3.2.13. Для виконання робіт усередині бункеру (силосу) необхiдно призначити групу з 3-х чоловік. Робiтник, який знаходиться всередині бункеру, повинен бути забезпечений рес-піратором, захисними окулярами і запобіжним поясом. Двоє інших робочих, знаходячись на перекритті бункеру, за допомогою мотузки страхують працюючого в бункері, до запобіжного поясу якого прив’язаний другий кінець мотузки.
3.2.14. При експлуатації бункерів і силосів та під час роботи в них необхiдно виконувати вимоги розділів “Бункери для заповнювачів” і “Силоси для цементу” діючих “Правил техніки безпеки і виробничої санітарії на заводських полігонах залізобетонних виробів” НАОП 1.6.10-1.03-71.
3.2.15. Колоди і дошки після розбирання дерев’яних конструкцій, риштувань ще до укладання їх для зберiгання на склад необхiдно звiльнити від скоб, що виступають, цвяхів і такого іншого.
3.2.16. При зберiганнi карбіду кальцію необхідно дотримуватися таких умов :
склади для схову повинні бути сухими, неопалюваними, добре провітрюваними, з легкою покрівлею та зовнiшнiм освiтленням;
в закритих примiщеннях дверi та вiкна повиннi вiдкриватися у зовнiшню сторону;
підлога складу повинна бути не менше ніж на 200 мм піднята над рівнем землі та з неiскроутворюючим покриттям;
забороняється розташовувати склади в підвалах житлових будинків;
барабани з карбідом кальцію повинні зберігатися не більш як в 2 яруси з прокладками між ними, що зроблені з дошок;
між кожними двома рядами барабанів повинен залишатися прохід шириною не менше 1,5 м;
на складі не допускаються залишки карбідного пороху;
порожню тару з-під карбіду кальцію необхідно зберігати на спеціальних майданчиках поза виробничими примiщеннями i робочими місцями.
3.2.17. Зберiгання балонів iз стислими газами і олійними фарбами, оліфою, маслами, а також легкозаймистих та пальних рідин, тари з-під них повинно бути органiзовано роздільно у відповідності з вимогами “Правил пожежної безпеки в Україні”. Затверджені 14.06.95р.
3.2.18. Балони із зрідженим газом повинні зберігатися у вертикальному положенні в спеціальних рампових приміщеннях чи у металевих шафах з природньою вентиляцією.
Забороняється сумісне зберігання в одному приміщенні кисневих балонів з балонами для зрідженого газу. Така ж вимога ставиться і до зберігання порожніх балонів.
3.2.19. Вентилі газових балонів повинні бути закриті запобіжними ковпаками. Приймання, схов і відпустка балонів без ковпаків заборонено.
3.2.20. Отруйні речовини повинні зберігатися в окремих приміщеннях, які добре вентилюються. Сховища треба розміщувати подалі від житла, їдалень, колодязів і від місць проведення робіт.
В сховищах повинні бути попереджувальні написи.
3.2.21. Якщо в одному приміщенні зберігаються різноманітні отруйні речов0ини, бирки на них повинні бути пофарбовані в різні кольори,що присвоєні відповідній речовині.
3.2.22. Аміачну воду зберігають під навiсом в герметично закритому посуді, що має теплоізоляційну оболонку.
3.2.23. Резервуари для схову рідин повинні бути закриті надійними кришками.
3.2.24. Кислоти необхідно зберігати в щільно закритих скляних оплетених бутелях з притертою пробкою в окремих приміщеннях, якi провітрюються. Застосування гумових пробок забороняється. Бутелі з кислотою повинні бути встановлені на підлозі в один ряд, кожний з них позначають биркою з найменуванням кислоти. Порожні бутелі з-під кислот треба зберігати в аналогічних умовах. Забороняється зберігати кислоти в підвалах.
3.2.25. Розлив кислоти з бутелів роблять за допомогою спеціальних приладів, що забезпечують примусовий нахил. Для запобігання розбризкуванню кислоти при переливанні на горловину одягають спеціальні насадки.
3.2.26. Пальнi і легкозаймисті рідини (гас, бензин та ін.), а також змащувальні матеріали необхідно зберігати з дотриманням правил пожежної безпеки в приміщеннях з неспалимими конструкціями або заглибленими в землю.
Відстань від складів з такими рідинами до залізниці та споруд, що знаходяться поблизу повинна бути не менш ніж 50 м.
Забороняється зберігати і переносити летючі або легкозаймисті рідини у відкритій тарі.
3.2.27. Ємкості для схову горючих рідин (резервуари, цистерни) повинні закриватися герметичними покришками і замикатися на замок. Наповнення ємкостей і роздача горючих матеріалів повинна виконуватися за допомогою трубопроводів і насосіВ. Забороняється їх роздача відрами, черпаками, сифонами, а також за допомогою шлангів, відсмоктуючи ротом. Наливати пальні рідини дозволяється тільки в тару, що герметично закривається.
3.2.28. Етильований бензин необхiдно одержувати, перевозити, зберігати і видавати у відповідності з “Правилами техники безопасности на автомобильном транспорте” НАОП 5.1.12-1.01-79.
3.2.29. На тарі, в якій зберігається або транспортується етильований бензин, повинні бути написи олійною фарбою: “Етильований бензин. Отруйний”. Перекачування, прийом і відпуск етильованого бензину, а також заправка ним машин повинні бути механізовані.
3.3. Огороджувальні заходи при виконанні робіт на дорогах, що будуються, діючих дорогах, мостах і набережних
3.3.1. Огороджувальні заходи в місцях проведення дорожнiх робіт, порядок встановлення огороджувальних засобів і технічні умови на їх виготовлення повинні відповідати вимогам “Інструкції по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожнiх робіт на автомобiльних дорогах” IНУВ. 3.2-218-051-95. Київ, УДВТП “Укрдортехнологія”, 1995р.
3.3.2. Забороняється приступати до підготовчих робіт (завозу устаткування, матеріалів і т.п.) і проведення робіт без попереднього встановлення огороджень.
3.3.3. Будь-яке відхилення від затверджених схем по встановленню огороджень, а також застосування зламаних технічних засобів забороняється.
3.3.4. Якщо на проїзнiй частинi чи узбiччi, роздiлювальнiй смузi, направляючому острiвцю чи на вiдстанi менше як 4 м вiд проїзної частини влаштовується ровик, траншея, корито тощо глибиною бiльше 0,2 м, перед ними повиннi бути встановленi огородження з бетонних блокiв, бар’єрного або парапетного типу висотою 0,75-0,8 м.
3.3.5. Усі робiтникi і IТП, що виконують роботи по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг, повинні знаходитися в огородженій зоні, бути одягнені в жилети яскраво-оранжевого кольору із свiтлозавертаючою поверхнею та виконувати тільки ту роботу, що визначена в наряді. В разі крайньої виробничої необхідності виходу з огородженої зони, що зв’язана з перехрещенням діючої автомобільної дороги, робітники повинні виконувати вимоги “Правил дорожнього руху” (далі-ПДР), розділ 4.
3.3.6. При виконанні робіт на мостах, шляхопроводах і набережних, коли знiмаються постійнi огородження (парапети, поручнi та ін.) необхідно встановити в небезпечних місцях тимчасові бар’єрні огородження.
3.3.7. Особливо небезпечні місця (траншеї, котловани, ями) на дільниці проведення робіт повинні бути огородженi щитами (парканами) з сигнальними ліхтарями, які запалюють у темряві.
3.3.8. Сигнальне забарвлення дорожнiх машин і устаткування виконують відповідно до РСТ УРСР 1967-86. “Машини, мехачнізми дорожнi і комунальні. Колір покриттiв, сигнальні знаки і спеціальні світлові сигнали. Технічні вимоги”.
3.3.9. Дорожні машини і устаткування після закінчення зміни повинні бути поставлені на майданчик за межами земляного полотна.
3.3.10. Під час технологічних перерв та по закінченні робочої змiни забороняється залишати дорожньо-будівельну техніку поза огородження дільниці проведення робіт.
3.4. Безпека праці при роботі з інструментом
3.4.1. Загальні вимоги
3.4.1.1. До роботи з механізованим інструментом допускаються особи, які мають відповідні посвідчення на право роботи з цим інструментом.
3.4.1.2. Інструмент (ручний, електрифікований, а також пневматичний) повинен зберігатися в кладових. По закінченні робочої зміни інструмент необхідно здати на зберiгання відповідальній особі.
3.4.1.3. Конструкція механізованого інструменту повинна відповідати вимогам “Санітарних норм і правил при роботі з машинами та обладнанням, якi створюють локальну вібрацію, що передається на руки працюючих” ДНАОП 0.03-3.11-84.
3.4.1.4. Одночасно з інструментом робітникам повинні видаватися відповідні засоби індивідуального захисту. Забороняється видавати з кладової зламаний і неперевірений інструмент.
3.4.1.5. Застосування механізованого інструменту допускається лише за призначенням, відповідно до паспорту заводу-виготовлювача і інструкції по експлуатації.
3.4.1.6. Власник підприємства зобов’язаний здійснювати систематичний нагляд за справністю, правильним і безпечним використанням інструменту, а також своєчасним його ремонтом. Виготовлення, перевірка, регулювання і заточка інструменту повинні виконуватися фахівцем. Робота зламаним інструментом, а також без відповідних захисних засобів забороняється.
3.4.1.7. Електрифікований та пневматичний інструменти повинні мати паспорти і щомісяця випробовуватися та перевірятися кваліфікованим персоналом. Результати випробувань повинні записуватися в журнал.
3.4.1.8. Забороняється працювати механізованим інструментом на приставних драбинах, а робота за допомогою стрем’янок допускається при наявності огородження всього робочого майданчика і відповідних упорів на ніжках стрем’янки.
3.4.1.9. Під час перерв у роботі чи при пересуванні механізованого інструменту на інше місце його двигун необхідно вимкнути. Забороняється залишати без нагляду механізований інструмент, приєднаний до електромережі або мережі стислого повітря.
При тривалих перервах в роботі, при розриванні шлангів або проводів та інших несправностях живлення, механізований інструмент необхідно вимкнути (перекрити повітряний вентиль, вимкнути рубильник, роз’єднувач тощо).
3.4.1.10. Забороняється під час роботи натягувати і перегинати шланги та кабелі механізованого інструменту. Не допускається також перетинання їх з тросами, електрокабелями і електрозварювальними проводами, що знаходяться під напругою, та з шлангами газорізальників.
3.4.1.11. Забороняється братися рукою за обертові частини електрифікованого та пневматичного інструменту.
3.4.1.12. Ремонт і регулювання механізованого інструменту (заміна робочого органу інструменту, зміна насадок та ін.) повинні виконуватися після його вимкнення і повної зупинки.
При роботі з важким механізованим інструментом (масою понад 8кг) необхідно застосовувати спеціальні пристрої.
3.4.1.13. При роботі поблизу займистих матеріалів, вибухонебезпечних парів або речовин, повинні застосовуватися спеціальні інструменти (у вибухобезпечному виконанні, що не утворюють іскор).
3.4.1.14. Вмикання (вимкнення) допоміжного устаткування (трансформатори, перетворювачі частоти струму, захисні вимикаючі прилади), а також усунення в них несправностей повинні здійснювати чергові електромонтери.
3.4.1.15. Приставні драбини, сходи-стрем’янки, трапи, риштування та інші пристрої, призначені для безпеки працюючих, повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86“Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические требования”.
3.4.1.16. При встановленні трапів необхідно, щоб їх ухил не перевищував 20о.
3.4.1.17. Канатні сходи повинні мати гаки або інші захвати, якi випробувані подвійним навантаженням. При підвішуванні таких сходів нижній кінець повинен утримуватися від розгойдування.
3.4.2. Немеханізований інструмент
3.4.2.1. Дерев’яні держаки інструменту повинні бути зроблені з витриманої деревини твердих і в’язких порід.
Держаки повинні бути зручними для роботи, надійно кріпитися до інструменту, а їх поверхня не повинна мати розколин, задирок. Ударні інструменти (сокири, молотки, кувалди, кирки тощо) повинні мати держаки овального перерiзу з потовщеним вільним закінченням. Частина держаку, на яку насаджується інструмент, повиннна бути розклинена металевим клином.
На дерев’яні держаки нажимних інструментів (долота, стамески, напильники тощо) в місцях їх з’єднання з інструментом насаджують металеві кільця.
3.4.2.2. Ударні інструменти (зубила, крейцмейселі, бородки і т.п.) не повинні мати розколин, задирок, наклепів; їх потилочна частина повинна бути гладкою. Довжина ручного зубила повинна бути не менше 150 мм.
3.4.2.3. Ковальські кліщi та інші пристрої для утримання поковок, що доробляються, повинні бути виготовлені з м’якої сталі і відповідати розмірам поковок. Для утримання поковки без постійного натиску рукою, кліщi повинні мати кільця (шпандирi) для запобігання травмуванню пальців працюючого. Зазор, який створюють упори в робочому положенні між держаками кліщів, повинен бути не менше 45 мм.
3.4.2.4. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів.
Забороняється застосовувати підкладки (металеві пластинки) між гранями гайки і ключА.
Губки ключів повинні бути паралельними і не мати розколин і забоїв, а держак — задирок. Розвідні ключі не повинні бути послаблені в рухомих частинах. Подовження держаків ключів за допомогою насадження на них труб та інших предметів забороняється.
3.4.2.5. Кінцева частина інструментів при монтажі сталевих конструкцій (ломики для збирання монтажу тощо) не повинні бути збитими.
3.4.2.6. При роботі клином або зубилами за допомогою кувалд потрiбно застосовувати клинодержателі з держаком довжиною не менше 700 мм.
3.4.2.7. Паяльні лампи необхідно регулярно (1 раз на місяць) оглядати, а перед розпалюванням перевіряти їх справність.
Резервуар паяльної лампи не повинен мати розколин і запайок легкоплавким припоєм. Забороняється:
заливати бензином паяльну лампу понад3/4 місткості бачка; використовувати для заправки етильований бензин;
наливати або виливати паливо і розбирати паяльну лампу поблизу відкритого вогню;
розпалювати лампу, наливаючи паливо через ніпель пальника;
наливати бензин в неохолонувшу лампу;
спускати стисле повітря через наливний отвір лампи. У разі виявлення несправностей (підтікання або деформації резервуару, просочування повітря через нарiзку пальника) необхідно негайно припинити роботу. Гасити полум’я допускається тільки запорним вентилем. Розбирати лампу можна після стравлювання стислого повітря.
3.4.2.8. Бачки для перенесення гарячого і розрiдженого бітуму повинні бути конусоподібної форми, звуженими зверху, обладнані кришками з запiрними пристроями та держаками для перенесення їх двома робiтниками. Заповнювання бачка не повинно перевищувати3/4 його об’єму.
3.4.2.9. Кліщi для підвезення і переміщування бортового каменю не повинні мати погнутостей. Кліщi, що мають розколини, надломи, спрацьовані шарнірні болти, використовувати не допускається.
3.4.2.10. Усі канати, якими користуються при вантажних і транспортних роботах, повинні мати запас міцності у відповідності з нормами.
3.4.2.11. Тачки, що застосовуються для транспортування асфальтобетонної маси, повинні бути легкими на ходу, справними і обладнані двома ніжками, а носилки для перенесення гарячого асфальту повинні бути обладнані бортами з трьох сторін.
3.4.2.12. Жаровні для підігріву валиків, утюгiв, грабель, бітуму, лопат та ін., повинні легко пересуватися на колесах. Топку і розпалювання жаровень не допускається виконувати рідкими пальними речовинами.
3.4.2.13. Жаровні влаштовують в місцях, безпечних як для дорожнiх робiтникiв, так і для пішоходів або транспорту.
3.4.2.14. Заливання трiщин у асфальтобетонних покриттях емульсіями, як правило, виконують механічними засобами.
При заливанні трiщин вручну треба застосовувати закриті лiйки з сосками довжиною 600 мм, якi обладнані соплами відповідного перерiзу.
3.4.2.15. Складувати інструмент необхідно на узбіччі проїжджої частини паралельно руху транспорту в огородженому місці.
Граблі, що застосовуються для розрівнювання асфальчтобетонної маси, а також вила в усіх випадках треба класти зуб’ями донизу.
3.4.3. Електрифікований інструмент
3.4.3.1. Електроінструмент повинен відповідати вимогам “Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів” ДНАОП 0.00.-1.21.-84.
3.4.3.2. Корпуси електроінструментів, якi працюють при напрузі вище 42 В (незалежно від частоти струму), повинні бути заземлені у відповідності до вимог СНиП 3.05.06-85“Электротехнические устройства”.
3.4.3.3. У приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження людей електричним струмом, а також поза приміщеннями, але за наявності умов підвищеної небезпеки (дощ, снігопад тощо) можна працювати електроінструментом при напрузі не вище 42 В з обов’язковим застосуванням захисних засобів (діелектричні рукавички, боти, галоші, килими, шоломи та ін.).
3.4.3.4. У приміщеннях без підвищеної небезпеки, а також поза приміщеннями за відсутності умов підвищеної небезпеки ураження людей електричним струмом допускається застосовувати електроінструмент, що працює під напругою 127 або 220В, з обов’язковим використанням діелектричних рукавичок, галош або килимів, а сам iнструмент повинен мати подвiйну iзоляцiю.
3.4.3.5. Під час дощу чи снігопаду робота з електроінструментом на відкритих майданчиках допускається лише як виняток за наявності на робочому місці навiсiв і з обов’язковим застосуванням діелектричних рукавичок та інших захисних засобіВ. Наявнiсть подвiйної iзоляцiї обов’язкова.
Не допускається обробляти електрифікованим інструментом обмерзлі і мокрі деталі.
3.4.3.6. Забороняється користуватися нульовим проводом для заземлення корпусу однофазних електроінструментів.
3.4.3.7. Всі електроінструменти і електроприлади повинні мати закриті та ізольовані вводи (контакти) живлячих проводіВ.
Конструкція штепсельного з’єднання повинна забезпечувати випереджаюче підключення заземляючого (зануляючого) проводу.
Підключення електроінструментів за допомогою оголених кінців проводу до лінії чи контактів рубильників забороняється.
3.4.3.8. Прокладати підводящi проводи на поверхні землі можна тільки в сухих місцях на дільницях, де відсутня небезпека пошкодження проводу. У зимовий час допускається укладка на сніг.
Забороняється прокладка проводів через пiд’їзні шляхи, а також склади матеріалів.
Щоб уникнути ушкодженню проводів, їх необхідно підвішувати або закривати спеціальними коробами.
3.4.3.9. Робота електроінструменту повинна бути негайно припинена у випадках:
несправності заземлення;
заїдання або заклинювання робочих частин;
перегріву електродвигуна;
пробою ізоляції;
пошкоджень вимикача чи штепсельного сполучення.
3.4.4. Пневматичний інструмент
3.4.4.1. Пневматичні інструменти (молотки, зубила, трамбовки тощо) повинні бути надійної конструкції, щоб їх робочі частини не могли вилітати з втулки захватів, добре відрегульовані і не мати сильної віддачі.
3.4.4.2. Клапани на держаках пневматичних інструментів повинні бути щільно пригнані, щоб у закритому положенні не пропускати повітря. Вони повинні легко відкриватися і швидко закриватися у разі припинення натиску на керуючий держак.
3.4.4.3. Пiдключати шланг до трубопроводу стислого повітря дозволяєтся тільки через вентилі, встановлені на повiтророзподільних коробках або відводах від магістралі. Забороняється включати шланги безпосередньо в магістраль.
3.4.4.4. Приєднання гумових шлангів до пневматичного інструменту і роз`єднання їх дозволяєтся тільки після вимкнення подачі повітря. Приєднаний до пневматичного інструменту шланг повинен бути ретельно продутий.
До початку роботи необхідно перевірити справність пневматичного інструменту, приєднання його до шланга, а шланга — до повітропровідної мережі чи компресора.
3.4.4.5. Під час роботи з пневматичним інструментом необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:
включати подачу повітря тільки після того, як інструмент поставлено в робоче положення;
не допускати холостого ходу пневматичного інструменту;
при перетягуванні інструменту не дозволяється тримати його за шланг або робочу частину;
роботу з пневматичним інструментом потрiбно виконувати тільки при стійкому положенні працюючого;
під час перерви в роботі необхідно виймати робочий інструмент з відбійного молотка.
3.4.4.6. Місця сполучення повітряних шлангів між собою та їх приєднання до пневматичного інструменту не повинні пропускати повітря. Для кріплення шлангів до штуцерів і нiпелів необхiдно застосовувати стягуючі хомутики. Забороняється закріплювати шланги дротом.
3.4.4.7. У разі появи будь-яких несправностей у роботі пневматичного інструменту робота з ним повинна бути припинена і про несправність заявлено майстру.
3.5. Забезпечення загальної електробезпеки
3.5.1. Робiтники, інженерно-технічні працівники і службовці дорожнiх підприємств повинні знати, що електричний струм силою 0,05А небезпечний для людини, а струм силою понад 0,1 А є смертельним. Границя небезпечної напруги — 42 В.
3.5.2. Неізольовані струмоведучі частини електричних приладів (провода і шини, контакти рубильників і запобіжників, зажими електричних машин і апаратів тощо), якi знаходяться поза електротехнічними приміщеннями, повинні бути з усіх сторін огороджені або знаходитися на висоті, що недосяжна для дотику до них.
Забороняється залишати неізольованими кінці проводів чи кабелів після демонтажу освітлювальної арматури, електродвигунів і інших струмоприймачів.
Забороняється вмикання декількох струмоприймачів одним пусковим пристроєм, а також розміщення поруч пускових пристроїв різноманітних машин.
3.5.3. Рубильники обладнують кожухами, якщо вони мають відкриті отвори і щілини для переміщення держака, і укладають у ящики, що добре замикаються. В положенні “вимкнено” рубильники та інші прилади вмикання не повинні самовільно замикати ланцюг під дією ваги своїх рухомих частин, а останні — знаходитися під напругою.