вантаж;
ваговиті і громіздкі вантажі треба міцно прикріпити до каретки або рами вантажопідйомника;
не дозволяється підіймати вантаж, якщо під ним відсутнiй просвiт, необхідний для вільного проходу лап вилочного захвату;
забороняється вкладати вантаж краном безпосередньо на захватний прилад автонавантажувача;
балони із стислим газом дозволяється вантажити і перевозити автонавантажувачем тільки в спеціальній тарі чи контейнерах.
4.5.5.10. При транспортуванні автонавантажувачем вантажів необхідно дотримуватися таких вимог:
вантаж повинен бути піднятий над землею на висоту 300-400 мм;
рама вантажопідйомника повинна бути відхилена назад до упору;
швидкість пересування не повинна перевищувати 5км/год;
забороняється перевозити автонавантажувачем вантаж, піднятий над землею на висоту понад 1000 мм;
при переміщенні вантажу стрілою автонавантажувача повинні бути вжитi заходи проти його розгойдування.
4.5.5.11. Довгомірні вантажі (зі звисами по боках понад 1/3 довжини вантажу) можна транспортувати тільки за умов, що виключають розвалювання вантажу і падіння з вилочного захвату.
4.5.5.12. При складанні довгомірних вантажів двома автонавантажувачами треба видiлити особу для забезпечення узгодженої і безпечної роботи автонавантажувачів.
Вантаж, що транспортується, треба укласти на прокладки, що забезпечують вільний вихід вилочного захвату з-під вантажу.
4.5.5.13. Забороняється підтягати вантаж до краю штабеля пересуванням автонавантажувача та частковим піднiманням одного краю вантажу вилочним захватом.
4.5.5.14. Забороняється переміщати вантаж по штабелю або по майданчику, упираючись в нього вилочним захватом.
4.5.5.15. Забороняється підіймати вантаж із підтягуванням і вкладати його із розгойдуванням при підвішуванні вантажу на гак стріли.
4.5.5.16. При експлуатації і обслуговуванні навантажувачів будь-якого типу передусім треба виконувати вимоги безпеки щодо базових машин — колісних і гусеничних тракторів.
4.5.5.17. Під час роботи багатоковшового навантажувача забороняється:
знаходитися бiля шнекового живильника та в автомобілi, що завантажується цим навантажувачем;
працювати навантажувачем зi знятими огорожами.
Виконувати навантаження злежалого сипкого матеріалу, а також розробляти гравiйнi кар’єри таким навантажувачем заборонено.
4.5.5.18. Для безпечної роботи одноковшових навантажувачів перед початком роботи необхідно:
перевірити стан блоково-канатної системи;
переконатися в справності автоматичного гальма лебідки;
перевірити справність ходової частини і механізмів навантажувача;
перевірити стан огорожі кабіни машиніста.
4.5.5.19. Для попередження перекидання навантажувача під час роботи ями і глибокі колії на робочому майданчику повинні бути засипанi і утрамбовані, а майданчик повинен бути вирівняний.
4.5.5.20. При експлуатації одноковшового навантажувача забороняється:
відкривати двері кабіни, висовуватись з неї;
входити і виходити з кабіни при піднятому ковші. Для виходу з кабіни ківш необхідно опустити на землю чи поставити стрілу на підвісні гаки і вимкнути привiдний вал. Не допускається стоянка одноковшових навантажувачів із піднятим ковшем;
переміщування людей і техніки під піднятим ковшем;
розвертатися із завантаженим ковшем.
4.5.5.21. Під час руху навантажувачів по дорогах необхідно виконувати загальні правила безпеки руху транспорту.
4.5.6. Прості вантажопідiймальні механізми
4.5.6.1. Лебідки, які застосовуються для піднiмання і переміщення вантажів і устаткування, що монтується, треба надійно закріплювати на рамах, а ті, в свою чергу, повинні утримуватися якорями.
Міцність і стійкiсть якорів слід розраховувати на максимальну вантажопідйомність лебідки або агрегату, в склад якого входить лебідкА. Особливу увагу треба звертати на міцність кріплення відвідних блоків лебідки.
4.5.6.2. Для лебідки невеликої вантажопідйомності (до 0,5т) дозволяється замість якорів застосовувати утримання рами, на якій закріплена лебідка, вантажем, що в 2 рази перевищує вантажопідйомність лебідки. При цьому вантаж повинен бути надійно закрiплений на рамі, а передні кінці брусів рами слід упирати в стійкі упори.
4.5.6.3. Відстань (по горизонталі) від вантажу, що підіймається, до лебідки має бути:
не менше 7 м — при висоті піднiмання вантажу до 20 м;
не менше 10 м — понад 20 м.
4.5.6.4. Лебідки, які застосовуються при монтажі устаткування і конструкцій, повинні мати зубчату або черв’ячну передачу.
Застосування лебідок із фрикційною або ремінною передачею для монтажу конструкцій і устаткування масою понад 1 т не допускається.
4.5.6.5. Всі ручні піднімальні лебідки повинні мати гальмо, що діє автоматично під впливом вантажу, чи безпечнi рукоятки, які являють собою з’єднання в одне ціле рукоятки піднімального механізму і гальма.
4.5.6.6. Механізми лебідок з переключенням, що використовуються для зміни швидкостi руху вантажу, не повинні переключатися або розмикатися самостійно. Треба також виключити можливість переключення їх під дією навантаження.
4.5.6.7. Електричні лебідки з зубчатою передачею від вала двигуна до барабана повиннi бути забезпеченi електромагнiтним гальмом і кінцевими вмикачами. Рубильники, магнітні пускачi і запобіжники — запiрними пристроями.
4.5.6.8. При піднiманнi вантажів одночасно двома лебідками їх конструкції повинні підбиратися з таким розрахунком, щоб швидкості навивання тросів на барабани лебідок були однаковi.
4.5.6.9. Технічний стан і кріплення лебідок, канатів і блоків щодня перед початком робіт повинен перевіряти виконавець робіт чи майстер.
4.5.6.10. Перед початком роботи треба ретельно оглядати блоки, вантажні гаки і серги талів і полiспастів.
Забороняється застосовувати блоки, що мають тріщини і вибоїни на ребордах, зношені втулки і осі.
4.5.6.11. Прості канатні і ланцюгові талi повинні мати конструкцію, що усуває можливість спадання канату чи ланцюга із талi і заклинювання їх між блоком і обоймою.
4.5.6.12. У здвоєних полiспастах повинен застосовуватися вирівнювальний блок чи вирівнювальний балансир з надійним кріпленням до останнього обох піднімальних канатіВ. Діаметр вирівнювального блоку не повинен бути менше 40% від найменшего діаметру робочих блоків.
4.5.6.13. Диференціальні талi повинні мати самогальмуючі прилади і забезпечувати надійне утримання вантажів на будь-якій висоті як при піднiманнi, так і при опусканнi. На талi з зубчатими і черв’ячними передачами поширюються вимоги до гальм, що пред’являються до гальм лебідок.
4.5.6.14. При застосуванні талів для піднiмання вантажів їх необхідно прикріпляти до надійної опори у вигляді триноги, а в приміщеннях — до балок перекрить.
Опори за своєю міцністю повинні відповідати найбільшому зусиллю, що може діяти на них при піднiманнi і опусканнi вантажів, з урахуванням власної маси талi і можливих додаткових динамічних навантажень. Міцнiсть балок необхідно перевіряти за розрахунками.
4.5.6.15. Ручні домкрати перед застосуванням слід оглянути і випробувати на максимальну вантажопідйомність, про що складається відповідний акт.
4.5.6.16. Всі ручні домкрати повинні забезпечуватись безпечними рукоятками, що дозволять опускати вантажі тільки при обертанні рукоятки у зворотному напрямку.
4.5.6.17. Всі ручні гвинтові домкрати повинні бути самогальмуючими.
4.5.6.18. Всі ручні гвинтові домкрати повинні мати пристрої, що перешкоджають повному виходу гвинта чи рейки з корпусу домкрата.
4.5.6.19. Головки домкратів повинні мати поверхню, що запобігає зсковзуванню вантажу, що підіймається.
4.5.6.20. Домкрати з електричним приводом повинні мати кінцеві вимикачі в крайньому верхньому і нижньому положеннях.
4.5.6.21. Гідравлічні і пневматичні домкрати повинні мати щільні з’єднання, що усувають витiкання повітря чи рідини з циліндрів у процесі піднiмання вантажів.
Домкрати цього типу повинні мати спеціальні пристрої (зворотний клапан, діафрагми), що перешкоджають раптовому опусканню штока при ушкодженні труб, що підводять або відводять повітря чи рідину. Ці пристрої повинні забезпечувати повільне опускання штока або ж повністю спиняти його рух.
4.5.6.22. При піднiманнi вантажу напрям осі домкрата повинен збігатися з напрямом переміщення вантажу.
4.5.6.23. Звiльнення домкратів з-під піднятого вантажу і їх перестановка допускаються лише після надійного закріплення вантажу в піднятому положенні чи укладення його на стійку опору.
4.5.6.24. Випробування домкратів при їх періодичному технічному огляді повинно проводитися статичним навантаженням, що перевищує граничну паспортну вантажопідйомність на 10%. Домкрат повинен знаходитися під цим навантаженням протягом 10хв., причому його гвинти (рейки, шток) мають бути висунені в крайнє верхнє положення. Випробування проводиться щороку.
У гідравлічних домкратів до кінця випробування падіння тиску понад 5% не допускається. Результати випробувань вносять в паспорт.
4.6. Монтаж, демонтаж, навантаження, розвантаження та транспортування машин
4.6.1. При монтажу (демонтажу) важких і громіздких машин і механізмів необхідно дотримуватися викладеного далі:
майданчик, на якому виконується збирання-розбирання і підготовка устаткування до цих операцій, повинен мати достатні розміри, щоб виключити скупченість, а також повинен бути відгородженим від прилеглої території;
лісоматерiал, що використовується для підкладок, шпальних кліток тощо повинен бути без гнилі і ушкоджень;
не виконувати роботи в ожеледь, на висоті при вітрі понад 3 бали (5 м/с), в тумані, під час снігопаду і грози.
4.6.2. Машини та їх вузли під час монтажу необхідно встановлювати стійко, на рівній горизонтальній ділянці. Агрегати та вузли машин і механізмів можна підіймати або опускати тільки за допомогою справних вантажопідiймальних пристроїв, що оглядаються регулярно (стропи, талi, домкрати, лебідки), або краніВ. Пристрої і крани повинні мати достатню вантажопідйомність.
4.6.3. Всі вантажопідiймальні засоби, що застосовуються при монтажі і демонтажі машин, а також при їх навантаженні і розвантаженні, необхідно надійно закріплювати на місці їх встановлення. Застосування для цього важелiв та інших найпростіших засобів заборонено.
4.6.4. Для переміщення при монтажно-демонтажних роботах важких вузлів машин і устаткування необхідно використовувати спеціальні візки, а в місцях стаціонарного встановлення машин і в ремонтних майстернях — монорейки з талями.
4.6.5. Під час піднiмання і опускання важких вузлів машин і устаткування робітники повинні знаходитися на відстані, що забезпечує їх безпеку в разі розриву каната і падіння вантажу, який підіймається.
4.6.6. Забороняється знаходитися під устаткуванням, що опускається (або підіймається). При необхідності прокладки (клітi) мають бути покладені завчасно або ж після незначного піднiмання вузла, який монтується.
4.6.7. Складування вузлів устаткування, що монтуються, повинно бути стійким і забезпечувати повну безпеку для робiтникiв монтажників та інших працівників.
4.6.8. При перевезенні дорожньо-будівельних машин і устаткування на залізничному рухомому складі їх розміщення і кріплення треба виконувати в точній відповідності з типовими схемами, розробленими залізницею.
За відсутнiстю типової схеми по перевезенню якого-небудь устаткування його навантаження і кріплення треба зробити відповідно до проекту, розробленого на підставі “Технічних умов навантаження і кріплення вантажів” і узгодити з відповідним відділенням залізниці.
4.6.9. Перевезенню по залізниці підлягає тільки габаритний вантаж.
4.6.10. При навантаженні на залізничні платформи дорожнiх машин на колісному або гусеничному ходу без розбирання машини необхідно вкочувати на платформу власним ходом по похилих в’їздах, що влаштовують із торцевої сторони платформи і міцність яких повинна бути розрахована на необхідне навантаження, а кут нахилу не може перевищувати 15о.
4.6.11. Для втягування на платформу несамохідних машин на колісному ходу необхідно використати лебідку необхідної вантажопідйомності, яку встановлюють на платформі або перед платформою і закріплюють за допомогою якоря, відповідного обраній вантажопідйомності. Кут нахилу пандуса при цьому допускається до 30о.
4.6.12. Весь шлях переміщення колісних (гусеничних) машин при навантаженні по похилому пандусу необхідно підстраховувати підкладанням клинових упорів під заднi колеса, знаходячись збоку машини.
4.6.13. При розвантаженні такої машини із платформи необхідно використовувати дві лебідки, одна з яких (яка скочує) встановлюється з боку з’їзду з платформи на відстані, що дозволить розміститися машині на прилеглій території, а інша (що утримує) — із протилежної сторони. Лебідки повинні бути достатньої вантажопідйомності і, по можливості, з однаковою швидкісною характеристикою.
4.6.14. При навантаженні і розвантаженні із залізничних платформ машин і устаткування, що не мають ходової частини, за відсутністю необхідних вантажопідйомних засобів може бути також застосована тягова лебідка з використанням похилої площини з настилом, влаштованим по рублених чи шпальних клітях.