Місця зберігання кислот необхідно позначати.
4.3.15. Бочки з реактивами встановлюються на критих площадках групами не більшими за 100 шт. у кожній з розривом між групами не меншим за 1 метр. У кожній групі зберігають продукцію тільки певного виду, про що роблять відповідні написи.
4.3.16. Барвники слід зберігати у сухих вогнезахисних складах, справній тарі, на спеціально обладнаних стелажах (барабани з барвниками встановлюються на стелажах у один ярус).
Забороняється сумісне їх зберігання з сильнодіючими окислювачами, лугами, кислотами та іншими речовинами, які можуть викликати самозаймання.
4.3.17. У складських приміщеннях слід забезпечити вільний прохід до матеріалів, а також безпечне і зручне їх транспортування.
4.3.18. Транспортування хімічних матеріалів зі складу необхідно здійснювати тільки на спеціальних пристроях (візках, носилках, корзинах і ящиках з міцними ручками). Установка бутлів у плетені корзини, дерев'яні ящики, транспортні пристрої та їх перенесення здійснюється двома робітниками.
4.3.19. Органічні розчинники слід зберігати в бочках, а також у резервуарах, цистернах та інших ємкостях, які відповідають вимогам правил устаткування і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.3.20. Бочки слід розміщувати на критих площадках, що мають більш низькі відмітки, ніж відмітки промислових будівель. Площадки огороджуються для запобігання розтіканню рідини в разі аварії.
4.3.21. Укладання бочок слід здійснювати з дотриманням запобіжних заходів, обов'язково пробками вгору не більше, ніж у два яруси.
4.3.22. Резервуари, цистерни та інші ємкості встановлюють поза промисловими будівлями на території підприємства з відповідним заглибленням у грунт.
4.3.23. Резервуари, цистерни та інші ємкості надійно закриваються кришками, мати газовідвідні трубки і поплавки або
інші показники рівня рідини.
4.3.24. Роботи по ремонту резервуарів дозволяється провадити тільки після повного звільнення від рідини, від'єднання від нього трубопроводів, відкриття всіх люків, ретельного очищення (пропарювання і промивання), відбирання із резервуара проб повітря і аналізу на відсутність парів небезпечної концентрації.
4.3.25. Місця перекачування розчинників із бочок слід дотримувати в чистоті, пролитий розчинник необхідно засипати піском.
4.3.26. На території і в приміщеннях складу не дозволяється палити і провадити роботи не зв'язані із зберіганням хімікатів.
4.3.27. На всіх складах повинні бути засоби пожежогасіння за нормами, встановленими Правилами пожежної безпеки в Україні.
Стенд з пожежним реманентом слід розміщувати поза приміщенням складу недалеко від входу.
4.3.28. У складських приміщеннях загальний електрорубильник розміщують поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні.
4.3.29. На видному місці біля входу в склад вивішують інструкцію по безпечних способах зберігання хімікатів і протипожежну інструкцію.
4.3.30. Електропроводка, освітлювальна арматура та
вентиляція повинна виконуватись у вибухобезпечному виконанні,
вентиляцію складу необхідно вмикати не пізніше , ніж за 30 хв до
входу в приміщення.
4.4. Санітарно-побутові приміщення
4.4.1.Склад санітарно-побутових примішень, а також
улаштування, розміри та обладнання залежить від кількості
працюючих на підприємстві, санітарної характеристики виробничих
процесів і відповідає вимогам СНиП 2.09.03-85 Сооружения
промышленных предприятий та СНиП 2.09..04-87 Административные и
бытовые здания.
4.4.2. Підрозділи підприємств хімічної чистки відносяться до 1, П, Ш груп санітарних характеристик промислових процесів, а саме:
відділення ремонту одягу, експедиція - 1 а
відділення первинного сортування,
зачистки та попереднього плямовиведення;
проміжного сортування; ремонтно- меха-
нічна майстерня; складські приміщення - 1 б
відділення обробки водними розчинами,
відділення сушіння, відділення вологотеплової обробки, відділення прання та обробки сорочок - П а
дільниця приготування барвників та миючих розчинів, відділення фарбування - П в
відділення хімічної чистки та лабораторія - Ш б
4.4.3. До складу санітарно-побутових приміщень на
підприємствах входять: гардеробні, убиральні, умивальні, приміщення для особистої гігієни жінок, курильні, приміщення громадського харчування, медпункти.
Крім того, на підприємствах необхідно передбачити додаткові санітарно-побутові приміщення і пристрої для:
групи 1а - ніжні ванни;
груп 1б, Па - душові та ніжні ванни;
групи Пв - душові, приміщення і пристрої для сушіння одягу та взуття, ніжні ванни;
групи Шб - душові, приміщення і пристрої для обезпилювання спецодягу (при процесах з виділенням пилу).
4.5. Допоміжні приміщення (гардеробні, душові, умивальні і т.д.)
4.5.1. Площа невиробничих приміщень на підприємствах визначаються відповідно до СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения.
4.6. Водопостачання та каналізація
4.6.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий , СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение.
4.6.2. Улаштування водопроводу і каналізації у виробничих, допоміжних та побутових приміщеннях підприємств необхідно передбачити для постачання води на виробничі, господарчо-питні потреби та пожежотушіння, а також для відведення стічних вод.
4.6.3. Для забезпечення підприємств гарячою водою
передбачаються системи централізованого або місцевого гарячого
водопостачання.
4.6.4. Вода, яка подається на господарчо-питні потреби,
повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 Вода питьевая.
4.6.5. Протипожежне водозабезпечення для підприємств провадиться із існуючої водопровідної мережі.
Внутрішні пожежні крани слід установлювати біля входів, на площадках сходових кліток та інших найбільш доступних місцях.
4.6.6. Відпрацьовані реактиви перед спуском їх у каналізаційну мережу знешкоджуються засобами лабораторії.
4.6.7. Для неканалізованих дільниць території підприємства допускається з дозволу місцевих органів санітарного нагляду використання вигребних ям обмеженого користування з пристроями, які перешкоджають забрудненню грунту.
4.6.8. Враховуючи особливу специфіку, складу стічних вод
підприємств хімічної чистки, питання про спускання їх у
каналізацію розглядається для кожного окремого випадку і
узгоджується з органами комунального господарства та
санітарно-епідеміологічною службою.
4.6.9. Лабораторія підприємства повинна щомісячно
контролювати склад стічних вод, які спускаються в каналізаційну
мережу або відкриті водойми.
5. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГIЧНИХ ПРОЦЕСIВ
ТА ОБЛАДНАННЯ
5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів
5.1.1. Організація та проведення технологічних процесів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.
5.1.2. При виконанні технологічних операцій робочі всіх професій виробничих підрозділів зобов'язані керуватися інструкціями з охорони праці, які враховують конкретні умови роботи на кожному робочому місці.
5.2. Первинне сортування, зачистка та попереднє
плямовиведення.
5.2.1. При сортуванні виробів для запобігання можливого травматизму необхідно перевірити наявність та видалити із кишень сторонні предмети.
5.2.2. Для запобігання можливого самозапалення промасляних речей їх слід сортувати в першу чергу в окремі партії і відразу направляти на обробку.
5.2.3. Відкрите зберігання хімічних матеріалів
забороняється. Хімікати необхідно зберігати в поліетиленовій,
скляній, фарфоровій посудині з притертими пробками або кришками,
що щільно закриваються. На всіх посудинах з хімікатами повинні
бути чітко написані етикетки, до того ж при зберіганні токсичних
і отруйних речовин написи виконують червоною фаброю.
5.2.4. Необхідні для роботи хімікати повинні знаходитися в поліетиленових пляшечках, що мають спеціальні пристрої - крапельниці.
5.2.5. Перед початком роботи руки необхідно змастити кремом або іншими засобами, що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук.
5.2.6. Зачищення виробів провадиться на спеціальному столі, що має нахил для стікання рідини і отвір для ємкості з розчинами для зачищення. Після закінчення роботи стіл необхідно ретельно витерти, рештки розчину перелити в посудину, що закривається.
5.2.7. Виведення плям провадиться на плямовивідних верстатах або спеціальних столах.
5.2.8. Перед початком роботи на плямовивідних верстатах необхідно оглянути і перевірити:
стан вентилів, паропроводів, повітроводів;
справність педалей подачі пари, повітря , а також роботу вакуумвідсмоктувача.
5.2.9. Застосовувати стисле повітря для обдування робочих місць і спецодягу забороняється.
5.2.10. Використані в процесі роботи ватні тампони необхідно викидати в металічний бачок з кришкою, що щільно закривається.
5.2.11. Для запобігання можливого самозапалення оброблених скипидаром виробів необхідно негайно відправити їх у обробку.
5.2.12. При застосуванні кислот необхідно дотримуватись особливої обережності, остерігатись попадання їх на руки, обличчя і, особливо в очі. При виведенні плям цими хімікатами слід користуватися ватою на дерев'яній паличці.
5.2.13. При обробці гарячою оцтовою кислотою виробів, залитих чорнилом, необхідно застосовувати гумові рукавички і захисні окуляри. Робота повинна провадитися у витяжній шафі зі швидкістю руху повітря у відкритому прорізі не меншою за 0,5 м/хв.
5.2.14. Після закінчення роботи хімікати, що залишилися, слід прибрати в металеву шафу.
5.2.15. Необхідно слідкувати за тим, щоб підлога не була слизькою. Всі пролиті на підлогу рідини (масла, емульсії тощо) слід ретельно витерти.
5.3. Оброблення виробів у машинах хімічної чистки.
5.3.1. Вмикати струм для машин і обладнання, що працюють від електромережі,дозволяється тільки черговому електрикові.
Пуск машини в роботу при наявності несправних вузлів припливно-витяжної вентиляції забороняється.
5.3.2. Відкривати завантажувальний люк під час роботи машини забороняється.
5.3.3. Вивантажування виробів і барабана необхідно провадити тільки після повної його зупинки і при ввімкненій вентиляції.
5.3.4. Після закінчення роботи всі вентилі машини слід закрутити, відключити від електромережі на головному електророзподільному щиті.
5.3.4. У відділенні категорично забороняється провадити роботи з відкритим вогнем і приладами, що дають іскру, через небезпеку виникнення пожежі при роботі на уайт-спіриті і можливості утворення фосгену при роботі на розчинниках, що містять хлор. Не допускається зіткнення розчинників, що містять хлор, з міцними лугами і мінеральними кислотами щоб уникнути утворенню отруйних і самозаймистого монохлоретилена.
5.3.5. Провадити ремонт і змащування машини, що працює, а також залишати її без нагляду забороняється. Ремонт, чистку, змащування виконують тільки при повному відключенні машини від усіх джерел живлення ( електроенергії, пари, води і стислого повітря).
5.3.6. Усі виявлені неполадки в машині необхідно записувати у робочий журнал і доводити до відома майстра.
5.4. Оброблення виробів хлористими разчинниками.
5.4.1. Заправляти машину розчинниками необхідно тільки по трубопроводу, заливати вручну через люк забороняється.
5.4.2. У процесі дистиляції необхідно слідкувати за показом термометра, при дистиляції трихлоретилена температура не повинна перевищувати 90 С, а при дистиляції перхлоретилена - 125 С.
5.4.3. Обробляти в машині вироби, забруднені
порошкоподібним алюмінієм, алюмінієвою фарбою і вироби із тканин
металізованих алюмінієм, забороняється.
5.4.4. Під час чищення дистилятора і фільтрів машин хімічної чистки роботу необхідно провадити в протигазах і рукавичках.
5.5. Апретування виробів
5.5.1. Апретування повинно здійснюватися згідно з діючою інструкцією.
5.5.2. Дистиляцію розчину для просочення необхідно провадити у дистиляторі, ретельно очищеному від шламу, що утворився при попередніх дистиляціях.
5.5.3. Температура розчинника в дистиляторі повинна відповідати його температурі кипіння.
5.6. Оброблення виробів нафтовими розчинниками
5.6.1. При експлуатації машин хімічної чистки, що працюють на нафтових розчинниках слід вжити заходи, які забезпечують протипожежну безпеку, узгоджені з пожежним наглядом.
5.6.2. Перед початком роботи необхідно привести в порядок робоче місце, оглянути і перевірити:
- припливно-витяжну вентиляцію ;
- освітлення;
- стан огородження;
- кнопкові і пускові пристрої машини;
- справність гальмувальних пристроїв;
- автоматичне відключення машини при відчиненні дверей;
- правильність направлення обертання двигунів;
- змащування вузлів обладнання;
- тиск стислого повітря, пари;
- зпрацьовування пневмозасовів;
- дію маслорозпилювача.
5.6.3. Пускати машину в роботу при наявності несправностей забороняється.
5.6.4. При роботі на комплекті машин , що працюють на нафтових розчинниках необхідно:
- систематично перевіряти стан проваги щоб уникнути падіння кришок миючого і сушильного барабанів;
- періодично видаляти текстильний пил із вентиляційного короба сушильного барабану;
- слідкувати за справністю автоматичного парового клапана для тушіння вогню;
- користуватися рукавицями, щоб уникнути опіку рук при відкриванні кришок сушильного барабана;
- не допускати попадання металевих предметів у барабани миючої і сушильної машини.
5.6.5. Чистити у машині одяг, забруднений порошкоподібним алюмінієм (алюмінієвими фарбами), забороняється.
5.6.6. Ручне зачищування особливо забруднених місць бензиновим милом провадиться на спеціальних столах з місцевим боковим відсмоктуванням.
5.6.7. Застосовувати мило на основі розчинників, що містять хлор, забороняється.
5.7. Оброблення виробів у водних розчинах миючих засобів
5.7.1. Перед пуском машини в роботу кришки внутрішнього і зовнішнього барабанів необхідно закрити і замкнути.
5.7.2. Під час роботи машини відкривати кришку зовнішнього барабана забороняється. Завантажування пральних матеріалів дозволяється тільки через спеціальний люк уручну або через систему розливання матеріалів механічним способом.
5.7.3. Під час роботи машини забороняється:
- провадити огляд і змащування деталей, що труться;
- знімати, надівати, направляти привідні паси;
- підтягувати сальникові ущільнення, фланці тощо на машині і тробопроводах, що находяться під тиском;
- підвищувати тиск пари, що поступає до машини, вище норми,указаної в паспорті;
- знімати кожухи і огородження;
- провадити налагодження, регулювання або будь-які ремонтні роботи ;
- торкатися руками рухомих частин машини.
5.7.4. Відкривати повністю паровий вентиль для пуску пари в барабан забороняється. Пуск пари в пральну машину слід провадити поступово.
5.7.5. Завантажувати і розвантажувати центрифугу на ходу забороняється.
5.7.6. Завантажувати вироби в корзину центифуги необхідно рівномірно по всьому його об'ємі.
5.7.7. Нерівномірне завантаження може викликати сильну вібрацію і зірвати центрифугу із фундаменту.
5.7.8. Працювати на несправній центрифузі і самостійно усувати несправності забороняється.
5.7.9. Торкатися руками до ротору центрифуги, що обертається, при її розгоні і гальмуванні забороняється.
5.7.10. При роботі на центрифузі необхідно дотримуватися слідуючих вимог:
- одяг повинен щільно облягати тіло;
- кінці плаття, краватки тощо необхідно сховати;
- фартух необхідно підв'язувати так, щоб його краї перекривали верхню частину халяв чобіт;
- волосся слід сховати під косинку.
5.8. Фарбування виробів
5.8.1. При фарбуванні виробів, щоб уникнути нещасних випадків, необхідно уважно слідкувати за кипінням фарбувальних розчинів, регулювання поступаючої пари провадити вентилем і не допускати бурхливого кипіння.
5.8.2. При роботі з урзолом необхідно одягати гумові рукавички. Зберігати урзол слід у щільно закритих ємкостях.
5.8.3. При роботі з хлорним вапном гідросульфітом слід користуватися респиратором або марлевою пов'язкою.
5.8.4. Щоб запобігти утворенню газоподібного хлористого водню забороняється змішувати розчини хлорного вапна з кислотами.
5.8.5. Подачу до робочих місць фарбників і
хімікатів необхідно механізувати.
5.9. Сушіння виробів
5.9.1. Входити в сушильну камеру під час її роботи забороняється.
5.9.2. Після закінчення роботи необхідно перекрити доступ пари в сушильну камеру, двері залишити відчиненими, відключити електродвигуни вентиляційних пристроїв.
5.9.3. При експлуатації сушильного барабана необхідно дотримуватися слідуючих вимог:
- завантажувати вироби в барабан слід у розправленому вигляді в кількості, що вказується в паспорті обладнання;
- відчиняти двері, завантажувати і відвантажувати вироби під час обертання барабана категорично забороняється.
5.10. Волого-теплове оброблення виробів
5.10.1. Щоб запобігти отриманню опіків необхідно відкривати вентилі подачі пари, стислого повітря і зливу конденсату дуже обережно.
5.10.2. При виявленні дефектів і несправностей під час роботи, обладнання необхідно відключити і попередити про це майстра.
5.10.3. Заміну чохлів із тканини на обладнанні слід провадити при повному його відключенні від усіх джерел живлення, при холодному стані нагрівальної поверхні.
5.10.4. Під час пуску пари і в процесі відпарювання розправляти вироби руками і наближати обличчя до манекену забороняється.
5.10.5. У момент вмикання вентилятора, що подає повітря для сушіння одягу, слід дотримуватися обережності , щоб запобігти отримання опіків залишками пари під чохлом.
5.10.6. У момент опускання верхньої плити гідравлічного преса не підставляти руки між плити.
5.10.7. При пропарюванні речей наближати обличчя до подушок преса забороняється.
5.10.8. При натисненні на педаль пуску пари розрівнювати вироби на подушці преса руками забороняється.
5.10.9. Під час користування праскою при обробленні виробів на прасувально-відпарювальному столі подавати пару на поверхню стола забороняється.
5.10.10. Перед початком роботи на сушильно-прасувальному котку необхідно перевірити:
- механізм підіймання і опускання вала;
- стан стрічок транспортера;
- стан "одягу" на валу;
- ефективність роботи відсмоктуючого вентилятора;
- справність манометра;
- справність запобіжної рамки;
- роботу автоматики на спрацьовування аварійних пристроїв.
5.10.11. Після перевірки справності котка необхідно на протязі 10-15 хв прогріти коток на холостому ходу. Під час прогрівання слід відкрити на 3-4 хв вентилі обвідної лінії конденсатовідвідника для відведення конденсата із парової камери лотка.
5.10.12. При роботі на сушильно-прасувальному котку забороняється:
- провадити прасування білизни з каблучками і перснями на руках;
- прасувати фасонну білизну і білизну з гудзиками;
- перевіряти руками нагрівання вала;
- витягати на ходу білизну, що застряла або намоталася на притискний вал;
- торкатися руками до вала, що обертається і розрівнювати білизну поза запобіжною рамкою;
- знімати огородження і провадити ремонт на ходу.
5.10.13. Під час роботи необхідно слідкувати за роботою вентилятора і за тиском пари.
5.10.14. Після закінчення роботи необхідно, щоб коток попрацював на холостому ходу з ввімкненим вентилятором для видалення вологи із "одягу" вала, а потім слід вимкнути його від усіх джерел енергії і підняти вал за допомогою підйомного механізму.
5.10.15. Перед початком роботи на прасувально-ротаційному пресі необхідно перевірити:
- надійність електроізоляції електропроводки і заземлення;
- стан "одягу" на нижніх прасувальних плитах;
- справність манометра;
- наявність і кріплення огородження.
5.10.16. При роботі на прасувально-ротаційному пресі забороняється:
- розпрямляти білизну під час повертання плит;
- перевіряти руками нагрівання верхніх плит;
- заходити за огородження;
- провадити який-небудь ремонт, змащування і налагодження під час роботи преса.
5.10.17. Після закінчення роботи необхідно вимкнути прес від електромережі, перекрити вентилі подачі пари і повітря.
5.10.18. Перед початком роботи з електропрасками необхідно перевірити надійність ізоляції проводів, справність праски.
5.10.19. Під час роботи не можна допускати падіння праски, перекручування проводу, утворення на ньому зашморгів і вузлів. Необхідно слідкувати, щоб струмопровідні проводи були сухими.
5.10.20. Під час роботи забороняється:
- ставити праску (навіть холодною) на провід;
- охолоджувати праску водою;
- залишати без нагляду ввімкнену у електромережу праску.
5.10.21. Після закінчення роботи праску необхідно вимкнути від електромережі і поставити на ізольовану азбестовим листом металеву підставку.
5.11. Допоміжні підрозділи (слюсарно-ремонтний,
деревообробний тощо)
5.11.1. Основною умовою безпечного виконання робіт
допоміжними підрозділами є, насамперед, чітке знання ними правил
та інструкцій з охорони праці при виконанні самих різних за
характером та об'ємом слюсарних та складальних операцій.
5.11.2. Не менш важливою умовою виконання вимог охорони праці при виконанні слюсарно-ремонтних робіт є справний стан інструменту, обладнання, засобів особистого захисту, а також правильна організація робочого місця.
5.12. Загальні вимоги до організації робочих місць
5.12.1. Організація робочих місць виробничих
підрозділів підприємств хімічної чистки і фарбування одягу
повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место
при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования, ГОСТ
12.2.033-78 Рабочее место при выполнении работ стоя.Общие эргономические требования и ГОСТ 12.2.061-81 Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам
5.12.2. Усі робочі місця забезпечуються необхідними інструментами, пристроями, організаційною і технологічною оснаскою, технологічними картами оброблення виробів, інструкціями з експлуатації обладнання, правилами охорони праці тощо.