15.2.3. Під час проведення робіт на фідерній лінії, що має на своїх опорах декілька кіл з напругою 360 В і вище, необхідно одночасно вимкнути та заземлити всі кола цієї лінії. У випадку проведення робіт на лінії, яка відходить в бік від суміжної ділянки, вимикаються тільки ті кола, які знаходяться на лінії відгалуження, де буде виконуватися робота, про що повинно бути зазначено у наряді-допуску.
15.2.4. Перед початком роботи на лінії працівник, на ім'я якого виписаний наряд-допуск, зобов'язаний переконатися в тому, що фідерна лінія з напругою вище 240 В, на якій буде проводитись робота, відключена і напруга з неї знята, а також у тому, що на цій лінії відсутня стороння напруга.
15.2.5. До виконання роботи на лінії дозволяється приступати не раніше часу, зазначеного в наряді-допуску або записаного в журналі, і після відповідної вказівки виконавця робіт (працівника), на ім'я якого виписаний наряд-допуск.
15.2.6. Переконавшись у відсутності сторонньої напруги на проводах, необхідно заземлити та закоротити їх з обох боків від місця роботи за допомогою переносних заземлювачів. Переріз гнучкого мідного проводу для заземлення повинен бути не менше 16 мм2. На стоякових лініях проводового мовлення І класу як заземлювач використовується додатковий заземлений провід лінії проводового мовлення.
Місця заземлення слід вибирати так, щоб їх було добре видно з місця роботи. Заземлювати та закорочувати проводи необхідно в діелектричних рукавичках, причому провідник заземлення спочатку приєднується до заземлювача, а потім до проводів фідерного ланцюга. Заземлювачі необхідно вбити на глибину не менше 0,5 м.
Під час знімання провідника заземлення необхідно спочатку відключити його від фідерної лінії, а потім від заземлювача.
15.2.7. Після закінчення роботи особа, на ім'я якої виписаний наряд-допуск, зобов'язана переконатися в тому, що всі роботи виконані правильно, тимчасові перемички та заземлення зняті, всі працівники виведені з місця роботи. Про це робиться відповідний запис в бланку наряду-допуску на роботу.
15.2.8. Включити фідерну лінію, подати на неї напругу та зняти попереджувальні плакати може лише особа, яка проводила виключення, після того, як виконавець робіт, на ім'я якого виписаний наряд-допуск, розпишеться в "Журналі чергування по апаратній" про можливість вмикання напруги. Якщо робота виконувалась декількома бригадами (особами), то вмикати напругу в лінію можна тільки після того, як всі робітники, відповідальні за виконання робіт, розпишуться в журналі. Якщо місце роботи віддалене від радіовузла, допускається включати фідерну лінію за телефонограмою, переданою виконавцем робіт. Текст телефонограми записується в "Журнал чергування по апаратній" особою, яка вимикала напругу.
15.2.9. Оббивати ожеледь з проводів ліній І класу слід після зняття напруги.
15.3.1. У разі необхідності проведення робіт на опорах сумісної підвіски працівники, які обслуговують мережу проводового мовлення, зобов'язані отримати письмовий дозвіл на проведення робіт від організації-власника ПЛ (додаток 11).
Після отримання дозволу на роботу необхідно перевірити, чи враховані в ньому всі заходи безпеки. У тих випадках, коли габарити між проводами ліній проводового мовлення та електромережі менше встановлених нормами, необхідно вимагати зняття напруги з ліній електромережі. У випадку неможливості зняття напруги роботи необхідно виконувати згідно наряду-допуску не менше ніж двома особами із застосуванням діелектричних засобів захисту.
15.3.2. Торкатися проводів електромережі, а також проводити які-небудь роботи з опорами, проводами або арматурою ліній електромережі забороняється.
15.3.3. Без повідомлення власника ліній електромережі на проводах проводового мовлення дозволяються тільки роботи з улаштування, заміни та регулювання вводів, заміни обмежувальних перемичок, крюків, ізоляторів та трансформаторів, причому забороняється підніматися вище верхнього проводу проводового мовлення.
15.3.4. Перед початком роботи на проводах проводового мовлення, підвішених на опорах електромережі, необхідно переконатися за допомогою індикатора у відсутності на них напруги електромережі. Якщо на проводах проводового мовлення буде виявлена напруга електромережі, про це необхідно негайно повідомити лінійну службу організації-власника підприємства ПЛ. Працювати з проводами та арматурою проводового мовлення у тому випадку, якщо на них є напруга електромережі, забороняється.
15.3.5. Усувати самим пошкодження в електромережі забороняється. Після усунення пошкодження електромережі необхідно до проведення робіт на колах проводового мовлення за допомогою індикатора переконатися у тому, що на проводах цих кіл нема сторонньої напруги, і тільки після цього можна приступити до виконання робіт.
15.3.6. Під час проведення робіт з підвішування та регулювання проводів на опорах електромережі проводи, що підвішуються, необхідно заземлити. Натягування та регулювання проводів слід проводити в захисних окулярах і діелектричних рукавичках, поверх яких надягають бавовняні рукавиці. Останні повинні бути коротші за діелектричні рукавички.
15.3.7. Роботи на опорах, що сумісно використовуються і потребують зняття напруги з проводів електромережі, необхідно проводити у заздалегідь узгоджені з власниками ПЛ строки.
15.3.8. Роботи на залізобетонних або дерев'яних опорах з спусками заземлення ліній сумісної підвіски можуть проводитись зі зняттям напруги з лінії електромережі або без зняття напруги.
Перед підійманням на опору необхідно переконатися у відсутності напруги на спуску заземлення, а приступати до роботи слід після перевірки відсутності на проводах мережі проводового мовлення сторонньої небезпечної напруги.
15.3.9. Організації, що експлуатують лінії сумісної підвіски, зобов'язані не рідше одного разу на рік обстежувати ці лінії з метою виявлення порушень габаритів та інших несправностей для негайного усунення з оформленням акту обстеження (додаток 12).
15.3.10. Будівництво та експлуатація сумісної підвіски ліній проводового мовлення на опорах ліній електромережі напругою понад 0,4 кВ забороняється.
16. РОБОТИ НА ЛІНІЯХ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ, ЯКІ ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ ЗМІННОГО СТРУМУ НАПРУГОЮ 25 КВ16.1.1. Високовольтні повітряні лінії зв'язку (ВПЛЗ) – це лінії, на проводах яких внаслідок їх зближення чи перехрещення з лініями електрифікованих залізниць змінного струму постійно чи тимчасово індукується напруга по відношенню до землі, небезпечна для життя обслуговуючого персоналу та апаратури, включеної в повітряну лінію.
16.1.2. На опорах ВПЛЗ на висоті 2,5-3 м від землі необхідно вивішувати плакати "Обережно! Електрична напруга". В населених пунктах плакати вивішуються на кожній опорі, в ненаселених пунктах – через кожні 10 опор і на всіх перехідних опорах незалежно від місця їх установлення.
16.1.3. Роботи необхідно проводити за нарядом-допуском бригадою не менше ніж з двох працівників під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт. До виконання робіт допускаються працівники, які мають групу з електробезпеки не нижче ІІІ. Керівник робіт повинен мати групу з електробезпеки не нижче ІV.
16.1.4. Під час усунення пошкоджень допускається проведення робіт за усним або телефонним розпорядженням з обов'язковим записом в оперативному журналі. В журналі зазначаються: прізвище, посада та підпис відповідального за проведення робіт; прізвища членів бригади; номери кіл, які необхідно заземлити; номери опор, де повинні бути встановлені заземлення, забезпечення захисними засобами та пристосуваннями.
16.1.5. Роботи на опорах ВПЛЗ проводяться тільки після заземлення всіх проводів, розташованих з того боку опори, на якій знаходиться коло, що ремонтується; на ВПЛЗ крюкового профілю слід заземлювати всі проводи.
На траверсному профілі проводи, розташовані по другий бік опори, можуть не заземлюватись. Торкатися незаземлених проводів і всіх струмовідних предметів, які мають з ними сполучення, забороняється.
Роботу на заземлених проводах слід проводити інструментом з ізольованими рукоятками.
16.1.6. Проводи слід заземлювати через дренажні котушки за допомогою спеціальних штанг заземлення. Штанги заземлення слід приєднувати до спеціально обладнаних уздовж лінії заземлювачів, опір яких не повинен перевищувати 20 Ом.
Стаціонарний заземлювач – провід заземлення, який відходить від захисного пристрою, слід ізолювати та захистити від механічних пошкоджень сталевим кутком, прокладеним уздовж опори. Куток повинен починатися нижче поверхні землі на 10 см та закінчуватися біля верхньої траверси. На висоті 1,5 м куток повинен мати розрив довжиною 10 см, де провідник заземлення повинен бути заглиблений у стовп та захищений дерев'яною рейкою.
16.1.7. Під час робіт на опорах, суміжних з опорами, обладнаними стаціонарними заземлювачами, крім заземлення проводів, необхідно працювати інструментом з ізольованими рукоятками та застосовувати діелектричні рукавички.
16.1.8. Порядок заземлення проводів повинен бути такий:
–підключити дренажну котушку до заземлювача;
–провідники від штанги заземлення приєднати до затискачів дренажної котушки;
–піднятися на опору, надягти діелектричні рукавички і з відстані не менше ніж 1,5 м до нижніх проводів закріпити на проводах штангу заземлення (накласти заземлення).
16.1.9. Після заземлення проводів необхідно переконатися за допомогою індикатора у відсутності на них небезпечної напруги. Заземлювати один провід кола, залишивши другий незаземленим, забороняється.
16.1.10. Під час знімання заземлення спочатку знімається штанга, а потім відключається від заземлювача дренажна котушка.
16.1.11. Опір стаціонарних заземлень необхідно перевіряти (вимірювати) два рази на рік, як правило, в періоди найменшої провідності грунту: влітку – при найбільшому просиханні, взимку – при найбільшому промерзанні.
16.1.12. У разі застосування автомобіля з телескопічною ізольованою вишкою роботу можна проводити без заземлення проводів.
16.1.13. Під час підвішування проводів на ВПЛЗ провід уздовж лінії слід розмотувати окремими ділянками довжиною не більше 250м. Провід, що лежить на землі, не повинен мати контакту з проводами, розмотаними на сусідніх ділянках.
16.1.14. Підіймати провід з землі на опору необхідно за допомогою сухої вірьовки.
16.1.15. Регулювати стрілу провису та кріпити провід на ділянці слід до з'єднання його з проводом попередньої ділянки.
Перед з'єднанням окремих ділянок проводи в місці з'єднання необхідно заземлити.
16.1.16. Всі роботи з підвішування та регулювання проводів необхідно проводити в діелектричних рукавичках.
16.1.17. Огляд та обхід ВПЛЗ може здійснюватися одним працівником без підіймання на опору. Усунення накидань на проводах необхідно проводити за допомогою ізолюючої штанги.
16.1.18. Всі вимірювання на ВПЛЗ необхідно проводити в діелектричних рукавичках та калошах. Вимірювальні прилади підключаються до проводів ВПЛЗ за допомогою штанги.
16.1.19. Про закінчення роботи на ВПЛЗ особа, відповідальна за проведення робіт, повинна сповістити керівника або чергового, від якого він отримав вказівку на проведення робіт. Повідомлення може бути передано особисто або телефонограмою (зворотня перевірка обов'язкова).
16.2.1. На проводах повітряних ліній СТС, МТС, абонентських та фідерних ліній проводового мовлення ІІ класу індукована тривалий час напруга не повинна перевищувати:
–при підвішуванні на дерев'яних опорах – 60 В;
–при підвішуванні на залізобетонних опорах та металевих стойках – 42 В.
Такі лінії обслуговують із дотриманням загальних правил безпеки.
16.2.2. Перед початком роботи необхідно за допомогою вольтметра переконатися в тому, що напруга на проводах не перевищує величин, зазначених в п. 16.2.1. Якщо напруга на проводах буде вище зазначених в п. 16.2.1 величин, то працювати на лінії забороняється до усунення пошкодження в захисних пристроях, які обмежують величину індукованої напруги на проводах зв'язку та проводового мовлення.
16.2.3. На фідерних лініях І класу індукована тривалий час напруга не повинна перевищувати 250 В.
16.2.4. Під час обслуговування фідерних ліній проводового мовлення І класу необхідно пам'ятати, що на проводах цих ліній після зняття напруги звукової частоти залишаються небезпечні для життя індуковані напруги, тому торкатися проводів без діелектричних рукавичок до накладення на проводи заземлення забороняється. Заземлити необхідно те коло, на якому проводиться робота, а також сусідні кола, як зазначено в п. 16.1.14. Роботу на таких лініях необхідно проводити за письмовим дозволом із додержанням заходів безпеки, викладених в розділі 15.2.
17. ОБХОДИ І ОГЛЯДИ17.1. Обхід та огляд повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення проводиться працівниками, які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
17.2. В місцевості, де утруднене пересування (гори, болота і т.ін.), і за умови несприятливої погоди (дощ, снігопад) обхід та огляд повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення слід проводити не менше ніж двома працівниками із дотриманням таких вимог:
–перед початком робіт необхідно провести цільовий інструктаж, на якому працівники повинні бути ознайомлені з особливостями проведення робіт в цій місцевості;
–працівники повинні бути ознайомлені з географічною схемою та особливостями району, з правилами орієнтування на місцевості, вміти користуватися компасом.
При обході незнайомого та віддаленого району слід брати з собою карту місцевості, компас, сокиру, ніж, сірники в водозахисній упаковці і запас продуктів на кожного.
Ідучи по лісу, необхідно робити зарубки на деревах так, щоб їх легко можна було знайти. Всі працівники повинні знати сигналізацію (видиму, звукову), яка застосовується при розшукуванні працівника, що заблукав.
Сигнали необхідно заздалегідь обумовити. Забороняється виходити на лавинонебезпечну ділянку у разі несприятливого прогнозу погоди: різкого потеплінні, туману, зразу після снігопаду або сильної заметілі.
17.3. В зимовий час у віддалі від населених пунктів та доріг загального користування райони у випадку необхідності дозволяється одночасно вийти пішки не менше ніж трьом чоловікам на відстані до 3 км.
17.4. Під час обходу лінії робітники повинні мати при собі діелектричні засоби захисту (індикатор, рукавички, калоші, інструмент з ізольованими рукоятками та попереджувальні знаки або плакати).
17.5. У випадку виявлення обірваного проводу зв'язку або проводового мовлення, який торкається проводів лінії електропередавання напругою до 1000 В, необхідно:
–вжити заходи, які б виключали можливість торкання обірваного проводу прохожих людей;
–негайно повідомити про обрив проводу організацію-власника лінії електропередавання та керівника радіовузла ( вузла зв'язку) або виробничого підрозділу;
–не усувати пошкодження до тих пір, поки не буде усунено стикання з проводами лінії електропередавання.
17.6. У разі виявлення обірваного проводу діючої лінії електропередавання напругою понад 1000 В, який лежить на землі, забороняється наближатися до нього на відстань менше 8 м.
Про обрив необхідно негайно сповістити організацію-власника лінії електропередавання. В населених місцевостях необхідно попередити населення про небезпечність наближення та торкання обірваного проводу, встановивши при можливості попереджувальні знаки або плакати.
17.7. У разі виявлення обірваного проводу фідерної лінії проводового мовлення напругою понад 240 В необхідно в населеній місцевості біля обірваного проводу виставити охорону з місцевих жителів, пояснивши їм небезпечність торкання (наближення) проводу. Після цього необхідно негайно повідомити про обрив на радіовузол, а потім повернутися на місце обриву та чекати приїзду бригади для усунення пошкодження.
17.8. У разі виявлення обірваного проводу фідерної лінії проводового мовлення напругою 120 В і 240 В необхідно підняти його на недоступну для доторкання висоту, користуючись при цьому діелектричними рукавичками та калошами, та повідомити про це керівника радіовузла.
17.9. Під час аварійних обходів в нічний час працівник повинен йти уздовж траси лінії зв'язку або проводового мовлення на відстані 5-10 м від крайнього проводу лінії, щоб уникнути наближення на небезпечну відстань до обірваного проводу.
18. ВИМІРЮВАННЯ ПЕРЕНОСНИМИ ПРИЛАДАМИ18.1. Всі роботи, пов'язані з вимірюваннями переносними приладами, повинна проводити бригада, що складається не менше ніж з двох чоловік, один з яких призначається старшим. Старший повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІV. Члени бригади повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
18.2. Всі роботи з вимірювальними приладами на повітряних лініях зв'язку та проводового мовлення необхідно проводити з врахуванням відповідних умов роботи, вимог попередніх розділів цих Правил, а також вказівок паспорта та інструкції з експлуатації приладу.
18.3. Під час вимірювань корпуси приладів, виготовлені з ізоляційного матеріалу, необхідно надійно ізолювати від землі, а металеві корпуси приладів та кожухи трансформаторів - заземлити.
18.4. Під час вимірювання або знімання показань приладів необхідно виключити можливість наближення працівників до деталей, які знаходяться під напругою.
18.5. Проводи для підключення переносних приладів і трансформаторів повинні бути одножильними і багатодротовими з ізоляцією, що відповідає напрузі кола, що вимірюється (дивись п.4.1.5.)
18.6. Підключення і відключення переносних приладів, що вимагають розриву електричного кола під напругою, слід виконувати з повним зняттям напруги.
18.7. Підключення та відключення вимірювальних приладів, що не вимагають розриву первинного електричного кола, допускається виконувати під напругою за умови застосування ізольованих проводів з високим опором електричної ізоляції і спеціальними наконечниками з ізольованими ручками. Довжина ізольованої ручки повинна бути не менше 200 мм.
18.8. Під час роботи з трансформаторами напруги необхідно спочатку зібрати всю схему по низькій напрузі, а потім підключити трансформатор з боку високої напруги. Роботу необхідно виконувати із застосуванням засобів індивідуального захисту: діелектричних рукавичок, калош, килимків та переносного приладу заземлення.
18.9. Вимірювання на опорі повітряної лінії може проводити один працівник, стоячи на кігтях та надійно закріпившись поясом за опору. Проводити вимірювання на повітряних лініях, стоячи на драбині, забороняється.
18.10. Забороняється проведення вимірювань на повітряних лініях з опор, що мають відкриті спуски заземлення.
18.11. Електричні вимірювання повітряних ліній, які зазнають небезпечних впливів ліній електропередавання або електрифікованих залізниць змінного струму, необхідно виконувати із використанням ЗІЗ: діелектричних рукавичок, калош, килимків та переносного приладу заземлення.
18.2. Проводити вимірювання під час грози, дощу, туману, снігопаду забороняється.
19. ПРОСОЧУВАННЯ СТОВПІВ АНТИСЕПТИКАМИ19.1.1. Під час проведення антисептичної захисної обробки дерев'яних опор повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення на підприємствах зв'язку слід вживати заходи із забезпечення безпеки таких робіт і додержуватись вимог ГОСТ 12.3.034-84 "ССБТ. Работы по защите древесины. Общие требования безопасности" [35], а також забезпечувати пожежну безпеку відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні [11].
19.1.2. Роботи з просочування дерев'яних опор антисептиками проводяться на спецпідприємствах або на відкритих спеціально обладнаних майданчиках підприємств зв'язку, до яких не повинні мати доступ сторонні особи та тварини.
Місце проведення робіт з просочування дерев'яних опор слід забезпечити бачками з питною водою, умивальниками, аптечкою з набором необхідних медикаментів.
19.1.3. Особи молодші 18 років до робіт з антисептиками не допускаються.
19.1.4. Антисептики, які застосовуються для просочування стовпів, антраценове і креозотове масло, сланцеве масло, фтористий натрій, хлористий цинк тощо – отруйні.
Антисептики, які потрапили до організму людини, можуть викликати отруєння, а в разі попадання на шкіру – різні захворювання.
19.1.5. Працівники, зайняті просочуванням дерев'яних опор антисептиками, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту. В комплект ЗІЗ входять спецодяг та взуття, в тому числі комбінезони бавовняні та брезентові, прогумовані фартухи, брезентові рукавиці, шкіряні, кирзові та гумові чоботи, головні убори; рукавички гумові кислото-лугостійкі; окуляри захисні, респіратори або протигази ізолюючі.
З масляними антисептиками працювати в гумовому взутті забороняється.
19.1.6. Спецодяг необхідно зберігати в спеціальних шафах або спеціальних приміщеннях окремо від особистого одягу працівників.
19.1.7. Прання та лагодження забрудненого антисептиками спецодягу повинен виконувати спеціально навчені працівники у відповідності до інструкцій і вказівок органів санітарного нагляду.
19.1.8. Усі інструменти та пристосування для роботи з просочування стовпів: мірні кухлі, щітки, лопати, відра, казанки, бідони, бачки з антисептиком, готові бандажі тощо необхідно зберігати в окремому приміщенні в закритих ящиках.
19.1.9. Ручки щіток для обмазування стовпів, ручки відер, казанів, бідонів, молотків слід утримувати в чистоті.
19.1.10. Баки з питною водою повинні мати крани і щільно закриватися кришками. Встановлення баків з питною водою в приміщеннях, де готується і зберігається просочувальна паста, забороняється.
19.1.11. Працівники, які стикаються з антисептиками при просочуванні стовпів, повинні додержуватись правил особистої гігієни: не торкатися обличчя немитими руками, рукавами спецодягу або рукавицями; не брати немитими руками цигарки; перед їдою і після закінчення роботи обов'язково ретельно мити руки та обличчя з милом (по можливості прийняти душ), полоскати рот; не класти на просочену деревину ніяких речей, в особливості харчових продуктів.