15.3.4. На ділянці, де накачують шини, повинні бути установлені дозатор і манометр. Редуктор на стенді для демонтажу і монтажу шин під час роботи повинен бути закритий кожухом.
15.3.5. Перед зніманням колеса необхідно переконатися в тому, що машина установлена на підставках, а під незняті колеса підкладені упори. Крім того, необхідно перевірити положення замкового кільця.
15.4. Фарбувальні роботи
15.4.1. Організація робіт у фарбувальних цехах і на ділянках проведення фарбувальних робіт, розміщення і експлуатація устаткування в цехах, повинні відповідати вимогам "Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії для фарбувальних цехів" та ГОСТ 12.3.005-75"Работы окрасочные. Общие требования безопасности".
15.4.2. Фарбувальні цехи, відділення і ділянки повинні бути обладнані примусовою вентиляцією і засобами пожежогасіння. Фарбувати великі вироби і машини на місцях без влаштування спеціальної вентиляції допускається тільки в особливих випадках з дозволу санепiдемстанції і органів пожежного нагляду, а також Держнаглядохоронпраці. При цьому повиннi виконуватись такі умови:
фарбувальні роботи проводити в період, коли інші роботи припинені;
приміщення провітрювати за допомогою примусової вентиляції;
застосовувати засоби захисту органів дихання;
забезпечувати вибухо- і пожежобезпеку.
15.4.3. Лакофарбові матеріали допускається застосовувати при наявності паспорту, в якому вказаний їх хімічний склад. Використовувати фарби і розчинники невідомого складу забороняється.
15.4.4. Запас лакофарбових матеріалів у фарбувальних цехах і на ділянках не повинен перевищувати змінної потреби. Тара, в якiй знаходяться лакофарбові матеріали (грунтовка, фарба, емалі, шпаклiвка, розчинники, розріджувачi і напівфабрикати), повинна бути справною, мати кришки, що щільно закриваються, і наклейки або бирки з точним найменуванням і позначенням матеріалів, що містяться.
15.4.5. Кабіни, кузови і агрегати найбільш безпечно фарбувати у фарбувальних камерах. Розміри фарбувальних камер повинні забезпечувати повне завантаження в них виробів і зручний підхід робiтникА. Ширина проходів між верстатами і виробом, що фарбується, повинна бути не менше 1,2 м. Дрібні деталі і вузли можна фарбувати у витяжних шафах.
15.4.6. Готують лакофарбові матеріали в спеціально відведених місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Перемішувати і розбавляти лакофарбові матеріали необхідно в металевих ємкостях (відрах, бачках) за допомогою механічних (пневматичних) мішалок.
15.4.7. Переливати лакофарбові матеріали з однієї тари в іншу необхiдно на металевих піддонах з бортами не нижче 50 мм.
Розлиті на підлогу фарби і розчинники засипають сухим піском або тирсою, після цього збирають і виносять з приміщення. Під час переливання і перемішування нiтрофарб і розчинників необхiдно одягати захисні окуляри.
15.4.8. Обтирні кінцi і ганчір'я після вживання необхідно складувати в металеві ящики з кришками і по закінченнi кожної зміни виносити з виробничих приміщень в спеціально відведене місце.
15.4.9. При очистці від іржі, окалини, старої фарби, при шлiфовцi зашпакльованої поверхні працюючі повинні використовувати безклапанні респiратори типу ШБ-1 ("Пелюстка").
15.4.10. При фарбуванні поверхні пульверизатором на початку роботи необхiдно заздалегідь перевірити справність шлангів, фарбонагнітального бачка, мастиловодовідокремлювача, фарборозпилювача, манометра і запобіжного клапана, а також наявність засобів індивідуального захисту і вентиляції. Пневматичні фарбувальні апарати і шланги повинні бути перевірені і випробувані тиском, що в 1,5раза перевищує робочий. Шланги повинні бути надійно з'єднані зі штуцерами за допомогою гвинтових хомутикіВ. Роз'єднувати шланги дозволяється тільки після припинення подачi повітря.
15.4.11. Фарбувальні роботи маляр-пульверизаторник повинен проводити в спецодязі, респiраторі, захисних окулярах, змастивши відкриті частини тіла захисними дерматологічними засобами (пасти "ХІОТ-6", IЕР-1, крем "Плівкоутворюючий" тощо).
15.4.12. За відсутності фарбувальної камери, щоб уникнути зайвого туманоутворення і зменшення забруднення робочої зони аерозолем, парами фарби і лаків, фарборозпилювач треба держати перпендикулярно до поверхні, яку фарбують, на відстані не більше 350 мм від неї. Забороняється застосовувати для пульверизацiйного фарбування емалі, грунтові та інші матеріали, що містять свинцевi сполуки. Для роботи з такими матеріалами необхідно одержати спеціальний дозвіл органів санітарного нагляду, якщо неможлива заміна свинцевих сполук менш шкідливими з технічних причин і при наявності ефективної вентиляції.
15.4.13. Лакофарбові матеріали, до складу яких входять дихлоретан і метанол, дозволяється наносити на поверхні, що фарбуються, тільки за допомогою щiтки.
15.4.14. Тара з-під лакофарбових матеріалів повинна зберігатися на спеціальному майданчику, розміщеному на відстані не менше 25 м від фарбувальних приміщень.
15.4.15. На ділянках, де ведуться фарбувальні роботи, забороняється палити, користуватися відкритим вогнем, нагрітими паяльниками і переносними ручними лампами, зберігати харчові продукти і приймати їжу. Перебування сторонніх осіб в районі фарбування заборонено.
15.4.16. По закінченні фарбувальних робіт необхiдно за допомогою щітки ретельно вимити руки теплою водою з милом.
Якщо робота виконувалася фарбою, що містить свинцеві сполуки, необхідно заздалегідь обмити руки 1 %-ним розчином кальцинованої соди, а після цього вимити з милом "Контакт" або алiзарiновим милом, потiм вимити обличчя теплою водою з милом і прополоскати рот.
15.5. Вимоги безпеки праці при обслуговуванні та ремонті дорожнiх машин в польових умовах
15.5.1. При розгортанні і згортанні майстерні, а також під час роботи необхідно дотримуватися заходiв безпеки, викладених в інструкціях по експлуатації пересувної майстерні.
15.5.2. Утримання електричних машин і апаратів майстерні, їх підключення і експлуатація повинні вестися відповідно до розділу "Електрообладнання" інструкції по експлуатації, "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів".
15.5.3. Перед підключенням споживачів до джерела напруги необхідно перевірити справність роботи охоронно-вимикаючого пристрою (далі-ОВП).
15.5.4. Генератор встановлений в кузові майстерні, включається по схемі з ізольованою нейтраллю, і контроль ізоляції ланцюгiв майстерні провадиться приладом постійного контролю ізоляції.
15.5.5. Живлення електромайстерні здійснюється від промислової мережi із глухозаземленою нейтраллю через ОВП. При цьому штир заземлення з'єднується зі штепсельним розніманням, розміщеним на панелі вводу-виводу.
15.5.6. Необхідно постійно слідкувати за справністю з'єднань корпусів електроапарату з корпусом майстерні і перiодично мегомметром перевіряти стан ізоляції між корпусом ввiдної вилки та її штирями, те ж стосується і розетки.
15.5.7. Всі корпуси електроспоживачів повинні мати надійне сполучення з корпусом ОВП.
15.5.8. До експлуатації допускаються справні струмоприймачI якi, як і клемні з'єднання проводів, повинні бути надійно захищені кожухами, коробками тощо.
15.5.9. При виявленнi несправності електропроводки майстерні необхідно негайно вимкнути перемикач "Сіть-генератор" і автомат охоронно-вимикаючого приладу, а також від'єднати кабель вводу від штепсельної вилки.
Якщо живлення майстерні здійснюється від власного генератору, то його необхiдно вимкнути. Тільки після усунення всіх виявлених несправностей дозволяється підключити майстерню до джерела напруги.
15.5.10. Штепсельні рознімання дозволяється з'єднувати і роз'єднувати тільки без струму.
15.5.11. Експлуатоване електрообладнання необхiдно оберігати від механічних ушкоджень, забруднення і попадання рідин.
15.5.12. В усіх захисних пристроях повинні бути встановлені заводські запобіжники: застосовувати саморобні вставки забороняється. Заміну згорілих або зламаних плавких вставок можна здійснювати тільки при знятiй напрузі.
15.5.13. Обігрівач необхiдно приєднувати до електричної мережi за допомогою штепсельних з'єднань.
Забороняється використовувати штепсельні з'єднання, у яких погнуті контакти, розтрощений або частково викришений корпус, оголені контакти, гнізда.
15.5.14. Всі роботи, зв'язані з підключенням і відключенням електрообладнання пересувної майстерні до зовнішньої мережi, а також його технічне обслуговування повинен виконувати електромонтер.
15.5.15. До обслуговування змащувально-заправочної установки допускаються особи, ознайомлені з керівництвом по експлуатації і правилами заходів безпеки пересувних майстерень.
При обслуговуванні змащувально-заправочних установок необхідно дотримуватися таких заходiв безпеки:
тиск в рукавах і трубопроводах не повинен перевищувати зазначене в інструкції по експлуатації машини;
по закінченні роботи не дозволяється залишати магістралі і насоси під тиском;
підтягання з'єднань рукавів, а також їх роз'єднання виконувати за відсутності тиску в системі.
15.5.16. Забороняється експлуатація рукавів із механічними ушкодженнями гуми і закладань, рукавів, а також при наявності течi робочої рідини в місцях з'єднань.
Не допускаються зкручування рукавів і різкі перегини бiля наконечників (необхідно витримати прямолінійну ділянку бiля наконечника не менше 25-30 мм); зменшення радіуса вигину менше 90 мм; подвійний вигин і натягнення рукава.
15.5.17. При переїзді майстерні необхідно виконувати такі вимоги:
перед виїздом перевіряти технічний стан майстерні (надійність гальм, світлових приладів тощо);
не перевозити людей в кузові-фургоні, а також вантажів, що не входять до її комплектації;
через кожні 150-200км шляху перевіряти надійність кріплення устаткування.
Незалежно від дальностi і тривалості запланованого переїзду, все обладнання майстерні належить надійно закріпити.
Різниця в наповненнi інструментами і матеріалами шаф, розміщених по бортах, не повинна перевищувати 150кг.
15.5.18. При експлуатації опалювальної установки кузова забороняється:
залишати опалювач без нагляду;
застосовувати режим рециркуляції;
використовувати бензин у вигляді опалювача;
працювати при просочуванні палива в системі живлення опалювача.
15.5.19. Перед початком опалення пересувної майстерні її необхідно провітрити. При безперервному знаходженнi робiтникiв в опалюваній майстерні вона повинна провітрюватися через кожні 4 г.
Повторний запуск опалювача можна проводити через 10-15хВ. після вимкнення, тобто після охолодження опалювача.
ДОДАТОК 1
ПЕРЕЛIК
робiт з пiдвищеною небезпекою, для виконання яких необ
хiдно попереднє спецiальне навчання робiтникiв з питань
охорони працi i щорiчна перевiрка знань на пiдприємствах
дорожньо-будівельної індустрії
1. Електрозварювальнi, газополум'янi, наплавочнi i паяльнi роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями.
2. Роботи в охоронних зонах лiнiй електропередач.
3. Роботи iз застосуванням ручних електро- i пневмомашин та iнструментiв.
4. Обслуговування, ремонт та наладка обладнання для плазменно-дугового зварювання, рiзання, напилювання, нанесення покрить та iншого електрозварювального устаткування.
5. Роботи в термiчних цехах та дiлянках, на електротермiчних установках пiдвищеної та високої частоти.
6. Транспортування, зберiгання та використання промислових вибухових матерiалiв та їх знешкодження.
7. Роботи з надзвичайно займистими, легкозаймистими, займистими та вибухонебезпечними речовинами.
8. Роботи, якi пов'язанi з технiчним обслуговуванням вибухо-пожежонебезпечних виробництв, цехiв, дiлянок, об'єктiв, засобiв пожежної сигналiзацiї та систем автоматичного пожежогасiння.
Пожежно-технiчне обстеження будинкiв та висотних споруд.
9. Транспортування, зберiгання, експлуатацiя балонiв, контейнерiв, iнших ємкостей iз стисненими, зрiдненими, отруйними, вибухонебезпечними та iнертними газами, їх заповнення та ремонт.
10. Обслуговування агрегатiв i котлiв, якi працюють на газi i рiдкому паливi.
11. Роботи в охоронних зонах дiючих магiстральних газопроводiв та комунiкацiй газових промислiв.
12. Роботи по виробництву, зберiганню, використанню та транспортуванню речовин, якi вiдносяться до I та II класу небезпеки.
13. Зливання, очищення, нейтралiзацiя резервуарiв, тари та iнших ємкостей з-пiд нафтопродуктiв, кислот, лугiв та iнших шкiдливих речовин, в тому числi радiоактивних.
14. Роботи з дозиметрами.
15. Роботи з отруйними, шкідливими, токсичними та радiоактивними речовинами.
16. Застосування скловати, шлаковати, асбесту, мастик на бiтумнiй основi, перхлорвiнiлових i бакелiтових матерiалiв.
17. Нанесення лако-фарбувальних покриттів, грунтовок та шпакльовок на основi нiтрофарб, полiмерних композицiй (полiхлорвiнiлових, епоксидних та iнш.).
18. Обробка деревини та iнших матерiалiв антисептичними та вогнезахисними сумiшами i речовинами.
19. Виготовлення виробiв та деталей iз пластмас, гуми на пресах, вулканiзаторах.
20. Вулканiзацiйнi роботи.
21. Обслуговування i ремонт акумуляторних батарей.
22. Роботи, якi пов'язанi із зберiганням, транспортуванням та застосуванням агрохiмiкатiв, пестицидiв, гербіцидiв.
23. Гасiння вапна.
24. Обслуговування генераторних ацетиленових установок.
25. Гальванiчнi роботи, чищення вентиляцiйних каналiв та повiтропроводiв.
26. Роботи з окислюючими речовинами.
27. Роботи з пiскоструйними апаратами.
28. Нанесення бетону, iзоляцiйних i обмуровочних матерiалiв методом набризкування i напилювання.
29. Управлiння, завантаження та обслуговування дробильних, сортувальних, фасувально-пакувальних, просiвальних, змiшувальних, формувальних, затиральних, фiльтрувальних, намотувальних, варочних, плавильних, оспараторних, очисних, обрiзних, бурових, в'язальних, полiрувальних механiзмiв.
30. Випробування та обслуговування парових i водогрiйних котлiв, економайзерiв, паропроводiв, трубопроводiв гарячої води, пароперегрiвникiв, теплообмiнникiв, тепломеханiчного устаткування, посудин, що працюють пiд тиском.
31. Геолого-маркшейдерськi роботи.
32. Контроль за станом кар'єрної атмосфери.
33. Утворення i експлуатацiя вiдвалiв гiрничих порiд.
34. Проведення розкривних робiт, виїмка i навантаження корисних копалин при вiдкритих гiрничих роботах.
35. Виколювання, звалення, розпилювання i обробка блокiв з природного каменю, перемiщення i навантаження їх в транспортнi засоби.
36. Планування робочих майданчикiв, уступiв i берм в кар'єрах.
37. Обкладання та скрiплення укосiв, бортiв, уступiв кар'єрiв.
38. Утворення i експлуатацiя перевантажувальних пунктiв кар'єрiв.
39. Забивання паль.
40. Цементацiя та хiмiчне закрiплення грунтiв та фундаментiв.
41. Укладання великогабаритних труб у траншеї.
42. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах i колекторах.
43. Землянi роботи, що виконуються в зонi розташування підземних комунiкацiй та на глибинi бiльше 2 метрiв.
44. Роботи на висотi.
45. Роботи з пiдйомних i пiдвiсних колисок i риштувань на висотi.
46. Монтаж та демонтаж будинкiв, споруд, а також вiдновлення та змiцнення їх аварiйних частин.
47. Обстеження димарiв, вентиляцiйних каналiв i дахiв при капiтальному ремонтi будинкiв та споруд.
48. Роботи по ремонту, фарбуванню, очищеннi вiд снiгу та пилу дахiв будiвель при вiдсутностi огороджень.
49. Роботи на конструкцiях мостових, баштових та козлових кранiв.
50. Перемiщення вантажу двома або бiльше кранами.
51. Вантажно-розвантажувальнi роботи за допомогою машин I механiзмiв.
52. Такелажнi i стропальнi роботи. Виготовлення та випробування стропiв.
53. Транспортування негабаритних та важких вантажiв на пiд'їзних колiях будiвельних майданчикiв.
54. Монтаж, наладка, технiчне обслуговування, експлуатацiя, ремонт i демонтаж вантажопiдйомних машин i механiзмiв, лiфтiв, конвейерiв, пiдвiсного канатного, гiдравлiчного транспорту, технологiчного i верстатного обладнання, електроустановок та лiнiй електропередач.
55. Монтаж, демонтаж та обслуговування компресорного, холодильного обладнання, пресiв-розширювачiв, ковальсько-пресового устаткування.
56. Монтаж, демонтаж i накачування шин автотранспортних засобiв.
57. Обслуговування i ремонт елементiв пiдвiски автомобiлiв, гiдропiдйомникiв на автомобiлях-самоскидах та самоскидних причепах, їх зняття i установка.
58. Ремонт паливної апаратури двигунiв внутрiшнього згорання.
59. Управлiння тракторами i самохiдним технологiчним устаткуванням.
60. Обслуговування механiчних та автоматичних лiнiй.
61. Роботи на копiювальних i розмножувальних машинах.
62. Обслуговування верстатiв по обробцi деревини i металiв.
63. Лiсосiчнi роботи, трелювання та транспортування лiсу.
64. Спорудження i обслуговування крижаних i паромних переправ, дорiг, бродiв.
65. Випробувальнi роботи.
66. Пожежно-технічне обстеження об'єктів з підвищеною пожежною, вибуховою та радіаційною небезпекою.
67. Охорона колективної i приватної власностi, об'єктiв.
68. Скалолазнi роботи.
ДОДАТОК 2
ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПIЛИМ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ
1. Допомога при кровотечi і накладення пов'язки
1.1. Потерпiлому при нещасному випадку повинна бути надана перша медична допомога на місці пригоди до прибуття лікаря чи до відправлення потерпiлого у лікувальний заклад.
1.2. При пораненнях і саднах на рану накладають пов'язку.
Матеріал для пов'язки повинен бути чистим або стерильним. Стерильний матеріал для пов'язки міститься в індивідуальному перев'язочному пакеті, що повинен бути в кожній аптечці. За відсутності перев'язочного пакету можна скористуватися для пов'язки чистим, свіжовипрасуваним рушником, хусткою, чистою сорочкою.
1.3. Подаючи допомогу пораненому, потрiбно обережно зняти одяг і взуття із пораненої частини тіла; у разі неможливості зняти одяг чи взуття треба розрізати їх по шву. Поранену кінцівку необхідно підняти, цим зменшується кровотеча.
1.4. Не можна промивати рану, торкатися до неї рукою, змащувати. Дозволяється змащувати йодом шкіру навколо рани, не торкаючись самої рани.
1.5. Пов'язка накладається на рану таким чином:
розгорнувши перев'язочний пакет, слід взяти бинт в праву руку, а лівою рукою захопити кінець бинта, до якого пришита подушечкА. Слід це зробити так, щоб не торкатися і не бруднити подушечок, якi накладаються на рану.
Пов'язка має бути накладена щільно, щоб кровоносні судини були притиснутi, але не надто туго. Туга пов'язка шкідлива для пораненого, бо порушує кровообіг.
1.6. При сильнiй кровотечi потрiбно спочатку зупинити кров, а після цього перев'язувати рану.
Щоб зупинити сильну кровотечу, необхідно негайно притиснути кінцівку пальцями вище рани, стискуючи цим артерію, по якій кров тече до рани.
Притискувати артерію пальцями можна лише протягом декiлькох хвилин. За цей час слід перетягти руку чи ногу вище місця поранення гумовим джгутом або матер'яною закруткою.
Для закрутки можливо використати рушник, хустку, косинку тощо. Джгут або закрутка припиняють приток крові до рани.
Після накладення джгута або закрутки слід перев'язати рану і негайно відправити потерпiлого в лікувальний заклад. Не можна залишати кінцівку перетягнутою джгутом або закруткою понад дві години. Якщо за ці дві години потерпiлий не може бути доставлений до лікаря, то необхідно знову притиснути артерію пальцями і послабити на 5хвилин закрутку, щоб забезпечити доступ крові до кінцівки. По 5хвилинах знову затягують джгут або закрутку.
Джгут або закрутку слід накладати тільки при сильнiй кровотечi, яку не можна зупинити пов'язкою.
1.7. Після накладення пов'язки необхідно поранену частину тіла укласти вище і надати їй спокій. Рекомендується давати пораненому багато пиття (міцний чай). Поранених у живіт і горло поїти не можнА. Потерпiлого слід тепло накривати.
1.8. При кровотечi з носу потерпiлого усаджують, відкидають трохи голову, ніздрi закладають шматочком чистої гігроскопічної вати чи марлi і притискують їх пальцями на 3-5хвилин. Якщо поблизу є холодна вода, сніг або крига, то кладуть на перенісся холодну примочку.
2. Допомога при переломах і вивихах
2.1. При переломі кістки необхідно накласти поверх одягу довгу пов'язку на пошкоджену кінцівку, щоб зробити непорушними уламки кістки. У вигляді шин можливо застосовувати: дошки, палки, гілки, лижи, кору, картон. Шини вистилають ватою, мохом, ганчір'ям і прив'язують до постраждалої кінцівки так, щоб покрити і позбавити руху суглоби, що розміщені по обидві сторони перелому. Шини повинні накладатися на місці травмування. При відкритому переломі на рану заздалегідь накладається пов'язка.
2.2. Підняття потерпiлого, перенесення і відправлення в лікувальний заклад припустимі тільки після накладення шин.
2.3. При переломі кістки гомілки шини накладаються із зовнішньої і внутрішньої сторін гомілки так, щоб вони заходили за п'яту і закінчувалися бiля половини стегна.
2.4. При ушкодженні колінного суглоба шина накладається знизу. Вона повинна починатися від середини стегна і доходити до п'яти.
2.5. При переломі стегенної кістки необхідно привести в непорушний стан всю ногу. Зовнішня шина повинна бути достатньо міцною та довгою — від пахви до п'яти; внутрішня шина — довжиною від паху до п'яти. Обидві шини прив'язуються кількома пов'язками: на грудях, на рівні попереку, на стегні, над коліном. Для найкращого закріплення пошкоджена нога прив'язується до здорової.