4.1.23. При розробленні, транспортуванні, розвантаженні, плануванні та ущільненні грунту двома і більше самохідними або причіпними машинами, що йдуть одна за одною, відстань між ними повинна бути не менше 20 м при швидкості понад 3 км/год і не менше 10 м при меншій швидкості. При роботі дорожнiх котків відстань між ними має бути не менше 5 м.
4.1.24. Перед початком проведення земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням грунту (смітник, скотомогильники, цвинтарі тощо) необхiдно отримати дозвіл органів Державного санітарного нагляду.
4.1.25. Будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі (на відстані менше 30 м від крайнього проводу) допускається вести під безпосереднім керівництвом інженерно-технічного працівника, відповідального за безпеку виконання робіт, та за наявністю письмового дозволу організації-власника лінії і наряду-допуску, що визначає безпечні умови робіт.
Наряд-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі має бути підписаний керівником (головним інженером) будівельно-монтажної організації і особою, відповідальною за безпечний стан електрогосподарства в організації і яка несе відповідальність за виконання необхідних заходів електробезпеки.
4.1.26. Перед початком роботи будівельних машин (стрілових вантажопідiймальних кранів, екскаваторів тощо) в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі (понад 42 В) із неї повинна бути знята напруга, при цьому повинні виконуватися вимоги, передбачені п. 4.1.25. цих Правил.
При наявності обгрунтованої неможливості зняття напруги роботу будівельних машин в охоронній зоні лінії електропередачі дозволяється проводити за умови дотримання вимог, передбачених пп. 4.1.25.-4.1.28. цих Правил.
4.1.27. Відстань між горизонтальними проекціями піднімальної чи висувної частин будівельної машини (включаючи габарит вантажу) в будь-якому її положенні і ближчого проводу, що знаходиться під напругою повітряної лінії електропередачі, повинна бути не менше зазначеної в таблиці 2.
Таблиця 2
| Напруга повятряної лілії, кВ | Найменьша відстань, м |
| До 1 | 1,5 |
| Від 1 до 20 | 2,0 |
| Від 35до 110 | 4,0 |
| Від 150до 220 | 5,0 |
| 330 | 6,0 |
| Від 500 до 750 | 9,0 |
| 800(постійний струм) | 9,0 |
4.1.28. Допускається робота будівельних машин безпосередньо під проводами повітряної лінії електропередачі, що знаходяться під напругою 110кВ і вище, за умови, що відстань від піднімальної чи висувної частин машини, а також від вантажу, що переміщається нею і знаходиться в будь-якому положенні, до найближчого проводу повинно бути не менше зазначеного в таблиці 2 для відповідної напруги.
4.1.29. Робота стрілових самохідних кранів під контактними проводами міського електротранспорту, що знаходяться під напругою, може здійснюватися при забезпеченні дистанції між стрілою і проводами не менш 1000 мм, для чого має бути встановлений упор, що не дозволить скоротити цю дистанцію при піднiманнi стріли.
Крім цього, стрiловi крани повиннi бути обладнанi iндикаторами, якi сигналiзують про наближення до проводiв на небезпечну відстань.
4.1.30. При проїзді під лінією електропередачі, що знаходиться під напругою, робочі частини машин повинні знаходитися в транспортному положенні, а відстань по вертикалі від нижнього проводу до верхньої частини конструкції не повинна перевищувати зазначених нижче.
Таблиця 3
| Напруга лінії електропередачі, кВ… |
До 1 |
1-20 |
35-110 |
154-200 |
330-500 |
| Відстань (по вертикалі), м | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Пересування машин поза дорогами під проводами лінії електропередачі, що знаходиться під напругою, необхiдно провадити в місцях найменшого провисання проводів (ближче до опори).
4.1.31. Машиніст вантажопідiймальної машини повинен мати кваліфікаційну групу не нижче II для даного типу машин.
4.1.32. Виконання дрібного ремонту, щоденне технічне обслуговування треба проводити на машині, що знаходиться за межами місць виконання дорожнiх робіт.
4.1.33. У разі змушеної зупинки дорожньо-будівельної машини чи припиненні роботи її як ланки технологічного процесу водій повинен вжити заходiв, щоб своєю машиною не створювати завад процесу виробництва, що триває, а сам повинен або залишатися в кабіні машини, або перейти в безпечне від працюючих машин місце, чи вжити додаткові заходи безпеки, включаючи одягання оранжевого жилету, при змушеному ремонті машини на місці зупинки.
4.2. Експлуатація двигунів внутрішнього згоряння дорожнiх машин
4.2.1. Перед запуском двигуна внутрішнього згоряння (даліДВЗ) необхідно ретельно оглянути і перевірити справність всіх його частин, звертаючи особливу увагу на стан ізоляції проводів, справність контактів і паливопроводу. Всi виявлені несправності повинні бути усунені до початку роботи машини.
4.2.2. Для сифонування і продування системи живлення двигуна треба користуватися спеціальними пристроями (насосами тощо).
Засмоктувати паливо і продувати систему живлення ротом забороняється.
4.2.3. Заправку системи охолодження двигунів дорожнiх машин антифризом проводити за допомогою насосів, спеціально призначених для цього. Доливати рідину, що охолоджує, необхідно при зупиненому двигуні, вживаючи заходів проти опіку парами рідини при відкритті пробки радiатора.
Забороняється переливати антифриз за допомогою шлангу, засмоктуючи його ротом.
Забороняється застосовувати для заправлення системи охолодження дизельне паливо.
4.2.4. Для полегшення запуску двигуна в холодну погоду необхідно заливати в радiатор гарячу воду, а в картер двигуна — пiдiгріте масло.
Забороняється користуватися відкритим вогнем під час пуску двигуна.
4.2.5. Включаючи муфту зчеплення пускового двигуна, необхiдно остерiгатися опіку руки від дотику до вихлопної труби.
4.2.6. Після заправки необхідно витерти досуха всі деталі та предмети, які були облитi паливом, і перевірити стан спецодягу.
Спецодяг, що був облитий паливом, треба негайно зняти і замінити.
4.2.7. Забороняється гасити спалахнувше паливо водою, для цього необхідно використати вогнегасники ВВ-5, сухий пісок, брезент тощо.
4.2.8. Перед пуском двигуна дорожньої машини вручну треба переконатися в тому, що муфту зчеплення вимкнено, важiль коробки передач знаходиться в нейтральному положенні, дорожня машина загальмована та момент запалення відповідає умовам пуску двигуна (відсутня небезпека зворотного ходу колінчатого вала внаслідок раннього запалення).
4.2.9. При повороті колінчатого вала двигуна за допомогою рукоятки всі пальці руки повинні знаходитися з однієї сторони; забороняється брати рукоятку в обхват.
4.2.10. При пусках двигунів, що мають спеціальний пусковий шкiв (маховик), на який намотується шнур, необхiдно користуватися шнуром із дерев’яною рукояткою на кінці.
Забороняється намотувати шнур на руку і одночасно на маховик.
4.2.11. При влаштуваннi ДВЗ окремим блоком, його слiд розміщувати в ізольованому приміщенні. При неможливості виконати цю
вимогу ДВЗ може бути встановлений в робочому приміщенні за умови, що він буде відгороджений поручнями висотою 1000 мм із суцільною обшивкою знизу висотою не менше 150 мм.
4.2.12. Для попередження отруєння людей вихлопними газами необхідно забезпечити їх відведення за допомогою герметичної труби, що виходить назовні.
4.3. Експлуатація самохідних дорожнiх машин і причіпних агрегатів
4.3.1. Загальні вимоги
4.3.1.1. Причепи (напівпричепи) повинні використовуватися з тим тягачем, що вказаний в паспорті причепа.
4.3.1.2. При проведенні технічного огляду і кожний раз перед використанням причiп повинен пройти перевірку разом із тягачем на збереження причепом прямолінійного напряму руху (відсутність заносу).
4.3.1.3. Для зменшення наслідків дорожньо-транспортних пригод (далі-ДТП) на кожній дорожнiй машині, що постійно обслуговує конкретну ділянку автомобільної дороги, необхідно зробити напис адресу найближчих ДАІ і медпунктів.
4.3.1.4. Машиністи тягача і причiпної машини повинні знати і виконувати систему взаємної сигналізації.
На початку руху з місця і при зупинці машиніст тягача зобов’язаний подати попереджувальний звуковий сигнал і, одержавши відповідний сигнал від машиніста причiпної машини, плавно почати (припинити) рух.
Попереджувальний звуковий сигнал необхідно подавати також при гальмуванні, зміні швидкості, поворотах і зупинках машини, а також при вмиканні і вимиканнi робочих органів машини.
4.3.1.5. Сигнал негайної зупинки необхідно подавати в разі загрози аварії чи нещасного випадку, а також:
при виявленні несправності, поломці окремих вузлів тощо;
при наявності перешкод, що не можна подолати;
якщо між причiпною машиною і тягачем опиниться людина.
4.3.1.6. Під час роботи дорожнiх машин забороняється:
знаходитися стороннім особам в зоні дії машини, а також на її площадцi управління, рамі, робочих органах, кожухах;
сходити із площадки управління і входити на неї під час руху;
відчiпляти причiпну машину до повної зупинки тягача;
оглядати колеса і вилучати предмети, що застрягли між покришками під час руху.
4.3.1.7. Під час роботи машин з канатно-блоковим управлінням не можна допускати перегрівання гальм і фрикціонів лебідки.
У разі розривання каната барабан лебідки необхідно негайно вимкнути.
4.3.1.8. На дорожнiх машинах з канатно-блоковою системою управління забороняється:
направляти рукою чи якими-небудь іншими предметами канат, що намотується на барабан лебідки;
запасовувати канати на робочих органах машини, що знаходяться в робочому стані;
доводити полiспасти до упирання;
працювати із зношеними блоками і виколотими ребордами блоків;
працювати з канатами, що підлягають вибракуванню.
4.3.1.9. Під час руху дорожнiх машин (за винятком машин на базі автомобільного шасі) на пiдйом і спуск треба уникати переключення передач. Забороняється рух і робота на укосах і косогорах із крутiстю більше допустимого кута для даного типу машини.
Рух дорожнiх машин на спусках необхiдно вести на першій передачі і при необхідності пригальмовувати.
4.3.1.10. При влаштуванні насипiв відстань від краю гусениці (колеса) до бровки земляного полотна повинна бути не меншою 1 м.
4.3.1.11. При роботі машин з ходовою частиною у вигляді здвоєних пневматичних коліс забороняється знаходитися позаду ведучих коліс машини.
Під час зупинки машини необхідно оглядати пневматичні колеса і вилучати предмети, що застрягли між покришками. Робота машин з шинами, що слабонакаченi або спущені, а також із зношеними покришками не допускається.
4.3.1.12. При роботі в нічний час самохiдні і причiпні агрегати повинні бути обладнані:
лобовим і загальним освітленням, що забезпечує достатню видимість шляху, по якому переміщається машина чи агрегат, видимість фронту робіт і прилеглих до нього ділянок на відстані не менше 10 м;
освітленням робочих органів і механізмів управління;
заднiм сигнальним світлом;
аварійним освітленням.
4.3.2. Екскаватори
4.3.2.1. Змінний машиніст зобов’язаний слідкувати за дотриманням вимог безпеки робітниками, які обслуговують екскаватор і транспортні засоби, що працюють з екскаватором в одній технологічній лінії. У разі виявлення порушень припиняти проведення робіт і поновлювати їх тільки після усунення порушень.
4.3.2.2. Забороняється перебування в кабіні екскаватора осіб, крім зайнятих безпосередньо роботою по управлінню і обслуговуванню механізмів екскаватора чи тих, що навчаються цьому.
4.3.2.3. На кожному екскаваторі треба мати на видному місці правила управління, схему пускового пристрою та електрообладнання, інструкцію по обслуговуванню агрегатів.
4.3.2.4. При пiдривних роботах екскаватор необхідно відводити не менше як на 50 м від місця вибуху.
4.3.2.5. Проведення земляних робіт екскаватором в зоні розміщення підземних комунiкацiй допускається тільки з письмового дозволу організації, що експлуатує комунiкацiї. До дозволу повинен бути прикладений план, де показано розміщення комунiкацій, складений на підставі робочих креслень.
До початку робіт необхідно встановити знаки, що вказують зони розміщення підземних комунікацій.
4.3.2.6. При наближенні до лінії підземних комунікацій роботу екскаватора треба вести під наглядом виконроба (майстра), а в охоронній зоні газопроводу чи електрокабелю — під наглядом робітників, які експлуатують ці комунікації.
4.3.2.7. У разі виявлення не зазначених в плані комунікацій, підземних споруд, вибухонебезпечних матеріалів і боєприпасів земляні роботи мають бути припинені до наступного дозволу на подальше проведення робіт.
4.3.2.8. Майданчик, на якому встановлюють екскаватор під час роботи, повинен бути рівним і горизонтальним.
4.3.2.9. Гусениці (колеса) екскаватора під час його роботи загальмовують, а колісні екскаватори ставлять на виносні опори (аутрiгери).
Забороняється підкладати під гусениці або котки гусениць колоди, камені та інші предмети для попередження зміщення екскаватора під час його роботи.
4.3.2.10. До початку роботи екскаватора необхідно перевірити надійність грунту. При роботі зворотної лопати і драглайна необхідно перевірити надійність укісу виїмки або траншеї проти обвалу під дією маси екскаваторА. У разі необхідності укіс треба зміцнити.
4.3.2.11. При роботі на слабких грунтах екскаватор треба ставити на спеціальних дерев’яних щитах (сланях).
Шлях для пересування екскаватора повинен бути ретельно вирівняний та спланований. Щити можна перекладати за допомогою ковша екскаватора, для чого вони повинні бути оснащені спеціальним пристроєм для їх захвату.
4.3.2.12. Під час роботи екскаватора обслуговуючий його машиніст зобов’язаний уважно стежити за аутрiгерами, не допускаючи їх ослаблення.
4.3.2.13. Висота вибою, що розробляється екскаваторами, не повинна перевищувати: для прямої лопати — максимальної висоти копання ковша; залежно від категорії грунту допускається збільшення цієї висоти, але не більш як у 1,5раза у порівнянні з найбільшою висотою копання і з обов’язковою умовою недопущення звисів (козирків).
4.3.2.14. Забороняється знаходитися людям на бровцi вибою в межах призми обвалення або поблизу його стінки знизу.
4.3.2.15. Одночасна робота екскаватора на двох уступах, розміщених один під другим, забороняється.
4.3.2.16. Необхідно постійно слідкувати за станом вибою, при виникненні небезпеки обвалення негайно відвести екскаватор в безпечне місце і повідомити про це виконавця робіт (виконроба, майстра).
4.3.2.17. Вилучені з розпушеної породи великі шматки породи необхідно розташовувати так, щоб вони не заважали у випадку необхідності швидкого відходу екскаватора з вибою.
4.3.2.18. Під час роботи екскаватора забороняється знаходитися в зоні роботи стріли. Небезпечна зона роботи крана чи екскаватора це коло, що описане радіусом, рівним довжині стріли плюс 5 м.
4.3.2.19. При експлуатації екскаваторів забороняється:
змінювати виліт стріли при заповненому ковші або піднятому вантажі, за винятком лопат, що не мають напорного механізму;
підтягувати за допомогою стріли вантаж, розміщений збоку;
регулювати гальма при піднятому ковші;
замінювати канат при перебуванні екскаватора біля підошви вибою;
працювати із зношеним канатом;
звалювати ковшом екскаватора козирки і звіси, що утворилися.
4.3.2.20. При експлуатації екскаватора необхідно дотримуватися таких вимог:
очищати ківш, а також оглядати його і усувати несправності можна тільки з дозволу машиніста; при цьому необхідно переконатися, що ківш опущений і добре опирається в грунт;
огляд і обслуговування основних вузлів допускається під час зупинки екскаватора з дозволу машиніста;
під час руху одноковшового екскаватора його стрілу необхідно встановити тільки у напрямку ходу, а ківш підняти над землею на 500-700 мм. Забороняється пересування екскаватора iз завантаженим ковшом.
4.3.2.21. Під час перерви в роботі екскаватор необхідно відводити від краю траншеї на відстань не менше 2 м, а ківш опускати на грунт.
4.3.2.22. В процесі роботи екскаватора, обладнаного прямою чи зворотною лопатою, необхідно:
при наповненнi ковша не допускати надмірного врізування його в грунт;
поворот на вивантаження починати тільки після виходу ковша з грунту;
при копаннi у важких грунтах не виводити рукоятку до крайньої межі;
при піднiманні ковша як механічної лопати не допускати упирання блока ковша у блок стріли;
при опусканні стріли чи ковша не допускати ударів їх по рамі чи гусениці, а також ударів ковша по грунту;
слідкувати за правильною намоткою канатів на барабани лебідок, не допускаючи їх перехрещення на барабані;
ні в якому випадку не направляти рукою канати, що намотуються.
4.3.2.23. При пробиванні екскаватором пiонерної траншеї необхідно стежити, щоб при повороті на розвантаження хвостова частина не чіпляла за бокову стінку вибою.
4.3.2.24. При роботі драглайна не можна допускати значних відхилень ковша від осі стріли.
4.3.2.25. Якщо у напрямку руху ковша при його заповненні зустрічається перешкода, її необхідно обминути шляхом піднiмання ковша; забороняється долати перешкоду різким ривком ковша.
4.3.3. Бульдозери
4.3.3.1. Під час роботи бульдозерів всіх типів необхідно дотримуватися таких вимог:
уважно слідкувати за ріжучою кромкою відвалу і при виявленні перешкод спиняти машину;
не переміщувати грунт бульдозером на пiдйом чи спуск з кутом нахилу більше зазначеного в паспорті машини;
при переміщенні грунту бульдозером на пiдйом не допускається врізування відвалу в грунт;
скидаючи грунт під укіс, не виводити відвал за бровку укосу насипу (виїмки);
не повертати бульдозер із завантаженим чи заглибленим відвалом;
не працювати у глинястих грунтах в дощову погоду;
не допускати переїзду бульдозера заднiм ходом з одного місця на інше із спущеним відвалом;
при будь-якому припиненні роботи бульдозера відвал повинен бути опущений на землю.
4.3.3.2. При роботі на пересіченій місцевості чи перегоні бульдозера своїм ходом по необладнаній дорозі його швидкість не повинна бути більше швидкості, що досягається на першій чи другій передачах трактора.
4.3.3.3. Монтувати навісне устаткування на трактор і демонтувати його слід під керівництвом механіка.
4.3.3.4. Забороняється під час роботи двигуна знаходитися в просторі між трактором і рамою бульдозера, між трактором і відвалом або під трактором.
4.3.3.5. Підіймати важкі частини бульдозера необхідно тільки справними домкратами і талями. Забороняється застосовувати важелi й інші засоби, що не забезпечують необхідної стійкостi I небезпечні для людей.
4.3.3.6. Регулювати механізми бульдозера повинні двоє працівників, з яких один знаходиться бiля механізму, який регулюють, а інший — біля органів управління. Особливу увагу необхідно приділяти безпеці, коли вмикаються муфти зчеплення та переміщуються важелі управління.
4.3.4. Скрепери
4.3.4.1. Жорстке зчеплення причiпних скреперів з трактором повинно бути продубльоване канатним зчепленням. Причому довжина його повинна бути мінімальною, але достатньою, щоб не брати участь в роботі при справному жорсткому зчепленнi та зразу включитися в роботу при його розриві, не допускаючи натягнення гумових рукавів при гідравлічному управлінні.
4.3.4.2. При розриві жорсткого зчеплення тягач треба негайно зупинити. Працювати на гнучкому зчепленнi заборонено.
4.3.4.3. Робота скрепера із незашплiнтованим запобіжним шворнем забороняється.
4.3.4.4. Не допускається наближати причiпнi скрепери до укосу виємки на відстань меншу 500 мм і до укосу свіжонасипаного насипу на відстань менше 1000 мм.
4.3.4.5. Забороняється переміщати скрепер з грунтом на узвіз чи спуск з кутом нахилу більшим зазначеного в паспорті і розвантажувати скрепер, посуваючи його назад чи під укіс.
4.3.4.6. Очищати ківш скрепера від грунту, що налип, дозволяється лопатою чи скребком після повної зупинки трактора, очищати ківш руками чи ногами забороняється.
4.3.4.7. В процесі роботи забороняється сідати на скрепер або ставати на його раму. Тракторист повинен слідкувати за тим, щоб ніхто не заходив у простір між скрепером і трактором.
4.3.4.8. Якщо необхідно зупинити на деякий час агрегат, тракторист зобов’язаний зупинити двигун трактора.
4.3.4.9. Робота скреперів у мокрих глинястих грунтах чи в дощову погоду забороняється.
4.3.4.10. При переїздах ківш скрепера повинен бути піднятий над землею не менше ніж на 350 мм.
4.3.4.11. Транспортувати скрепер поза ділянкою роботи дозволяється тільки із розвантаженим насосом (лебідкою). Для чого ківш повинен бути додатково закріплений на рамі гаком або канатом.
4.3.4.12. В темний час доби скреперні роботи на косогорах не дозволяються.
4.3.4.13. Зарізати грунт скреперами можна тільки на прямолінійних ділянках. Не допускаються повороти скрепера з наповненим ковшем, але не піднятим над землею.
4.3.4.14. При роз’єднаннi скрепера і тягача передню частину скрепера необхідно підняти і надійно закріпити. При тривалому знаходженнi скрепера в такому положенні передню частину скрепера треба встановити на міцні опори (клiтi). Роз’єднання і з’єднання скрепера з тягачем роблять за допомогою вантажопідйомних засобів і під керівництвом механіка.