Ковші повинні бути сухі, прогріті і очищені від охолодей і виробничих відходів. Вони повинні встановлюватися таким чином, щоб струмінь чавуну був направлений на середину горловини ковша.
Правильність встановлення ковша під зливним носком визначає міксеровий.
8.20. Про наступний злив чавуну з міксера повинен бути поданий звуковий сигнал. Сигнальний пристрій повинен бути зблокований з пусковим пристроєм механізму нахилу міксера.
8.21. Під час заливання чавуну в міксер і при зливі чавуну з міксера в ківш перебування людей під міксером забороняється.
8.22. Злив чавуну в ковші, тільки відремонтовані, дозволяється тільки після їх просушування.
8.23. Наповнення ковшів чавуном до рівня, що перевищує 250 мм від верху ковша, забороняється.
8.24. При виникненні небезпеки прогару кожуха міксера (місцеве почервоніння кожуха) повинне бути проведено термінове обдування місця почервоніння стислим повітрям, проведено випуск чавуну з міксера і прийняті заходи щодо його ремонту.
8.25. Вікно і кожух міксера необхідно очищати від охолодей і скрапу.
8.26. Скачування шлаку з ковшів і міксера повинне бути механізоване, здійснюватися при достатній кількості чавуну, що дозволяє виконати цю операцію без нахилу міксера. Шлак повинен зливатися в шлакові ковші і своєчасно вивозитися з міксерного відділення. Скачування шлаку при непрацюючій вентиляції, що вловлює газ і графіт, забороняється.
8.27. Відбір проб чавуну з-під його струменя забороняється. Відбір проб чавуну повинен здійснюватися із зливного носка міксера або з наповненого ковша. Інструмент для відбору проби повинен бути сухим.
8.28. Забороняється проводити ремонт ковшів в міксерному відділенні, а також подавати "закозлені" і з застиглою кіркою ковші в міксерне відділення.
9.1.1. Доставка шихтових матеріалів, додатків, розкислювачів, а також заправних матеріалів до печей повинна бути механізованою.
9.1.2. Візки для перевезення мульд повинні бути забезпечені зчіпним пристроєм, що виключає знаходження працюючих між візками під час зчеплення або розчеплення мульдових складів, а також упорами або поручнями, перешкоджаючими зміщенню мульд в поздовжньому напрямку при поштовхах і трясіннях.
9.1.3. Для встановлення мульд на балконі пічного прольоту повинні бути влаштовані стелажі у відповідності до вимог п. 7.16 цих Правил.
9.1.4. В мартенівських цехах для встановлення мульд з додатками або розкислювачами допускається влаштування стелажів між печами. Збоку стелажів повинні бути влаштовані упори. Ширина вільного проходу між стелажами і головками печей повинна бути не менше 0,7 м.
9.1.5. В цехах з крановою подачею шихти для транспортування мульд із шихтового двору на балкон пічного прольоту крани повинні бути обладнані механізованими захватами. Керування захватами повинне здійснюватися з кабіни машиніста крана. Влаштування мульдових захватів повинно виключати зривання і падіння мульд.
До обладнання крана мульдовими захватами зачеплення мульд повинне здійснюватися за допомогою гаків і серіг. Конструкція захватних пристроїв повинна виключати падіння мульд при їх перенесенні.
Зачеплення мульд шляхом підведення ланцюга під її дно забороняється.
9.1.6. В цеха з наземними завалочними машинами сипкі матеріали, як правило, повинні доставлятися на робочий майданчик печі в спеціальних бункерах.
9.1.7. Доставка феросплавів в цех повинна здійснюватися в мульдах, контейнерах або бункерах саморозвантажувального типу.
Зберігання підготовлених феросплавів повинне здійснюватися в спеціальних бункерах, розташованих між печами. При цьому повинна бути передбачена можливість видачі феросплавів як в мульди для присадки додатків в піч, так і на задній бік печі для подачі феросплавів безпосередньо в ківш.
При неможливості розміщення бункерів між печами допускається встановлювати їх в торцевій частині пічного прольоту. В цьому випадку видача феросплавів повинна здійснюватися в мульди, встановлені на спеціальні візки з наступним транспортуванням мульд до печей краном.
В діючих цехах, де влаштування бункерів для феросплавів неможливо, зберігання феросплавів допускається в спеціальних бункерах, розташованих в габариті колон пічного прольоту.
Розвантаження феросплавів в бункери і подача їх до печей повинні бути механізовані.
9.2.1. Під час подачі матеріалів на робочі майданчики електропечей повинні виконуватися вимоги п.п. 9.1.1, 9.1.3, 9.1.5 цих Правил.
9.2.2. Між крайніми виступаючими частинами візка і конструкціями будівлі, устаткування і складованими в цеху матеріалами повинен бути забезпечений габарит не менше 0,7 м з обох боків візка.
9.2.3. Влаштування пускового механізму візка для транспортування завалочної бадді повинне виключати можливість самовільного початку його руху.
9.2.4. Підйом завалочної бадді на робочий майданчик печі без сідла (піддону) забороняється.
9.2.5. Для транспортування завалочної бадді краном повинна застосовуватися спеціальна траверса.
9.2.6. Для виконання працюючими робіт нагорі завалочної бадді і всередині її повинні застосовуватися легкі переносні металеві драбини з гачками, що дозволяють закріплювати драбини на борту бадді.
При виконанні робіт всередині бадді один робітник повинен знаходитися зовні.
9.2.7. Доставка матеріалів на балкон робочого майданчика електропечі електромагнітом забороняється.
до вимог п.п. 25.1.1 — 25.1.14 цих Правил.
20.4.1.5. Порядок підготовки, проведення і закінчення роботи на установках, заходи безпеки під час проведення технологічних операцій зважаючи на можливі аварійні ситуації і дії при цьому обслуговуючого персоналу, а також заходи безпеки при прибиранні шлаку, скрапу і відходів виробництва повинні регламентуватися інструкціями, що розроблені на підприємстві.
20.4.1.6. Улаштування, виготовлення, монтаж, ремонт технологічних трубопроводів і колектора пароежекторного насоса повинні відповідати вимогам розділу 5.6 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості.
20.4.1.7. При відсутності на підприємстві виробництва аргону і цехових магістралей аргону допускається застосування газоподібного аргону в балонах.
Для централізованого подавання аргону повинен бути влаштований розподільний пристрій (рампа), звідкіля аргон повинен подаватися до місць його споживання.
Засоби безпечного транспортування і експлуатації балонів повинні відповідати вимогам Правил влаштування і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
При наявності на ділянках споживання ям, приямків, ємкостей порядок допуску людей у них повинен бути визначений інструкцією з безпеки праці (аргон важчий за повітря), що розроблена на підприємстві.
20.4.1.8. Відбір проб і вимірювання температури рідкого металу повинні здійснюватися спеціальним пристроєм з дистанційним керуванням. При тимчасовій несправності пристрою допускається проведення цих операцій ручним способом у відповідності до інструкції з безпеки праці.
20.4.1.9. На гідросистемах, в яких робочій газ контактує з мастилом, повинен бути встановлений максимально допустимий вміст кисню в робочому газі.
20.4.1.10. Феросплави та інші порошкоподібні матеріали, що завантажуються у саморозвантажувальний пневмонагнітач і ті, що вводяться в рідкий метал, повинні бути просушеними.
20.4.1.11. Висота наповнення ковша і загальна кількість присадок повинні включати можливість виплескування шлаку і металу при позапічній обробці.
20.4.2.1.1. Установки продувки рідкого металу аргоном повинні бути обладнані: пускозапірною арматурою трубопроводів аргону, приладами контролю, травлення і витрат аргону, засобами сигналізації та зв'язку.
20.4.2.1.2. Тиск аргону в аргонопроводах до початку продувки повинен бути не нижче ніж мінімально допустимий проектом.
20.4.2.1.3. Фурми для продувки рідкого металу аргоном повинні бути просушені і підігріті в спеціальній печі до температури, що регламентована технологічними інструкціями підприємства.
20.4.2.1.4. Доставка розкислювачів та легуючих на ділянку продувки рідкого металу повинна здійснюватися конвеєрним транспортом або у контейнерах.
20.4.2.1.5. Режим продувки рідкого металу, при присаджування розкислювачів, легуючих, ввод охолоджуючого елемента (сляба, тощо), засоби безпечної заміни фурм і охолоджуючого елемента повинні передбачатися інструкціями підприємства.
20.4.2.2.1. Аргоном дозволяється продувати всі марки сталі. Для продувки використовується аргон марок А, Б або В згідно ГОСТ 10157-79.
20.4.2.2.2. Для запобігання стікання шлаку необхідно провадити підбивки носика ковша магнезитом, доломітом або іншими подібними їм матеріалами.
20.4.2.2.3. Ківш з металом перед продувкою аргоном повинен установлюватися на спеціальному стенді.
20.4.2.2.4. Подача аргону в фурму повинна проводитися після виведення фурми над ковшем. Втрати аргону повинні забезпечувати інтенсивне, а не бурхливе перемішування металу по всьому об'єму ковша, яке виключає оголення дзеркала металу.
Глибина занурення фурми в метал повинна складати 300-400 мм від днища ковша.
20.4.2.2.5. Тиск аргону в мережі газопроводу повинен бути не менше, ніж 1 МПа (10 кгс/кв.см), а перед фурмою не менше, як 0,4 МПа (4 кгс/кв.см).
20.4.2.2.6. Тиск і витрати аргону повинні контролюватися електронними приладами з межами вимірювання, відповідно, 0-16 кгс/кв.см і 0-100 Н*куб.м з класом точності 1,5%.
20.4.2.2.7. Заміна фурми на установці повинна провадитися за допомогою крана.
20.4.2.2.8. При аварійних ситуаціях продувка металу в ковші аргоном припиняється, фурма виймається з металу і ківш подається на розливку.
20.4.3.1. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що забезпечує функціонування механізмів в безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі, і автоматичне відключення їх роботи при відхиленні контролюємих параметрів від проектних (заданих) значень.
20.4.3.2. Механізми пересування сталевоза і пересувної платформи вакуумної камери повинні мати блокування, яке виключає можливість вимикання механізму переміщення сталевоза при знаходженні торця всмоктуючого патрубка вакуумної камери на рівні або нижче верхньої кромки сталерозливного ковша, що встановлений на сталевозі.
20.4.3.3. Механізм переміщення пересувної платформи повинен бути обладнаний системою блокувань, яка виключає вихід всмоктуючого патрубка з рідкого металу при тиску у вакуумній камері нижче за атмосферний.
20.4.3.4. У схемі джерела живлення механізмів установок повинні бути передбачені блокування, що виключають можливість ввімкнення установок при: зниженні витрат (протікання) води крізь газоохолоджувач нижче мінімально допустимого проектом; несправності резервного насоса в системі охолодження газу; появи води у газоохолоджувачі.
20.4.3.5. Відключення газоохолоджувача повинне здійснюватися після охолодження вакуумної камери. Температура охолодження повинна бути нижче температури спалаху конденсату, що утворюється.
20.4.3.6. Очистка газоохолоджувача від пилу повинна провадитися після закінчення вакуумування і заповнення вакуумної камери азотом.
20.4.3.7. Система охолоджування повинна бути обладнана датчиками протікання і температури води з автоматичним подаванням світлового і звукового сигналів про порушення заданих параметрів охолодження і відключення джерел живлення механізмів установок.
При аварійному зупиненні подачі води в системі охолодження повинне бути передбачене резервне водопостачання.
20.4.3.8. Наново відфутерований патрубок вакуумної камери повинен бути просушений і розігрітий до робочої температури, яка встановлена технологічною інструкцією.
Швидкість опускання патрубка вакуумної камери повинна бути оптимальною і достатньою для проходження шлаковідділювача (без його розплавлення) крізь шар шлаку і без порушення вакууму.
20.4.3.9. Подача феросплавів на дільницю порційного вакуумування повинна здійснюватися в контейнерах або конвеєрним транспортом.
20.4.3.10. Провадження робіт з герметизації вакуумної камери повинне здійснюватися: після установки патрубка на пісковий затвор і заповнення вакуумної камери азотом або аргоном до атмосферного тиску; після розбирання електричної схеми керування механізмами пересування і повертання вакуумної камери, а також при находженні ключа-бирки у особи, яка відповідає за безпечну експлуатацію установки.
20.4.3.11. В електричній схемі керування пароежекторним насосом, повинна бути передбачена система блокувань, яка забезпечує його зупинення при: підвищенні тиску і температури пари вище, ніж встановлено проектом; припиненні подавання електроенергії; порушенні цілісності трубопроводів і арматури пари або води.
20.4.3.12. Влаштування і експлуатація електричної системи електроопалювання вакуумної камери повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, ГОСТ 12.2.007.0-75 та ГОСТ 12.2.007.9-88.
20.4.3.13. Заміна графітових електродів електрообігріву повинна здійснюватися: після закінчення вакуумування, продувки вакуумної камери азотом або аргоном і встановлення патрубка на пісочний затвор; після розбирання електричних схем керування механізмами переміщення і електрообігріву вакуумної камери і при знаходженні ключа-бирки у особи, відповідальної за безпечну експлуатацію установки.
20.4.3.14. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані пристроєм для допалювання відходячих газів, в тому числі, окису вуглецю.
20.4.4.1. На установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування поширюються вимоги п.п. 14.3.2 — 14.3.4; 14.6.8 цих Правил.
20.4.4.2. Установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що забезпечує функціонування механізмів у безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі і автоматичне вимикання їх роботи при відхиленні параметрів, що контролюються, від проектних (заданих) значень.
20.4.4.3. На механізми переміщення кисневої фурми розповсюджуються вимоги п.п. 14.1.16; 14.10.1; 14.10.2 цих Правил.
20.4.4.4. Порядок розгерметизації вакуумної камери повинен встановлюватися інструкціями, опрацьованими на підприємствах.
20.4.4.5. Введення розкислювачів і легуючих матеріалів в ківш з рідким металом під вакуумом повинне здійснюватися через вакуумний шлюз, конструкція якого повинна забезпечувати збереження вакууму в системі.
20.4.4.6. На електричну схему керування пароежекторним насосом поширюються вимоги п. 4.7 цих Правил.
20.4.4.7. Кришки вакуумних камер при відкритті повинні відводитися вбік.
Кришки відкидного типу при наявності їх на вакуумних камерах повинні бути забезпечені пристроями, що виключають самочинне їх закриття.
Кришки камер повинні бути теплоізольовані.
20.4.4.8. На дно вакуумної камери під ківш повинен встановлюватися металевий піддон.
20.4.4.9. Вакуумний затвор при вакуумуванні повинен відчинятися поступово.
20.4.4.10. При вакуумуванні струменя сталі, що переливається з ковша в ківш, майданчик для розливальника збоку ковша повинен бути обладнаний суцільним теплоізоляційним огородженням на висоту поручнів. З обох боків майданчик повинен мати сходи з кутом нахилу 45 градусів.
20.4.4.11. Приміщення вакуумних насосів повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.
Розташування в приміщенні насосної устаткування, що не має відношення до вакуумування, забороняється.
20.4.4.12. Витяжна труба вакуумних насосів повинна бути виведена на висоту, передбачену Правилами безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії.
20.4.5.1. Установки вдування порошкоподібних матеріалів в рідкий метал повинні бути обладнані пускозапірною арматурою трубопроводів аргону, приладами контролю тиску і витрат аргону, порошкоподібного матеріалу, а також засобами сигналізації і зв'язку.
20.4.5.2. Влаштування, виготовлення, монтаж, ремонт і експлуатація пневмонагнітачів повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
20.4.5.3. Доставка матеріалів до установки повинна здійснюватися в саморозвантажувальних контейнерах, що повинні бути герметичні і вологонепроникні.
20.4.5.4. Завантаження вибухонебезпечних порошкоподібних матеріалів в контейнер повинне бути механізоване і провадитися в інертній атмосфері.
20.4.5.5. Пневмонагнітач перед завантаженням порошкоподібними матеріалами повинен продуватися аргоном.
20.4.5.6. Забороняється робота на установці при порушенні герметичності системи подачі порошкоподібних матеріалів; підйомі тиску в пневмонагнітачі вище максимально встановленого проектом; заварюванні або зруйнуванні сопла фурми; припиненні подачі аргону під час вдування порошкоподібних матеріалів; виході з ладу діючих механізмів підйому і опускання фурми; непрацюючій системі вловлювання пилу і газу.
20.4.5.7. Видувати порошкоподібний матеріал з пневмонагнітача і тракту подачі в атмосферу цеху забороняється.
20.4.5.8. Конструкція з'єднання завантажувального контейнера і пневмонагнітача повинна забезпечувати герметичність.
20.4.6.1. Роздягання зливків повинне провадитися згідно з вимогами інструкцій підприємств, опрацьованих у відповідності до застосованих на них технологій.
Для роздягання зливків повинні застосовуватися стриперні крани або наземні машини. В діючих цехах, де стриперні крани відсутні, витягання зливків з виливниць допускається провадити за допомогою кранів.
Забороняється витягання зливків, що приварені до виливниць, шляхом розгойдування і ударів виливниць по будь-яких предметах або скидання виливниць з висоти на підлогу приміщення.
Для витягання зливків, що застряли в виливницях, і недоліків повинні застосовуватися спеціальні пристрої.
20.4.6.2. Знаходження людей в канаві при роздяганні і на виносі зливків забороняється.
20.4.6.3. Відбивати ливники в канаві або у висячому положенні забороняється.
20.4.6.4. Перед підйомом центрових з них повинні бути зняті воронки.
20.4.6.5. Виливниці, що прибираються з канави, повинні встановлюватися в певних місцях на стелажах або плитах.
20.4.6.6. Зберігання зливків в розливному прольоті не допускається. Зливки, що не можуть бути відправлені в прокатні цехи, повинні надсилатися на склад. При технологічній необхідності допускається тимчасове укладання зливків на підлогу цеху з дотриманням встановлених габаритів.
20.4.6.7. Для обігріву робочих в холодний і перехідний періоди року у стриперному відділенні і на складі зливків повинні бути влаштовані опалювальні приміщення.
20.4.6.8. Зливки повинні укладатися в правильні штабелі, між якими повинні бути влаштовані проходи шириною не менше 1 м.
Укладання круглих зливків повинне здійснюватися на спеціальні стелажі, що виключають їх розкочування.
Допустима висота штабелів зливків повинна бути наведена в інструкціях підприємств.
20.4.7.1. Всі виробничі процеси МБЛЗ, починаючи з лиття металу і закінчуючи видачею заготовок на стелажі, повинні бути механізовані і автоматизовані. Повинна бути також передбачена можливість ручного керування роботою цих механізмів.
20.4.7.2. Зона вторинного охолодження повинна бути виділена в окреме приміщення, яке має теплоізолюючі стіни і витяжну вентиляцію.
Двері, що ведуть в приміщення зони вторинного охолодження, під час лиття металу повинні бути закриті на замок.
Для обслуговування зони вторинного охолодження повинні бути влаштовані майданчики і сходи.
20.4.7.3. Технологічне устаткування, розташоване нижче зони вторинного охолодження, до тягнучих пристроїв включно, повинне бути розміщене в приміщенні з вогнестійкими стінами. Доступ обслуговуючого персоналу до цього приміщення під час лиття металу забороняється.
20.4.7.4. МБЛЗ повинна бути обладнана гучномовним і телефонним зв'язком, сигналізацією і при необхідності телевізійним пристроєм для спостереження за роботою окремих агрегатів.
20.4.7.5. Всі закриті пости керування МБЛЗ повинні бути забезпечені кондиціонованим повітрям та звукоізольовані.
20.4.7.6. Пульт керування МБЛЗ повинен мати прилади контролю кількості і температури води, що надходить для охолодження кристалізатора і до зони вторинного охолодження.
20.4.7.7. Змащення кристалізатора повинне бути механізоване. Механізми МБЛЗ повинні мати централізоване змащення.
При роботі зі шлаковим покриттям меніску металу в кристалізаторі всі суміші, що застосовуються, повинні бути просушені або прогартовані у відповідності до технологічної інструкції.
20.4.7.8. В системі охолодження кристалізатора і зони вторинного охолодження повинне бути передбачене аварійне водопостачання у випадку вимкнення основної системи.
У випадку припинення або зменшення подачі води в кристалізатор і в зону вторинного охолодження на пост керування МБЛЗ повинні автоматично подаватися звукові і світлові сигнали, і лиття сталі повинне бути негайно припинене.
Наявність вологи у внутрішній порожнині кристалізатора не допускається.
20.4.7.9. Починати лиття сталі до подачі води в систему охолодження кристалізатора і до зони вторинного охолодження забороняється.
20.4.7.10. Для попередження розриву заготовки, що утворюється в кристалізаторі, і прориву рідкого металу із заготовки після її виходу з кристалізатора повинні дотримуватися такі вимоги: для запобігання зависання заготовки кристалізатор повинен мати зворотно-поступальний рух; пуск тягнучих пристроїв повинен провадитися після заповнення кристалізатора металом до рівня, що передбачений інструкцією підприємства; пуск тягнучих пристроїв і механізму качання кристалізатора повинен провадитися плавно з поступовим збільшенням швидкості; швидкість витягання заготовки з кристалізатора повинна встановлюватися інструкцією підприємства; система вторинного охолодження заготовок повинна забезпечувати рівномірність їх охолодження.