3.1.11. Кожна робоча колона чи бригада, яка проводить роботи вдалині від населених пунктів, повинна бути забезпечена санітарно-побутовими приміщеннями, питною водою, якість якої відповідає санітарним вимогам, похідною аптечкою.
Кожний працівник–одинак під час роботи на лінії повинен бути забезпечений індивідуальним асептичним пакетом.
3.1.12. Працівники до початку робіт шляхом ретельного огляду перевіряють наявність та справність необхідних інструментів, засобів захисту, запобіжних пристроїв, драбин. Про всі несправності необхідно доповісти керівнику робіт чи його заступнику. Несправні інструменти, захисні засоби та запобіжні пристрої замінюються на справні.
3.1.13. Один раз на тиждень керівники структурних підрозділів чи особи, які їх заміщають, згідно з порядком проведення оперативного контролю перевіряють наявність та справність усіх інструментів та запобіжних пристроїв. Результати перевірок необхідно записувати в книгу (журнал), яка повинна знаходитися у начальника структурного підрозділу чи у осіб, які його заміщають. Форма цієї книги наведена у додатку 3.
Запобіжні пристрої та підіймальні механізми випробуються у встановлені строки (додаток 4).
Пристрої та механізми, у яких пройшов термін випробування, вважаються несправними.
3.1.14. Діелектричні засоби захисту повинні випробуватися згідно нормам та в строки, наведені в додатку 5.
Діелектричні засоби захисту, у яких пройшов термін випробування, вважаються непридатними для використання.
3.1.15. Кожний працівник, який виявив порушення цих Правил чи помітив несправність обладнання, недостачу чи несправність захисних засобів, що створює загрозу життю або здоров'ю самого працівника, людей, які його оточують, навколишньому середовищу або загрозу виникнення аварійної ситуації, зобов'язаний особисто вжити посильних заходів щодо попередження та ліквідації загрози, негайно повідомити про це своєму безпосередньому керівнику або іншій посадовій особі згідно вимог статті 18 Закону України “Про охорону праці” [1].
3.1.16. Згідно зі статтею 7 Закону України “Про охорону праці” [1] працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров ’ я. Працівник звертає увагу керівника, який видав наказ (розпорядження) на супереч наказу (розпорядження) вимогам цих Правил і повідомляє керівника вищого рівня.
За необхідністю, згідно зі статтею 7 Закону України “Про охорону праці” [1], факт наявності ситуації, небезпечної для життя чи здоров ’ я працівника або інших людей підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу.
3.1.17. У разі виникнення нещасного випадку належить негайно припинити роботу, надати потерпілому першу допомогу, викликати лікаря або направити потерпілого до медичного закладу.
Повідомити про це безпосередньому керівнику. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення, проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях [7].
За можливістю (якщо це не загрожує життю й здоров'ю інших працівників і не призведе до більш важких наслідків) необхідно зберегти для розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у стані на момент події.
3.2.1. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, які зайняті проектуванням, будівництвом, реконструкцією, монтажем, налагодженням, ремонтом, технічним діагностуванням, експлуатацією повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення, виконанням інших робіт, обумовлених Правилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань Правил у порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці [16].
3.2.2. Особи, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.
3.2.3. Працівники, професії яких пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою [10], та інших робіт з підвищеною небезпекою,визначених у додатку 1 Правил, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.
3.2.4. Під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення забороняється допуск до самостійної роботиосіб віком до вісімнадцяти років під час виконання робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх [15].
3.2.5. Учні та практиканти можуть бути допущені до виконання робіт тільки під керівництвом досвідчених працівників, які призначені наказом чи розпорядженням власника підприємства чи керівника структурного підрозділу, після проведення з ними вступного і первинного інструктажів та навчання безпечним методам праці на робочому місці .
3.2.6. Під час проходження виробничої практики (виробничого навчання) особи, молодші 18 років та які навчаються в професійно-технічних училищах, технікумах тощо, можуть бути допущені до виконання робіт по професіях та на роботах,передбаченихПереліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх [15], тільки під керівництвом досвідчених працівників, які призначені наказом власника підприємства чи керівника структурного підрозділу, за умовами додержання вимог Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці [9].
3.2.7. Усі працівники повинні знати правила звільнення потерпілого від електричного струму (додаток 6) та уміти надаватиневідкладнудолікарську медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
4. ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИСТРОЇ4.1.1. Електрифікований інструмент (далі – електроінструмент), переносні ручні електричні машини, розподільчі трансформатори безпеки, ручні електричні світильники слід експлуатувати у відповідності до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів [5] (далі ПБЕ) з такими доповненнями.
4.1.2. Електрообладнання, визначене у п.4.1.1, повинне бути сертифікованим.
4.1.3. Роботи щодо підключення електрообладнання до штатних 2- та 3- контактних розеток дозволяється виконувати усім працівникам, допущеним до робіт з цим електрообладнанням.
4.1.4. Для попередження вібраційних захворювань усі працівники, зайняті на роботах з електроінструментом вібраційної дії, повинні проходити медичний огляд не рідше одного разу на рік.
4.1.5. У разі необхідності дозволяється подовжувати кабель (шнур) електроінструменту за допомогою шлангового проводу (наприклад, типу ШРПЛ чи ШРПС), за його відсутністю – гнучких проводів (наприклад, типу ПРГ) з ізоляцією на напругу не нижче 500 В, розташованих у гумовому шланзі.
Поперечний переріз таких проводів повинен відповідати потужності електроінструменту (машини, світильника).
4.1.6. Ремонт електроінструменту (машин) слід проводити у спеціалізованих підприємствах (підрозділах).
4.1.7. Можливість і правила застосування електроінструменту (машин) визначаються категорією приміщення, в якому вони застосовуються, стосовно ступеню небезпеки ураження електричним струмом.
4.1.8. Електроінструмент (машини) необхідно відключити від мережі живлення повністю за допомогою штепсельної вилки :
- на час відсутності працівника на робочому місці;
–у разі сильного нагрівання корпусу;
–у разі виходу з ладу вимикача;
–на час встановлення, заміни або регулювання робочого інструменту.
4.1.9. У разі роботи з електроінструментом забороняється:
–перевищувати зазначену у паспорті інструменту (машини) тривалість безперервної роботи;
–доторкатися до частин інструменту (машини), що ріжуть або обертаються;
–триматися за провід живлення.
4.1.10. Спосіб кріплення сітки переносного електросвітильника повинен виключати можливість зняття її без використання інструменту.
4.1.11. Контроль за цілісністю та справністю електрообладнання, вказаного у п. 4.1.1, повинна здійснювати особа електротехнічного персоналу з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче ІІІ, призначена наказом по підприємству.
4.2.1. Кожний пневматичний інструмент повинен мати паспорт, у якому вказуються амплітуди вібрації рукоятки та корпуса інструмента і дата виготовлення. В паспорті повинні реєструватися планово–попереджувальні та капітальні ремонти інструмента.
4.2.2. Під час роботи з пневматичним інструментом приєднання та роз'єднання шлангів дозволяється тільки після припинення подавання повітря.
4.2.3. Підключення шлангів до повітряної магістралі дозволяється тільки через вентилі, встановлені на повітророзподільчих коробках. Не дозволяється припинення подавання повітря шляхом перелому шлангів чи зав'язування їх вузлом.
4.2.4. Не допускається пропускання повітря в місцях приєднання повітряних шлангів до пневматичного інструмента та в з'єднаннях шлангів між собою. Для кріплення шлангів належить застосовувати кільця та затискачі. Кріплення шлангів дротом забороняється.
4.2.5. Клапани на рукоятках пневматичних інструментів повинні бути відрегульовані: легко відчинятися, швидко зачинятися та не пропускати повітря у разі припиненні тиску на рукоятку, призначену для керування.
4.2.6. Робота пневматичним інструментом на приставній драбині забороняється.
4.2.7. Ремонтувати інструмент на місці проведення робіт забороняється.
4.2.8. Понаднормові роботи з використанням пневматичного інструмента не дозволяються. Час роботи з інструментом, який вібрує, не повинен перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. У аварійних випадках, коли перерви в роботі неможливі, роботу з таким пневматичним інструментом дозволяється проводити постійно зі зміною працівників.
4.2.9. При роботі з пневматичним інструментом необхідно користуватися захисними окулярами, віброгасними рукавицями та взуттям.
4.3.1. У разі робіт з ручним інструментом слід дотримуватися вимог, вказаних у розділі 3.4 "Правил безопасности при работе с инструментом и приспособлениями" [18].
4.3.2. У разі користування інструментом з ізолювальними рукоятками забороняється тримати його поза упорами, які запобігають зісковзанню пальців в напрямку до металевих частин.
4.3.3. Не дозволяється користуватися інструментом з ізолювальними рукоятками, у якого діелектричні чохли чи покриття нещільно прилягають до рукояток, мають розшарування, тріщини та інші пошкодження.
4.3.4. Інструмент з ізолювальними рукоятками повинен зберігатися в закритих приміщеннях на полицях чи стелажах, не торкатися опалювальних приладів та бути захищеним від сонячних променів і вологи. В навколишньому середовищі повинні бути відсутні пари кислот, лугів та інших агресивних речовин.
4.3.5. Інструмент з ізолювальними рукоятками повинен перевозитися та переноситися до робочого місця з дотриманням умов, що забезпечують його справність та придатність до застосування, тобто він повинен бути захищеним від забруднення, зволоження та механічних пошкоджень.
4.3.6. Випробування інструмента з ізолюючими рукоятками повинні проводитися згідно з вимогами "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" (далі - ПТЕ) [44] і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів [5].
4.3.7. На початок роботи з гвинтовими та рейковими домкратами необхідно переконатися в справності їх деталей. Корпус домкрата не повинен мати тріщин, поламаних частин та задирок.
4.3.8. Гвинтові та рейкові домкрати повинні мати пристрої, які перешкоджали б повному виходу гвинта чи рейки.
4.3.9. На початок роботи з гідравлічними домкратами необхідно перевірити стан корпуса, насоса, поршня, манжет та циліндра.
4.3.10. Забороняється навантажувати домкрат більше його паспортної вантажопідйомності.
4.3.11. Забороняється проводити роботу, коли домкрат при підійманні вантажу здає униз.
4.3.12. Забороняється стояти проти запобіжної пробки гідравлічного домкрата .
4.4.1. До роботи з будівельно-монтажним пістолетом допускаються особи не молодші 18 років, які добре вивчили його будову, склали відповідний іспит та отримали посвідчення про дозвіл роботи з ним.
4.4.2. За допомогою пістолета дозволяється забивати кріпильні деталі в стальні, цегляні, бетонні та залізобетонні конструкції. Забороняється забивати кріпильні деталі:
–в чавун та керамічні матеріали, які дають велику кількість осколків;
–в легкі будівельні матеріали (пластмаси, дерево), які легко пробиваються;
–в загартовану сталь, тверді породи каменів;
–в пружинясті частини конструкцій.
4.4.3. Для забивання можна застосовувати тільки спеціально виготовлені для даного пістолета кріпильні деталі (дюбелі).
4.4.4. У разі застосування пістолета повинні бути вжиті заходи для запобігання можливості наскрізного пробивання конструкцій та ураження перехожих та працівників кріпильною деталлю (дюбелем) і осколками, що відлітають.
4.4.5. Під час пострілу пістолет повинен бути притиснутий до конструкції обома руками, при цьому необхідно твердо стояти на міцній основі. Підмостки повинні бути огороджені від випадкових поштовхів і перекидання.
4.4.6. Під час роботи з пістолетом необхідно користуватися захисними окулярами зі скельцями, що не розбиваються.
4.4.7. Не дозволяється використовувати пістолет не за призначенням, а також спрощувати та змінювати блокувально-запобіжний механізм пістолета.
4.4.8. Працювати з пістолетом у вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях забороняється.
4.5.1. У разі використання паяльної лампи необхідно дотримуватися таких вимог:
–розпалювати паяльну лампу треба на поверхні землі на відстані не ближче 2 м від колодязя (котловану).
–наливати тільки те пальне, яке вказане в експлуатаційній документації;
–наливати у лампу пальне не більше ніж на 3/4 місткості резервуара;
–закручувати наливну пробку до упору;
–полум'я гасити тільки запірним вентилем;
–знімати пальник лише після того, як буде випущено стиснене повітря;
–при виявленні несправностей (підтікання пального, просочування газу крізь різьбу пальника, деформація резервуара та ін.) негайно припинити роботу з цією лампою та здати її в ремонт;
–не наливати і не виливати пальне, не розбирати паяльну лампу, не відкручувати головку тощо поблизу відкритого вогню;
–не розпалювати паяльну лампу подачею бензину або гасу на пальник;
–не накачувати занадто паяльну лампу для запобігання її вибуху;
–спускати тиск повітря з резервуару лампи через наливну пробку тільки після того, як лампа погашена і її пальник повністю охолонув;
–не передавати запалену паяльну лампу із рук в руки.
4.6.1. Переносні дерев'яні драбини повинні виготовлятися із витриманих сухих пиломатеріалів хвойних порід без сучків. Всі деталі драбин повинні мати гладку обстругану поверхню.
4.6.2. Щаблі дерев'яних драбин та драбинок повинні бути врізані в тятиви. Відстань між щаблями повинна бути не більше 0,35 м і не менше 0,15 м.
4.6.3. Тятиви драбин, які застосовуються на лініях проводового мовлення, з обох сторін повинні бути оковані сталевим дротом діаметром не менше 5 мм.
4.6.4. При роботах на драбині інструмент повинен знаходитись в сумці працівника. Класти інструмент на щаблі забороняється.
4.6.5. Про проведення випробувань драбин робиться запис у спеціальному журналі довільної форми, а на тятивах драбин зазначається дата наступного випробування.
4.6.6. Інші вимоги безпеки при роботах із застосуванням драбин повинні відповідати вимогам "Правил безопасности при работе з инструментом и приспособлениями" [18],
5. ПЕРЕСУВНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ5.1. До обслуговування пересувних електростанцій допускаються працівники, які навчені безпечним методам проведення робіт та мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. Ці працівники повинні знати інструкцію з обслуговування пересувних електростанцій, а також технічну документацію, що додається до електростанцій.
5.2. Електростанція повинна комплектуватися переносним заземлювачем, діелектричними рукавичками та калошами, інструментом з ізолюючими ручками, покажчиком напруги, захисними окулярами, а також вуглекислотним або порошковим вогнегасником, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу, аптечкою та кабелем для підключення електричного навантаження.
5.3. У випадку загоряння двигуна електростанції, палива, мастильних матеріалів чи ізоляції генератора забороняється гасити полум'я водою. Для гасіння полум'я необхідно користуватися вуглекислотним або порошковим вогнегасником чи покривалом з негорючого теплоізолюючого матеріалу . У разі загоряння двигуна необхідно негайно припинити надходження до нього палива.
5.4. Пересувна електростанція повинна установлюватися на відстані не менше 10 м від дерев'яних та складських приміщень, копиць, стогів та посівів.
5.5. Після установлення пересувної електростанції її корпус повинен заземлюватися за допомогою переносного заземлювача. Корпус обладнання, яке живиться від пересувної електростанції, повинен також заземлюватися з'єднанням з заземлювачем електростанції. Заземлювач повинен бути виконаний згідно зПравилами влаштування електроустановок (ПВЕ) [42].
5.6. Забороняється курити та запалювати вогонь поблизу електростанції, залишати її без нагляду під час роботи, допускати до працюючої електростанції сторонніх осіб.
5.7. Рідке паливо необхідно зберігати у металевому бідоні. У вечірній час заправлення електростанції рідким паливом та мастилом можна проводити тільки при світлі електричного ліхтаря.
5.8. Паливо та мастило належить заливати за допомогою лійки. Під час заливання необхідно стежити за тим, щоб під електростанцію не підтікало паливо та мастило. Випадково пролите паливо чи мастило належить негайно засипати піском чи землею. Забороняється під час роботи двигуна заливати паливо та мастило.
5.9. Під час роботи електростанції треба стежити за тим, щоб не було підтікання палива з карбюратора, бака, трубопроводів тощо.
5.10. Забороняється торкатися частин, що обертаються; необхідно стежити за справністю огорож вентилятора та пасів.
5.11. Щоб уникнути опіку рук та обличчя, забороняється при перегріві двигуна відкривати пробку радіатора.
5.12. При електростанції повинен бути плакат: "Стій! Напруга!", який необхідно вивішувати на електростанції під час роботи.
5.13. Перед кожним підключенням електричного навантаження необхідно попереджувати про це споживача. Забороняється від'єднувати та приєднувати споживачів до щита електростанції, який знаходиться під напругою.
5.14. Щоб уникнути випадкового ураження електрострумом, забороняється під час роботи електростанції доторкатися до струмовідних частин, які знаходяться під напругою, а також проводити будь-який ремонт, зміну запобіжників тощо.
6. РОБОТИ В МІСЦЯХ СКЛАДУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ6.1.1. Майданчик, призначений для складування матеріалів, повинен розміщуватися в безпосередній близькості до траси прокладання повітряної лінії зв'язку або проводового мовлення.
Майданчик влаштовується за планом, затвердженим керівником робіт. На плані необхідно зазначити місце складування матеріалів, схему руху транспорту тощо.
6.1.2. Місце, яке визначено для майданчика, повинно бути рівним, утрамбованим, сухим та незатоплюваним. Для відведення води під час таяння снігу, дощів, розливу рік тощо необхідно улаштовувати стічні канави. Через канави великої глибини повинен улаштовуватися настил для проїзду транспорту.
6.1.3. Майданчики необхідно розміщувати на відстані не менше 30 м від повітряних ліній електропередавання напругою понад 42 В.
6.1.4. Проходи на майданчику повинні бути очищені від снігу, сміття, пилу та сторонніх речей. У зимовий час проходи повинні посипатися піском, шлаком чи золою. Вночі проходи повинні освітлюватися таким чином, щоб освітленість була рівномірною без сліпучої дії на працівників. Проведення робіт в неосвітлених місцях забороняється.
6.1.5. Для автомобілів та інших транспортних засобів перед майданчиком повинен бути встановлений знак обмеження швидкості руху.
6.1.6. На майданчиках повинні бути влаштовані місця розміщення протипожежних засобів та забезпечено суворе дотримування Правил пожежної безпеки в Україні [11] та Правил пожежної безпеки в галузі зв’язку [41].
6.2.1. Складування матеріалів, конструкцій та обладнання повинно здійснюватися згідно з вимогами стандартів чи технічних умов на матеріали, конструкції та обладнання.
Можливість сумісного зберігання матеріалів необхідно визначити в інструкції, розробленої згідно вимог ГОСТ 12.1.004-76 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности" [30].
6.2.2. Барабани з проводом чи кабелем повинні зберігатися на рівному місці, під їх щоки повинні бути підкладені чи прибиті упори, щоб запобігти можливості скочування барабанів.
6.2.3. Розміщувати барабани належить таким чином, щоб можна було б:
–прочитати їх маркірування без додаткового перекочування барабанів;
–здійснювати необхідні вимірювання та випробування;
–вільно під'їжджати до них та навантажувати їх на автомобіль.
6.2.4. Порожні барабани повинні складуватися окремо в спеціально відведеному для цього місці. При цьому повинні бути вжиті заходи проти випадкового скочування барабанів. Дозволяється зберігання порожніх барабанів на щоках в штабелях, але не більше двох в штабелі по висоті.
6.2.5. Круглий ліс повинен складуватися окремо в штабелі висотою не більше 1,5 м, у цьому разі ширина штабелю не повинна бути менше його висоти. Між рядами штабелю повинні встановлюватися прокладки (використовувати прокладки круглого перерізу забороняється), а по його боках – упори проти розкочування.
6.2.6. Пиломатеріали необхідно складувати в штабель, висота якого у разі укладання рядами повинна складати не більше половини ширини штабелю, а у разі укладання в клітки – не більше ширини штабелю.