На території кожного причалу, критих і відкритих площ повинні бути передбачені та розмічені проходи і проїзди між штабелями вантажів відповідно до затвердженої адміністрацією порту схеми розміщення вантажів на складі.
Необхідно передбачати безпечні проходи та проїзди між штабелями складованих на причалі вантажів. Швартовні пристрої, розташовані на причалі, повинні бути вільними від вантажу.
Ширина вільних проходів, що залишаються уздовж краю причалу, повинна бути не менше1м.
Усі люки колодязів для подачі води і пари на судна, каналізаційні та інші люки, що знаходяться на території порту, повинні бути закриті справними, міцними кришками з ручками або спеціальними прорізами для їхнього відкривання.
На території порту не допускається наявність необгороджених відкритих люків, котлованів, траншей тощо. У темний час доби огородження небезпечних місць повинні освітлюватися.
Без дозволу адміністрації порту знімати, змінювати або переміщати огородження або інші пристрої, що забезпечують безпеку робіт, не дозволяється.
Шляхи, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних джерел води, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю й обладнання, засобів пожежогасіння, зв’язку та до електроустановок повинні бути завжди вільними.
На території порту на видних місцях повинні бути встановлені табло з вказівкою номерів телефонів аварійно-рятувальних служб, зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаками місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схематичним планом руху транспортних засобів, у якому вказано розташування будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, дозволені та заборонені напрямки поворотів, зупинки, виїзди, з’їзди тощо.
На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об’ їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.
Не дозволяється стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менше 10 м від в’ їзних воріт на територію, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв джерел води, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів. У зазначених місцях повинні встановлюватися відповідні заборонні знаки.
Місця переходу та переїзду через внутрішні портові автомобільні та залізничні шляхи повинні бути позначені спеціальними покажчиками, оснащені необхідними попереджувальними знаками.
Шляхи на території порту, причали, вантажні майданчики та підлоги складів повинні бути з твердим, рівним, неслизьким покриттям і мати необхідний ухил для стоку води.
У разі розміщення поблизу будівель і споруд залізничних колій, останні повинні бути не ближче6м від осі колії до виходів з будівель і споруд. За неможливості виконання цієї вимоги біля виходів повинні бути встановлені запобіжні огородження та сигнали, що попереджують людей про рух залізничного транспорту.
По боках головних проїздів порту повинні бути влаштовані тротуари для пішоходів шириною не менше 1,5 м, що піднімаються над поверхнею шляхів більше ніж на10см і мають ухили для забезпечування стоку води.
Ширина проїздів у разі одностороннього руху транспорту повинна бути не менше 3,5 м, а в разі двостороннього - не менше 6,25 м.
Проїзди та проходи повинні бути вільними для руху та безпечними.
Для безпечного руху людей по території порту шляхи для проходу людей повинні влаштовуватися так, щоб уникати перетинання їх з проїзними шляхами.
На всіх місцях перетинання і крутих поворотів повинні бути вивішені попереджувальні знаки.
У небезпечних місцях варто встановлювати добре освітлювані в темний час доби попереджувальні плакати, що не дозволяють перехід.
У місцях з великим рухом на час небезпеки необхідно встановлювати спеціальні пости.
Шляхи для транспорту на території порту повинні влаштовуватися відповідно до норм і технічних умов проектування автомобільних шляхів і протипожежних норм будівельного проектування.
Під’їзні та внутрішні дороги морських рибних портів повинні задовольняти вимоги ДБН В.2.3-4-2000 „Споруди транспорту. Автомобільні дороги”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.04.2000 №66, та СНиП 2.05.07-91 „Промышленный транспорт”, затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 № 18.
Рух на території порту регулюється встановленими дорожніми знаками, що освітлюються в темний час доби. На перехрестях з інтенсивним рухом установлюються світлофори.
Швидкість руху автотранспорту на території порту встановлюється відповідним наказом по порту.
Місця перетинання шляхів і тротуарів із залізничними коліями повинні мати типовий настил і під’їзди, обгороджені стовпчиками або поручнями.
На підходах до переїздів повинні бути попереджувальні знаки.
Перехрещення проїздів для автотранспорту з залізничними коліями в одному рівні повинно влаштовуватись на горизонтальному відрізку шляху довжиною не менше 5 м в обидва боки від крайньої рейки, а підходи автопроїздів до перехрестя упродовж 50 м повинні мати тверде покриття та повздовжній ухил відповідно до вимог ДБН В.2.3-4-2000.
Для причалів, що споруджуються та реконструюються, крайня рейка для портальних кранів повинна знаходитися на відстані не менше 4 м від крайки причалу.
Рейки підкранових і залізничних колій у портах повинні бути, як правило, покладені так, щоб їхні голівки не виступали вище рівня покриття території.
Швидкість руху залізничних поїздів, локомотивів, маневрового складу територією порту повинна бути встановлена відповідним наказом по порту.
Не дозволяється проходити між вагонами, а також ходити по залізничних коліях і переходити їх поза встановленими переїздами.
До початку проведення вантажних операцій робочі місця та проходи повинні бути очищені від снігу, льоду, олії, нафти тощо і, за необхідності, посипані піском.
На території порту для стоянки транспорту повинні бути відведені спеціальні місця осторонь від шляхів, по яких транспортують вантажі, а також осторонь від маневрових залізничних колій. Не дозволяється використовувати для цієї мети проїзди.
Вантажі, що укладаються на причалі, слід розташовувати не ближче2м від зовнішньої грані головки крайньої рейки залізничної колії в разі висоти складування до1,2м, а якщо висота складування вантажу понад 1,2 м - не ближче 2,5 м.
Відстань між вантажем і конструкціями порталів підіймальних кранів, що виступають, повинна бути не менше 1,5 м.
Уся територія порту повинна мати в темний час доби штучне освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, пожежного обладнання, входів до будівель і споруд.
З настанням темноти чи за недостатньої видимості місця руху людей і транспорту, проведення робіт повинні бути забезпечені штучним освітленням відповідно до норм, а також світловими попереджувальними сигналами.
Освітлення трюмів і палуб повинно забезпечуватися суднами.
Приміщення, трюми і склади, де проводяться вантажні та складські роботи, повинні бути забезпечені відповідною вентиляцією.
Причали, пірси, естакади, рампи тощо, що обслуговуються машинами внутрішнього портового колісного транспорту, повинні бути обладнані по краях міцними колесовідбійними брусами, що мають висоту 300 мм, ширину 200 мм і можуть бути знімними.
Колесовідбійний брус повинен постійно знаходитися в справності і систематично очищуватися від сміття, льоду і снігу. Усі пошкодження, отримані в процесі експлуатації, повинні негайно усуватися.
На причалах з асфальтобетонним покриттям не дозволяється складування жирів і олій в ушкодженій або несправній тарі.
Для перевантаження горючих рідин наливом повинні бути обладнані спеціальні окремі причали. Не дозволяється доступ на ці причали осіб, які не беруть участі в роботі.
Для газації суден начальником порту виділяється причал, віддалений від інших причалів, житлових, виробничих приміщень і залізничних колій на відстані не менше 50 м. Цей причал повинен бути обгороджений, мати один вхід і освітлюватися в нічний час.
На причалі для газації на відстані 30 м від судна повинно бути приміщення для розміщення вахтової служби судна і чергового загону газації, обладнане місцями для відпочинку, а також телефонним зв’язком з диспетчером порту та портовою санепідемстанцією.
Біля трапа судна, що підлягає газації, повинен бути встановлений попереджувальний щит з написом „Вхід заборонений. Небезпечно для життя”. У нічний час щит повинен бути освітлений.
Для освітлення приміщень судна на час газації повинна бути забезпечена подача електроенергії від берегових установок або від іншого судна.
На території порту в безпосередній близькості від місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт (не далі100м) повинна знаходитися кип’ячена питна вода. У разі температури повітря +25 °С і вище вода повинна бути охолодженою та газованою. У разі температури повітря +10 °С і нижче питна вода повинна знаходитися в опалюваних приміщеннях або підігріватися.
На всіх дільницях проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні знаходитися аптечки для надання першої медичної допомоги, кількість, комплектацію та місця розташування яких визначає завідувач пункту охорони здоров’я спільно зі службою охорони праці.
Аптечки повинні постійно поповнюватися.
На території підприємства не дозволяється влаштовувати звалища горючих відходів.
Персонал з прибирання території повинен бути проінструктований щодо способів прибирання.
Засоби прибирального реманенту, дезінфекційні матеріали та апаратура повинні зберігатись у спеціально відведених приміщеннях чи шафах, що закриваються.
Територія порту повинна бути обладнана урнами (попільницями) з негорючих матеріалів.
8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО БУДІВЕЛЬ, СПОРУД І ПРИМІЩЕНЬ 8.1 Виробничі будівлі та приміщення
Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель та споруд морських рибних портів повинні прийматись з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85* „Производственные здания”,
затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 № 287 (вид. 1991 р., із змінами та доповненнями),
СНиП 2.09.04-87 та ДБН В.1.1-7-2002 „Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва”, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 03.12.2002 №88.
Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати два рази на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 424/2864 (із змінами).
У приміщеннях висота від підлоги до низу виступних конструкцій перекриття (покриття) повинна бути не менше2,2м, висота до низу виступних частин комунікацій та обладнання в місцях регулярного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше2м, а в місцях нерегулярного проходу людей - не менше1,8м.
Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних згідно з будівельними і протипожежними нормами. Двері або ворота для проходу людей і для потоку вантажів повинні бути окремими.
Внутрішні двері повинні відкриватися в бік ближніх загальних виходів, двері яких відкриваються назовні.
Виходи з приміщень, розташованих поблизу залізничних колій, повинні бути влаштовані паралельно колії. Якщо виходи з приміщень улаштовані в напрямку до залізничних колій, то повинні бути встановлені бар’єри, що їх обгороджують.
Бар’єри повинні встановлюватися ще й у місцях виходу на залізничні колії з-за будівель і споруд, які перешкоджають нормальній видимості рухомого складу, що наближається.
Прорізи для в’їзду поїздів у будівлі повинні бути обладнані сигналізацією. Для закріплення стулок воріт у відкритому та закритому положеннях повинні бути спеціальні пристрої.
Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути гладкими, рівними, без щілин та вибоїн, мати зручну для очищення та прибирання поверхню.
Типи покриття підлог виробничих приміщень повинні прийматися залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та теплових впливів з урахуванням вимог до улаштування підлог СНиП 2.03.13-88 „Полы”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 16.05.88 № 82.
Вхід сторонніх осіб у виробничі приміщення і склади допускається лише з дозволу посадових осіб.
Виробничі приміщення повинні бути обладнані спеціальними місцями для куріння.
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.
На шляхах евакуації двері повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель, приміщень.
Евакуаційні шляхи та виходи повинні бути вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
Вхід до горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинен бути закритий на замок.
Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи і приміщення під виробничі дільниці для зберігання устаткування, меблів та інших предметів.
Допоміжні будівлі та приміщення
Склад і параметри допоміжних будівель і приміщень у морських рибних портах визначаються згідно з вимогами СНиП 2.09.04-87.
З метою утримання в належному технічному і безпечному для роботи стані такелажу та вантажно-розвантажувального інвентарю в кожному рибному порту повинна бути майстерня з ремонту та випробування такелажу, вантажно-розвантажувального інвентарю та пристосувань.
За умови розташування допоміжних приміщень у відокремлених будівлях зв’язок із виробничими будівлями необхідно здійснювати через опалювані переходи, а з неопалюваними виробництвами - відкритою територією.
В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно- гігієнічним, технологічним і протипожежним вимогам, допускається розміщувати допоміжні приміщення у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85*.
У допоміжних будівлях і приміщеннях необхідно передбачати системи вентиляції, опалення й освітлення згідно з відповідними нормами.
Підлога в побутових приміщеннях має бути вологостійкою та мати неслизьку поверхню.
9 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УЛАШТУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯ 9.1 Природне освітлення
Природне освітлення виробничих та допоміжних приміщень морських рибних портів повинно задовольняти вимоги, передбачені ДБН В.2.5-28:2006 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення”, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168.
У всіх виробничих, підсобних та допоміжних приміщеннях з постійними робочими місцями, що використовуються понад 50 % робочого часу зміни, крім штучного повинно обов’язково бути та максимально використовуватися природне освітлення.
Світлові отвори не повинні загороджуватися виробничим обладнанням, спорудами тощо як усередині, так і ззовні будівель.
У виробничих приміщеннях з переважно однотипним устаткуванням або з однаковим розташуванням у просторі робочих поверхонь освітленість нормується на робочих поверхнях з урахуванням обов’язкового та регулярного очищення скла світлових отворів для приміщень зі значним виділенням пилу, диму та кіптяви не рідше 4 разів на рік, для решти приміщень - не рідше2разів на рік.
Для очищення скла вікон та ліхтарів повинні застосовуватись улаштування або пристосування (колиски, пересувні вишки тощо), що забезпечують безпеку цих робіт.
Штучне освітлення
Приміщення та робочі місця в морських рибних портах повинні бути забезпечені штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт, перебування та переміщення людей.
Штучне освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень, а також місць роботи на відкритому просторі території порту повинно задовольняти вимоги ДБН В.2.5-28:2006 і розділу6„Електричне освітлення” Правил улаштування електроустановок, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.03.2006.
Освітленість на робочих місцях у портах, місць роботи на відкритому просторі територій портів повинна відповідати нормам штучного освітлення, розробленим згідно з ДБН В.2.5-28:2006.
Аварійне освітлення варто влаштовувати у приміщеннях і на відкритих просторах у тих випадках, коли воно необхідне для продовження роботи або для евакуації людей у разі раптового відключення робочого освітлення.
У приміщеннях з підвищеною небезпекою застосовується напруга живлення світильників з лампами розжарювання не вище 42 В, а в особливонебезпечних - 12 В.
Не дозволяється використання електросилових мереж для живлення загального робочого, аварійного та евакуаційного освітлення.
Живлення світильників робочого та аварійного освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях, а також на територіях, що освітлюються, повинно бути від різних незалежних джерел.
У разі раптового відключення робочого освітлення світильники аварійного та евакуаційного освітлення повинні включатися автоматично.
У виробничих приміщеннях очищення світильників повинно проводитися не рідше двох разів на місяць, а в приміщеннях із значними виділеннями пилу, диму і кіптю - не рідше чотирьох разів на місяць.
Для очищення освітлювальної арматури, а також для заміни перегорілих електроламп повинні використовуватися пристрої або пристосування, що забезпечують безпеку цих робіт.
10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОБСЛУГОВУВАННЯ СУДЕН І ПЛАВЗАСОБІВ НА АКВАТОРІЇ ПОРТУ, СУДНОПЛАВНИХ І ПОРТОВИХ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД
Під час виконання робіт з очищення акваторії, проведення буксирних робіт, робіт з бункерування суден рідким паливом, перевезення людей по воді, доставки на судна та зняття з них лоцманів тощо слід керуватися нормативними актами для працівників суден портового і службово- допоміжного флоту.
Вимоги безпеки під час швартовних операцій
До початку швартовних операцій необхідно перевірити наявність і справність відбійних пристроїв, готовність швартовних тумб і чистоту причалу, забезпеченість швартовної бригади необхідним інвентарем і пристосуваннями (рятувальні жилети, захисні каски, багри, рятувальні круги), а також забезпечити розміщення портальних кранів за схемою, що забезпечує безпечне проведення швартовних робіт і цілісність берегових механізмів і суден, що швартуються.
Швартовні тумби на причалі повинні бути пофарбовані та пронумеровані, на них повинний вказуватися номер причалу.
Майданчики біля швартовних тумб і кнехтів повинні бути вільними від сторонніх предметів, неслизькими та достатніми для забезпечення безпечного проведення робіт.
Перед проведенням швартовних операцій командний склад, який керує роботами, і члени екіпажу повинні зайняти місця згідно з судновим розкладом з швартовних операцій у спеціальному одязі, спеціальному взутті, захисних касках та рятувальних жилетах.
Особам, які не зайняті швартовними роботами, під час здійснення цієї операції не дозволяється перебувати в районі виконання швартовних робіт.
Швартовні роботи повинні виконуватися тільки в разі надійного захисту судна за допомогою кранців.
Застосовувати кранці з коротким кінцем, що вимагає витягування рук за борт, не дозволяється.
Усі вантажні стріли та інші предмети й обладнання, що виступають за борт, перед початком швартовних операцій мають бути завалені на палубу та розкріплені.
Ілюмінатори та лацпорти під час швартовних операцій повинні бути задраєні.
Під час підготовки до швартовної операції швартовні кінці завчасно розносяться по палубі та приводяться до готовності кидальні кінці, кранці, стопори.
Механізми, що працюють, повинні знаходитися під наглядом осіб, які виконують роботи, пов’язані з проведенням швартовних операцій. Між містком і швартовними бригадами має бути налагоджений надійний телефонний або радіозв’язок.
Перед подачею кидального кінця обов’язково повинен бути попереджувальний сигнал „Бережися”.
Грузило кидального кінця повинно мати м’яке обплітання.
Для подачі попереджувального сигналу під час використання лінєметального пристрою повинні застосовуватися суднові звукопідсилювальні засоби (електромегафон, суднова трансляція тощо).
Підбирати швартовний канат дозволяється тільки після підтвердження з місця, куди його подано, про те, що канат закріплений і чистий.
У разі завезення швартовного каната шлюпкою або моторним катером на них повинна бути набрана для вільного попускання достатня кількість шлагів каната. Ходовий кінець завезеного каната повинен бути закріплений у шлюпці так, щоб його можна було швидко віддати.
Між швартовним катером та судном повинен підтримуватися телефонний або радіозв’язок.
Швартовні троси із суден повинні прийматися на швартовний катер тільки за допомогою провідника.
Під час прийняття швартовного троса знаходження швартовного катера в районі якірних клюзів суден не дозволяється.
Під час завезення швартовного кінця перебувати в кормовій частині катера не дозволяється.
Завезений швартовний трос повинний подаватися на причал або швартовну бочку тільки за допомогою провідника. Всі дії із приймання швартовного троса зі швартовного катера повинні виконуватися матросами за командою капітана швартовного катера.
Управляти швартовними катерами під час виконання швартовних робіт повинні особи командного складу, що мають диплом судноводія.
Проводити роботи швартовними катерами в разі вітру силою 7,5-9,8 м/с і хвилюванні моря понад 1,25 м не дозволяється.
Огони сталевих тросів у місцях пробивань повинні бути надійно обплетені.
Під час роботи зі сталевими швартовними тросами повинен застосовуватися ланцюговий стопор, що складається з відрізка ланцюга з короткими ланками довжиною 2-4 м, калібру близько 10 мм. Один кінець ланцюга має кріпитися на палубі за рим або кнехт. До ходового кінця ланцюгового стопора повинен бути прикріплений надійний рослинний канат довжиною не менше 1,5 м. Ланцюг повинен накладатися стопорним вузлом і наступними 3-4 шлагами за напрямком тяги.
Під час роботи з рослинними та капроновими канатами повинні застосовуватися стопори з рослинного каната. Застосовувати ланцюгові стопори для стопоріння рослинних і синтетичних канатів не дозволяється.
Міцність і надійність стопорів необхідно перевіряти зовнішнім оглядом до початку швартовних операцій.
У разі використання капронових канатів необхідно перевірити якість і наявність сертифікатів кожного з них. Використання канатів без сертифікатів не дозволяється.
Перед використанням капронового каната як швартовного кінця необхідно зробити його розкручування з метою звільнення від підвищеного закручування.
Під час закладення огона кінець капронового каната пропускається у шматок парусинового шланга довжиною, що дорівнює довжині огона. У разі його відсутності огон обшивається парусиною.
Під час вибирання капронового каната через барабан швартовного механізму для запобігання прослизання варто накладати не менше п’яти шлагів. Вибирання каната необхідно робити рівномірно.
Під час швартовних операцій на кнехти накладаються не менше восьми шлагів капронового каната, при цьому верхні шлаги кріпляться схватками з рослинного шкерта.
Під час проведення швартовних операцій не дозволяється: