–нахиляти "від себе" при підійманні раму з вантажем на вилах;
–зштовхувати вантаж зі штабелю або підтягувати вантаж;
–залишати без нагляду навантажувач з працюючим двигуном;
–покидати пост керування навантажувачем при піднятому вантажі.
8.4.20. У разі появи підозрілих шумів, тріску та інших незвичних явищ в гідросистемі, а також неполадок в керуванні гідророзподільником або в інших місцях необхідно негайно зупинити двигун навантажувача та вжити заходи для визначення причин указаних явищ, повідомивши про це технічному керівнику. Роботи дозволяється продовжувати тільки після повного усунення помічених дефектів.
8.5.1. У разі перевезення стовпів гужовим транспортом вози повинні мати гальмуючі пристрої (металеві колодки або ланцюги).
8.5.2. Навантажені на вози стовпи повинні бути надійно закріплені та ув'язані міцними вірьовками або ланцюгами.
8.5.3. Навантаження стовпів на вози та їх розвантаження вручну проводиться із застосуванням покотей та вірьовок.
8.6.1. Гранична норма перенесення вантажів вручну по рівній та горизонтальній поверхні на одну людину не повинна перевищувати для жінок – 7 кг; для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років – 14 кг, від 17 до 18 років – 16 кг; для чоловіків старших 18 років – 30 кг. Гранична норма маси вантажу для жінок може бути 10 кг, якщо підіймання та перенесення вантажів чергується з іншою роботою до 2 разів на годину.
8.6.2. До маси вантажу, який підіймається та переміщується, додається маса упаковки та тари.
8.6.3. Сумарна маса вантажів, яка переміщується протягом робочої зміни, не повинна перевищувати 7000 кг для чоловіків, 2800 кг для жінок, для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років – 1152 кг, для підлітків чоловічої статі від 17 до 18 років – 1958 кг.
8.6.4. У разі переміщення вантажів на возиках чи в контейнерах зусилля, що прикладається, не повинно перевищувати 10 кг.
8.6.5. Переносити вантажі на носилках дозволяється на відстань не більше 50 м по горизонтальному шляху.
8.6.6. Під час перенесенні стовпа вручну працівників необхідно розставляти уздовж стовпа по росту. Нести стовп необхідно на однойменних плечах. Підіймати та скидати стовпи дозволяється одночасно по команді старшого.
8.6.7. Для перенесення дерев'яних стовпів на плечах потрібно:
| При довжині стовпа, м | Кількість працівників |
| 5 - 5,5 | 3 |
| 6 - 6,5 | 4 |
| 7,5 | 5 |
| 8,5 | 6 |
| 10,5 | 8 |
У разі перенесення дерев'яних стовпів інших розмірів кількість працівників визначається із розрахунку максимального навантаження 35-50 кг на одного чоловіка ("Гигиеническая классификация труда" [47]). Для перенесення вогких стовпів, вийнятих з води, просочених антисептиком заводським способом або виготовлених з твердих порід деревини, необхідно до зазначеної кількості працівників додавати по одному чоловіку.
8.6.8. Працівники молодші 18 років та жінки до перенесення стовпів вручну не допускаються.
8.6.9. Залізобетонні приставки дозволяється переносити тільки механізованим способом. Перенесення залізобетонних приставок на плечах не дозволяється.
9.БУДІВНИЦТВО ТА РЕМОНТ СТОВПОВИХ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ9.1.1. Під час виконання робіт, пов'язаних з самостійною заготівлею стовпів (рубка, звалювання, трелювання, вивезення, складування деревини тощо) повинні видаватися наряд та дотримуватися вимоги безпеки згідно з "Рекомендациями по безопасному проведению работ при вырубке, расчистке просек и заготовке столбов" [24].
9.1.2. Підрізання крон дерев, які ростуть уздовж ліній зв'язку та проводового мовлення, необхідно проводити відповідно до "Инструкции по технике безопасности при подрезке крон деревьев, растущих вдоль линии связи и радиофикации" [23], Правил охорони ліній зв'язку [43] та цих Правил.
9.1.3. Підрізання дерев з використанням драбин або телескопічної вишки необхідно виконувати бригадою у складі не менше двох чоловік. Уздовж ліній зв'язку, по колам яких не подається дистанційне живлення, а також уздовж ліній проводового мовлення напругою не вище 120 В підрізання крон дерев з землі за допомогою сучкоріза дозволяється виконувати одному працівнику.
9.1.4. У випадку, коли гілки дерев торкаються кіл дистанційного живлення на лініях зв'язку і проводів проводового мовлення І класу або лежать на них, роботи з підрізки гілок необхідно виконувати зі зняттям напруги з цих проводів та оформленням наряду.
Перед початком роботи необхідно за допомогою індикатора напруги переконатися в тому, що напругу з кіл дистанційного живлення та ліній проводового мовлення І класу дійсно знято.
9.1.5. Підрізання крон дерев, які ростуть уздовж ліній зв'язку без кіл дистанційного живлення і ліній проводового мовлення ІІ класу, дозволяється проводити без зняття напруги з лінії за усним розпорядженням технічного керівника підприємства і з обов'язковим записом в журнал роботи бригади.
9.1.6. Підрізання крон дерев необхідно проводити з приставної драбини. Верхні кінці тятив драбини повинні бути обладнані пристроєм для кріплення драбини до стовбура дерева, наприклад, металевими півкільцями, на кінцях і в середині яких повинні бути наварені гострі шипи.
9.1.7. Під час роботи на драбині застосування запобіжного пояса обов'язкове. Ланцюг пояса необхідно кріпити до стовбура дерева.
9.1.8. Під час роботи на драбині забороняється користуватися сокирою, електроінструментом, торкатися проводів ліній зв'язку та проводового мовлення.
9.1.9. Не дозволяється після закінчення робіт залишати підпилені та завислі крони і гілки. Виконавець робіт зобов'язаний очистити місце роботи від залишків різки гілок дерев.
9.2.1. Земляні роботи під час реконструкції або ремонту стовпових лінійних споруд повинні виконуватись за затвердженими кресленнями з додержанням вимог чинних Правил охорони ліній зв'язку [43]. На кресленнях повинні бути зазначені всі підземні споруди, розташовані уздовж траси лінії зв'язку (проводового мовлення) або які перехрещують її в межах робочої зони.
9.2.2. Проведення земляних робіт в межах міст та інших населених пунктів допускається тільки за наявністю письмового дозволу (ордера) від спецінспекції відповідних виконкомів районних Рад.
9.2.3. У разі проведення земляних робіт в зоні розташування підземних комунікацій ордер на розкопки видається тільки за наявністю письмового дозволу організації, яка відповідає за експлуатацію цих комунікацій. До дозволу повинен бути доданий план (схема) розташування комунікації із зазначенням типу, глибини закладення комунікації тощо.
До початку робіт необхідно викликати представника організації, відповідальної за експлуатацію цих комунікацій, провести шурфування та установити знаки, які зазначають місця розташування цих підземних комунікацій.
9.2.4. Проведення земляних робіт в зоні діючих підземних комунікацій необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт, а в охоронній зоні кабелів, які знаходяться під напругою, або діючого газопроводу, крім цього, під наглядом працівників електро- або газового господарства.
9.2.5. Земляні роботи у межах смуги відведення позаміських автомобільних доріг, на вулицях дозволяється виконувати тільки після попереднього погодження технічних умов їх проведення відповідним дорожнім експлуатаційним підприємством та одержання у цього підприємства дозволу (ордеру) на виконання робіт разом зі схемою організації дорожнього руху, погодженою з органами державтоінспекції.
У випадку аварії ремонтно-відновні роботи дозволяється виконувати без такого погодження, але з обов'язковим викликом до місця робіт представника державтоінспекції або дорожнього експлуатаційного підприємства.
9.2.6. Якщо під час відкопування ями буде виявлена не зазначена на кресленнях підземна комунікація, то роботи на відповідній ділянці повинні бути негайно припинені до прибуття представника, у веденні якого знаходиться ця підземна комунікація.
9.2.7. У разі відкопування ям лопатами в слабкому грунті стінки ями необхідно укріплювати за допомогою дощок товщиною не менше 20 мм та розпорок з глибини:
–1 м – в піщаних (у тому числі гравелістих) грунтах;
–1,25 м – в супіщаних грунтах;
–1,5 м – в глинистих, суглинистих та сухих лесових грунтах.
Після встановлення стовпа розпорки необхідно поступово знімати, починаючи знизу і підсипаючи в яму землю, яку через кожні 20-30 см обов'язково міцно утрамбовувати. При пливунах і мокрих лесових грунтах, коли розпорки виймати небезпечно через можливість обвалу грунту, ями засипають без розбирання кріплень.
9.2.8. У випадку виявлення при проведенні земляних робіт невідомих предметів, конструкцій, речовин, вибухівок часів війни тощо роботи повинні бути негайно припинені. Про це належить негайно повідомити керівнику робіт, а про вибухові речовини – місцевим органам МВС України. Роботи можуть бути поновлені тільки після усунення небезпеки.
9.2.9. У разі пошкодження якої-небудь підземної споруди, що створює небезпеку для працівників, виконавець робіт повинен негайно припинити роботи у цьому місці та повідомити про це вищому керівнику і аварійній службі відповідної організації.
9.2.10. У разі виявлення у відкопуваних ямах газу роботи в них повинні бути негайно припинені, а люди виведені з небезпечної зони. Про це належить повідомити вищому керівнику та аварійній службі газового господарства. Роботи можуть бути відновлені тільки після припинення надходження в зону робіт газу та видалення з неї газу, який поступив раніше.
9.2.11. Розроблення грунту для ям вибуховим способом необхідно здійснювати спеціалізованими організаціями з додержанням вимог чинних "Единых правил безопасности при взрывных работах".
9.3.1. Встановлення та заміна опор за допомогою бурильнокранових машин необхідно проводити з додержанням вимог ГОСТ 12.3.033-84 " ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуата- ции" [34] та цих Правил.
9.3.2. У разівстановлення опор за допомогою "падаючої стріли" перед початком підіймання опори керівник робіт повинен перевірити справність троса, надійність кріплення блоків або лебідки, правильність установлення "ніг" стріли та надійність кріплення троса до опори, а також стежити за тим, щоб в момент скидання стріли між опорою, стрілою і блоками або лебідкою не знаходились люди. Під час підіймання необхідно стежити, щоб опора не розгойдувалась.
9.3.3. У разі встановлення та заміни дерев'яних опор вручну керівник забезпечує необхідну кількість працівників, яка визначається залежно від розміру і маси опори відповідно до вимог п. 8.6.7.
9.3.4. У разі встановлення та заміні опор на насипах, схилах гір та пагорбів кількість працівників повинна бути збільшена залежно від місцевих умов; крім цього, необхідно вжити заходи для попередження скочування стовпів (утримувати їх вірьовками та іншими пристроями).
9.3.5. Під час підіймання опор необхідно користуватися рогачами. Багор може застосовуватися тільки як допоміжний засіб для спрямування піднятої опори до ями, для знімання стропа, вірьовки та ін. Кінець ручки рогача, багра упирати в груди або живіт забороняється.
Примітка. Ручки багрів і рогачів повинні бути довжиною від 2,5 м до 4,5 м, діаметром не менше 5 см і вироблені з сухої міцної деревини без великих сучків та задирок. Під час підіймання опори працівники повинні розташовуватись з обох боків опори. Стояти під опорою, що підіймається, забороняється.
9.3.6. Щогли та складні опори необхідно під час підіймання утримувати в площині підіймання за допомогою канатів або надійних вірьовок, прикріплених до вершин опор (щогл). У цьому разі слід стояти на відстані 1,5 довжини опори (від місця установки).
9.3.7. Установлення залізобетонних опор вручну без застосування механізмів забороняється.
9.3.8. Залізобетонні опори під час підіймання необхідно утримувати від розгойдування за допомогою відтяжок (канатів, вірьовок), закріплених за вершину опори. Знімати відтяжки дозволяється після того, як опора буде повністю установлена.
9.3.9. Контрольний огляд опор (незалежно від проведення огляду під час ремонту) повинен здійснюватися 1 раз на рік весною. Результати огляду заносяться до контрольних листків. Виявлені під час контрольного огляду дерев'яні опори, в яких довжина кола залишкової здорової частини деревини біля поверхні землі дорівнює або менше величин, наведених у додатку 10, повинні бути негайно помічені (відмарковані). Ці опори необхідно укріпити або замінити не пізніше ніж в 10-денний строк. Довжина кола залишкової здорової частини визначається згідно з вказівками, наведеними в додатку 8.
9.3.10. Технічний персонал, який обслуговує лінію, зобов'язаний в порядку поточного нагляду систематично стежити за станом опор. Пошкоджені або підгнивші опори підлягають негайному обов'язковому маркуванню, в разі необхідності негайно вживаються заходи з їх укріплення або заміни.
9.3.11. Перед відкопуванням ями для нової опори стара опора повинна укріплюватись рогачами або баграми.
9.3.12. Заміну опори за допомогою ручної лебідки необхідно проводити не менше ніж двома працівниками. Лебідку з тросом слід надійно закріпити внизу опори. Вага стовпа, що піднімається, не повинна перевищувати вантажопідйомність лебідки.
Під час опускання старої опори за допомогою ручної лебідки забороняється знімати собачку з храпового колеса.
9.3.13. Підійматися на щойно встановлену опору дозволяється тільки після того, як яма буде засипана і земля утрамбована. Під час перекладання проводів з опори, що замінюється, на щойно встановлену монтер повинен закріпитися обома кігтями та ланцюгом поясу на новій опорі; вершини старої і нової опори необхідно тимчасово скріпити хомутами.
9.3.14. У разі заміни кутової опори необхідно послабити в'язки проводів на опорах, суміжних з кутовою. Наступні за ними опори, де проводи залишаються нерозв'язаними, необхідно тимчасово укріпити підпорами або відтяжками. Кутову опору, що замінюється, необхідно укріпити за вершину одною або двома тимчасовими відтяжками. Стару опору можна відкопувати та забирати тільки після того, як проводи будуть перекладені на нову опору. У тих випадках, коли на кутовій опорі працівнику важко перекласти проводи, їх за допомогою блоків повинні відтягувати інші працівники.
9.3.15. У разі заміни проміжної піванкерної опори на відстані 0,7-0,8 м від старої опори з боку, протилежного підпорам, відривають яму. Основні стовпи нової опори за допомогою блоків підіймають, яму біля них наполовину засипають та утрамбовують. Потім основні стовпи укріплюють баграми або рогачами, підіймають по черзі підпори, направляючи їх баграми, та прикріплюють до стовпів. Після того, як проводи будуть закріплені на новій опорі, стару опору, укріпивши попередньо баграми або рогачами, розбирають і опускають на землю.
9.3.16. Під час підіймання або опускання опори на землю працівники не повинні стояти під опорою. Радіус охоронної зони, ближче якої сторонні особи не допускаються – довжина стовпа плюс 2 м.
9.3.17. Залишати при тривалих перервах (обід, кінець робочого дня і т.ін.) відкопані опори або розв'язані проводи забороняється.
9.3.18. Під час установлення або заміни приставок, а також під час установлення підпор необхідно вживати заходи, які б виключали можливість падіння, зміщення в бік або довільного опускання опор.
9.3.19. У разі заміни підпор або відтяжок на кутовій, кабельній, кінцевій і т.ін. опорах необхідно попередньо укріпити опору тимчасовою відтяжкою в бік, протилежний підпорі або відтяжці.
9.4.1. Перед початком робіт з ремонту лінії виконавець робіт (керівник бригади) зобов'язаний перевірити надійність та міцність опор на ділянці, що ремонтується, і не допускати підіймання монтерів на ненадійні опори до їх укріплення.
Перед підійманням на опору необхідно переконатися в її механічній міцності. Якщо опора укріплена приставкою, слід також переконатися в надійності її кріплення до приставки і механічній міцності приставки;занеобхідністю опору необхідно укріплювати рогачами або баграми. Якщо опора обладнана блискавковідводом, не захищеним рейкою, необхідно перевірити відсутність на ньому напруги.
9.4.2. Перед початком роботи на опорі необхідно перевірити кріплення серпа та стремена, справність зубів (шипів), ременів та застіжок кігтів, у пояса – справність карабіна, цілість стяжних ременів та кілець ланцюга, наявність чохла на ланцюгу.
9.4.3. На опору, яка має нахил, підійматися до її виправлення і закріплення в грунті забороняється. Опору необхідно виправляти за допомогою тягового механізму та відтяжки, яка укріплюється на опорі з автовишки або іншим способом, який не потребує підіймання на опору.
9.4.4. Підіймання на опору, роботи на опорі, незалежно від висоти підіймання, можуть проводитись після закріплення на опорі ланцюгом пояса та укріплення кігтів в стійкому положенні.
Підіймання та робота без кігтів та поясів забороняється. Підійматися на опору та працювати на кігтях, не прикріплених міцно до ніг стяжними ременями і зап'ятниками, а також з незастебнутим ланцюгом пояса забороняється.
Під час роботах на опорах, просочених масляними антисептиками, необхідно користуватися спеціальними брезентовими костюмами.
Підіймання на дерев'яну опору з приставками необхідно здійснювати з боку опори без приставки.
9.4.5. Підіймання на залізобетонну опору необхідно виконувати або із застосуванням автомашини з телескопічною вишкою, або за допомогою спеціальних монтерських кігтів; у цьому разі переходити на другий бік опори дозволяється тільки після спускання донизу та підіймання на той бік опори, де необхідно виконувати роботи.
9.4.6. Підійматися і працювати на одній опорі одночасно двом працівникам забороняється.
9.4.7. Піднявшись на опору повітряної лінії, необхідно за допомогою індикаторів переконатись у відсутності на проводах сторонньої напруги. Перевіряти відсутність сторонньої напруги необхідно спочатку високовольтним індикатором, а після цього – індикатором низької напруги.
9.4.8. Під час влізання на опору підіймати з собою проводи, траверси, трансформатори та іншу важку арматуру не дозволяється. Підіймати арматуру або проводи необхідно за допомогою вірьовки і після того, як робітник стійко і надійно укріпиться на опорі. До середини вірьовки прив'язують необхідні предмети, другий кінець вірьовки знаходиться в руках у працівника, який стоїть унизу та утримує предмети, що підіймаються, від розгойдування.
9.4.9. Відкопувати опору, кантувати або направляти її, знімати хомути зі старої приставки або встановлювати нову приставку до опори, на якій знаходиться працівник, забороняється.
9.4.10. Під час роботи на опорі ніхто з працівників або сторонніх осіб не повинен знаходитись ближче охоронної зони радіусом – довжина стовпа плюс 2 м.
9.4.11. На кутовій опорі з крюковим профілем необхідно працювати із зовнішньої сторони кута, утвореного проводами.
9.4.12. У разі роботи на кутовій опорі з траверсним профілем необхідно розташовуватися із зовнішньої сторони кута по відношенню до проводів, на яких проводиться робота. Перед початком роботи необхідно перевірити міцність насадки ізоляторів біля проводу, по відношенню до якого працівник буде знаходитись із внутрішньої сторони кута. Биті та надтріснуті ізолятори необхідно знімати з крюків та штирів в рукавицях.
9.4.13. На кабельних, ввідних, контрольних опорах і опорах, на яких розташовані іскрові та газонаповнені розрядники, струмовідводи (спуск для заземлення), які не мають розриву, повинні бути закриті по всій довжині опори дерев'яною рейкою, щоб працівник, знаходячись на опорі, не міг торкнутися струмовідводу кігтями.
На кабельних опорах, не обладнаних східцями, спуски кабелів повинні захищатися дерев'яними рейками.
9.4.14. Перед початком роботи на мостових кронштейнах, укріплених на фермах залізничного або шосейного моста та обладнаних спеціальними площадками, необхідно при виході на площадку закріпитися ланцюгом запобіжного пояса за мостовий кронштейн. У разі відсутності площадки працівник повинен попередньо прив'язати себе страхувальним канатом до конструкції моста і тільки після цього виходити до кронштейна та влізати на нього. Канат повинен бути такої довжини, яка б дозволяла працівнику вільно переміщуватися по кронштейну зверху донизу. Крім страхувального каната, працівник повинен закріплятися ланцюгом запобіжного пояса за мостовий кронштейн. Роботу необхідно проводити у присутності другої особи, яка зобов'язана страхувати працівника.
9.4.15. Кабельні опори необхідно обладнувати кабельними площадками, огородженими поручнями. Площадки не повинні торкатися спуску для заземлення, блискавковідводу.
9.4.16. У разі підвішування кабелів з драбини необхідно кріпити її до троса вірьовками. Кінці драбини, які спираються на землю, повинні мати сталеві наконечники. Працюючий на драбині повинен кріпитися до троса ланцюгом запобіжного пояса. Довжина драбини не повинна перевищувати 5 м. Підвішувати кабель з драбини на трос, який має зростки в прогоні, забороняється.
9.4.17. Забороняється пересувати по тросу драбину з працівником, який знаходиться на ній.
9.4.18. Встановлювати драбини та працювати на кутових кабельних опорах дозволяється тільки із зовнішньої сторони кута.
9.4.19. У разі підвішування кабелю з землі трос з прикріпленим до нього кабелем необхідно піднімати за допомогою блоків, надійно укріплених на опорі. Перед початком роботи слід перевірити справність блоків та вірьовки, пропущеної в блоки.
9.4.20. Підвішування проводу з телескопічної автовишки необхідно проводити згідно з ГОСТ 12.3.033-84 "ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации" [34].
9.4.21. Підіймання кабельного ящика на опору у випадках, коли маса ящика перевищує 15 кг, необхідно проводити за допомогою блока. Послабити вірьовку, яка утримує ящик, дозволяється після того, як працівник, який встановлює ящик, надійно закріпить його на опорі.
9.4.22. Паяльну лампу або розігріту кабельну масу на кабельну опору слід подавати у відрі. Виймати лампу або чайник з кабельною масою з відра дозволяється тільки в рукавицях, коли відро надійно встановлено на кабельній площадці.