НД 306-608 95
НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ
| ПОВОДЖЕННЯ 3 РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ КОНТЕЙНЕРИ ДЛЯ ЗАХОРОНЕННЯ ТВЕРДИХ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ. Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки
| НД 306.608.95
|
Чинний від 01.09.95
Цей нормативний документ розповсюджується на контейнери, що призначені для захоронення твердих радіоактивних відходів І таIIгруп за класифікацією СПОРО-85 та СПАС-88 та встановлює вимоги до проектування, конструювання, виготовлення та їх експлуатації.
Цей нормативний документ допускає використання контейнерів для захоронення твердих радіоактивних відходів з метою їх тимчасового зберігання з наступним захороненням цих контейнерів без їх розкриття.
1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
В цьому нормативному документі використані посилання на такі стандарти та нормативні документи:
1. Санитарны е правила обращения с радиоактивными отходами (СПОРО-85).
2. Санитарны е правила проектированияи э ксплуатации атомны х станций (СПАС-88)
3. ГОСТ-16327-88. Комплекты упаковочны е транспортны е для радиоактивны х веществ. Общие технические условия.
4. ГОСТ 17925-72. Знак радиационной опасности.
5. ГОСТ 15.001-88. Система разработкии постановка продукции на производство. Продукция производственно-технического назначения.
2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
В цьому нормативному документі використані такі терміни та визначення:
Радіоактивні відходи- матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує значення, встановлені діючими нормами, за умов, що подальше використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається.
Об'єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами- споруда, приміщення або обладнання, призначене для збирання, переробки, транспортування, зберігання або захоронення радіоактивних відходів.
Поводження з радіоактивними відходами- діяльність, пов'язана зі збиранням, переробкою, транспортуванням, зберіганням та захороненням радіоактивних відходів.
Захоронення радіоактивних відходів- вміщення радіоактивних відходів в інженерні споруди або природні геологічні формації, без наміру їх подальшого вилучення із забезпеченням вимог радіаційного захисту.
Транспортний радіаційно-захисний пакувальний комплект- комплекс засобів, що використовуються для транспортування радіоактивних речовин із забезпеченням радіаційної безпеки і захисту від їх шкідливої дії на обслуговуючий персонал, населення і навколишнє середовище.
3. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ, РОЗМІРИ ТА ПОЗНАЧЕННЯ
3.1. Контейнери для захоронення твердих радіоактивних відходів (даліКЗ ТРВ) по здатності забезпечувати ступінь послаблення випромінювання радіоактивних відходів, що містяться в ньому, розділяються на два види: І,II, що призначені для захоронення твердих радіоактивних відходів І,II груп відповідно.
3.2. Маса бруттоКЗ ТРВповинна встановлюватися з урахуванням найбільшої щільності радіоактивних відходів з усіх тих, для яких він призначений.
3.3. Розміри та форма контейнерів встановлюються в технічній документації на його виготовлення, що розробляється з урахуванням вимог об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, а також, при необхідності, вимог транспортних радіаційно-захисних пакувальних комплектів для транспортування радіоактивних відходів.
3.4. Умовне позначенняКЗ ТРВповинно включати в себе
а) скорочену назву -КЗ ТРВ;
б) позначення виду;
в) корисний об'єм;
г) масу брутто;
д) заводський номер контейнера;
е) рік виготовлення.
3.5. Зразок умовного позначення контейнера для захоронення твердих радіоактивних відходівII виду з корисним об'ємом 2 куб.м, масою брутто 5 т, заводський номер N 1, випуск - 1994 рік.
КЗ ТРВ -11 -2-05-0001 -1994
4. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1. Вимоги надійності.
4.1.1. КЗ ТРВ повинен мати строк служби, що враховує період напіврозпаду радіоактивних ізотопів, що містяться в призначених для захоронення радіоактивних відходах, та відповідати вимогам об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
4.2. Вимоги радіаційної безпеки.
4.2.1. Контейнер повинен забезпечувати захист від іонізуючих випромінювань радіоактивних відходів, що вміщені в ньому, таким чином, щоб потужність еквівалентної дози від будь-якої зовнішньої поверхні КЗ ТРВ на відстані 1 м не перевищувала значення 0,5 мЗв/год.
4.2.2. Контейнер повинен забезпечувати надійну ізоляцію радіоактивних відходів, що вміщені в ньому, від навколишнього середовища, а КЗ ТРВII виду повинен бути герметичним (водонепроникним) і витримувати при ймовірному затопленні без течі дію стовпа води висотою не менше 3 м.
4.2.3. Ручки і стропові пристрої контейнера повинні забезпечувати надійність і зручність його переміщення, не зашкоджувати штабелюванню, витримувати двократне навантаження без будь-яких деформацій, тріщин, надривів і бути розрахованими з урахуванням відповідних коефіцієнтів запасу на випадок підйому контейнера ривком, а також сейсмічного впливу при умові підвішування його на вантажопідйомному засобі.
4.3. Конструктивні вимоги.
4.3.1. Товщина стінок КЗ ТРВ визначається розрахунковим або експериментальним шляхом з урахуванням вимог пп.4.2.1, 4.3.4 та 4.3.5 даного нормативного документу, допусків на геометричні розміри і щільність захисних матеріалів, що технологічно можуть бути досягнуті при виготовленні контейнера.
4.3.2. У конструкції контейнера необхідно передбачити кришку та запираючий пристрій одноразової дії, який виключає самочинне відкриття. Запираючий пристрій КЗ ТРВII виду має забезпечувати додатково герметичність. При цьому пристосування під пломби та інші види фізичного захисту можуть не передбачатися.
4.3.3. Має бути забезпечена можливість переміщення контейнера з масою до 50 кг вручну або вантажо-підйомними засобами. Для контейнерів з масою 50 кг та вище має бути передбачено переміщення тільки вантажо-підйомними засобами. Маса КЗ ТРВ з радіоактивним вмістом повинна знаходитися в межах вантажопідйомності механізмів для його переміщення.
Стропові чи інші пристрої на зовнішній поверхні контейнера, які можуть бути використані для його підйому, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб вони витримували масу КЗ ТРВ з радіоактивним вмістом з урахуванням коефіцієнту запасу 2. В іншому випадку вони повинні бути знятими, або приведеними у неробочий стан.
4.3.4. Конструкція КЗ ТРВ повинна забезпечувати форму і його міцність, що дозволяють стале штабелювання їх у відповідності з вимогами об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
потрібно проводити з закритим джерелом іонізуючого випромінювання, що пройшло державну атестацію.
1.4. Захисні властивості КЗ ТРВ вважаються такими, що витримали випробування, якщо загальних характеристик випромінювання, що виміряні в тих самих точках, не перевищують 20% від відповідного значення до випробувань.
2. Авторадіографічний метод.
Авторадіографічний метод рекомендується застосовувати для виявлення незначних площин дефектів захисту.
2.1. При авторадіографічному методі закрите джерело гама-випромінювання розміщується в контейнері. Випромінювання цього джерела повинно спричиняти на рентгенівській плівці густину почорніння не менше одиниці у визначений відрізок часу (близько 5 годин).
2.2. Для проведення випробування використовують високочутливу рентгенівську плівку із свинцевим екраном, денситометр чутливістю до трьох одиниць для виміру густини почорніння, а також устаткування для проявлення плівки та обробки даних.
При калібровці та випробуваннях використовують одне і теж устаткування, матеріали і додержуються однакових режимів проявлення плівки.
2.3. При калібровці плівки характеристичну криву для рентгенівської плівки визначають експериментальне з урахуванням товщини захисту, оскільки товщина захисту може впливати на спектральний склад гама-випроміювання, яке падає на рентгенівську плівку.
Викресливши криву, яка враховує послаблення гама-випромінювання в залежності від товщини захисту, одержують калібровочну характеристику, яка дає співвідношення між густиною почорніння і товщиною захисного матеріалу.
2.4. При проведенні випробувань вся поверхня контейнера покривається рентгенівською плівкою. Виступаючі частини, які неможливо покрити плівкою, закривають листом алюмінію завтовшки 1 мм паралельно поверхням, які виступають.
Час експозиційної дози вибирають таким чином, щоб густина почорніння плівки була не менше одиниці.
2.5. Після обробки рентгенівської плівки густину її почорніння визначають денситометром і на підставі різниці густини почорніння до і після випробувань з використанням калібровочної кривої оцінюють збільшення потужності дози.
2.6. Точність метода, з якою було проведено випробування, і результати випробування вказують у протоколі.
3. Радіометричний метод.
Радіометричний метод рекомендується використовувати для виявлення малих дефектів в напрямку просвічування.
3.1. При радіометричному методі закрите радіоактивне джерело випромінювання розміщують усередині КЗ ТРВ, який випробується. Активність джерела має бути такою, щоб установка давала надійні та відтворювані результати.
3.2. Для забезпечення всебічної перевірки контейнера використовують поворотний стіл. Детектор іонізуючого випромінювання (дозиметр, лічильник) з коліматором розміщують на поворотному кронштейні. Осі обертання стола і кронштейна, на якому закріплений датчик з коліматором, повинні перетинатися у місці розташування радіоактивного джерела, яке знаходиться усередині контейнера. Детектор іонізуючого випромінювання повинен бути з'єднаний з приладом, який фіксує потужність дози або швидкість лічення.
Для цього доцільно використовувати дозиметричний або радіометричний прилад типу СРП 68-01, МКСР-01 або їх аналоги.
3.3. При проведенні випробування КЗ ТРВ розміщують на поверхні столу. Датчик спрямовується під час виміру на центр джерела. Поворотний кронштейн обертають на кут не більше, ніж 10° на кожний повний поворот стола.
ДОДАТОК 4
Рекомендований
Методи перевірки герметичності (водонепроникності)
1. Випробування бульбашковим методом.
1.1. Обладнання:
а) джерело тиску: система із стисненим повітрям - тиск повинен бути не менше 0,03 МПа (0,3 кгс/кв.см), або балон з газом (рекомендований газ - азот);
б) гнучкий шланг;
в) манометр;
г) вентиль для підключення джерела тиску;
д) перехідних;
е) бак з водою для занурення контейнера, що випробують.
1.2. Проведення випробувань.
Контейнер, що з'єднаний з джерелом тиску, занурюється у бак з водою. Подається усередину газ під тиском 0,03 МПа (0,3 кгс/кв.см). Наявність течі показують бульбашки повітря. В місцях можливої течі, що відкриті не повністю, газ деякий час може утримуватися, тому необхідно проводити спостереження не менше ЗО хвилин до появи бульбашок. Практична чутливість цього метода становить близько 10 Па л/с (10 л мкм/с).
2. Випробування методом внутрішнього гідравлічного тиску.
Цей метод можна застосовувати, коли габаритні розміри контейнера не дозволяють використання вищевказаного метода 1.
2.1. Обладнання:
а) насос;
б) манометр;
в) запірний вентиль;
г) гнучкий шланг.
В кришці контейнера, що випробовують, має бути встановлений ніпель.
2.2. Проведення випробувань.
Контейнер наповнюють водою так, щоб усередині не залишилось повітря. Температура повинна бути постійною. Утворюють внутрішній гідравлічний тиск 0,03 МПа (0,3 кгс/см2). Закривають вентиль і тримають тиск на протязі30 хвилин.
2.3. Якщо немає витоку води і немає зниження внутрішнього тиску, то контейнер вважається герметичним. Деякі зменшення тиску можуть мати місце внаслідок змін температури або впливу повітря, що залишилося в контейнері. В таких випадках повторно підвищують тиск. Чутливість цього методу складає 1 Па л/с (10л мкм/с).
1. РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО
Науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки
Виконавці: М.М.Коротенко, к.т.н.
(керівник розробки),
Войтенко В.А.,
Давідовський О.Р.
ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО У ДІЮ
Наказом Мінекобезпеки України від 1 серпня 1995 р. за № 88
3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
4. ТЕРМІН ПЕРШОЇ ПЕРЕВІРКИ - вересень 1998 р.