НПАОП 5.1.14-1.01-96 ПРАВИЛА ОХРАНЫ ТРУДА ПРИ СТРОИТЕЛЬСТВЕ, РЕМОНТЕ И СОДЕРЖАНИИ АВТОМОБИЛЬНЫХ ДОРОГ И НА ДРУГИХ ОБЪЕКТАХ ДОРОЖНОГО ХОЗЯЙСТВА

2.6. При переломі ключиці руку треба зігнути в лікті, підвісити її на рушник, косинку, ремінь тощо і після цього бинтом чи рушником прив'язати руку до грудей.

2.7. Потерпiлого з переломом хребта або тазу прив'язують до широкої дошки так, щоб хребет не міг згинатися. Дошку, на яку кладуть потерпiлого, необхiдно покрити гладким матеріалом (ковдрою, пальто). Ноги потерпiлого трохи згинають в колінах, підклавши під них будь-який пакунок.

2.8. При відкритих переломах необхідно до накладення шин перев'язати рану. Якщо в рані виступає кінець кістки, то кладуть на рану поверх подушечки якнайбільше вати чи чистої тканини. Шину розташовують так, щоб вона не містилася поверх рани і не тиснула на кістку, що виступає.

2.9. При вивиху ні в якому разі не слiд намагатися робити вправлення, якщо немає відповідних навичок, бо невмілим вправленням можливо ще більше пошкодити суглобну сумку. Постраждалiй кінцівцi слiд забезпечити нерухомість, як при переломі, і покласти на суглоб холодний компрес.

Потерпiлого належить негайно направити до лікаря; чим бiльш свіжий вивих, тим легше його вправити.

 

3. Допомога при ударах і опіках

 

3.1. При ударах застосовують холодний компрес (крига, сніг) і накладають на постраждалу частину тіла давлячу повязку. Постраждалiй від удару частинi тіла необхiдно надати спокій. При ударі в живіт потерпiлого, якщо він знаходиться у важкому стані, необхідно негайно і в найбільш спокійному стані доставити до лікувального закладу.

3.2. При розтязі чи розриві зв'язок слiд забезпечити повний спокій пошкодженій кінцівцi з холодом на суглоб і давлячою пов'язкою (бинтуванням). Через добу — створювати тепло; корисно застосовувати з другого тижня масаж. При повному розриві зв'язок необхідно хірургічне втручання.

3.3. При опіках першого ступеня, коли спостерігається тільки почервоніння і невелике припухання шкіри, треба змастити опечене місце міцним розчином марганцевокислого калiю або будь-якою жирною речовиною (вазеліном, несоленою коров'ячою або рослинною олією).

3.4. При опіках другого ступеня, коли утворюються пухирі, наповнені рідиною, необхідно накласти на опечене місце стерильну пов'язку або, за відсутності такої, перев'язати чистою, не використаною хусткою, що змочена в розчині марганцевокислого калiю.

Не слiд змащувати опечене місце жиром. Розкривати і проколювати пухирі неприпустимо.

3.5. При важких опіках (третій ступінь) необхідно на опечене місце накласти суху стерильну пов'язку і негайно направити потерпiлого до лікувального закладу.

3.6. Потерпiлого з опіками, що розповсюдженi по великій площі тіла (хоча би і поверхніми), необхідно обгорнути в чисте простирадло, накрити ковдрою і відправити до лікувального закладу.

3.7. При опіках від впливу на шкіру і тканини кислот (соляної, азотної тощо), опечену ділянку тіла спочатку слід обмити водою з доданням до неї лугу: соди, крейди, зубного порошку, магнезiї. За відсутностi лугу слід густо поливати опечене місце чистою водою.

Якщо опік викликаний сірчаною кислотою, то необхідно залити постраждале місце сильною струминою і великою кількістю води, щоб змити сірчану кислоту, бо застосування води у невеликій кількості може підсилити опік.

3.8. При опіках від впливу на шкіру і тканини їдких лугів слід обмити опечену ділянку тіла водою, що підкислена оцтовою або лимонною кислотою.

За відсутності під рукою зазначених кислот обмивати чистою водою, густо поливаючи опечене місце.

 

4. Допомога при сонячному чи тепловому ударі, ураженні струмом або блискавкою

 

4.1. При перших ознаках теплового чи сонячного удару (почервоніння обличчя, хитка хода, запаморочення) у затишні жаркі дні при високій вологості атмосфери необхідно посадити потерпiлого у затінку, напоїти холодною водою чи чаєм, роздягнути та обтерти або облити прохолодною водою, покласти на голову і на область серця холодний компрес.

4.2. При тепловому чи сонячному ударі, коли потерпiлий непритомніє, необхідно укласти його у затінку, підняти голову, роздягнути, обтерти холодною водою і покласти на голову і на область серця холодний компрес.

Особі, що непритомніє, не слiд вливати в рот рідину, бо вона може затекти у легені.

Якщо потерпiлий не дихає, то треба застосовувати штучне дихання. По наданні першої допомоги потерпiлого направляють до лікаря.

4.3. При випадковому дотику до неiзольованого проводу, що знаходиться під напругою, належить максимально скоротити час знаходження потерпiлого під струмом.

4.4. При ураженні блискавкою або струмом високої напруги потерпiлого, незважаючи на відсутність ознак життя, часто можливо повернути до життя. При цьому слід пам'ятати, що якщо у потерпiлого від електричного струму відсутнє дихання і зупинилося серце — це означає, що наступила тільки клінічна смерть, що буде тривати протягом 5-8хв., і його ще можна врятувати.

Для чого протягом цього часу необхідно:

звiльнити потерпiлого від дії струму (вимкнути джерело напруги, прибрати сухою дошкою струмоведучий провід з потерпiлого, відтягнути потерпiлого за полу сухого одягу від джерела напруги);

викликати лікаря повинні інші робітники чи особа, що здійснює допомогу, якщо на це не потрібно багато часу.

У разі відсутності дихання і пульсу необхідно почати штучне дихання та непрямий масаж серця. Для цього потерпiлого покласти на спину. Встати на коліна із лівої сторони від потерпілого і, пропустивши руку під потилицею, підняти його передпліччя настільки, щоб голова відкинулася якомога більше, і рот при цьому був відкритим. Під лопатки потерпiлого підкласти валик із згорнутого одягу.

Зробивши 2-3 глибоких вдихи, особа, що здійснює допомогу, робить вдування повітря через хустку з свого роту в рот потерпiлого (можна і в ніс). При цьому вільною рукою необхідно зажати його ніс (рот). Після закінчення вдування рот і ніс потерпiлого необхідно визволити, щоб не заважати вільному видиху. Таким чином слід зробити два, три глибоких вдування з частотою 10-12 раз на хВ. Після цього зразу зробити перший непрямий масаж серця.

Для цього особа, що подає допомогу, накладає витягнуту повністю руку на середину нижньої частини грудної клітки потерпiлого, іншу руку накладає на першу і зусиллям свого тулуба перiодично здавлює грудну клітку з ритмiчністю порядку 60разів на хвилину протягом 10-15сек., тобто 10-15разіВ. Після цього вдуває повітря в рот два-три разу і знову робить 10-15натиснень на грудну клітку.

І так треба продовжувати чергування вдування і масажу до появи у потерпiлого самостійного дихання і серцебиття, про що буде посвідчувати поява пульсу, що зберігається кілька секунд після припинення масажу.

Тривала відсутність пульсу при появі ознак оживлення організму (звуження зіниць, самостійне дихання) може вказувати на наявність у потерпiлого фiбриляції серця. В цьому випадку слід чекати прибуття швидкої допомоги.

Якщо надають допомогу потерпiлому дві людини, то вони повинні стати на коліна по обидва боки від потерпiлого. При цьому та людина, що розташована ліворуч, повинна робити масаж, а інша — вдування повітря по описаній вище схемі з наступним чергуванням операцій. Після одного вдування повітря робиться 3-4 натиски на грудну клітку, і все повторюється. Тут дуже важливо, щоб натиску на грудну клітку передувало повне визволення роту і носу потерпiлого.

При проведенні штучного дихання дуже важливо зігріти потерпiлого, укриваючи його одягом і, якщо є можливість, прикладаючи до ніг грілки і пляшки з теплою водою.

При електричних опіках опечену поверхню тіла покривають стерильним матеріалом. Якщо опік першого і другого ступеня, можна змочувати стерильну пов'язку спиртом, одеколоном. При опіках очей електричною дугою до них прикладаються примочки з розчину борної кислоти.

4.5. Якщо потерпiлий дихає дуже рідко із судомами, але у нього прощупується пульс, необхідно негайно застосувати штучне дихання і продовжувати його довго (аж кілька годин), до тiєї пори, поки не відбудеться природне дихання або не з'являться ознаки смерті (трупні плями і задубілість).

4.6. Категорично забороняється закопувати потерпiлого в землю. Рекомендується вживати заходи для подразнювання: поколювати шкіру, припiкати цигаркою, давати нюхати нашатирний спирт тощо.

 

5. Перша допомога при непритомності та чаді

 

5.1. При непритомності необхідно визволити від стягуючих частин одягу, розстебнути або розпустити комір, шнурівку, пояс, забезпечити доступ свіжого повітря, покласти потерпiлого так, щоб голова була нижче ніг, обличчя оббризкати холодною водою і до носу піднести пляшечку з нашатирним спиртом.

Після того, як хворий опам'ятається, дати випити міцної кави, чаю чи 20-30крапель валерiанової настойки. Вставати дозволяється після того, як повністю пройде слабкість. В надзвичайно важких випадках застосовують масаж області серця. При утрудненні дихання роблять штучне дихання.

5.2. При струсі мозку необхідно створити повний спокій; хворому придати горизонтальне положення, голову злегка підняти і на неї покласти холод. Забороняється переносити хворого до повного повернення свідомості. Оживлення за допомогою нашатирного спирту і штучне дихання не рекомендується.

5.3. При шоці хворого слід визволити від стискуючого одягу, укласти з низько спущеною головою, укрити теплою ковдрою, обкласти грілками. Дати 50-100г горілки, гарячу каву, кофеiн, валерiанову настойку, гаряче молоко, бульйони. Переносити хворого до виведення з шокового стану забороняється.

5.4. При отруєнні чадним газом потрiбно вивести потерпiлого з приміщення, вікна і дверi широко відкрити для провітрювання. Після перенесення потерпiлого в інше приміщення укласти його в ліжко із холодними примочками на голові, із грілками на ногах, зняти одяг. У важких випадках вдатися до штучного дихання.

5.5. При сніговiй сліпоті потерпiлого помістити в темну кімнату, на очi покласти холодну свинцеву примочку. Надалі необхідно користуватися окулярами з темно-зеленого чи жовто-зеленого скла.

5.6. При сторонньому предметi в оцi терти очi не слід, бо при цьому можна поранити роговицю. Рекомендується налити в блюдце теплої води, занурити в неї запорошене око і швидко моргати або захопити нижній край верхньої повіки і відтягти його вниз і наперед на 10-15секунд. При пораненнi роговиці накласти на хворе око пов'язку і вивезти постраждалого до медичного пункту.

5.7. При сторонньому предметi у вухах вливають підігріту камфорну олію, що вбиває комах. Після цього обережно промивають слуховий прохід теплою водою.

5.8. При апендициті необхідний постільний режим, лiд на праву клубову область протягом 2-3 днів і хірургічне втручання. Проносне забороняється.

 

6. Допомога при отруєнні

 

6.1. При отруєнні необхідно: промити шлунок для вилучення отрути (п'ять склянок теплої води), викликати блювання; дати проносне для вилучення отрути з кишечника; дати протиотруту; при падінні серцевої діяльності пити давати валерiану, кофеїн, чай, каву. Інколи можуть бути потрiбними грілки, штучне дихання.

6.2. При дизентерії необхідна ізоляція хворого і прийняття усередину диссульфана, сульгiна; корисна яблучна дієтА. 

 

7. Надання допомоги при попаданнi на шкіру токсичних речовин

 

7.1. При попаданнi вапна на шкіру людини треба усунути решти вапна, що пристали до неї, мінеральною чи рослинною олією, а після цього робити примочки 5%-ним розчином лимонної, виннокам'яної, оцтової або соляної кислот.

Шматочки вапна, що попали у око, необхідно негайно усунути тампоном, змоченим у воді чи в м'якому рідкому парафiнi. Ті шматочки вапна, що не вдалося усунути, доцільно покрити сумішшю гліцерину з водою (1:3).

Після цього протягом 20-30хВ. широко розкрите око, що травмувалось, промити струменем води, після чого 5%-ним розчином соляної кислоти або 0,01 %-ним розчином двонатрiєвої солі етилен-діамін-тетраоцтової кислоти.

Далі в кон'юктивальний мішок ока закапати 0,5%-ний розчин дикаїна і негайно відправити потерпiлого до медичного закладу.

При попаданнi вапняного пилу до носоглотки і легенів слід у стаціонарних умовах зробити iнгаляцію водяними парами, заздалегідь додавши до води кілька кристалів лимонної кислоти. Додатково до цього поставити гірчичники на грудну клітку, дати кодеїн або дiонiн, а за необхідності і з дозволу лікаря — серцеві засоби.

7.2. При попаданнi каустичної соди на шкіряний покров слід обмити уражену ділянку шкіри струменем води протягом 10хв., після чого зробити примочку з 5%-ного розчину оцтової, виннокам'яної, соляної або лимонної кислот.

При попаданнi соди в очi негайно промити їх струменем води протягом 10-15хв., після цього закапати 2 %-ний розчин новокаїна або 0,5%-ний розчин дикаїна.

 

8. Надання першої допомоги при обморожуваннi

 

8.1. При легкому обморожуваннi необхідно розтерти обморожене місце рукавичкою, рукою чи ватою до почервонiння шкіри. Розтирати снігом не можна, бо можна пошкодити шкіру дрібними крижинками. Після відновлювання кровообігу обморожене місце слiд змастити жиром (гусячим салом, несоленою олією, вазеліном) і перебинтувати.

8.2. При важкому обморожуваннi, коли з'являються пузирі чи вiдбувається омертвiння шкіри і глибоких тканин, необхідно потерпілого перев'язати чистим сухим матеріалом і направити до лікаря. У разі загального замерзання необхідно внести потерпілого в тепле приміщення, роздягнути і розтерти чистими сухими суконками або рукавичками, до тих пiр, поки не почервоніє шкіра і м'язи не стануть м'якими. Після цього, продовжуючи розтирання, зробити потерпілому штучне дихання, і коли він опам'ятається, напоїти його теплим чаєм або кавою і тепло одягти.

 

9. Надання першої допомоги утопленикам

 

9.1. У витягнутої з води людини у верхніх дихальних шляхах міститься багато води чи пінявої рідини.

9.2. Не гаючи часу, треба видалити воду з шлунку утопленикА. Відкрити рот і видалити воду можна одним прийомом: рятувальник кладе потерпiлого грудною кліткою на своє стегно, одночасно пропускає свої руки під пахви потерпiлого і накладає із обох сторін великі пальцi руки на верхній край нижньої щелепи. Іншими чотирма пальцями обох рук натискає на пiдборіддя, опускаючи нижню щелепу потерпiлого вниз і висуваючи її наперед.

9.3. Відкрив рота потерпiлому, рятувальник приступає до видалення води. Не треба прагнути видалити всю, важливо добитися, щоб не було води і піни у верхніх дихальних шляхах. Після того, як видалили воду, приступають до штучного дихання засобом "з роту в рот" або "з роту в ніс". (диВ. п.4.4.). Всю підготовку до штучного дихання необхідно проводити швидко, але з обережністю.

9.4. В утопленикiв, що побіліли, як правило, води в дихальних шляхах немає, тому після витягування їх з води необхідно вiдразу розпочати штучне дихання і масаж серця.

 

10. Долікарська допомога при укусах

 

10.1. Укуси змій

 

10.1.1. При укусі змій, отруйних комах з'являється запаморочення, нудота, блювання, сухість і гіркий смак у роті, прискорений пульс, серцебиття, задишка і сонливість. В особливо важких випадках можуть відзначатися судоми, втрата свідомості, зупинка дихання. В місці укусу виникає пекучий біль, шкіра червоніє, набрякає.

Долікарська допомога при укусах полягає в такому. Потерпiлого необхідно покласти так, щоб сповільнити розповсюдження отрути. Руку чи ногу, що укушенi, необхідно позбавити руху, прибинтувавши до неї шину, дошку, палку та ін., а якщо таких предметів не опиниться, можна прибинтувати руку до тулубу, а ногу — до іншої, здорової ноги. Оскільки набрякання навкруг місця укусу буде збільшуватися, пов'язку необхідно час від часу послаблювати, щоб вона не врізалася в тіло.

Потерпiлому треба дати велику кількість пиття (краще гарячого чаю), 15-20крапель настійки валеріани.

Ні в якому разi не можна припiкати місце укусу, робити розтини, перетягувати уражену руку чи ногу джгутом, давати потерпiлому алкоголь, відсмоктовувати отруту з ранки тощо.

Потерпiлого необхідно направити до лікувального закладу.

Нести і везти його рекомендується в лежачому стані.

 

10.2. Укуси тварин

 

10.2.1. При всякому укусі, навіть якщо тварина, що укусила, на вигляд цілком здорова, необхідно рани і подряпини, що завдані твариною, змастити йодом і накласти стерильну пов'язку. Потерпiлого треба направити до лікувального закладу для проведення курсу щеплення проти сказу.

10.2.2. До лікаря треба направляти всіх осіб, яким слина скаженої тварини потрапила на шкіру, в ніс, очi чи рот.

 

ДОДАТОК 3

ПЕРЕЛІК

основних токсичних речовин

1. Для приготування асфальтобетонних сумішей (диВ. Таблицю 1)

Таблиця 1

 

 

 

2. Для приготування цементобетонних сумішей (диВ. таблицю 2)

Таблиця 2