Авто- та електронавантажувачі
Випуск на лінію авто- та електронавантажувачів повинен здійснюватися тільки після перевірки їх технічної справності та відповідної відмітки в шляховому листку щодо справності навантажувача.
Під час роботи навантажувача вантажі, що піднімаються та перевозяться, не повинні перевищувати допустиму вантажопідйомність автонавантажувача та не повинні викликати його перевантаження за величиною вантажного моменту.
На всіх навантажувачах повинен бути прикріплений напис з вказівкою вантажопідйомності залежно від відстані між опорною (вертикальною частиною) захоплювальної вилки та центром ваги вантажу.
Автонавантажувачі, що працюють від двигуна внутрішнього згоряння, повинні бути обладнані глушниками та іскрогасниками.
Пускова апаратура електронавантажувачів, працюючих від акумуляторних батарей, повинна бути поміщена в щільні та міцні кожухи, що відкриваються тільки під час оглядів і ремонтів машин.
У зоні роботи навантажувачів не повинні проводитися інші перевантажувальні роботи, проходити шляхи ручного перенесення та перевезення вантажів.
Під час захоплювання вантажу потрібно виконувати такі вимоги:
вантаж повинен розміщуватися на захоплювальній вилці таким чином, щоб перекидний момент, що виникає, був мінімальним, причому вантаж повинен бути притиснутий до вертикальної частини захоплювальної вилки або огородження;
не дозволяється відривати примерзлий або затиснутий вантаж;
не дозволяється піднімати вантаж у разі відсутності під ним просвіту, необхідного для вільного проходу вилки;
не дозволяється укладати вантаж краном безпосередньо на захоплювальний пристрій навантажувачів;
не дозволяється ставати на вили або лист навантажувача до повного їхнього опускання на поверхню, а також перебувати на шляху руху навантажувача;
під час роботи з вилочним захоплюванням вантаж повинен розподілятися рівномірно на обидві лапи і може виходити вперед за межі вилки не більше третини довжини лап за умови, що центр ваги вантажу буде перебувати від вертикальної частини вилок не далі допустимого для даного типу навантажувача;
не дозволяється укладання вантажу на вилочному захваті вище рами або захисного пристрою, що унеможливлює падіння вантажу через раму;
великогабаритні вантажі дозволяється укладати вище захисного пристрою. У цьому випадку допускається перевозити за один раз не більше одного місця; під час руху машини в проїздах і укладанні вантажу повинен бути задіяний працівник для керівництва рухом машини шляхом подачі команд водієві.
Транспортувати вантажі можна в разі наступного положення робочих частин машини:
рама повинна бути відхилена назад до межі;
захоплювальний пристрій повинен забезпечувати перенесення вантажу на висоті, не меншій величини кліренсу автонавантажувача, але не більшій 500 мм для машин на пневматичних шинах і 250 мм для машин на вантажострічках;
захоплювальні вилки електронавантажувача повинні перебувати на висоті не більше 300 мм від землі (підлоги).
Під час роботи навантажувачів відрізок шляху попереду, що проглядається водіями, повинен бути не менше8м під час роботи на відкритих площадках і не менше 5 м у разі роботи на складах.
Під час роботи навантажувача зі стрілою застропований вантаж необхідно спочатку підняти, а потім переносити. Усі рухи навантажувачів повинні вироблятися плавно, без ривків, щоб уникнути розгойдування вантажу.
Переміщати навантажувачами дрібні вантажі потрібно на вантажних площадках, піддонах, металевих листах та інших пристосуваннях, надійно прикріплених до вил навантажувача. Без цих пристосувань можна транспортувати тільки вантажі, стійко укладені на вила.
Максимальний ухил, по якому дозволяється транспортування вантажів навантажувачем, повинен бути на 3° менше можливого кута нахилу рами навантажувача назад.
Штабелювання вантажів повинно здійснюватись згідно зі схемою їх укладання.
Під час штабелювання або навантаження вантаж повинен укладатися на прокладки або стелажі, що забезпечують вільний вихід вилки з-під вантажу.
Робота навантажувачів на рампах складів, естакадах і вантажних столах дозволяється тільки за наявності огороджень, що виключають падіння навантажувачів.
Механічні візки й тягачі
Механічні візки (акумуляторні, авто-, автоелектричні тощо) та тягачі (пневмоколісні трактори) повинні експлуатуватися водіями, що мають посвідчення на право керування ними.
Справність візків і тягачів необхідно перевіряти перед виїздом з гаража на початку зміни та в разі виявлення дефектів забороняти експлуатацію.
Важелі керування візком, а також площадка, на якій стоїть водій, повинні мати пристрої, що огороджують та не допускають пошкодження рук і ніг водія.
Рукоятки важелів керування повинні бути нетеплопровідними та неелектропровідними.
Електроприводні візки та електротягачі повинні бути обладнані щонайменше одним вимикачем струму, що спрацьовує автоматично в разі залишення водієм робочого місця.
Перед навантаженням і розвантаженням механічних візків або причепів, які зчеплені з тягачем, необхідно включити гальма, а у випадку знаходження на похилій площині - заблокувати ходові колеса.
Для недопущення наїзду однієї рухомої одиниці на іншу зчіпка причіпних візків між собою, а також між візком і тягачем повинна бути жорсткою.
Укладання вантажів на причіпні візки та знімні площадки повинна виключати можливість падіння вантажів під час транспортування.
Під час завантаження причіпних візків за допомогою кранів водій повинен перебувати поза зоною переміщення вантажу.
Залежно від виду вантажу та способу навантаження або розвантаження необхідно між платформами (кузовами) візків або причепів і площадками (рампами, естакадами) залишати прохід не менше1м або ставити транспорт так, щоб зовсім не було проходу.
Перевезення пасажирів на механічних візках, авто- і електронавантажувачах, тягачах не на пасажирських сидіннях не дозволяється.
Машини трюмної механізації
Для роботи в трюмах варто застосовувати переважно машини з живленням від акумуляторів або від електромережі порту чи судна.
Електрифіковані трюмні машини повинні вмикатися в живильну електромережу тільки після їхньої установки в трюмі та заземлення їхніх корпусів. Знімати заземлення можна тільки після відключення живлення машини. Спуск машини в трюм і підйом їх з включеним у мережу кабелем не дозволяється.
У місцях можливого пошкодження живильного кабелю останній повинен бути захищений.
У пересувних електрифікованих трюмних машин, як правило, повинний бути передбачений пристрій для автоматичного підбирання живильного кабелю.
Підключення кабелю машини до електромережі здійснюється судновим електриком з дозволу змінного інженера-механізатора та з відома машиніста. Зовнішній огляд машини повинен здійснюватися машиністом, а огляд заземлення - судновим електриком.
Перед пуском машини в хід машиніст повинен попередити працюючих поблизу механізаторів звуковим сигналом.
Трюмні машини, що працюють зі шкідливими вантажами та вантажами, що порошать, повинні мати, як правило, дистанційне управління. У тих випадках, коли це зробити неможливо, повинні бути передбачені пристрої для захисту водія від дії шкідливих речовин і пилу.
У разі відкритих люків не допускається застосування на твіндечних палубах бульдозерів і навантажувачів без дистанційного управління.
Робота бульдозерів і навантажувачів без дистанційного управління може бути допущена за умови вживання заходів, що виключають їх падіння в трюм або обвалення на них складованих у трюмі вантажів або матеріалів.
Для перенесення машин трюмної механізації на них повинні бути передбачені пристрої для стропування, а в разі їх відсутності необхідно застосовувати спеціальні захвати.
Спуск і підйом машин повинні проводитися за командою керівника робіт у присутності водія машини.
Не допускається перебування та робота машин трюмної механізації, що не мають дистанційного управління, під піднятим вантажем (у просвітах люків тощо) або в місцях, над якими він переноситься. Переносні драбини
Переносні драбини та їх експлуатація повинні відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 252 (далі - НПАОП 0.00-1.30-01).
Лати
Для спуску та підйому вантажу в похилому напрямку як найпростіше пристосування для вантажів вагою до 500 кг можуть застосовуватися лати.
Лати повинні мати на верхніх кінцях сталеві гаки зі штабового заліза для міцного захоплювання за підлогу вагона, платформи або кузов автомобіля; на вершину лати повинне бути надіто залізне кільце; нижній кінець лати повинен бути окутий залізом і мати клинчасту форму. Товщина металу для гаків повинна бути не менше 15 мм.
Парні лати повинні мати не менше трьох залізних стяжок із заплечиками та гайками на кінцях.
Під час спуску або підйому вантажу по латах механізатори повинні перебувати тільки з боків вантажного місця.
Містки, сходні та трапи
Для переходу працівників з вантажем з вагона у вагон або з вагона в склад, а також із судна на судно застосовуються містки, сходні та трапи жорсткої та міцної конструкції.
Містки і сходні повинні бути виготовлені з дощок товщиною не менше 50 мм. З нижнього боку містки повинні бути скріплені залізними або дерев’яними планками з інтервалами не більше 500 мм. Металеві містки повинні виготовлятися з рифленого заліза товщиною не менше 5 мм.
Для однобічного руху містки повинні мати ширину не менше 1 м, для двобічного руху з вантажем - не менше 1,5 м.
Кінці сходень і містків, покладених на вагон, повинні мати гаки для зчеплення з дверною рейкою, а для вагонів, що не мають дверної рейки, - шипи або упори.
Сходні повинні мати спеціальні рими для кріплення їх на борті судна. Сходні повинні бути закріплені на борті так, щоб вони не рухалися по борту судна.
Не можна створювати зустрічні потоки людей на трапах.
У разі улаштування містків і сходень, що мають поворотні коліна, у місцях повороту влаштовуються площадки розміром не менше 1,5х 1,5 м.
Сходні, містки та трапи повинні мати по обидва боки міцні поручні висотою не менше1м.
Для запобігання падінню людей у воду під сходнями та трапами, між бортом судна і берегом або причалом повинні бути розтягнуті брезенти, вантажні або інші міцні сітки, виготовлені з рослинного матеріалу.
Для забезпечення безпеки руху необхідно постійно перевіряти справність трапів, містків і сходень, установлених із судна на причал.
Троси, ланцюги та блоки вантажопідіймальних пристроїв
Ланцюги, сталеві троси, прядив’яні та бавовняні канати, рослинні канати, канати з полімерних матеріалів та комбіновані, що застосовуються в якості вантажних шкентелів, вантових, несучих, тягових і стропів, повинні відповідати вимогам відповідних стандартів і мати сертифікат (свідоцтво) заводу-виготовлювача щодо їх випробування.
Троси, що не мають свідоцтва щодо їх випробування, до застосування не допускаються.
У лебідках, призначених для підйому людей, застосовувати троси діаметром менше 7 мм не дозволяється.
Прядив’яні та бавовняні канати допускаються до застосування тільки для виготовлення стропів.
На кожному тросовому стропі повинна бути металева бирка або ковзна незнімна втулка з вибитим на ній зазначенням допустимого навантаження для даного стропа, його номера і дати наступного випробування.
Під час проведення робіт у місцях з підвищеною вологістю необхідно застосовувати смоляні троси замість прядив’яних.
Гаки та скоби повинні бути куті або штамповані. Застосування литих гаків і скоб не дозволяється.
Під час підйому вантажів вагою понад 10 т замість вантажних гаків рекомендується застосовувати вантажні петлі (скоби, серги).
Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, траверси, кліщі тощо), а також тара для транспортування вантажів (ковші, контейнери, бадді) повинні проходити технічне опосвідчення та огляди.
Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні проходити:
технічне опосвідчення - на заводі-виробнику, а після ремонту - на
підприємстві, де вони ремонтувались (під час технічного опосвідчення - оглядати та випробувати протягом 10 хвилин навантаженням, яке на 25 % перевищує їх номінальну вантажопідйомність);
огляд - перед видачею вантажозахоплювальних пристроїв у роботу, а також у процесі експлуатації в установлені терміни, але не рідше ніж через1місяць - для траверс, тари, кліщів та інших захватів; через кожні10днів - для стропів, за винятком таких, що рідко використовуються, що повинні оглядатися перед виданням їх у роботу.
Тару для переміщення вантажопідіймальними машинами дрібноштучних, сипких та інших вантажів необхідно оглядати згідно з затвердженою керівництвом порту інструкцією.
Результати огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв повинні заноситися до „Журналу обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв” за формою, наведеною в додатку 5 НПАОП 0.00-1.30-01.
У разі експлуатації канатів і шнурів із рослинних та синтетичних волокон технічне опосвідчення необхідно проводити1 раз на6місяців, огляд їх - 1 раз на 10 днів, результати - заносити до „Журналу обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв“.
Для зберігання стропів й інших вантажних пристосувань у порту повинні бути спеціальні приміщення (такелажні комори). Ці приміщення повинні бути утепленими та опалюватися.
Такелаж (ланцюги, скоби тощо) повинен зберігатися, не торкаючись землі, на підставках, гачках, у вічках тощо.
Рослинні канати повинні зберігатися окремо від іншого такелажу; їх варто підвішувати на оцинкованих гаках або дерев’яних кілочках.
15 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНО- РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ, ТРАНСПОРТНИХ І СКЛАДСЬКИХ РОБІТ 15.1 Загальні вимоги
Вантажно-розвантажувальні, транспортні та складські роботи в
морських рибних портах необхідно виконувати, як правило, за допомогою вантажопідіймальних і транспортних машин, механізмів і устаткування, а також засобів малої механізації з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.009-76 „ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 23.03.76 № 670 (із змінами та
доповненнями) та ГОСТ 12.3.020-80 „ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29.04.80 № 1973 (із змінами та доповненнями).
Усі вантажні операції в рибних портах повинні проводитися за технологічними картами, затвердженими начальником порту та погодженими зі службою охорони праці.
Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт є
обов’язковим для вантажів вагою понад 50 кг і в разі підіймання вантажів на
висоту понад 3 м.
Виконання вручну допоміжних операцій під час механізованого перевантаження, а також окремих видів ручних перевантажувальних робіт допускається тільки в разі підіймання одним працівником під час укладання та знімання вантажу до 50 кг.
Місця проведення вантажних операцій і шляхи переміщення вантажів повинні утримуватися в належному порядку.
Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт у вечірній та нічний часи всі робочі місця повинні бути обладнані штучним освітленням відповідно до діючих норм освітленості.
Механізатори та інші працівники, пов’язані з роботою залізничного рухомого складу на території порту, повинні бути проінструктовані виконавцем робіт (стивідором) дільниці щодо безпечних методів вантажно-розвантажувальних і маневрових робіт залізничного рухомого складу.
У випадках, коли зона, що обслуговується
вантажопідіймальною машиною, цілком не проглядається з місця управління краном (лебідкою) і у випадку відсутності між машиністом крана (лебідником) і стропальником (зачіплювачем) радіо- або телефонного зв’язку для передачі сигналів стропальника (зачіплювача) машиністу крана (лебіднику), повинен бути призначений сигнальник з числа механізаторів, які мають відповідний стаж роботи не менше одного року. Відкриття і закриття вантажних люків на верхній і твіндечній палубах проводиться тільки силами суднової команди. У виняткових випадках відкриття та закриття трюму і зазначених люків може проводитися механізаторами під керівництвом суднової адміністрації, яка відповідає за дотримання заходів безпеки.
Вантажний люк для проведення робіт повинен бути відкритий повністю.
Лючини повинні зніматися в певному порядку з середини люка до країв послідовно з усіх рядів. Закриття проводиться в зворотному порядку за номерами.
Зняття та постановку бімсів необхідно проводити тільки спеціальними бімсовими стропами з відтягненнями. Направляти бімси руками не дозволяється. Виривати бімси, якщо їх заїло в гніздах або завалило вантажем, не дозволяється. Не дозволяється залишати бімсові стропи в підвішеному стані.
Зняті бімси та лючини повинні бути акуратно складені за номерами в стійкі штабелі на палубі, щоб вони не заважали проведенню вантажних робіт і з таким розрахунком, щоб уздовж комінгса люка залишався вільний прохід завширшки не менше1м.
Під час зняття та постановки бімсів і лючин перебування людей у трюмі не дозволяється.
Докерам-механізаторам, які перебувають на борту судна, не дозволяється ходити по лючинах трюмних люків, закритих брезентом.
Навантаження або вивантаження судна в разі частково знятих і незакріплених бімсів не дозволяється.
Перед початком вантажно-розвантажувальних робіт необхідно перевірити надійність кріплення стопорними пристроями відкритих люкових кришок та установку їх на штатне місце кріплення.
Відкриття та закриття механічних люкових закриттів повинно проводитися тільки судновою командою.
Шарнірні люкові закриття, а також такі, що скочуються, повинні надійно кріпитися у відкритому положенні так, щоб був неможливим їх випадковий зсув.
Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт на суднах, де висота комінгсів люків менше 0,75 м, повинні встановлюватися тимчасові огородження люків висотою не менше 1 м. Леєрні огородження необхідно також встановлювати у твіндеках і шельтердеках.
До початку перевантажувальних робіт під час вручення
капітаном судна повідомлення щодо готовності судна до вантажних операцій (нотісу) адміністрація порту (черговий диспетчер порту або дільниці, старший стивідор або стивідор) разом з адміністрацією судна проводять ретельну перевірку готовності судна до безпечного проведення на ньому вантажних операцій.
До початку перевантажувальних робіт стивідор разом з
вахтовим помічником капітана повинні переконатися в наявності штатних трюмних трапів і перевірити їх справність. Спускатися в трюм без такого трапа не дозволяється.
Механізатори повинні спускатися в трюм і підніматися з трюму трапом, розташованим у просвіті люка, тільки поодинці та в перервах між підйомом і спуском вантажу або вантажозахоплювальних пристроїв. Під час спуску та підйому трапом не дозволяється тримати в руках інструмент, такелаж, пристосування та інші предмети.
Не дозволяється користуватися переносними драбинами
замість трапів і сходень. В окремих випадках дозволяється застосування
для спуска механізаторів з палуби судна на вантаж навісних металевих драбин висотою не більше6м, які повинні бути надійно прикріплені до комінгса люка або інших жорстких конструкцій судна. Металеві драбини висотою понад 3,0 м повинні бути обладнані огороджувальними дугами з вертикальними зв’язками. Трапи, що використовуються для спуска людей у трюм і підйому їх з трюму, повинні бути жорсткої конструкції.
Проходи, трапи, перехідні містки не можна захаращувати різними предметами та вантажами. Доступ до несправних трапів і проходів повинен бути перекритий з вивішуванням напису про закриття проходу.
Підйом з трюму та спуск у нього людей на вантажах, стропах, майданчиках, баддях, сітках, вантажними шкентелями не дозволяється.
Перед спуском у трюм через люк стаціонарного трапа необхідно перевірити надійність застопорення кришки люка. Підходи до трюмних трапів повинні бути вільними.
Спуск людей неосвітленим трапом у неосвітлений трюм не дозволяється.
Підніматися з трюму або спускатися в трюм під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт можна тільки з дозволу сигнальника.
У разі виявлення несправності суднових трапів потрібно негайно повідомити вахтовому помічникові капітана судна.
Такелаж і пристосування повинні подаватися в трюм за допомогою крана або суднової лебідки після попередження про це докерів- механізаторів, які працюють у трюмі; скидання їх не дозволяється. Предмети вагою до 30 кг дозволяється опускати в трюм або піднімати з трюму вручну за допомогою троса з дозволу сигнальника.
Приступати до підйому вантажів судновою лебідкою (краном) можна тільки після її ретельного огляду та випробування вхолосту.
Не дозволяється залишати вантаж, грейфери й інші захоплювальні пристосування в підвішеному стані під час перерви в роботі.
Перед початком вантажно-розвантажувальних робіт вантажні пристрої на судні повинні бути підготовлені до вантажних операцій, палуба звільнена від усіх сторонніх предметів, слизькі місця посипані, нерівності в місцях проведення робіт усунуті. У темний час доби палуба та люки повинні бути добре освітлені.
Перед початком вантажних операцій особи, відповідальні за вантажні пристрої, зобов’язані перевірити справність усіх вантажних засобів.
У разі спареної роботи суднових стріл кут, утворений вантажними шкентелями, не повинен перевищувати120°, а допустиме навантаження - 50 % робочого навантаження стріли з меншою