Про затвердження Типової інструкції для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів
Наказ Державного комітету України по
нагляду за охороною праці
від 30 квітня 1996 року N 74
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 червня 1996 р. за N 267/1292
Згідно з пунктом 4 Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.93 N 328, Правилами будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 26.05.94 N 51,НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типову інструкцію для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів, що додається.
2. Зазначену Типову інструкцію ввести в дію з 1 липня 1996 року.
3. З метою поліпшення роботи щодо запобігання нещасним випадкам і аваріям при експлуатації парових та водогрійних котлів підприємствам, установам, організаціям, які є власниками котлів та які їх експлуатують, розробити з урахуванням специфіки виробництва на основі Типової інструкції і затвердити в установленому порядку виробничі інструкції для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів, організувати їх вивчення працівниками та встановити контроль за їх дотриманням.
4. Вважати такою, що не застосовується на території України, Інструкцію для персоналу котелень (типова), затверджену Держгіртехнаглядом СРСР 12 червня 1970 р.
5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Комітету Штефана П. Т.
| Голова Комітету | С. П. Ткачук |
| ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 квітня 1996 р. N 74 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1996 р. за N 267/1292 |
ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ
ДЛЯ ОПЕРАТОРІВ (МАШИНІСТІВ) ПАРОВИХ ТА ВОДОГРІЙНИХ КОТЛІВ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів (далі - Інструкція) розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (далі - Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 травня 1994 року N 51, поширюється на всі відомства, підприємства, організації України незалежно від їх відомчого підпорядкування, а також на приватних осіб, які є власниками котлів, визначає права та обов'язки операторів (машиністів) (далі - операторів) парових і водогрійних котлів (далі - котлів), а також встановлює порядок безпечного їх обслуговування.
1.2. Для управління та обслуговування котлів, економайзерів, трубопроводів і допоміжного устаткування (живильних насосів, установок золовидалення і т. д.) власник зобов'язаний призначити операторів, що мають посвідчення на право обслуговування котлів даного типу.
1.3. На підставі цієї Інструкції з урахуванням місцевих умов експлуатації власником розробляється і затверджується в установленому порядку виробнича інструкція.
1.4. Під час роботи оператор повинен мати при собі посвідчення на право обслуговування котлів.
1.5. Персонал котельної повинен чітко знати і виконувати всі вимоги, обумовлені у виробничій інструкції.
1.6. До обслуговування котлів можуть бути допущені особи, не молодші 18 років, які пройшли медичне обстеження з метою визначення їх фізичного стану та відповідності вимогам цих професій.
Періодична перевірка знань операторів котлів проводиться не рідше одного разу на 12 місяців.
Позачергові перевірки знань у них проводяться:
а) при переході на інше підприємство;
б) у випадку переведення на обслуговування котлів іншого типу;
в) при переведенні котлів на спалювання іншого виду палива;
г) при перерві в роботі понад 6 місяців;
д) за рішенням адміністрації або за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці.
Комісія з перевірки знань призначається наказом по підприємству, до участі в її роботі може бути залучено інспектора Держнаглядохоронпраці.
При переході персоналу на обслуговування котлів, працюючих на газоподібному паливі, повинна бути проведена додаткова перевірка знань у порядку, встановленому Правилами безпеки в газовому господарстві, затверджені наказом Держпроматомнагляду СРСР від 26.10.94 р. N 3.
При перерві в роботі за спеціальністю більше 12 місяців оператори котлів проходять перевірку знань у комісії підприємства і, при задовільних результатах перевірки, допускаються до стажування для відновлення необхідних навичок згідно з програмою, затвердженою адміністрацією підприємства.
1.7. Якщо котли обслуговують в зміні кілька операторів, то вони підпорядковуються старшому оператору, призначеному адміністрацією підприємства, керівництвом цеху, дільниці.
1.8. Приймання зміни та її здавання повинні проводитись з дотриманням вимог Правил внутрішнього розпорядку.
1.9. При прийманні зміни оператор (старший оператор) зобов'язаний ознайомитися з записами в змінному журналі і спільно з оператором (старшим оператором), що здає зміну, перевірити справність працюючих котлів і устаткування, яке відноситься до них, приладів і засобів захисту: економайзерів, бойлерів, деаераторів, сепараторів, постійної продувки, запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, автоматичних сигналізаторів гранично допустимих рівнів води, манометрів, термометрів, автоматики безпеки за всіма її параметрами, запірної і регулюючої арматури, живильних, спускних, продувальних і паротрубопроводів, живильних насосів, устаткування шлако- і золовидалення, димососів, вентиляторів, устаткування подачі палива в топці котлів і т. д. При цьому повинна бути також перевірена справність аварійного освітлення і сигналізація для виклику адміністрації.
2. ОБОВ'ЯЗКИ ОПЕРАТОРА КОТЛІВ
2.1. При підготовці котла до розпалення оператор повинен:
2.1.1. Перед розпаленням ретельно перевірити:
а) справність топки і газоходів, запірних і регулюючих приладів;
б) справність контрольно-вимірювальних приладів, арматури, гарнітури, живильних приладів, димососів і вентиляторів, а також наявність природної тяги;
в) справність устаткування для спалювання відповідного виду палива;
г) заповнення котла водою до відмітки нижчого рівня, а при наявності водяного економайзера - заповнення його водою;
д) чи тримається рівень води в котлі і чи немає пропускання води через лючки, фланці та арматуру;
е) чи немає заглушок перед і після запобіжних клапанів, на паро-, мазуто- і газопроводах, на живильній спускній і продувній лініях;
ж) відсутність в топці і газоходах людей чи сторонніх предметів.
2.1.2. Провентилювати топку і газоходи протягом 10 - 15 хвилин (залежно від конструкції котла) шляхом відкриття дверей топки, піддувала, шиберів для регулювання подачі повітря, заслонок природної тяги, а при наявності димососів і вентиляторів - шляхом їх включення. До включення димососа для вентиляції топки і газоходів у котлів, працюючих на газоподібному паливі, необхідно переконатися, що ротор не торкається корпусу димососа, для чого ротор прокручується вручну. Включення димососів у вибухонебезпечному виконанні допускається тільки після провітрювання котлів природною тягою і після перевірки справності димососа.
2.1.3. Для котла, працюючого на газоподібному паливі, після виконання вимог пп. 2.1.1, 2.1.2:
а) перевірити справність газопроводу і встановлених на ньому кранів і засувок (вся запірна арматура на газопроводах повинна бути закрита, а крани на продувальних газопроводах - відкриті);
б) продути газопровід через продувальну свічку, поступово відкриваючи засувок на відгалуженні газопроводу до котла. Якщо після перевірки газоаналізатором (або іншим надійним засобом) виявиться, що в газопроводі відсутня вибухонебезпечна газоповітряна суміш, свічку треба закрити;
в) переконатися у відсутності витікання газу з газопроводів, газового обладнання й арматури шляхом обмилювання нарізних і фланцевих з'єднань. Користування відкритим вогнем при виконанні цієї роботи категорично забороняється;
г) перевірити за манометром відповідність тиску газу, а при двопровідних пальниках, крім того, - відповідність тиску повітря перед засувками пальників при працюючому дуттьовому вентиляторі, встановленому тиску;
д) відрегулювати тягу котла, що розпалюється, встановивши розрідження в топці 2 - 3 мм водяного стовпчика.
2.1.4. Для котла, працюючого на рідкому паливі, температуру палива довести до величини, встановленої в інструкції, прогріти парову лінію до форсунок.
Переконавшись у справності устаткування за змінним журналом, оператор (старший оператор) повинен зробити запис про здавання й прийняття зміни.
Якщо при перевірці буде виявлена несправність устаткування, то приймаючий зміну оператор (старший оператор) повинен зробити про це запис у змінному журналі і сповістити про це особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів для прийняття відповідного рішення з цього питання і надання необхідної вказівки операторові.
2.1.5. Операторові забороняється залишати робоче місце за відсутності змінного. У випадку відсутності останнього це необхідно довести до відома особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (начальника котельної), і керуватися його вказівками.
2.1.6. Не дозволяється приймати та здавати зміну під час ліквідації аварії в котельній.
2.1.7. Оператор під час зміни не повинен ухилятися від виконання обов'язків, покладених на нього виробничою інструкцією.
2.1.8. Операторові забороняється залишати котли без нагляду до повного припинення горіння в топці, вилучення з неї решток палива і зниження тиску до нуля. Котли, які не мають цегляної кладки, допускається залишати в закритому на замок приміщенні, не очікуючи на зниження тиску до атмосферного, якщо після припинення горіння в топці і вилучення решток палива з неї, а також шлаку і золи з бункера, тиск в котлі почав знижуватися.
2.1.9. Оператор не повинен допускати в котельню сторонніх осіб. Вони можуть бути допущені тільки з дозволу адміністрації та у супроводі її представника.
2.1.10. Приміщення котельної, котли і все устаткування повинні утримуватись в справному стані і належній чистоті. Забороняється завалювати приміщення котельної чи зберігати в ньому матеріали і предмети. Проходи в котельному приміщенні і виходи з нього мають бути завжди вільними. Двері для виходу з котельної повинні легко відчинятися назовні.
2.2. При розпаленні котлів оператор повинен:
2.2.1. Виконувати розпалення котлів тільки за наявності розпорядження, записаного в змінному журналі особою, відповідальною за справний стан і безпечну експлуатацію котлів, чи особою, що замінює таку. В розпорядженні повинні бути зазначені тривалість заповнення котла водою та її температура. Оператор повинен бути завчасно попереджений про час розпалювання котла.
2.2.2. Виконувати розпалення котлів протягом часу, встановленого адміністрацією, при слабкому вогні, зменшеній тязі, закритому паровому вентилі і відкритому запобіжному клапані або вентилі (крані) для випуску повітря. При розпаленні котла необхідно забезпечити рівномірний прогрів його частин і завчасно ввімкнути прилад для підігріву води в нижньому барабані котла.
Застосування при розпаленні котла, працюючого на твердому паливі, легкозаймистих матеріалів (бензину, гасу та ін.) не допускається.
2.2.3. При наявності у пароперегрівача котла приладу для запобігання перегріву його елементів при розпалюванні котла ввімкнути цей прилад.
2.2.4. При наявності у водяного економайзера обвідного газоходу гарячі гази з котла необхідно спрямувати через цей газохід, закривши заслінку для пропускання газів через економайзер. Переводити гарячі гази на газохід економайзера належить після того, як установиться регулярне живлення котла.
За відсутності обвідного газоходу для попередження нагріву води в економайзері вище допустимої температури здійснювати прокачування через економайзери води, що направляється по згінній лінії в бак або дренаж.
Якщо котли мають водяні економайзери киплячого типу і рециркуляційні лінії, що з'єднують водяний простір барабана з нижніми колекторами економайзера, то перед розпалюванням котла відкрити вентилі на цих лініях.
2.2.5. Пальник котла, працюючого на газоподібному паливі, запалювати наступним чином: внести в топку до гирла пальника, що включають, запальник, подати газ, поволі відкриваючи засувку перед пальником і стежити за тим, щоб він загорівся одразу, тут же почати подачу повітря, потім збільшити подачу газу і повітря, одночасно регулюючи розрідження в топці і полум'я у пальнику. Вилучити запальник з топки після одержання стійкого полум'я.
Якщо до запалювання пальника полум'я запальника згасло, негайно припинити подачу газу в пальник, вилучити запальник з топки і провентилювати топку та газоходи протягом 10 - 15 хвилин. Тільки після цього можна приступати до розпалювання пальника.
При наявності у котла кількох пальників їх запалювання виконується послідовно.
Якщо при розпаленні погаснуть всі або частина запалених пальників, негайно припинити подачу газу до них, вилучити з топки запальник і провентилювати топку та газоходи протягом 10 - 15 хвилин. Тільки після цього повторно запалити пальники.
Запалюючи пальники, не слід стояти проти отворів (розпалювальних люків), щоб не постраждати від випадкового викиду з топки полум'я. Оператор має бути забезпечений засобами індивідуального захисту (захисні окуляри та ін.).
Операторові забороняється:
а) запалювати в топці погаслий газ без закриття подачі газу на пальники котла попередньої вентиляції топки і газоходів;
б) запалювати газовий факел від сусіднього пальника.
Запалювання топок котлів, обладнаних автоматикою, виконувати з обов'язковим додержанням вимог Інструкції заводу-виготівника котлів або спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій з обслуговування автоматики.
2.2.6. При паровому розпиленні рідкого палива для розпалювання форсунки в топку ввести палаючий розпалювальний факел, подати пар до форсунки, а після цього - паливо шляхом поступового відкриття вентиля.
Після запалення мазуту, змінюючи подачу мазуту, пари і повітря, відрегулювати горіння.
2.2.7. При механічному розпиленні мазуту після внесення в топку палаючого розпалювального факела або включення автоматики розпалювання, причинити повітряний шибер і, поволі відкриваючи вентиль, подати мазут в топку. Після того, як мазут займеться, відрегулювати горіння.
2.2.8. Розпалювальний факел видалити з топки лише тоді, коли горіння стане тривалим. Якщо мазут не загорівся, негайно припинити подачу його в форсунки, забрати з топки розпалювальний факел і провентилювати топку, газоходи і повітряпроводи протягом 10 - 15 хвилин, установити причину незагорання палива та усунути її. Тільки після цього знову приступити до розпалювання форсунки.
При наявності у котлах кількох форсунок розпалювання їх виконувати послідовно.
Якщо при разпалюванні погаснуть всі працюючі форсунки, негайно припинити подачу в них палива, видалити з топки ручні розпалювальні факели і провентилювати топку, димоходи і воздухопроводи протягом 10 - 15 хвилин при працюючому димососі і вентиляторі. Після цього можна знову розпалювати форсунки.
Якщо погасне частина працюючих форсунок, слід негайно припинити подачу палива в ці форсунки, а потім запалити їх з допомогою палаючого ручного розпалювального факела.
Розпалюючи форсунки, не можна стояти проти отворів (розпалювальних люків), щоб не постраждати від випадкового викиду полум'я.
Операторові забороняється запалювати факел форсунки від сусідньої розжареної кладки топки (без розтоплювального факела).
2.2.9. Коли з відкритого запобіжного клапана або повітряного вентиля почне виходити пара, закрити запобіжний клапан або повітряний вентиль і відкрити продувальний вентиль за пароперегрівачем.
2.2.10. Підтягування болтів, лазів, люків під час розпалювання котла виконувати з великою обережністю, тільки нормальним ключем, без застосування подовжуючих важелів і в присутності особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котлів.
Для котлів з робочим тиском до 0,6 МПа (6 кгс/см2) підтягування болтів, лазів і люків допускається при тискнені не більш 50 відсотків робочого тиску, від 0,6 до 6 МПа (6 до 60 кгс/см2) - при тиску не більш 0,3 МПа (3 кгс/см2), понад 6 МПа (60 кгс/см2) - при тиску не більш 0,5 МПа (5 кгс/см2).
2.2.11. При розпаленні вести контроль за переміщуванням елементів котла при тепловому розширенні за покажчиками переміщування (реперами).
2.3. При включенні котла в роботу оператор повинен:
2.3.1. Перевірити:
а) справність дії запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, манометра і живильних пристроїв;
б) показання знижених покажчиків рівня води за покажчиками рівня води прямої дії;
в) включення і працездатність автоматики безпеки, сигналізаторів і апаратури автоматичного управління котлів;
г) продувку котла.
Перевірка справності дії запобіжних клапанів, показників рівня води, манометра, а також продувка котла повинні проводитись в рукавицях, з метою виключення опіків обслуговуючого персоналу.
Забороняється пуск у роботу котлів з несправною арматурою, живильними приладами, автоматикою безпеки і засобами проти аварійного захисту і сигналізації.
2.3.2. Включення котла в паропровід необхідно виконувати поволі, після ретельного прогріву і продувки паропроводу. При прогріві стежити за справністю паропроводу, компенсаторів, опор і підвісок, а також за рівномірним розширенням паропроводу. При виникненні вібрації чи різких ударів припинити прогрів до усунення дефектів.
2.3.3. При підключенні котла до паропроводу, що знаходиться в роботі, слід пересвідчитися, що тиск в котлі є рівним або нижчим за тиск в паропроводі (але не більш як на 0,05 МПа 0,5 кгс/см2), при цьому горіння в топці зменшити. Якщо при цьому в паропроводі будуть виникати поштовхи або гідравлічні удари, негайно припинити включення котла і збільшити продувку паропроводу.
2.3.4. В міру підвищення навантаження котла зменшити продувку пароперегрівача, а при досягненні приблизно половини нормального навантаження - продувку припинити.
2.3.5. Час початку розпалювання і включення котла в роботу записати в змінному журналі.
2.4. При роботі котла оператор повинен:
2.4.1. Уважно стежити за справністю котла і всього устаткування котельної і суворо дотримувати встановленого режиму роботи котла.
2.4.2. Виявлені в процесі роботи устаткування несправності записувати в змінний журнал. Вживати термінових заходів до усунення несправностей, що загрожують безпечній і безаварійній роботі устаткування. Якщо несправності усунути власними силами неможливо, повідомити про це особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (начальника котельної).
2.4.3. Особливу увагу під час роботи звертати на:
а) підтримування нормального рівня води в котлі і рівномірне живлення його водою. При цьому не допускати, щоб рівень води опускався нижче допустимого нижчого рівня чи підіймався вище допустимого вищого рівня;
б) підтримування нормального тиску пари (підвищення тиску в котлі вище дозволеного не допускається);
в) підтримування температури перегрітої пари, а також температури живильної води економайзера;
г) нормальну роботу пальників (форсунок).
2.4.4. Перевірка справності дії манометрів, запобіжних клапанів, покажчиків рівня води і живильних насосів повинна виконуватись із записом у змінний журнал у такі терміни:
а) для котлів з робочим тиском до 1,4 МПа (14 кгс/см2) включно - не рідше одного разу на зміну;
б) для котлів з робочим тиском понад 1,4 МПа (14 кгс/см2) і до 4 МПа (40 кгс/см2) включно - не рідше одного разу на добу (крім котлів, установлених на теплових електростанціях);
в) для котлів, установлених на теплових електростанціях, відповідно до графіка, затвердженого головним інженером.
Про результати перевірки необхідно зробити запис у змінному журналі.
2.4.5. Перевірка справності манометра виконується з допомогою триходового крана або запірних вентилів, що заміняють його, шляхом встановлення стрілки манометра на нуль.
Не рідше одного разу на 12 місяців манометри повинні бути перевірені з установленням клейма або пломби відповідно до порядку, передбаченого Держстандартом України.
2.4.6. Перевірка покажчиків рівня води проводиться шляхом їх продувки. Справність знижених покажчиків рівня перевіряється порівнянням їх показань із показаннями покажчиків рівня води прямої дії.
2.4.7. Справність запобіжних клапанів перевіряється примусовим короткочасним їх "підривом".
Робота котлів із зламаними чи невідрегульованими запобіжними клапанами забороняється.
Забороняється заклинювати запобіжні клапани або додатково навантажувати їх.
2.4.8. Справність всіх живильних насосів або інжекторів необхідно перевіряти шляхом короткочасного пуску кожного з них у роботу.
2.4.9. Перевірка справності сигналізації та автоматичного захисту повинна проводитись у відповідності з графіком та інструкцією, розробленими та затвердженими адміністрацією підприємства (власником котлів) в установленому порядку.
2.4.10. Закидання твердого палива на колосникові грати ручної топки здійснювати невеликими порціями, якомога швидше, при ослабленому або виключеному дутті. При наявності кількох завантажувальних дверець завантаження палива крізь кожні дверцята здійснювати за чергою, після того як раніш закинуте в попередні дверцята паливо почне розгорятися.
Висоту шару палива на колосникових гратах підтримувати залежно від сорту та якості палива за вказівкою адміністрації. При збільшенні навантаження котла необхідно спочатку збільшити тягу, а після цього додати дуття, при зниженні - спочатку зменшити дуття, а потім - тягу. Дверцята топок повинні бути зачинені і замкнені на клямки.
2.4.11. Якщо котел працює на газоподібному паливі для збільшення навантаження, необхідно поступово спочатку збільшувати подачу газу (а потім повітря) і відрегулювати тягу, для зменшення - спочатку убавити подачу повітря, потім газу, після чого відрегулювати тягу.